№1-2 (січень-лютий) 2011 •




Скачати 78.83 Kb.

Дата конвертації23.12.2016
Розмір78.83 Kb.

№1–2 (січень–лютий) 2011 •
77
Творчість відкриває в дитячих душах ті куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.
В.Сухомлинський сучасний інформаційний етап розвитку людства збільшує роль творчої особистості, здатної до гнучкої адаптації в будь­яких умовах. Творча особистість – це такий тип людини, для якої характерні спрямованість на творчість, високий рівень креативних здібностей, творча активність, що дає їй змогу досягти високих результатів водному чи декількох видах діяльності. Здатність до творчості
– одна з найважливіших умов для успішного самовираження особистості, самореалізації в сучасному світі. Творчі ресурси кожної дитини величезні, тому завдання учителя мови й літератури – створити умови для їх реалізації, привчити дитину до систематичного творчого осягнення дійсності засобами рідного слова. Учитель повинен намагатися відкрити в кожній дитині творця.
Творчість стимулює розвиток інтересів, мислення, дослідницьку активність, що є неодмінною умовою духовного та інтелектуального зростання людини. Завдання вчителя – вселити в дитину віру у власні можливості, вивільнити її уяву, підтримати при найменших виявах творчого мислення. Розвиток творчих здібностей в учнів потребує продуманої системи роботи, її треба проводити систематично, послідовно – тільки тоді вона даватиме результати.
На нашу думку, найважливішими для стимулювання творчої активності учнів є такі методи й прийоми підтримування зацікавленості, творчого інтересу наведення цікавих прикладів, епізодів з життя письменників, героїв твору, крилатих висловів створення ситуацій емоційного переживання здивування, захоплення, недовіри метод відкриття, який виховує незалежність поглядів,
Розвиток творчих здібностей учнів
на уроках української літератури
наталія коВТун, учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України підвищує зацікавленість використання запитань, що стимулюють процес мислення метод колективного пошуку оригінальних ідей, що дає змогу використати інтуїцію метод розвивальних ігор тощо.
Уроки української словесності, збагачуючи емоційний світ учнів, розвивають образну пам’ять, уяву, естетичні смаки, здібності художньо мислити, збільшують потребу творчої праці. Щоб збудити творчу думку, навчити образно думати, необхідно використовувати сучасні освітні технології, інтерактивні методи, нову структуруй нові типи уроків. Нестандартні уроки – це свято творчої праці вчителя, вияв його індивідуальності, вони часто запам’ятовуються на все життя. Наведемо приклади таких уроків
– інтегрований урок ми – це не безліч стандартних я (про шістдесятників
– урок – філософське дослідження Ніяка туга краси перемагати неповинна (за творчістю лесі Українки
– урок – літературознавче дослідження сонце Ти сієш у мою душу золотий засів (імпресіонізму творчості м.Коцюбинського);
– урок­диспут Чи можна виправдати Чіпку (за романом Панаса мирного
– урок­пошук лірична героїня Олени Теліги. Хто вона
– урок поетичного перевтілення Добридень – я світу сказав (за творчістю Павла Тичини. це можуть бути також рольові ігри, інсценізації, вікторини, уроки­концерти тощо. ми вважаємо, що педагогічний процес на уроках потрібно будувати за методами діалогу, поліло­
гу, щоб він був багатий на імпровізації. Діти часто запитують думку вчителя, що він почуває, як ставиться до проблеми, яка обговорюється. Інколи питання бувають незвичайні, потребують відвертої відповіді, змушують задуматися вчителя або навіть змінити свою думку. цього не треба боятися діти не люблять людей, які не сумніваються, не перебувають у пошуку, їх приваблюють особистості, які розмірковують разом із ними, працюють, творять.
Кожен учень повинен доходити своєї правди шляхом внутрішнього зусилля. Кожен має знати, що його думка становить певну цінність і не буде відкинута вчителем чи однокласниками.
© Н.Ковтун, 2011

• №1–2 (січень–лютий) 2011
78
створити відповідний настрійна уроці, передати його ідею зазвичай допомагає епіграф. Рядки, які є епіграфом до уроку, занотовуємо в збірку афоризмів, для якої в зошиті кожного учня має бути відведено кілька сторінок. Часто повторюємо ці слова, повертаємося до них на інших уроках. Вони є життєвою мудрістю й цінністю, яку діти винесуть зі школи у доросле життя. Прикладами афоризмів можуть бути такі слова українських митців Не треба думати мізерно (ліна Кос­
тенко); Живе лиш той, хто неживе для себе. Хто для других виборює життя (В.симоненко); Ти не загинеш, мій народе, пісняр, мудрець і гречкосій (Є.маланюк); Душа горить – життя таке іскристе. Забрати все. себе віддать всьому Олена Теліга).
Кожна молода людина вирішує для себе питання хто я, для чого прийшов у цей світ, яке моє місце в ньому, у чому полягає сенс життя, на основі яких цінностей я маю робити вибір. З огляду на це тему уроку можна сформулювати у вигляді проблемного питання Чи знає той, хто кидає заграти солома – тіло, а зерно – слова (м.Руденко);
– я трісочка у буряному морі, чия плавець – де хочу, там пливу (В.Іващенко);
– Що ти хочеш записати у свою книгу життя
– Навіщо нам життя і чи так мив ньому живемо (О.Гончар).
Такі питання передбачають не однослівну відповідь, а висловлення різних думок, обґрунтуван­
ня їх учнями вони змушують дітей думати, аналізувати, знаходити потрібні слова, образи, сприяють формуванню інформаційно­комунікативної компе­
тентності.
За основу створення проблемних ситуацій треба брати питання, які найбільше цікавлять учнів. Для цього можна запитати в дітей, про що вони хотіли б поговорити під час вивчення того чи іншого твору. Найбільш значущими виявляються такі проблеми Чим наповнити своє життя Що означає шукати істину (за творчістю І.Вишенського);
– Чи схожі сучасні дівчата на Наталку Полтавку?
– Чи здатні такі люди, як В.стус, впливати на долю людей
– Так хто жми «нарід чи чернь (за творчістю
У.самчука).
як зазначав Г.Альтмуллер, творчості, які будь­
якої діяльності, можна вчитися. Тому потрібно обирати моделі завдань, спрямовані на вироблення творчих здібностей учнів. Вони мають універсальний характері можуть використовуватись у різних класах. це, зокрема
– описування зорових, слухових образів після прочитання тексту (збірка сонячні кларнети
П.Тичини, колористика ліричного циклу Подорож до моря лесі Українки
– складання ланцюжка слів, пов’язаних із певними поняттями, сенканів, гронування;
– створення діалогів на запропоновану тему або з уявними людьми (видатними спортсменами, письменниками, артистами складання текстів за опорною лексикою (різні частини мови, словосполучення, художні засоби
– написання творів­перевтілень: я дерево, я сніг, я вітер, я сонце. Процес літературної творчості має ґрунтувати­
ся саме на сенсорному мисленні, коли дитина спочатку вчиться бачити, відчувати, уявляти, а потім уже створювати власні тексти. Адже відомо, що запам’ятовується те, що вплинуло емоційно. Важливим є такий вид роботи, коли учням потрібно продовжити думку Читаючи (слухаючи) твір, я
– бачу річку, небо, поле, ліс, дощ
– чую грім, шум, спів, шелест, музику
– відчуваю ритм, страх, радість, тишу. Під час таких завдань учні не бояться дати неправильну відповідь, бо виражають власні думки, відчуття, вчаться творити висловлювання.
Не менш цікавим для дітей є такий вид творчої роботи, як створення таблиць, карт, схем, символів, метафор. Наприклад, це можуть бути такі завдання
1. Дібрати слова­символи, що характеризують життя і творчість письменників У.самчук «марія» – свічка, ікона
– м.Коцюбинський «Intermezzo» – сонце
– І.Драч – соняшник. Графічно зобразити злети й падіння вжитті Чіпки Вареника. створити схему світ захоплень Г.сковороди»:
філософ поет байкар співак музикант педагог мандрівник
Г.С. Сковорода
Із захопленням школярі працюють над створенням віршів. Для цього проводимо з учнями Поетичні хвилинки з такими завданнями передайте думку, сформульовану в прозовій формі, віршованими рядками
– складіть вірш, використовуючи слова­рими за поданими схемами
– перебудуйте речення так, щоб у ньому з’я вився ритм
– відредагуйте вірш, знайдіть зайві слова, рядки
– повторюйте слова або їх закінчення, спробуйте визначити рими
– до поданих слів доберіть рими, згрупуйте їх
– спробуйте із окремих слів, написаних на частинах листівки, скласти вірш.

№1–2 (січень–лютий) 2011 •
79
Корисним є практикування поетичних диктантів, в яких, уважно прислухаючись до ритму, учні відновлюють (ремонтують) попередній вигляд поезії, перетвореної для цього завдання в прозу. Такі вправи сприяють розвитку культури мовлення, є кроком до творчості.
П’яти­ та шестикласники із задоволенням складають словнички милозвучних слів, готують картки зі словами на певну тему, відповідно до певного завдання, вчаться їх класифікувати, систематизувати, узагальнювати. Наприклад, цікавим був проект «Немовлійська мова (термін придумали учні. Вони складали картки зі словами, які вживають діти 1–4 років, пояснювали їх значення, фонетичний склад, їх використання. Така робота готує учнів х класів до серйозніших проектів, досліджень, формує креативне мислення, нестандартний підхід до нібито звичайних речей.
Проектна діяльність є цікавою формою роботи і для старшокласників. Наприклад, тема Театри Києва передбачає дослідження історії театрів, їх сучасної різноманітності, вивчення репертуарів, жанрів драматичних творів, видів театральних професій, творчості режисерів, акторів. Щоб дослідити ці питання, учні відвідують вистави київських театрів, працюють з різними джерелами інформації Інтернет, бібліотеки, фотографують, вчаться брати
інтерв’ю у людей, життя яких пов’язане з театром, готують презентацію своєї роботи, утому числі й на електронних носіях, добирають відповідне музичне оформлення, ілюстративний матеріал. Паралельно учні ознайомлюються з професіями актора, журналіста, драматурга.
Дуже люблять школярі інсценізувати уривки з вистав. цей народне весілля, і епізоди з Наталки Полтавки» І.П. Котляревського, Назара стодолі Т.Г. Шевченка, драматичних п’єс лесі Українки тощо. спонукання до різних форм творчості є ефективним убудь якому разі. мине знаємо, чи будуть наші учнів майбутньому драматургами, акторами, театрознавцями, але розвиток образного мислення, творчої уяви естетично збагатить кожну людину.
Активній творчій діяльності сприяє й опрацювання літературно­критичних праць, уривків з монографій літературознавців. Така література потребує особистого сприйняття, тоді вона стає сферою аналізу, пошуків, суперечок, а звідси – і джерелом творчості учнів.
Є багато секретів проникнення у внутрішній світ дитини з метою залучення її до активної пізнавальної та творчої роботи. Один із них – використання природного потягу до самостійної творчості. Учні мають увійти у світ мистецтва слова не лише спостерігачами, ай творцями. Ось чому письмовим творчим роботам відводиться особлива роль. Для цього широко практикуємо написання есе, тому що такі твори мають довільну композицію, учні можуть відтворювати свої думки, враження, не хвилюючись, що не вкладуться у форму. цьому сприяє і вибір тем для есе, наприклад стояла я і слухала весну (лірика лесі Українки
– «милуюся­дивуюся, чого душі моїй так весело (лірика Павла Тичини
– Чи був би щасливий Т.Шевченко в іншому суспільстві
– Чи може О.Довженко бути моїм ідеалом Чому
– ми живемо, якщо живе душа (В.Іващенко).
Активізувати творчу думку допомагають творчі завдання, які виробляють уміння мислити нестандартно. Наприклад опишіть одного героя твору очима іншого
– опишіть одну і ту саму подію з погляду різних героїв твору
– напишіть сторінку щоденника героя з роздумами про
– опишіть зовнішність героя з певною метою – викликати жаль, співчуття, зневагу, повагу, захоплення

• №1–2 (січень–лютий) 2011
80
– за допомогою мови героя передайте його характер
– станьте творцем афоризмів, закінчивши речення Освічена людина, Найголовніше вжитті Важливо навчити дітей добирати метафори, порівняння, епітети, використовувати інші художні засоби. І робити це треба на кожному уроці. Під час написання творчих робіт домінантна роль має відводитись не фактам, а емоціям, неоднозначності, а асоціації. цьому сприяють методи асоціативного диктанту, асоціативного ланцюжка, опорна лексика, словник афоризмів.
Величезну роль у розвитку творчих здібностей учнів відіграють інтелектуальні ігри, свята мови, вечори поезії, творчі конкурси. Істотне значення має також організація екскурсій в музеї міста Національний музей літератури України, музей театрального, музичного та кіномистецтва України, музей історії книги, меморіальні музеї лесі Українки, марії Заньковецької, Тараса Шевченка, Павла Тичини, максима Рильського. Такі відвідування переносять учнів у духовний світ творчих людей, спонукають формувати свій ідеал.
Дуже важливим прийомом у вивченні будь­якої теми, на нашу думку, є створення ситуації успіху. Естетичну чутливість, відчуття натхнення допомагає забезпечувати використання музики, кращих зразків живопису, створення ігрових ситуацій. Творчість учня – це реалізація юною особистістю самої себе і водночас досягнення мети кожного вчителя­словесника, тією чи іншою мірою плід його творчих зусиль. Учнівську творчість потрібно підтримувати, стимулювати, розвивати. А для цього і вчителю потрібно бути творчою особистістю, здатною запалити вогнику душах дітей. Креативність, на наш погляд, – основний показник педагогічних здібностей учителя. це здатність педагога до творчого виконання своїх професійних обов’язків, до творення оригінальних ідей, відмова від стереотипних способів мислення, вміння ставити нові цілій досягати їх, впроваджувати оригінальні засоби і способи навчання, співпраці з учнями для їх творчого розвитку. Вирішальний вплив здійснюється не через інформацію і слово педагога, а через його особистість.
світ прекрасний тим, що його населяють люди з різними здібностями, інтересами, вподобаннями. Головне – навчити дітей бачити красу, яка їх оточує, збагатити їхній духовний світ, пам’ятаючи, що творчий пошук народжує в людині радість.
література
1. Калошин В.Ф. Розвиток творчості учнів / В.Ф.Калошин,
Д.В.Томенюк, Л.Л.Сушенцева. – Х, 2008.
2. Антош Г. Стимулюймо учнівську творчість / Г.Антош //
Дивослово. – 2005. – №4. – С. 21–28.
3. Куцевол О. Портрет творчого вчителя літератури /
О.Куцевол // Дивослово. – 2007. – №1. – С. 24–30.
4. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання української літератури / Г.Токмань // Дивослово.
– 2002. – №10. – С. 39–45.
педагоги-митці:
ними пишається україна
Надія Валентинівна
Шлапунова народилася 30 січня 1961 року умісті Ізмаїл Одеської області, закінчила Республіканське художньо­
педагогічне училище
ім. І.Рєпіна ум. Киши­
неві за спеціальністю майстер художньої кераміки. Уроці закінчила навчання в Київському університеті імені бориса Грінченка та здобула спеціальність Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво. З 1990 року керує гуртком «Гончарики» у гімназії
№ 290 м. Києва, де діти, працюючи з глиною, мають можливість виявити свої творчі здібності, талант до втілення в пластиці матеріалу своїх улюблених образів, почуттів, сподівань. Творчість Надії Шлапунової приваблює своєю чистотою і розмаїтістю художніх устремлінь. Водночас форми її кераміки переважно класичні, народні. Працюючи з дітьми, Надія Валентинівна прагне розкрити в них творчу особистість, привчає до об’ємного бачення навколишнього світу, виховує доброту та любов.
Інф. Рідної школи»
Мистецтво художньої
кераміки – дітям




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал