2 Дарія Біда. Храм науки під відкритим небом




Скачати 368.69 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації23.12.2016
Розмір368.69 Kb.
  1   2   3
Катерина Нікішова. Таблиця не однієї людини. Частина 1............................................................................................
2
Дарія Біда. Храм науки під відкритим небом ......................
10
Такі різні обличчя води. Водні стихії.........................................
14
Наталія Романюк. Людина як вона є .....................................
16
Олена Крижановська. Історія рудохвостих гніздо білок-3)..................................................................................
22
Ірина Пісулінська. Вилупки-паразити, або Сюжет для фільму жахів.......................................................................................
28
Ольга Ковтонюк. Що таке мінерал?........................................
36
Фан-клуб КОЛОСКА. Перший КОЛОСАЛЬНИЙ
флешмоб..............................................................................................
44
Деревоказка. Класне дерево......................................................
46
Мистецтво виживання. Погрозлива поза...........................
48
№ 6 (84) 2015.
12
kolosok.org.ua, На фото. Десятиріччя КОЛОСКА святкують у Львівській школі № НАУКА І ТЕХНІКА
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ
ЖИВА ПРИРОДА
ПРОЕКТИ „КОЛОСКА”
ЗМІСТ
Конкурсу КОЛОСОК понад 10 років, і за цей час в ньому взяли участь декілька мільйонів учасників. Конкурс популярний не лише в Україні, ай за її межами. Час створити свій фан-клуб! Запрошуємо в нього всіх учасників конкурсу КОЛОСОК. Вхід вільний Деталі – нас. Ми вирішили нагородити особливими значками тих членів фан-клубу, хто 10 або більше разів брав участь у конкурсі КОЛОСОК, і зарахувати їх в елітарну групу ЗОЛОТЕ КОЛО. Пригадай, у скількох конкурсах КОЛОСКА взяв участь ти переглянь свої сертифікати та архіви з результатами п’яти останніх етапів конкурсу на нашому сайті. Якщо ти взяв участь у 10 етапах конкурсу, реєструйся на сайті kolosok.org.ua у розділі ЗОЛОТЕ КОЛО”.
Катерина Нікішова. Таблиця не однієї людини. Частина 1............................................................................................
2
Дарія Біда. Храм науки під відкритим небом ......................
10
Такі різні обличчя води. Водні стихії.........................................
14
Наталія Романюк. Людина як вона є .....................................
16
Олена Крижановська. Історія рудохвостих гніздо білок-3)..................................................................................
22
Ірина Пісулінська. Вилупки-паразити, або Сюжет для фільму жахів.......................................................................................
28
Ольга Ковтонюк. Що таке мінерал?........................................
36
Фан-клуб КОЛОСКА. Перший КОЛОСАЛЬНИЙ
флешмоб..............................................................................................
44
Деревоказка. Класне дерево......................................................
46
Мистецтво виживання. Погрозлива поза...........................
48
№ 6 (84) 2015.
12
kolosok.org.ua, На фото. Десятиріччя КОЛОСКА святкують у Львівській школі № НАУКА І ТЕХНІКА
ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ
ЖИВА ПРИРОДА
ПРОЕКТИ „КОЛОСКА”
ЗМІСТ
Конкурсу КОЛОСОК понад 10 років, і за цей час в ньому взяли участь декілька мільйонів учасників. Конкурс популярний не лише в Україні, ай за її межами. Час створити свій фан-клуб! Запрошуємо в нього всіх учасників конкурсу КОЛОСОК. Вхід вільний Деталі – нас. Ми вирішили нагородити особливими значками тих членів фан-клубу, хто 10 або більше разів брав участь у конкурсі КОЛОСОК, і зарахувати їх в елітарну групу ЗОЛОТЕ КОЛО. Пригадай, у скількох конкурсах КОЛОСКА взяв участь ти переглянь свої сертифікати та архіви з результатами п’яти останніх етапів конкурсу на нашому сайті. Якщо ти взяв участь у 10 етапах конкурсу, реєструйся на сайті kolosok.org.ua у розділі ЗОЛОТЕ КОЛО”.
ТАБЛИЦЯ
ЛЮДИНИ
Нікішова Катерина
Частина 1 3 НЕ ОДНІЄЇ
П
еріодичну систему хімічних елементів часто називають просто таблицею Менделєєва, і тому в тих, хто недуже добре обізнаний у її історії творення, складається враження, що ця таблиця – цілковита заслуга Дмитра Івановича Менделєєва. А дехто щиросердно вірить, що Менделєєву ця таблиця наснилася, асам він жодного зусилля не доклав для її створення. То невже таке важливе для хімії і природознавства загалом відкриття завдячує звичайному випадку випадково наснилося випадковій людині?
Для відповіді на це запитання доведеться зануритися в історію хімії, а можливо, навіть глибше – в історію її попередниці, алхімії. За часів алхімії не існувало поняття елементу, тому алхіміки намагалися впорядку-
Ет ьєн Жофр уа
Торберн
Бергман
Дідро
Джон
Дальтон Антуан
Лавуазьє
Єнс
Берцеліус
Дьоберейнер
Александр-Еміль
Шанкуртуа
Джон
Ньюлендс Вільям
Одлінг
Дмитро
Менделєєв
ХІМІЯ В КАРТИНКАХ
2
2
вати відомі на той час речовини. Цікаво, що і вони для зручності послуговувалися символами цих речовин. Так, збереглася таблиця хімічних і філософських зображень з книги Василія Валентина Остання воля і Заповіт) 1670 року, де знаходимо символи планет, які відповідають металам, відомим здавна
(мал. 1)
. А в таблиці афінності (спорідненості) Етьє- на Жофруа 1718 року не лише перелічені речовини, позначені символами, а здійснена спроба впорядкувати їх відповідно до хімічних властивостей під речовиною, наведеною у верхній комірці, автор розташував речовини, які з нею реагують (мал. 2)
. Назва таблиці підкреслює, що Жофруа поділяв думку Глаубера проте, що реагувати можуть лише дещо схожі, споріднені речовини. Так вважав і швецький хімік Торберн мал. 1
мал. 2
3
3

Бергман, який у своїй праці 1775 року уклав таблиці ступеню спорідненості речовин, якими хіміки користувалися досить довго навіть після його смерті
(мал. 3)
. Іще й відомий просвітник Дідро уклав Алхімічну схему спорідненості
1778 року (мал. Роберт Бойль 1661 року видав книгу
„Хімік-скептик”, у якій запропонував своє визначення хімічних елементів первинні та прості, цілком незмішані тіла, які не складені одне з одного, але мають бути тими складовими частинами, із яких складені всі так звані змішані тіла і на які останні зрештою можуть бути розкладені. Звісно, це відрізняється від сучасного визначення елементів, але принаймні такий підхід спонукав хіміків шукати складові частини навколишніх тіл – прості речовини. Так, 1789 року відомий хімік Антуан Лавуазьє у Початковому курсі хімії навів таблицю, до якої включив 33 старих і нових назв, на його думку, елементів, а насправді речовин, до яких він зарахував ще й світло і теплець
(мал. А 1808 року англійський учений Джон
Дальтон у Новій системі хімічної філософії подав таблицю, у якій були не лише елементи та їхні символи, алей атомні маси
(мал. 6)
. Це має велике значення, адже означає, що хімія, крім практичних, отримала ще й теоретичні засади.
Атомні маси елементів уточнив швецький хімік Єнс Берцеліус у своїй таблиці року. Суттєвою відмінністю таблиць Берцеліуса та Дальтона стало те, що в останнього атомні маси виражалися цілими числами, а швецький хімік навів і мал. 3
мал. 5 1
2 3
4 5
6 7
8 9
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 53 54 55 56 57 58 59
4
4
десяткові знаки. Крім того, Берцеліус запропонував зробити символами хімічних елементів не кола, яку Дальтона, а перші літери латинських назв елементів. Тоді, коли назви декількох елементів починались з однакових літер, використовували ще й другі літери у назві. Так з’явились хімічні символи елементів, якими послуговуються в усьому світі дотепер.
А 1836 року з’явилася інша важлива для вивчення хімії таблиця – таблиця електронегативності Берцеліуса
(мал. 7)
. Він розробив електрохімічну теорію спорідненості, за якою причиною сполучення елементів у певних співвідношеннях є електрична полярність атомів. Найважливішою характеристикою елемента
Берцеліус вважав його електронегативність. У верхньому лівому куті таблиці він розташував найбільш електронегативний, на його думку, елемент – Оксиген (Sauerstoff), а у нижньому правому – найменш електронегативний – Калій. Лінія між Гідрогеном (Wasserstoff) і Аурумом (Gold) відмежовує електронегативні елементи від електропозитивних.
У часи Берцеліуса було вже відкрито 54 елементи, які хіміки всебічно вивчали в пошуках закономірностей. Такі закономірності надали би можливість утворити з них систему і, можливо, зрозуміти, скільки ще елементів буде відкрито в майбутньому.
Першим, хто помітив ознаки системності у властивостях і атомній масі елементів, був німецький хімік Йоганн Вольфганг Дьоберей- нер. 1829 року, вивчаючи властивості брому, він помітив, що в ряду Хлор – Бром – Йод відбувається не лише поступова зміна кольору і хімічної активності простих речовин, алей поступова зміна атомної маси. Випадковість мал. 4
мал. 6
мал. 7
5
5

Дьоберейнер продовжив пошуки і знайшов ще дві групи з трьох елементів (він назвав їх тріадами Кальцій – Стронцій – Барій та
Сульфур – Селен – Телур. В обох групах атомна маса середнього елемента приблизно дорівнює середньому арифметичному атомних мас двох інших елементів. Знову збіг?
До 1850 року Дьоберейнер знайшов ще дві тріади
(мал. 8)
. Але оскільки розбити 56 відомих на той час елементів на тріади не вдалося, хіміки дійшли висновку, що тріади
Дьоберейнера – явище випадкове. Упер- шій половині XIX ст. хіміки недооцінювали значення атомних мас. Їх було зручно використовувати для здійснення розрахунків, але ніхто не орієнтувався на них, укладаючи перелік елементів.
Французький геолог, Александр-Еміль
Бегуйє де Шанкуртуа став першим, хто скористався атомними масами для створення періодичної системи. 1862 року він спірально розташував хімічні елементи навколо уявного вертикального циліндру за зростанням їхніх атомних мас (мал. 9)
. Відносну атомну масу Оксигену Шанкуртуа прийняв за 16 і за нею шляхом порівняння визначав атомні маси інших елементів. Телур опинився в центрі, тому цю класифікацію називали телурична спіраль”.
Два роки потому, уроці англійський хімік Джон Ньюлендс розташував елементи за зростанням їхніх атомних маса тоді сформував з них вертикальні колонки по сім елементів (мал. 10)
. Він з’ясував, що схожі елементи, як правило, потрапили водні горизонтальні ряди. Так, Калій опинив- мал. 8 мал. 9
H Li BE B C N O F Na M
g AL Si P S C
i
Ci K Ca C
r Ti Mn Fe
Cobalt/ Nickel something is wr ong!
6
6
ся поряд зі схожим на нього Натрієм, Селен – водному ряду з Сульфуром, Кальцій – поряд з Магнієм тощо. У цих рядах можна було відшукати кожну з тріад Дьоберейнера. Ньюлендс назвав відкриту ним закономірність законом октав, оскільки кожний восьмий елемент мав властивості, схожі з першим, що нагадало йому ноти
(мал. 11)
. Відкриття Ньюлендса хіміки не сприйняли всерйоз. Коли Ньюлендс доповідав проте, що відмітив повторюваність властивостей, розташувавши елементи за зростанням атомних мас, присутній на доповіді фізик пожартував, що з таким успіхом можна було розташувати елементи за абеткою і побачити якісь закономірності.
Того ж року свою таблицю елементів запропонував інший англійський хімік, Вільям
Одлінг
(мал. 12)
. Жодних коментарів до цієї таблиці він не навів, але пізніше ДІ. Менделєєв прокоментував, що в ній простежуються початки періодичного закону, які в таблицях
Шанкуртуа, Ньюлендса та Мейєра.
Лотар Юліус Мейєр – це німецький хімік, який впритул підійшов до відкриття періодичного закону і паралельно з Менделєєвим створював свою таблицю хімічних елементів. Як стверджують деякі дослідники історії хімії, ще 1862 року Мейєр створив таблицю, яка мал. 12
мал. 11
мал. 10
John Newlands' L
aw of Octaves'
, 1865
H Li BE B C N O F Na M
g AL Si P S C
i
Ci K Ca C
r Ti Mn Fe
Cobalt/ Nickel something is wr ong!
7
7
складалася з 28 елементів, розташованих за зростанням атомної маси і згрупованих відповідно до валентності мала року він видає таблицю вже з 42 елементів.
1870 року виходить друком робота Мейєра, в якій він наводить нову періодичну таблицю (мал. 14)
, схожу на ту, яку рік тому видав Дмитро Іванович Менделєєв
(мал. Періодичний закон, графічним вираженням якого є таблиця хімічних елементів, Менделєєв сформулював 1871 року Властивості простих тіла також форми і властивості сполучень елементів, атому і властивості утворюваних ними простих і складних тіл, знаходяться в періодичній залежності від їхньої атомної маси. З розвитком хімії і фізики формулювання закону змінили, і сьогодні він звучить наступним чином Властивості хімічних елементів, а також форми і властивості утворюваних ними простих речовині сполук знаходяться в періодичній залежності від величини зарядів ядер їхніх атомів. Цікаво, що на уроках хімії для визначення заряду ядра атома хімічного елементу ми дивимося на його порядковий номеру таблиці Менделєєва, але в нього самого в жодній з таблиць елементи не мали порядкових номерів.
Тож поява періодичної системи і періодичного закону – це ще неостаточне відкриття, не завершення довгих пошуків. Це лише початок довгої подорожі, лише квиток на неї, який дає зрозуміти, що є куди рухатися, є куди застосувати свій науковий інтересі дослідницький хист. І цим квитком вже скористалися багато хіміків. мал. 13
8
8
Тож подякуймо Менделєєву, але не треба переоцінювати його внесок в історію хімії і асоціювати таблицю хімічних елементів лише з його ім’ям. Подорож триває. Читай у наступній статті, які метаморфози відбувалися в таблиці після відкриття періодичного закону. мал. 14
мал. 15
9
9

9 травня цього року на Національному стадіоні у Варшаві відбувся черговий, 19-ий Науковий пікнік, який щороку організовують Польське Радіо і Центр науки Коперник. Це найбільший пленеру Європі, присвячений популяризації наукових знань. Наукові інституції з Польщі та закордону представляють тут свої досягнення та дозволяють усім охочим зазирнути за куліси своєї щоденної праці. Знайомство з наукою під час пікніка проходить у формі експериментів, показів, інтерактивних експонатів. Сотні показів та понад 200 павільйонів відвідали тисячі людей. Вхідна стадіон, а отже, у захоплюючу науку – вільний Наукові пікніки проходять у Варшаві з 1997 року. Щороку відвідувачі знайомились із науковими досягненнями за різними темами Енергія, Час, Життя, Великий мікросвіт та інші. 2015 рік оголошений ООН роком світла, тому цьогорі тема Наукового пікніка у Варшаві – Світло – джерело цивілізації”.
Багато родин відвідали пікніку цей день. Віковий діапазон прихильників науки неймовірний від немовлят до сивих дідусів. Більшість з нас у повсякденному житті немає справи з науковими дослідами, отож довідатися про щось новеньке цікаво і дорослим, і малим.
ХРАМ НАУКИ
ПIД
ВIДКРИТИМ НЕБОМ
Year of ДАРІЯ БІДА
10
10
РІК СВІТЛА
Науковці розповідали про теорію відносності Ейнштейна, демонстрували Нобелівські нагороди, які отримав цей геній, читали його листи до Марії
Склодовської-Кюрі. Діти виготовляли спектроскопи, калейдоскопи, відвідували величезну камеру-обскуру, спостерігали за Сонцем у спеціальний телескоп, досліджували кольорові рідини, мінерали, рослини, малювали флуоресцентними фарбами, переглядали науково-комедійні фільми. Морозиво з азоту було у тренді, які водорості, які світяться. Адо павільйону, у якому спеціальна апаратура дозволяла подивитися на світ очима різних тварин, шикувалася довга черга. Поціновувачі техніки будували власну ракету, слухали про використання лазерів. Для прихильників живої природи були лекції і покази про значення світла для рослині тварин.
Ми здалеку помітили український прапорна павільйоні цього року у Науковому Пікніку взяла участь і команда з України, яка показала багато цікавих експериментів та установок котушки Тесла, радіометр Крукса, поляризоване скло, дію лазерного випромінювання на матеріали, анімації про оптичні ілюзії та інші. Особливо сподобався нам простий та оригінальний спосіб добування вогню у поході, який показав Віталій Мочарський (пропонуємо його нашим читачам наприкінці статті).
Анастасія Макарова (координатор проекту з Дніпропетровська) розповіла, що команда з України представляє
11
11
на пікніку проект „Scientific Fun – Наукові пікніки в Україні. Він проходить за підтримки Фонду Освіта для Демократії в рамках програми Перетворення в Регіоні – RITA” Польсько-Американсько- го Фонду Свободи. Партнером проектує Центр науки Коперник. Зароки у цьому проекті взяло участь майже 100 тисяч учасників із Дніпропетровська, Львова, Києва, Харкова, Луганська, Тернополя, Кривого Рогу, Луцька, Дубно.
На пікніку нам трапилась вихованка київської школи-садка „Ясочка” Магда
Русецька. Зараз дівчинка навчається у Варшаві, у школі № 166, але була рада передати з нами вітання на Батьківщину.
Сповнені вражень, надвечір ми покидали територію Національного Стадіону. Але нас чекала ще одна приємна несподіванка – на виході зі стадіону лунала українська національна музика. Ми приєдналися до численних глядачів, які утворили широке коло, щоб подивитися бойовий гопак. Гопак виконували учасники Міжнародної федерації бойового гопака. Українським національним мистецтвом боротьби займаються молоді поляки, які проживають у Варшаві і є виходцями з України.
12
12
Ти забув сірники Вони намокли, а в запальничці закінчився газ Не впадай у паніку Вогонь можна розвести за допомогою стрічки фольги, акумуляторної батарейки від ліхтарика та клаптика вати.
1.
Виріж смужку фольги шириною 1,5–2 см і довжиною, більшою, ніж висота батарейки Склади смужку вдвоє і обріж згин з двох боків.
3.
Розгорни смужку. Звужене місце буде найбільше нагріватись за проходження електричного струму крізь фольгу Поклади клаптик вати у звужене місце Притисни кінці фольги до полюсів батарейки За мить вата спалахне 2
3 4
5 ЛАБОРАТОРІЯ
„КОЛОСКА”
Як у поході розвести вогонь
без сірників та запальнички
У 2015 році Наукові пікніки відбудуться
22 травня у Харкові, 30 травня у Києві, згодом у Львові, Тернополі, Кривому Розі, Дніпропетровську, Луцьку, Дубно та знову у Києві та Харкові (у вересні. Для участі у дійстві до 25 травня необхідно заповнити анкету bit.ly/1bgZMht.
З приводу будь-яких питань звертайся на сторінку facebook.com/ScientificFun або пиши на e-mail: scientific.picnic@gmail.com.
До зустрічі на Наукових пікніках в Україні!
13
13
ВОДНІ СТИХІЇ
Водопілля
– щорічне відносно довге збільшення водності річки в один і той самий сезон, яке спричиняє підйом її рівня зазвичай супроводжується виходом вод з меженного річища і затопленням заплави.
Гроза
– локальне атмосферне збудження, пов'язане з розвитком купчасто-дощових хмар. Супроводжується громом і блискавками, сильними поривами вітру і зливою.
Заметіль (метелиця)
– підняття снігу вітром з поверхні снігового покриву. Вона може бути сильною і слабкою. Якщо сніг переноситься безпосередньо над сніговим покривом у шарі атмосфери товщиною кілька десятків сантиметрів, то це слабка заметіль. Для виникнення заметілі одного вітру недостатньо. Якщо температура повітря вище або близька до 0 Сі сніговий покрив вологий, то сніг не переноситься. Особливо сильні заметілі спостерігаються на узбережжі Антарктиди, де дуже сильні вітри, а сніговий покрив сухий через низькі тем- ператури.
Льодохід
– рух льоду на річках під дією течії або вітру.
ТАКI РIЗНI ОБЛИЧЧЯ ВОДИ
ТЕПЛОВІ ЕТЮДИ
14
14

Повінь
– значне затоплення місцевості в результаті підйому рівня водив річці, озері в період танення снігу, злив, вітрових нанесень води тощо.
Паводок
– порівняно короткочасний і неперіодичний підйом рівня води, що виникає внаслідок швидкого танення снігу льодовиків, сильних дощів. Якщо паводки відбуваються один за одним, то вони можуть спричинити водопілля. Значний паводок може викликати повінь.
Снігова лавина
– раптовий зсув великих мас снігу з крутих гірських схилів. Виникає під час порушення стійкості снігу внаслідок різких змін погоди (сильні снігопади, відлиги, хуртовини тощо) у комплексі з особливостями рельєфу та підстилаючої поверхні (крутизна схилів, характер рослинного покриву тощо. Снігові маси рухаються зі швидкістю
250–300 км/год. Попереду лавини йде зумовлена нею повітряна хвиля, тиск якої створює досить великі руйнування.
Хуртовина (завірюха, віхола)
– це випадіння снігу з хмар під час сильного вітру. Часто супроводжується заметіллю. Водних випадках чітко видно, що сніг падає зверху, в інших – не можна відрізнити, скільки снігу падає зверху і скільки піднімається вітром із земної поверхні. Якщо сніг випадає з купчасто- дощових хмарі тому має характер грози, то хуртовина дуже сильна, але короткочасна. ОБЛИЧЧЯ ВОДИ
15
15
ЯК Наталія Романюк
Жирова клітина
Яйцеклітина
Спер ма тоз оїд
Волокно міокарда НейронЛЮДИНА
Остеоцит
Плоского
Остеобласт
ВОНА Є
людина починається з клітини
Л
юдина освоює далекий космос, морські глибини, досліджує будову атома, однак, як це недивно, такі не з’ясувала остаточно, як працює її власне тіло. Що відбувається всередині нас Адже людський організм функціонує
24 години на добу сім днів на тиждень, а потребує для цього лише декілька звичних дій у нашому розкладі. Кожен з нас – це унікальний приклад природної біоінженерії. Людський організм створений так, щоб підтримувати життя. Це дивовижно, як він захищає, відновлює і оновлює себе
Клітини
епітелію
16
16
ТІЛО ЛЮДИНИ
Життя кожного з нас розпочинається з одні-
єї-однісінької клітини, у якій є все необхідне для її подальшого розвитку. За сприятливих умов ця клітина дає початок приблизно 75 трильйонам клітин дорослого людського організму. Це число в 10 тисяч разів більше, ніж населення нашої Землі І хоча клітини не можна побачити неозброєним оком, усі вони живі та виконують свою роботу. Незважаючи нарізні функції, загальна будова та основні процеси життєдіяльності усіх клітин практично однакові. Їм потрібні поживні речовини для забезпечення енергією табу- дівельним матеріалом, їм потрібно знешкоджувати або виводити непотрібні продукти обміну речовин.
Управління такою складною системою, як людина, можливе лише за умови узгодженої командної дії всіх її компонентів. Ми виконуємо багато різних дій саме завдяки ефективній і злагодженій співпраці усіх наших клітин. І які у будь-якій успішній команді, життєво важливе значення має розподіл обов’язків між клітинами. Наприклад, нервові клітини передають повідомлення, кулясті жирові клітини запасають енергію, довгім язові волокна рухають тіло, двоввігнуті дископодібні червоні кров’яні клітини переносять кисень. Усі ці та інші типи клітин людського тіла виникли з однієї заплідненої яйцеклітини, атому містять ідентичну ДНК. Згадай, як ми обираємо рецепту кулінарній книзі, щоб приготувати омлет. Так само різні типи клітин використовують лише частину генетичної інформації для того, щоб виконувати своє призначення. У кожному типі клітин гени, що формують цей тип, увімкнені, натомість непотрібні гени вимкнені. Саме завдяки цьому нейрон стає нейроном, а червона кров’яна клітина – червоною кров’яною клітиною.
У тілі людини є приблизно двісті різних типів клітин. На малюнках показана будова деяких із них. Уяви, Сперматозоїд Волокно посмугованої м’язової тканини
Волокно гладкої м’язов ої тканини
Стовпчастого
Кубічного
Келихоподібного
Війчастого
Червона кров'яна клітина
Лімфоцит
Нейтрофіл
Тромбоцит
Макрофаг
Перицит
Плоского
Фібробласт
Остеобласт
Остеокласт


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал