5 Методика визначення рівня сформованості іншомовної соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей




Скачати 321.65 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації23.12.2016
Розмір321.65 Kb.
  1   2   3

334
5.2. Методика визначення рівня
сформованості іншомовної
соціокультурної
компетенції студентів нефілологічних
спеціальностей


Виходячи з того, що Україна заявила про свій намір стати рівноправним партнером в рамках Болонського процесу, очікується, що українські вищі навчальні заклади будуть здійснювати навчальний процес відповідно до європейських стандартів володіння мовою.
Враховуючи результати національної реформи викладання англійської мови в загальноосвітніх школах та беручи до уваги міжнародну практику мовної освіти у вищій школі, Програма з англійської мови для професійного спілкування констатує, що мінімально прийнятний рівень володіння мовою для бакалавра є В2
(Незалежний користувач).
Критерії для цього рівня Типової програми АМПС базуються на:
• дескрипторах, запропонованих Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти (2001 р.);
• вимогах освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників, затверджених Міністерством освіти і науки
України;
конкретних посадових інструкціях, що розроблені та затверджені підприємствами, організаціями,
інститутами;
• результатах допроектного дослідження викладання
АМПС (2004 р.) та опитування фахівців, викладачів та студентів нефілологічних спеціальностей.
Вихідний рівень володіння мовою В2 для бакалаврів оцінюється під час випускного кваліфікаційного іспиту в кінці курсу.
Мовна компетенція випускників перевіряється відповідно до стандартних досягнень, складених на базі

335
Галузевих стандартів вищої освіти з посиланням на дескриптори рівня В2 Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти (2001 р.).
Для отримання ступеня бакалавра разом з усіма іншими професійними вміннями студент повинен бути здатним ефективно спілкуватись англійською мовою в професійному середовиші, щоб:
• обговорювати навчальні та пов’язані зі спеціалізацією питання для того, щоб досягти порозуміння зі співрозмовником;
• готувати публічні виступи з низки великої кількості галузевих питань, застосовуючи відповідні засоби вербальної комунікації та адекватні форми ведення дискусій
і дебатів;
• знаходити нову текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію, що міститься в англомовних галузевих матеріалах (як у друкованому, так і в електронному вигляді), користуючись відповідними пошуковими методами і технологією;
• аналізувати англомовні джерела
інформації для отримання даних, необхідних для виконання професійних завдань та приняття професійних рішень;
• писати професійні тексти й документи англійською мовою з низки галузевих питань;
• писати ділові та професійні листи, демонструючи міжкультурне розуміння та попередні знання у конкретному професійному контексті;
• перекладати англомовні професійні тексти рідною мовою, користуючись двомовними термінологічними словниками, електронними словниками та програмним забезпеченням перекладацького спрямування.
Показниками сформованості соціокультурної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей мають також служити позбавлення від негативних стереотипів у сприйнятті інших культур, налаштованість студентів на взаєморозуміння та співпрацю з зарубіжними партнерами, розвиток критичного

336 мислення, сталі навички професійного спілкування як
іноземною, так і рідною мовами.
Досягнення визначених цілей навчання великою мірою залежить від правильно організованого контролю, який надає об’єктивну інформацію і виступає одним із засобів підвищення ефективності навчання, що сприяє формуванню раціональних прийомів розумової діяльності та практичних умінь, стимулюванню пізнавальної активності студентів. Об’єктами контролю при цьому виступає деяка множинність певних лінгвопсихологічних механізмів, які проявляються в конкретних діях або актах і які піддаються спостереженню. З одного боку, контроль є невід’ємним компонентом системи навчання aнглійської мови та формування іншомовної СКК; з
іншого – він може розглядатись як самостійна функціональна система, якщо під системою розуміти сукупність явищ, які пов’язані між собою певним чином і утворюють завдяки такому взаємозв’язку одне ціле. Як будь-яку систему, контроль слід розглядати з урахуванням його триєдності, яка включає елементний склад, структуру як систему зв’язків між елементами та функцію.
Розвиток освіти в сучасних умовах ставить чимало нових завдань, що пов’язані передусім з покращанням якості підготовки фахівців з вищою освітою. Важливе місце в процесі цієї підготовки посідає вивчення іноземної мови, без знання якої не можна говорити про повноцінність підготовки спеціаліста в будь-якій галузі. Особливе значення має адаптація майбутніх фахівців до нових вимог праці та професійної діяльності. Очевидною стає наявність суперечностей між су- часною метою вищої освіти і реальними результатами її досяг- нення, особливо в оволодінні майбутніми спеціалістами знан- нями з іноземної мови. Отже, виняткового значення набуває розробка психолого-педагогічних підходів до контролю і оцінювання знань та визначення шляхів і методів їх реалізації в процесі вивчення іноземної мови [166].
Психолого-педагогічні підходи до контролю й оцінювання знань студентів є важливим чинником у системі навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.

337
Серед них варто виділити як провідні та найефективніші: об’єктивність, доброзичливість,
індивідуальний підхід, науковість та вимогливість, заохочення та стимулювання, твор- чо-виховний взаємозв’язок тощо.
Одним із важливих психолого-педагогічних підходів у процесі контролю і оцінювання знань є об’єктивність, від якої залежить ефективність усього контролю. Через відсутність чи хибність об’єктивності виникає найбільше непорозумінь, а сти- мулювання у вивченні мови порушується. Необ’єктивна оцінка формує байдужість до отримання знань, породжує прагнення до поверхового їх засвоєння, орієнтує лише на отримання більш високої оцінки.
Психолого-педагогічний підхід доброзичливості у процесі контролю й оцінювання знань полягає в граничній реалізації гуманістичного ставлення до студента як до людини, яка потребує підтримки в оволодінні знаннями, як до особистості, яка в складних ситуаціях потребує допомоги, особливо, коли студенту важко опанувати навчальний матеріал з іноземної мови. Щире ставлення до студента як до майбут- нього спеціаліста допоможе уникнути труднощів. Видатний педагог і мислитель В.Сухомлинський [347] порівнює подібне ставлення педагога зі ставленням батька до власної дитини.
Саме психолого-педагогічний підхід доброзичливості в процесі контролю й оцінювання знань вимагає не допустити, щоб сту- дент став погано вчитися, застерегти його від помилкових кроків, по-батьківськи бажати добра.
Індивідуальний підхід у процесі контролю й оцінювання знань означає врахування найважливіших властивостей студентів: здібності, темперамент, мислення.
Логіка педагогічного процесу підтверджує думку багатьох учених (Ю.К.Бабанський [27], А.А.Миролюбов [258],
Є.І.Петровський [292], В.С.Цетлін та ін.) про цілковиту відповідність функцій контролю досягненню головної мети освіти, тобто головними функціями виступають навчальна, виховна і розвиваюча. Саме тому одним з найважливіших показників успішності навчання вважається міра самостійності, продуктивності, гнучкості,
ініціативності, критичності

338 мислення. Студенти повинні не тільки накопичувати знання під керівництвом викладача, але і вчитися здобувати їх самостійно, повністю контролюючи цей процес завдяки достатньо розвинутим внутрішнім механізмам самоконтролю, самокорекції та самооцінювання.
Для ефективного навчання іноземної мови дослідження функцій контролю проводиться на основі структури навчального процесу, який включає два рівнозначних взаємопов’язаних компоненти: навчальну діяльність викладача й навчально-мовленнєву діяльність студента. З огляду на те, що навчальний процес – це динамічна інформаційна система, ці два види навчальної діяльності поєднуються між собою за допомогою зворотного зв’язку, під яким розуміють отримання
інформації про відповідність дії, що виконується, і планової дії.
Зворотний зв’язок у формі контролю функціонує у двох напрямках – він спрямований на навчальну діяльність викладача й навчально-мовленнєву діяльність студента. Кожен напрямок характеризується певними функціями. Аналіз загальнодидактичних і специфічних функцій контролю дає можливість визначити, що зворотний зв’язок, спрямований на викладача, має керуючий характер і, відповідно, покликаний виконувати діагностичну, оціночну і коригуючу функції. Такий зворотний зв’язок надає викладачеві інформацію про хід навчального процесу. Аналізуючи мовленнєву діяльність студентів, їхні висловлювання в ході виконання завдань, їхню реакцію на інструкцію до них, викладач виявляє правильність висловлювань і відхилення від мовних чи мовленнєвих норм, характер і кількість загальних та індивідуальних помилок, успішність навчальної комунікації та виконання поставлених навчальних завдань, прогрес у навчальній діяльності. Оперативна
інформація такого характеру використовується для інструкцій викладача, загальних для всіх та індивідуальних для окремих студентів, а також слугує підставою для діагностики ходу навчального процесу і виявлення відповідностей між обраною тактикою і реальними потребами студентів. Це дозволяє об’єктивно оцінювати існуючу методичну ситуацію і приймати рішення про внесення необхідної корекції у підбір навчальних

339 завдань, режим і тривалість їх виконання, послідовність в організації всієї роботи.
Позитивні функції контролю можна реалізувати лише за умови дотримання низки вимог до оптимальності його використання, в першу чергу таких, як вибір форми контролю, яка б забезпечила сприятливу психологічну атмосферу, зменшила б виникнення стресових станів, емоційної напруги й гальмування розумової діяльності, що негативно впливає на коректність результатів контролю.
Серед різноманітних форм контролю, які б надавали можливість найбільш ефективно реалізувати всі функції зовнішнього контролю викладача і самоконтролю студентів та водночас сприяли б розвитку такого самоконтролю,
Таблиця 5.1
Показники рівня сформованості іншомовної СКК студентів
першого року навчання на етапі констатуючого
експерименту
Факуль- тет
Географічні відомості; населення, міста
Діячі культури, мистецтва
Особли- вості націо- нального характеру
Традиції, звичаї
Манера комуніка- тивної поведінки
Еконо- мічний
9 7 4 6
3
Полі- тичних наук
9 6 5 5
3
Еколого- медичних наук
6 4 3 3
3
Соціо- логії
5 6 4 5
2
Юри- дичний
8 5 4 5
2

340
Як видно з табл. 5.1, студенти всіх факультетів мають кращі знання щодо географічних відомостей про країни, мову яких вивчають, можуть назвати діячів культури та мистецтва
(щоправда, для деяких студентів вони обмежувались іменами
Шекспіра та рок-музикантів); політологи ж називали ще й
імена політичних діячів. Що стосується відповідей на питання
6-10, то вони в основному зводились до стереотипних уявлень про англійців як людей закритих і зарозумілих, американців – навпаки, веселих і комунікативних. Із традицій і звичаїв майже всі відмітили святкування Різдва, а не Нового року. Питання стосовно манери комунікативної поведінки викликали розгубленість і нерозуміння у більшості студентів. Це дає підстави стверджувати, що студенти володіють фактологічною
інформацією краще, ніж інформацією соціального та культурологічного характеру.
Водночас у реальному міжкультурному спілкуванні саме інформація соціального та культурологічного характеру знадобиться їм більше, ніж фактологічна: навряд чи доведеться будь-якому студенту розповідати англійцю чи американцю, що він знає, де знахо- диться його країна та скільки людей там проживає. Знання ж особливостей поведінки в повсякденному та професійному спілкуванні, норм етикету, прийнятих в країні, мова якої вивчається, набагато важливіше для взаєморозуміння та нор- мального функціонування в міжкультурному середовищі.
У ході дослідження практикувалось також заповнення анкет для виявлення особистісного ставлення студентів до вив- чення англійської мови, відповідності змісту навчання мови запитам студентів, сприяння занять з англійської мови розши- ренню кругозору, збагаченню знань студентів щодо стилів жит- тя, норм поведінки, цінностей та життєвих пріоритетів населен- ня англомовних країн.
Анкета №1 використовувалась нами для виявлення готовності студентів до досліджуваного виду діяльності, тобто до цілеспрямованого формування іншомовної СКК, визначення рівня усвідомлення студентами необхідності розширення соціокультурних знань та набуття практичних навичок комунікативної поведінки.

341
Анкета №1
1.
Вступаючи до університету, чи знали ви, що тут дуже серйозне ставлення до вивчення англійської мови, оскільки вона є однією з робочих мов у навчальному процесі?
2.
Що б ви хотіли вивчати на заняттях з англійської мови?
3.
Наскільки зміст навчання англійської мови відповідає ва- шим запитам?
4.
Чи вивчаєте ви те, заради чого сюди прийшли, чи займаєтесь тим, що вам не цікаво й не потрібно?
5.
Чи відповідає рівень викладання англійської мови рівню ваших домагань?
6.
Наскільки заняття з англійської мови сприяють розширен- ню вашого кругозору, збагаченню знань щодо стилів жит- тя, норм поведінки, цінностей та життєвих пріоритетів на- селення англомовних країн?
7.
Що б ще ви хотіли взнати й чому навчитись на заняттях з англійської мови?
8.
Чи завжди заняття проводяться англійською мовою?
9.
Наскільки добре ви розумієте викладача?
10. Чи вважаєте ви, що у вас доброзичливі стосунки з вашим викладачем, на заняттях панує атмосфера взаєморозуміння й налаштованості на співпрацю?
11. Що б ви хотіли покращити у процесі навчання англійської мови в нашому університеті?
12. Чи задоволені ви своїми успіхами у вивченні англійської мови? Якщо ні, кого вважаєте винним у ситуації, що скла- лась?
Відповіді на питання анкети засвідчили, що студенти хотіли б вивчати:
• професійну лексику;
• цікаві історії про життя в англомовних країнах;
• традиції та звички британців та американців;
• молодіжну субкультуру.
Хотіли б навчитись:
• читати фахові журнали та іншу літературу в оригіналі;
• спілкуватися з іноземцями;
• використовувати англійську мову для роботи в Інтернеті;
• розуміти англомовні фільми.

342
Підвівши підсумки констатуючого етапу експерименту, ми з’ясували, що 91% студентів готові до цілеспрямованого формування іншомовної СКК в процесі вивчення англійської мови. Опитувальник та анкета №1 дозволили встановити запи- ти студентів у плані розширення соціокультурних знань і фор- мування практичних навичок міжкультурного спілкування.
З метою виявлення передумов соціокультурної адаптації студентів до навчання та професійної діяльності в
європейському просторі було проаналізовано анкети 758 студентів нефілологічних спеціальностей Миколаївського дер- жавного гуманітарного університету імені Петра Могили, які беруть участь у формуючому етапі наукового експерименту, метою якого є визначення педагогічних засад формування
іншомовної соціокультурної компетенції в процесі фахової підготовки майбутніх фахівців. Результати аналізу свідчать, що тільки 11% студентів вважають, що для адаптації в
європейському академічному та професійному середовищі дос- татньо добре володіти іноземною мовою: мати відповідну ви- мову, граматично правильно будувати речення, користуватись великим лексичним запасом.
Решта 89% опитаних розподілились так: 18% переконані, що брак знання мови мож- на компенсувати жестами, в той час як навички користування засобами транспорту та зв’язку, банківськими рахунками, по- слугами готелю, кафе та закладів громадського харчування виз- нають вкрай необхідними; 71% студентів вважають, що знання власне іноземної мови та норм комунікативної поведінки, пра- вил етикету та манери спілкування розподіляються 50:50. От- же, можна зробити висновок, що 68% респондентів визнали необхідність наявності соціокультурних знань та сформованих навичок комунікативної поведінки для успішної адаптації в
іншомовному середовищі.
У той же час 78% з 936 опитаних студентів І-ІІІ курсів мають сформований стійкий інтерес до вивчення професійно спрямованої англійської мови, оскільки вони вважають її запо- рукою успішності своєї майбутньої кар’єри. Але для професійного спілкування знання соціокультурних особливо- стей кожного народу таке ж важливе, як і для повсякденного

343 побутового спілкування. Тому, на нашу думку, процес форму- вання соціокультурної компетенції має бути центрований на особистості студента з урахуванням його мотивації до вивчен- ня іноземної мови, інтересів, спрямування особистості, загальної мовної підготовки тощо.
Процес формування соціокультурної компетенції в ході вивчення професійно спрямованої англійської мови також має свою специфіку, оскільки в залежності від спеціальності студентів викладач має визначити ті характеристики комунікативної поведінки, стилів життя й спілкування, норм поведінки в бізнесі, які необхідно знати майбутнім представни- кам різних професій для ефективного професійного спілкування.
Відомо, що навчальний процес для нормального функціонування вимагає здійснення поточного оцінювання та контролю: “головна мета контролю у процесі навчання
іноземної мови – управління цим процесом” [250, с. 269].
Аналіз фахової літератури з проблеми організації контро- лю в процесі навчання англійської мови свідчить, що питання контролю сформованості знань, умінь та навичок з основних видів комунікативної компетенції (мовної, мовленнєвої, соціокультурної) на рівні загальноосвітньої школи можуть вва- жатись достатньо дослідженими. В той же час питання контро- лю рівня сформованості СКК студентів нефілологічних спеціальностей у процесі вивчення англійської мови як відносно самостійне не може вважатись достатньо дослідженим. У ході нашого дослідження з’ясувалось, що більшість наукових праць щодо контролю рівня СКК стосується студентів філологічних факультетів. Так, питання здійснення контролю рівня СКК майбутніх учителів іноземної мови вивчає С.Шукліна. Потреби викладачів іноземної мови вищих навчальних закладів в оволодінні методикою тестового контролю в професійних цілях досліджує О.Петращук [291].
Можливостям використання комп’ютерних технологій у роз- витку соціокультурної компетенції майбутніх учителів
іноземної мови присвячені роботи П.Г.Асоянц, І.В.Задорожної,
Г.С.Чекаль [385, с. 28-29]. Водночас встановлено, що для

344 студентів нефілологічних факультетів – майбутніх екологів, правознавців, економістів, політологів, соціальних працівників
– сформована СКК з іноземної мови не менш важлива, ніж для філологів. Без знання соціокультурних відмінностей, норм комунікативної поведінки, вірувань та цінностей представників народу, мова якого вивчається, іншомовне спілкування може бути досить проблематичним. Для контролю сформованості
СКК студентів нефілологічних спеціальностей треба визначити методичні засади, на яких він базується, та розробити критерії оцінювання досягнень студентів. Тому завданнями експеримен- тального етапу нашого дослідження було передбачено:
• визначення методичних засад контролю в процесі форму- вання СКК студентів нефілологічних спеціальностей;
• виявлення критеріїв оцінювання рівня сформованості
СКК;
• з’ясування ролі електронних засобів навчання у здійсненні контролю рівня сформованості СКК.
Методичні засади здійснення контролю передбачають, що він, перш за все, має бути системним. По-друге, студенти повинні знати критерії оцінювання кожного виду контрольних завдань. Система контролю повинна мати логічну структуру, що характеризується поступовим ускладненням завдань на кожному наступному етапі. Вона має забезпечити надійні й адекватні вимірники знань, умінь і навичок студентів та бути мотивуючою, а не караючою як для студентів, так і для викла- дача. Відомо, що контроль може бути поточним та підсумковим, і кожний з цих типів має свої цілі. Поточний контроль/тестування має на меті:
• допомогти студентам відчути свій прогрес у навчанні, усвідомити свої сильні та слабкі сторони, навчити прийомів самоконтролю та вказати шляхи вдосконалення;
• забезпечити зворотний зв’язок для викладача щодо ефективності обраної системи викладання, доцільності використання навчального матеріалу та допомогти скори- гувати свою роботу в разі необхідності.
Метою підсумкового контролю є створення повної та чіткої картини про успішність студента та його досягнення в

345 опануванні соціокультурними знаннями в кінці відповідного періоду, а також забезпечення інформацією викладача, який відповідатиме за наступні етапи навчання. Окремо слід виділити проведення комплексних контрольних робіт (ККР), які мають на меті виявлення залишкових знань з предмета по завершенню терміну його викладання.
До критеріїв оцінювання рівня сформованості
іншомовної СКК у процесі навчання англійської мови студентів нефілологічних спеціальностей нами віднесено:
1)
ціннісне ставлення студента до соціокультурної
інформації;
2)
свідомість у використанні соціокультурних знань;
3)
гнучкість навичок використання соціокультурних знань у професійному іншомовному спілкуванні;
4)
стійкість використання соціокультурних знань і навичок комунікативної поведінки у повсякденному, акаде- мічному та професійному спілкуванні.
Критерії
Показники прояву
Методи визначення
Ціннісне ставлення студента до соціо- культурної
інформації
Розуміння ролі і зна- чення СКК інформації в міжкультурному спілкуванні, визнання необхідності форму- вання й розвитку власної СКК
Анкетування, тестуван- ня,
індивідуальні бесіди, спостереження, написання есе, композицій
Свідомість у використанні соціокультурних знань
Адекватність пове- дінки, що базується на
СКК знаннях; адекват- ність вживання відпо- відної лексики заданій комунікативній си- туації
Спостереження, фік- сація помилок, адекват- ність комунікативної поведінки в різних ситуаціях спілкування, заданих рольовими
іграми
Таблиця 5.2
Зведена таблиця критеріїв визначення сформованості
іншомовної соціокультурної компетенції студентів
нефілологічних спеціальностей

346
Критерії
Показники прояву
Методи визначення
Гнучкість навичок
використання соціокультурних знань
Передбачає здатність студента включатись у нові ситуації спілкування та функціонувати на новому мовлен- нєвому матеріалі
Участь у дискусіях, презентації, рольові
ігри, кейс-метод, участь у проектах, ре- альне спілкування з носіями мови
Стійкість використання соціо- культурних знань і навичок комунікативної поведінки
Неформальне спілкування.
Відповіді на питання соціокультурного спрямування; викори- стання СКК знань на заняттях з фахових дисциплін
Перевіряється в про- цесі письмового іспиту за ІІ курс; написання
ККР, у ході міжпред- метної координації; на бінарних заняттях
Закінчення таблиці 5.2
Ціннісне ставлення студентів до соціокультурної
інформації перевірялось за допомогою аналізу відповідей на питання анкети №2 та аркуша самоперевірки.

Анкета №2
1.
Що б ви віднесли до реалій іншомовної культури? Для чого їх треба знати?
2.
Чи усвідомлюєте ви розбіжності в манері комунікативної поведінки між англійцями, американцями та українцями?
3.
Чи можуть такі розбіжності бути причиною непорозуміння?
4.
Що треба зробити, щоб уникнути непорозуміння між представниками різних культур?
5.
Чи вважаєте ви, що у вас сформовані соціокультурні знання й комунікативні навички, необхідні для спільної професійної діяльності з іноземними партнерами?
6.
Чи відчуваєте ви власну готовність до професійного функціонування в іншомовному культурному соціумі?
7.
Чи відчуваєте ви потребу в постійному розширенні власної іншомовної соціокультурної компетенції?

347 8.
Як ви оцінюєте свій рівень знань щодо культури та манери комунікативної поведінки населення англомовних країн (низький, достатній, середній, високий)?
9.
Як ви могли б розширювати свою соціокультурну компетенцію з іноземної мови?
10. Чи задоволені ви змістом соціокультурного компонента в процесі вивчення іноземної мови?
Наведемо приклади відповідей студентів експериментальних та контрольних груп на питання анкети
Таблиця 5.3


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал