7. Моніторинг самостійної роботи студентів




Скачати 43.81 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації15.01.2017
Розмір43.81 Kb.

21 7. Моніторинг самостійної роботи студентів.
8. Платформа для реалізації мережевої дослідної діяльності студентів.
У 2013-2014 навчальному році кафедра товарознавства та експертизи товарів приймала участь в міжнародному проекті Nutrilab, мета якого полягала в тому, щоб на основі досліджень споживчого ринку п’яти країн Чорноморського регіону створити образ сучасного середньостатистичного споживача і встановити його поведінку при виборі харчових продуктів та напоїв. Студенти, які навчаються на кафедрі проводили порівняння відповідності вітчизняного маркування харчових продуктів вимогам Європейського союзу за допомогою технологій Вікі-Вікі.
Таким чином, можемо виділити наступні дидактичні можливості використання мережевої взаємодії в освітньому процесі:
– вільний доступ до освітньої, наукової та науково-популярної
інфор-мації на інтернет ресурсах;
– можливість пошуку необхідної інформації;
– можливість отримання поштової розсилки, замовленої
інформації;
– можливість участі в різних форумах, семінарах та чатах при обгово-ренні проблем освітнього характеру;
– надання консультативної підтримки студентам;
– можливість інтерактивної роботи при дистанційному навчанні;
– можливість перегляду відеоконференцій, участь у інтернет- конференціях за умови забезпеченості необхідним обладнанням у віддалених точках.
УДК 372.854
О.Г. Швець, канд. пед. наук, доц. (СНАУ, Суми)
В.Д. Івченко, канд. техн. наук, доц. (СНАУ, Суми)

ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ
ВИКЛАДАННЯ ХІМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТАМ
ФАКУЛЬТЕТУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Розвиток сучасної вищої освіти в Україні тісно пов’язаний із залученням інформаційних технологій. Доступність до Інтернет ресурсів, широке використання планшетів, ноутбуків та інших електронних засобів дає можливість студентам значно розширити свої знання у різних сферах та набути досвіду роботи з технікою. Для

22 сучасної молоді інформація в електронній формі є більш привабливою, а отже, краще засвоюється.
Відмітимо основні переваги використання інформаційних технологій у вищій школі:
– пришвидшення передачі знань, технологічного та соціального досвіду;
– забезпечення більш високої ефективності навчання, що дозволяє студенту успішніше і швидше адаптуватись до оточуючого середовища і змін у ньому;
– реалізація процесу реформування сучасної вищої освіти в контексті загальноєвропейської інтеграції (Smart-освіта).
Вищенаведені результати потребують формування
«комп’ютерної грамотності» викладачів, адже, не секрет, що традиційно комп’ютер застосовується як друкарська машинка для набору текстів лекцій, методичних рекомендацій, завдань. У сучасних умовах необхідно вміти:
– обробляти текстову, цифрову, графічну та звукову інформацію за допомогою відповідних процесорів і редакторів для підготовки дидактичних матеріалів;
– використовувати готові програмні продукти зі своєї дисципліни, освітні сайти та Інтернет ресурси;
– розробляти тести, використовуючи готові програми-оболонки або самостійно і проводити комп’ютерне тестування;
– створювати слайди, використовуючи редактор презентації
Power Point, демонструвати презентації на лекціях і практичних заняттях, працювати з інтерактивними дошками;
– організовувати дослідну роботу в комп’ютерних віртуальних лабораторіях, обчислювальні експерименти тощо.
У своїх попередніх публікаціях ми виділяли ряд положень, які враховувались нами при запровадженні комп’ютерних технологій.
Вважаємо за необхідне наголосити на необхідності системного їх використання та кореляції з особливостями модульної системи навчання.
На кафедрі хімії
Сумського національного аграрного університету комп’ютерні технології використовуються при викладанні студентам факультету харчових технологій дисциплін:
«Аналітична хімія», «Харчова хімія», «Фізична та колоїдна хімія».
Зупинимось на основних напрямках їх реалізації:
1) Інтернет як «сховище» інформації, маємо на увазі різноманітні бази даних, електронні версії науково-популярних і методичних журналів, матеріалів конференцій, у тому числі електронна бібліотека і репозитарій СНАУ;

23 2) віртуальні лабораторії, що дозволяють «відтворювати» хімічні процеси і явища, наприклад,
реакції із вибуховими або отруйними речовинами, дорогими реактивами, повільні процеси.
Зокрема, такі програми, як KINET (чисельне моделювання кінетики складних хімічних реакцій),
EC-Lab®
V10
(різноманітні електрохімічні експерименти). За допомогою 3D моделей також пояснюємо будову атома, просторову конфігурацію s-, p-, d- і f- електронів, а також заповнення електронами атомних орбіталей
(ChemPen3D 1.9.0.9 - Русская версия);
3) електронні варіанти навчально-методичних комплексів (на машиночитаючих носіях – CD та флеш), що включають: робочу програму відповідної хімічної дисципліни, короткий лекційний курс із гіперпосиланнями на основні поняття теми, короткий огляд інформації з тем, винесених на самостійне вивчення, стислий зміст практичних занять із описом лабораторних дослідів, тестові завдання для самоперевірки знань, додаткова інформація у вигляді таблиць,
ілюстрації тощо, завдання для контрольної роботи.
4) комп’ютерне тестування на базі програми “Master-3”;
5) дистанційна освіта із залученням платформи Moodle. В структурі навчальних комплексів дистанційних курсів із вищезгаданих дисциплін виділено такі компоненти:
– курс лекцій;
– завдання та рекомендації до лабораторно-практичних занять, матеріал для самостійного опрацювання студентами;
завдання для контрольних робіт;
– методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи;
– завдання для самоконтролю у тестовій формі, різна додаткова
інформація.
Позитивним моментом ресурсу Moodle щодо способу подання теоретичних матеріалів вважаємо можливість ознайомлення студентів
із лекцією у вигляді презентації, аудіо чи відеоматеріалів. Як свідчить досвід, використання комп’ютеризованих лекцій заощаджує до 10% навчального часу і забезпечує «афективність» сприйняття лекційної
інформації. Особливість проведення лекцій з хімічних дисциплін у необхідності записувати рівняння хімічних реакцій, демонструвати досліди, розглядати структуру речовин тощо. Такі мультимедійні можливості як: демонстрація анімації та відеофільмів, виділення потрібної частини, поетапний вивід інформації у вигляді окремих фрагментів зручні під час демонстрації хімічних реакцій. За допомогою електронних видань розглядаємо в динаміці взаємодію валентних орбіталей, просторове розташування зв’язків. Під час

24 заключних лекцій весь програмний матеріал з курсу відповідної хімічної дисципліни представляємо у вигляді наочних, інформаційних слайдів, що допомагає встановленню генетичних зв’язків між окремими темами всієї дисципліни.
Модульна технологія, а також можливість навчатись за
індивідуальним графіком потребує від студентів високого рівня самостійності в навчальній діяльності. В таких умовах роль викладача полягає у консультуванні студентів із теоретичних питань та виконанні самостійних завдань. Останнім часом має місце тенденція
«скачування» студентами з Інтернету готових рефератів чи презентацій. Для вирішення даної проблеми вимагаємо від студентів розкрити зв'язок між запропонованою темою і їх майбутнім фахом.
Зокрема, були підготовлені такі презентації: з Аналітичної хімії
«Оптичні методи дослідження в харчовій промисловості»,
«Поляриметричний метод, кількісні визначення у контролі харчових виробництв», «Застосування хроматографії у контролі харчових виробництв»; з Фізичної і колоїдної хімії «Осмос в процесі вилучення цукру з буряків та виготовлення твердих сирів», «Роль ферментів у біологічних процесах харчових виробництв», «Електрохімічна та біологічна корозія промислового обладнання в харчовій промисловості», «Коагуляційні методи очищення промислових вод на підприємствах харчової промисловості»; з Харчової хімії «Роль активності води у забезпеченні стабільності харчових продуктів»,
«Синтетичні та натуральні ароматизатори» та інші.
Зазначимо, що консультативне керівництво роботою студентів над презентацією дозволяє зробити доповідь по ній цікавішою, а її автори набувають цінного досвіду, який використовують під час участі в студентських наукових конференціях.
На завершення відмітимо ще один перспективний напрямок використання ресурсів Інтернету, який нас зацікавив. Це залучення соціальних мереж, наприклад «В контакте» чи «Facebook» в освітній процес.
Досвід використання інформаційних ресурсів у процесі викладання хімічних дисциплін студентам факультету харчових технологій свідчить про появу нових можливостей, які не досягаються
іншими традиційними засобами: автоматизація процесу навчання; якісне підвищення рівня знань, оскільки поєднуються елементи звуку та відео, що є важливим в процесі самонавчання; можливість проводити навчання дистанційно.

Document Outline

  • tezi_26.09.14 21
  • tezi_26.09.14 22
  • tezi_26.09.14 23
  • tezi_26.09.14 24


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал