Бібліотека професійно-технічного навчального закладу щомісячний методичний веб-журнал




Pdf просмотр
Сторінка4/11
Дата конвертації26.12.2016
Розмір1.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Бесіда з бібліотекарем на тему Алкоголізмі родовід
Родовід алкоголіка - завжди дуже сумна історія. Є таке поняття - закон трьох поколінь. В його основу покладено дослідження французького психіатра Морреля, який вивчав деградацію поколінь алкоголіків, і дійшов висновку, щодо четвертого покоління алкоголіків потенціал їхнього родоводу вичерпується. Рід закінчується. Вікопокоління - це етап від дитини до дитини. Родився, виріс, створив сім'ю, народив дитину. Цикл замкнувся. Цей термін становить приблизно 25 років. Сто років тому американський лікар Дагдель зайнявся вивченням генеалогічного древа шести в'язнів однієї з нью-йоркських в'язниць. Злочинці були родичами. Вчений

33 розшукав відомості про їхнього родоначальника, який живу столітті. Ним виявився гіркий п'яниця. Його потомство нараховувало 709 чол., з яких 77 - злочинці (утому числі 12
- вбивці, 85 - дегенерати (основна причина - алкоголь, 174 - повії, 18 -господарі будинків розпусти, 206 - жебраки. Не менш "яскравим" було потомство п'яниці і повії, яка народилась у 1741 р. її потомство 834 чол., з яких 168 - повії, 181 - жінки-розпусниці, 76 -волоцюги, 84 - вбивці, 140
- злодії і фальшивомонетники, 105 - шахраї і кишенькові злодії. Те, що п'яниці народжують деградуюче потомство, що ця неповноцінність може передаватись наступним поколінням, відомо давно. Під впливом алкоголю виникає і поглиблюється виродження. Перше покоління - падіння моральності за посиленого вживання алкоголю. Друге покоління - звичайне пияцтво, приступи оскаженіння, втрата розумових здібностей. Третє покоління - тупість, ідіотизм, безпліддя. Необхідно відзначити і такий вид алкогольного ураження, як алкогольний плід, тобто дитина, народжена жінкою-алкоголічкою. Цьому явищу в останні десятиліття приділяється велика увага у зв'язку зростом жіночого алкоголізму, однак перші публікації на цю тему з'явилися ще 100 років тому. Давно відомі випадки, коли у крові новонародженого на момент його народження виявляють високу концентрацію етанолу. Ось дані обстеження 820 дітей із сімей, де батьки - п'яниці та алкоголіки. З них 39 народилися недоношеними і загинули, мертвонароджені, 121 -померли немовлятами, 38 - з фізичними вадами, що призвели до непрацездатності, 145 - психічно ненормальні, 55 - з послабленим імунітетом до хвороб. Лише близько 15% дітей, народжених від батьків-п'яниць розвиваються нормально психічно і фізично. Четверо з п'яти так чи інакше виявляються неповноцінними. Уста випадках у всіх дітей, які народилися після 6-8 років пияцтва батька, а тим більше матері, визначається розумова неповноцінність. Тут алкогольне лишає жодних шансів. Слід пам'ятати, що неповноцінні чи імунопослаблені діти завтра стануть дорослими і самі матимуть дітей. А це реальна і страшна загроза генофонду нації. Вплив алкоголю на організм підлітків Токсична дія алкоголю на організм підлітка перш за все виявляється у діяльності нервової системи. Мозкова тканина підлітка, багата водою, легко всмоктує алкоголь, що й руйнує психіку підлітка - він стає дратівливим, швидко втомлюється, в нього порушується сон. Ці симптоми можуть проявлятися не тільки за систематичного, ай ситуативного вживання алкогольних напоїв. Пояснюється це тим, що алкоголь при попаданні в організм залишається у ньому до двох тижнів. Часте вживання алкоголю призводить до спорожніючої дії на психіку підлітків. Уповільнюється розвиток інтелекту, пам'яті, втрачаються набуті раніше здібності.
Руйнівливо діє алкоголь і на внутрішні органи. Алкогольні напої подразнюють слизову шлунку, що створює умови для розвитку запалень органів травлення. Дуже страждає від алкоголю печінка, яка розщеплює його. Алкоголь може буквально знищити клітини печінки, які починають перероджуватися. Розвивається цироз печінки. Це практично невиліковне захворювання. В підлітковому віці дія алкоголю на печінку відбувається у більш стислі строки, ніжу дорослих. Дуже чутливі до дії алкоголю серце і судини. За вживання алкоголю порушуються процеси обміну в серцевих м'язах. Реагують надію алкоголю і нирки, кров та інші системи й органи. Оскільки алкоголь циркулює в системі кровообігу, він потрапляє до всіх органів тіла. За кілька хвилин він досягає головного мозку. Дія алкоголю має заспокійливий та депресивний характер. Він також уповільнює роботу головного мозку, де гальмує як процес накопичення інформації, такі її відновлення у пам'яті. Алкоголь може стати причиною галюцинацій і провалів у пам'яті. Вживання алкоголю може призвести до пошкодження зору і слуху. Можуть також погіршитися відчуття смаку, нюху та дотику. Оскільки всім язи знаходиться під контролем

34 мозку, вживання навіть незначних доз алкоголю призводить до послаблення такого контролю, і людина втрачає почуття координації та швидкості реакції. Чим молодший організм, тим більш руйнівною є дія на нього алкоголю. Розвиток хронічного алкоголізму у підлітка проходить швидше, ніжу дорослого. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у декілька разів більша, ніж дорослого. Відомі випадки отруєння підлітків незначними, на погляд дорослих, дозами алкоголю.

Бесіда з бібліотекарем на тему Сучасний учень і культура читання
Суспільству потрібна особистість гармонійно розвинена, високоосвічена, високоерудована, соціально активна, національно свідома, наділена високою громадянською відповідальністю, духовними якостями особистість, що є носієм кращих надбань вітчизняної і світової культури і здатна до саморозвитку і самовиховання. Навчальний заклад має забезпечити розвиток особистості, навчити вихованців мистецтву жити. І в цьому процесі активну участь має взяти бібліотека. Бібліотекар повинен володіти вміннями через книгу формувати творчу особистість. Глибока начитаність, літературна ерудиція значною мірою визначають особистість учня - його світогляд, коло інтересів, уміння сприймати прекрасне в читанні книги і вжитті. Всім відомо, що бібліотека - це духовна скарбниця, храм науки і культури, це джерело знань для тих, хто хоче поповнити цими знаннями свій мозок і серце. Книгу треба любити, відчувати душею. За вікном XXI століття. Світ давно опанував не тільки терміни, алей саму техніку і вільно оперує електронною поштою, відеоінформацією, електронними каталогами, ксероксом, принтером. Всіх об'єднав Інтернет. Багатотомні видання змінили компакт-диски, пошук інформації відбувається залічені секунди і хвилини. Відеокасета, аудіокасета, плеєр, компакт-диск — ось ті речі, які цікавлять сучасних дітей. Але книга була і буде. Вона - невід'ємна частина світової культури і культури людини. Підвищити інтерес до книги може сама книга На заміну сіреньким виданням 70 - х років, які не відповідали ні шкільним програмам, ні політичному і економічному устрою незалежної України, приходять нові яскраво оформлені книги, дитячі енциклопедії видавництва «Аванта», Все про все, серії книг Я пізнаю світ. Стає очевидним, що зараз уже недостатньо читати багато, необхідно усвідомлено й уміло вибирати літературу для читання. Адже «тільки істинно гарні книги коштують того,
щоб їх читали харчувати свій розум багатьма книгами без усякого вибору - значить
позбавляти його власної сили польоту й навіть зовсім губити його (Петрарка). Таким чином, насущним завданням сьогоднішнього дня стає формування культури читання. Що входить у це поняття Культура читання - системне поняття. Від елементарної навички користування закладкою до творчого читання, коли читач стає співавтором письменника. Словник бібліотечних термінів визначає культуру читання як комплекс навичок у роботі із книгою, що включає усвідомлений вибір тематики читання орієнтування в джерелах, насамперед у системі бібліографічних посібників і бібліотечних каталогів систематичність і послідовність читання, вибір конкретної книги уміння орієнтуватися в книзі з метою максимального засвоєння й глибокого розуміння прочитаного уміння використати й застосовувати на практиці отриману з літератури інформацію володіння технічними прийомами, що забезпечують закріплення й використання прочитаного (виписки, конспекти і т.д.). До цього визначення хотілося б додати цей уміння дбайливо поводитися із книгою й періодикою, і дотримання основних гігієнічних,

35 фізіологічних і психологічних правил роботи із книгою, і раціональна організація процесу читання, уміння читати, гнучко варіюючи процес читання, і прийоми роботи із книгою або статтею й багато чого іншого. Культура читання включає знання місця книги, газети, журналу серед інших каналів масової інформації в сучасному світі, їхніх особливостей у порівнянні з радіо, телебаченням, кіно, специфіки різних видів видань, публікацій різного типу й жанру. Від цього залежить правильний вибір добутку печатки, уміння зіставляти інформацію, отриману з різних джерел, економія часуй сил. Культура читання - це чітке усвідомлення цілей читання, довгострокових й короткочасних, уміння правильно вибрати для читання потрібну літературу, оперативно розшукати її, швидко й ефективно працювати з нею. Культура читання - це глибоке проникнення в суть книги або статті, яким би важким і бездонним не був текст це мобілізація розуму, емоцій, уяви читача це повноцінне читацьке спілкування, що сприяє кращому розумінню прочитаного. Один із найважливіших компонентів культури читання - бібліотечно-бібліографічна грамотність знати правила користування бібліотеками, уміти орієнтуватися в їхньому фонді, вибрати потрібне видання за допомогою каталогу, регулярно стежити за новими виданнями в сфері, що цікавить читача, користуватися довідковими матеріалами тощо. Культура читання художнього твору й наукової або науково-популярної книги багато в чому різна. Так, якщо при читанні спеціальної книги й періодики на перший план виступають організаторські навички, то читання художньої літератури - прози, поезії - вимагає ще й повноцінного емоційного розвитку особистості читача, любові дорідної мови, уміння почувати слово й що за словом, співпереживати, насолоджуватися стилем автора, самим процесом читання. Культура читання сучасного читача - це вміння працювати не тільки з книгою, алей із періодикою, чітке подання про періодичні видання за темою, що цікавить, уміння користуватися довідковим апаратом видання. Таким чином, гнучкість підходу до добутку печатки, розуміння розходження цілей і завдань читання, критеріїв оцінки художнього й наукового добутку, газетної статті й монографії, способів роботи з ними — теж грані культури читання. Психологи розробили перелік умінь, якими повинен володіти професійний читач («читач-
майстер» ) із досить високим рівнем культури читання. Він включає Пізнавальні вміння
1. Виділяти головне в тексті, використати згорнуті записи (замітки, тези, конспекти й
ін.).
2. Виділяти в тексті зв'язку між явищами.
3. Користуватися бібліографічними виданнями, довідковою літературою.
4. Залучати в процесі читання додаткові джерела.
5. Користуватися прийомами швидкочитання.
6. Формулювати гіпотези, намічати шляхи їхньої перевірки.
7. Робити аналіз, синтез, узагальнення на матеріалі досліджуваного тексту. Проектувальні вміння
1. Формулювати мету свого читання й усвідомлювати вимоги до читацької діяльності.
2. Формулювати мету самостійної роботи над різними джерелами інформації.
3. Формулювати, до яких результатів і за допомогою яких методів роботи здобутками друку можна прийти.
4. Формулювати завдання, темпі ритм читання. Конструктивні вміння
1. Конспектувати коротко, стисло, своїми словами й з елементами цитування
2. Становити план майбутнього повідомлення за книгою, статтею
3. Становити тези свого повідомлення.
4. Цитувати, анотувати, реферувати, рецензувати.

36 5. Робити висновки й узагальнення. Комунікативні вміння
1. Формулювати питання до досліджуваного тексту.
2. Активно сприймати усні повідомлення про книгу, аналізувати їх.
3. Самому брати активну участь в обговоренні книги, статті.
4. Будувати логічно закінчене повідомлення із вступом до нього, висновком і висновками.
5. Висловлювати власне відношення до прочитаного, формулювати й аргументувати свою оцінку книги або статті. Організаторські вміння
1. Організовувати свій час, контролювати пусті витрати часуй уникати їх.
2. Організовувати читацьку діяльність робоче місце, необхідні засоби діяльності, забезпечувати гігієнічні умови читання, стежити за темпом включення в роботу.
3. Контролювати зір, рух очей, стомлюваність.
4. Обмежувати контакти з іншими людьми для досягнення шуканих цілей в сфері читацької діяльності.
5. Здобувати в процесі навчання, роботи й у вільний час знання, уміння й навички, необхідні для читацької діяльності.
6. Організовувати інформацію, що накопичується в процесі читання, таким чином, щоб після закінчення читання нею можна було скористатися. Отже, культура читання - це знання, уміння, навички, необхідні читачеві для повноцінного вибору, сприйняття й розуміння здобутків друку. їх необхідно здобувати кожному, хто хоче стати кваліфікованим читачем. Упродовж всього життями звертаємося до книги, яка розкриває перед нами чарівний світ краси, добра, ідей і роздумів, збагачує нас духовно, загострює розум. Український письменник Юрій Збанацький писав Яке значення книги вжитті людини А чи варто над цим задумуватися Адже не питаємо ми себе, яке значення для нас має хлібі повітря Чиє сьогодні для кожного з нас потреба читати такою ж важливою, як потреба спати або їсти І гірко усвідомлювати, що на початку XXI століття доводиться говорити про зниження інтересу до читання, але часи не обирають, анаша з вами професія зобов'язує нас завжди вчити дітей любові до книги. Особливо це актуально в епоху знань та інформації, коли популяризація читання серед підростаючого покоління стає загальнонаціональним завданням. Шкільні бібліотекарі, мабуть, як ніхто інший, розуміють гостроту проблеми читання дітей та читання для дітей, і прилучаючи їх до читаннями не маємо права примушувати дитину, ми маємо можливість тільки стимулювати цей процес. І дуже важливо, що робиться це у тісній співпраці із сім'єю та закладами освіти, застосовуючи різні форми бібліотечної роботи. Але не принесуть великої користі тане будуть ефективними ніякі, навіть найцікавіші заходи, якщо їх проводити розрізнено, а не у комплексі. Розуміючи важливість проблеми, аналізуючи ставлення до книги різних вікових і соціальних верств населеннями розробили на період 2005-2010 років спеціальні комплексні програми, які націлені на роботу з основних напрямів виховної діяльності з дітьми різних вікових групі є своєрідним кроком до залучення дітей до читання, їх загальна мета - пробудження і підтримка інтересу дітей до книг, допомога їм у розумінні та пізнанні прочитаного прилучення їх до активного спілкування з книгою, прищеплення потреби в читанні як джерелі нових знань. Все це, на наш погляд, дасть дітям розуміння того, що книга і сьогодні залишається досконалим інструментом для інтелектуального, духовного розвитку і формування людини. Програма Юний читач (для учнів 1-4 класів) передбачає комплексний підхід до виховання юних читачів, а саме єдність форм, методів і прийомів виховання єдність виховного впливу школи, сім'ї, бібліотеки врахування вікових та індивідуальних особливостей. При розробці програми роботи головними завданнями було визнано виховання у читачів любові до Батьківщини, українського народу, державної мови розуміння того, що від сумлінної праці й навчання кожного, від усвідомлення себе часткою українського народу залежить майбутнє і сучасне нашої держави

37 формування справжнього читача, який вміє шукати і знаходити книгу, користуючись довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки виховання дитини, яка втілить ужиття знання, здобуті за допомогою книги створення належних умові сприяння інтелектуальному та естетичному розвитку юних читачів організація їхнього вільного часу. Культура читання - основа формування справжнього читача. Юні читачі - скарб дитячої бібліотеки. Робота бібліотеки скерована на формування у дітей потреби постійного спілкування з книгою, уміння користуватися бібліографічними посібниками, картотеками і каталогами та розширення кола читання художніх науково-пізнавальних книг, періодичних видань інтелектуальне виховання, поглиблення світогляду та оволодіння певними цінностями і знаннями з різних галузей науки тощо. За допомогою ігрових, рольових форм роботи КВК, вікторин, турнірів, літературно-музичних свят тощо - бібліотекарі намагаються зацікавити дитину книгою та читанням. Знайомлячись із книжковим багатством під час літературного ранку Книга - добрий, мудрий друг, книга знає все навкруги, літературної вікторини «Жила-була книжка, інтелектуального супермарафону Від Адо Я, лялькової вистави Аптека для душі, свята Улюблені книги моєї сім'ї» тощо, юні читачі переконуються утому, що читання надає нам задоволення. Вони розуміють, що вміти читати
— це вміти легко працювати з картотеками, самому швидко знаходити потрібну інформацію, знати і розуміти мову друкованого видання, вірно висловлювати свої думки про прочитане і зацікавити прочитаною книгою свого знайомого. А головне, вміти читати - це полюбити не тільки читання, ай саму книгу. Працівники відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-
4 класів дуже відповідально ставляться та ретельно підходять до виконання головних завдань програми Юний читач, розуміючи, що саме у дітей цього віку успішніше відбувається процес прилучення до читання. Адже за результатами багатьох педагогічних, психологічних і медичних досліджень, у дітей одинадцяти років у мозку закриваються вікна розвитку - ділянки мозку, що сприяють набуттю навичок читання, отже, основу для подальшої читацької активності потрібно закладати з раннього віку. Програма Підліток і бібліотека, що розроблена і впроваджується у відділі обслуговування учнів 5-9 класів, має замету популяризацію книги за допомогою масової та індивідуальної роботи, сприяння формуванню та становленню підлітка як вихованої, освіченої особистості, як громадянина України. Програма передбачає реалізацію таких завдань виховання поваги доісторичної спадщини українського народу та почуття громадянської свідомості й патріотизму забезпечення художньо-історичної, економічної, профорієнтаційної, національно- культурної освіченості підлітка, розвиток його духовності та сприяння у вивченні національної культури створення умов для інтелектуального, естетичного, соціального і морального розвитку підлітка. На жаль, у країні є багато дітей, позбавлених радості виховуватися у сімейному колі, та дітей з обмеженими розумовими і фізичними можливостями, які не мають багатьох радостей життя і не можуть повноцінно пізнавати світ. Проте вони тягнуться до знань із таким самим бажанням та ентузіазмом, які будь-хто з читачів. Розуміючи, що всі, хто працює з вищеназваними категоріями дітей, дуже потребують інформації про виховання та лікування своїх підопічних, бібліотека постійно комплектується та доукомплектовується книгами та періодичними виданнями з питань валеології, медицини, виховної роботи, і всі зацікавлені особи обов'язково інформуються про нові надходження зазначеної тематики. Іншим же читачам під час заходів, присвячених Міжнародному дню інвалідів, та протягом року пропонуються книги і статті про людей, фізичні можливості яких або від народження, або внаслідок хвороби обмежені, але необмежений таланті сила духу. Розповідаючи про біль, біди, проблеми інвалідів -і дорослих, і дітей та дітей-сиріт, бібліотекарі намагаються пробудити в душах юних читачів паростки людяності, гуманного ставлення до людей.

38 Від того наскільки начитаним, освіченим, інтелектуально розвиненим виросте покоління маленьких громадян України, залежить стан суспільства в цілому. Все починається з дитинства.
«Світ рухається вперед, а кожна окрема людина все починає заново - писав В. Ґете. Бібліотекам усе складніше конкурувати з іншими джерелами одержання інформації, головним з яких є телебачення, затоплене малозмістовними, а іноді просто шкідливими для дітей програмами, що привчають їх до жорстокості й насильства. Дуже часто замість читання діти віддають перевагу перегляду фільмів і вважають, що це рівноцінно. Пасивне проведення часу біля телевізора привчає дітей до неуважної, дозвільної манери проведення часу. Читання ж - це праця, і діти, сидячи біля телевізорів або біля комп'ютерів, здебільшого розважаються, ніж працюють. Читання - найпоширеніший спосіб одержання знань. Дитина, що вміє читати (має
гарну техніку читання, уміє виділяти головне й другорядне в тексті, любить читання,
здатна аналізувати прочитане й т.д.), почуває себе впевнено, охоче береться за будь-яку справу й виконує її із задоволенням. Виховати грамотного, знаючого читача - завдання кожної бібліотеки й, у першу чергу, шкільної. Бібліотекар не може змусити дітей читати книги, для цього в нього немає ніяких важелів. Але, може бути, цей мінус насправді є плюсом. Парадокс полягає у свідомості того, що читач має реальну можливість реалізувати свою волю вибору. Приходячи в бібліотеку, дитина почуває себе вільною від обов'язку брати книгу, а керується тільки своїм бажанням вибрати потрібну книгу, або ж потребою знайти потрібну інформацію. Завдання бібліотекаря полягає втому, щоб підказати дитині, допомогти зорієнтуватися в його бажаннях, запропонувати, зацікавити. Варто тільки сказати дітям, що вони обов'язково повинні прочитати книгу, яку них спрацьовує інстинкт протесту А якщо я цього не хочу. Тому рекомендувати книги потрібно коректно, ненав'язливо, щоб дитина не відчула натиску. У цьому випадку дуже важливий контакт бібліотекаря із читачами. Іноді буває досить авторитету бібліотекаря, щоб дитина охоче скористалася його порадою при виборі книг. Деяка категорія читачів після прочитання книги любить поговорити про неї, обговорити, навіть посперечатися. Індивідуальна робота з дітьми - дуже важливий аспект бібліотечної роботи. Цікава книжкова виставка, огляд книг, також можуть стати гарною підмогою при виборі книги. Розповідаючи про ту або іншу книгу- можна послатися на відгук про неї. Наприклад, рекомендуючи прочитати книгу про Робінзона Крузо, можна зачитати уривок
Уілки Коллінза із книги Місячний камінь, де він описує скільки разів він перечитував цю книгу протягом життя, як вона допомагала йому, застерігала від неприємностей і т.д. Можна зацікавити дітей творчістю якого-небудь письменника, познайомивши дітей із деякими його книгами, розповівши прожиття письменника, про час, що він малює на сторінках своїх книг. Таку цьому навчальному році діти в нашій школі охоче читали книги А. Ліханова. Огляд книг, зроблений до 70-річчя письменника, привернув увагу дітей до повістей, об'єднаних загальною назвою Російські хлопчики Магазин ненаглядних посібників, Дитяча бібліотека, Останні холоди. Під кінець року в бібліотеці з'явилася вся добірка книг Ліханова. Яскраві, виразні обкладинки книг діти відразу ж помітили на виставці. І досить було лише нагадати дітям, що з Альбертом Ліхановим ми вже знайомі, як виставка швидко почала розбиратися й незабаром за книгами організувалася черга. Для виховання в дітей любові до читання бібліотекарі дуже часто використовують ігрові методи, тому що під час гри діти почувають себе природно, не відчувають тиску збоку старших, психологічно вони більш розкуті. Я думаю, що кожен бібліотекар у своєму арсеналі має ряд інтелектуальних ігор Поле чудес», Слабка ланка, Тато, мама і я - читаюча родина, Подорожу Читай-місто», Солодка лихоманка і т.д. Багато ігор опираються на вже наявну базу знань, в іншому випадку діти повинні виявити кмітливість. Але ігри, до яких потрібно готуватися, які мають на увазі попереднє читання, аналіз

39 прочитаного, додаткову роботу - дуже корисні. Гра допомагає дітям робити читання осмисленим і більш уважним. Додаткова творчість сприяє формуванню дитячого колективу. Колективна творча справа, у центрі якого перебуває розумна й талановита книга, допомагає об'єднати під дахом бібліотеки дітей, їхніх батьків і викладачів. Робота ця дуже трудомістка, копітка, вона цікава й захоплююча. Таку нашій школі-інтернаті народилася ідея організувати клуб любителів книги, що потім одержав назву - Книголюб. Діти читають дуже мало, і якщо читають, то неуважно, не намагаючись вникнути в глибини закладених у книзі думок' Читання стає розвагою, не сприяє розвитку особистості, не вчить дітей співпереживати героям книги - таке читання не виховує людини. Завдання бібліотеки полягає втому, щоб читання сприяло розвитку читачів, вихованню в них загальнолюдських ідей добра, патріотизму, умінню дружити і цінувати дружбу, бути чесними й чемними людьми, завзятими й цілеспрямованими. Але всього цього потрібно домогтися не за допомогою моралізації, а всього цього досягає дитина в процесі читання й міркування про прочитане. От таке педагогічне завдання ставить перед собою бібліотекар- педагог. Дітям пропонується створити літературний клуб. Що це таке Що вони будуть робити в цьому клубі Для чого він потрібний Все це необхідно пояснити так, щоб діти зрозуміли, щоб їм схотілося прийняти умови гри. А це гра Через гру, що є основним заняттям дітей, вони пізнають світ.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал