Бібліотека професійно-технічного навчального закладу щомісячний методичний веб-журнал




Pdf просмотр
Сторінка7/11
Дата конвертації26.12.2016
Розмір1.2 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Довільне запам'ятовування
Нам часто доводиться мати справу — особливо в навчанні — з таким матеріалом, який прямо не пов'язаний із тим, що мив даний момент робимо, що нас хвилює. Але ми добре знаємо, що в тій або іншій формі цей матеріал потрібний буде нам в майбутній діяльності. Ми примушуємо себе запам'ятовувати його. Довільне запам'ятовування, таким чином, виявляється зв’язаним з діяльністю не






























57
О.С. Пушкін, за словами ПА. Вяземського, міг годинами читали напам'ять
французьких поетів. Чудова пам'ять»,скажете ви. А в чому причина такої пам'яті?
В тому, що поезія була для Пушкіна справою його життя.
прямо, а посередньо. Воно саме стає тією діяльністю, на яку спрямовуються всі наші сили. Довільне запам'ятовування характеризується насамперед наміром запам'ятати, свідомою установкою на запам'ятовування. Роль такої установки була відкрита психологами вже давно. Допоміг цьому випадок. Сербський психолог Радосавлевич проводив досліди на запам'ятовування ряду беззмістовних складів. Одному з досліджуваних цей ряд складів повторяли 46 раз, однак він майже нічого не запам'ятав. Радосавлевич був дуже здивований. Невже ви не можете запам'ятати такого простого ряду — запитав він. Досліджуваний був здивований ще більше А хіба його треба запам'ятовувати?». Виявилось, що досліджуваний не зрозумів, в чому мета досліду, і зовсім не мав наміру запам'ятовувати складів. Після того, як він з'ясував собі завдання, потрібно було лише шість повторень, щоб він запам'ятав ряд. Вже потім були поставлені спеціальні досліди, які виявили, що Радосавлевич дійсно наштовхнувся на важливу закономірність — залежність успішності запам'ятовування від наміру запам'ятати. Одного разу школярам запропонували запам'ятати два оповідання. їм сказали, що перше оповідання треба буде відтворити наступного дня, а друге слід запам'ятати надовго. Насправді ж перевірку обох оповідань зробили через чотири тижні. За цей час школярі матеріалу не повторювали. Друге оповідання вони пам'ятали значно краще, ніж перше. Звідси зрозуміло, яке величезне значення має характер установки. Учні перед екзаменами часто заучують матеріал з установкою запам'ятати його на невеликий строк (до здачі екзамену. Зрозуміло, що таке заучування дає короткочасну, удавану користь.
Розуміння і запам'ятовування
Ми говоримо іноді механічна пам'ять», логічна (або смислова) пам'ять». Механічним звичайно називають таке запам'ятовування, яке здійснюється без розуміння заучуваного матеріалу. Ми визубрюємо щось, не намагаючись уникнути в зміст. Зв'язки між різними частинами матеріалу — чисто зовнішні. Звичайно, коли треба запам'ятати номер телефона або прізвище людини, механічне запам ятовування, заучування простим повторенням, мабуть, кращий шлях. Але ми користуємось механічною пам'яттю» і при запам'ятовуванні осмисленого матеріалу. Правда, тут вона відіграє підпорядковану роль. Так, при заучуванні напам'ять ми здійснюємо в основному смислове запам'ятовування. А на частку механічного запам'ятовування залишається точна послідовність слів.
Корисно складати конспект заучуваного матеріалу. Для цього треба виділити в
матеріалі головні частини, розмістити їх у певному порядку, установити зв'язки між
ними. Такий конспект може згодом перетворитися в короткий план.
Але як часто, на жаль, доводиться зустрічатися з тим, що прийоми механічного запам'ятовування застосовуються до такого матеріалу, який вимагає смислового заучування. Іноді не в силах (а найчастіше не бажаючи) розібратися в матеріалі, ми зубримо його. Зубріння зовсім недоречне, воно нічого не дає людині. Те, що вона визубрила, ніяк не в'яжеться з її знаннями і вміннями і лежить у пам'яті мертвим вантажем, покине забудеться. А забувається визубрене швидко, значно швидше ніж осмислений матеріал. Про це говорять досліди. Беззмістовні склади забуваються на 50% через 8 годин після механічного заучування, а 50% слів, які запам'ятовуються осмислено, забуваються лише через 100 днів Як же відбувається осмислене запам'ятовування? Які прийоми тут слід застосовувати Ці питання мають дуже велике практичне значення. І психологи завжди приділяли їм багато уваги. Вони вже давно знайшли, що смислове групування матеріалу допомагає запам'ятовуванню. Смислове групування матеріалу — це виділення в матеріалі смислових частин, установлення зв'язків між ними, осмислення переходів від однієї частини до іншої.

58 Іноді смислове групування матеріалу буває неусвідомленим, іноді — стає особливим завданням, на яке ми зосереджуємо свою увагу. Якщо структура тексту проста і переходи від однієї теми до іншої в ньому ясно виражені, розбивка тексту на частини відбувається ніби сама собою. Але ось ми стикаємося зі складнішим текстом, структура, розташування його частин, логічні переходи — все це не цілком зрозуміло. Щоб правильно розчленувати текст, ми повинні здійснити спеціальну роботу. Іноді нам доводиться перебудовувати навіть текст, який не відповідає розміщенню матеріалу вданому нам повідомленні. Численні досліди показали також, що запам'ятовування відбувається успішніше, якщо ми, здійснюючи спеціальну роботу по смисловому групуванню матеріалу, намагаємось одночасно в короткій формі визначити основний зміст кожної частини. Найчастіше це просто заголовки частин тексту. Але це можуть бути короткі тези, якісь уривки думок, навіть окремі слова, імена, назви. Ми ніби стискуємо зміст частини, висловлюємо його в згорнутій формі. Ми дістаємо те, що називають у психології смисловими опорними пунктами. Справді, спираючись на тезу, слово, заголовок, ми розгортаємо зміст відповідної частини. Одержаний нами план забезпечує успішність запам'ятовування і наступного пригадування. Більше того, якщо ми і забуваємо план, то сам факт його складання позитивно впливає на збереження в пам'яті того, що ми запам'ятовували. Неправильно було б уявляти собі справу так, що для кожного випадку існує якийсь один ідеальний план. В дослідах різним людям пропонувався один і той же текст. І плани у всіх виявились різні. У одних він був більшу інших — менш докладний. Характер смислових опорних пунктів теж був різний. Тепер ми наведемо текст, який використовувався у дослідах для вивчення смислового запам'ятовування, і плани, які були складені різними досліджуваними. Вовк схожий на великого собаку. Тулубу нього худий, ноги тонкі, хвіст опущений вниз і покритий довгим волоссям. Морда у вовка витягнута, загострена. Лоб широкий і круто спускається вниз. Очі у вовка розміщені косо, вуха завжди стоять. Шерсть густа, довга, жорстка, звичайно сіро-жовтого з домішкою чорного кольору. Довжина тіла вовка — півтора метра. Живуть вовки в густих лісах, ярах, іноді й у степах. Коли у вовка немає маленьких вовченят, він рідко живе водному місці. Навесні і влітку вовки живуть поодинці або парами. Восени вони живуть цілою сім'єю, а взимку збираються іноді у великі зграї. Взимку під час глибокого снігу вовки однієї зграї ідуть гусь-ком, один за одним. Кожний з них вступає в ті сліди, які зроблені переднім вовком. Тому навіть досвідченому мисливцю іноді важко зрозуміти, скільки їх пройшло. Вовк — хижа тварина. Він нападає на великих свійських тварині на деяких диких. Живиться він і маленькими тваринами, їсть навіть комах. Влітку він завдає менше шкоди, ніж взимку, тому що знаходить багато їжі в лісі ловить лисиць, їжаків, мишей, ящірок, вужів, їсть навіть деякі рослини. Тому він влітку рідше нападає на свійську худобу. На початку зими він все ближче підходить досіл, пробирається іноді в саме село, забігає в хліві загризає тварин. Для боротьби з вовками у нас організуються команди мисливців. Вони влаштовують облави на вовків, ставлять пастки, капкани, розкидають отруєне м'ясо у тих місцях, де можуть бути вовки. Спійманих вовків убивають. Різні досліджувані розбивали цей текст по-різному. Ось два крайніх випадки. План дуже короткий 1) характеристика вовка 2) боротьба з вовками. План надто деталізований
1) зовнішність вовка 2) колір шерсті 3) довжина тіла 4) місце перебування 5) як живе навесні і влітку 6) як живе восени 7) як живе взимку
8) їжа вовка — свійські і дикі тварини, іноді — комахи;и 9) влітку вовк менше нападає на свійську худобу, знаходить їжу в лісі 10) взимку пробирається в хліві загризає тварин 11) заходи боротьби з вовками. Дані експериментів показують, що як надто короткі плани, такі дуже деталізовані малоефективні. Найкраще виділяти в матеріалі частини, середні за обсягом. Ось план, який в більшій мірі відповідає такій вимозі 1) загальний вигляд вовка 2) його характерні ознаки

59 3) характер місцевості, де живуть вовки 4) спосіб життя одиночок; 5) пересування зграями
6) їжа вовка 7) вовк — шкідник сільського господарства 8) методи боротьби з вовками. В цьому плані як смислові опорні пункти виступають досить розгорнуті формулюван'ня-заголовки. Нагадаємо, що це зовсім неєдина і не обов'язкова форма смислових опорних пунктів. Уданих дослідах використовувались, наприклад, такі фрази, як Вовк схожий на собаку Вовк рідно живе на одному місці Вовк влітку завдає менше шкоди. І одна така фраза тягла за собою великий матеріал. Так, фраза Вовк схожий на собаку була носієм змісту всієї тієї частини розповіді, де говорилось про зовнішній вигляд вовка. Такі, в найзагальнішому вигляді, прийоми смислового запам'ятовування. Ними кожний з вас може скористатися. В деяких випадках (при запам'ятовуванні розв'язання задач, доведень теорем) важливо усвідомити принцип побудови матеріалу. Зрозумівши принцип організації найскладнішого матеріалу, ми можемо легко запам'ятати його. Скільки сил треба витратити, щоб запам'ятати 27 цифр
124816326412825651210242048! Але якщо ми усвідомимо принцип побудови цього ряду (це послідовний ряд ступенів числа 2 — від 2° до 2"), наша задача дуже полегшується. Ми заміщаємо вищенаведений ряд цифр таким рядом чисел, принцип побудови якого нам уже відомий
1 2 4 8 16 32 64 128 256 512 1024 2048.
Повторення
Безумовно, що повторення — основний прийом механічного запам'ятовування. Однак з цього не випливає, що для осмисленого запам'ятовування повторення — річ зайва. Відразу запам'ятовується не так вже багато, і доводиться вдаватися до повторення, щоб добре запам'ятати матеріал. Коли вивчите що-небудь напам'ять, то просто повторюєте заучуване. Тут вже нічого не зробиш. Але при заучуванні не напам'ять, а по смислу (тут головне — засвоїти зміст) ви можете зробити свою роботу більш цікавою. Не повторюйте механічно, а розширюйте зміст матеріалу, намагайтесь підійти до нього з нового боку, спробуйте осмислити його в зв'язку з уже наявними у вас знаннями, узагальнюйте ці знання за допомогою нового матеріалу. Користь від такої роботи велика. По-перше, запам'ятовування йде успішно по-друге, закріплюються знання, які вже у вас є по-третє, працювати стає цікавіше. А інтерес в роботі
— велика справа. Але повторення важливе не тільки при заучуванні. Треба повторяти матеріалі пізніше, закріпляти його в пам'яті, інакше з часом він зовсім забудеться. Коли ж найкраще провадити таке повторення На другий день, через тиждень чи, можливо, через місяць після заучування. Це залежить від строків забування. Якщо заучений матеріал забувається не відразу, а через деякий тривалий строк, то і повторювати його слід не відразу після заучування. Якщо ж забування починається відразу, той повторювати матеріал треба незабаром після того, як його вивчено. Як же іде забування Досліди показують, що 25% заученого матеріалу забувається через один день За наступні 3 дні забувається 9% матеріалу, ще через 6 днів — 4%, а ще через 20 днів — 3% матеріалу і т.д. Отже, забування йде особливо швидко після заучування, і більша частина заученого забувається на другий же день. Отже, повторювати матеріал треба незабаром після його заучування. Слід пам'ятати також, що лише періодичне повторення матеріалу, постійне повернення до нього іде на користь. А якщо навіть дуже багато часу витратити на повторення матеріалу, до якого ви давно не повертались, то користі буде значно менше. Ось чому мало толку від поспішної підготовки до екзаменів. Треба знати, що при заучуванні і повторенні матеріалу важливо спочатку спробувати відтворити його, а потім уже читати знову. Справа втому, що відтворюючи матеріал, ми активно згадуємо його, діємо з ним (а роль активної дії вже нам відома. Крім того, після

60 спроби відтворити матеріал ми звертаємо особливу увагу нате, що було пропущено нами або відтворено неправильно. Тому ефективність такого повторення більша, ніж повторення, при якому увага наша розподілена нерівномірно між всіма частинами тексту — тими, які ми вже запам'ятали добре, і тими, які запам'ятали поки що погано.
Про мнемоніку
У повсякденному житті нам часто доводиться стикатися із завдання запам”ятати такий матеріал, осмислити який було б неможливо. Як осмислити, наприклад, номер телефона товариша. Нам доводиться в таких випадках наполегливо повторяти те, що ми повинні запам'ятати. «243-00-05, 243-00-05» — твердимо ми, сподіваючись, що номер телефона засяде в пам'яті. Існують, однак такі прийоми, які, не спираючись на смислові зв'язки матеріалу, все ж зв'язують його в єдине ціле і сприяють запам'ятовуванню. Такі штучні прийоми були названі мнемонічними або мнемотехнічними. Можливо, що ви самі вдавалися до таких прийомів. Широковідоме речення для запам'ятовування порядку кольорів спектра «Каждьй охотник желает знать, где сидят фазаны». З початкових літер слів цього речення починаються назви відповідних кольорів
(«красньій, оранжевий, желтьій, зеленьїй, голубой, синий, фиолетовый»). Якщо ви хочете запам'ятати число П, то можете використати такий рядок. «Это я знаю и помню прекрасно. Число літеру кожному слові вказує, на цифра повинна стояти на відповідному місці.
«Розшифрувавши» таким чином зазначений рядок, ви дістанете 3,14159. Треба зазначити, що мнемонічні прийоми слід застосовувати лише тоді, коли немає можливості спертися насправді смислові зв'язки. Але якщо ми будемо запам'ятовувати матеріалу якому можна встановити справді смислові зв'язки, за допомогою штучних мнемонічних прийомів, то це матиме ті самі результати, що й зубріння, — смисл матеріалу виявиться для нас незрозумілим. Наведемо приклад застосування мнемонічних прийомів, які посилено рекомендувались представниками лженауки мнемоніки. Ось вірш ОС. Пушкіна Цигани
Над лесистьши брегами,
В час вечерней тишиньї,
Шум и песни под шатрами,
И огни разложеньї.
Здравствуй, счастливое племя!
Узнаю твои костри;
Я би сам в иное время
Провождал сии шатрьі
Завтра с перейми лучами
Ваш исчезнет вольний след,
Ви уйдете но за вами
Не пойдет у ж ваш позт.
Он бродящие ночлеги
И прокази старини
Позабил для сельской неги
И домашней тишини.
Мнемоністи пропонували запам'ятовувати цей вірш так треба зв'язувати будь- яким чином одне слово кожного рядка з одним словом наступного рядка. Треба уявити собі, що цигани знаходяться
Над лесистими брегами.
Ці береги особливо приємні для нас
В час вечерней тишини.
Тиші протиставляються
Шум и песни под шатрами.
В шатрах горять маленькі свічки, вогонь яких ледве видно —
И огни разложеньї.

61 В слові «разложеньї» чується слово «жени», «жена» і муж — представники племені
Здравствуй, счастливое племя! і т.д. Що за дурниця, скажете ви, як можна калічити такий чудовий вірш Це дійсно дурниця і доводиться дивуватися тому, що знаходились люди, які ставилися до цього з усією серйозністю. Цей дивний випадок відбувся давно. Водну з психологічних лабораторій несміливо увійшла молода людина Ш. Вона попросила перевірити, чи все в неї в порядку з пам'яттю. Співробітники лабораторії, звичайно, поцікавились, що саме привело її сюди, чому в неї раптом виникли якість сумніви щодо своєї пам'яті. Виявилось, що молода людина прийшла до психологів не за своєю ініціативою. її послав редактор однієї з газет, де молода людина працювала. Редактора дуже здивував той факт, що його співробітник ніколи не записував переліку даних йому доручень, яким би він не був великим. При цьому він нічого не забував. Здивований редакторі послав свого співробітника до психологів перевірити пам'ять. Пізніше ця молода людина виступала на естраді, демонструючи свою незвичайну здібність до запам'ятовування. Психологи почали досліджувати його пам'ять із ясували, що вона в нього дійсно дивна. Йому пропонували довгі ряди зовсім нісенітних складів, слів, чисел. Він запам'ятовував усе і через довгі роки (через 5, 10, 15 навіть 20 років) міг відтворювати матеріал, який він запам'ятав майже без перекручень. Яка ж була природа цієї незвичайної пам'яті? Сам Ш. Розповідав, що він незвичайно ясно бачив те, що запам'ятовував. Якщо він запам'ятовував, скажімо, довгий ряд нісенітних складів, то думкою їх розміщав у таблицю і міг бачити потім цю таблицю незвичайно ясно. Завдання пригадати ніби зводилось для нього до завдання прочитати. Розповідав Ш. і про такий прийом запам'ятовування. Йому треба запам'ятати, скажімо, рід слів. Думкою він здійснює прогулянку по місту, і по дорозі розставляє зорові образи слів. Коли йому треба відтворити цей ряд слів, він знову відправляється на прогулянку і по дорозі прочитує розставлені ним слова. Коли він пропускав яке-небудь слово і йому повідомляли про це, то говорив Так, вірно, я пропустив його. Справа втому, що я помістив його в дуже темне місце, тут ліхтар слабко світить, ось я і не помітив. Отже, у Ш. були незвичайно яскравими образи пам'яті.
Доброю зоровою пам'яттю відзначаються багато художників.
Приблизно таку таблицю уявляв собі Школи його просили запам'ятати, скажімо,
безладний
ряд,
утворений
різними
комбінаціями, чотирьох літер К, Н, Ф,
Ю.
Що таке образи пам'яті? Ми всі добре знаємо, що образ предмета, який знаходиться перед нами, зникає разом зі зникненням самого предмета. Але пізніше ми можемо викликати в себе у свідомості образ цього предмета, хоч вданий моменті не сприймаємо його. Цей образ, звичайно, не буде таким яскравим, як образ предмета, що безпосередньо сприймається. Такі образи і називаються образами пам'яті. Розрізняють зорові образи пам'яті, слухові, рухові. У різних людей переважають різні види образів пам'яті: у одних сильні зорові, а у інших — слухові. У відповідності з цим іноді говорять прорізні типи пам'яті: зорову пам'ять, слухову, рухову. У різних людей образи пам'яті мають також різну яскравість. У Ш. ці образи пам'яті були незвичайно яскравими, — живими, які не відрізнялися за своєю виразністю від образів предметів, що безпосередньо

62 сприймаються. Такі яскраві образи пам'яті називаються ейдетичними (від грецького слова ейдос — вид, зовнішність. Отже, ви тепер трохи знайомі з тим, що таке пам'ять і яким законами вона підпорядковується. Читаючи описані тут досліди, ви, мабуть, зробили для себе якісь висновки. Вони допоможуть вам краще організувати запам'ятовування матеріалу і витрачати менше сил на заучування і повторення його.
Моцарт хлопчиком почув у соборі виконання католицької меси. (Меса — музичний твір релігійного змісту. Прийшовши додому, він майже без помилок зіграв її. Ноти меси трималися в секреті, і спочатку всі подумали, що один з церковних служителів порушив заборону і передав їх Моцарту. Ніхто не міг повірити, що хлопчик просто запам'ятав музичний твір — таким дивним був прояв тут слухової пам'яті.

Вислови мудрого вчителя В. Сухомлинського
* * * Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати з цього вміння воно тільки починається.
* * * Тільки той учень читає, в свідомості якого слово виграє, тріпоче, переливається барвами і мелодіями навколишнього світу.
* * *
Вміти читати - означає бути чутливими до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків.
* * *
Без творчої праці, що створює красу, без казки і фантазії, гри і музики неможливо уявити читання як одну із сфер духовного життя дитини.
* * *
Життя сучасної людини немислиме без того постійного духовного спілкування з книжкою, яке надихається гордим людським прагненням звеличити самого себе.
* * * Хай книжка захоплює так, як улюблена мелодія, як прекрасний танок.
* * * Читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світі самих себе.
* * * Правильно вибрати, що читати - надзвичайно важливе завдання вихователя.
* * * Книжка повинна стати для кожного вихованця другом, наставником і мудрим учителем.
* * * Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ книжки.
* * * Школа стає справжнім осередком культури лише тоді, коливній панують 4 культи культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова.
* * * Основа розвитку мови й мислення - це і подорожі до живого джерела думки, і емоційно- естетичне забарвлення слова, яке стає зрозумілим завдяки вмінню відчувати красу мови, і художні багатства, втілені в книжках.
* * * Якщо з дитинства у дитинине виховано любові до книжки, якщо читання не стало її духовною потребою на все життя, - в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою.
* * * Школа - це насамперед книжка.

63
* * * Однією з істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книжки.
* * * Книжка - це могутнє знаряддя, без неї я був би німим або недорікуватим.
* * * Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини.
* * * Читання книжки про людину, життя якої є взірцем, ідеалом - це не тільки один з етапів пізнання людини, це найважливіший момент самовиховання.
* * * Справжній педагог - книголюб.
* * * Джерелом інтелектуального багатства колективу є насамперед індивідуальне читання вчителя Атмосфера любові до книжки, поваги до книжки, благоговіння перед книжкою - в цьому полягає суть школи і педагогічної праці.
* * * День без думки, без читання - марно прожитий день.
* * * Умій не тільки читати, ай перечитувати. Незамінним джерелом знань і невичерпним джерелом твого духовного багатства є книжка.
* * * Читання - це праця, творчість, самовиховання твоїх духовних сил, волі.
* * * Книжка може перетворити подиву допитливість, інтерес.
* * * Тільки читання відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя.
* * * Читання з потреби, думати - головна умова розвитку розумових здібностей становлення творчого розвитку.
* * * В читанні з потреби, мислити, узнавати, дивуватися могутністю і силою розуму полягає зміст інтелектуального життя особистості.
* * * Від того, які що читає людина в роки отроцтва, ранньої юності, залежить становлення в ній мислителя-трудівника.
* * * Важко знайти інший - сильніший чи рівнозначний - засіб впливу на духовний світ підлітка, як хороша книга, інтерес до якої зумів надихнути в юне серце вихователь, пробудивши почуття захоплення моральною красою.
* * * Може здатися парадоксальним, але це справді так однією з найнебезпечніших хвороб багатьох шкіл є безкнижніть, книжка не увійшла вжиття учнів, нестала їх щоденною духовною потребою.
* * * Книга - одне з найважливіших джерел радості мислення, людської гідності.
* * * Захоплення книжкою в поєднанні з людяністю всього буття дитини має стояти на першому місці, - це осереддя високоморальної поведінки й багатого духовного життя.
* * *

64 Не можна уявити собі місії вихователя без багатого життя в світі книги. Головне втому, щоб читання поступово стало інтелектуальною потребою, пробуджувало почуття радості пізнання.
* * * Ми вважаємо, що не знайти стежки до серця учня, якщо він не полюбив читання наукової літератури.
* * * Виховання - насамперед слово, книжка і живі людські відносини.
* * * Неможливо бути педагогом, наставником, якщо у вас немає свого - неповторного, глибокого особистого життя в світі книг.
* * * Як квітка тягнеться до сонця, так допитливий розумі чутливе серце дитини тягнеться до вчителя - світоча знань, а світочем знань він може стати тільки тоді, коли у вогонь думки щоденно підливається пальне - мудрість книг.
* * * У багатогранній виховній роботі школи дитяче читання, виховання книгою чи не найскладніша проблема.
* * * Як музикант не може жити без того, щоб брати до рук свого улюбленого інструмента, так мисляча людина не може жити без перечитування улюблений книжок.
* * * Ввести кожного учня в світ книжок, виховати любов до книжки, зробити книжку провідною зіркою в інтелектуальному житті - це залежить від учителя, від того, яке місце в його власному духовному житті займає книжка.
* * * Ми вважаємо завдання великої ваги те, щоб читання було ідейним життям особистості у світі книжок.
* * * Одна з причин духовної порожнечі - відсутність справжнього читання, яке захоплює розумі серце, викликає роздуми про навколишній світі про самого себе, примушує вдивлятися, вдумуватися в складності людської душі, думати про свою долю, про майбутнє.
* * * Години самотності, проведені над книгою - це духовна наснага для багатого ідейного життя колективу.
* * * Книжка, власна бібліотека - це повітря і для народного вчителя.
* * * Без книжки, без пристрасті до читання немає учителя.
* * * Читання - це джерело думки і творчості педагога, це саме життя. Про могутній засіб виховання — літературу Знання літератури тісно пов'язано з моральним вихованням людини.
* * *
По-справжньому знає літератур лише той, для кого художні твори стали підручником життя, критерієм моральності.
* * * Суворий вибір творів для читання - передумова формування багатьох духовних інтересів, запитів особистості, морального ідеалу.
* * * Сила впливу художнього образу залежить не тільки від викладання, ай від того, чим живе колектив.

65
* * * Література вчить жити, стає підручником життя завдяки тому, що сприймання художнього образу пробуджує естетичній моральні почуття в їх тісній єдності.
* * * Читання, слухання художнього твору -своєрідний творчий процес.
* * * Читання вголос і про себе - головний етап естетичного та ідейного сприймання художньогообразу.
* * * Творчість засобами слова входить у духовне життя дитини, стає такою самою потребою, як потреба слухати музику.
* * * Письменним учень стає лише тоді, коли він навчився користуватися словом - складати твори.
* * * Справжній майстер-словесник уміє добитися того, щоб його вихованцям хотілося стати кращими, ніж вони є.
* * * Уміння читати треба довести до такого автоматизму, щоб приймання зором, очима й свідомістю значно випереджало вимовлення вголос.
* * * Я тисячу разів переконаний утому, що успішне навчання в середніх і старших класах залежить насамперед від уміння свідомо читати, - читаючи, думати й думаючи, читати.
* * * Практика переконує, що коли читання стало для учнів найважливішим віконцем у світ знань, немає потреби проводити додаткові заняття, які вимагають багато часу.
* * * Читання повинно тісно пов'язуватися з навчанням.
* * * Читання без вдумливості, без думки притупляє розум дитини.
* * * Література є могутнім засобом виховання людини.
* * * Як учитель музики несена урок скрипку, так в руках словесника на уроці літератури повинно звучати художнє слово, яке розкриває ідею, а ненудна розповідь про ідею.
* * * Викладання літератури має бути безпосереднім зверненням до душі людини.
* * * Література - це людинознавство, а викладання, вивчення літератури - це музика душі, музика слова а вчитель повинен бути тим митцем, який доносить звучання цієї музики до юного серця.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал