Бібліотека професійно-технічного навчального закладу щомісячний методичний веб-журнал




Pdf просмотр
Сторінка1/9
Дата конвертації30.12.2016
Розмір1.03 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

1

Професійно-технічна освіта
України

Бібліотека професійно-технічного
навчального закладу

щомісячний методичний веб-журнал

Початок розміщення на веб-порталі професійно-технічної освіти України
(
www.proftekhosvita.orq.ua
): січень 2010 р.
за інформаційної підтримки Відділення змісту професійно-технічної освіти
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України


Випуск 22 (22), липень 2010 р.



2
Наша адреса:
Відділення змісту ПТО
ІІТіЗО МОН України вул. Сагайдачного, 37, м. Київ, 04070 тел./факс: (044) 239-39-35
Відповідальний за випуск
Бугай Н.І. – начальник відділу відділення змісту
ПТО ІІТіЗО МОН України
Погоджено:
Заступник директора
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, начальник відділення змісту професійно- технічної освіти
Ковтуненко Н.О.
Рукописи не рецензуються
і не повертаються.
За зміст і правдивість
інформації перед третіми особами несуть відповідальність автори.
Матеріали подаються в авторській редакції
Методичний веб-журнал
„Бібліотека ПТНЗ” розміщується лише на веб- порталі професійно- технічної освіти МОН
України www.proftekhosvita.orq.ua

Бібліотека професійно-технічного
навчального закладу

методичний веб-журнал

Початок розміщення на веб-порталі професійно-технічної освіти
України (www.proftekhosvita.orq.ua): січень 2010 р. за інформаційної підтримки Відділення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України
Випуск 22 (22), липень 2010 р.
У номері:


Матеріали всеукраїнського огляду-конкурсу на тему: „Роль
бібліотеки професійно-технічного навчального закладу у
формуванні професійної компетентності робітничих кадрів”, який
відбувався з 1грудня 2009 р. до 1серпня 2010 р.


Романенко В.С. Огляд навчально-методичної літератури з професії «Столяр. Виробник художніх виробів з деревини»……………………………………………………..3
Потєхіна Н.О., Курданова Т.М., Куліш С.Г., Мохнач І.І.,
Пищик О.В. Патук О.В. Роль бібліотеки ПТНЗ у формуванні професійної компетентності робітничих кадрів…………………………………………………………12
Костюк Л.О. Формування кодексу професійної культури провідника пасажирського вагона…………………………38
Семенюк Л.М. Формування кодексу професійної культури робітників сфери обслуговування………………55
Шевцова В.А., Семенюк Л.М. Тлумачний міні-словник професійних термінів (швейна галузь легкої промисловості, перукарська справа)………………………73







3
Огляд навчально-методичної літератури з професії «Столяр. Виробник
художніх виробів з деревини »
Романенко В.С. – бібліотекар
Чернігівського професійного ліцею деревообробної промисловості

В сучасних умовах особлива роль відводиться удосконаленню трудової підготовки учнів ліцею. Обумовлено це тим, що сучасне виробництво, науково-технічний прогрес потребують все більш кваліфікованих робітників, здатних до творчої діяльності. Тому підготовка підростаючого покоління до активної творчої праці – проблема державного масштабу.
Завдання виробничого навчання в процесі трудової підготовки учнів ліцею визначені майстрами виробничого навчання, які працюють над створенням умов для виконання завдань: зростає рівень загальноосвітньої підготовки учнів, накопичення знань із предметів професійного спрямування, внаслідок цього стає можливим підвищити вимоги до виробничого навчання.
Передусім створюються умови для повнішого втілення принципу поєднання навчання з продуктивною працею (особливо під час навчально-виробничої практик). Тому потрібно залучити учнів до продуктивної праці, для цього забезпечуються належні умови, учнів глибше ознайомлюють з роботою, як у майстернях, так і на підприємствах Чернігова.
Постає завдання сформувати в учнів деякий обсяг знань, умінь і навичок певної професії, тобто учнів треба озброїти професійними знаннями, вміннями і навичками, щоб вони впритул підійшли до оволодіння певною професією.
Треба подбати, щоб на базі цих умінь сформувалися нові, складніші і досконаліші якості, які потрібні для працівника суспільного виробництва: творче ставлення до своєї праці, уміння планувати свою працю і підтримувати порядок на своєму робочому місці – все це повинно розвиватись протягом навчання у ліцеї, переходити в звички, ставати рисами характеру. Майстрам на виробничій практиці доводиться розв’язувати такі завдання, як ознайомлення учнів з технікою, технологією і організацією сучасного виробництва.
Нагромадження нових знань повинно проходити в тісному дидактичному зв’язку з попереднім досвідом учнів.
Тому необхідно на виробничій практиці у майстерні з деревообробки:

провести аналіз літератури та педагогічного досвіду по формуванню в учнів загальнотрудових вмінь і навичок при вивчені профілю “Деревообробка”.

з’ясувати психолого-методичні та теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових вмінь і навичок в учнів при вивченні профілю “Деревообробка”.

виконати аналіз програми по профілю „Деревообробка.

ознайомитись з методикою проведення занять по даній темі і розробити свою методику формування і розвитку загальнотрудових вмінь і навичок в учнів при вивченні профілю
“Деревообробка”, перевірити її на практиці.
З історії професії «Столяр»
Деревина віддавна широко використовується в будівництві як матеріал, що володіє багатьма коштовними якостями: високою механічною міцністю, низькою теплопровідністю, невеликим об'ємною вагою, легкою оброблюваністю й хімічною стійкістю до впливу кислот, солей і масел.
При нормальній експлуатації конструкції з деревини зберігаються багато років.
Прикладом цього може бути монастир, побудований з деревини під м. Новгородом в 1198 р.
і який простояв до 1941 р. (під час війни був зруйнований німецько-фашистськими загарбниками).
Роботи, пов'язані з використанням деревини, діляться на теслярські й столярні. До теслярських відносять побудову стін, перегородок, перекриттів крокв, ферм, балок,

4 решетувань, підлог, опалубки й ін., а до столярних - виготовлення вікон, дверей, панелей, меблів.
Столяр займається обробкою деревини, виготовленням з неї виробів (обробка фанеруванням або поліруванням), при необхідності монтажем їх на будівельних об'єктах.
Існують хвойні й м'які листяні породи, а також тверді, коштовні види листяних порід дерева.
Історія професії
Професія столяр - одна з найдавніших професій у світі, а обробка дерева - одне з перших ремесел, яке опановувала людина.
Найбільш древнім зразкам меблів, що збереглись ще із часів Древнього Єгипту й
Месопотамії, кілька тисяч років. Зображення виготовлення різних предметів зустрічаються вперше на давньоєгипетських пам'ятниках, що відносяться до Нового царства. Присутні зображення столярів, переписувачів, живописців, каменярів, башмачників, а також зображення ремісничих інструментів. Складніше й досконаліше інших були теслярські й
столярні інструменти. Вони містили в собі різного виду сокири, круглі, плоскі й гострі долота, великі й малі пилки, лінійка, косинець, висок, різновеликі різці, невеликі кліщі й інші дрібні інструменти.
(джерело: Вейс Г. Історія матеріальної культури: Розділ 1. Єгиптяни, С. 97. Енциклопедія матеріальної культури. Герман Вейс, електронна версія).
Професія і сучасність
Столяр – багатопрофільна професія. Столяр виготовляє меблі (м'яку, корпусну, офісну), бере участь у будівництві: виготовлення й монтаж дверей і вікон, меблів, що вбудовуються, монтаж перегородок, урізання замків і ручок, облицювання стін дерев'яними панелями, а також виготовлення різноманітних виробів з дерева: бігових лиж, вішалок, карнизів, свічників і всіляких декоративних предметів.
Столяр працює не тільки з деревом, а й з матеріалами, які заміняють дерево, з різним способом кріплення й монтажу продукції, металевими шурупами, скобами, цвяхами, клеями, матеріалами, необхідними для облицювання, обтягування, обробки, дерев'яних виробів
(плівками, лаками, фарбами, тканинами).
Токарський верстат
Умови праці столяра різноманітні залежно від виду виконуваних робіт. Якщо столяр бере участь у виготовленні виробу, те, як правило, він працює в приміщенні - у майстерні або цеху. Робоче місце столяра - найчастіше верстат або сучасні його модифікації. Столяр закріплює дерев'яні заготівки, робить розмітку й обробку виробу по наявному кресленню.
Способи обробки деревини: пиляння, обробка, складання. Кожна із цих операцій може виконуватися як вручну й за допомогою традиційних інструментів (пилки, рубанка, фуганка, долота, свердла, стамески), так і на спеціальних верстатах. Робочим місцем столяра є ті об'єкти, на яких виконується монтаж, і інструмент йому доводиться майже завжди носити із собою.

5
Столярний верстат
Столяр по виготовленню художніх меблів працює на різних місцях, однак їхнім традиційним робочим місцем є столярний верстат, оскільки на багатьох стадіях процесу виготовлення меблів застосовується висококваліфікована ручна праця.
Меблі - особливий твір мистецтва. Постійно перебуваючи в помешканні людини, вона поволі формує смаки людей. Потрапивши в наш будинок, меблі залишаються там десятки, а часом і сотні років. Але як часто модні новинки в меблях протягом яких-небудь декількох років безнадійно застарівають, у той час, як дійсно художні меблі не старіють зовсім. Тому останнім часом усе більше з'являється меблів, виконаних «під старовину» і художніх меблів сучасних форм.
Рубанки, рашпіль, напилки, ножівка...
Для тонкої й ретельної обробки деревини вручну служить столярний інструмент.
Незважаючи на розвиток сучасних деревообробних верстатів, потокових й автоматичних ліній, він представляє найбільш широкі можливості для обробки деревини, дозволяючи робити всілякі операції.
Здавна ця професія користується високим престижем.
Будинок сучасної людини важко представити без вікон, дверей
і меблів, а значить завжди буде потреба в теслях і столярах.
Словник:
БІЛОДЕРЕВЕЦЬ і БЕЛОДЕРЕВЩИК, - столяр, фахівець із виготовлення простих виробів, без полірування, фанерування.
КРАСНОДЕРЕВЕЦ і ЧЕРВОНОДЕРЕВЕЦЬ - столяр, фахівець із дорогих, складних виробів (спочатку по виготовленню меблів із цінної деревини).
СТОЛЯР - робітник, фахівець із обробки дерева й виготовленню виробів.
Меблі. Короткий огляд основних стилів.
Готика

6
Готичний стиль – важливий етап в історії розвитку меблевих стилів, він створив багато нових типів меблів і воскресив до життя забуту античну меблеву техніку. Він привів до підйому столярне ремесло, що багато в чому пов'язане з винаходом в 1320-х роках у
Франції лісопильні й початком виготовлення дошок, а також з використанням столярних
інструментів, які виявилися загубленими в попередню епоху великого переселення народів.
Меблі копіюють готичну, найчастіше церковну, архітектуру. Проте готичний стиль дав живу оригінальну форму вираження в орнаменті. У період готики столярне ремесло досягло більших успіхів в області застосування рамок і фільонок, різьблення, розпису тощо.
Ренесанс
Меблі Ренесансу характеризує чітка форма, ясна побудова й більша індивідуальність рішень. Стиль
Ренесанс відштовхується від античних зразків. Широко використовуються колони, пілястри, картуші, гротески.
Столярна справа досягає високого художнього рівня у всій
Європі й у першу чергу в Італії. Характер оформлення, декорування італійських меблів зміняється. В XIV ст. предмети обстановки прикрашалися яскравим розписом і позолотою. У наступному сторіччі (кватроченто) широке поширення одержує орнаментально-архітектурне оформлення виробів меблів, а серед технік інкрустації – дуже ефектна чергозіанська мозаїка. В XVI столітті (чинквеченто) панує різьблення по дереву. Оброблені рельєфним різьбленням розкішні вироби цієї епохи вже передвіщають, що наближається століття бароко.
Бароко
В барочному стилі змінюється характер вихідних геометричних форм: замість плавних кіл, напівкіл з'являються мотиви складних по обрисах, динамічних овалів, спіралей, які широко використовують в оформленні вікон, меблів, посуду. Спокійна гладь поверхонь предметів порушується опуклостями й увігнутостями, лінії ламаються, викривляються.
В епоху бароко архітектурні форми в меблях застосовуються без особливої строгості й послідовності: вигнуті, дуже пластичні поверхні предметів, кручені колони, пухкі балясини, багатопрофільні карнизи й рамки. Складний контур профілів підсилює враження підвищеної експресивності. Мотивами різьблених і мозаїчних декоративних композицій служать щити, картуші, стебла, що примхливо в'ються, раковини, вінки, гірлянди, фестони.
Італійське бароко
В Італії барочні форми пишно розцвіли в розкішних, помпезних інтер'єрах палаців багатих аристократичних і банкірських родин з Генуї, Болоньї, Рима. Чудове оздоблення покоїв становили витончені по лініях ліжка з балдахінами, шафи, оброблені барвистими
інкрустаціями, динамічні по формах стільці, крісла, дивани, а також гарні каміни, гобелени, що опускаються до самої підлоги, та дзеркала.
Французьке бароко

7
У Франції епоху бароко умовно підрозділяють на чотири етапи (так звані «французькі королівські стилі»), присвячені кожний до часу правління одного з Людовиків: раннє бароко, перехідний стиль (Людовик XIII, 1610-1643); зріле бароко (Людовик XIV, 1643-1715); «стиль регентства» – перехідний етап між правлінням Людовиків XIV й XV; і рококо, пізній етап бароко (Людовик XV, 1720-1765).
Комод. Людовик ХІУ.







Консоль. Стиль регентства


Дамське бюро. Людовик XVІ

Французьке рококо
Тривала епоха бароко блискуче завершується в другій чверті XVIII сторіччя мистецтвом стилю рококо (від французького rocaille). У Франції цей пізній етап бароко припадає на роки правління короля
Людовика XV, тому французьке рококо
іноді називають стилем Людовика XV.
Стиль рококо, що торкається головним чином орнаментально-декоративного ладу прикрас, меблів й інтер'єрів, асоціюється насамперед з вигадливими формами орнаментики, що складається з раковин, коралоподібних утворень, завитків, квіткових гірлянд, стебел, що примхливо звиваються і т.д.
Комод. Італійське рококо
Італійське рококо
В Італії найкрасивіші вироби художніх меблів стилю рококо були створені у Венеції. У них рококо з'являється у всій своїй декоративній пишноті. В

8 оздобленні меблів поряд з рясним різьбленням майже на всьому протязі століття міцно втримує свої позиції традиційна італійська інтарсія.
Англійське рококо
В Англії художні меблі стилю рококо нерозривно пов'язані з ім'ям видатного меблевого майстра Томаса
Чіппендейла (1718-1779). Чіппендейл спочатку був різьбярем по дереву; захопившись близько 1735 року меблевою справою, він незабаром стає провідним меблевиком епохи, прославившись і як майстер-практик,
і як автор численних проектів меблів. Стиль творів
Чіппендейла являє собою своєрідне сполучення французького рококо з формальними елементами англійських меблів першої третини XVIII століття, з готичними й східноазійськими (китайськими) мотивами.







Стіл письмовий.
Класицизм
Класицизм кінця XVIII століття – це данина великого сторіччя меблевого мистецтва античним художнім формам. У
Франції, де новий стиль іменується стилем
Людовика XVI, класицизм був останнім у ряді «королівських стилів».У нових меблях бронза відтискуються на опорні елементи й обрамлення, карнизи профілюються по античному зразку. Іноді, особливо в дорогих виробах, у центр фільонки міститься чотирикутної або овальної форми накладна деталь із золоченої бронзи. В орнаменті переважають античні мотиви: меандри, нитки жемчужника, фестони, квіткові або лаврові гірлянди, розетки, лист аканта. Нерідко вживаються й кольорові лаки (білий, зелений) у сполученні з легкою позолотою окремих деталей.
Консоль. Ампір
Ампір
Стиль ампір – вершина, а одночасно й завершальний акорд класицизму, що зародився в другій половині XVIII століття.
Викликаний до життя ідеями Освіти, класицизм був першим штучним (тобто таким, що виник не стихійно, а в результаті планомірного вивчення й культивування античних зразків) стилем, але разом з тим і першим проявом еклектизму.
Стиль
Людовика XVI уже містив всі ті елементи, які, пройшовши стадію стилю Директорії, остаточно викристалізуються у формах ампіру.

9
Якщо в передреволюційну пору античні мотиви включалися в живий потік меблевого мистецтва, то після революції верх бере курс на пряме наслідування римським формам. В епоху наполеонівської імперії класицизм перероджується в офіційний, насаджуваний зверху стиль – стиль ампір. Цей завершальний етап класицизму тривав з 1799 до 1815 року.
Стіл обідній. Бідермайер
Бідермайер
У ряді оригінальних стильових напрямків, що логічно випливають із ходу розвитку меблевих форм останнім був бідермайер– буржуазний варіант класицизму.
Меблі тепер уже не предмет прикраси, а добрий, послужливий друг людини. У тих випадках, де архітектурні форми ще не віджити, їх прагнули пристосувати до вимог утилітарності, що, однак, нерідко приводило до досить курйозних рішень. Меблі ці іноді грубуваті, незграбні по формі; естетичними якостями вона зобов'язані насамперед витриманим пропорціям, гарним кольорам дерева й вдало підібраним кольорам і малюнкам оббивок.
В епоху бідермейера з'являються перші зразки істинно столярних по характеру меблів. Ніколи ще природна краса дерева не використалася в такій мірі, як у цей час. На противагу ампіру тепер використовуються переважно світлі породи: черешня, груша, клен, тополя, ясен. Інкрустація й інші декоративні техніки зустрічаються лише зрідка, в основному в оформленні дорогих виробів, та й то лише у вигляді лаконічних вставок «філе». Головні достоїнства, естетична цінність меблів стилю бідермейер становлять краса форм, шляхетність матеріалів і відмінна столярна робота. Відмітні ознаки меблів бідермейера: плавно вигнуті спинки й підлокотники крісел, диванів, стільців; гнуті й загострені ніжки, що широко розповсюдились після 1830 року. У якості настилочного матеріалу для м'яких елементів використається кінський волос, для оббивки – ситець із квітковим малюнком або більше строгий, однотонний або в смужку, репс. Провідними центрами меблевого виробництва цієї епохи були Лондон, Берлін
і Відень.
Вітрина. Модерн
Ініціаторами цього стильового напрямку були живописці й графіки кінця
XIX – початку XX століть. Новий рух веде своє літочислення з того періоду на початку
1900 років, коли група художників у знак протесту проти офіційного академічного мистецтва вийшла зі складу мюнхенської виставочної організації «Glaspalast». Звідси відбувається й найменування стилю: сецессіон (від латинського слова secessio – відділення, відхід), що прищепилося в
Австрії. У Німеччині для позначення цього напрямку в мистецтві існував і термін
«молодий стиль», югендстиль (Jugendstil), у
Франції – «нове мистецтво», (art nouveau et art deco), у Росії й Англії – «сучасний стиль», «стиль модерн» (Modern Style
Floreale) і «ліберті» (по імені власника

10 одного з лондонських меблевих магазинів).У меблях модерну паралельно розвиваються дві лінії: декоративна, із примхливими формами й контурами, в основу якої покладені мотиви сильно стилізованих квітів і рослин і конструктивна із прямими лініями й чіткою побудовою, причому остання характерна для німецьких й англійських зразків.
З історії професії «Виробник художніх виробів з лози»
Плетіння – одне з найдавніших занять людини . Із гілок і прутиків виплітали чимало необхідних предметів і будівель, наприклад, тимліси, які захищали ділянки землі від дрібних тварин, кошари (загони) для домашньої худоби, кошики для зберігання та перенесення продуктів та вантажів. Плетені вироби – невід’ємні супутники людини з найдавніших часів.
Їх сліди знайдені археологами ще в неоліті. До наших днів збереглися численні свідчення про плетені предмети першої необхідності з античної епохи.
Плетіння стало модою. Десятки тисяч людей почали займатися цим ремеслом у Прусії й Баварії. Повсюдно відкривалися спеціальні школи. Вироби з лози використовували у побуті, ними прикрашали оселі тощо.
На витончені меблі, корзинки, інші речі домашнього вжитку, які виготовлені з лози, пофарбовані барвниками, а іноді вкриті позолотою, з’явився такий попит, що у Франції для посадки лози розкорчовувалися навіть виноградники. Привабливість та доступність кожному природного матеріалу з великими потенційними можливостями, задоволення різних смаків від плетених виробів із простим призначенням до високохудожніх, виготовлення елітних меблів – сприяє збільшенню кількості індивідуальних плетільників, у тому числі й майстрів художнього лозоплетіння.
Для організації промислового виробництва плетених виробів певну зацікавленість має спрямоване вирощування якісної сировини необхідного сортименту за рахунок створення власних високопродуктивних промислових лозосировинних баз.
Придатні для лозоплетіння різні види кущової верби ростуть по численних заплавах річок та інших водоймищ практично в усіх областях України. Широке застосування прутів кущових видів верби (лози) зумовлено порівняно з іншими видами рослинної сировини потенційними можливостями лози, щодо розширення асортименту виробів, організації як
індивідуального, так і промислового виробництва з механізацією технологічних процесів. Із лозових прутів виготовляють різноманітні сувенірно-подарункові, господарські вироби і плетені меблі.

11
Найвищого розквіту в багатьох країнах світу досягло мистецтво виготовлення плетених виробів у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.

Рекомендована література:
1. Л.Н.Крейндлін „Столярні роботи” .К.- ”Вища школа”, 1993 р.
2. С.С. Шумега „Технологія виготовлення художніх меблів”. К., -„Вища школа”, 1994р.
3. Б.М. Тимків, К.М. Кавас „Виготовлення художніх виробів з дерева”, Л.,-„Світ”, 1995р.
4. С.С. Шумега „Технологія художніх виробів з деревини”, Л.,-„Світ”. 2001р
5. В.В.Бруква „Матеріалознавство для столярів”, К.,- „Техніка”,2006р
6.С.О..Апостолюк „Охорона праці в деревообробній промисловості”, К.,-„Основа”, 2003р
7.”Охорона праці в навчальних закладах” ,-
(Методичні рекомендації),1999р.
8. Н.Г. Ничкало „Педагогічна книга майстра виробничого навчання”, К.,-„Вища школа”,
1992 р.



















12
Роль бібліотеки ПТНЗ у формуванні професійної компетентності
робітничих кадрів
Потєхіна Н.О. – директор,
Курданова Т.М. – бібліотекар,
Куліш С.Г. – методист,
Мохнач І.І. – заступник директора,
Пищик О.В. викладач,
Патук О.В. - лаборант
Чернігівського центру професійно-технічної освіти
Протягом останніх років бібліотека реалізовує інноваційний проект «Бібліотека як центр
інформаційного комфорту і духовного розвитку». Концепція розвитку спрямована на розвиток нових форм і методів акумуляції, збереження і використання інформації.
Відомий український бібліотекознавець Т. Прокошева підкреслює, що як соціальний
інститут третього тисячоліття, бібліотека утвердиться тільки тоді, коли зможе максимально збагатити видовий склад своїх інформаційних ресурсів, надавати користувачам інформацію з глобальної мережі Інтернет і оперативно задовольняти їх запити. Саме тому пріоритетними напрямками діяльності бібліотеки Чернігівського ЧЦ ПТО є:
- комплексне забезпечення професійно – практичної діяльності педагогів, майстрів в/н, адміністрації закладу;
- сканування та формування найбільш запитуваної частини фонду підручників в електронному вигляді;
- створення, накопичення, каталогізація, збереження інформаційних ресурсів в електронній формі, які представляють інтерес для всіх учасників навчального процесу;
- забезпечення користувачам доступу до всіх видів інформаційних ресурсів;
- забезпечення широкого доступу до видань активного запиту, підручників, які знаходяться в єдиному екземплярі та фізично – застарілим виданням шляхом їх оцифрування;

13
- акумулювання і обробка методичних посібників і програм навчання з спецдисциплінами, які нароблені викладачами та майстрами ЧЦ ПТО.
Як відомо, зміст, завдання освіти оновлюються в напрямках розширення, диференціації та інтеграції знань, особистісно орієнтованого розвитку та індивідуалізації навчання, активізації процесу формування творчих здібностей учнів, умінь та навичок застосування набутих знань для розв'язання нетрадиційних проблемних завдань. Усе це актуалізує проблему вдосконалення форм і змісту підручників, іншої навчальної літератури, зокрема навчальних посібників /НП/, щодо розширення їх інформаційних функцій, ролі і призначення як основних засобів навчання. Але в час стрімкого й систематичного збільшення потоку наукової інформації, розв'язання означених завдань при збереженні вимог нормативності підручників, навчальних посібників — це надзвичайно складна проблема. Одним із раціональних і перспективних шляхів її вирішення є створення в бібліотеці нашого центру бази «електронних підручників» /ЕП/, «електронних навчальних посібників» /ЕНП/, або, як їх ще називають, комп'ютерних варіантів. Треба відзначити, що це не заміна традиційних підручників, інших засобів навчання та навчальної літератури.
Завдання, призначення ЕНП, ЕП набагато ширші. Ураховуючи їх можливості подання необмеженої кількості текстової, ілюстративної інформації, застосування гіпертекстових, гіпермедійних структур створює сприятливі умови для повнішої реалізації системи дидактичних методів, способів, прийомів організації процесу навчання, самонавчання. ЕНП,
ЕП як засоби навчання перетворюються на відкриту і доступну систему для користувача, який обирає потрібну інформацію, самостійно визначає структуру, форми її подання, а також здійснює повнотекстовий пошук інформації з необхідними поясненнями, ілюстраціями за термінологічними словниками, переліками понять тощо . При цьому усі вони будуть органічно взаємопов'язані і спрямовані на виконання загальних та спеціальних завдань освіти, повнішого задоволення інтересів та потреб користувачів (учнів, вчителів), інших учасників процесу навчання, отримання освіти або її удосконалення.
Читацький контингент бібліотеки сьогодні (в середньому) – 750 читачів (учні, слухачі, викладачі, майстри виробничого навчання, адміністрація та ін.). Загальний фонд бібліотеки (на 1.01.2010 р.) становив 31985 примірників; біля 20 електронних підручників та посібників на СD; додаткової літератури для кухарів, офіціантів та продавців на СD та
DVD біля 150 примірників; 20 періодичних видань; біля 80 пізнавальних відеофільмів та майстер – класів на СD та DVD.
Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання надають користувачеві величезні можливості для освіти, професійного росту, дозволяють користуватися необмеженою інформацією, вести діалог з усім світом.
Управління методичною роботою
Методична робота в центрі – це систематична, цілеспрямована, колективна і
індивідуальна діяльність педпрацівників з підвищення наукового і загально-культурного рівня, вдосконалення психолого-педагогічної і професійної майстерності.
Для педагогічного колективу важливим є вибір єдиної методичної проблеми. Якщо проблема обрана з урахуванням попиту та пропозицій педагогічних працівників, якщо вона актуальна, то її реалізація буде вдалою і вона дасть можливість підняти на вищий рівень навчально-виробничу, методичну роботу, об'єднати працю викладачів, майстрів виробничого навчання та учнів центру.
Єдина методична проблема: «Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі центру: стан і перспективи». Вона була визначена і прийнята на засіданні педради в червні 2009 року.
Підтвердження актуальності обраної нами проблеми визначено в «Тенденціях та пріоритетних напрямах діяльності органів управління освіти, установ і навчальних закладів
ПТО на 2009 – 2010 н.р.» де зазначено що, «одним із найбільш потужних засобів забезпечення якості та доступності освіти є ІКТ».

14
Втілення в навчально-виховний процес проблеми, обраної колективом, стало для більшості педпрацівників пріоритетним. Реалізуючи її, навчально-методична рада подбала про план роботи над вирішенням методичної проблеми, який має три розділи:
1)
організаційний;
2)
методичний;
3)
контрольно-оцінювальний.
Вимоги сучасної професійної освіти, інноваційні навчальні технології, розвиток
інформаційних і медіа технологій, а також методичні вказівки, рекомендації МОНУ, управління освіти і науки м. Чернігова, НМЦ ПТО в Чернігівській області, досвід колег спонукали нас почати розробляти концепцію методичної роботи центру. Над цією проблемою як методист я і працюю – «Концепція методичної роботи центру: пошуки, експерименти, досягнення.».
Перше завдання, яке постало перед нами це систематизація і визначення конкретних напрямків роботи згідно специфіки професій, за якими готують кваліфікованих робітників в
ПТНЗ. Але спочатку відбувається процес навчання з загально – професійної, професійно – теоретичної, професійно – практичної підготовки; і іде виховання учнів.
За процесом навчання стоїть педколектив, це:

викладачів – 12 ;

майстрів виробничого навчання – 30 ;

викладачів – сумісників – 8 .
Керівництво здійснює адміністрація в складі 11 чоловік, на чолі з директором центру
Потєхіною Н.О.
В професійні обов’язки викладача і майстра виробничого навчання входить і методична робота.
Ø
Як зробити її ефективною, професійною, актуальною, сучасною, доступною і
навіть зрозумілою педагогічним працівникам?
Так з’явилась структурно – логічна модель методичної роботи центру.

15
СТРУКТУРНО – ЛОГІЧНА МОДЕЛЬ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ЦЕНТРУ
НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНА РАДА
Очолює: заступник директора з НМР Ільїнська Т.В.
Мета: методичне забезпечення навчально – виховного процесу
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО – МЕТОДИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ
Очолює: викладач спец дисциплін Корж О.Г
Мета: реалізація методичної проблеми
Навчально – програмова база
з професій
Очолює: Правдивець О.П.
Мета: КМЗ з професій
Навчально – методичні проекти
Очолює: Зозуля К.П.
Мета: розробки методичних посібників, підручників, метод. рекомендацій, вказівок, створення електронної бібліотеки.
Фахова атестація педколективу
Очолює: Ференц В.О.
Мета: атестація
- стимулятор творчості, ініціатива та втілення перспективного педагогічного досвіду
ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ
РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР
База організації - методкабінет
Очолює: Куліш С.Г – методист
Мета: надання кваліфікованої допомоги педагогічним працівникам в здійсненні методичної роботи оснащення технічними засобами методичний ресурс
(тьюторство)
методична компетентність викладача
КМЗ предметів
і професій запровадження
інноваційних навчальних технологій педагогічний пошук робота методичних комісій
Головним органом управління навчально-методичною роботою в центрі є навчально- методична рада.
Очолює раду – заст. директора з НМР Ільїнська Т.В., згідно «Положення про навчально-методичну раду» мета роботи: методичне забезпечення навчально-виховного процесу.
Навчально-методична рада працює на базі експериментально – методичної лабораторії.

Очолює: Корж О.Г. – викладач спецдисциплін, член ради.

Мета: реалізація методичної проблеми.
Експериментально – методична лабораторія складається з трьох відділів, якими керують викладачі – методисти, члени ради. Для забезпечення роботи відділів створюються творчі групи:
1.
Для створення навчально-програмової бази з професій:

очолює: Правдивець О.П. – викладач-методист

мета: КМЗ предметів і професій.
2.
Для роботи над навчально-методичним проектом:

очолює: Зозуля К.П. – викладач-методист

мета: розробки методичних посібників, підручників, методичних рекомендацій, вказівок, створення електронної бібліотеки.
3.
Для проведення фахової атестації педколективу:

очолює: Ференц В.О. – викладач-методист

мета: атестація – стимулятор творчості, ініціатива та втілення перспективного педагогічного досвіду.
Практична реалізація методичної роботи прослідковується на формуванні ресурсного центру, який створений на базі методичного кабінету

16

Очолює: Куліш С.Г., методист

мета роботи: надання кваліфікованої допомоги педагогічним працівникам в здійсненні методичної роботи.
Ресурсний центр методичної роботи формується за напрямками:

оснащення технічними засобами;

методичний ресурс (тьюторство);

методична компетентність викладача;

КМЗ предметів і професій;

запровадження інноваційних навчальних технологій (інтерактивні і інформаційні);

педагогічний пошук;

робота методичних комісій.
Напрямки формування методичної роботи ресурсного центру
Перший напрямок:
Оснащення технічними засобами:

Ноутбук «Аsus» X51Hseries;

Мультимедійний проектор «Epson» EMP – X 52;

Перфобіндер «DSB №1»;

Степлер «3688 LA Letak» тощо
Напрямки формування методичної роботи ресурсного центру
Перший напрямок:
Оснащення технічними засобами:

Ноутбук «Аsus» X51Hseries;

Мультимедійний проектор «Epson» EMP – X 52;

Перфобіндер «DSB №1»;

Степлер «3688 LA Letak» тощо.
І прекрасно умебльоване приміщення методичного кабінету.
Другий напрямок:
Методичний ресурс (тьюторство)
Має чотири структурні елементи:
1)
Робота методиста
2)
Колективна робота
3)
Індивідуальна робота
4)
Електронне забезпечення методичної роботи
Формуватися методичний ресурс починається з основного документа – Плану роботи центру на навчальний рік.
Третій напрямок:
Методична компетентність викладача

Методична література

Інформаційно-методичні збірники

Журнал «Профтехосвіта» тощо.

Законодавча база: o
Професійно – теоретична o
Професійно – практична o
Інформаційна
Інформаційні, довідкові, рекомендаційні із досвіду колег матеріали на електронних носіях.
Четвертий напрямок:
КМЗ предметів і професій:

Державні стандарти з професій

17

Добірки методичних і дидактичних матеріалів з професійно-теоретичної і професійно-практичної підготовки.
Професії: o
Кухар. Кондитер. o
Офіціант. Бармен o
Продавець o
Пекар o
Апаратник охолодження молока o
Жилувальник субпродуктів
П’ятий напрямок:
Запровадження інноваційних навчальних технологій

Інноваційна діяльність

Діагностика педпрацівників з інноваційної діяльності

Картотека анкет педпрацівників, досвід яких вивчається

Довідковий матеріал

Матеріал учасників тренінгу «Intel» «Навчання для майбутнього» (26 чоловік, із них 2 тренери)

Електронний варіант матеріалів.
Шостий напрямок:
Педагогічний пошук

Узагальнений досвід роботи

Матеріали конкурсів

Навчальні посібники

Матеріали педагогічного ярмарку

Оригінальний роздавальний матеріал

Електронний варіант матеріалів
Однією із організаційних форм групової методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів – є методична комісія.
Сьомий напрямок:
Робота методичних комісій
В центрі організовано чотири методичних комісій:
1)
по підготовці продавців;
2)
кулінарних дисциплін;
3)
з загально професійної підготовки;
4)
керівників навчальних груп.
Матеріали методичної комісії складаються:

Плани роботи

Протоколи засідань

Методист рекомендує …

Матеріали засідань МК (доповіді)
Методичні розробки уроків членів комісії.

Зразки роздавального матеріалу

Електронні скарбнички
Зміст і спрямування діяльності професійно-спрямованих методичних комісій визначається навчальними планами, програмами, новаторськими ідеями, впровадженням
інноваційних педагогічних і виробничих технологій в навчальний процес. Методичні комісії центру здійснюють поурочне-дидактичне забезпечення предметів і професій, ведуть під керівництвом методиста творчу пошукову, теоретичну та експериментальну роботу з створення навчально-програмової бази з професії. При МК створюються тимчасові робочі групи з підготовки і проведення заходів, як традиційних так і інноваційних.
Робота методичних комісій проводиться згідно нормативно-правової бази:

18
Положення про методичні комісії професійно-технічного навчального закладу
Положення про керівника методичної комісії.
В 2009 – 2010 н.р. методичною комісією по підготовці продавців (голова Корж О.Г.) згідно наказу центру № 22 – о.д. від 12.03.2010 року «Про проведення тижня методичної комісії по підготовці продавців» був проведений захід за нетрадиційною формою «Аукціон педагогічних ідей».
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ
АУКЦІОНУ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ
МК по підготовці продавців в рамках роботи
« Клубу захисту прав споживача»

…Один із секретів педагогічної творчості в тому, щоб пробудити в учнів інтерес до
пошуку, до аналізу власної роботи.
В. Сухомлинський

з\п
Дата
Час і місце
проведення
Назва заходу
Відповідальний
1 15.03.2010 понеділок
12.20
Хол 3
го поверху
14.00
Актова зала
До Всесвітнього дня захисту прав
споживача
Презентація: «Абетка для покупця».
Трибуна професійного досвіду
За участі спеціаліста ЧНВЦ стандартизації, метрології та сертифікації.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал