Біосфера включає такі компоненти



Скачати 44.82 Kb.
Дата конвертації02.01.2020
Розмір44.82 Kb.
Біосфера включає такі компоненти:

  • Живу речовину (біомасу) – сукупність всіх живих організмів (мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин).

  • Біогенну речовину – мінеральні або органічні речовини, створені в результаті життєдіяльності живих організмів (газ, нафта, вапняки і т.д.)

  • Корисну речовину – речовини, які формуються без участі живих організмів (в результаті вулканізму, падіння метеоритів, тощо).

  • Біокорисну речовину – створюється живими організмами разом з неживою природою (грунти).

Більша її частина припадає на поверхневі ділянки суші, особливо в районі екватора й верхніх шарів гідросфери. Понад 90% біомаси припадає на наземну рослинність.

Властивості біосфери:



  • Цілісність і дискретність

  • Висотна поясність

  • Велика розмаїтність

  • Кругообіг речовин і енергозалежність

  • Ритмічність

  • Стійкість і саморегуляція

  • Централізованість

Біомаса

  • Сукупність всіх організмів Землі.

  • Біомаса на Землі розприділяється нерівномірно: вона збільшується від полюсів до екватора, що визначається особливостями клімату.

  • Найбільшої щільності біомаса досягає в місцях контакту оболонок Землі – атмосфери, гідросфери і літосфери.

  • Біомаса суші у 1000 разів перевищує біомасу океану

Роль живих організмів у біосфері

Діяльність живих організмів є основою, що забезпечує кругообіг речовини в природі. Щорічна продукція живої речовини в біосфері становить близько 232 млрд. тонн сухої органічної речовини. Вона постійно перетворюється, розкладається, поставляючи речовини і енергію, необхідні для обміну речовини всіх живих організмів.

У біосфері жива речовина виконує ряд найважливіших функцій:


  • газову,

  • окислювально-відновну,

  • концентраційну.

Газова функція полягає у виділенні і поглинанні газів живими організмами. Завдяки їх діяльності близько 2 млрд. років тому в атмосфері Землі почалося накопичення вільного О2, а потім сформувався озоновий екран. Сучасний газовий склад атмосфери підтримують зелені рослини в результаті дихання і фотосинтезу. При гнитті органічних речовин в атмосферу виділяється аміак і сірководень. Певні групи бактерій утилізують ці шкідливі для інших організмів гази і переводять їх в сполуки, які засвоюються рослинами.

Окислювально-відновні функції тісно пов’язані з газовою функцією. Перетворення речовини і енергії в живих організмах – це ланцюг окислювально-відновних реакцій: це процеси фотосинтезу, хемосинтезу, дихання. Утворення органічних речовин у автотрофів і їх розкладання в процесі дихання замикається на газообміні між організмами і навколишнім середовищем. Теж саме відноситься до обміну речовин у гетеротрофів.

Концентраційна функція живого полягає в здатності живих організмів накопичувати в своєму тілі різні хімічні елементи у вигляді органічних і неорганічних сполук. Наприклад, залізобактерії накопичують з довкілля залізо; форамініфери, кишковопорожнинні, молюски – Ca; радіолярії, хвощі – кремній; губки – йод. Вміст деяких елементів в тілах живих організмів у багато разів перевищує їх вміст в земній корі. У рослинах вуглецю міститься в 200 разів, а азоту в 30 разів більше ніж в земній корі. Живі організми забезпечують інтенсивну міграцію елементів (заліза, марганцю, сірки, фосфору та інших). В результаті діяльності живих організмів на Землі утворилися поклади органомінерального палива і грунту.

Кругообіг хімічних елементів в біосфері – це процеси перетворення і переміщення речовини в природі. За своєю природою це повторювані, взаємопов’язані фізико-хімічні та біологічні процеси.



Особливу роль в біосфері грають мікроорганізми. Не будь їх, кругообіг речовин і енергії не зміг би здійснюватися і поверхня планети була б покрита товстим шаром рослинних залишків і трупів тварин. Лишайники, гриби і бактерії активно беруть участь в руйнуванні гірських порід. Їх роботу підтримують рослини, чиї кореневі системи проростають в дрібні тріщини. Завершують цей процес вода і вітер.

Кругообіг води. Особливе значення для існування біосфери має круговорот води. З поверхні океанів випаровується величезна маса води, яка частково переноситься вітрами у вигляді пари і випадає у вигляді опадів над сушею. Назад в океан вода повертається через річки і грунтові води. Однак найважливішим учасником циркуляції води є жива речовина. У процесі життєдіяльності рослини поглинають з ґрунту і випаровують в атмосферу величезну кількість води. Так, ділянка поля, яка за сезон дає урожай масою в 2 т, споживає близько 200 т води. В екваторіальних районах земної кулі ліси, затримуючи і випаровуючи воду, значно пом’якшують клімат. Скорочення площі цих лісів може привести до зміни клімату і посух в прилеглих районах.

Кругообіг вуглецю. Вуглець входить до складу всіх органічних речовин, тому його кругообіг повністю залежить від життєдіяльності організмів. У процесі фотосинтезу рослини поглинають вуглекислий газ (СО2) і включають вуглець до складу синтезованих органічних сполук. У процесі дихання тварини, рослини і мікроорганізми виділяють вуглекислий газ, і вуглець, що раніше входив до складу органічних речовин, знову повертається в атмосферу. Вуглець, розчинений в морях і океанах у вигляді вугільної кислоти (Н2СО3) і її іонів, використовується організмами для формування скелета, що складається з карбонатів кальцію (губки, молюски, кишковопорожнинні). Причому щороку величезну кількість вуглецю осідає у вигляді карбонатів на дно океанів. На суші близько 1% вуглецю вилучається з кругообігу, відкладаючись у вигляді торфу. В атмосферу вуглець надходить також в результаті господарської діяльності людини. В даний час щорічно викидається в повітря близько 5 млрд т вуглецю при спалюванні викопного палива (газ, нафта, вугілля) і 1-2 млрд т – при переробці деревини. Щороку кількість вуглецю в атмосфері збільшується приблизно на 3 млрд т, що може привести до порушення стійкого стану біосфери. Величезна кількість вуглецю міститься в гірських осадових породах. Його повернення в кругообіг залежить від вулканічної діяльності і геохімічних процесів.

Спільна діяльність живих організмів протягом мільярдів років створювала, а в подальшому підтримувала певні умови, необхідні для існування життя, тобто забезпечувала гомеостаз біосфери. В. І. Вернадський писав: «На земній поверхні немає хімічної сили, більш постійно діючої, а тому й більш могутньої за своїми наслідками, ніж живі організми, взяті в цілому».

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка