Департамент освіти і науки Черкаської обласної держадміністрації



Скачати 409.19 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації11.03.2017
Розмір409.19 Kb.
  1   2   3

1
Департамент освіти і науки Черкаської обласної держадміністрації
Відділ освіти Христинівської райдержадміністрації
Районний методкабінет
Христинівської спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №1
ім. О.Є.Корнійчука
Видай Олена Василівна
Хімія для малечі

Методичний посібник
з природознавства
5 клас








Схвалено методичною радою РМК протокол № 1 від 29. 01. 2014 року

2
Анотація
Методичний посібник призначений для використання учителями та учнями на уроках природознавства у п’ятому класі при вивченні теми
«Тіла. Речовини та явища навколо нас», відповідно до чинної програми і є основою для вивчення хімії в середній школі.
До складу посібника увійшли розробки п’яти уроків для подачі нового матеріалу, розробка узагальнюючого уроку та презентації до них, а також розробка практичного заняття. Матеріали до уроків містять цікаві факти, доступне та чітке пояснення нових термінів і понять за допомогою бесід, завдань відновлюваного та творчого характеру, тестів, кросвордів, ребусів, загадок, таблиць, схем, малюнків та фотографій. Кожна розробка уроку містить віршик для проведення фізкультхвилинки.
Матеріал посібника про гравюри Шевченка можна використати безпосередньо на уроці, коли вивчаються неорганічні речовини або винести на розгляд в позаурочний час.

3
Зміст
1.
Вступ………………………………………………
2.
Розробка уроку «Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин та газів»………
3.
Презентація «Речовини. Фізичні властивості речовин. Властивості твердих тіл, рідин та газів»……..…
4.
Розробка уроку «Атоми і хімічні елементи.
Молекули. Рух молекул. Дифузія»…………………….….
5.
Презентація «Атоми і хімічні елементи.
Молекули. Рух молекул. Дифузія»…………………….….
6.
Розробка уроку «Різноманітність речовин.
Поняття про прості та складні речовини, неорганічні та органічні речовини»…………………………………………
7.
Презентація «Різноманітність речовин. Поняття про прості та складні речовини, неорганічні та органічні речовини»………….…………………………………………
8.
Розробка уроку «Чисті речовини і суміші.
Способи розділення сумішей»………………………….….
9.
Презентація «Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей»……………………….…………..……

4 10.
Розробка практичного заняття «Розділення сумішей фільтруванням»………………….………..………
11.
Розробка уроку «Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність. Хімічні явища, їх ознаки.
Горіння. Гниття»……………………..……………………...
12.
Презентація «Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність. Хімічні явища, їх ознаки. Горіння.
Гниття»……………………………………………………....
13.
Розробка узагальнюючого уроку по теми «Тіла, речовини та явища навколо нас»………………………..….
14.
Презентація узагальнюючого уроку ……………
15.
Хімічні речовини в творчості Шевченка……….
16.
Список використаних джерел…………………...



5
Вступ
«Школа має стати своєрідною дослідницькою лабораторією, яку учень проходить, щоби робити відкриття, з тією лише відмінністю, що ці відкриття не для людства, а для маленької дитини»
В.І.Кузнєцова
«Природознавство» – предмет, який поєднує в собі елементи знань з багатьох предметів. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність
і відрізняються практичною спрямованістю.
Викладання предмета відбувається згідно програми
«Природознавство
5 клас для загальноосвітніх навчальних закладів. Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.06.2012 р.
№ 664 “Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня”)».
Зміст розділу І «Тіла. Речовини та явища навколо нас» спрямований на ознайомлення школярів із

6 поняттями: речовини, атоми, молекули, явища і являє собою основу для здобуття хімічних знань в курсі середньої школи.
З особистого досвіду хочеться відмітити миттєве сприйняття п’ятикласниками матеріалу, їх особливий
інтерес і велику зацікавленість при вивченні даної теми, адже хімічна наука завжди приваблювала маленьких дослідників.
Для переконання учнів в існуванні найменших частинок речовини, я використовую їхній життєвий досвід, безпосередні спостереження за явищами у природі та побуті, демонструю досліди, що підтверджують молекулярну будову речовини, рух молекул. Вивчаючи цю тему п’ятикласники знайомляться з деякими простими і складними, органічними і неорганічними речовинами, з фізичними, хімічними та біологічними явищами природи, розглядають їх взаємозв’язки у природі і роблять висновки про матеріальну єдність оточуючого світу.
Матеріал даної теми, на мою думку, доцільно досконало подавати в п’ятому класі, щоб потім при розгляді початкових хімічних понять у сьомому класі не

7 витрачати на його вивчення зайвий час, а тільки систематизовувати та поглиблювати знання. Маючи певний досвід роботи, впевнена, що у сьомому класі більше часу треба відводити на викладання складніших тем, а не тих, про які знає будь-яка малеча в п’ятому класі.
Головна мета уроку природознавства – розвиток дитини. На мою думку, вчитель повинен так організувати навчальний процес, щоб у дітей було бажання вчитися, створити такі умови, щоб у ході кожного уроку формувалася навчальна діяльність, яка перетворює школяра в суб’єкт, зацікавленого в навчанні і саморозвитку.
Учень на уроці – це повноцінний учасник різноманітних форм роботи. Учитель на уроці – організатор обставин, в яких учень, використовуючи всі спільні напрацювання, веде самостійний пошук. Я глибоко переконана, що вчитель має пояснити, підвести до проблеми, створити ситуацію успіху, заохочувати, формувати мотиви навчання, закріпити авторитет учня серед однокласників.

8
Урок природознавства повинен бути цікавим, тому не обійтися без проблемних задач, парадоксів, дивовижних протиріч. Сама ситуація незвичайного створює не тільки інтерес, але і потребу з’ясувати, зрозуміти, чому саме так, а не інакше.
Оптимізувати навчальний процес допомагає використання комп’ютерних технологій. Для сучасних дітей комп’ютер не є дивовижею, а обов’язковий атрибут
їхньої діяльності, тому мої уроки природознавства не обходяться без відеофільмів, презентацій та тестів з миттєвою перевіркою і виставленням оцінок. Я переконана, що комп’ютерні технології сприяють розкриттю і розвитку особистісних якостей кожної дитини, допомагають краще засвоїти знання, розвивають критичне мислення, формують інформаційну культуру школяра.

9
Присвячується 200 – річчю з дня народження Тараса Шевченка

Розробка уроку «Речовина, матеріал, тіло.
Фізичні властивості речовин»
Мета уроку: сформувати поняття «тіло» і
«речовина», навчити учнів розрізняти їх; показати, що
кожна речовина має свої специфічні властивості;
навчити описувати фізичні властивості речовин і
визначати речовини за їхніми властивостями;
ознайомити з агрегатними станами, у яких може
перебувати речовина.

Очікувані результати: учні мають уміти
розрізняти фізичні тіла і речовини; описувати та
визначати
речовини
за
їхніми
фізичними
властивостями; називати подібні та відмінні ознаки
різноманітних речовин; розрізняти агрегатні стани
речовини.
Базові
поняття
й
терміни: речовина,
властивості речовин, фізичні властивості речовин,
тіло, агрегатний стан.

10
Обладнання: штатив з пробірками, кухонна сіль,
вода, оцет, олія, мідні, алюмінієві та залізні пластинки,
етиловий та нашатирний спирт.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
1. Організаційний етап
1.1. Привітання.
1.2. Перевірка присутності учнів.
1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.
2. Етап перевірки домашнього завдання
2.1. Перевірка наявності в учнів виконаних
письмових робіт. Обговорення питань, які виявилися найбільш складними.
2.2. Робота в парах.
Учитель видає учням аркуші із завданням (один на парту; також завдання можна записати на дошці). Учні мають за 1 хв. встановити відповідність між наукою та предметом її вивчення.
Наука
Що вивчає?
А) астрономія;
1)

речовини та їхні перетворення;
Б) фізика;
2)

жива природа;
В) хімія;
3)

небесні тіла;

11
Г) географія;
4)

зв’язки між організмами та навколишнім середовищем;
Д) біологія;
5)

рух тіл, електрика, звук, світло;
Е) екологія.
6)

наука про планету Земля.
По завершенні роботи учитель зачитує правильні відповіді, а учні самостійно перевіряють свої роботи.
3. Актуалізація опорних знань і мотивація
навчальної діяльності
3.1 Мозковий штурм:
1.
Як ми називаємо те, що нас оточує? (Учням
пропонуються рисунки з різними тілами)
2.
Що таке тіла?
3.
На які групи поділяються тіла?
3.2. Показ практичного значення вивчення нового
матеріалу.
Слово вчителя
Усюди нас оточують предмети. Одяг, взуття, посуд, парфуми, ліки — усе це продукти практичного застосування хімії. Щодня, умиваючись із милом, п’ючи чай із лимоном, готуючи різні страви, користуючись

12 мийними засобами тощо, ми маємо справу з тілами і речовинами.
3.3. Повідомлення теми уроку.
3.4. Формулювання мети й завдань уроку.
4. Етап засвоєння нових знань
4.1 Бесіда:
1.
Чим схожі і чим відрізняються тіла, зображені на рисунках? (Учням пропонуються рисунки з тілами
виготовленими з однакових речовин)
2.
Чим схожі і чим відрізняються тіла, зображені на рисунках? (Учням пропонуються рисунки однакових тіл
виготовлених з різних речовин)
4.2 План пояснення нового матеріалу
1.

Тіло і речовина. (Розповідь учителя з
використанням таблиці) Тіло
Речовина
Усі предмети, які нас оточують, називаються
фізичними тілами, а те, з чого вони складаються —
речовиною.
Тіла
Речовини
підкова
залізо
лінійка
пластмаса

13
стіл
деревина
вікно
скло
глечик
глина
2.
Розмаїття речовин. (Розповідь учителя)
Вам уже відомо багато речовин. Одні з них природні (вода, кисень), інші — штучні (поліетилен, капрон, нейлон тощо). Загалом у нашому світі відомо понад 12 млн. речовин.
3.
Поняття про властивості речовин.
(Розповідь учителя, бесіда)
Учням демонструються металічні пластинки однакової форми, але різного кольору. (Робиться
висновок про властивість речовини – колір)
Учням демонструються прозорі рідини в пробірках з різними запахами (Робиться висновок про властивість
речовини – запах)
Асоціативний кущ. Охарактеризуйте речовини
(Учням пропонуються зразки кухонної солі, оцту і олії)
Кожній речовині притаманні специфічні властивості, які дозволяють вирізнити її з-поміж інших.

14
Властивості — це ознаки за якими речовини схожі або відрізняються одна від одної.
4.
Агрегатні стани речовин. (Бесіда з
використанням схем)
Демонструються рисунки води, яка перебуває в різних агрегатних станах.
Агрегатний стан — це не фізична властивість речовини загалом, а характеристики, яких вона набуває лише за певних умов.
Розглядаються схеми будови речовин в різних агрегатних станах:
Вла
ст
и
во
ст
і ре
чо
ви
н

Колір
Смак
Блиск
Розчинність у воді
Температура плавлення та кипіння
Густина
Електро- та теплопровідність
Агрегатний стан

15
Твердий частинки речовини близько розташовані одна до одної та міцно зв'язані між собою, тому не можуть переміщуватися.



Рідкий частинки речовини зв'язані слабко,
існують відстані між ними, що дає їм можливість переміщуватися одна відносно одної.
Газоподібний – відстані між частинками речовини дуже великі, тому вони можуть переміщуватися на значні відстані.

16
5. Фізкультхвилинка
Раз – підняти руки вгору, два – нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги, як торкаєтесь підлоги.
Три - чотири – прямо стати, будем знову починати.
6. Узагальнення й систематизація знань
6.1 Робота в групах:
Завдання: Випишіть окремо назви речовин і тіл.
Група №1 Ніж, вуглекислий газ, залізо, цвяхи, хімічна склянка, скло
Група №2 Вода, айсберг, графіт, олівець, керамічний посуд, скляна лійка, кисень
Група №3 Фарфорова чашка, алюмінієва ложка, водяна пара, труба, тирса, деревина, азот
Група №4 Пляшка з олією, кухонна сіль, мідний дріт, сніжинка, цинк, свинець, крапля води, оцет
Група №5 Виделка, крохмаль, йод, свинцева пластинка, глюкоза, магніт.
6.2 Працюємо разом

17
Завдання 1. З даного переліку понять вибрати ті, якими можна охарактеризувати речовину: колір, запах, розмір, маса, форма, ріст, хімічні властивості, температура, агрегатний стан, об'єм, розчинність, смак, фізичні властивості, температура плавлення.
Завдання 2. Із наведених властивостей речовин виписати ті, які характерні для води (за стандартних умов): тверда, рідка, газоподібна, безбарвна, має запах, не має запаху, прозора, кисла на смак, солодка на смак, без смаку.
5.3 Поміркуймо разом
Чому при виготовленні корпусів літаків, ракет, космічних кораблів використовують такі метали, як алюміній, магній, титан, але не залізо?
7. Домашнє завдання, інструктаж щодо його
виконання
Вивчити § 5 підручника Коршевнюк Т.В.,
Баштовий
В.І., за заг. ред.
Ярошенко
О.Г.
Природознавство. Виконати завдання ст. 27-28
8. Підбиття підсумків уроку
Учитель пропонує учням висловитися щодо досягнення мети уроку.

18
Розробка уроку «Атоми і хімічні елементи.
Молекули. Рух молекул. Дифузія»
Мета уроку: сформувати в учнів поняття про
атоми й молекули як складні структурні частинки
речовини; дати уявлення про атомну та молекулярну
будову речовини, рух молекул, дифузію; на підставі
будови атома пояснити поняття хімічного елемента як
виду атомів; ознайомити учнів із символами й назвами
хімічних
елементів
за
сучасною
українською
номенклатурою; сформувати уявлення про структуру
Періодичної системи; дати уявлення про поширеність
хімічних елементів у природі.

Очікувані результати:


учні мають уміти
характеризувати частинки (атоми та молекули), з яких
побудовані речовини; уміти характеризувати хімічний
елемент як певний вид атомів; називати хімічні
елементи за сучасною українською номенклатурою;
записувати символи хімічних елементів; отримувати з
Періодичної системи інформацію про хімічний елемент
(назва, символ, порядковий номер, положення в періоді й
групі).

19
Базові поняття й терміни:

атом, молекула,
хімічний елемент, хімічні символи, Періодична система
хімічних елементів Д. І. Менделєєва, період, група,
порядковий номер, дифузія.
Обладнання:
хімічні
склянки,
прилад
для
нагрівання, вода, пакетики з чаєм, пластилін різних
кольорів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
1. Організаційний етап
1.1. Привітання.
1.2. Перевірка присутності учнів.
1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.
2. Етап перевірки домашнього завдання
2.1. Перевірка наявності в учнів виконаних
письмових робіт. Обговорення питань, які виявилися найбільш складними.
2.2 Робота в зошитах
Випишіть у два стовпчики назви тіл і речовин
І варіант
Склянка, ніж, алюміній, цвях, дріт, мідь, цукор
ІІ варіант

20
Залізні ошурки, залізо, кусок мила, вода, парафінова свічка, скло, скляна паличка
2.3 Поміркуймо разом
За якими ознаками можна розпізнати речовини
(мідь, алюміній, крейда, мармур, вода, олія)?
3. Актуалізація опорних знань і мотивація
навчальної діяльності
3.1 Бліцопитування

Що таке речовини?

Як розрізнити речовини?

Що таке властивості речовин?

Які властивості речовин ви знаєте?

Що таке агрегатний стан?
3.2 Показ практичного значення вивчення нового
матеріалу.
Слово вчителя
Люди здавна здогадувалися про те, що речовини складаються з окремих дрібних частинок. Ці елементи називають атомами. Зазвичай атоми не існують поодинці, а об’єднуються в більші утворення — молекули. Атоми й молекули надзвичайно малі: у будь-якому крихітному

21 шматочку речовини, який ми здатні розгледіти
(наприклад, у порошинці) міститься більше атомів, аніж зірок у всій нашій Галактиці.
3.3. Повідомлення теми уроку.
3.4. Формулювання мети й завдань уроку.
4. Етап засвоєння нових знань
План пояснення нового матеріалу
1.

Атоми. (Евристична бесіда)
Усі речовини складаються з найменших частинок
— атомів.
Той факт, що все, що нас оточує, складається з частинок, знали ще давні греки. Близько 420 р. до н. е. грецький філософ Демокрит висунув гіпотезу, що матерія складається з малесеньких неподільних частинок і запропонував називати їх атомами (тобто у перекладі з грецької

неподільними).
Деякі вчені продовжували дотримуватися думки, що матерія складається з атомів, але тільки на початку
XIX ст. було отримано експериментальні дані, які підтвердили цю теорію. Англійський хімік Дж. Дальтон проводив досліди з газами й вивчав шляхи їх поєднання.
Так, він виявив, що кисень і водень, утворюючи воду,

22 завжди з’єднуються в тих самих пропорціях за масою.
Він зробив висновок, що речовини складаються з атомів і що всі атоми простої речовини мають однакову масу.
Отже, атом - це будівельний матеріал речовин, найдрібніша, хімічно неподільна частинка речовини.
Речовини, які складаються з атомів називають
речовинами атомної будови.
2.

Хімічні елементи.
(Розповідь учителя)
Нині відомо 118 видів атомів, тобто хімічних елементів. Із них у природі виявлено 89, решту отримано штучно. З різноманітної комбінації хімічних елементів складається понад 12 млн відомих нині речовин. Атоми різних видів відрізняються за масою і розмірами.
Досить часто, розглядаючи поняття «хімічний елемент», проводять аналогію з літерами алфавіту: як із літер у різних комбінаціях можна скласти різні слова, так
і з різних атомів з’єднань хімічних елементів постають різноманітні речовини.
Ми й усе, що нас оточує, «зроблені» з хімічних елементів. Поет С. Щипачов у вірші «Читаючи
Менделєєва» відзначив:
Природа має лиш один секрет —

23
Чи тут, чи там, у Космосу глибинах,
Все: від малих піщинок до планет —
Із елементів складене єдиних.
За часів алхімії було відомо лише сім металів. І за збігом астрономи на той час якраз відкрили рівно сім планет. Алхіміки вирішили, що це не просто збіг! Вони ототожнили кожен метал із небесним світилом, відповідно надавши металам певні графічні позначення:
Та з плином часу відкривали все нові метали, і згодом відомих світил для того, аби називати їх, уже не вистачало. У 1814 р. шведський хімік Є. Я. Берцеліус запропонував позначати хімічні елементи однією або двома першими літерами з їхніх латинських назв.
Наприклад:

24
Оксиген позначають літерою О — від Oxygenium,
Сульфур — S від Sulfur,
Ферум — Fe від Ferrum тощо.
Увага! Назви хімічних елементів завжди слід писати з великої літери.
Усі відкриті на сьогодні хімічні елементи класифіковано у вигляді складної таблиці — Періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Вона складається з горизонтальних періодів (їх сім) і вертикальних груп (їх вісім).
Отже, хімічні елементи – це атоми одного виду, мають однакову будову, незалежно від того, до складу якої речовини вони входять.
Кожен хімічний елемент має свою назву і письмове позначення, яке називають хімічним символом.
Назва хімічного елемента
Хімічний символ
Вимова хімічного символу
Приклади речовин
Гідроген
H аш
Вода
Оксиген
O о
Кисень
Карбон
C це
Вуглекислий газ

25
Нітроген
N ен
Нашатирний спирт
Силіцій
Si силіцій
Пісок
Ферум
Fe ферум
Залізо
Алюміній
Al алюміній
Глина
3.

Молекули. (Евристична бесіда)
Усі речовини складаються з окремих частинок — молекул (від латин. moles — шматок).
Молекулою називають найменшу частинку речовини, що має основні хімічні властивості цієї речовини й складається з атомів.
Наприклад, найменша частинка води — молекула води, найменша частинка цукру — молекула цукру.
Спробуймо уявити собі, якими є розміри молекул. Якби можна було скласти в один ряд впритул одна до одної 10 7
молекул води, то вийшла б нитка завдовжки лише 2 мм.
Через дуже малі розміри молекули невидимі для неозброєного ока й навіть у прості оптичні мікроскопи.
Але за допомогою спеціального приладу — електронного мікроскопа — науковцям удалося навіть сфотографувати найбільші з них.

26
Так, науковці за допомогою дослідів довели, що молекули різних речовин відрізняються одна від одної, а молекули однієї речовини є однаковими. Наприклад, воду, отриману із соку або молока, не можна відрізнити від прісної води, отриманої шляхом перегонки з морської. Молекули води однакові.
Молекули прийнято зображати схематично, тобто за допомогою моделей. Зображення молекули води:
Молекули складаються з іще дрібніших частинок
— атомів. Наприклад, найменша частинка води — це молекула води. Вона складається з трьох атомів: двох атомів Гідрогену й одного атома Оксигену. (Учням
пропонується з пластиліну різних кольорів виліпити
модель молекули води, а також за підказкою учителя
моделі молекул інших речовин )

27




Молекули перебувають у безперервному русі. При зміні агрегатного стану речовини, змінюється взаємодія між молекулами.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка