Дипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради соціально-педагогічна виховна система позашкільного навчального закладу Черкаси чоіпопп чор 2013 2 Укладач




Pdf просмотр
Сторінка1/7
Дата конвертації02.01.2017
Розмір0.7 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3   4   5   6   7

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Соціально-педагогічна виховна
система позашкільного
навчального закладу
Черкаси
ЧОІПОПП ЧОР
2013

2
Укладач:
Кудін В. С., завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП
Рецензенти:
Назаренко Г.А., кандидат педагогічних наук, проректор з науково- видавничої роботи Черкаського ОІПОПП;
Войцях Т.В., методист Черкаського обласного центру практичної психології та соціальної роботи, соціальний педагог - правник
Черкаського ОІПОПП
У посібнику вміщено досвід соціально-педагогічних виховних сиcтем позашкільних навчальних закладів області.
Матеріали, розміщені у посібнику, можуть бути корисними методистам, керівникам гуртків, педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів.
Затверджено на засіданні Вченої ради інституту.
Протокол № 2 від 30.05.2013 року
©ЧОІПОПП ЧОР, 2013.

3
ЗМІСТ
Кудін В.С. Виховна система позашкільного закладу як запорука виховання умова підвищення ефективності позашкільної освіти……………………………………………………………………
4
Лисенко О.А. Виховна система Корсунь-Шевченківського районного центру дитячої та юнацької творчості Корсунь-
Шевченківської районної ради………………………………………
9
Семененко З.В., Арчибасова Т.Ю. Виховна система будинку дитячої та юнацької творчості м. Сміла Смілянської міської ради…………………………………………………………………….
45
Насонова Г.О. Виховна система Черкаської районної станції юних натуралістів Черкаської районної ради………………………………
63

4
В.С.Кудін,
завідувач лабораторії виховної роботи
Черкаського ОІПОПП
У теорії і практиці виховання існують різноманітні підходи до проблеми розвитку особистості дитини, серед яких особливе місце займає середовищний.
У сучасних умовах кардинальної зміни соціокультурної ситуації питання про те, як перетворити середовище в засіб управління творчим розвитком особистості, набуває особливої гостроти. Змінюючи у потрібному напрямку середовище життєдіяльності, дорослі виховують дитину, при цьому має місце опосередковане управління її розвитком. У даний час стало очевидним, що ефективність сучасної освіти та створення умов для розвитку і становлення особистості залежить від виховного соціокультурного середовища, в якому здійснюється цілісний педагогічний процес. У різні часи існували різні точки зору на роль середовища в розвитку дитини: одні вчені відстоювали необхідність пристосування дитини до того чи іншого середовища, інші вважали, що дитина в міру своїх сил і здібностей може сама організовувати середовище і впливати на нього, треті пропонували розглядати особистість і середовище в єдності їх характеристик, четверті робили спробу розглянути середовище як єдину виховну систему впливу на дитину. Розглянемо кілька варіантів визначень «виховна система».
Виховна система – це комплекс взаємозалежних компонентів, що розвиваються у часі і просторі:
• цілей, заради яких система створюється;
• спільної діяльності людей, що її реалізують;
• самих людей як суб’єктів цієї діяльності;
• освоєного ними середовища;
• відносин, що виникають між учасниками діяльності;
• керування, що забезпечує життєздатність і розвиток системи.
Виховна система — умовно об'єднаний комплекс виховних цілей, людей, що реалізують їх у процесі цілеспрямованої діяльності, відносин між її учасниками, освоєного середовища й управлінської діяльності із забезпечення життєздатності цієї системи.
На сьогодні сфера позашкільної освіти перебуває на важливому етапі розвитку, переходу до більш якісного стану. Відбуваються принципові зміни в суспільній свідомості, обумовлені соціальними, політичними та економічними перетвореннями. Система позашкільної освіти має свою унікальність та специфічність, які відрізняють її від інших освітніх ланок та виявляються в різноманітті її проявів. Позашкільні заклади відрізняє мобільність, швидкість реагування на сучасні запити дитини, суспільства держави, адже особливістю навчально-виховного процесу закладів системи позашкільної освіти є його побудова на принципах дитячої зацікавленості та добровільності. Все це можна реалізувати у закладі лише за умови наявності творчого, інноваційного

5
потенціалу педагогічного колективу. Більшість педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів області можна сміливо віднести до когорти людей, яким не байдуже майбутнє нашої країни. У своїх стінах вони вирішують непрості завдання з навчання та виховання підростаючого покоління. Адже саме у закладах позашкільної освіти дитина з радістю розвиває свої творчі здібності, а не просто опановує суму знань. Позашкільники враховують у своїй діяльності, що сучасні діти не сліпі виконавці чужої волі, і на сьогодні саме вони регулюють розвиток закладу, адже стрімкі зміни технологій у наш час призводять до того, що вихованці не бажають обирати між традиційними формами дозвілля, вони прагнуть нових сучасних форм діяльності, тому заклади і змінюються швидко. Позашкільні навчальні заклади, враховуючи специфіку побудови їх навчально-виховного процесу (варіативність, різнорівневість, добровільність, багатоукладність, необмежені можливості у часі й географічних межах здійснення, практичну спрямованість навчання й виховання особистості), мають забезпечити формування цілісної картини світу, створити сприятливі умови для задоволення її потреб у самопізнанні й самореалізації, у формуванні особистісних якостей й високого рівня вихованості. Позашкільна освіта має унікальний виховний потенціал для формування системи цінностей і духовних пріоритетів підростаючого покоління, що складає основу подальших вчинків та поведінки майбутнього громадянина, члена суспільства. Тому без перебільшень можна констатувати про її значну роль у пропаганді здорового способу життя, профілактиці негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі. Встановлена пряма залежність між рівнем охоплення дітей позашкільною освітою та рівнем підліткової злочинності і правопорушень. Творчій людині ніколи розпорошуватися на негативні справи.
Основний зміст позашкільної освіти на сьогодні передбачає забезпечення процесу соціалізації та саморозвитку особистості з використанням технологій навчання та виховання, реалізації суб’єкт-суб’єктної, партнерської взаємодії педагога і вихованця у навчально-виховному процесі та різнобічній діяльності.
Позашкільні заклади продовжують розвиватися як унікальні інститути соціального виховання дитини. Соціальне виховання у позашкільному закладі постає як послідовна реалізація трьох рівнів, які передбачають включення вихованця в діяльність, у процесі якої відбувається виховання особистості, засвоєння знань, соціального досвіду і зразків культури.
Перший рівень вибудовує відносини в системі «дитина – виховна
інституція (дитяче об’єднання чи позашкільний заклад)» - емоційна конвекція.
Вона передбачає взаємозв’язок мотивації вихованця до участі у житті дитячого колективу і його самореалізації у цій діяльності (структурування вільного часу дитини, різновиди рекреації, розваги, комунікація, ідентифікація з референтною групою).
Другий рівень спрямовує вихованця на побудову взаємовідносин у системі: «соціальна діяльність і соціальний досвід певної групи – змістова конвекція; передбачає надбання соціального досвіду, відповідно до способу

6
життя групи, реалізацію соціокультурної функції через відповідну соціальну діяльність колективу; розширення знань в означеній сфері, допрофесійну і початкову професійну підготовку, самовизначення і оволодіння певним видом соціальної діяльності, педагогічну підтримку в подоланні певних труднощів у навчальній та творчій діяльності вихованця.
Третій рівень передбачає реалізацію смислової конвекції і спрямовує: орієнтацію вихованця на загальні і диференційні (що належать окремій соціальній групі) соціокультурні цінності; сприяння вихованцю у самовизначенні до виконання соціокультурної функції і інтеграції до соціокультурної спільноти; конструювання варіанту власного життя, перспектив життєвого самовизначення.
Надзвичайно важливим на сьогодні є завдання сформувати у позашкільному навчальному закладі потужну, творчу виховну систему. При моделюванні і побудові виховної системи закладу доцільно використовувати такі методологічні підходи як системний, синергетичний, варіативно-модельний, особисто орієнтований, діяльнісний і компетентнісний. Системному підходу належить пріоритетна роль у розробці моделі та її впровадженні у виховну практику. Будь-яка педагогічна технологія передбачає використання певної сукупності форм, методів і прийомів педагогічної діяльності, що
інструментально забезпечують отримання прогнозованого результату.
Ефективною є технологія моделювання виховних систем, розроблена російським вченим Є. М. Степановим, яка являє собою чітку послідовність спільних дій педагогів, учнів і батьків з формування модельних уявлень про виховну систему:
- створення ініціативної групи для моделювання виховної системи;
- формування членами групи реального і майбутнього стану навчального закладу, його виховної діяльності;
- пошук ініціаторами своїх однодумців у педагогічному, учнівському та батьківському колективах;
- встановлення контактів з науково-методичними установами або окремими науковцями;
- розробка програми дій щодо побудови моделі виховної системи;
- ознайомлення педагогів з теорією і практикою виховних систем, теоретичними і методичними основами проектування моделі випускника навчального закладу;
- діагностика стану і результативності навчально-виховного процесу, аналіз умов розвитку особистості учнів, визначення виховного потенціалу оточуючого середовища, шляхів і способів його реалізації;
- проведення роботи щодо актуалізації і стимулювання діяльності педагогів, учнів і батьків з формування образу навчального закладу;
- створення творчих груп та організація їх діяльності з уточнення і розробки деталей образу навчального закладу;
- конструювання моделі виховної системи і розробка програм її побудови;
- апробація окремих елементів виховної системи;

7
- Обговорення у педагогічному, учнівському і батьківському колективах моделі і програми виховної системи;
- Проведення науково-методичної й управлінської експертизи моделі виховної системи та програми її побудови;
- Затвердження моделі і програми побудови виховної системи на засіданні педагогічної ради чи ради закладу.
Представлена технологія є типовою. Вона може і повинна наповнюватися конкретним змістом, коригуватися відповідно до умов конкретного закладу.
Структурними компонентами моделі виховної системи є:
1. Реальний стан виховної системи:
- основні параметри закладу;
- виховний потенціал закладу і оточуючого середовища;
- досягнення та проблеми у вихованні учнів і життєдіяльності закладу, сильні сторони, недоліки, проблеми.
2. Проектований стан виховної системи:
- теоретико-методичні основи виховної системи (теорії, ідеї, які лягли в основу; ключові поняття);
- ціннісно-цільові орієнтири виховної системи (мета, завдання, цінності, принципи);
- механізми функціонування виховної системи (функції, умови);
- етапи побудови виховної системи ( проектний, практичний, узагальнюючий);
- критерії та способи вивчення ефективності виховної системи (критерії, методики);
- створення та реалізація моделі виховної системи, які здійснюються педагогічним колективом за активної участі учнів та їх батьків.
У проектуванні виховної системи закладу автор виділяє сім етапів
Перший етап.
Підготовка до проектування виховної системи.
Завдання. Визначення керівництвом і педагогами необхідності змін у виховному процесі і т. д.
Процедури. Осмислення сутності сучасних методологічних підходів і концепцій, інновацій у сфері виховання. Підготовка учасників групи до проектування шляхом проведення семінарів, тренінгів.
Інструментарій. Вивчення та аналіз літератури, дискусія, мозковий штурм, фокус-група, ділова гра, семінар-тренінг.
Другий етап.
Передпроектний аналіз.
Завдання. Вивчення фактичного стану виховного процесу, його об’єктивна оцінка (проблеми, здобутки).
Процедури. Попередня оцінка проблем виховання, труднощів в організації виховного процесу, аналіз і т. д.

8
Інструментарій. Аналіз документів, опитування, мозковий штурм, фокус- група, дискусія.
Третій етап.
Вироблення проектних рішень. Розроблення проекту та програми його
реалізації, визначення шляхів реалізації проекту.
Завдання. Документальне оформлення проекту.
Процедури. Зведення проектних цілей в єдину систему, обґрунтування вибору і т.д.
Інструментарій. Педагогічне проектування, методи, «дерево цілей» та
«дерево проблем», мозковий штурм.
Четвертий етап.
Відпрацювання механізмів реалізації проекту. Пілотні дослідження.
Процедури. Конструювання практичних механізмів становлення виховної системи.
Інструментарій. Педагогічне проектування і моделювання, педагогічний експеримент, аналіз документів, спостереження, опитування.
П’ятий етап.
Системні зміни виховного процесу, передбачені проектом.
Завдання. Реалізація проектних цілей.
Процедури. Моніторинг змін виховного процесу у закладі.
Інструментарій. Організаційно-розпорядчі методи, методи виховання.
Шостий етап.
Аналіз результатів проектування.
Завдання. Оцінка кількісних показників виховного процесу у закладі.
Процедури. Зовнішня експертиза виховної практики і життєдіяльності в закладі.
Інструментарій. Аналіз документації, спостереження, метод експертних оцінок, методи математичної статистики.
Сьомий етап.
Корекція результатів проектування.
Завдання. Виправлення недоліків. Оптимізація функціонування виховної системи.
Процедури. Визначення шляхів усунення недоліків, означення перспектив розвитку виховної системи.
Інструментарій.
Мозковий штурм, методи експертної оцінки,
індивідуальної та групової самооцінки, аналіз та узагальнення досвіду.
Яскравим прикладом реалізації середовищного підходу у вихованні - виховна система О.Захаренка яку реалізують у Корсунь-Шевченківському районному центрі дитячої та юнацької творчості Корсунь-Шевченківської

9
Районної ради. Сенс її в тому, що виховні цілі визначаються, виходячи з особливостей і потреб закладу, усі складові якого функціонують заради забезпечення сприятливих умов для розвитку всіх дітей з урахуванням їх здібностей та обдарувань. У закладі намагаються забезпечити повноцінний вплив на вихованців, враховують можливості всіх суб’єктів соціокультурного середовища: педагогічний колектив підтримує зв'язок з різноманітними закладами, об’єднує їхні зусилля у вихованні дітей, а й фактично досяг того, що заклад став духовно-інтелектуально культурним центром району. У позашкільному закладі реалізують програму-проект «Виховуємо громадянина- гуманіста». Програма «Виховуємо громадянина-гуманіста» складається з окремих проектів, кожен з яких має чітко визначену мету і завдання.
У будинку дитячо та юнацької творчості м. Сміла реалізується проектна виховна система
У Черкаській районній станції юних натуралістів здійснюють реалізацію виховної системи через залучення вихованців до різноманітних напрямків виховання, відповідно до програми «Основні орієнтири виховання учнів 1- 11 класів
О.А.Лисенко,
методист Корсунь-Шевченківського районного центру дитячої та юнацької творчості
Корсунь-Шевченківської районної ради
«Метою виховання є становлення громадянина України, патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову і соціальну державу, здатну виявляти національну гідність, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру і самореалізуватись в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури», - визначено в Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні. У переломні моменти історії суспільства поряд з іншими проблемами на передній план виходить і проблема цінності людської особистості. Вічні питання «що є людина», «як народжується особистість», «чому вчити і як виховувати» знаходяться в центрі суспільної свідомості. Сьогодні особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Як зазначала відомий український педагог Софія Русова, «…нова школа кладе собі за головну мету збудити, дати виявитися самостійним творчим силам дитини…
Задля того, щоб зуміти викликати в учня духовну діяльність, треба зрозуміти душевний склад дитини… Виховання мусить мати за мету виробити людину з широким розумінням своїх громадянських обов’язків, з незалежним високо розвинутим розумом, братерським почуттям до всіх людей, людину, здатну до роботи, таку людину, яка ніде, ні за яких обставин не загине морально і фізично й проведе в життя свою незалежну думку».

10
Соціально-економічні перетворення в Україні зумовлюють важливість більш ефективної організації освітнього навчально-виховного простору, в тому числі й позашкільного. Сучасний стан педагогічної науки вимагає розглядати цей процес не лише в контексті гуманізації освіти, виховання та розвитку творчої особистості, її соціалізації, а й перегляду теоретико-методологічних основ позашкільної освіти, розроблення й практичного впровадження новітніх навчально-виховних, розвивальних технологій і систем.
Разом із тим розвиток позашкільної освіти потребує не лише нових методик і технологій навчально-виховної, методичної роботи, а й інтеграції компетентнісного та культурологічного підходів, співпраці всіх соціальних
інституцій із метою створення умов для виховання та розвитку особистості. Це вимагає запровадження творчої виховної системи на основі високої професійно-творчої компетентності педагогів, інноваційної та креативної діяльності позашкільного навчального закладу, чіткої взаємодії педагогів, вихованців та батьків.
Вищезазначене зумовило необхідність розроблення перспективного прогнозування, програми розвитку, програми-проекту
«Виховуємо громадянина-гуманіста» Корсунь-Шевченківського РЦДЮТ як комплексного позашкільного навчального закладу та методично-координаційного центру позашкільної освіти в районі. Наказом Міністерства освіти і науки України
№202 від 11.03.2010р. Корсунь-Шевченківський РЦДЮТ віднесено до найбільших позашкільних навчальних закладів державної та комунальної форми власності. Нині, 2012-2013 навчального року, в районному центрі дитячої та юнацької творчості працюють 30 гуртків різних напрямків, в яких навчаються більше 1800 гуртківців.
Для реалізації концептуальних засад розвитку закладу було визначено шляхи-напрями роботи, від яких залежить ефективність соціально-педагогічної моделі закладу; систем організаційної, методичної та координаційно- методичної роботи; психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу та роботи з педагогічними кадрами. Важливими для реалізації концептуальних положень розвитку закладу є напрями:
- вдосконалення організаційних форм співпраці з батьками, державними установами й громадськими організаціями;
- оптимізація управлінської діяльності;
- матеріально-технічне та фінансове забезпечення інноваційного розвитку закладу.
І. Теоретичні положення: принципи, педагогічна ідея,
умови для розвитку особистості
1.1. Вдосконалення соціально-педагогічної моделі закладу
Соціально-педагогічна модель закладу є визначальним чинником підвищення ефективності системи роботи РЦДЮТ як комплексного позашкільного навчального закладу та координаційно-методичного центру

11
позашкільної освіти району. Основними умовами реалізації мети і завдань закладу є креативна та інноваційна спрямованість діяльності педагогів,
інтеграція компетентнісного та загально-культурологічного підходів, формування ефективної соціально-педагогічної виховної системи, створення дієвих систем інформаційно-методичного забезпечення та обміну досвідом.
Серед засобів реалізації завдань провідними є: науково-методична та організаційно-технологічна діяльність педагогів, методико-педагогічне проектування, авторські освітні методики, перспективний педагогічний досвід, сучасні інформаційно-комунікативні технології, виконання соціально- педагогічних програм і проектів спільно з науковими установами, закладами й осередками культури та мистецтва, владними структурами, батьківською громадськістю (додаток 1).
Сучасна соціально-педагогічна модель РЦДЮТ передбачає діяльність трьох навчально-виховних відділів (художньо-естетичного виховання, еколого- натуралістичної роботи, технічної творчості), інформаційно-методичного центру, чотирьох методичних об’єднань та технічно-обслуговуючої служби, які сприяють систематизації навчально-виховної роботи відповідно до трьох основних напрямів – творчий розвиток особистості, хобі-освіта та профорієнтаційна робота, а також батьківська рада та органи учнівського самоврядування.
Складові виховної системи
2.1. Дидактична підсистема: навчальна діяльність вихованців і
методична діяльність педагогічних працівників
Серед проблем позашкільної освіти й виховання як важливої ланки
навчально-виховного процесу на перший план виступає завдання найповнішого розкриття здібностей особистості за умови створення комфортного психологічного мікроклімату, що сприяє включенню особистості в систему пошуку, творчості. Завдяки специфічності педагогічного впливу позашкільна освітньо-виховна робота спрямована на розвиток, має великі потенційні дидактичні та виховні можливості, орієнтовані на розвиток природних обдарувань гуртківців, а не на шкоду їхньому психічному й фізичному здоров’ю, – робота, яка здійснюється в індивідуальному темпі на основі добровільної й варіативної діяльності за інтересами, з урахуванням соціального й духовного розвитку дітей сприяє, а не перешкоджає самореалізації можливостей конкретної дитини.
Діяльність нашого позашкільного закладу спрямована на створення виховного простору для дітей та молоді в місті та районі, стимулювання розвитку природних нахилів та творчих здібностей вихованців.
Головна мета діяльності Центру:
· розвиток мотивації особистості до пізнання і творчості, створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку дітей та юнацтва в позаурочний час;

12
· задоволення освітніх потреб шляхом залучення до гурткової та клубної роботи.
Колектив Центру вбачає своїми завданнями:
· організацію цікавого та змістовного дозвілля дітей та підлітків в позашкільний час за місцем проживання;
· надання додаткової освіти в таких галузях знань і практичної діяльності, які виходять за межі навчального плану школи і відповідають інтересам дітей;
· пошук обдарованих дітей в місті та районі, допомога в реалізації їх творчих ідей і нахилів, в самовизначенні особистості;
· залучення дітей до позашкільної діяльності на основі добровільності, відповідно до їх здібностей та інтересів;
· розвиток потреб учнів у творчій праці, діловитості;
· реформування змісту виховної роботи, наповнення процесу культурно-
історичними надбаннями рідного краю;
· адаптація підростаючого покоління до життя в суспільстві;
· формування загальної культури.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал