Додаток до наказу №22 від «01» березня 2013 р. Положення про підвищення кваліфікації та стажування




Скачати 295.12 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації06.01.2017
Розмір295.12 Kb.
ТипДодаток
  1   2   3

Додаток до наказу № 22 від «01» березня 2013 р.
ПОЛОЖЕННЯ
про підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних і педагогічних працівників
Національного університету харчових технологій
СХВАЛЕНО
рішенням Науково-методичної ради НУХТ, протокол № 3 від 20 грудня 2012 р.

2
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про підвищення кваліфікації та стажування науково- педагогічних і педагогічних працівників Національного університету харчових технологій (далі – Положення) визначає види, форми, зміст, порядок, тривалість, періодичність та результати підвищення кваліфікації і стажування науково-педагогічних та педагогічних працівників НУХТ, використання їх результатів у навчальному процесі та науковій роботі, а також обов’язки науково-педагогічних і педагогічних працівників, окремих керівних осіб та структурних підрозділів за цим напрямом освітньої діяльності.
1.2. Підвищення кваліфікації – це набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах спеціальності, систематичне оновлення та поглиблення професійних знань, умінь та навичок за спеціальністю, професією, підвищення інтелектуального і культурного рівня. Проводиться за затвердженими планами та програмами для відповідних груп слухачів.
1.3. Стажування – це набуття особою практичних умінь і навичок щодо виконання обов’язків на займаній посаді або на посаді більш високого рівня. Проводиться за індивідуальними планами.
1.4. Метою підвищення кваліфікації та стажування науково- педагогічних і педагогічних працівників є оновлення їх теоретичних і практичних знань, оволодіння сучасними методами вирішення професійних завдань.
1.5. Основними завданнями підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних і педагогічних працівників є: оновлення та розширення знань, формування нових професійних компетенцій і компетентностей в психолого-педагогічній, науково-дослідній, організаційно-управлінській діяльності; засвоєння інноваційних технологій, форм, методів та засобів навчання; набуття досвіду виконання посадових обов’язків, практичної роботи та професійної діяльності на основі попередньо здобутої ними освіти з урахуванням інтересів і потреб особистостей; вивчення педагогічного досвіду, сучасного виробництва, методів управління, ознайомлення з новітніми досягненнями науки, техніки і виробництва та перспектив їх розвитку; розроблення конкретних пропозицій щодо удосконалення навчально- виховного процесу, впровадження у практику навчання кращих досягнень науки, техніки і виробництва.
1.6. Зміст підвищення кваліфікації та стажування визначається вимогами до кадрового забезпечення базового університету, інститутів

3
післядипломної освіти, коледжів і технікумів навчального комплексу НУХТ науково-педагогічними та педагогічними працівниками з урахуванням перспектив їх розвитку, вимогами до змісту, засобів, форм і методів професійної діяльності викладачів на основі державних стандартів освіти
(освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників університету, освітньо-кваліфікаційних програм підготовки, навчальних планів і програм навчальних дисциплін, засобів діагностики якості вищої освіти).
1.7. Науково-педагогічні і педагогічні працівники НУХТ підвищують кваліфікацію та проходять стажування в наукових установах, на підприємствах, в організаціях, а також у інших вищих навчальних закладах як в Україні, так і за її межами.
Підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних і педагогічних працівників може здійснюватись також в структурних підрозділах НУХТ.
1.8. Цим Положенням повинні керуватись у своїй роботі всі структурні підрозділи університету.
1.9. Науково-педагогічні працівники Національного університету харчових технологій, а також педагогічні працівники коледжів і технікумів навчального комплексу НУХТ (далі – НК) зобов’язані:
– постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність та наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);
– планувати довгострокове підвищення кваліфікації або проходити стажування не рідше ніж один раз на п’ять років;
– своєчасно готувати і подавати на затвердження в установленому порядку необхідні документи щодо підвищення кваліфікації та стажування
(індивідуальний план, звіт);
– використовувати результати підвищення кваліфікації та стажування в освітній і науковій діяльності.
1.10. Завідувачі кафедр, директори коледжів і технікумів відповідають за:
– своєчасну підготовку і подання для подальшого затвердження перспективних планів підвищення кваліфікації та стажування викладачів, а також відповідних планів на навчальний рік як складової планів роботи кафедр;
– відповідність зазначених планів перспективам розвитку цих підрозділів, сучасним вимогам до професійної діяльності викладачів;
– виконання щорічних планів підвищення кваліфікації та стажування викладачів кафедр (коледжів, технікумів), своєчасне заслуховування на засіданнях кафедр (педагогічних рад) їх звітів;

4
– використання у навчальному процесі результатів підвищення кваліфікації та стажування викладачів.
1.11. Директори інститутів післядипломної освіти:
– затверджують інститутські плани підвищення кваліфікації та стажування викладачів, зміни і доповнення до них;
– видають накази про направлення викладачів на підвищення кваліфікації та стажування;
– контролюють і вживають заходи щодо своєчасного виконання цих планів;
– затверджують програми стажування та відповідні звіти викладачів.
1.12. Навчально-методичний відділ університету:
– приймає від кафедр перспективні плани підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних працівників;
– приймає від кафедр плани їх роботи на навчальний рік, зміни і доповнення до них, аналізує їх відповідність встановленим вимогам;
– аналізує стан виконання розділу «Підвищення професійного рівня науково-педагогічних працівників» цих планів;
– готує проект університетського перспективного плану підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних та керівних працівників;
– приймає від викладачів індивідуальні плани стажування та відповідні звіти;
– готує проекти договорів з провідними підприємствами, організаціями, освітніми закладами, науковими установами щодо підвищення кваліфікації та стажування викладачів університету;
– систематично інформує першого проректора про стан виконання структурними підрозділами планів підвищення кваліфікації та стажування викладачів, вносить пропозиції щодо подальшого удосконалення цього напряму освітньої діяльності;
– готує необхідні матеріали для розгляду питання про стан та заходи щодо удосконалення підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників на засіданнях Вченої ради університету.
1.13. Навчально-методичний відділ передає до відділу кадрів НУХТ приймає звіти викладачів про проходження ними підвищення кваліфікації та стажування, копії свідоцтв чи посвідчень про підвищення кваліфікації на базі університету або поза його межами для зберігання у особовій справі викладача.
1.14. Начальник відділу міжнародних інтеграційних проектів та академічної мобільності:
– організує, за можливості, стажування викладачів університету за кордоном у рамках діючих угод університету з вищими навчальними закладами та іншими організаціями зарубіжних країн;

5
– організує погодження індивідуальних планів стажування викладачів з керівництвом відповідних зарубіжних навчальних закладів або інших організацій;
– готує проекти наказів про направлення викладачів університету в зарубіжні країни для стажування;
– приймає від викладачів інформаційні та інші документи (індивідуальні плани, звіти, витяги з протоколів засідань кафедр) за результатами стажування за кордоном;
– вносить проректору з наукової роботи та міжнародних зв’язків пропозиції щодо подальшого удосконалення підвищення кваліфікації та стажування викладачів університету за кордоном.
1.15. Перший проректор:
– затверджує перспективні плани розвитку кафедр університету,
інститутів післядипломної освіти, коледжів і технікумів та плани їх роботи на навчальний рік;
– контролює і вживає заходи щодо своєчасного виконання цих планів;
– погоджує індивідуальні плани стажування викладачів коледжів і технікумів НК, яке проходить в НУХТ.
1.16. Проректор з навчальної роботи:
– погоджує проекти наказів по НУХТ щодо направлення викладачів на підвищення кваліфікації чи стажування;
– вирішує питання направлення викладачів, керівників окремих освітніх структурних підрозділів на науково-методичні семінари, що проводять
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та вищі навчальні заклади;
– погоджує та затверджує документи щодо проходження стажування чи підвищення кваліфікації в НУХТ педагогічних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів;
– організовує проведення університетських науково-методичних семінарів з освітньої діяльності, погоджує питання участі науково- педагогічних працівників університету в науково-методичних конференціях і семінарах, що проводяться за межами м. Києва;
– вживає заходи щодо удосконалення організації підвищення кваліфікації викладачів університету.
1.17. Проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків:
– вживає заходи щодо організації та удосконалення підвищення кваліфікації викладачів за кордоном;
– попередньо погоджує з ректором кандидатури викладачів, які направляються у вищі навчальні заклади та інші організації зарубіжних країн для підвищення кваліфікації;

6
– затверджує програми підвищення кваліфікації для таких викладачів та відповідні звіти.
1.18. Ректор університету:
– підписує накази про направлення викладачів університету на підвищення кваліфікації та стажування, проведення в університеті науково- методичних семінарів, стажування керівних працівників в інших вищих освітніх закладах;
– затверджує і контролює виконання університетського плану підвищення кваліфікації та стажування керівних працівників;
– вирішує питання подальшого удосконалення післядипломної освіти викладачів;
– вводить у дію рішення Вченої ради університету з питань післядипломної освіти викладачів.
2. НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА
СТАЖУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТА ПЕДАГОГІЧНИХ
ПРАЦІВНИКІВ
2.1. Зміст Підвищення кваліфікації та стажування науково- педагогічних і педагогічних працівників університету з урахуванням галузевої та рівневої специфіки може передбачати такі напрями:
фаховий – вивчення актуальних проблем розвитку науки, техніки та технологій відповідної галузі або останніх наукових досягнень у відповідній сфері знань;
нормативно-правовий – вивчення нормативно-правової бази вищої школи;
психолого-педагогічний вивчення основ педагогіки та психології, медико-біологічних аспектів
інтелектуальної діяльності, володіння сучасними формами, методами, засобами і технологіями навчання;
управлінський – визначається за посадовими категоріями керівних працівників університету;
виховний – вивчення методології виховання студентів.
2.2. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників може здійснюватись за такими організаційними формами:
– навчанням у закладах післядипломної освіти (інститути, центри та
інші заклади підвищення кваліфікації), окремих підрозділах вищих навчальних закладів та наукових установ (інститути, факультети, відділення підвищення кваліфікації);
– участю у наукових, науково-практичних та науково-методичних конференціях і семінарах, що проводяться в університеті та поза його межами;

7
– навчанням в заочній аспірантурі;
– прикріпленням для складання кандидатських екзаменів та підготовки кандидатської дисертації (для науково-педагогічних працівників);
– навчанням в докторантурі (для науково-педагогічних працівників).
2.3. Стажування викладачів може проводитись за такими формами:
– набуттям професійних знань на підприємствах і в організаціях відповідної галузі, наукових установах;
– набуттям фахових знань і передового досвіду у вищих навчальних закладах.
2.4. Навчання в закладах післядипломної освіти та у відповідних підрозділах вищих навчальних закладів і наукових установ проводиться за навчально-тематичними планами та програмами, розробленими з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
України, затвердженими керівниками цих закладів чи установ і за потреби погодженими із замовниками.
2.5. Набуття професійних знань на підприємствах і в організаціях, науково-дослідних інститутах, на кафедрах вищих навчальних закладів здійснюється за попереднім письмовим погодженням.
2.6. Наукові, науково-практичні та науково-методичні конференції та семінари проводяться за планами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної і галузевих академій наук України,
Міністерства аграрної політики України, галузевих асоціацій тощо. Про їх проведення викладачів кафедр та інших освітніх підрозділів інформує відповідно науково-дослідна частина або навчально-методичний відділ університету.
2.7. Науково-методичні семінари з актуальних питань освітньої діяльності (вивчення нормативно-правових документів вищої школи, удосконалення знань з основ педагогіки і психології, методології виховання студентів, володіння сучасними методами і технологіями навчання, використання глобальної мережі Internet тощо) проводяться в університеті щорічно за програмами, затвердженими ректором.
2.8. Участь викладачів у наукових, науково-практичних, науково- методичних конференціях і семінарах, які проводять Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, освітні організації, навчальні заклади та наукові установи, які проводяться поза межами університету, з урахування їх тематики, актуальності та потреб університету визначають ректор або за його дорученням проректор з навчальної роботи чи проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків.
2.9. Порядок навчання викладачів у заочній аспірантурі, докторантурі, прикріплення для складання кандидатських екзаменів та підготовки

8
докторських дисертацій регламентується «Положенням про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309.
2.10. У разі, якщо викладачі, які перебувають в докторантурі, не пройшли атестацію або своєчасно не подали до захисту дисертацію, підвищення кваліфікації за відповідною формою їм не зараховується.

3. ТРИВАЛІСТЬ, ЗМІСТ ТА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПІДВИЩЕННЯ
КВАЛІФІКАЦІЇ І СТАЖУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ І
ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
3.1. Тривалість навчання при підвищенні кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників визначається відповідно до навчальних планів та програм, обсягом навчального часу (в академічних годинах, національних кредитах та кредитах ЕСТS).
3.2. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників може бути: короткостроковим, довгостроковим .
3.3. Навчання за програмами короткострокового підвищення кваліфікації може проводитись у формах постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, семінарів-нарад, семінарів-тренінгів, тренінгів, вебінарів, круглих столів тощо передбачає комплексне вивчення сучасних та актуальних наукових проблем галузі освіти, зокрема педагогічних, нових актів законодавства, кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, підвищення рівня професійної культури тощо.
Програми семінарів-тренінгів та тренінгів спрямовані на формування і вдосконалення компетенцій і компетентностей щодо розвитку професійних особистісних здібностей
(організаторських, творчих, лідерських, комунікативних тощо), підвищення ефективності професійної діяльності в галузі освіти.
3.4. Навчання за програмою довгострокового підвищення кваліфікації спрямовується на оволодіння, оновлення та поглиблення педагогічними і науково-педагогічними працівниками спеціальних фахових, науково- методичних, педагогічних, соціально-гуманітарних, психологічних, правових, економічних та управлінських компетенцій і компетентностей у тому числі і вивчення кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду, що сприяє якісному виконанню ними своїх безпосередніх обов’язків, розширенню зони їх компетенції тощо.
3.5. Тривалість короткострокового підвищення кваліфікації за обсягом годин навчальної програми складає не більше 108 академічних годин (два

9
національних кредита або три кредита ЕСТS): 72 години аудиторних і 36 годин самостійної навчальної роботи, або в іншому співвідношенні в межах від однієї третини до двох третин загального обсягу академічних годин.
Періодичність короткострокового підвищення кваліфікації встановлюється у кожному конкретному випадку залежно від потреби.
Кількість навчальних годин участі науково-педагогічних та педагогічних працівників у наукових, науково-практичних та науково- методичних конференціях і семінарах (за умови отримання посвідчення або сертифікату, що підтверджує участь у вищезазначених заходах) визначається програмою відповідної конференції чи семінару і становить 6 – 18
навчальних годин при тривалості заходу 1 – 3 дні.
3.3. Тривалість довгострокового підвищення кваліфікації за обсягом годин навчальної програми складає не менше 108 академічних годин (два національних кредита або три кредита ЕСТS) з розподілом загального обсягу годин на аудиторні і самостійну навчальну роботу у співвідношеннях, зазначених у пункті 3.2.
3.4. Тривалість стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників визначається з урахуванням обсягу годин індивідуального плану, його мети та завдання за погодженням з керівником установи, в якій здійснюватшість і становить не менше 4-х національних кредитів (6 кредитів
ЕСТS) (загальний обсяг 216 годин або 4 тижні), але не більше
40 національних кредитів (60 кредитів ЕСТS) (2160 годин або 40 тижнів).
Періодичність довгострокового підвищення кваліфікації (стажування) педагогічних і науково-педагогічних працівників установлюється у кожному конкретному випадку залежно від потреби, але не рідше ніж один раз на п’ять років.
3.5. Тривалість підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників в інших країнах встановлюється відповідно до законодавства України та на підставі міжнародних договорів.
3.6. Тривалість стажування керівних працівників університету визначає ректор.
3.7. У випадку, коли з викладачем укладений новий строковий договір або контракт на термін, менший від рекомендованого кафедрою і Вченою радою факультету він зобов’язаний переглянути свій перспективний план роботи з урахуванням цього терміну, передбачивши в обов’язковому порядку підвищення кваліфікації або стажування. У разі підписання строкового договору на один – два роки викладач може використовувати короткотермінові форми підвищення кваліфікації, загальний обсяг яких повинен становити не менше: для одного року – 15 аудиторних годин, двох років – 30 аудиторних годин.

10
3.8. Довгострокове підвищення кваліфікації або стажування є обов’язковою умовою для обрання на посаду за конкурсом чи укладання трудового договору науково-педагогічних працівників та проходження чергової атестації педагогічних працівників.
3.9. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних і науково- педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після: закінчення вищого навчального закладу; здобуття вищої освіти на основі раніше здобутої вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем за іншою спеціальністю (інша вища освіта); навчання за спеціалізацією; закінчення аспірантури або докторантури; захисту дисертації; присудження наукового звання.

4. ПЛАНУВАННЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА
СТАЖУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
УНІВЕРСИТЕТУ
4.1 Підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних працівників здійснюється відповідно до Перспективного плану, що складається на п’ять років і затверджується в установленому порядку за формою додатку 1.
На основі Перспективного плану складається план підвищення кваліфікації та стажування викладачів структурних освітніх підрозділів на навчальний рік (розділ «Підвищення професійного рівня науково- педагогічних працівників» плану роботи кафедри на поточний навчальний рік).
4.2. За потреби до плану підвищення кваліфікації та стажування викладачів структурних освітніх підрозділів
(кафедри,
інститути післядипломної освіти) на навчальний рік (розділ «Підвищення професійного рівня науково-педагогічних працівників») вносяться необхідні зміни та доповнення, уточнюються терміни проведення підвищення кваліфікації
(стажування). Необхідність у перенесенні для окремих викладачів термінів підвищення кваліфікації або стажування, а також зміни форм або місця їх проведення повинні бути чітко обґрунтовані і погоджені із проректором з навчальної роботи.
4.3. Порядок розгляду, погодження та затвердження перспективних планів розвитку кафедр і планів їх роботи на навчальний рік визначається
Положенням про планування, організацію, контроль та моніторинг освітньої діяльності в НУХТ.

11
Плани роботи інститутів післядипломної освіти на навчальний рік затверджує перший проректор.
4.4. При складанні планів підвищення кваліфікації та стажування викладачів, визначенні її форм та тривалості необхідно враховувати:
– перспективи розвитку освітнього підрозділу, його кадрового забезпечення;
– рівень кваліфікації і досвіду освітньої і виробничої діяльності викладачів, їх науково-педагогічні інтереси і потреби, особливості подальшого професійного зростання;
– зміст навчальних дисциплін, особливо нових;
– необхідність засвоєння нових методик, технологій, методів, прийомів та інших інновацій в освітній діяльності;
– охоплення різними видами підвищення кваліфікації та стажування приблизно 20 % викладачів щорічно;
– форму та місце проведення підвищення кваліфікації кожного викладача за попередній плановий період.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА
СТАЖУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
УНІВЕРСИТЕТУ
5.1. Викладач університету направляється для підвищення кваліфікації або на стажування за наказом ректора, який готується на підставі заяви викладача (додаток 2), підписаної завідувачем кафедри, погодженої з начальником навчально-методичного відділу, з відповідною резолюцією проректора з навчальної роботи.
До заяви додаються:
витяг з протоколу засідання кафедри з рекомендацією про підвищення кваліфікації або стажування (за формою додатку 3); письмова згода сторони, що приймає на підвищення кваліфікації або стажування (на офіційному бланку із зазначенням прізвища, ім’я по батькові науково-педагогічного працівника, терміну проходження підвищення кваліфікації або стажування та назви структурного підрозділу, на базі якого буде здійснюватись підвищення кваліфікації чи стажування);
індивідуальний план стажування, підписаний викладачем і завідувачем кафедри та погоджений із керівником установи, де планується підвищення кваліфікації (стажування) за формою додатку 4 (у 3-х примірниках) або програма підвищення кваліфікації (надана організацією, де буде здійснюватись навчання).
Ці документи викладач подає до навчально-методичного відділу


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал