Докладніше роз’яснив основи перспективного і річного планування, навів загальну схему




Скачати 81.49 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації27.01.2017
Розмір81.49 Kb.
ТипДоклад

У
ПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Планування як функція управління
Ю. Г. Барабаш, кандидат педагогічних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки
У другій статті циклу (першу див. у № 2 за
2009 р.) ідеться про наступну функцію
управління у навчальному закладі. Автор
розкрив
загальні
принципи
планування,
докладніше роз’яснив основи перспективного і
річного планування, навів загальну схему,
форму, структуру річного плану.
Ключові
слова:
функція
управління,
планування,
принципи планування,
умови
планування, базовий навчальний план, система планування, перспективний план,
річний план роботи школи, схема підготовки річного плану, форми річного
плану, загальна структура річного плану.

У психології планування розглядається як одна з головних функцій людського мислення. В умовах загальноосвітнього навчального закладу це серцевина, центральна ланка управління.
Наприклад, за даними
Н. Островерхової, зі 115 директорів експериментальних шкіл (Рівненська,
Київська області та м. Київ) 93/80,9 % функції управління віддали перше місце.
При цьому 87 (75,7
%) опитаних відчувають потребу у вдосконаленні технології розробки планової документації, перш за все на рік [1].
Значення плану як системи взаємопов’язаних завдань, як відомо, у тому, що він повинен показати: а) те, чого необхідно досягти; б) як це зробити; в) засоби його виконання; г) очікувані кінцеві результати.
Таким чином, планування як один з головних атрибутів управління визначає перспективу і майбутній стан організації, наприклад школи. При цьому в умовах навчального закладу мова іде не стільки про планування керівником своєї власної діяльності, скільки діяльності людей, тобто очолюваного педколективу.
В сучасних умовах реформування освіти, становлення нової філософії, методології навчання і виховання планування повинно базуватись на такій
системі принципів: а) соціальна спрямованість планів роботи (відповідність законодавчій, галузево-нормативній базі); б) гуманізація управління; в) системність планування (системний, скоординований характер, оптимальне співвідношення перспективного і поточного планування); г) перспективність
(моделювання, прогнозування шляхів розвитку школи); ґ) демократизація
(опора на творчий потенціал колективу); д) динамічність (внесення необхідної корекції у діяльність дирекції і колективу протягом навчального року); е) конкретність планування (чіткість завдань; визначення найбільш актуальних
1
проблем, чітких термінів, виконавців, передбачення системи контролю);
є) контроль (чітка технологія зворотного зв’язку: коли, хто, де і як його здійснюватиме, види інформації за наслідками контролю та ін.).
Ці принципи випливають із суті діяльності сьогоднішньої школи, яка незалежна від політичних, громадських і релігійних організацій, засад загальнолюдського
і національного, науковості, диференціації й
індивідуалізації змісту і форм освіти.
Успіх у плануванні та реалізація наміченого досягається перш за все при дотриманні таких умов:
– знання того рівня, на якому перебуває колектив до початку планування;
– чітке уявлення про бажаний рівень, якого необхідно досягти в кінці запланованого періоду;
– вибір ефективних шляхів і засобів реалізації запланованого.
Аналіз планової документації шкіл, перш за все річних планів роботи, показує: за структурою більшість її оптимально відповідна типу закладу та
інноваційним підходам, а за змістом залишається формальною.
Як відомо, базовий навчальний план лежить в основі ряду планової документації школи та інших вузлових елементів її функціонування: річного плану, розкладу занять, навчального навантаження вчителів та ін.
Сьогодні шкільна практика передбачає таку систему планування [2]:
1. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення та навчально-виховного процесу.
2. План роботи школи на поточний навчальний рік.
3. Плани навчально-виховної роботи педагогів (календарні, поурочні, плани роботи класних керівників, вихователів, педагогів-організаторів, шкільних психологів, соціальних педагогів).
4. Плани роботи методичних об’єднань.
5. Плани роботи учнівських гуртків, об’єднань, спортивних секцій.
6. Плани роботи шкільної бібліотеки.
7. Особисте тижневе планування керівників школи.
8. Плани роботи ради загальноосвітнього навчального закладу.
9. Плани роботи піклувальної ради, батьківського комітету (якщо такі є).
10. План-календар школи на поточний місяць, навчальну чверть чи семестр.
11. Розклад уроків, індивідуальних консультацій, позакласних заходів.
Планування загальношкільної документації – тривалий і складний процес, який вимагає координації зусиль усього педколективу, особливо при розробці перспективного і річного планів роботи. Які сучасні технології розробки і примірний зміст основної планової документації?
Перспективний план
Його підготовка вимагає спеціального попереднього дослідження й узагальнення таких основних складників: передбачення змін у навчально- виховному процесі на основі триваючої розбудови системи освіти у державі, перспективи розвитку мікрорайону школи, в т. ч. зміни у демографічній ситуації; стан навчально-матеріальної бази і фінансового забезпечення, побажання учнів та їх батьків, кадрове забезпечення та ін.
2

На цій основі створюється можливість виділення найбільш актуальних 3–5
проблем, які необхідно вирішувати у найближчі 3–5 років. По кожній з них бажано розробити такий план вирішення: короткий опис стану проблеми, система заходів (завдань) для її подолання, критерії оцінки стану реалізації проблеми, терміни, виконавці, контроль за вирішенням проблеми, поточний і підсумковий аналіз одержуваних результатів та ін.
Ця попередньо розроблена інформація і кладеться в основу перспективного
плану (найчастіше на 5 років) роботи школи, інакше – плану її розвитку.
Він, таким чином, є стратегічним документом діяльності навчального закладу на ряд років, у якому визначено найважливіші орієнтири і головні напрями його функціонування. Структура плану може бути такою: 1. Вступ. 2. Перспективи розвитку школи. 3. Кадрове забезпечення. 4. Управління навчально-виховним процесом. 5. Розвиток навчально-матеріальної бази. 6. Поліпшення життєзабезпечення працівників школи та учнів.
Ось більш детальний зміст окремих підсистем плану.
Управління
навчально-виховним
процесом: його вдосконалення, впровадження нових педагогічних технологій, поглиблений аналіз навчальних досягнень учнів, стану викладання навчальних дисциплін та виховної роботи; вивчення і впровадження перспективного педагогічного досвіду, забезпечення творчо-дослідницької діяльності педагога, діяльність ради і педагогічної ради школи, керівництво методичною роботою педколективу та ін.
Розвиток навчально-матеріальної бази: випереджаюча (на основі прогнозів наповнюваності та відкриття нових класів) технічна оснащеність навчального закладу (класних кімнат, кабінетів, майстерень тощо), навчально-методичне забезпечення (поповнення фондів бібліотеки, створення фонду підручників, дидактичних матеріалів та ін.), проведення капітальних і поточних ремонтів приміщень.
Річний план
Це деталізований за роками перспективний план діяльності школи. Його розробляє творча група (представники дирекції, найбільш досвідчені педагоги) увесь навчальний рік і затверджує педагогічна рада в кінці серпня.
Відправним при розробці плану повинен бути аналіз і оцінка головних
підсистем у рамках навчального закладу.
Орієнтовні напрями, за якими збирається й аналізується інформація: робота з педкадрами, стан викладання і якість знань учнів, виховна робота, відвідування учнями школи, робота з батьками, управлінська діяльність керівників школи, навчально-матеріальне, науково-методичне забезпечення та
ін.
Загальні вимоги до цієї й аналогічної інформації: чіткість викладу, логічна послідовність, аргументованість висновків, виключення суб’єктивного тлумачення
інформації, врахування причинно-наслідкових зв’язків, використання таблиць, діаграм, графіків.
Таким чином, аналізуючи педагогічні й управлінські дії, готуючи плани роботи закладу, необхідно провести:
3

– діагностування цілей, мотивів, рівня навченості учасників навчально- виховного процесу (отже, вийти на проблемно орієнтований аналіз);
– визначити блоки віддалених і близьких цілей, окреслити головні, поточні, актуальні;
– зіставити майбутні потреби з реальним станом, визначити їх очікувані результати, шляхи і засоби досягнення;
– розробити концепцію розвитку закладу на наступний навчальний рік, визначити доповнення, зміни, перетворення – змістові, організаційні, управлінські, методичні;
– визначити заходи з цільовими настановами.
Єдиних вимог до структури і форми плану роботи школи на рік немає.
Тому доцільно при виборі структури і формування його змісту враховувати такі моменти: а) дотримуватись відповідності річного плану концепції та програми розвитку; б) провести глибоку аналітичну процедуру наявної інформації, таблиць, графіків та ін.; в) дотримуватися принципу безперервності у плануванні: кожний новий етап базується на досягнутому, який є вихідним на планування наступного результату; г) передбачати діагностику на певних етапах реалізації плану, можливість контролю завдань і досягнутих цілей;
ґ) на підготовчому етапі сформувати у всіх учасників навчально-виховного процесу однакове розуміння цілей, завдань, ідей розвитку закладу на наступний період; д) визначити інструментарій, що забезпечує кінцеві результати, адресність виконання завдань і заходів.
Отже, річний план повинен являти собою перш за все продукт глибокого аналізу роботи закладу.
Найбільш загальна схема підготовки річного плану роботи школи може бути такою:
Етап
Зміст роботи
Строк
виконання
Перший
1. Створення наказом по школі робочої групи для розробки річного плану.
2. Проведення директором настановчої
інструктивної наради із членами робочої групи.
3. Визначення критеріїв аналізу окремих підсистем школи.
4. Підготовка пам’яток для розробки окремих розділів плану.
5. Накопичення членами групи
інформації, її аналіз і узагальнення, розробка концепції майбутнього плану
Вересень- жовтень
Другий
Розробка першого варіанта плану
Листопад- березень
Третій
Попереднє обговорення проекту плану на педраді школи
Квітень
Четвертий
Остаточне доопрацювання
і затвердження на педраді школи
Серпень
Отже, розробка всебічно збалансованого, без елементів дублювання у змістові річного плану значною мірою залежить від:
4

– тісної опори на основі принципу планування;
– ступеня врахування стратегічних завдань, сформульованих у перспективному плані;
– чіткої орієнтації на законодавчо-нормативну документацію та одержувані колективом результати за останні 1–2 роки;
– чіткого прогнозу діяльності на наступний навчальний рік на основі науково-аналітичного передбачення, врахування завдань і пропозицій регіональних органів освіти, членів педколективу, учнів та їх батьків;
– організаційно і методично чітко вивіреної координації зусиль усього колективу при його розробці.
Форма плану може бути різною: текст, поєднання тексту з календарним планом проходження окремих видів роботи, графічна форма у вигляді циклограми та ін.
Наприклад, текстова форма може мати такий вигляд:
№ з/п
Зміст роботи
Мета
Термін виконання
Відповідальні
Форма узагальнення результатів
Місце заслуховування та управлінське рішення
Відмітка про виконання
(виконано, перенесено, знято, замінено та ін.)
1 2 3 4
5 6
7 8
Така форма, як показує практика, надає плану значної конкретності й динамічності.
На цій основі загальна структура річного плану роботи школи може складатися з таких підсистем (елементів) [3]:
1. Підсумки роботи школи за минулий рік:
1.1.
Інформаційна довідка.
1.2.
Аналіз методичної роботи.
1.3.
Аналіз навчально-виховної роботи.
1.4.
Аналіз управлінської діяльності.
1.5.
Аналіз навчально-матеріальної бази та фінансово-господарської діяльності.
1.6.
Аналіз виконання річного плану.
1.7.
Пріоритетні завдання, цілі школи у новому навчальному році.
2. Організаційна робота з виконання нормативних актів та завдань освіти:
2.1.
Забезпечення виконання ст. 53 Конституції України, Законів України
“Про середню загальну освіту”, “Про мови”, “Про освіту”. Створення оптимальних умов щодо організації початку і закінчення навчального року, удосконалення навчально-виховного процесу.
2.2.
Організація роботи з фізичної культури та пропаганди здорового способу життя.
2.3.
Організація допризовної підготовки юнаків та викладання курсу
“Основи медичних знань”.
2.4.
Використання інформаційних та комунікативних технологій у школі.
2.5.
Організація роботи бібліотеки.
5

2.6.
Організація роботи психологічної служби.
2.7.
Режим роботи школи.
2.8.
Заходи з виконання рекомендацій атестаційної комісії за підсумками державної атестації школи.
3. Внутрішньошкільне управління закладом:
3.1.
Функціональні обов’язки адміністрації, працівників школи.
3.2.
Наради педагогічного та обслуговуючого персоналу.
3.3.
Робота ради школи.
3.4.
Розподіл класних керівників, керівників гуртків, призначення керівників шкільних методичних об’єднань.
3.5.
Графіки чергування по школі учнів та вчителів.
3.6.
Режим роботи персоналу школи.
4. Становлення і розвиток виховної системи закладу. Робота з батьками:
4.1.
Розвиток колективної творчої діяльності школярів.
4.2.
Заходи щодо соціального захисту учнів та виконання Закону України
“Про охорону дитинства”, Національної програми “Діти України, використання фонду всеобучу”.
4.3.
Організація спільної діяльності сім’ї і школи.
4.4.
Організація учнівського самоврядування.
5. Робота з підвищення педагогічного, методичного рівня педагогічних працівників:
5.1.
Структура методичної роботи школи.
5.2.
Організація роботи шкільних методичних об’єднань.
5.3.
Атестація педагогічних працівників.
5.4.
План засідань методичної ради.
5.5.
Школа становлення вчителя.
5.6.
План розвитку та роботи методичного кабінету.
5.7.
Наукова робота з учнями.
6. Охорона здоров’я і життя дітей, персоналу школи. Заходи з техніки безпеки та охорони праці.
7. Розвиток матеріально-технічної бази. Фінансово-господарська діяльність.
8. Контрольно-аналітична діяльність адміністрації школи:
8.1.
Контроль за виконанням річного плану та прийнятих рішень.
8.2.
Контроль за веденням документації.
8.3.
Контроль за рівнем навчальних досягнень та рівнем вихованості учнів.
8.4.
Контроль за навчально-виховним процесом:
8.4.1. Комплексні та тематичні перевірки викладання предметів навчального плану.
8.4.2.
Контроль та аналіз окремих аспектів навчально-виховного процесу.
8.4.3.
Циклограма наказів з навчально-виховної роботи на рік.
8.4.4.
Контроль за виконанням нормативних і директивних документів.
9. Очікувані результати.
Загальна проблема освітян району (міста).
Методична проблема освітян району (міста) у виховному процесі.
6

Методична проблема (проблеми) педагогів школи.
Отже:
1. Науково і методологічно вивірене планування визначає найбільш педагогічно доцільні напрями і зміст функціонування навчального закладу на наступний період.
2. Глибокий попередній аналітико-узагальнюючий підхід при вивченні стану системи ліквідує поверховість і формалізм у розроблюваній перспективній і поточній плановій документації.
3. До планування повинні бути залучені кращі, творчо мислячі представники педколективу.
Література
1. Островерхова, Н. Технологія вироблення плану роботи загальноосвітнього закладу на рік [Текст] / Н. Островерхова // Завуч. – 2005. – № 7. – С. 7.
2. Інструкція з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформ. зб. МОН України. – 2000. – № 17. – С. 5.
3. Ампілова, Л. П. Річний план роботи школи [Текст] / Л. П. Ампілова. – Х. :
Основа, 2008. – С. 20–34.
4. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом : навч. посіб.
[Текст] / Т. М. Десятов та ін. – Х. : Основа, 2003. – С. 50–78.
5. Барабаш, Ю. Г. Основи внутрішкільного управління [Текст] /
Ю. Г. Барабаш, Р. М. Пріма, Ц. Й. Барабаш. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2009. – С. 78–103.

7


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал