Два береги ріки, два поняття: Два береги ріки, два поняття




Скачати 249.01 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації26.12.2016
Розмір249.01 Kb.
Два береги ріки, два поняття Два береги ріки, два поняття Між них тече в віки моє життя…
Між них тече в віки моє життя…
Два береги ріки, два поняття Два береги ріки, два поняття Між них тече в віки моє життя…
Між них тече в віки моє життя äðóçi, áðàòè òà ñåñòðè
Äîðîãi äðóçi, áðàòè òà ñåñòðè
Вітаємо вас з найбільшим святом людства – Пасхою!
Õðèñòîñ âîñêðåñ! Âîiñòèíó âîñêðåñ!
Õðèñòîñ âîñêðåñ! Âîiñòèíó âîñêðåñ!
Немає і не було на землі величнішої події, ніж Воскресіння Христа.
Не даремно в нашому народі цей день має назву ВЕЛИКДЕНЬ.
Це – день духовної перемоги добра над злом, життя над смертю.
Хай благословить вас Господь увійти в це свято з великою радістю віри та надії!
Звучить, як музика, вода,
І висота залита сонцем,
Вода весняна — молода,
І виграють берези соком.
Сплакнула поспіхом верба
І у воді помила коси,
І ранок тихо розсівав
Молочно білі теплі роси.
І день чудовий весняний
Нам сповістив про воскресіння:
Христос воскрес Христос живий!
І воскрешати здатний інших.
І хто увірує в Христа,
Душа того навік воскресне.
Ще благодатний, добрий час,
І око радують ще весни О. Свистун



ХРИСТИЯНСЬКА ГАЗЕТА


ПАСХАЛЬНИЙ ВИПУСК
№1
×è ³ñíóº çàãðîáíå æèòòÿ?
Це питання завжди було актуальним не тільки для вчених та філософів, алей для звичайних людей. В своїй однойменної книзі, Павло Йосипович Рогозін, дослідивши це питання, дає фундаментальну відповідь. Пропонуємо скорочені фрагменти цієї книги. Читайте на сторінці 3
À ùî æ ÿ ìàþ çðîáèòè ç ²ñóñîì?
Читайте на сторінці 2
Âîñêðåñ ³ç ìåðòâèõ!
Мільйони людей, вступаючи в свідоме життя, надіються нате, що воно буде щасливе і безтурботне. Читайте на сторінці 4
×îìó Ïàñõà ñâÿòêóºòüñÿ â ð³çí³ äí³?
Читайте на сторінці 5

2
Ìèð âàì!
Відомий український мислитель, філософ та богослов Григорій Сковорода водній зі своїх праць зробив таке визначення Євангеліє – це, одним словом, Воскресіння. І невипадково. Адже апостол Павло в листі до Коринфян сміливо стверджує І коли Христос не воскрес, то проповідь наша даремна і віра ваша даремна. Крім цього, ми були б лжесвідками про Бога
Кор. 15:14-15). Отже, суть і основа всього Євангелія - це смерть та воскресіння нашого Спасителя Ісуса Христа. Коли Він живна землі, то проходив Ісус через міста і села, прямуючи до Єрусалима (Луки 13:22), туди, де мало статися найзначніше – хресні муки та переможне воскресіння. Та Його друзі-учні зовсім по-іншому розуміли місію Спасителя. Коли на таємній вечері Ісус сказав Увечері, коли налякані та зневірені учні зібралися за зачиненими дверима зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині і говорить їм «Мир
вам!» І, сказавши це, показав їм Свої руки і бік. Учні зраділи, побачивши Господа. Ісус же сказав їм знову «Мир
вам!» (Іоан. 20:19-21).
Мир вам! – це перші, двічі промовлені, слова воскреслого Спасителя зневіреним учням. Відтоді й до нашого часу це натхненне привітання повторюється знову і знову, вже зі сторінок Євангелії, до кожної людини Мільйони розчарованих та розбитих гріхом людей, почувши ці слова і вхопившись за них вірою, отримали глибокий мирта душевний спокій. Любий читачу Ти теж не виняток. Божого миру достатньо і для твоєї, змученої душі. Та тільки від тебе залежить, отримаєш ти його чи ні.
«Один з вас зрадить Мене, то вони дуже засмутилися й по черзі перепитували Чи не я, Господи Трохи згодом Христа заарештували та повели на суді тортури до Пілата, а учні, наляканій розчаровані, втративши надію, всі розбіглися. Їх пригніченість була настільки великою, що навіть для сміливого й вірного Петра вистачило декількох слів служанки, аби зректися свого Вчителя. А далі були три дні нестерпних терзань… Наче хтось враз видалив з пам’яті слова, наперед сказані Вчителем, що Синові Людському треба бути виданому в руки грішних людей, бути розп’ятим і третього дня воскреснути (Луки Та, нарешті, ангел міцною рукою відвалив камінь від входу в гробницю Безсильна сторожа панічно тікає до міста, а жінки на світанку знаходять гробницю порожньою.
Ùî òàêå Ïàñõà?
«Христос Воскрес Воістину Воскрес!». Ці піднесені привітаннями чуємо в той день, який називаємо Пасхою. Цей день відрізняється від всіх інших. Що ж це за свято і звідки походить ó Три з половиною тис. років тому, коли на землі процвітала Єгипетська цивілізація, на півночі держави жили переселенці, які втекли від голоду і були дітьми одного батька - Якова. Один із них, Йосип, якого брати раніше продали в рабство до Єгипту, став там великою людиною і мав владу над всією країною. Фараон поставив його другим після себе зате, що через Йосипа Бог відкрив про сім років голоду, який скоро настане. Завдяки чому єгиптяни змогли заготувати хліб для всієї держави. Тому, коли брати прийшли до Йосипа по хліб, він запропонував їм переселитися до Єгипту, щоб залишитися при житті. В кількості сімдесяти п’яти чоловік вони прийшли туди, та й залишилися більше ніжна чотириста років. З часом, після смерті Йосипа та фараона, постали інші володарі, які почали утискати цих людей, змушуючи працювати на них, і фактично зробили рабами, так що вони за мізерну плату робили цеглу для Єгипетського будівництва.
Øëÿõ äî І ось, через більш як чотириста років рабства, настав час, коли Бог зволив привести Ізраїля в землю, яку ще колись пообіцяв Авраамові, їхньому прабатькові. Однак фараон, не захотів відпустити їх, а ще більш жорстоко примусив працювати і тому Бог послав 10 важких карна цей край. Останньою, з яких, було винищення перворідних як серед людей, такі серед скотини ÿãíÿòè (А для того, щоб відрізнити будинки євреїв від єгиптян, Бог звелів їм 14 нісана (так називався у них перший місяць, у нас квітень) зарізати однорічне ягня. І, його кров’ю, помазати перекладину і одвірки дверей своїх будинків, а м’ясо запекти на вогні ідо ранку з’їсти. Це мало бути знаком для ангела, що вигублював перворідних по всій єгипетській землі. Там, де була кров ягняти, ангел обминав ці доми, а де не було, вчинявся суд. Кров ягняти, призначеного на жертвоприношення (його в біблійній мові ще називають агнцем, стала для них спасінням, тому що ангел-губитель бачив її на дверях і обминав Âñòàíîâëåííÿ Це була Пасха, яку встановив Господь для всіх поколінь Ізраїля на знак, що саме Бог врятував їхніх пер- ворідних і вивів з Єгипту сильною рукою. А саме слово Пасха значить обминання. Таким чином Бог показав ізраїльському народові, що спасіння було не в їхній силі чи мудрості, або в результаті власних старань, а це винятково Божа милість, яку Він виявив ради обітниці і спас від рабства і смерті в Єгипті. Через сорок років мандрівки вони увійшли в обіцяний Богом край і посіли його ïiâòîðè òèñÿ÷i Пізніше, по дуже багатьох роках після того, як Ісус Христос помре, воскресне й вознесеться на небо, апостол Павло напише християнам у Коринфі: Наша Пасха – Христос, за нас у жертву принесений
(Біблія,1Кор.5:7). І ось тут постає питання чому ж апостол Павло говорить про Христа як про Пасху?..
стор. 3
Äîðîãèé ÷èòà÷ó, Iñóñ ÷åêຠíà
òåáå, Âií – ïîðó÷, íà âiääàëi îäíiº¿
òâ ñåðäå÷íî¿ ìîëèòâè ïîêàÿííÿ!
Ùî çðîáèø òè?
«Що я маю зробити з Христом?!!
Наболіле питання Пілата…
А юрба знавісніло гуртом
«Як злочинець хай буде розп’ятий!»
«Я не бачу у Ньому вини!!.
І промовистий жест Це – Людина!!!
А у відповідь – лиш «Розіпни!..
І хули, і насмішок лавина.
«Я не винен у смерті Його!..»
Умиває поспішливо руки,
А на них Сина Божого кров
І довічне тавро легкодуха.
У преторій сховався мерщій.
Та старанно, за словом Пілата
Прилипають до спини бичі,
Віддається невинний на страту.
Проминули віки і тепер,
Як тебе досягло благовістя,
На питання забуте старе
Доведеться тобі відповісти.
Що ти вчиниш сьогодні з Христом?
Пройдеш навіть не глянувши в вічі?
Зупинись! Хай Він стане мостом
У життя, у свободу, у вічність (А.М.Бабачук)

À ùî æ ÿ ìàþ çðîáèòè
ç ²ñóñîì?
Андреас
Вінс
президент Адлєр-академії
www.nebo.life
Як невпинно летить час Перед нами знов ВЕЛИКДЕНЬ! А близько двох тисяч років тому на нашу багатостраждальну, заплямовану гріхом, землю прийшов святий, безгрішний Син Божий – Ісус Христос. В Євангелії від Іоанна у 3 розділі записані слова, які часто називають золотими словами Біблії «Так бо Бог
полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб
кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя ві-
чне». Після короткого, та надзвичайно яскравого, сповненого добром і любов’ю до людей життя, Христос був зраджений та проданий за тридцять срібляків одним зі Своїх учнів. Як останньому грішнику, знущаннями та грубими насмішками платили Йому люди. Хоча вони були свідками безмежного добра, чудес, зцілень, та, переповнені заздрощів й ненависті до святого життя Христа, вони жадали одного – Його смерті.
Ïiëàòîâà І от нарешті стоїть Ісус, зранений і побитий, перед римським правителем Пілатом. Не знайшовши у Ньому вини, він намагається відпустити Христа, та розлютований натовп кричить
«Розіпни Його Розіпни!» Тоді Пілат задав натовпу питання, яке звучить і сьогодні А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос Він торгувався з собою. З одного боку розумів, що перед ним – непросто людина, з іншого боку не раз засвідчив, що не знаходить ніякої винив Ньому, та понад усе він боявся втратити своє високе становище, а також бунту, що міг розпочатися будь- якої хвилини. Тоді, обмивши руки перед народом, знімаючи з себе таким чином відповідальність, він віддав Христа на розп’яття. Який жахливий самообман Історія свідкує, що пізніше Пілат втратив здоровий глузді постійно мив руки, мешкаючи на кладовищі áàãàòüîõ ëþäåé ç А Ісус витерпів всі тортури й помер на хресті. Пройшло багато часу, та питання А що ж маю зробити з Ісусом звучить і сьогодні для кожного жителя землі. Дорогий друже, що ти робиш для Ісуса Сьогодні модно бути релігійним, наповненим харизми, відвідувати храми якоїсь конфесії, дотримуватися дієт, які називаються постуваннями, і водночас залишатися зовсім байдужим до Бога. Як ти думаєш, друже, якщо якась людина вистоїть в храмі всю ніч, а потім піде знову свідомо грішити, не приймаючи Христа у серце, то чи несхожа така людина на Пілата, який, шукаючи оправдання своїм вчинкам, вмиває руки Кожен усвідомлений гріх продовжує розпинати Сина Божого. Ти про це коли-небудь серйозно замислювався Багато хто, пожертвувавши в храм значну суму, думає цим придбати собі спасіння. Та проблема втому, що святість за гроші не купиш, її можна
отримати даремно. Христос не лише вмер замість
нас, ай воскрес, викупивши нас та подарувавши нам
оправдання перед Богом.
Ùî ïîòðiáíî Áîãó âiä Що ми зробимо з Ісусом, що зветься Христом Богу непотрібна наша вдавана релігійність, Його засмучують безкінечні обряди та беззмістовні святкування- так говорить Біблія. (Книга пр. Ісаї, 1;11-15) Бог шукає нас, а не нашої релігійності!
В Біблії зазначено, що неможливо служити од-
ночасно двом панам. Дуже довго я цього ніяк не міг зрозуміти. І лише 5 грудня 2010 року Ісус ставі моїм Спасителем. Відтоді змінилися мої пріоритети, повністю змінилося моє життя. Воно наповнилося змістом і тепер я щасливий, маючи Христа у своєму серці.
Ми живемо в останні дні, і залишилося не так
багато часу, щоб вирішити найголовніше питання А
ЩО Ж Я МАЮ ЗРОБИТИ З ІСУСОМ? Припини обмивати руки, мовляв, я не такий вже великий грішник. Розкайся в своїх гріхах перед БОГОМ і нехай свято Пасхи стане для тебе ЖИВИМ СВЯТОМ (святом життя, а не черговим релігійним обрядом, який дозволяє після дієти смачно поїсти в колі друзів та родичів.
ÄÓÕÎÂÍÈÉ ÐÎÇIJË

3

×è ³ñíóº çàãðîáíå æèòòÿ?
Áåçñìåðòÿ Ми, пов’язані з нашим тілом тільки тимчасовими строками земних мандрівок. Закінчуючи свій шлях, наше тіло старіє, вмирає і розкладається на ті основні хімічні елементи, з яких воно було взяте. Боти порох, - ідо пороху вернешся. – сказав Бог Адамові, який згрішив (Буття Так, людина помирає… Але не вся людина, а тільки її тіло, тому що видиме тимчасове. А дух, що покинув тіло людини, продовжує існувати, тому що невидиме вічне. І вернеться пороху землю, як бува дух вернеться знову до Бога, що дав був його (Екл.12:7).
Ми кажемо, що зі смертю тіло розкладається на свої складові елементи. Але те, що не є матерією, а являє собою психічну, душевну і духовну сторону людини, не підлягає законам матерії, а також не підлягає поділу або розкладу. Звідси виходить, що якщо душа, як духовна субстанція, не підлягає поділу, то вмерти і розкластись, зникнути вона не може. Але люди злу- кавим серцем та впертою волею намагаються навіяти собі, що все закінчиться могилою.

Дух людини безсмертний, і фізична смерть без-
сила умертвити його.
Хтось розумно порівняв людину з книгою тіло людини це папір, а душа людини – це ідеї та думки змісту цього тому. Киньте книгу у вогонь. І вона згорить, перетвориться в попіл,та тільки зміст книги не горить – він продовжує жити в розумі і пам’яті людей, які її читали. Жах смерті і жадоба життя, які відчувають люди при думці про своє зникнення, відомі кожному з нас. Тому багато людей завжди вірили і продовжують вірити в безсмертя душі, і тільки маленька кількість
«всезнайок-крикунів» заперечує його, не маючи нате абсолютно ніяких підстав çàãðîáíîãî Кожна розумна людина, яка сумнівається в існуванні загробного життя, повинна відповісти хоча б на наступні запитання.
Питання 1: ЯКЩО НЕМАЄ БЕЗСМЕРТЯ ДУШІ І
ЗАГРОБНОГО ЖИТТЯ, ТО ЧОМУ БОГ ОБДАРУВАВ ЛЮ-
ДИНУ ТАКИМИ ДИВОВИЖНИМИ ЗДІБНОСТЯМИ?
Õòî âêðàâ ò³ëî Õðèñòà?
Àáî äîêàçè âîñêðåñiííÿ І друзі і вороги визнають, що воскресіння Христа є фундаментальним принципом християнської віри. Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша (1 Кор. 15:14). Христос або воскрес із мертвих, або не воскрес.
Якщо Він воскрес – це сенсація, яка змінила весь хід світової історії, і дала вичерпну відповідь на запитання Звідки ми з’явились? Для чого живемо Куди відходимо
Якщо Він воскрес – ми можемо сміливо стверджувати, що Бог дійсно є, і нам дана можливість мати особисте спілкування з Ним, у повсякденному житті.
Якщо Христос не воскрес – християнство являє собою цікавий музейний експонат, в якому відсутня об’єктивна цінність та реальність. Більше того, зникає усіляке бажання жити та помирати за надуману, хибну ідею. Тоді численні мученики, які виходили на арени амфітеатрів з піснею на устах, на палаючі багаття з полум’яними промовами , на допити та слідства з незламною вірою, були б тоді бідними, ошуканими безумцями.
Одним із хибних заперечень достовірності воскресіння Христа є теорія викрадення тіла учнями. Вартові, які охороняли гробницю з похованим Ісусом, розповсюдили чутку, що учні вночі винесли Його в невідомому напрямку. Ця версія досі популярна, особливо в єврейських колах. Наведемо аргументи, які показують безпідставність цієї теорії.

1) Абсурдність пояснення вартових
В 28-му розділі Євангелія від Матвія в 11-15 віршах говориться про реакцію первосвящеників та старшин на тривожну звістку вартових про зникнення тіла. Вони дають охоронцям гроші та наказують пояснювати всім, що тіло викрали учні, коли останні спали. Це пояснення було настільки свідомо хибним, що Матвій навіть не обтяжує себе його спростуванням. На початку х років минулого століття британський юрист Франк Морісон захопився бажанням провести ретельний аналіз фактів стосовно воскресіння Христа з метою викрити цей обман та марновірство. Він не допускав в якості свідчення нічого, щоб не відповідало суворому критерію судочинства. В результаті дослідження проаналізованих фактів Морісон, всупереч власній волі, прийшов до висновку правдивості тілесного воскресіння Ісуса та записав свої дослідження у книгу Хто здвинув камінь. Так, на думку юриспруденції, не можна звинувачувати будь-кого, якщо немає свідків. Хто може знати, що відбувається навкруги, якщо він спить Який суддя стане вас слухати, коли йому скажете поки я спав, сусід увійшов у будинок і поцупив гроші. Такі показання свідків висміяли б у будь-якому суді.

2) Високоморальне життя учнів Христа
Руйнування могил зовсім не узгоджується з тим, що нам відомо про особисті моральні якості учнів. Це були чесні люди. Їх вчення і життя відповідали високим ідеалам правдивості та чистоти. Петро особливо вказував, що апостоли не слідували видуманим байкам Петра 1:16).

3) Душевно-психологічна розгубленість учнів.
В сцені у гробами застаємо цих змовників розгубленими та збитими з пантелику. Вони не розуміли того, що відбувається. Не знали, що й думати, коли несподівано побачили порожню гробницю (Іоанна 20:9). До того ж, ховалися від страху, щоб їх не схопили Марка 14:50).
4) Неможливість настільки витончено

містифікувати воскресіння
Це, мабуть, найбільш серйозне заперечення неможливості викрадення тіла Ісуса з подальшим успішним приховуванням цієї брехні. Для цього апостолам необхідно було втриматися в своїй змові до самого кінця і навіть померти заради свідомої неправди. Люди іноді готові вмерти зате, що вони вважають істиною, але у них немає причин віддавати життя за очевидну брехню. Здається неймовірно, що жоден з учнів такі не відрікся від вірив воскресіння Христа, не дивлячись на всі гоніння та муки. Вони не тільки прийняли смерть заради цієї брехні, алей саме визнання Воскресіння вважали головним у своїй вірі (1 Кор. 15:1-5, 12-19). Дана теорія суперечила б наверненню у віру Якова та Павла (Іоанна 7:5; Дії Апост. 9 розд.; 1 Кор. 15:7). Ці скептики рано чи пізно обов’язково довідалися б про змову. І не зберегли би свою віру при такому першоджерелі.
Підсумовуючи, ми можемо погодитися з Кено- ном Уескоттом, блискучим вченим з багаторічним стажем в Кембриджі, який сказав В дійсності, якщо поєднати разом усі свідчення, не буде перебільшенням сказати, що жодна історична подія недоведена краще та різноманітніше, аніж воскресіння Христа. Тільки упереджене переконання втому, що це повинно бути брехнею, могло породити ідею щодо недостатності доказів достовірності цього факту».
Звідки ця вроджена здатність розрізняти добро і зло, внутрішня оцінка наших вчинків і поведінки, наша моральна відповідальність за кожне слово,за кожний вартий осуду жест, приступ гніву або спалах роздратування, лиходійство або злочин Хто дав моєму сумлінню право володарювати наді мною, контролювати мої наміри, рішення і вчинки, обмежувати мої бажання і поведінку, допитувати мене, судити і виносити мені нещадний і безапеляційний вирок Хто ж інший, як не Суддя всієї землі (Буття 18:25)?
Сама наявність сумління в людині говорить вже
про якусь Вищу інстанцію», Яка призначила сумління і поставила перед ним високі цілі.
«Найсильніший аргумент на захист безсмертя душі і загробного життя – сумління, моральна природа людини Еммануїл Кант
Крім сумління, людина обдарована ще свідомими і півсвідомими почуттями.
Віщі сни також можуть належати до надзвичайних здібностей людини, хоча і відбуваються вони в області її підсвідомості.
Згадаймо про сон президента Авраама Лінкольна.
Рівно за добу до замаху на нього і звірячого вбивства Лінкольн бачив надзвичайно велику похоронну процесію. Опинившись у натовпі і спостерігаючи за сльозами, зітханнями і скорботою людей навколо нього,
Лінкольн запитав у свого ближнього сусіда Кого ховають «Авраама Лінкольна!» - почув ледь чутну відповідь. Вранці за сніданком Лінкольн розповів цей сон дружині, а вночі того-ж дня був убитий. Що вина це скажете?

Питання 2: ЯКЩО НЕМАЄ ЗАГРОБНОГО ЖИТ-
ТЯ, ТО ЧОМУ ЛЮДИНА СТВОРЕНА З ВИНЯТКОВИМИ
МОЖЛИВОСТЯМИ І ВМІННЯМ ПІЗНАВАТИ НАВКО-
ЛИШНІЙ СВІТ, СЕБЕ І БОГА?
Хтось сказав, що якби, створюючи людину, Творець дав їй замість п’яти пальців на кожній руці копита коня, то людство немало б ні музичних інструментів, ні композиторів, ні віртуозів. Бог обдарував людину не тільки талантами, ай надав їй можливість використовувати ці таланти для Його слави.
Людина – єдина істота на Землі, яка відкриває встановлені Богом закони природи, підкорює собі природні стихії, користується їхньою силою та ін.
На відміну від усіх земних тварин, Бог дав людині винятковий розумі розум людини – один із доказів буття Вічного Розуму. Бо хто інший, крім Бога, міг викликати до життя людину – подібну до Себе розумну істоту?
Здоровий розумне суперечить здоровій вірі, а
здорова віра не розходиться зі здоровим розумом.
Тому серед геніальних людей ми зустрічаємо багато віруючих, наприклад. Данте, Еразм, Петрарка, Коперник, Колумб, Шекспір, Кеплер, Декарт, Мільтон, Паскаль, Локк, Ньютон, Лейбніц, Наполеон, Суворов, Пи- рогов, Павлов та багато інших.
Питання 3: ЯКЩО НЕМАЄ ЗАГРОБНОГО ЖИТТЯ, ТО
ЧОМУ ЛЮДИНА Є ЄДИНОЮ ІСТОТОЮ НА ЗЕМЛІ, ЯКА
МОЖЕ ЖИТИ СПОГАДАМИ, РОЗМІРКОВУВАТИ ПРО
МИНУЛЕ І ЖИТИ МИНУЛИМ?
Пам'ять людини все ще залишається для науки нерозгаданою таємницею.
Відомо, що матеріальні частинки нашого організму постійно відновлюються, старі замінюються новими. Протягом кожних семи років від нашого тіла не залишається попередньої клітини,всі вони замінюються іншими, новими, а пам'ять залишається тією ж.
Захоплені потоком життями можемо тимчасово забути про нашу відповідальність перед Богом. Тому Бог користується деколи нашою пам’яттю, нагадуючи нам про той чи інший поганий учинок, течи інше порушення Його волів надії, що ми усвідомимо перед Ним нашу провину, розкаємось перед Ним і почнемо нове життя в Христі. Сотні разів Бог звертається до людини на сторінках Святого Письма та вжитті і каже «Пам’ятай!»

Питання 4: ЯКЩО НЕМАЄ ЗАГРОБНОГО ЖИТТЯ, ТО
ЧОМУ ЛЮДИНА ОБДАРОВАНА ОСОБЛИВОЮ ЗДІБНІС-
ТЮ ДУМАТИ ПРО МАЙБУТНЄ І ЖИТИ МАЙБУТНІМ?

Питання 5: ЯКЩО НЕМАЄ ЗАГРОБНОГО ЖИТТЯ,
ТО ЧОМУ ЛЮДИНІ ДАНІ ВІЧНІ ПРАГНЕННЯ І НЕВТОМ-
НІ ПОТРЕБИ ДУШІ, ЯКІ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ПОВНІСТЮ
ЗАДОВОЛЕНІ В НАШОМУ КОРОТКОЧАСНОМУ ЖИТТІ?
Рогозін
Павло Йосипович
(1898-1974)
Широко відомий християнський діяч, випускник Сорбонського університету в Парижі, апологет, автор багатьох книга також редактор журналів Християнині Сіяч Істини Íîâîçàâiòíèé Як тільки Ісус вийшов на Своє публічне служіння після хрещення, Іоанн Хреститель проголосив «Ось
агнець Божий, який забирає гріх світу»(Іоанна.1:29). Сам же Христос, обравши дванадцятьох учнів, почав їм відкривати, для чого Він прийшов на землю І почав навчати їх, що Син Людський має багато постраждати і бути відкинутим старійшинами, первосвящениками й книжниками, і бути вбитим, і на третій день воскреснути. І говорив ці слова відкрито (Мрк.8:31-
32); Бой Син Людський не для того прийшов, щоб Йому послужили, а щоб послужити й віддати Своє життя у викуп за багатьох (Мрк.10:45).
З цих слів, записаних в Євангелії, ми дізнаємось, що Христос прийшов на землю, щоб віддати Своє життя за багатьох. Грецьке слово «άυτί», в перекладі – за, буквально означає – замість. Тобто замість інших Він вмер на хресті. « Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, такі Він не відкривав Своїх уст (Іс.53:5-7), та ін..
Біблія засвідчує, що Ісус Христос вмер не за Свій
гріх, а за гріхи інших і тому називає Його Агнцем Бо-
жим. І як кров ягняти, яке різали, щоб помазати пере-
кладину й одвірки на спасіння ізраїлевих синів від Бо-
жого суду, такі кров Ісуса Христа, пролита на Голгофі,
спасає людей, які увірували, що Христос помер за них. Якби хто не думав, але прийде час Божого суду, як він колись прийшов на Єгипет. Тільки той, хто увірував в Ісуса Христа, які той хто помазав перекладину з одвірками, буде спасенний!
ÀÏÎËÎÃ²ß ÕÐÈÑÒÈßÍÑÒÂÀ

4
Пасху я завжди отримував щось новеньке штани, сорочку, взуття… В очікуванні цього в мені все тремтіло, я ніяк не міг дочекатись, коли ж воно настане бона свята і поїсти добре можна і відпочити. Проте всю цю радість постійно намагалася зіпсувати атеїстична влада, якоюсь вказівкою згори то призначать дуже важливі заходи, то суботники, то недільники аби тільки знищити те, що нагадує людям про Бога і про все святе. Але всі ці безбожні заходи були малоефективними люди все одно святкували. По декілька днів. Всі вітали один одного, спішили до церкви, раділи, здавалось в повітрі відчувалося щось величне. Ніхто не працював, навіть самі атеїсти, бо інші люди одразу почали б докоряти.
Так було тоді… А що ми маємо сьогодні І свята залишилися ті ж, і люди… проте щось змінилося. Чомусь вжене тільки в неділю, ай у великі свята працюють базари, будуються або ремонтуються будинки, там щось кується, а там копається… Кудись подівся справжній святковий настрій, все менш люди вітають один одного, і тільки збільшена кількість сп'янілих на вулицях тепер свідчить про якесь свято. Люди добрі, до чого жми дійшли Хто нас тепер примушує працювати в дні Божі, як це було колись Ми ж християни, і свідчим, що маємо віру в душі, то чому ж так зневажливо ставимось до всього святого. До того, що так потрібне для нашої безсмертної душі Де ж благоговіння перед величним Богом, який дарує нам спасіння Хіба така невдячність небесному Батьку може принести нам щось добре Невже теперішні події нас нічому не вчать

Народ, що відкинув святині - деградує.
Ùî çì³íèëîñü?
Пригадую своє дитинство… Скільки різних випадків, дитячих мрій і хвилювань, закарбувалося в пам’яті. Хоч з того часу збігло понад три десятиріччя, але поне- волі з далекого минулого випливають яскраві епізоди. І, чомусь, завжди порівнюю ті часи з теперішніми. Ось і тепер пригадались тогочасні святкування.
До свят готувались заздалегідь, старанно. В хатах прибирали, підбілювали, чистили й мили. Зі всіх сторін текли запахи всіляких смачних страв, які готувалися на свята, особливо на Різдво та Пасху. А ще, на
Âîñêðåñ ³ç ìåðòâèõ!

Мільйони людей, вступаючи в свідоме життя, надіються нате, що воно буде щасливе і безтурботне. І я,
Старжинський Сергій Юрійович – один із них. Народився в 1961 році умісті Києві всім ї звичайних, нічим непримітних людей. Про Бога, або про щось святе ніколи від батьків не чув. Мати турбувалась про мене як могла, а от батькові було ніколи – він гірко пиячив. Так продовжувалося до 14 років, покине народилася сестричка. Вся мамина увага переключилася на неї, а яви- явився нікому непотрібним підлітком. Поступово вулиця замінила мені батьків. Появилися друзі з якими почав пити, курити і займатися іншими гріховними справами. Невдовзі вже був поставлений на облік в дитячій кімнаті міліції, а в 18 років умовно засуджений на 2 роки. За цей період продовжував старанно удосконалювати свою гріховну кваліфікацію, поки в 1982 році не покликали до армії. Але уже через рік служби, на Далекому Сході, був засуджений воєнним трибуналом на 3 роки за дідівщину. Там, у Владивостоці, як перший наслідок мого безпутного життя, була сильна втрата зору. Відбувати покарання відправили на Україну, в Но- вобіличі, колонію загального режиму. Там був поставлений діагноз часткова атрофія очного нерва обох очей. Після звільнення не тільки зір, алей загальний стан здоров’я почав швидко падати і тепер я вже надовго прописався до лікарні. Всі мрії про прекрасне і щасливе життя остаточно зникли після того, як лікарі встановили ще один діагноз розсіяний склероз судин. І ця хвороба прогресувала до такої степені, що я вжене міг обходитися безсторонньої допомоги. На нічне знімав навіть сорочки, бо не міг розстебнути
ґудзики. В результаті чого дали першу групу інвалідності до кінця життя. Всі мої друзі кудись подівалися, я залишився одиноким, а молоде життя стрімголов покотилося до фінального кінця.
В лікарні познайомився з однією непутящою жінкою, на якій і женився. Проживали у неї, на Сирці, де разом пили, курили, вживали наркотики, а поп ятах за мною ходила смерть. Але, одного разу, на різдвяні свята 1995 року, наш дім відвідав Господь, в лиці християнської молоді. Вони запросили на своє служіння, яке тоді проходило в домі культури «Артемовець», що на Сирців Києві. Змучена гріхами душа, якось зразу потягнулася до чогось світлого. Я, жінка і її дочка стали постійними відвідувачами як «Артемовця», такі церкви на Борщагівці.
З того часу наше життя стало змінюватися. І ось настав щасливий і радісний день сімейного Воскресіннями троє, покаялися Бог дав силу залишити сигарети, п’янство і наркотики. А в 1997 році, літом, я прийняв водне хрещення.
З тих пір в моєму житті настали інші дні. Бог укріпив здоров’я, появилися нові друзі. І що найголовніше – я ще живий Це всупереч прогнозам лікарів і здоровому глузду. Тепер від всієї душі дякую Богові зате, що воскресив мене мертвого, для нового життя в Христі Ісусі!
Дорогий друже, можливо твоє життя набагато культурніше ніж моє, але якщо ти ще не розкаявся в своїх культурних гріхах, то безнадійно пливеш до своєї останньої земної пристані, за якою маячить вічна темрява. Але якщо ти шукаєш вихід, то я готовий тобі допомогти ось мій телефон:
0980476841
Сергій.
Ùî êðàùå?
Надзвичайно дивовижна, різнома-
нітна і прекрасна наша Земля. Скільки
гарного і екзотичного зустрічаємо ми на-
вколо. Всього не перерахуєш, що для лю-
дини передбачено на ній – живи та радій

Однак чому ми зустрічаємо так
багато понурих, безрадісних людей Та й
самі, хіба не випробовувалися приступами
якоїсь незрозумілої печалі Нерідко нами
оволодівають і мрії про далеке щастя. Що
це і чому Чи не є воно підсвідомою тугою
по загубленому раю, яка дає про себе
знати, навіть в самі сприятливі хвилини
Так, рай загублений ще на зорі людства, але він буде повернений Син Божий, наш Спаситель, взяв на Себе це завдання йду приготувати місце для вас. І коли піду і приготую місце для вас, Я прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і вибули там, де Я, написано в Євангелії від Іоанна 14:2-3. Чому такий привабливий рай, що там особливого Розповідають історію про одного цигана, що увірував, який, почувши про небесний Єрусалим, вигукнув Невже я ходитиму по вулицям з чистого золота Тане золоті вулиці притягують мільйони віруючих, а дещо зовсім інше, наприклад :
- В небі не буде хвороби, старості і сліз- Не буде страху і невизначеності перед майбутнім- Не буде облудних обіцянок і зради- Інфляція не з’їсть» заощадження- Не будуть потрібними візи, закордонні паспорта, а часі відстані не матимуть ніякого значення.
Цей список можна ще довго продовжувати,
але чи необхідно?

Ùî ìè ðîáèìî äëÿ ìèðó?


Вже довго на нашій Батьківщині не було війни.
Ми давно звикли жити під мирним небом і навіть
не уявляли, що у нас в Україні може бути війна, і не
бачили до цього ніяких підстав. Але вона прийшла…
Прийшла якось несподівано і неочікувано. Жах війни викликав багато запитань Щодалі буде Як вижити Що тепер робити Як нам всім рятуватися І хто допоможе?
Усе почалося з Майдану. Не вперше, але тепер це вже були не жарти горіли не тільки шини, ай автомобілі, люди та будинки. Стріляли снайпери, постійно щось вибухало і на додаток до всього пройшла чутка, що сусідня держава планує ввести свої війська і ось- ось може розгорітися велика війна…
Як бутив цій ситуації християнину Чим озброюватись і як захищатись Ми, віруючі, не могли залишатися сторонніми і байдужими, тому спішили до Церкви дому молитви, де ревно благали Бога помилувати нас і якось відвернути цю біду. Ми дуже добре розуміли, що тільки Бог може зупинити це вогнище, щоб воно не дісталося до нас. Але чи почує Він нас і дасть відповідь. Пригнічені і збентежені, ми знову і знову спішили до молитовного будинку, разом із нашими всіма дітьми плакати і молитися до Небесного Отця, щоб Він захистив нас і нашу країну. Неодноразово перебували в пості по декілька днів і навіть малі діти відмовлялися від їжі, нічого не їли і нічого не пили.
…І Бог чув молитви дорослих і дітей. Не розгорілась війна так далеко, як нам це пророкували. І зовсім немає значення чи то санкції стали вирішальними, чи мужність і патріотизм, чи, може, щось ще, але ми чітко розуміємо – Бог стримує цю війну і це найбільш надійна зброя.
…І знову ми святкуємо Великдень Як приємно
святкувати зі своєю родиною та друзями без гуркоту
гармат! Тому ж вклонімося з великою вдячністю нашо-
му воскреслому Спасителю за свято миру і спасіння!
«Ні-ні, я не міняю батьківської віри -Категорично мовиться при всіх.
Але якщо розглянути питання щиро Причиною всього банальний гріх.
Його, любимого, не хочемо лишити,
Ще й хвалимось, немов чеснота це,
І, як батьки, продовжуєм грішити,
Писанням нехтуючи і Творцем.
В щоденних клопотах довічності байдужі,
Мовляв, що буде всім, те і мені,
А поряд щастя у Христі Ісусі
Й зарозуміле наше «НІ-ні-ні!..»
І що в народі йменням славним зветься:
Обряди, звичаї, гучні свята, -В нас є Але, тужливо пусто в серці Ні вірив нім немає, ні Христа.
ÑÏÎÃÀÄÈ, ÐÎÇÄÓÌÈ

5
Мамо, мамо моя, я прийшла тобі в сні, Ти в обличчя мене не впізнаєш,
Не дозволивши в світ народитись мені.
Ти мене, моя мамо, не знаєш.
Все життя буде біль тобі серце пекти,
Я ночами тобі буду снитись Нащо, мамо, ти рвала мене на шматки,
Чом на світне дала народитись
В тебе, мамо, хороша сім'я,
Може інші народяться діти.
Будеш інших любити, а я…?
Чом мене ти наважилась вбити?
Душі зачаті в тілі, вже є,
Вже живуть, все вони відчувають.
Я дитятко кохане твоє.
Навіть звірі дітей не вбивають.
Äîçâîëåíèé ãåíîöèä?
Якось скаржилась мені одна жінка Яне можу ночами спокійно відпочивати – мене, уві сні, постійно кличуть малі діти Мамо Мамо. Це сталося після того, як вона зробила декілька абортів. І це непоодинокі випадки – це масове явище останнього часу Ось невелика вражаюча статистика- Сьогодні у Німеччині відбувається більш ніж 100 000 абортів у рік- У Європі зароків мільярд абортів- У Росії на 100 пологів – 60 абортів- В Україні – 7 тис. абортів кожний день 21 тис. на місяць понад 250 тис. нарік- Психіатричні лікарні Німеччини переповнені молодими мамами, які не знаходять спокою після абортів Задумаймося над цим Чи не повстануть такі ненароджені діти нашими суддями у великий День воскресіння усіх мешканців землі?
Ïðèò÷à ïðî áëóäíîãî ñèíà, àáî ïðèò÷à
ïðî ëþáëÿ÷îãî Áàòüêà
В Євангелії є багато притч, кожна з яких ілюструє якусь важливу духовну істину.
Притча про блудного сина найбільш відома з них. Вона яскраво висвітлює глибину падіння і провини

людини і велич любові небесного Батька.

Ось ця притча:
В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав Отче, дай мені належну частину майна І розділив батько між ними майно.
А через кілька днів молодший син, зібравши все, подався в далекий край і розтратив там майно своє, живучи розпутно. А коли він усе прожив, настав великий голоду краю тому, і він став бідувати. І пішов, і пристав до одного з мешканців краю того, а той послав його на поля свої пасти свиней. І він радий був наповнити шлунок свій стручками, що їли свині, та ніхто не давав йому. Опам’ятавшись, він сказав Скільки наймитів у батька мого мають хліба надміру, а я тут з голоду гину. Встану, піду до батька мого і скажу йому Отче, я згрішив проти неба і перед тобою і вже недостойний називатися сином твоїм. Прийми ж мене як одного з наймитів твоїх
І, вставши, пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем і побіг, кинувся нашию йому і почав цілувати його. А син сказав йому Отче, я згрішив проти неба і перед тобою і вже недостойний називатися сином твоїм А батько сказав рабам своїм Принесіть найкращу одежу, і одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги і приведіть відгодоване теля, і заколіть: будемо їсти і веселитись, бо цей син мій був мертвий і ожив, пропадав і знайшовся». Та й почали веселитись…
Євангелія від Луки, Гравюра Гюстава Доре
Песах – ªâðåéñüêà Ïàñõà
Як ми вже з вами розібралися, святкування Пасхи було започатковано в стародавні часи самим Богом для ізраїльського народу. А все що встановлюється Богом живе повіки. Тому євреї і по цей день святкують Пасху. На їхній мові вона носить назву – Песах.
Але величного Єрусалимського храму давно вже немає, щез часів римського полководця Тита. І жертовник відсутній, тому не принесеш в жертву агнця, головного пасхального символу. Як же сучасні євреї святкують Песах?
Для цього вони збираються всією сім’єю у святкову ніч і звершають особливу трапезу, яку називають Седер Песах. Їжа націй вечері спеціально підібрана і носить символічний зміст, відповідно до свята. А центральною частиною такого сімейного спілкування є розповідь про Вихід ізраїльтян з Єгипту. Носить вона назву – Агада і супроводжується співом біблійних псалмів і молитвами. Ця традиція основана на Божому повелінню, яке записано в Біблії, книга Вихід,
12 і 13 розділи А вибудете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки… І станеться, коли запитають вас ваші сини Що то за служба ваша то відкажете Ця жертва – Пасха для Господа, що обминув був доми
Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг… Бо силою руки Господь вивів вас із звідти.
Все це робиться з надією, що в недалекому майбутньому буде звершатися Песах в знову відбудованому Єрусалимському храмі. Це мрія кожного правовірного єврея.

×îìó Ïàñõà
ñâÿòêóºòüñÿ â ð³çí³ äí³?
Воскресіння Христове (Пасха) є одним із найбільших християнських свят. Однак, у щирих християн нерідко виникає питання, щодо самої дати святкування Христового воскресіння. Чому Пасха, на відміну від інших Євангельських подій (Різдво, Преображення Христове, не прив’язана до конкретного числа, а святкується у різні дні і навіть місяці. Крім того, різниця міжправославною та католицькою Пасхою не зводиться до розбіжностей між Григоріанським і Юліанським календарями (13 діб, а святкується нерідко з інтервалом у місяць, а іноді збігається у датах.
Дати вичерпну відповідь на означені питання в межах короткої статті неможливо. Однак, ми спробуємо внести ясність, хоча б у ключових питаннях. Перше нащо варто звернути увагу, це те, що згідно тексту Євангелії, Ісус Христос був розіп’ятий у дні іудейської Пасхи і воскрес у перший день неділі (в іудеїв тиждень закінчується у суботу. Природно, що для перших християнських громад, котрі складалися значною мірою з іудеїв (тобто людей традиційно живущих по іудейському календарю, орієнтиром для розрахунку християнської Пасхи слугувала Пасха іудейська. Згідно з Мойсеєвим законом вона святкувалася помісячному календарю 14 нісана в повний місяць. Крім того, у різних першохристиянських громад існували свої методики розрахунку Пасхалії. І як наслідок водному місці вже святкували Пасху, а в іншому ще продовжувався Великий Піст. Щоб усунути протиріччя, під час І Вселенського собору (325 р) та помісного Антиохій- ського собору (341 р) було вироблено правила розрахунку дат святкування християнської Пасхи, а саме:
• Виключно після іудейської Пасхи (14 нісана, під час повного місяця)
• Обов’язково після весняного рівнодення
• Завжди у неділю
Прив’язка до Старозаповітньої Пасхи, а отже іудейського календаря, була зроблена у зв’язку з бажанням зберегти послідовність Євангельських подій проте, що Христос воскрес вже після єврейської Пасхи. Однак, з огляду нате що іудейський календар був місячним і
14 нісана могло випасти на будь-яку дату з 21 березня весняне сонцестояння) по 18 травня, то відповідно і християнська Пасха стала перехідним, в плані дат, святом. Той факт, що християнська Пасха мала святкуватися після повного місяця і обов’язково не під час іудейської, також вніс свої корективи. Адже, якщо повний місяць випадав на 18 квітня в неділю (тобто в цей час євреї відмічали свою Пасху, то християни, урочистість переносили на тиждень вперед (25 квітня. Нарешті, зауважимо те, що методика розрахунку дати Пасхи у католиків та православних відрізняються. Це призводить до того, що відбувається невідповідність між загальноприйнятою різницею відзначання християнських свят за Юліанським та Григоріанським календарями (13 діб. Таким чином, дата святкування Пасхи є «плава- ючою» не лише по відношенню до сонячного календаря, але і щодо католицької та іудейської Пасхи. Незважаючи на це, щирі християни святкують непросто дату, а подію Христового воскресіння, яка безумовно стала поворотним моментом в історії людства Ïàñõè 2015-2030
2023 - 16 квітня
2024 - 5 травня
2025 - 20 квітня
2026 - 12 квітня
2027 - 2 травня
2028 - 16 квітня
2029 - 8 квітня
2030 - 28 квітня
2015 - 12 квітня
2016 - 1 травня
2017 - 16 квітня
2018 - 8 квітня
2019 - 28 квітня
2020 - 19 квітня
2021 - 2 травня
2022 - 24 квітня
Ö²ÊÀÂÎ ÇÍÀÒÈ

6
Îïèòóâàííÿ ïîêàçàëî:
á³ëüø³ñòü îïèòóâàíèõ ââàæàþòü
Ïàñõó âåëèêèì ðåë³ã³éíèì ñâÿòîì.
На питання : Що для вас Пасха?»
42% відсотки відповіли, що вважають Пасху великим релігійним святом.
Близько 27% рахують Пасху елементом культурних традицій. Трохи менше 18% опитуваних думають, що свято Воскресіння, це ще одна можливість побачити друзів і рідних.
Понад 10% вважають Пасху просто ще одним вихідним днем.
В тому, що Пасха асоціюється з великою кількістю смачної страви, признались біля 2 %, і лише трохи менше 1 % завагались із відповіддю.
Багато людей вважають це свято особливим і багато хто, саме в цей день підуть до церкви. Один або два рази нарік вони все ж ходять до церкви. Алена превеликий жаль, Великдень для них - просто нічого незначуща традиція. В цей день вони їдять паску, крашанки, та інші традиційні страви, проводять часу колі сім'ї - ось і вся їх Пасха.
Для інших - це велике релігійне свято. Вони приходять до церкви з думками про Бога і про значення Великодня. Вони дотримуються безліч релігійних традицій, наприклад, святять паски і крашанки, а чимало, навіть і спиртне. Також вітають один одного традиційним привітанням Христос воскрес Воістину воскрес!»
І лише для невеликої кількості людей це не традиція Для них це свято віри та надії, що і для них постане день великого воскресіння та зустрічі з воскреслим Спасителем Тому вони святять тепер не щось, а Когось, тобто Того, хто подарував їм спасіння та надію вже на своє воскресіння
Друже дорогий До якої категорії належиш ти Ти колись замислювався над цим питанням?
Ìóäð³ âèñëîâè
Ми зустрічаємо багато освічених людей, та справді мудрих – одиниці. Кому ж дістається мудрість и хто може оволодіти нею Ось що каже про себе вустами царя Соломона сама мудрість Я ЛЮБЛЮ ТИХ, ХТО МЕНЕ ЛЮБИТЬ, ХТО ШУКАЄ МЕНЕ, ТОЙ ЗНАЙДЕ МЕНЕ Смерть жахлива тільки для того, хто був духовно мертвим протягом життя Смерть жахлива тільки для того, хто був духовно мертвим протягом життя Не будьте мертвими душами, а живими. Є тільки одні двері вжиття, й ці двері – Ісус Христос Не будьте мертвими душами, а живими. Є тільки одні двері вжиття, й ці двері – Ісус Христос
Правду можна поховати, але вона не залишиться довго в могилі Правду можна поховати, але вона не залишиться довго в могилі Смерті тіла непотрібно боятися, та потрібно боятися загибелі душі.
Смерті тіла непотрібно боятися, та потрібно боятися загибелі душі. Є дорога, яка здається чоловікові прямою, але кінець її – дорога смерті.
Є дорога, яка здається чоловікові прямою, але кінець її – дорога смерті Язик лагідний – дерево життя, а лукавий пригнічує дух Язик лагідний – дерево життя, а лукавий пригнічує дух.
Çàïîâ³ò Ñêîâîðîäè
Незадовго до своєї смерті Григорій Савич Сковорода заповів поховати його на пагорбі край ставка біля гаю, де він часто грав на сопілці. Та зробити напис Світ ловив мене, тане спіймав!»
Упокоївся Григорій Савич 29 жовтня 1794 року. Вдень його смерті до поміщика, у якого він жив, зібралося багато гостей. За трапезою Сковорода був дуже веселим і говірким, розповідав про свої мандрівки та зустрічі з різними людьми. По обіді він пішов у сад. А підвечір господар збентежився, що Григорій Савич довго не повертається, та й почав його шукати. Знайшов Григорія під високою розлогою липою. Той урочисто та спокійно копав собі могилу. Григорій Савич помер тієї ж самої ночі.
Ö³íà ñâîáîäè
Перський цар Кір в якомусь з походів взяв у полон одного князя з сім’єю. Кір запитав у князя:
«Що ти мені даси, якщо я поверну тобі свободу?»
«Половину мого царства, - прозвучала відповідь.
«А якщо я звільню твоїх дітей?»
«Усе моє царство».
«А що ти даси за свободу своєї дружини Самого себе!»
Кіру так сподобалася відповідь князя, що він подарував свободу всій сім’ї без викупу. Повертаючись з полону князь запитав дружину:
«Ти помітила, яким великодушним був Кір?»
На що вона відповіла:
«Я бачила тільки того, хто сам був готовий віддати своє життя заради моєї свободи!»
Ісус Христос не лише був готовий, ай справді віддав своє життя за нашу свободу від гріха та пекла.
²ñòîðè÷íà äîâ³äêà
Після ІІІ ст. звільнення рабів стало урочистою подією, яка відбувалась в присутності священників та общини. Ця подія, як правило, поєднувалась з церковними святами, особливо Пасхою. Володар приводив раба до вівтаря, читався документ про звільнення, служитель промовляв слова благословення й община приймала відпущеного раба як вільного брата, що мав однакові права та привілеї з усіма іншими членами.
Так, в Матролозі св.Севастяна, розповідається, як багатий римський префект Хро- матій (за імператора Діоклетіана), прийнявши християнство, звільнив 1400 рабів, охрещених разом із ним. Бо він вважав, що людина яка стала дитям Божим, неповинна бути рабом чоловікові.
(Цитата з книги історика Пилипа Шаффа
«История христианской церкви А якщо не вмиватись, що буде
А якщо не вмиватись, що буде Яка це важка праця – мити руки та вмиватись, та щез милом, та ще і кожен день І хто ж це таке придумав Ось наш песик Рекс ніколи не вмивався – і нічого. А тут тобі з самого ранку нагадують про це. Скільки часу витрачається А грошей, намило та пасту для зубів Так, приблизно, розмірковують діти, коли мама чи тато нагадують їм, що потрібно йти вмиватись та чистити зуби.
Але це не примхи дорослих, а необхідність, бо у кожної людини і на тілі, і всередині оселяються якісь хижі звірі. Вони дуже різні і їх може бути дуже багато, так що саме від них може залежати наш фізичний стані з ними треба постійно боротися. Ось фотографії деяких звірів з фотографованих через мікроскоп в лабораторії першої клінічної дитячої лікарні м. Києва нашою співробітницею.
Яйце аскариди підшкірний кліщ демодекс глист лямблія
Якщо у нашого тіла є так багато ворогів, тим більш їх є у нашої душі, яка потребує ще більш ретельної гігієни. І не тільки слова паразити, ай недобрі грішні думки, зло, гордість, заздрощі, лукавство, неправда, та багато іншого «з’їдають» нашу безсмертну душу. І тільки один лікар може врятувати від цієї хвороби : це наш воскреслий Спаситель – ИСУС ХРИСТОС!
Ö²ÊÀÂÎ ÇÍÀÒÈ

7
Сила
Сила життя життя
Це було весною. Прибираючи подвір’я, погляд упав на місце де межували городі асфальт.
Там щось відбувалося. Суміш із смоли і граніту чомусь тріснула. Складалося враження, що знизу хтось надавив з великою силою, ніби великим кілком, і ось-ось продавить це покриття.
Щось хотіло вирватись на поверхню.
Те щось малосилу і бажання проламати перепону. Навіщо?
Відломивши кусок асфальту, погляду відкрилась вражаюча картина. З розтріснутої горіхової шкаралупи ріс, на перший погляд, ніжний паросток. Ніжний але ж яка сила!
Уява намалювала картину, як оцей росточок обпершись корінчиками уземлю, сконцентрував всю міць ніби велетень-силач і почав свою справу. Натиснув ніжним своїм тілом і перепона не витримала, тріснула, роздалася….Сила природи, скажемо ми.
Так, сила, але не природи – а життя Цю силу життя рослині хтось дав. Хто. Після смерті на хресті Ісус Христос був похований у гробниці, яка булав скелі. Вхід був привалений великим каменем, опечатано, охоронявся. Та до сходу сонця, на третій день не втримали Його ні гробниця, ні камінь, ні охорона!
Він воскрес Інакше бути не могло. Невже Того, хто дав силу життя всьому існуючому на землі, можна було втримати в гробниці Так само Бог хоче допомогти кожній людині здолати перепону невір’я. Христос Воскрес Воістину Воскрес!
Сьогодні Федько знов, не запаливши лампу, сидів біля вікна і сумовито споглядав темряву. Останній день, перед Великоднем, добігав кінця. Хата вже була наповнена запахами спечених і наварених страв. Біля печі, які кожного року, ще іще поварю- вали баби-куховарки. Великодній стіл в їхній хаті, завжди ломивсь від крашанок, холодців, печеного м’яса, ковбас та риби, булок-пасок, і навіть тістечок. Але свят Федько не любив. Не втішали його ні наїдки, ні дарунки, ні забави. Не розумів він у чому ж полягає радість свят. Заради чого відмічають їх, і хто їх придумав. Хіба лише щоби байдикувати, у ці дні, і наїдатись І від цього нерозуміння теж було сумно. Першою ж причиною Федькового смутку був батько. От вже чотири роки як не стало мами. З тих пір, частенько ухаті батько зчиняв п’яні погроми. Особливо, коли відмічали свята – Різдво, Великдень, на Спаса, на Миколи та Андрія ( батько був Микола, за дідом
Андрійовий). Та їхнє сільське престольне - Михайла. Битим було все, що упадало під руку – ослони, посуд, вікна, й сам Федько, а бува навіть мала сестричка Га- нуся. Іноді Великдень зустрічали у синцях. Цьогоріч особливо тяжко було, коли батько пиячив кілька днів на Щедрий вечір. При згадці цих святкувань, Федько торкнувсь ледь прижилих ребер. Таке було й коли ще жила мама, але дуже зрідка. Тоді діставалося їй, а тепер не стало заступниці, і ці муки куштували діти.
Поскаржитись можна було лише двом людям на селі – священику отцю Михайлу, і старості села - Хомі
Силовичу, батьковому дядьку. Біда була лиш втім, що у свята, батько саме й розпочинав свої гульбища з першим, а ще частіше - з другим. Все починалося з церковної служби, (де його вельми шанували, бо він найбільше у селі жертвував на храм – мав два млини, і багато ріллі, а продовжувалося в котрогось спільника, ато й у шинку. Скінчалося ж на Федьковій та
Ганусиних сирітських головах. Ось і сьогодні, бідний хлопчина дивився у безпросвітну, мов його теперішні думки темряву, в чеканні приходу п’яного батька. Згадалася й ще одна причина для хвилювань. Хоч, коли зізнатися, точно Федько не знав – чи варто її лякатися. Але таїна частіш лякає. Декілька днів тому, вночі, він прокинувся від того, що почув незрозуміле. Чийсь плач, чи то голосне читання молитви. Коли ж тихенько підкравсь, й зазирнув у шпарину до господи, звідки саме виривався промінь від гасової лампи - побачив, що батько читає якусь книгу. Федько вперше вжитті побачив, що той читав. Завжди, коли потрібно було що зачитати, це уголос робив батьків помічник - молодий єврей Хаїм. А зараз Микола Андріїв читав сам, водив грубим нігтем порядках і уголос по складах проказував слова, але час від часу зупинявсь, і… починав плакати і слізно причитати схиливши голову на стіл, мов побивався за ким. Далі витершись долонею, знову читав. Що то була за книга, Федько так й не взнав, бо батько зачинив її у скрині. Одне було точно - це була виняткова рідкість, бо слова уній були написані нашою мовою
– хлопчина те розібрав у батьковому шепоті. Як син зроду не бачив тата за читанням, такі ніколи за молитвами. Перехреститься, й сідає до їжі, так само й передднем, чи в дорогу, або до праці. Ось саме тому, підглянуте вночі, видалось таким загадковим. Що ж то було?
Засумований Федько вслухавсь у кожний звук, бо знав, що навіть й сьогодні батько може з’явитися підпитим, ато й зі спільниками. Серце здригнулося - пригадалися гидкий горілчаний чад, п’яні варнякання і дядькові Михайлу і той став читати з неї Божі Слова на простій нашій мові. А опісля, разом з Архипом став пояснювати й наводити приклади, відповідати і говорити багато-багато чудного та цікавого про Бога, про людей, про ангелів, про їхнє село, і саме дивне - про Христа, Божого Сина вмерлого, алей воскреслого - і
живого тепер! Таких слів ні Федір, ні сам Микола Андрійович ніколи не чув, отже обоє тільки приголомшено переглядались. І навкруг оглядалися лише для того, щоби побачити чи все це правда, чинена- снилося таке. А наступного святкового дня коли ще ледь світало, батько забрав їх з сестричкою… і повіз у Любо- мирку на богослужбу євангелістів, де читалось зрозуміле Євангеліє. Проповідувалося про живого Ісуса Христа, проте як святкувати і жити людям…
******
Той же день – Великдень, цього разу став днем воскресіння мертвої душі Федькового батька – він навернувся до Бога. І розумілося, що віднині їхній дім житиме інакше. Інакше відзначатиме свята. Житиме по тому, як пише Боже Слово. Й сьогодні, коли всі на селі, як завжди, віталися - Христос воскрес Федір, тепер, зовсім по іншому відповідав Воістину воскрес - бо відчував, що це стосується і їхнього дому, і його душі.
Бо тепер і йому відкрилась великодня радість.
глузування, а потім лайка і окрики, обзивання служок,
Федька і сестрички - і прокльони усіх і вся, і побої а потім розбиті і порізані у кров батькові руки. Так в їхній хаті кінчалося кожне свято.
Ще здалеку почувся тупіт коня. Відчинилися ворота, й точно, батько повернувся непросто запізніло, ай таки не сам. З ним були ще вдвох. В душі сина знову все стислося і затремтіло. Кухарки миттю стали накривати стіл. Єдине, що сьогодні дивувало - балакав з дядьками батько притишено, зазвичай у подвір’ї стояв би галас. А коли зайшов до хати, й зовсім все стало незвичним- Федоре, ти де – гукнув, і той зрозумів, що сьогодні батько не пив. Хлопець здивовано, але трохи сміліше вийшов з темної горниці, - це мій син Федір, а це дядько Михайло й дядько Архип з Любомирки… висідайте, сідайте он тут…
Федько, хоч й вклонився-поздоровався, як був навчений, проте зовсім оторопів.
«Якийсь батько не той… що се могло стати - подумав, але відповіді не знайшов.
Відповідь прийшла пізніше… І вразила Федька вкінець. Коли після вечері, батько відчинив скриню, дістав звідти товсту нічну книгу… це була Євангелія.
Тільки-но надрукована письменником Нечуй-
Левицьким, яку батько виміняв на два мішки борошна. Кажуть з далекого Львова привезли. Він подав її
ÕÓÄÎÆͪ ÑËÎÂÎ
Великодня радість

8

Бог говорить до людей по різному
Навколишній світ – це велика Божа книга, через яку Він нам про щось розповідає. Розповідає ця книга природи і про майбутне воскресіння. Перед нами два, дуже знайомих, приклади. Неприємна гусінь, яка воскресає чарівним метеликом
Мертве зимове дерево, та воскресле весняне
Попрацюй репортером Проведи інтерв’ю: а) Тата, або мами, б) бабусі дідуся, в) вчителя, г) твого однолітка.
Задай усім два питання: Що ми святкуємо у Великдень Для чого живе людина?»
Обов’язково запиши, та збережи їх відповіді та пояснення.
Прочитай Пасхальне оповідання про смерть і Воскресіння
нашого Господа Ісуса Христа
(Євангелія від Матвія розділи. І будеш знати, що святкують у Великдень християни. Спробуй дати вірні відповіді на питання, і у тебе вийде місце з Біблії, яке потрібно вивчити напам’ять, бо воно стосується християн.
Божих тобі благословень!

Впиши відповіді сюди
:
1. Хто, взявши тіло Iсусов е, поховав Його у своїй новій гробниці?
• Йосип з Єрусалиму - 4 • Нікодим - 2 Симон керінеянин - 3 Йосип з Ариматеї - 1 4. Чому сторожа стала говорити, що Iсусов е тіло вкрали вночі?
• їх налякали і пригрозили - т
• вони отримали гроші - р
• їм порадили фарисеї - л
• вони вирішили пожартувати - в. Хто самий перший звістив, що Христос воскрес?
• Ангел - Апостол Петро - Марія Магдалина - Апостол Іоан - 7 6. Як привітали жінки Iсуса, який з’явився їм одразу після воскресіння?
• Сказали Радуйся і впали перед Ним - обняли Його ноги і вклонились Йому до землі - вигукнули Христос воскрес - поклонились Йому до землі, а дехто вагався - 2 2. Які трипер епони мали перешкодити збутися словам Iсуса про Його воскресіння Понтій Пилат, цар Ірод, синедріон - П
• Печатка на гробниці, 30 срібняків, важкий камінь - С
• Важкий камінь на гробниці, печатка на гробниці, сторожа з солдат - К
• Печатка на гробниці, важкий камінь на гробниці, срібняки сторожі - І. Який був вигляд ангела, що з’явився жінкам при гробниці як блискавка, а шати білі, як сніг – о
• осяйний, вельми величний - е
• шати подібні до райдуги, асам сяяв - а
• білий, так що білильник не вибілить - и Біля віконця пташечка присіла,
Прощебетала щось і полетіла.
Я подивився пташечці услід,
Й весни помітив радісний прихід.
Вона прийшла неждана, гарна, мила
І людям звістку принесла щасливу:
Христос ожив Природа пробудилась.
Яка до нас велика Божа милість!
ÄËß Ä²ÒÅÉ
Молитовний будинок
Київської церкви МСЦ ЕХБ,
по вул. Бакинській 11.
Богослужіння проходять
середа, п’ятниця – 18:00,
неділя – 10:00 та 17:00
Контактний тел. 097 081-58-39
Видання церкви Євангельських Християн
Баптистів, м. Київ, вул. Бакинська 11
Видається на пожертвування віруючих.
Розповсюджується безкоштовно.
Якщо у вас виникли питання, або ви бажаєте
відвідати богослужіння, звертайтесь за адресою:


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал