Едагогічний альманах




Скачати 88.02 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації30.12.2016
Розмір88.02 Kb.




П
ЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ
.



2011.



В
ИПУСК
11


30

Сушенцева Л.Л.
ВЛИЯНИЕ УЧАСТИЯ УЧАЩИХСЯ ПТУЗ ВО ВНЕУЧЕБНОЙ ВОСПИТАТЕЛЬНОЙ
ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ФОРМИРОВАНИЕ ИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ МОБИЛЬНОСТИ
Освещена
роль
внеучебной
воспитательной
деятельности
в
формировании
профессионально мобильного квалифицированного рабочего. Изложена авторская модель
проекта «Формирование профессионально мобильных качеств учащихся во внеучебной
воспитательной деятельности профессионально-технического учебного заведения».
Ключевые слова: воспитательная деятельность, профессиональная мобильность, модель,
проект.

Sushentseva L.L
EFFECT OF PARTICIPATION VOCATIONAL STUDENTS IN THE EDUCATIONAL ACTIVITY
EXTRACURRICULAR THE FORMATION OF THEIR PROFESSIONAL MOBILITY
The role of extracurricular educational activities in shaping the mobile professional skilled
worker. Author presents a model project "Formation of professional qualities of mobile students in
extracurricular activities educational vocational school.
Keywords: educational activities, professional mobility, the model project.


УДК 37.035







Тіщенко О. М.
*

СУЧАСНІ ІННОВАЦІЙНІ ЦІННОСТІ В ОСВІТІ

Нині в Україні лише третина учнів загальноосвітніх навчальних закладів бере участь у
духовно-оздоровчій роботі. Однією з причин цього стало скорочення мережі освітянських
дитячо-юнацьких секцій, шкіл, підліткових клубів за місцем проживання; бездумний перехід
до надання платних послуг у гуртковій сфері призвів до згортання культурологічно-креативної
та спортивно-масової роботи серед учнівської молоді.
Ключові слова: самовиховання, стратегія розвитку, особистий потенціал учня,
стратегічна інновація, творче мислення, індивідуальний досвід, духовна освіта, взаємодія.

Наполегливі пошуки шляхів стимулювання етичних міжлюдських стосунків на рівні духовно-креативної, діяльнісно-розумової роботи визначатимуть залучення школяра до розвивально-виховного процесу, сприйняття кодексу духовно- християнських цінностей через вивчення Біблії, стимулювання духовності, етико- естетичної культури засобами християнсько-державних свят на рівні мистецтва педагогічної інновації.
Бути творцем, а не руйнівником, що є основою ходою дороги до Бога. Увага до цінностей абсолютно вічного (совість, мораль, сумління) є однією із важливіших сьогодні, про що маємо наукові розвідки низки учених: Бех І. (ціннісні орієнтації);
Вишневський О. (у пошуках джерел духовності); Геник Л. (духовно-естетичні цінності);
Мартинович М. (дорога через пустелю); Стефанюк С. (питання реалізації морально- соціальних взаємин, причини зла); Сурмяк Ю. (християнське виховання); Терещенко Ю.
(мораль у релігіїзнавстві). Роздуми названих авторів привертають увагу педагогічної думки до інноваційних шляхів формування креативно-етичних якостей у молодої людини *1-4; 6; 11; 12].
Маємо декілька груп цінностей, що домінують у працях О. Вишневського,
В. Гаркавця, В. Крижка, С. Стефанюк: цінності особистого життя, а також родинного, громадського, національного, економічного й абсолютно вічного. У названих сферах
*
©

Тіщенко О. М.
*




П
ЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ
.



2011.



В
ИПУСК
11


31

здійснюється життєдіяльність людини, де всю систему цінностей вона узгоджує з абсолютно вічним головним ідеалом – абсолюту добра і блага. Абсолют є фундаментом гуманістичної етики. На Україні система цінностей українського виховання, як зазначають названі автори, розташована по висхідній осі: людина-Бог, де людина осмислюється як частина родини, суспільства, нації, держави, всюдисущого Бога *3; 5; 8-
10+.
Згідно думки зазначених авторів християнська педагогіка нині має використовуватися у навчально-виховному процесі як новий педагогічний продукт, тобто інновація.
Термін інновація запозичений із лат.inovaz – «ідея, яка є новою для конкретної особи». У педагогічній науці немає єдиного погляду на поняття «педагогічна інновація».
Наука трактує інновацію як загальну назву нового педагогічного продукту.
Педагогічне інноваційне мистецтво полягатиме в єдності підходів до формування у школяра певних установок та розвитку в нього духовних основ здорового способу життя, в основі якого (способу) реалізовуватиметься увага до психічної (самооцінка, сповідь); соціальної (корекція доброзичливо-відповідальних взаємин); духовної (молитва, розрізнення добра і зла); фізичної (піст) корекції учня. У нашій країні мало культивується комплексне ставлення уваги до духовного здоров’я як до найбільшої цінності. Подібне прагнення не стало самозрозумілим, життєво необхідним (особливо серед молоді).
Стратегія формування – це певне педагогічне втручання ззовні до внутрішнього світу дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, норм, оцінок. Стратегія розвитку – розвиток особистого потенціалу учня; його самоактуалізація на рівні самовиховання, що нині є особливо актуальним.
Результати самовиховання досягаються за умови надання учням свободи самостійного вибору діяльності, створення ситуації успіху, задоволення їхніх потреб та
інтересів, виявлення почуттів. Основу самовиховання становить розвиток духовних сил дитини в єдності зусиль школи, сім’ї, родини на рівні доброчинних вчинків. Цінності доброчинства втілюються в різних формах культури й реалізуються через етику суб’єкт- суб’єктних взаємин, мистецтво, літературну спадщину, релігію. Релігія в Україні осмислюється через святе письмо, традиції, звичаї, обряди, християнську символіку.
Доторкуючись до абсолютних християнських вартостей, вчинки індивідів набирають характеристику цінностей *8-10+. Тобто, згідно із силою своєї моральної природи людина творить земне благо; оскільки релігійна культура не можлива без свободи самостійного вибору, то моральні вчинки будуть реалізовуватись як кодекс духовно- християнських цінностей.
В основі нашої стратегічної інновації є духовно-християнський спосіб життя, самовиховання учнів, об’єднаних спільною справою на ниві православних свят.
У розробці таких справ на рівні інновацій ми використовували тематику саме християнських свят, що офіційно є релігійно-державними: Різдво Христове, Великдень,
День Святої Трійці, Покрова. У кожному святі ми поєднували православно-народне, дидактично- національне, фольклорне із загальнокультурним .
Змістом такої діяльності є увага до правил гуманної взаємодії, що реалізують принципи плодоприношення, гуманізму, творчого самовираження, демократизму, науковості, інтеграції, природовідповідності, системності, культуровідповідності. В основі цих принципів передбачається самовиховання.
Принцип людинолюбства у нашому випадку є провідним, він орієнтує на сприйняття людини як вищої соціальної цінності, визначення її права на свободу, самовираження.




П
ЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ
.



2011.



В
ИПУСК
11


32

Серед засобів нашої діяльності ми передбачали: творення релігійно-обрядової казки, драматизацію свят; подорожі до джерел духовного слова; відкриття перших вражень від молитви; виконання творчо-сюжетних робіт; мандрівки до джерел мислення і мови; подорожі дорогами Христа; складання творів-мініатюр, усних оповідань, книжок-картинок; проведення релігійно-обрядових свят; створення банку обрядових даних; драматичні ігри; конкурси робіт (малюнків, зразків творів, танців, саморобок); проведення ігор-мрій: подорож до свого внутрішнього світу; використання ребусів; поповнення кімнати етнографії новими експонатами *7, с. 54].
Перш ніж залучити дітей до реалізації традицій Різдва, Великодня, Трійці,
Покрови, ми ознайомили їх з основами підготовки до них. Це після-соціально-психічна корекція. Мета посту – взаємовибачення, взаємопрощення, пошуки друзів, множення добрих справ, а також звільнення організму від шлаків, які накопичились у ньому внаслідок неправильного харчування або перевищення норми споживання продуктів, і водночас мобілізація захисних сил організму (традиції Пилипівки). Піст - спосіб підтримання високого рівня позитивних відносин, резерв, який слугує для продовження життя людини. Під час посту відбувається створення певного емоційного стану, який сприяє очищенню тіла й оновленню душі. Згідно з релігійними переконаннями мета посту – опанування себе, звільнення від спокуси, гріха, перемога над пристрастями плоті (традиції Катерини, Миколая) *8+.
Через традиції названих свят відчувається також соціально-духовне очищення. У душі кожної людини повинні утвердитися такі святині, як честь і совість, щастя і добро, віра у самого себе, здатність відчувати себе великою творчою силою. Треба стверджувати добро своєю поведінкою (вибачення на Прощену неділю), вчинками (традиції Андрія,
Святого Вечора) *7, с. 54].
Традиції підготовки до Великодня вчать використовувати молитву вдумливо, залежно від вчинку та умов, за яких стався прикрий випадок, щоб не посіялися в душі паростки байдужості та егоїзму. Людська мудрість стверджує: треба бачити світ не тільки очима, а й серцем (зокрема під час взаємного вибачення) [10].
У підготовці до Трійці ми реалізовували такі напрямки роботи: допомагати учням в озелененні довкілля; формувати навички екологічного самовиховання; відчувати себе частинкою природи, відповідальною за гармонійне співіснування з нею людини; бути раціональними і дбайливими господарями зі сформованою екологічною культурою, здатними передбачати наслідки діяльності у природі, оберігати все, що створено
Господом.
Різні роботи починалися молитвою і словами: «Благослови, Боже, добре почати, добро зачати» [8].
Традиції підготовки до Різдва допомогли нам у такому: формувати в дітей високий
ідеал родинно-сімейних відносин; розвивати зацікавленість дітей та їхніх батьків до доброчинства (через організацію спільних справ); виховувати почуття особистої відповідальності за створення мікроклімату в сім’ї, колективі, де виховуються діти.
А найбільше індивідуальної роботи заплановано було з вивчення родоводу. Нами розроблено методику вивчення родовідного дерева. Але представленням родоводу не завершувалась наша робота над збереженням кращих традицій родини, бо спонукали дитину усвідомлювати свою приналежність до збереження свого роду, вміння не зганьбити добре ім’я роду поганими вчинками ( традиції Катерини, Варвари, Андрія).
Родинні свята – це, на нашу думку, така форма роботи, яка допомагає відтворити духовну основу, коріння кожної особистості, донести до кожної сім’ї національний дух, а юних спонукає бути гідними продовжувачами традицій свого роду і народу [7, с. 54].




П
ЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ
.



2011.



В
ИПУСК
11


33

В основі стратегії духовно-креативного розвитку має бути соціалізація, соціальна адаптація підростаючого покоління, тобто поступове залучення молодої людини до системи суспільних і творчих відносин на рівні школи та родини. Самовиховання виявлялось ефективним тоді, коли дорослі й учні разом створюють матеріальні та культурні цінності, набувають умінь і навичок у процесі формування суб’єкт-суб’єктних стосунків, коригують власне психічне, соціальне, фізичне здоров’я *10+.
Широке застосування інноваційних технологій в навчальному процесі охопило і сферу роботи спільного проведення свят з батьками. Специфічною особливістю є дружне проведення свят. Такий напрямок створив емоційний клімат, що підвищив
інтерес до самовиховання учнів, активізував творчу діяльність зробив діяльність творчою, самовизначальною.
Традиції підготовки до Покрови орієнтували дитину на таке: формування особистості учня як громадянина-патріота; виховання морально-духовної відповідальності за все, що робиться на рідній землі, непримиренність до недоліків, палке прагнення боротися за розквіт, велич і могутність Батьківщини; вивчення вікових традицій та героїчних сторінок історії українського народу; розвиток рис громадянсь- кості; виховання розуміння героїчного минулого як ідеалу духовної готовності боротися за славу і честь Батьківщини; допомога кожній дитині знайти себе в колективі, самовизначитись; виховання активно-самостійної особистості, гідного патріота України; а найголовніше у цій діяльності – розуміння Богородиці – як скорої Помічниці.
Духовність і громадянськість, на нашу думку, – невід’ємні складові формування особистості, які тісно пов’язанні між собою, бо виховання любові до своєї землі, історії, мови, культури свого народу – це виховання в дусі національних пріоритетів, національної самосвідомості як органічної частини загальнолюдських цінностей.
У цьому плані ми дібрали теми, пов’язані з християнсько-пізнавальними звичаями
і традиціями. Так, наприклад, у проведені свята за датами народного календаря –
«Благовіщення», «Писанка», «40 Святих» було творче представлення уміння користування гумором, сімейними іграми, протидії конфліктам.
Розроблені нами свята-уроки, що реалізовувались як на уроках, так і на
інформаційно-пізнавальних годинах, розвивали інтелект, розширювали світогляд учнів.
Традиції вищеназваних свят протидіяли конфліктним проблемам, сприяли вияву світоглядних цінностей, формували високий рівень свідомості, культури, ініціативно- активна відповідальності. Свято-урок – це високий рівень морально-естетичної рефлексії, самоаналізу, самоконтролю, це розвинені якості (соціальні, державно-правові, політичні, екологічні, громадянські, організаційні, гуманістичні, родинні, моральні, естетичні). Основа основ усього, що є в духовній скарбниці нації, – це християнські традицій підготовки до свят (Різдво, Великдень, Трійця, Покрова); це навчання дружби, любові, відповідальності, самостійності, дисциплінованості, здорового способу життя, свободи вибору.
Таким чином, християнська культура є осмисленням заповідей Божих через звичаї, традиції дотримання основних семи справ милосердя; опредмечення цього смислу визначатиметься у доброчинстві, самооцінці, милосерді, обов’язку та відповідальності, що тісно пов’язані з іншими напрямками виховання, де в основі є
Біблійна позиція. У нас є традиційним проведення місячників дружби між родинами, що є основою сімейно-соціального здоров’я.
Ми вважаємо, що педагог, який сповідує християнську філософію освіти, виявляє здатність до розвитку ціннісних орієнтацій як щодо дитини, так і тих, хто з нею поряд.




П
ЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ
.



2011.



В
ИПУСК
11


34

Ефективність засвоєння учнями пізнавально-навчальної інформації про духовно- християнські, етичні цінності прямо залежатиме від рівня активізації самооцінки, самовиховання, свободи вибору.
Література:
1.
Бех І. Ціннісні орієнтації / Бех І. //Світ виховання.-2008. – №2. – С. 5.
2.
Вишневський О. У пошуках джерел духовності / Вишневський О. // Міжнародна науково- практична конференція. «Цінності християнської культури»: [зб.н.ст.] – С. 16.
3.
Вишневський О. Теоретичні основи педагогіки / Вишневський О. – Дрогович, 2001. –
С. 92.
4.
Геник Л. Духовно-етичні цінності / Геник Л. //Міжнародна науково-практична конференція. «Цінності християнської культури»: [зб.н.ст.] – С. 39.
5.
Крижко В. Антологія аксіологічної парадигми управління освітою | Крижко В. –
К.,2005. – С. 232.
6.
Мартинович М. Україна: дорога через пустелю / Мартинович М. – Х.,1993. – 185с.
7.
Стефанюк С. Українське народознавство / Стефанюк С. – Х.,2003. – С. 50, 54, 64, 69, 75, 97,
142, 153, 164, 173.
8.
Стефанюк С. Свято-урок / Стефанюк С. – К.,1995. – С. 3-40.
9.
Стефанюк С. Правові основи козацької педагогіки / Стефанюк С.-Х.2008.,-С.10-120.
10.
Стефанюк С. Морально-правові основи національної педагогіки / Стефанюк С.,
Гаркавець В. – Х.,2009. – С. 3-190.
11.
Сурмяк Ю. Християнське виховання / Сурмяк Ю. //Міжнародна науково-практична конференція. «Цінності християнської культури»: [зб.н.ст.]. – С. 45.
12.
Терещенко Ю. Мораль у релігієзнавстві / Терещенко Ю. //Міжнародна науково- практична конференція. «Цінності християнської культури»: [зб.н.ст.]. – С. 22.
Тищенко О. М.
СОВРЕМЕННЫЕ ИННОВАЦИОННЫЕ ЦЕННОСТИ В ОБРАЗОВАНИИ
В настоящее время в Украине лишь треть учеников общеобразовательных учебных
заведений принимает участие в духовно-оздоровительной работе. Одной из причин этого
стало сокращение сети просветительских детско-юношеских секций, школ, подростковых
клубов по месту жительства; бездумный переход к предоставлению платных услуг в сфере
кружка привел к свертыванию культурологически-креативной и спортивно-массовой работы
с ученической молодежью.
Ключевые слова: самовоспитание, стратегия развития, личный потенциал ученика,
стратегическая инновация, творческое мышление, индивидуальный опыт, духовное
образование, взаимодействие.
Tishenko O. M.
MODERN INNOVATIVE VALUES IN EDUCATION
Presently in Ukraine only the third of students of general educational establishments takes part
in to spiritually health-improvement to work. One of reasons of it reduction of network of elucidative
became child-youth sections, schools, juvenile clubs domiciliary; the thoughtless passing to the grant of
requiring payment services in the sphere of group, resulted in rolling up kul'turologichno - kreativnoy
and sportivno-masovoy work among student's young people.
Key words: self-education, strategy of development, personal potential of student, strategic
innovation, creative thought, individual experience, co-operation.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал