Година спілкування «Одна Батьківщина, і двох не буває…» Для учнів початкових класів




Pdf просмотр
Сторінка9/19
Дата конвертації08.11.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19
Ведучий 1. Козаки сміливій відважні І завжди вони уважні. Якщо перешкоди їх зустрічають, Вони легко їх долають. А найголовніше – вони дисципліну тримають!
Перший конкурс – Дай назву команді.
Завдання: дати назву козацькій команді та обґрунтувати її. Оцінюватиметься даний конкурсу бали.
Команди виконують завдання
Ведучий 2. А поки команди працюють, звертаємося до вболівальників, які можуть протягом усієї гри приносити бали своїй улюбленій команді, даючи правильні відповіді.
Ведучий 1. Отож, перше запитання. Хто такий козак Звідки прийшло до нас це слово (У перекладі з
тюркської мови означає вільний чоловік, безстрашний вояк. У Х
столітті так називали вільну людину із селян чи міської бідноти, утікачів від
утиску феодалів).
Ведучий 2. Коли записані перші звістки про козаків у хроніках і літописах? (1490 рік – початок козаччини)

90
Ведучий 1. Козаки селилися в безмежному українському степу за порогами Дніпра. Що це за пороги? (Пороги – це унікальна особливість Дніпра,
пасма кам’яних скель, що височіли з води на висоту 5 метрів і майже
суцільною масою перекривали річку. Порогів було 9, вони велися лише
вузенькими проходами, які були дуже небезпечні, особливо влітку та восени при
низькій воді, тому на Січ потрапити міг не кожен, а лише найсміливіший,
найвправніший, найзавзятіший.
Ведучий 2. Дякуємо вболівальникам за змістовні відповіді. Анаші команди вже готові презентувати свої назви.
Ведучий 1. Отож, сьогодні змагатимуться команди та «……».
Звучить запальна мелодія.
Ведучий 1.
Козак – чесна, смілива людина, Найдорожча йому – Батьківщина. Козак – усім народам друг, І лицарський у нього дух. Козак – слабкому захисник, Цінити побратимство звик Козак – це той, хто за освіту, Хто прагне волі і блакиту! Козак – вкраїнську любить мову, Він завжди здержить своє слово!
Ведучий 2. Оголошуємо другий конкурс Козацький характер». Команди по черзі називають рису характеру, яка притаманна козаку. Виграє та команда, яка останньою назвала слово (спритні, умілі, кмітливі, розумні,
безкорисливі, добродушні, щедрі, схильні до щирої дружби, чесні, гостинні
тощо).
Ведучий 1. Мандрівники відзначали гостинність, привітність і виняткову чесність козаків. Можна було залишити на вулиці гроші і не боятися, що їх украдуть. Цінували й особисту свободу. Через те частіше обирали люту смерть, ніж ганебне рабство.
Члени журі підбивають підсумки двох конкурсів
Ведучий 2. Третій конкурс має назву З історії козаччини.
Ведучий 1. Завдання: кожній команді пропонується відповісти на запропоновані запитання. Якщо команда готова відповідати, то її капітан піднімає сигнальну картку. За правильну відповідь команда матиме 1 бал.
Перелік запитань
8.
Що таке Січ Що таке Січовий Кіш? (Козаки мали Січ за столицю. Це
було розчищене серед лісу або укріплене частоколом місце на островах. Острів
був відгороджений (відсічений) навколо, наче кіш, ідо нього не було приступу.
У тій Січі козаки зимували й відпочивали після походівх на татар і турків)
9.
Назвіть головну козацьку страву та опишіть спосіб її приготування.
(Куліш – улюблена їжа козаків. Пшоняна каша. Як готували кашу. У кип’ячу
воду засипали пшоно, 10 хвилин кип’ятили. Вариво потрібно посолити, далі

91
приготувати цибулину, сало, подрібнити зелень і заправити кашу. Кип’ятити
10 хв. Можна заправити її часником. Зранку їли соломаху – житнє борошно,
зварене у водій засмажене олією або салом. На обід – тетерю – зварене пшоно
або житнє борошно на квасі).
10.
Які ще страви полюбляли їсти козаки? (Юшку з риби – щербу,
баранину, дичину. Варену або печену рибу, мед, галушки, голубці, квашену
капусту. Найсмачніша їжа козаків – гарненькі смачненькі маленькі і великі
вареники з сиром, картоплею, ягодами, грибами, капустою. Їх їли і зранку, і
вдень, і ввечері.
11.
Якими вміннями володіли козаки? (Були прекрасними вершниками,
влучними та сильними стрільцями, володіли шаблею, займалися бортництвом,
риболовлею, скотарством, землеробством.
12.
Звичаї запорожців дивні, учинки хитрі, а мова й вигадки гострій переважно схожі на глузування. Запорізькі козаки мали дивні прізвища та прізвиська, котрі вони давали новачкам, що приходили на Січ. Назвіть якнайбільше прізвищ та прізвиськ. Розкрийте їхню семантику? (Вернидуб –
сильний, може вивернути дерево з корінням. Вернигора, Залізняк, Булава –
може високо підкинути булаву, Півторакожуха, Непийпиво, Неїжмак, Лупиніс,
Загубиколесо, Задерихвіст, Святоша, Корж, Товкач. Такі прізвиська передаваи
характер, звички, уподобання козаків.
13.
Хто був першим козацьким гетьманом? (Дмитро Вишневецький,
прозваний у народі Байдою.
14.
Кого на Січі називали джурою? (Джура – молодий воїн, слуга й
помічник. Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в старого
козака. Носив другу рушницю, учився орудувати зброєю, вправності в битвах.
15.
Хто з кошових отаманів Запорозької Січі був висланий на Соловки в
1864 році і доживу неволі до 112 років? (Петро Калнишевський, останній
кошовий Запорозької Січі).
16.
Як називається ударний інструмент українського козацтва?
(Литаври).
17.
Що означає слово «клейноди»? (Символ влади військової старшини
Запорізької Січі печатка, корогва, бунчук, булава, литаври).
18.
Хто входи до козацької старшини? (Поважні, авторитетні козаки,
які не раз бували в боях, брали участь у змаганнях і завжди виходили з них
переможцями).
19.
Яке подвійне ім’я мав Богдан Хмельницький? (Богдан-Зиновій).
20.
Що обов’язково було посередині Січі? (Невелика церква Святої
Покрови, знадвору скромна, але всередині повна золота й срібла, козаки були
побожні – одна зумов прийому до козаків – православна віра. Дбали про церкву,
при читанні Євангелія тримали шаблі напоготові на знак того, що готові
будь-якої миті боронити свою віру).
21.
Як козаки голили собі голову? (Залишали чуб на оселедець.
22.
Якого кольору був стяг Запорозької Січі? (Малиновий).

92 23.
Для чого козаки випалювали високу траву? (Щоб не було де ховатися
ворогу).
24.
На який термін обирався кошовий отаман або просто кошовий у
Запорозькій Січі? (На один рік.
Звучить музика. Журі оголошує переможця конкурсу
Ведучий 1. Оголошується І конкурс – «Козацькі приказки».
Ведучий 2. Кожна команда заздалегідь підготувала прислів’я та приказки про козаків, козацьку звитягу, славу, мужність та відвагу.
Ведучий 1. Отож, завдання команда називає першу частину прислів’я або приказку, а інша команда повинна закінчити її.
Орієнтовний перелік прислів’їв та приказок
1.
Козак з біди не заплаче. Козак з бідою, як риба з водою. Козак хороший, тане має грошей. Козацькому роду немає переводу. Береженого Бог береже, а козака – шабля. Добрий козак бачить, де отаман скаче. Не журися, козаче, нехай ворог плаче! Терпи козаче, отаманом будеш. Хліб та вода – то козацька їда. Хто любить піч, тому ворог Січ. До булави треба голови. Коли козаку полі, то він і на волі. Козак як голуб знявся та й полетів. Як кущ розів’ється, той козак розживеться. Степ та воля – козацька доля.
Ігрова пауза

Ведучий 1.
Зіграти хочеться мені з тобою, друже, В Так чи Ні Тобі питання задаю, готуй же відповідь свою. Відповідай, коли мастак, єдиним словом : Ні чи Так Якщо кмітливий, друже, ти – то може рима помогти Але вона хитрюща в нас – аби не збила з толку враз Тягнути вас навіщо нам Почнімо гру – побачиш сам Скажи, співає гриб пісні Не гайся з відповіддю – «Ні!» Чи вміє плавати гусак Не гайся з відповіддю – «Так!» Чи може стати у вогні вода холодним льодом – «Ні!»

Скажи мені, червоний мак в січневу пору квітне – «Ні!»

А візерунки на вікні мороз малює взимку – «Так!»

Чи може вище гір літаку вишину злетіти – «Так!»

Якщо не їстиме три дні верблюд, ходити зможе – «Так!»

Чи достигають навесні пшениця й жито в полі – «Ні!»

Ріка біжить удалині. Чиє у неї ноги – «Ні!»

93 А чи буває сону сні Чекаю відповіді. – «Так!»

Скажи, морози крижані страшні для мавп тропічних – «Так!»

А під кінець скажи мені цікаво грати в Так чи Ні»? – «Так!»
Ведучий 2. Наступний конкурс для наших юних козачат «Бліц-
запитання».
Ведучий 1. Кожна команда має відповісти на 7 запитань. Правильна відповідь оцінюється у 2 бали.
Ведучий 2. Якщо команда не знає відповіді на запитання, може відповісти інша команда та отримати – 1 бал.
Запитання для першої команди
1.
Чи були на Січі жінки? (Жінок на Січі не було, і ніхто не мав на Січі
жінку, навіть сам отаман. За це загрожувала смертна кара. Коли козак був
жонатий, то жінка й діти жили десь на селі або на хуторах, по так званих
«зимовиках»).
2.
Як називались козацькі судна? (Чайки).
3.
Назвіть атрибут влади гетьмана (Булава – палиця з горіхового дерева
довжиною 50-60 см. Зі срібного чи золоченого металу виготовлялась куля, що
прикрашалась коштовним камінням, гербом. Вона вручалась гетьману як
символ влади).
4.
Назвіть імена козацьких отаманів – героїв українського народу?
(Сірко, Полуботко, Самійло Кішка, Сагайдачний, Богдан Хмельницький).
5.
Як називали козацькі прапори? (Корогви).
6.
Як називався верхній одяг козаків? (Жупан).
7.
Як називалося місце, де жили козаки (Військова одиниця).
Запитання для другої команди
1.
Що входило доозброєння козаків? (Самопали, рушниці, пістолети,
шаблі, списи, луки, стріли, гармати тощо)
2.
Назвіть структуру військової організації в Запорозькій Січі (Полк,
сотня, курінь, кіш).
3.
Назвіть військові звання в Запорозькій Січі (Полковник, гетьман,
сотник, курінний, кошовий, отаман, осавул).
4.
Що таке бунчук? (Символ гетьманської влади.
Булава з металевою
кулькою на кінці і прикрасою-китицею з кінського волосу).

5.
Перерахуйте види одягу, який носили козаки (Свитка, жупан,
шаровари, сорочка).
6.
Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку?
(Запалювали діжки).
7.
Що таке «ятаган»? (Крива турецька шабля).
Журі оголошує підсумки конкурсної гри
Ведучий 1. Запорізька Січ… Козаччина… Найлегендарніше минуле українського народу. Його святині. Синонім свободи, людської національної гідності, талановитості.
Ведучий 2. Навіть у наш час, якщо хочуть підкреслити вроду людини, її кращі риси, то кажуть, – вона козацького роду.

94
Ведучий 1. Виє нащадками славних українських козаків. Тож любіть Україну, шануйте її народ. Хай кожен із вас своїми вчинками й добрими справами доведе, що козацькому роду немає переводу
Ведучий 2. Запрошуємо всіх учасників гри, як справжні козаків, скласти присягу.
Ведучий 1. Бути чесним і сміливим!
Разом. Присягаємось!
Ведучий 2. Боронити справедливість
Разом. Присягаємось!
Ведучий 1. Цінувати побратимство
Разом. Присягаємось
Ведучий 2. Шанувати всі народи
Разом. Присягаємось!
Ведучий 1. До освіти прагнуть завжди
Разом. Присягаємось!
Ведучий 2. І плекати рідну мову
Разом. Присягаємось!
Ведучий 1. Не порушувати слово
Разом. Присягаємось!
Ведучий 2.
Щоб козацькому роду
Не було переводу,
Присягаємо на вірність Вітчизні й народу
Разом. Присягаємось
Список використаних джерел

1.
Яременко Н. Методичні матеріали для організації позакласної виховної роботи з учнями школи ІІ-ІІІ ступенів / Н.Яременко // Інформаційно- методичний збірник управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. Біла Церква : КОІПОПК, 2009. – Частина ІІ. – 288 с.
2.
Яременко Н.В., Гаврилюк В.Ю., Мальцева І.О. Організація діяльності клубів інтелектуальних ігор у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах / Н.Яременко // Навчально – методичний посібник. – Біла Церква :
КОІПОПК, 2004. – 176 с.
3.
Яременко Н.В. Зростаємо в любові / Н.В.Яременко, О.І.Боярчук,
Л.В.Микитюк, Ю.П.Устич // Збірник методичних матеріалів для організації позакласної виховної роботи з учнями школи ІІ-ІІІ ступенів. – Біла Церква :
КОІПОПК, 2009. – Частина ІІ. – 288 с.






95
Урок мужності Ми будемо довго пам’ятати і вам забути не дамо…»
Для учнів 8-11 класів

Алла Онопрієнко
Мета: ознайомлювати учнів з передумовами та подіями афганської війни, виховувати почуття патріотизму, повагу до воїнів-афганців.
Наочне оформлення музичне відео «Афган Афган Афганістан, географічна карта, виставка книг, фотографії учасників війни, вирізки з газет, записи пісень, квіти, свічки.
Музичне оформлення: пісні «Афган Афган Афганістан, автор невідомий, На перевале дождь», «Мы вернемся», слова і музика О. Розенбаума, Не жди мене (Афганістан, слова Анатолія Матвійчука музика Володимира Прокопика.
Обладнання: мультимедійний комплекс.

Перебіг уроку

Демонструється музичний відеокліп «Афган Афган Афганістан
Учень. Війна…, яке коротке і страшне слово. Це смерть, сльози матерів, наречених, що недолюбили своїх хлопців, це поминальний дзвін і тепло свічки.
Учениця. Чи треба взагалі згадувати про війну Деякі люди кажуть Ні, а ми думаємо Так. Треба говорити про це лихо до тих пір, доки людство всього світу не скаже Мине тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було.
Учитель. Дорогі учні 15 лютого відзначають скорботний день пам’яті воїнів-інтернаціолістів. Сьогодні ви дізнаєтесь про героїв цієї страшної війни. Мені дуже хочеться, щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані і написані про Афганістан, пройшли крізь ваші юні серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше й найбезглуздіше у світі – це війна. Пам’ятаймо тих, хто її пережив, тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав.
Учень. Що ми знаємо про Афганську війну Можна розказати проте, що відбувалася майже десять довгих років, мовою цифр. Будь-яка війна у цифрах – це страшно і моторошно.
Учитель. 15 лютого 1989 року, ступаючи з сином помосту через
Амудар’ю, генерал Громов символізував цим переходом закінчення для радянських військових Афганської війни. Для кожного збільш ніж 600 тисяч тих, хто служив в Афганістані, вона була й залишається своєю. Для тих, хто не повернувся 9511 убитих в боях, 2386 померлих від ран 817 – від хвороб, 1739
– чиї життя забрали аварії й катастрофи. І для живих. Ми повинні розуміти трагізм участі в Афганській війні тоді ще радянських людей, бо через Афганістан пройшло їх з України більше 160 тисяч. У цій війні загинуло більше
15 тисяч наших солдатів, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон. Що ж то закраїна, що завдала нам стільки болю, горя і смутку

96
Учень. Афганістан – це держава, що розташована в Південно-Східній Азії, уній проживає 17 мільйонів чоловік, із них 8 мільйонів – афганці, а решта – таджики, туркмени, узбеки, хазарейці. До середини х років це була одна з найвідсталіших країн світу.
Учениця. Афганістан – це 70% гірської місцевості з бідною рослинністю, гірський хребет Гіндукуш з висотою гір до 7-8 тисяч метрів. 86 тисяч чоловік населення проживають в аулах, у злиднях. 3 мільйони людей ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, масова неписьменність серед населення, особливо серед жінок та дітей, висока смертність. У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха, проголосив Афганістан республікою.
Учень. Нова влада взяла курс на соціалізм. Було видано закони про ліквідацію лихварської заборгованості, скасування калиму при одруженні, про наділення селян землею, яка раніше була власністю поміщиків. Запровадили початкову освіту, надали право афганським жінкам зняти паранджу.
Учениця. У мусульманських країнах такі закони були приречені на провал, бо суперечили нормам ісламу. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися й руйнувалися мечеті. Племінні та етнічні вожді не визнавали нового уряду. Почали формуватися загони моджахедів (борців за віру. Україні спалахнула громадянська війна.
Учень Щоб зрозуміти трагізм Афганської війни, потрібно хоч трохи знати про її передумови. Розставити все на свої місця можна лише зараз, коли доступнішою стає засекречена інформація.
Учитель. Каталізатором військового втручання стала Квітнева революція
1978 року, у результаті якої у грудні 1978 року між СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов’язувався переозброїти афганську армію. Виходячи з цього, керівництво СРСР на чолі з ЛІ. Брежнєвим продемонструвало готовність надати прокомуністичному режиму НДПА
Бабрака Кармаля реальну воєнну підтримку. 27 грудня 1979 року були введені десантні частини в Баграм, Кабул та інші великі міста, а згодом вони втяглися у бойові дії по всій території. Присутність чужоземних військ викликала стихійний опір народу. Пік бойових дій припав на 1984-1985 роки.
Учень. Про те, що готують введення обмеженого контингенту в Афганістан, звичайно, не знали. Але було передчуття чогось незвичайного. Сергій Червонописький, полковнику відставці, голова комітету ветеранів війни зауважував Домисли й чутки були різними, але ми вирішили, що нас відправляють в Іран. І дуже здивувалися, коли довідалися, що летимо в Афганістан. Перебуваючи над територією Демократичної республіки Афганістан, яз кабіни пілота побачив заграву. Вирішив, що йде бій. Тоді горів
ІЛ-76. Машина, йдучи на посадку, урізалась у гірську вершину. Загинуло 7 членів екіпажу і 34 десантники.
Учениця. Для них та десятирічна війна, яка була і залишається своєю, закінчилась, не маючи початку… І не тільки для них. Про це заговорили лише

97 через роки. Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов’язок, тобто захищають братній народ. Війна… Чорним смерчем пронеслась над просторами України, зачепила багато родин, які віддавали своїх синів, не відаючи, через яке пекло їм доведеться пройти.
Учень.
Заплакало небо дощами,
Біль і туга зійшлися клином,
Свистіли кулі над Афганом,
Прощається мати із сином.
Котилися сльози рікою.
Ще б жити – та віку немає.
Лишилась невістка вдовою
Й онучка за батька питає.
Прощається мати із сином Прощаються гори й долини,
І більшого горя немає, Як жити їй без дитини?
Лиш чорна хустина.
Німа домовина Прости, – ледь шепче вустами.
Лиш чорна хустина – то туга за сином,
Заплакало небо дощами
(О.Стовби).
Учениця. Переважно дітей селян і робітників, які справді вважали, що виконують священний інтернаціональний обов’язок, для них, що виросли у країні черг, Афганістан – це черга за вінками з хвої. Хто останній за смертю
Учитель. І затужили, заридали матері, затужила вся Україна. Задовгих років війни на цвинтарях з’явилося понад 15 тисяч свіжих могил із фотографіями юних облич. А намогильних плитах довго забороняли писати справжню причину загибелі, байдуже посилаючись на інтернаціональний обов’язок, від чого передчасно посивілим батькам було вдвічі важче. А для живих війна продовжувалась, дорога знову кликала туди, у сиві гори, які ставали вищими від могил героїв.
Учениця читає вірш Очі туманить»
Учениця. Очі туманить ядуча сльоза, Руки скувала втома, Палить їй душу афганська гроза – Син не вернувся додому.
В неї він був ясночолий, як світ, Сонячно так усміхався, Ще й двадцяти не було йому літ Юним навік і зостався.
Ясеночки! Синочки! Сини

98 Мати солдата. Колосочки вкраїнського поля, Скільки ж вас не вернулись з війни Скільки гибіє ще у неволі Роки летітимуть, мов журавлі, Тане полегшає втрат Доки ходитиме по землі.
Учитель.
Згадаємо всіх поіменно, згадаймо серцем своїм. Це потрібно не мертвим, це потрібно живим.
Учень та учениця зачитують імена загиблих
Учитель. Дорогою ціною життям розплачувалися наші юнаки за все. І понесли чорні птахи смерті похоронки в Україну, не минулий нашого краю. Кожен третій – з України, кожен четвертий – із Київщини. Солдати гинуть. І кожна смерть страшна. Як страшно, коли не хочеться помирати уроків, коли ще тільки починаєш жити. Пам’ять про мертвих ушановують хвилиною мовчання. Ніхто не рахував, скільки років довелося б нам мовчати, коли б так пом’янули кожного вбитого. Помовчімо хоча б хвилину. За всіх. Страшна смерть будь-якої людини. Встаньмо, постіймо хвилину, нехай у нас не заболять ноги, а тільки защемлять серця за тих, кого немає серед нас, хто лежить у землі, хто світить нам із небеса може, із підбитим крилом ніяк не перелетить Афганської гори.
Учениця.
Хвилина мовчання, хвилина мовчання
Пекуча й терпка, як сльоза.
Хвилина мовчання – в ній наша любові гроза.
Як подвиг полеглих,
Священна хвилина мовчання.
Оголошується хвилина мовчання в пам'ять про загиблих.
Відбиває секунди метроном. Звучить пісня На перевале дождь»
Учениця.
Засинають піски – Невблаганно, пекучо і сухо, А у флягах – ні грама, ні краплі води. І прицільним свинцем Звідусіль огризаються духи,
Смерте, руку свою Одведи, одведи, одведи…
Учень.
Час іде, немов на милицях. Сонце вперлося в потилицю. Нас затиснуто лещатами, Як помрем, – то всі солдатами. Та у крайність цю не віриться, – Що загорнуть в землю сіру цю.

99 Поводі писали вилами, – Ще поміряємось силами. Поділилися патронами…
Так тримали оборону ми, Серце билося пташиною, А думки – із Батьківщиною.
Учениця.
Подумати, Як легко вбити людину І як важко після цього жити, І я – уже жива мішень. І по мені уже стріляють, І хоч невесело від того, Що мішень, Зате радію, що жива.
Учень.
Їх немає вини – Цих ошуканих юних Іванів, Що орошують кров’ю Сипучі і згірклі піски. Їм нема що робить В цім далекім, чужому Афгані. І за що побратими Кладуть українські кістки


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал