Граматична пропедевтика у процесі навчання




Скачати 72.49 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації07.12.2016
Розмір72.49 Kb.

ГРАМАТИЧНА ПРОПЕДЕВТИКА У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
ГРАМОТИ
Валентина СОБКО, канд. пед. наук, доцент кафедри теорії
і методики початкового навчання
Глухівського державного педагогічного університету
Основною метою курсу української мови у початкових класах є мовленнєвий розвиток молодших школярів – уміння висловлюватися в усіх доступних формах, видах, типах і стилях мовлення.
Важливим напрямом роботи з розвитку мовлення в 1-4 класах є удосконалення граматичного ладу мовлення дітей, оскільки першою вимогою, яка ставиться до учнівських висловлювань щодо їх розуміння з боку учасників спілкування, є вимога граматичної правильності, дотримання основних граматичних норм. Тому вже у період навчання грамоти слід систематично спрямовувати роботу на ознайомлення першокласників з різними частинами мови (без термінів); на формування умінь ставити питання, дотримуватися норм слово- і формотворення, словозміни, синтаксичних зв’язків між словами у словосполученні і в реченні
Програмою з рідної мови у цей період передбачено практичне ознайомлення учнів з таким граматичним матеріалом: речення; встановлення меж речення; спостереження за інтонацією розповідного, питального, спонукального речень, а також окличних речень (без уживання термінів); поділ речення на слова; побудова графічних моделей речень; складання речень; поширення речень іншими словами за змістом; слова – назви предметів, ознак, дій; постановка до слів питань хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? що робив? що будуть робити? тощо.

Багато можливостей для пропедевтики граматичних знань і вмінь першокласників містить матеріал Букваря. Аналіз лексичного складу підручника (Буквар: Підруч. для 1 кл./ М.С.Вашуленко, Н.Ф.Скрипченко. – 5- те вид. – К.: Освіта, 2005 – 143 с.) засвідчує, що найбільшу кількість слів становлять іменники (45,7%), дієслова (18,4%). Значно менше в Букварі прикметників (7,0%), займенників (6,9%), прислівників (2,9%), інших частин мови (16, 8% ). ( )
Кількість слів, що є в Букварі, дозволяє учителеві організувати діяльність першокласників, спрямовану на збагачення словника дітей, на формування умінь впізнавати і розрізняти слова, які належать до різних частин мови, ставити до слів питання, на розвиток уваги й інтересу до слів як до важливих засобів висловлення думки, на вироблення умінь правильно вживати їх у мовленні.
Зупинимося на особливостях пропедевтичної роботи над окремими частинами мови.
Іменник — найбагатша з лексичного погляду частина мови серед інших, які існують у сучасній граматиці. Здобуті знання про іменник стають основою для вивчення інших частин мови, зокрема прикметника і дієслова.
Основні завдання вивчення іменника у початковій школі: формування лексико-граматичного поняття «іменник»; оволодіння умінням розрізняти за питаннями назви істот і назви неістот; формування уміння писати з великої букви власні іменники; ознайомлення з родом іменників; формування уміння змінювати іменники за числами, відмінками; засвоєння правопису відмінкових закінчень іменників; збагачення словникового запасу учнів; формування умінь використовувати іменники у мовленні з урахуванням
їхнього функціонального призначення.
Перше ознайомлення зі словами-назвами предметів відбувається у період навчання грамоти. У процесі роботи з букварем вчитель організовує діяльність першокласників, спрямовану на розрізнення предметів і слів як назв цих предметів, на впізнавання слів – назв предметів у мовленні, на
формування умінь ставити до слів питання хто? що?, групувати слова з урахуванням їх значення (овочі, фрукти, меблі, одяг, дерева, тварини тощо).
З перших уроків учитель, використовуючи предметні та сюжетні малюнки, тексти, пропонує запитання типу: Хто це? Що це? Що росте у саду? Хто збирає урожай? Хто малює? Що розглядають діти? Хто з казок завітав до нас? Що посадив дідусь? (Ріпку.) Хто допомагав дідусеві рвати ріпку? Що вирішили діти посадити на пустирі? Хто садив парк?
Ефективним з цією метою є використання загадок, робота з якими стимулює відповіді першокласників на питання хто? що?, сприяє розрізненню предмета і слова, що його називає: хто це? (дятел) – с.129; що це? (веселка) – с. 118.
Така робота є пропедевтикою до засвоєння учнями назв істот і назв неістот (назви людей і тварин відповідають на питання хто?, а назви всіх
інших предметів – на питання що?).
Подані у букварі підготовчі вправи до читання текстів сприяють відпрацюванню практичних граматичних умінь щодо роду і числа іменників.
З цією метою доцільно пропонувати завдання для вибіркового читання, для порівняння та добору слів, наприклад:
-
Прочитайте слова, які називають багато предметів. (Лосі, сосни, сови) – с. 43.
-
Чим відрізняються слова колосок – колоски ? Розкрийте значення кожного слова. – с.47.
-
Прочитайте речення, в якому є слово, яке називає кілька предметів. (А в Ніни нові книги.) - с. 37.
-
Прочитайте речення, в яких говориться про багатьох тварин.
Доберіть слово, яке називає одну тварину. А в яких реченнях йдеться про одну тварину? Зачитайте їх. – с. 72-73.
-
Прочитайте слова першого стовпчика. Про кого (або про що) ми можемо сказати він, вона, воно, вони? – с. 34.
-
Які тварини зображені на малюнку? Спочатку назвіть тварин, до яких можна підставити слово він, а потім – тих, про які можна сказати вона. –
с. 43.
-
Прочитайте друге речення (текст "На полонині") Яке слово замінено словом вона? Як ви гадаєте, чому ? – с.88.
Виконуючи такі завдання, першокласники навчаються до слів-назв предметів добирати слова він, вона, воно, вони, конструювати з ними речення за поданими сюжетними малюнками та схемами, розрізнювати й утворювати числові форми за зразком ("один – багато"), правильно вживати їх у мовленні.
Важливо, щоб, опрацьовуючи букварний матеріал, учні вчилися ставити питання до іменників не тільки у формі називного, а й інших відмінків, вводити ці форми слів у речення, ставити питання до іменників у реченні за змістом: 1. Кого бачите на малюнку? (Маму й хлопчиків.) Звідки прийшли діти? (З лісу.) Що принесли хлопчики? (Гриби.) – с.44. 2. Що косили косарі?
(Просо.) На чому були краплинки роси? (На просі.) – с.56.
Формуванню граматично правильного мовлення першокласників сприяють вправи з читання речень, побудованих зі слів, предметних малюнків, умовних ліній, які треба замінити відповідними словами. Це спонукає учнів добирати слова, ставлячи їх у потрібну граматичну форму відповідно до норм узгодження або керування: Ніно, на (книжку) . – с.33.
Вона на (березі). – с.37. Іван мав (олівці) – с.39.
Вивчення прикметника у початкових класах переслідує такі цілі: а) усвідомлення учнями значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу і збагачення їхнього словникового запасу прикметниками; б) засвоєння основних граматичних форм прикметника і вживання їх у власному мовленні; в) вироблення навичок правопису закінчень прикметників.
У період навчання грамоти, працюючи за Букварем, учитель має можливість поповнювати словниковий запас учнів прикметниками, які належать до різних семантичних груп. Підручник містить матеріал, який допомагає дітям дізнатися, що для характеристики предметів з різних сторін

(розміру, кольору, смаку, форми, матеріалу, призначення) використовуються слова-назви ознак, які відповідають на питання який? яка? яке? які? З цією метою вчитель організовує спостереження за лексичним значенням прикметника та питаннями, на які він відповідає.
Співвіднесенню ознаки предмета і слова, яке її називає, сприяють завдання типу:
1. Розгляньте м’яч, яким грається хлопчик. Який він за кольором
(розміром, формою, матеріалом)? Назвіть ознаки інших м’ячів. – с.4-5.
2. Розгляньте малюнки. Назвіть, якого кольору овочі, фрукти. (Вчитель пропонує учням зразок: помідор (який?) червоний.) – с.10-11.
Цінними є вправи на впізнавання предметів за даними ознаками та добір назв предметів до певних ознак, наприклад:
1. Впізнайте, про кого (або про що) я говорю.
Рідна, мила, дорога, ніжна, найкраща - …(мама) – с.28-29.
Чисте, блакитне, безхмарне - … (небо) – с.89.
Високий, могутній, гіллястий, широкий - …(дуб) – с.79.
Кругле, червоне, кислувате, смачне - …(яблуко) – с.67.
Великий, просторий, світлий, чистий - …(клас) – с.8-9.
2. Розгляньте малюнки. Виберіть тварину, про яку ви хочете розказати.
Перелічіть її ознаки, щоб за ними можна було відгадати, хто це.
Ефективною є робота з загадками, використання яких сприяє не тільки розвитку спостережливості, а й збагаченню словника учнів прикметниками та формуванню умінь використовувати їх у процесі спілкування. Визначенню ознак предметів, явищ слугує відгадування загадок з одночасним використанням сюжетних чи предметних малюнків:
– Відгадайте загадку (до с.93).
Він маленький, він вухатий, куцохвостий і вусатий.
Як же звіра того звати? (Зайчик)
Олексій Катрич

– Які слова – назви ознак зайчика допомогли вам упізнати тваринку?
На ознаку чого вказує слово куцохвостий ? Як іще можна назвати заячий хвостик? Чому про зайчика сказано вухатий ? А чи можна так сказати про котика? Які слова з цієї загадки варто використати, описуючи котика? Як опишете його хвіст?
Працюючи над загадкою про хмари (с.89), учитель стимулює учнів до називання слів-назв ознак:
- Як хмаринки "впали додолу, в річку попали"? (Пішов дощ.) Якими словами можна описати дощ? (Теплий, сріблястий, дрібний, густий, великий, краплистий)
Доцільно практикувати і вправи на порівняння предметів, явищ, наприклад:
- Назвіть предмети, зображені на малюнках. Чи схожі між собою яблуко і груша? Які плоди схожі за формою? Чим відрізняються яблуко і вишня? А сливи й абрикосиа? (Пропоновані завдання можна використати, працюючи, скажімо, за с. 53, 67 ).
Така робота допомагає першокласникам співвідносити слово й ознаку предмета.
У Букварі багато матеріалу для вправ, спрямованих на вживання образних слів, на вираження почуттів. Вони спонукають учнів у характеристиці предметів і об’єктів використовувати раніше вживані прикметники
1. Хто допомагав мамі? Як можна сказати про хлопчиків? (Працьовиті, старанні, дбайливі.) – с.44.
2. Якими словами можна описати ліс? (Зелений, красивий, великий, золотий, чарівний, молодий, старий.) – с. 45.
3. Розкажіть, яке наше село (місто). (Гарне, красиве, багате, велике, зелене) – с.64-65.
4. Прочитайте останнє речення в тексті. Як ще можна сказати про зиму? (Чарівна, холодна, біла, сніжна..) – с.71.

5. Якою зображено ниву на малюнку? Які ще слова-назви ознак можна дібрати до слова поля ? (Широкі, безкраї, неозорі.) Якими словами люди говорять про красу стиглої пшениці? (Золота, золотиста, блискуча..)
Досвід переконує, що практична робота з прикметниками допомагає вводити їх до словника першокласників, активізувати, уточнювати смислові відтінки, усвідомлювати значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу.
Система вивчення дієслова передбачає ознайомлення молодших школярів з граматичними ознаками цієї частини мови та формування навичок уживання дієслів у мовленні.
Загальне уявлення про слова – назви дій починає формуватися з добукварного періоду навчання грамоти. Вправи з дієсловами мають органічно включатися у роботу з розвитку навичок мовленнєвої діяльності, засвоєння першокласниками знань про мову та вироблення у них мовних умінь. Діти користуються дієсловами, відповідаючи на запитання учителя за текстом чи малюнком та будуючи запитання, відтворюючи діалоги з прослуханих чи прочитаних казок і розповідей, переказуючи невеликі прослухані тексти, повторюючи зразки зв’язних висловлювань, запропонованих учителем, тощо.
Важливо, щоб учні помічали зв’язок між тим, що слово називає дію і відповідає на питання що робить? що роблять ?. З цією метою, організовуючи навчальну діяльність дітей за малюнками, сторінками букваря, зошита для письма і розвитку мовлення, учителю слід пропонувати завдання типу:
1. Хто зображений на малюнку? Що роблять діти?
2. Герої якої казки завітали до нас? Що вони роблять? Які дії виконує півник? А мишенята?
3. Відгадайте загадку.
Хто рано встає, усіх будить, по двору ходить, більше за всіх кричить, а найменше робить? (Півень.)

Олексій Катрич.
- Які слова – назви дій допомогли нам її відгадати? На які питання відповідають ці слова?
Ефективними є завдання на продовження речень: Яскраве сонечко (що робить?) … (світить, гріє, сміється, посилає промінчики). Золота осінь (що зробила?) … (прийшла, завітала, розфарбувала дерева). Пухнасті сніжинки
(що роблять?) … (летять, падають, кружляють).
Така робота сприяє диференціюванню іменників та дієслів, а також формуванню в учнів умінь встановлювати між ними взаємозв’язок у мовленні: (хто?) синичка (що робить?) літає; (хто?) зайчик (що робить?) стрибає; (що?) квітка (що робить?) цвіте.
У 1 класі важливо навчити учнів правильно ставити питання до різних граматичних форм, які трапляються в реченнях і текстах, і навпаки, добирати відповідні дієслівні форми до поставленого дієслівного питання: що зробила?
- настала; що зробив? – прикрасив; що зробили? – стали; що робить? - везе; що робив? – водив – до с. 71.
Працюючи за сторінками Букваря, вчитель має можливість готувати першокласників до засвоєння змінювання дієслів за числами. З цією метою доцільно пропонувати завдання, які вимагають відповіді на питання що робить? що роблять?; що робив? що робили?: Зачитайте, що робив Слон
Топко. Що робили кумедні мавпи? – с.72.
У процесі виконання вправ слід орієнтувати учнів на встановлення зв’язку між питанням, на яке відповідає дієслово, формою числа, в якому воно вжите, та закінченням: дерево (що робить?) росте – дерева (що роблять?) ростуть – с.68-69; гусеня (що робить?) пливе - гусенята (що роблять?) пливуть – с.81. Така робота сприяє поступовому узагальненню спостережень: якщо дієслово називає дію одного предмета, воно стоїть в однині; якщо дієслово називає дію двох і більше предметів, воно стоїть у множині.

Для формування умінь розрізнювати, визначати, змінювати дієслова, правильно використовувати їх у мовленні слід практикувати вправи на встановлення зв’язку між словами у реченні, зміну дієслів відповідно до питання, доповнення речень дієсловами у відповідній формі, обґрунтування правильності вживання дієслова тощо.
Пропоновані рекомендації є лише частиною роботи з граматичної пропедевтики, здійснюваної в період навчання грамоти. Зауважимо, що завдання для формування граматичних умінь молодших школярів немає потреби спеціально виділяти в окремий етап роботи, їх використовують як дидактичний засіб для досягнення основних цілей уроку.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар: Підруч. для 1 кл. – 5-те вид. – К.:
Освіта, 2005. – 143 с.
2.
Вашуленко М. Дидактичні можливості Букваря для роботи над словом у процесі навчання грамоти // Початкова школа. – 2007. - № 8. – С. 17 – 20.
3.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.: "Початкова школа". – 2006. – 432 с.
Стаття присвячена методичним проблемам забезпечення граматичної пропедевтики в процесі навчання грамоти. Подано методичні рекомендації щодо формування у першокласників елементарних уявлень про граматичні ознаки речення, словосполучення, повнозначних частин мови.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал