Хлібом славиться земля




Скачати 85.07 Kb.

Дата конвертації10.11.2016
Розмір85.07 Kb.

Розробка уроку образотворчого мистецтва для 6 класу
вчителя І кваліфікаційної категорії
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Світловодської міської ради
Супрун Ірини Миколаївни

Тема:

"Хлібом славиться земля". Віртуальна подорож до музею
«Хліб в картинах художників». Виконання колажу «Хліб
духмяний на столі».
Мета: Ознайомити учнів з історією хліба, з відомими творами художників, які прославляли хліб, закріплювати вміння працювати в техніці колажу; розвивати пам’ять, увагу, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; виховувати повагу до культурної спадщини, до хлібу, комунікативну і творчу компетентності, повагу до однокласників під час роботи в групах.
Обладнання: вислови і прислів’я про хліб, дитячі малюнки, мультимедійна презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент

Звучить пісня «Ой зелене жито, зелене».
Ой зелене жито, зелене, Ой зелене жито, зелене,
Хорошії гості у мене! Хорошії гості у мене.
Ой зелене жито, ще й овес, Ой зелене жито женці жнуть
Тут зібрався рід наш увесь. Хорошії гості мене ждуть.
Вчитель:
У наш клас завітали люди щирі.
Привітайте в добрий час
Гостей посмішкою й миром.
Ми вам раді, люди добрі,
І вітаєм щиро вас.
Вас запрошуєм ласкаво на урок у 6-й клас!
ІІ. Повідомлення теми уроку
Ведуча:
Про хліб поговорим сьогодні,
Бо хліб – усьому голова.
Від хліба все – і радість, і пісня,
І життя, і зростання, і матері посміх,
І кроки дитини, і доля щаслива.



Ведучий:
Візьму я в руки хліб духмяний,
Він незвичайний, він святий.
Ввібрав і пісню, й працю в себе,
Цей хліб рум`яний на столі.
Йому до ніг вклонитись треба,
Він – скарб найбільший на землі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель:
На думку вчених, вперше людина почала збирати й культивувати хлібні злаки понад 15 тисяч років тому. У кам’яному віці люди їли сирі зерна, лише пізніше вони навчилися розтирати їх між каменями і змішувати з водою.Перший хліб був у вигляді рідкої каші. Ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом зерна почали обжарювати, а потім з’явився перший прісний хліб – коржі з густої зернової каші – тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою початок епохи хлібопечення.
Хліб із збродженого тіста з’явився пізніше. Його Батьківщиною вважають Египет. Пекли його різної форми: круглий, довгастий, у вигляді пірамід, риб та інших тварин. Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття до нашої ери. Уже до ІX століття випікання хліба для наших предків було звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні знахідки.
Печений хліб був і в давні часи основним продуктом харчування українців. Деякі вчені вважають, що саме предки українців (трипільці) винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали борозну та спекли перший хліб.

ІІІ. Вивчення нового
1.

Розповідь про музеї хліба.
Ведуча:
Хліб – це свого роду реліквія. Є навіть музеї хліба. У музеї мистецтв Нью – Йорка є круглий хліб, вік якого 3400 років, а в Цюріхському музеї виставлений хліб якому 6000 років. Перший в Росії музей хліба відкрився в 1988 році в Санкт – Петербурзі, де зберігається більше
18 000 експонатів. Деяким експонатам більше сотні років і в кожного своя історія!
В Києві музей хлібу відкрився у 1983р.(слайд презентації).


Вчитель:
Ідея створити експозицію виникла на початку 80-х років XX століття, в ту пору, коли хліб був дешевим і часто потрапляв на смітник. Вирішено було виховувати у населення, насамперед у дітей, дбайливе ставлення до "головного багатства країни". Експонати збирали з усіх регіонів України. В результаті було зібрано близько двох тисяч експонатів.
Побродивши по порівняно невеликому залі, можна дізнатися масу всього цікавого. Є тут і макет домашньої печі - звичайно, не в натуральну величину. Кілька куточків присвячені трагічним періодам історії: громадянській війні початку XX століття, Голодомору, Великій Вітчизняній війні. Особливо вражають зразки хліба, який випікався в блокадному Ленінграді. У 1983 році за таким же рецептом (50% пшениці, решта - макуха, папір і т.п.) їх спекли для музею на Житомирському хлібозаводі. На це "блюдо" жодного разу не спокусилися ні міль, ні миші. А людям такий хліб колись доводилося їсти ...
Найбільша і найгарніша експозиція - короваї з усіх областей України. Причому ні один не повторюється, всі прикрашені по-особливому.
Після відкриття експозиції в Києві корисний приклад підхопили інші регіони. Тепер музеї хліба є в
Тернополі, Севастополі, Кам'янці-Подільському, Черкасах, Хмельницькому та Луганську, а подекуди діють кабінети або куточки при школах з тематичними виставками. Адже варто розповідати дітям про те, яка це насправді важка праця - подати нам до столу свіжий буханець.
2. Значення хлібу для українців.
Ведучий:
Хліб і сіль в українській хаті завжди були символом гостинності. Хліб, як і рушник, здавна в Україні служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки.
Жоден із українських обрядів не обходився без хліба, тому що хліб - це життя, добробут, багатство.
Вчитель:
Коли народжувалася дитина, то провідувати її йшли з хлібом, щоб дитина була щасливою, багатою. На хрестини також йшли з хлібом. Сватали дівчину із хлібом, яким обмінювалися при згоді дівчини на шлюб. Перед весіллям у суботу пекли каравай, який оздоблювали калиною, барвінком, червоними стрічками. Крім караваю, пекли калачі, шишки. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.
- У поховальних обрядах також присутній хліб. Його клали на віко домовини. Калач чи хліб несли до церкви, де служили панахиду по померлому. На поминальному обіді усім роздавали поминальне печиво, пиріжки чи булочки.
3. Хліб в обрядах українців. Перегляд презентації.
Ведуча:
Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді.
По-перше, символ Різдва - це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа - кутя, яку готували на всі святі вечори (6 січня - святвечір, 13 січня - щедрий вечір, 18 січня - голодна кутя). Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва - пироги, які обов'язково пекли на щедрий вечір 13-ого січня.
Ведучий:__На_Великдень_пекли_із_здобного_тіста_обрядовий_хліб_-_паску,_прикрашали_фарбованим_пшоном,_маком,_цукровою_пудрою._Ведуча'>Ведучий:
На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб - паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою.
Ведуча:
Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни на свято 40 святих (22-ого березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали надвір і закликали весну.

Ведучий:
Обрядове печиво пекли і на свято Маковія (14-ого серпня) - це коржі з маком та медом.
Ведуча:
І нарешті - калита, яку пекли на Андрія (13-ого грудня). Калита - круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і , очевидно, це символізувала собою надкушена калита.

Вчитель:
"Хліб наш насущний дай нам на кожен день", - молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.

4. Народниі прикмети про хліб.
Вчитель:
Хліб здавна є символом добробуту, гостинності, хлібосольства. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до нього як до священного предмета.
(Ведучі по черзі зачитують)
1. Не можна починати роботу, коли господар хворий - «буде мізерне зерно».
2. Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та не розсівав бур’янів».
3. Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».
4. Не можна доїдати хліб після когось – забереш його силу та щастя.
5. Якщо хліб упав на підлогу, потрібно підняти його, поцілувати і з’їсти.
6. Якщо на дорозі лежить окраєць не можна через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити і дати птахам.
7. Даси хліб собаці – будеш бідувати все життя.
8. Люди, переломивши кусок хліба, на все життя стають друзями.

5.Приказки і прислів’я про хліб.

- Є багато приказок і прислів’їв про хліб. Закінчіть почате мною прислів’я.
На чорній землі …….білий хліб родить.
Без солі й без хліба ……немає обіду.
Хочеш їсти калачі –……. не сиди на печі.
Як окраєць на столі,……. то й життя веселіше.
Хліб – батько, вода –….. мати.
Без хліба……. суха бесіда.
Без солі не смачно, без хліба –…… не ситно.
Паляниця – ……..хлібові сестриця.
Яка пшениця,……….. така й паляниця.
Сій вчасно,………… вродить рясно.
Де хліб і вода, там………. немає голоду.
Хліб –……… всьому голова.
Ведуча:
В народі ж хліб, як матір поважай,
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди стрічають
Із хлібом на барвистих рушниках.
Ведучий:

Та хай же щедро наливає соком
І колоситься золотистий сніп!
І хай же родить більше з кожним роком
Його величність - годувальник хліб!

6. Віртуальна подорож до музею «Хліб в картинах художників» (перегляд презентації).
Вчитель:
-
Всі народи на Землі дуже цінують і поважають хліб. Він оспівується в піснях, про нього пишуть вірші, складають легенди. І, мабуть, немає художника, який би не захотів змалювати цей священний оберіг у своїх картинах.
-
Пропоную вам відправитись до віртуального музею під назвою «Хліб в картинах художників».
-
Моїми помічниками-екскурсоводами будуть сьогодні……………………..
Та …………………………..
-
Отже, вирушаємо.
(Перегляд презентації).
Катерина Василівна Білокур - українська народна художниця.
Подивіться на картину «Сніданок».
На перший погляд нічого незвичайного немає в цій картині. Буденні речі, які є в кожній селянській хаті: глечик, миска, хліб, картопля. Та це все так майстерно виписане пензлем талановитої художниці , що ми не можемо відірвати погляду від натюрморту. Буханець щойно спеченого хліба, здається, ще дихає теплом печі. Над полив’яною мискою підіймається духмяна пара від звареної молодої картоплі. Поряд на тарілці – порізана кружальцями редька, на кожному видно тонесенькі прожилки, ніжний червоний обідок. А квашені огірки – та вони ж справжнісінькі!
На другому плані картини – букет півоній у простенькій скляній вазі. Квіти щойно зрізані, в обіймах зеленого листя. Простягни руку – і торкнешся пальцями до прохолодних пелюсток.
«Натюрморт з хлібом» «Сніданок»
Микола Пимоненко
Українській художник-живописець, Микола Корнілович Пимоненко, яскравий представник українського живопису. Пимоненко брав сюжети для своїх картин, змальовуючи сцени з побутового життя українського села та міста.
Зверніть увагу на картину «Жнива».
Чудова українська природа милує око. Ясний літній день зібрав разом всю родину за таким важливим заняттям, як збір стиглого духмяного колосся. Треба поспішати, бо вдалині видніються хмарки – ще піде дощ, який зараз зовсім не потрібний. Навіть діти не можуть залишатися в такий день вдома і прийшли на поле.

«Жниця» «Жнива»
Ольга Кваша
Наступна картина талановитої молодої художниці зі Львова – Ольги Кваші.
Її картину, яка не має назви, можна підписати словами Дмитра Павличка:
Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.
Наша мати-пшениченька золоту сорочку тче.
А в тій сорочечці, як маля,
Буде красуватися, буде усміхатися вся земля.
Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.
Наша мати-пшениченька золотий коровай пече.
А той золотий коровай на столі засія –
Буде веселитися і благословитися вся земля.

Шишкін Іван Іванович

«Жито»
Російський живописець Шишкін Іван Іванович в своїх картинах оспівує природу рідного краю. Славу здобув дуже рано, за свого життя.
Пейзаж-картина «Жито» створена в 1878 році.
На головному плані картини відкривається золоте поле із спілим житом. Важкі колоски вже готові до збору урожаю і коливаються від легенького вітерка. Вдалині поля видніються голубими крапками волошки, які прикрашають собою весь пейзаж. На передньому плані картини бере свій початок польова дорога. Мабуть, по ній не часто їздять, бо більша частина заросла травою.
На багатому житньому полі стоять сосни-охоронники.
В небі, над соснами, кружляють птахи, насолоджуючись прекрасним літнім днем. В глибині картини видніються хмарки. Можливо, збирається гроза і скоро піде теплий літній дощик.
Роботу «Кошик з хлібом»
Сальвадор
Далі
представив на виставці «Останні картини Сальвадора Далі», що проходила в галереї Біну в Нью-Йорку з 20 листопада по 29 грудня 1945 року. В каталозі, що був виданий спеціально до виставки, Далі дав до картини такий коментар:«
Я працював над цією картиною впродовж двох місяців поспіль, по чотири години на день. Роботу я завершив за день до кінця війни. Хліб завжди був однією з найбільших нав'язливих тем у моїй творчості, вірність яким я свято зберігаю. Перед нами полотно, про яке нічого не можна сказати, - повна загадка!
Дев'ятнадцять років тому я написав той самий об'єкт (картина справа). Навіть назва та сама, але зміст різний.»

Бортніков Микола Федорович [1916—1997]
«Хліб»
Радянський художник-живописець. Заслужений художник України. Жив і працював в Криму, в Сімферополі.
Його картина «Хліб» привертає увагу своєю простотою та наївністю.
Звичайний раціон для сніданку будь-якої селянської родини. Кожен елемент , вимальований з надзвичайною любов’ю та повагою до щоденної їжі трударя, підкреслює важливість хліба в житті кожної людини.
Кугач Катерина Михайлівна

Живе і працює в Москві. Своєю роботою «Хліб» Катерина Михайлівна допомагає глядачам опинитися в світі краси та гармонії, нагадує про
існування вічних цінностей, а також створює відчуття свята.

Яблонська Тетяна Ніловна
«Хліб»
Народна художниця СРСР та України. Народилася в Росії, а жила та працювала в Києві.
Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день — і це відчувається у яскравості картини.
Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на головах жінок, сонце виблискує на білих кофтинах селянок, які збирають хліб! Сонця і неба на картині не видно, а що сонця багато в усьому — це очевидно. Воно навіть у посмішці дівчини, яка обернулася, наче її покликав фотограф. Інші
(а їх понад десятеро) працюють, не роздивляючись навколо. Вони засипають зерно в мішки, поспішаючи завантажити його на машини, що видніються далі. Та й кінь чекає, мабуть, своїх мішків. Уже чимало зібрано, та є ше зерно, мабуть, урожай непоганий. І трудівниці, радіючи врожаю, працюють із вогником — про це свідчить променистий тон усієї картини. Головне в ній, на мою думку, — світлий, святковий настрій, задоволення від наслідків своєї праці.
ІV. Практична робота учнів, виконання колажу «Хліб духмяний на столі»
- Як бачите, дуже багато митців звертаються в своїй творчості до теми святого хлібу. Сьогодні і ви спробуєте себе в ролі художника. Тема композиції – «Хліб духмяний на столі». Техніка виконання – колаж із готових вирізок зображень хлібних виробів.
- Виконуючи роботу, пам’ятайте про правила композиції:

Виберіть головне зображення, яке повинне виділятися розміром, кольором або формою;

Одні предмети (на передньому плані) можуть закривати собою інші (на задньому плані);

Ті предмети, які розташовані ближче до нас, розташовуються нижче на аркуші, дальні предмети розташовані вище на аркуші.
Ви будете працювати в групах, тому пам’ятайте про наші золоті правила роботи в групах:

Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися , а бачити.
Не просто творити, а міркувати.
Дружно й плідно працювати.
V. Підсумок уроку, представлення учнями робіт
Слухання легенди про хліб.
Хліб і золото (легенда)

Колись ще давно на галицькій землі жив-панував король Данило. Був король багатий та мав власного майстра, який виготовляв йому срібні та золоті гроші. Майстер працював у залі, де була каса під суворим наглядом короля, який відкривав залу, аби майстер зайшов і мав змогу працювати, та зразу ж закривав за ним двері. Лише після роботи король власноруч випускав майстра із зали з касою. Тож лише він знав про справжнє багатство короля
Данила, і так розжився, що геть забув як це голодним бути, і каже королю:
- Золото — то цар.
- Ні, майстре, то хліб — усьому голова, - виправляє його король Данило.
- Та ні, золото та срібло, - сперечався з королем майстер.
Сперечалися чоловіки, аж поки королю це не обридло і не пішов він геть з майстерні. А наступного дня бачить король Данило — а на стіні майстерні напис: “Хліб — болото, а всьому голова — срібло й злото”.
На це король лише промовчав. А наступного ранку, як зазвичай, він привів майстра, замкнув його, а тут новини від гінця — ворог наближається, треба рушати у похід. Так Данило зібрав військо та відправився захищати рідний край, а от про майстра забув зовсім. А відчинити його ніхто не мав права, бо був такий наказ короля, інакше — смерть.
Минуло кілька місяців. Данило з військом повертаються додому, перемога дісталась їм. Але ні майстра, ні подарунка на честь перемоги, на який король так чекав, не було. І ось Данило згадав. Швидко зістрибнув з коня та підбіг до каси, відчиняє, а там кістяки на купі золота — все, що залишилось від майстра. А на стіні золотом написано: “Срібло, золото — то болото, а хліб — цар”.
Отак життя навчило.
-
Тож нехай у вашому житті ніколи не буде голоду. Поважайте хліб, бо він – усьому голова!




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал