I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності




Скачати 44.25 Kb.

Дата конвертації12.12.2016
Розмір44.25 Kb.

86
Дата / /
Прізвище учителя
Клас
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності


Вступне слово вчителя
Вирушаючи у подорож літаком, поїздом або будь-яким іншим видом транспорту, людина зазвичай сповнена райдужних надій.
А якщо немає квитка, літака, надійного автомобіля й навіть точ- них відомостей про країну? Тоді людина потрапляє у владу сти- хій, небезпечних випадків, незнайомих людей, що спілкуються незрозумілою мовою. Вона може покладатися тільки на власні сили, волю й прихильність долі. Саме так почувалися мандрів- ники, які вирушали в різні райони найбільшого материка Землі.
(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)
III. Актуалізація опорних знань і вмінь


Бесіда за запитаннями
1. Які найдавніші цивілізації Землі склалися й розвивали- ся в Євразії?
2. Вам уже відомі імена Марко Поло, Ібн Баттути, Семена
Дежньова. Що ви знаєте про їхні подорожі?
IV. Вивчення нового матеріалу


План
1. Дослідження Європи.
2. Історія відкриття Північної Азії.
3. Вивчення Центральної та Південної Азії.
V. Закріплення вивченого матеріалу


Запитання і завдання
1. Чим пояснюється пізнє дослідження окремих районів
Євразії?
2. Чому А. Гумбольдт висунув концепцію континентальнос- ті клімату після подорожі територією Росії?
3. Згадуючи про гори Паміру, Марко Поло писав: «Від ве- ликого холоду й вогонь не такий світлий і не тих кольо- рів, як в інших місцях, і їжа не так добре вариться». Ве- неціанський мандрівник точно описав явища, які бачив високо в горах, хоча їхню причину вказав неправильно.
Поясніть причину явищ, які спостерігав Марко Поло.
Дослідження та освоєння материка
Мета уроку: сформувати уявлення учнів про історію дослідження та освоєння Євразії; розповісти про досягнення видатних мандрівників; показувати на карті маршрути подорожей та об’єкти геогра­
фічної номенклатури.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта Євразії, картосхеми з маршрутами різних подорожей материком.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати: учні зможуть: називати дослідження і подорожі землепрохідців, П. Семе­
нова­Тянь­Шанського, М. Пржевальського; розповідати про історію дослідження та освоєння Євразії.
Урок № 46
www.e-ranok.com.ua

87


Географічний крос
1. Великий внесок у вивчення материка здійснили давні …
(греки).
2. Походи землепрохідців сприяли важливим географічним відкриттям на території … (Сибіру й Далекого Сходу).
3. В. Поярков і Є. Хабаров здійснили походи на річку … (Амур).
4. С. Дежньов першим із відомих мореплавців пройшов …
(через протоку, що відокремлює Азію від Північної Аме­
рики).
5. Німецький натураліст А. Гумбольдт досліджував при- роду … (Уралу й Сибіру).
6. Вивчення Центральної Азії розпочалося в XIX ст.
Важливу роль у цій справі відіграли мандрівники …
(П. Семенов­Тянь­Шанський і М. Пржевальський).
VI. Підсумки уроку


Висновки
ƒ Великий внесок у вивчення Євразії здійснили давні греки, які вивчили узбережжя морів Атлантичного океану, у тому числі Чорного й Азовського. Важливими є досягнення зем- лепрохідців. Їх походи сприяли Великим географічним від- криттям на території Сибіру, Далекого Сходу, а також у водах
Північного Льодовитого й Тихого океанів, що їх омивають.
ƒ
Німецький натураліст А. Гумбольдт досліджував природу
Уралу й Сибіру. Він першим висунув концепцію континен- тальності клімату.
ƒ
Центральну Азію почали вивчати лише в XIX ст. Важливи- ми є дослідження в цій галузі мандрівників П. Семенова-
Тянь-Шанського та М. Пржевальського. П. Семенов-Тянь-
Шанський здійснив дві подорожі Тянь-Шанем, визначив межі цієї гірської системи.
ƒ
М. Пржевальський здійснив чотири експедиції в Централь- ну Азію. Він уперше описав природу багатьох її районів, відкрив ряд хребтів, улоговин і озер у Куньлуні, Нань-Шані й на Тибетському нагір’ї.
VII. Домашнє завдання
Опрацюйте § 41 підручника.
www.e-ranok.com.ua

88
Дата / /
Прізвище учителя
Клас
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності


Вступне слово вчителя
(Привернути увагу учнів до карти будови земної кори.)
На відміну від інших материків, в утворенні Євразії взяли участь кілька літосферних плит. Проте основу найбільшого кон- тиненту Землі становить Євразійська плита. До її найдавніших ділянок належать: Східноєвропейська, Сибірська, Китайсько-
Корейська, Південнокитайська платформи. Вони поєднані між собою більш молодими платформними ділянками. Велика кіль- кість платформ є характерною рисою Євразії.
(Оголосити тему й очікувані результати уроку.)
III. Актуалізація опорних знань і вмінь


Бесіда за запитаннями
1. Як утворилися сучасні материки та океани?
2. Які факти підтверджують теорію літосферних плит?
3. Що ви знаєте про Тихоокеанське «вогняне кільце»?
IV. Вивчення нового матеріалу


План
1. Давні платформи та форми рельєфу, що їм відповідають.
2. Пояси складчастості та форми рельєфу, що їм відповіда- ють.
3. Активність внутрішніх сил.
4. Прояви зовнішніх сил.
V. Закріплення вивченого матеріалу


Змагання команд
Об’єднати учнів у дві команди: перша — представники Єв- ропи, друга — Азії, і запропонувати провести змагання.
Тектонічна будова Євразії. Рельєф, роль внутрішніх і зовнішніх сил
у його формуванні
Мета уроку: сформувати уявлення учнів про особливості тектонічної будови Євразії та виявити
її відмінності від інших материків; розповісти про історію розвитку й формування рельєфу.
Обладнання: підручник, атлас, зошит для практичних робіт, фізична карта Євразії, карта будови земної кори Євразії, ілюстрації із зображенням різних форм рельєфу (у тому числі льодовикового по­
ходження).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати: учні зможуть: розповідати про тектонічну будову Євразії; називати основні особливості рельєфу материка та роль внутрішніх і зовнішніх сил у його формуванні; позначати і по­
казувати на карті об’єкти географічної номенклатури.
Географічна номенклатура: гори — Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Кримські, Скандинавські,
Уральські, Кавказ, Тянь­Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); рівнини — Східноєвропейська, Західносибірська,
Велика Китайська; низовини — Прикаспійська, Індо­Гангська, Месопотамська; височини — Середньо­
руська; плоскогір’я — Середньосибірське, Декан; нагір’я — Тибет, Іранське; вулкани — Гекла, Етна,
Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма, Кракатау.
Урок № 47
www.e-ranok.com.ua

89
Перший тур
Зачитати назви географічних об’єктів, що характеризують рельєф материка. Учні повинні підняти руку, коли почують на- зву географічного об’єкта, що стосується відповідної частини світу.
Другий тур
Представники від кожної команди підходять до дошки й за- писують три назви географічних об’єктів, розташованих у Єв- разії (рівнини, гори, вулкани). Потім учасники протилежної команди повинні знайти на фізичній карті світу ці об’єкти й ви- значити їхнє географічне положення.
Третій тур
Запропонувати представникам команд охарактеризувати географічне положення Гімалаїв за планом.
План
1. У якій частині якого материка перебувають?
2. Між якими меридіанами й паралелями розміщені?
3. Які географічні об’єкти розташовані поряд?
4. Якою є приблизна протяжність гір?
5. У якому напрямку вони простягнулися?
Перемагає команда, представники якої швидше й точніше виконають завдання.


Робота з картою
Знайдіть на фізичній карті Євразії географічні об’єкти, на- зви яких пов’язані з іменами мандрівників і дослідників.
VI. Підсумки уроку


Висновки
Характерною рисою Євразії є велика кількість платформ.
У рельєфі давнім платформам відповідають рівнини, які утво- рюють своєрідний пояс. На відміну від інших материків, в утво- ренні Євразії взяли участь кілька плит. Їх переміщення при- звело до утворення Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу. До нього належать: Піренеї, Альпи, Карпати, Апенніни,
Балканські гори, Кавказ, Гіндукуш, Памір, Гімалаї. Рух літос- ферних плит продовжується і сьогодні, що обумовлює активні горотворчі процеси на материку.
VII. Домашнє завдання
1. Опрацюйте § 42 підручника.
2. Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що у Євразії рівнин набагато більше, ніж на інших материках? Як це пов’я- зано з тектонічною будовою?
www.e-ranok.com.ua

90
Дата / /
Прізвище учителя
Клас
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання


Запитання і завдання
1. Назвіть найбільші рівнини і гірські системи Євразії.
2. Чим можна пояснити активні горотворчі процеси, що відбуваються на материку?
3. Наведіть приклади районів, де на формування рельєфу активно впливав вулканізм.
4. Назвіть наслідки материкового зледеніння. Поясніть їх.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності


Вступне слово вчителя
Гірські породи і мінерали, що використовуються людиною
(у природному вигляді або після переробки), називають корис- ними копалинами. Вони утворюють родовища — скупчення мінеральної речовини в земній корі, які економічно вигідно розробляти. Це означає, що мінеральна сировина має бути пев- ної якості і в достатній кількості, а для її видобутку і тран- спортування потрібні сприятливі умови.
На значення корисних копалин вказує те, що гірські про- мисли почали розвиватись ще у давніх народів стародавнього світу — індійців, вавилонян, греків та інших. В Україні зна- йдені сліди стародавніх копалень, деякі з них належать до кін- ця кам’яного віку.
IV. Актуалізація опорних знань і вмінь


Бесіда за запитаннями
1. Які групи корисних копалин ви знаєте?
2. Де і для чого використовуються рудні (металеві) корис- ні копалини?
3. Як утворилися осадові гірські породи?
V. Вивчення нового матеріалу


План
1. Паливні корисні копалини.
2. Рудні (металеві) корисні копалини.
3. Нерудні корисні копалини.
Корисні копалини Євразії
Мета уроку: актуалізувати знання при корисні копалини та їхні типи; виявити закономірності розміщення корисних копалин.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта Євразії, карта будови земної кори Євразії.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати основні закономірності в розміщенні ко­
рисних копалин.
Урок № 48
www.e-ranok.com.ua




База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал