Інноваційний досвід у професійно- технічній освіті Щомісячний науково-методичний веб-журнал





Сторінка1/8
Дата конвертації05.01.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


Професійно-
технічна освіта
України


Інноваційний досвід у професійно-
технічній освіті
Щомісячний науково-методичний веб-журнал

Початок розміщення на веб-порталі професійно-технічної освіти України
(
www.proftekhosvita.orq.ua
): лютий 2009 р.

за інформаційної підтримки Відділення змісту професійно-технічної освіти
Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України


Лютий 2010 р.




Наша адреса:
Відділення змісту ПТО
ІІТіЗО МОН України вул. Сагайдачного, 37, м. Київ, 04070 тел./факс: (044) 239-39-35


Упорядник
Націокс Т.Г. — методист вищої категорії відділення змісту ПТО
ІІТіЗО МОН України

Погоджено: заступник директора, начальник відділення змісту ПТО ІІТіЗО
МОН України, кандидат педагогічних наук
Ковтуненко Н.О.


Рукописи не рецензуються
і не повертаються.
Матеріали, надіслані на редакційний конкурс, стають власністю редакції.
За зміст і правдивість
інформації перед третіми особами несуть відповідальність автори.

Матеріали подаються в авторській редакції мовою оригіналу

Науково-методичний веб-журнал
„Інноваційний досвід у професійно- технічній освіті” розміщується лише на веб-порталі професійно-технічної освіти України www.proftekhosvita.orq.ua

Інноваційний досвід
у професійно-технічній освіті

щомісячний науково-методичний веб-журнал
Початок розміщення на веб-порталі професійно-технічної освіти
України (www.proftekhosvita.orq.ua): січень 2009 р. за інформаційної підтримки Відділення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України
Лютий 2010 р.



У лютневому номері представлені матеріали з різноманітної тематики у таких рубриках:
Педагогічна майстерність


Інноваційні педагогічні технології


Інформаційно-комунікаційні технології


Комплексне методичне забезпечення


Конкурси професійної майстерності


Виховна робота


Творчий портрет педагога


Презентація ПТНЗ України
(ПТНЗ Львівської області)




Зміст


ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ

Морозова Л.М. Не втратити жодного учня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Періжок Н. М.

Комплексний підхід до узагальнення і систематизації знань з використанням модульної технології та ділової гри при вивченні теми “Обробка деревини ручним способом” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Басова Г.М., Горошко Л.В. Інноваційний підхід до виконання дипломних робіт з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у рамках програми
«Intel® Навчання для майбутнього» з професії «електрогазозварник» . . . . . . . . . . .
20
КОМПЛЕКСНЕ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Вакульчук В.Ф. Організація роботи з комплексного методичного забезпечення предметів (професій) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
КОНКУРСИ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Бєлайчук Л. Ф. Методичні рекомендації щодо організації та оцінювання практичного туру ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності серед учнів ПТНЗ з професії „Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва” . . . . . . . . . . 83
ВИХОВНА РОБОТА

Старчевський Е.Е. Вимоги до навчально-матеріальної бази кабінету з предмета
«Захист Вітчизни» (методичні рекомендації) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Малінкіна Н.П. Особливості використання нетрадиційних форм проведення групових та масових методичних заходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
96
ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ ПЕДАГОГА

Сторожук Богдана Іванівна — викладач математики, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Вищого професійного училища №10 м. Тернополя . . . . . . . . . . 106
Горбунова Валентина Ивановна — мастер производственного обучения І категории
Севастопольского ВПУ средств связи и информационных технологий, преподаватель специальных дисциплин высшей категории, старший преподаватель по профессии
«Оператор ЭВ и ВМ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
Евдокимов Владимир Николаевич — мастер производственного обучения ВПУ № 28 г. Севастополя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Ковтун Раиса Николаевна — преподаватель спецдисциплин Высшего профессиональнго училища № 3 г. Севастополя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПТНЗ УКРАЇНИ

Вище професійне училище №29 м. Львова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Стебницький професійний ліцей Львівської області . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
Львівський професійний ліцей побутового обслуговування . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Львівський професійний політехнічний ліцей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Вище професійне училище №34 м. Стрия . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
Львівський професійний ліцей харчових технологій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115



ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ
Не втратити жодного учня
Методичні рекомендації

Морозова Л.М.методист НМЦ ПТО
у Херсонській області (укладач)
Виходячи з того, що основне завдання сьогоднішнього викладача – це побачити в кожному учневі неповторну, унікальну особистість, наділену певними творчими здібностями, допомогти
їй розкритися; навчити здобувати знання та зуміти їх використати, дати учневі можливість відчути свої творчі можливості через радість відкриття і перемоги,
викладачі повинні на себе взяти відповідальність:

У процесі навчання формувати, розвивати особистість учня, розкривати її креативні здібності;

Навчити учнів вірити самому собі, своїм діям, умінню продуктивно витрачати свою енергію;

Створити максимально сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації й самостійного її здобування, критичного перегляду та застосування на практиці шляхом партнерської співпраці учнів у групах;

Застосовувати для цього всі існуючи методи, форми, технології навчання, керуючись
єдиним правилом; викладач має бути на уроці ведучим, організатором дій, володіти методами, алгоритмами розв’язання поставленого завдання або проблеми та показати учневі, як це робити.
Виходячи з цього, викладачам слід:

Зазначити, що незважаючи на справедливість думки, що все нове – це добре забуте старе, викладачі повинні усвідомлювати, що існуюча система освіти потребує оновлення, через те, що вона успадкувала завдання радянської школи, яка базувалася на принципах людини задля держави . Сучасні історичні умови потребують, щоб викладання будь-яких предметів було спрямоване не на накопичення інформації, а на те, щоб кожний навчальний предмет перетворився на знаряддя для розвитку мислення та виявлення творчих здібностей учнів.

Розуміти, що освітні зміни тільки тоді матимуть успіх, коли кожен викладач стане реформатором особистого щоденного навчального процесу.

Пам’ятати, що для народження творчості необхідні певні умови: середовище, в якому учень почувається вільно, в якому йому цікаво і є прагнення постійного пізнання, відкриття й творення чогось нового.

Погоджуватися, що саме технології, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуації вибору, вільного обміну думками, авансуванню успіху, відповідають умовам часу.

Розуміти, що стратегія розвитку творчої особистості в процесі навчання складається з певних етапів (самостійна робота, колективно-групова, дослідницька) і тільки їх вдале послідовне застосування може дати необхідні результати.

Приймати, що самостійна робота є однією з обов’язкових умов активізації навчальної діяльності учня, і завдання викладача –чітко визначити : що робити, як робити, навіщо робити, звернути увагу на можливі труднощі під час виконання завдань, на використання раніше засвоєного матеріалу, створювати ситуації, в яких учні могли б застосовувати набуті самостійно знання.

Пам’ятати, що колективно-групова робота учнів передбачає колективні зусилля всіх учнів групи у вирішенні завдань: колективне планування, аналіз інформації,
обговорення, вибір шляхів розв’язання, взаємодопомога, співпраця, взаємоконтроль, взаємооцінювання.

Розуміти, що спільна робота в команді, парі або розробка проекту неоднорідною групою розвиває мислення й здатність розв’язувати проблеми творчо, підтягує слабкіших, сприяє толерантному ставленню до думок інших.

Приймати, що остаточний момент праці учня – не засвоєння певного матеріалу, а самостійне розв’язання завдання, що суть навчання полягає у приєднанні нових знань до відомих, а для цього відомі знання треба відтворити і в такий спосіб дізнатися, що ми насправді знаємо з приводу певної теми.

Погоджуватися, що кінцева мета діяльності викладача – це навчання дослідження – комплексу дій, що передбачає збирання та обробку потрібного матеріалу, прояв самостійності думки та винахідливості, вміння аналізувати й узагальнювати
інформацію, робити висновки.

Вірити, що завдяки такій діяльності викладача учні ПТНЗ після закінчення навчання будуть готовими не тільки до труднощів дорослого життя, викликів світу, в якому вони житимуть і який буде поза нашим контролем, а й процвітатимуть, стануть щасливими, житимуть продуктивним, змістовним життям.

Стверджувати, що ключовим у розгляді завдань освіти в демократичному суспільстві є поняття: свобода та відповідальність.

Отже, будьмо вільними у виборі форм, методів, технологій навчання та відповідальними за результати своєї діяльності.
Взагалі, навчальна спроможність учнів опановувати навчальний матеріал включає в себе :
1.
Потенційні можливості - готовність до сприйняття, здатність до успішної діяльності, розумова витривалість, самоконтроль та самодисципліну.
2.
Фонд дієвих знань, умінь - сформованість розумових операцій, широту знань, ерудицію, розвиток мовлення, володіння прийомами навчальної діяльності, рівень попередньо засвоєної інформації.
3.
Узагальненість – активність, глибину, усвідомленість, самостійність, системність мислення.
4.
Темпи – засвоєння знань, умінь, прогнозування приросту результатів у навчальній діяльності.
& Рекомендації для викладачів
щодо спрямування та розвитка учнів з урахуванням їх темпераменту
Темперамент
учнів
Учні з емоційними
порушеннями
Ліниві учні
Гіперактивні учні
Холеричний
Стабілізувати їхній емоційний стан перед виконанням навчальної діяльності
Формулювати настанову на виконання певного обсягу навчальних завдань.
Давати тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб учень міг його завершити; давати можливість звертатися по допомогу до викладача в разі виникнення труднощів;
Флегматичний
Пропонувати форму відповіді на вибір: письмо або усно.
Вимагати виконання необхідного обсягу навчальних завдань
Пропоновані завдання давати в письмовому вигляді, дозувати учневі виконання великого завдання, пропонувати його у вигляді послідовних частин і час від часу контролювати роботу
над кожною з частин, вносячи необхідні корективи.




Сангвінічний
Оцінку діяльності учнів давати делікатно й аргументовано, вказуючи при цьому на успіхи учня., або, якщо в учня щось не вийшло, висловити надію, що наступного разу він це зможе зробити.
Сприяти бажанню учня перебороти свої лінощі, створюючи необхідну мотивацію
Оберігати від перевтоми, оскільки вона призводить до зниження самоконтролю; стримано і спокійно аргументувати виставлену оцінку.






Меланхолічний
Ставити запитання, давати завдання з визначенням часу опитування (через 5 хв., на початку наступного уроку тощо); висловлювати впевненість у тому, що учень може впоратись
із завданням, тому що… …
Ставити учня в ситуацію, коли необхідно виконати дію за будь-яких умов, визначивши, через який час треба представити результати зробленого; нагадувати, що минулого разу учень упорався із завданням; використовувати у формулюванні завдання художні,
інтелектуальні здібності конкретного учня.
Давати завдання з визначенням часу виконання; вибирати такі завдання, які не потребують тривалої роботи, проте враховують здібності учня.

& Що слід пам’ятати викладачу
для того, щоб навчання учня було цікавим і успішним
(поради)
Готуючись до уроку, згадайте про існування в групах різних підгруп учнів за навченістю
і заплануйте завдання для кожної з окремих підгруп :
§
На окремих етапах уроку;
§
Різні за рівнем складності;
§
З урахуванням методичних доробків викладача;
§
Використовуйте інтерактивні технології під час уроку—саме вони допомагають скеровувати навчальну діяльність учнів ; щоразу об’єднуйте учнів з різними можливостями, змінюючи ролі, тип завдання таким чином, щоб усі навчилися основним поняттям, діями, вправам ;
§
Під час контролю рівня знань учнів за можливості готуйте завдання у тестовій формі закритого, напівзакритого та відкритого типу;
§
Підготуйте домашні завдання з урахуванням диференціації можливостей учнів.
Що

та

як

для

цього

робити
?

1.
Кожен викладач має визначитися та зафіксувати рівень навчальних досягнень учнів на початок навчального року.
2.
У вересні-жовтні(до 10 числа) необхідно провести діагностичні контрольні роботи з предметів (визначити рівень навченості учнів за базову середню школу)

3.
Скласти таблицю обліку НДУ з предмета за схемою :
№ ПІБ учня
Школа,
яку
закінчив
Оцінка
за
школу
Діагност.
робота
(оцінка)
І
курс
ІІ
курс
ІІІ
курс
Річна ДПА
1.




2.




Таблицю зберігати до ДПА і після – здати завучу.
4.Наступний крок викладача – планування роботи для означених груп :
§
Над чим працювати
§
Як скоригувати рівень навченості з програмними вимогами
§
До якого результату прагнути
§
Скласти списки учнів кожної групи за підгрупами : сильна (учасники олімпіад різного рівня), основний склад групи, група ризику (учні, робота з якими потребує певної педагогічної корекції).
& Форми роботи з учнями ПТНЗ
з метою запобігання зниження результатів успішності
Типи груп за
навченістю
Види
методик
Група ризику
Основна група
Група обдарованих
учнів
Методика роботи під час уроку
Опитування учнів за методикою
Завдання випереджального характеру
Картки з
індивідуальними завданнями олімпіадного циклу
Диференціація навчання
Методика роботи з домашнім завданням
Домашня робота як у класі для закріплення матеріалу
Можливість вибору завдання
Завдання на відпрацювання основних навичок, відповідно до вимог олімпіад
Тестування як форма вхідних зрізових діагностичних робіт
Види контролю
Введення завдань загально навчального рівня
Введення завдань загального рівня
Введення завдань олімпіадного рівня
Індивідуальна робота у позаурочний час
Консультації (з усіх предметів)
Робота з підготовки до олімпіади
Робота з класним керівником
Запрошення батьків на урок, на консультацію.
Інформація про небажання вчитися, труднощі у навчанні.
Інформація про зміни у навчанні, поведінці.
Запрошення на уроки
Робота з батьками
Консультації з питань допомоги учневі вдома
Індивідуальні консультації на вимогу
Спецкурси, факультативи з розвитку особистості
Робота в системі додаткової освіти
Виконання домашніх завдань з основних предметів


Загальноучилищні конкурси
Інтелектуальні турніри, олімпіади, конкурси
Конкурси для учнів
Училищні групи ризику олімпіади
& Якість сучасних засобів педагогічного вимірювання
Засобів педагогічного вимірювання (оцінювання ) існує багато.
Серед найпоширеніших;
§
спостереження;
§
усна форма перевірки знань (усне опитування);
§
письмова форма перевірка знань (письмова робота);
§
співбесіда у вигляді інтерв’ю;
§
тестування .
Інколи ще одним засобом вимірювання навчальної успішності вважають
анкетування. Але слід пам’ятати, що анкетування не є самостійним, лишаючись варіантом тестування. До того ж функції, які воно виконує, найчастіше належать не до контролю, а до діагностики.
Спостереження є найдавнішим засобом оцінювання й контролю. Його великою перевагою є те, що воно охоплює суб’єкт чи об’єкт загалом і в реальному вигляді.
Результативність і точність висновків на основі спостереження залежать від особистих рис
і якостей того, хто їх виконує, та від багатьох сторонніх чинників. Цей спосіб оцінювання має велике значення для кожної професії, надто для педагогічної.
Водночас спостереження не задовольняє жодного з наведених вище критеріїв якості педагогічних вимірювань рівня знань учнів .
Усна форма перевірки знань – теж дуже давня й поширена форма суто педагогічних вимірювань, особливості якої узагальнено в таблиці.
Позитивні риси
Негативні риси
“Класичність” як велика тривалість існування й масова поширеність.
Велика суб’єктивність процесу вимірів та
інтерпретації результатів.
Неможливість забезпечення стандартизації умов виміру.
Простота і доступність, невибагливість до умов проведення.
Низький рівень надійності, коефіцієнт якої рідко перевищує 0,5
Отримання досить надійних даних про мовний розвиток учнів.
Неможливість забезпечити валідність* виміру, в першу чергу – валідність змісту.*
Отримання певного уявлення про загальний розвиток учня.
Мала або недостатня точність, яку не вдається
істотно підвищити заміною традиційної 5-бальної шкали оцінювання на нову 12-бальну шкалу.
Надмірні витрати часу на виміри у великих групах учнів .
Неприпустимо високий рівень психологічних стресів під час серйозних усних вимірів.
Неможливість апеляцій, відновлення та аналізу конфліктних моментів тощо.
*Валідність (обґрунтований, дійсний, придатний) є досить складною комплексною характеристикою вимірювання, визначеною як параметрами змісту.
*Валідність змісту – це відповідність вимог, які ми ставимо до вимірювання.
Фахівці доводять невідповідність усного опитування всім сучасним критеріям якості – об’єктивності, надійності та валідності, вказують на “грубість”, малу розпізнавальну спроможність, яку не підвищити ні застосуванням шкал з великою кількістю сходинок, ні
розширенням складу екзаменаційних комісій. Навіть найдосконаліші усні форми контролю знань (складання екзамену комісії чи групі викладачів, повторне незалежне опитування тощо) не гарантують об’єктивності процесу вимірювання та інтерпретації його результатів.
Суб’єктивізм тут надто високий, як і в разі спостереження. Відповідь по-різному оцінюють різні екзаменатори, що призводить до надмірних коливань оцінок.
До названих істотних недоліків класичної усної форми вимірювання знань слід додати і неможливість виконання критерію валідності. За реальної тривалості усного опитування не забезпечується валідність змісту (бо кілька запитань у білеті та 5-10 додаткових не охоплюють усього змісту дисципліни), належний обсяг і повнота, системність та узагальнення.
Через усі ці недоліки усне опитування в усьому світі застосовують для важливих екзаменів обмежено. Тож можна стверджувати, що метод використовуватимуть і надалі, але він усе більше втрачатиме свої привілеї монополіста.
Письмова форма перевірки знань молодша від усної, хоча теж має тривалу історію.
Переконання, що письмова форма універсальна і її слід застосовувати в усіх випадках, ставало підставою для адміністративних заборон усних екзаменів і заміни їх письмовими роботами. Справді, письмова форма істотно переважає усну в сенсі об’єктивності. Порівняно легко забезпечує уніфікацію умов вимірювання. Зростає об’єктивність оцінювання, накопичення та збереження даних, полегшується їх обробка тощо. Але поширені в Україні варіанти письмового вимірювання надміру суб’єктивні на стадії інтерпретації результатів.
Ці та інші, менш істотні причини призводять до невідповідності методу письмової перевірки знань критеріям надійності й валідності. Досить порівняти запитання усного і письмового екзаменів, щоб дійти висновку щодо їхньої внутрішньої тотожності.
Письмова форма педагогічних вимірювань, з точки зору освітньої адміністрації, має хіба лише ту перевагу над усною, що за належної організації утруднює зловживання з боку екзаменаторів і дає змогу легше виходити з конфліктних ситуацій під час оскарження оцінки.
Українська і світова практика підтверджують, що письмові роботи залишаться надійним засобом педагогічних вимірювань у межах порівняно вузького поля застосування.
Узагальнення позитивних і негативних рис письмового педагогічного вимірювання подано у таблиці.
@ Позитивні і негативні риси письмової форми перевірки знань
Позитивні риси
Негативні риси
Досить високий рівень стандартизації умов перевірки знань.
Велика витрата часу екзаменаторів на перевірку письмових робіт, що робить цей метод відносно дорогим.
Незначний рівень впливу суб’єктивних чинників під час виконання письмових робіт.
Висока суб’єктивність в
інтерпретації результатів, що спричинює недостатній рівень інтегральної об’єктивності.
Наявність чималого досвіду здійснення письмових вимірювань і тривалого збереження його результатів.
Недостатній рівень надійності.
Доступність, можливість охопити великий контингент.
Посередній рівень загальної валідності виміру, недостатній – валідності змісту.
Отримання даних про когнітивний розвиток учня .
Мала точність, яку можна частково підвищити лише збільшенням тривалості вимірювання, що посилить інші його недоліки.
Можливість перевірки рівня проблемного мислення, загальної і специфічної грамотності учнів тощо.
Прийнятна тривалість здійснення першої стадії письмового вимірювання.


Співбесіду як засіб оцінювання застосовували здавна, проте лише останнім часом вона набула істотного значення у вигляді інтерв’ю. В розвинених країнах інтерв’ю відбувається в письмовій чи усній формі і застосовують його після попереднього тестування як доповнення. Мета – отримати максимальну кількість інформації про особистість респондента. Певне узагальнення особливостей співбесіди чи інтерв’ю наведене в таблиці.
@ Позитивні і негативні риси перевірки знань учнів
під час співбесіди чи інтерв’ю
Позитивні риси
Негативні риси
Можливість отримати повне
і загальне уявлення про учня.
Великі витрати часу екзаменаторів на отримання більш-менш значної кількості інформації про учня та його навчальні можливості.
Висока свобода дій екзаменаторів.
Незадовільна загальна об'єктивність через слабку уніфікацію умов проведення.
Дуже висока суб’єктивність в інтерпретації результатів.
Отримання даних про когнітивний розвиток того, з ким ведуть співбесіду чи інтерв’ю.
Мала точність, яку можна частково підвищити лише збільшенням тривалості вимірювання, що посилить
інші його недоліки.
Доступність та демократичність методу.
Недостатній рівень валідності.
Недостатній рівень надійності.

Тестування – цей термін походить від англ. слова test- екзамен, його використовують, як подає відомий французький енциклопедичний словник Larousse, для вимірювання або оцінювання природних і набутих здібностей з метою передбачення поведінки чи досягнень певної особи у певних обставинах.
За радянськими словниками – це “стандартизованные задания, по результатам которых судят о психофизиологических и личностных характеристиках, а также знаниях, умениях и навыках испытуемого”.
Класичні визначення тестування в психології підкреслюють :
§
емпіричність оцінювання;
§
визначення особистих ознак і якостей через використання кількісних показників;
У педагогіці класичним і водночас досить повним вважають “критеріальне” означення К.Інгекампа: ” Тестування – це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, яка презентує передумови або результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, об’єктивності, надійності та валідності вимірів. Він має пройти обробку й інтерпретацію і бути прийнятим для застосування в педагогічній практиці.”
Тестування не можна розглядати як ідеальний метод, виключивши на цій підставі всі
інші. Хоча за належної попередньої підготовки воно найкраще задовольняє основні методичні критерії якості, забезпечуючи прийнятну об’єктивність усіх трьох головних стадій процесу оцінювання – вимірювання, обробки даних та їх інтерпретації. Коефіцієнт надійності – від 0,7 до 0,9, що є досить високим показником.
Добре підготовлене тестування дає змогу задовольнити і критерії валідності.
Оцінюють знання за обсягом і повнотою, системністю, узагальненням та мобільністю.
Останні характеристики визначають за допомогою тесту відповідної складності, а обсяг знань – через відповіді на певну кількість запитань.
Загальні особливості тестування як форми педагогічних вимірів наведено в таблиці.
@ Позитивні та негативні риси

тестової форми перевірки знань учнів
Позитивні риси
Негативні риси
Досить висока об”єктивність процесу вимірів Необхідність ґрунтовної зміни психології
та інтерпретації результатів. виховання і навчання, перехід до вищого рівня змагальності та індивідуалізму.
Можливість забезпечення стандартизації умов виміру.
Заміна підручників, розрахованих на усне опитування, новими, зорієнтованими на тестові форми перевірки.
Прийнятий рівень надійності, коефіцієнт якої може досягти 0,9
Значні витрати часу на первинну підготовку матеріалів для здійснення вимірів.
Можливість забезпечити валідність виміру, в першу чергу –валідність змісту.
Необхідність подолання опору і комплексу упереджень прихильників старих методів педагогічних вимірювань.
Достатня точність, яку можна підвищити заміною традиційної 5-бальної системи на ширшу.
Мала кількість фахівців з тестування в
Україні, що додатково сповільнить процес переходу на сучасне тестування.
Незначні витрати часу на виміри у великих групах учнів.
Пам’ять освітян про негативні наслідки
“силового
і раптового” запровадження тестування учнів у 1993-94 рр.
Незначний рівень впливу суб’єктивних чинників під час вимірів.
Легкість забезпечення тривалого збереження вимірів результатів і автоматизації їх обробки.
Полегшення процесу інтеграції системи освіти України в європейську, сприяння мобільності учнів .

& Перелік продуктивних прийомів та методів,
які може застосовувати викладач
на уроках підготовки та проведення контрольної роботи
1.
Цікавий методичний прийом.
2.
Стимулювання учнів з теми.
3.
Завдання на виділення головного з теми.
4.
З’ясування найскладнішого з теми.
5.
Роби, як я...
6.
Самостійна побудова алгоритму дій.
7.
“Навчаючи вчусь”. Робота в групах з типовими помилками.
8.
Пред’явлення навчальних вимог до контрольної роботи.
9.
Робота з алгоритмом (технологічна картка). Учні на прикладі типового завдання отримують картку з покроковим описом дій. За зразком аналізують дію, виконують на власному прикладі, нову дію за зразком, знов аналізують, виконують. Самостійна робота на аналогічний приклад. Самостійна робота без зразка або за зразком, проте в новій, нетиповій ситуації. Додому –контрольна робота за типом класної.
10.
На контрольній роботі учень низького (середнього рівня) має право користуватися зразком – власна домашня робота, алгоритмом – описом дій на теоретичному рівні.
11.
Завдання на конструювання свого власного способу розв’язання задачі.
12.
Завдання по колу.
13.
Підготуй шпаргалку з теми (для учнів початкового рівня).
14.
Тестові завдання на опорі домашнього завдання.
15.
Картка з творчими завданнями.
16.
Робота з тестами на передбачення та пояснення вибору.
17.
Складання (побудова ) висловлювання з опорою на схему.
18.
Знайди, що змінилося.
19.
Обговорити покрокові дії виконання завдання контрольної роботи.
20.
Згортання навчальної інформації в таблиці, схеми, алгоритми, опори.
21.
Словниковий диктант. З числа ключових слів теми викладач диктує словниковий
диктант. При перевірці викладач виправляє : для учнів початкового рівня –всі помилки, для середнього рівня –тільки частину, останні слова з помилками тільки підкреслює, для достатнього –тільки підкреслює слова з помилками не виправляючи
їх.
22.
Для учнів високого рівня – на контрольній роботі пропонуються творчі завдання (в рамках вимог програми )
23.
Бесіда з питань теорії з опорою.
24.
Читання та виконання пробної контрольної роботи з передбаченнями наперед помилками, та їх усуненням.
25.
Завдання з пробної контрольної роботи на картках (індивідуальні картки різнорівневі)
26.
Домашні завдання останніх 2-3 уроків підбираються таким чином, щоб вони утворили справжні завдання контрольної роботи (по аналогії).
27.
Перевіривши правильність виконання домашньої контрольної роботи, з’ясувавши труднощі, які виникли, викладач пропонує учням усно проговорити правильні відповіді контрольної роботи, пропонуючи ще один варіант найскладнішої роботи.
Для виконання викладач пропонує різнорівневі тести : від найпростішого до високого.
28.
Знайти помилку в контрольній роботі.
29.
На першому уроці теми викладач пропонує варіант контрольної роботи. Протягом вивчення теми щоуроку учні виконують нові завдання, аналогічні до контрольного варіанта, на полях ставлять відповідну позначку. Саме такий тип завдань пропонують додому. На передостанньому уроці теми викладач пропонує для роботи в парах, групах ще один варіант контрольної, розбитий на частини. Використовуючи прийом
“навчаючи інших вчуся сам ” або “карусель”, учні обмінюються варіантами завдань та перевіряють один одного. В результаті кожен учень пояснив одногрупникові як мінімум одне завдання та виконав під його керівництвом нове. “Карусель” передбачає пояснення щоразу тільки-но почутого варіанта.
30.
Якщо на попередньому уроці була домашня контрольна робота, то розпочати з представлення зразка та самоперевірки покрокових дій.
31.
Учням, які мають високий рівень знань, передбачати можливість виконання додаткових завдань.
32.
Закінчувати урок – з’ясуванням можливих помилок або представленням правильних відповідей.
& Основні вимоги до уроків
з підготовки та проведення контрольних робіт
1.
Обов’язковими компонентами будь-якого уроку вважати визначення : a.
Мотивації b.
Мети c.
Завдань уроку які формулюють викладач або учень
2.
Урок підготовки до контрольної роботи має передбачати такі компоненти
§
Мотивацію діяльності, яка має бути (від оцінки за даний урок та підготовки до ТО до можливості отримати оцінку за ТО, вищу від поточних)
§
Актуалізацію суб’єктивного досвіду учня або заповнення картки знань/незнань
§
Побудову дерева теорії, або читання з маркуванням або опитувальниками
§
Роботу на різних рівнях навченості: від роботи за зразком, за алгоритмом до самостійних завдань та створення типової контрольної роботи за описом або зразком
§
Самостійну роботу, аналогічну до здійсненої в групах, парах, індивідуально
§
Представлення картки перевірки дій –покрокова корекція
§
Пояснення домашньої контрольної роботи (учням, які мають проблеми.)
3.Урок контролю знань розпочинати:
§
З обговорення алгоритму дій та передбачення труднощів, які очікують на учнів
§
Вибору способів діяльності
4. У структурі будь-якого уроку мають бути обов’язкові наступні складові:

§
Мотивація до майбутньої діяльності
§
Спеціальна робота зі створення готовності учнів до даної діяльності
§
Активізація знань, необхідних для виконання контрольних завдань
§
Планування діяльності та передбачення її результатів
§
Створення ситуації можливості вибору способів діяльності
§
Різновиди контролю та самоконтролю діяльності протягом уроку
§
Оцінка результатів діяльності, значущості вивченого протягом уроку
5. Кожний етап роботи на уроці має бути чітко мотивований і спрямований на запобігання помилкам, підвищення рівня знань учнів, їхньої успішності та передбачати розвиток навичок:
§
Уміння зосередитися
§
Уважно ознайомитися з умовами завдання
§
Активізація знань, які є в учня з цієї теми
§
Обирати найвдаліший варіант
§
У разі необхідності повторити цей процес кілька разів.
6. Організувати роботу на уроці так, аби учень зрозумів, що запропоновані способи
діяльності кращі, ефективніші, і захотів їх виконувати.
7. Основним показником продуктивної діяльності викладача на уроці вважати :
§
Диференціацію способів діяльності учнів, яка сприяє розвитку інтересу до предмета, якості знань учнів
§
Використання інтерактивних технологій як різновиду роботи, що сприяє активному застосуванню набутих знань та способів діяльності, розвитку уваги, пам’яті, мислення.
§
Застосування викладачем технологій, методів, прийомів, які сприяють розумінню всіма учнями навчального матеріалу, формуванню здатності виконати домашнє завдання самостійно, зниженню невмотивованого перевантаження учня даним предметом.
&

Методична

схема

проведення

уроку

Предмет ____________________________________
Тип уроку . Урок закріплення знань та способів діяльності /систематизації та
узагальнення навальних досягнень з теми /комплексного застосування ЗНУ з теми
/тощо.
Типи груп за
навченістю
+прийоми, методи
етапи уроку
Група учнів, які
мають навчальні
досягнення
високого рівня
Основна група
Група учнів, які
мають певні
навчальні проблеми
Мотивація діяльності, яка має бути
Від оцінки за даний урок та підготовки до ТО до можливості отримати оцінку за ТО, вищу від поточних.
Актуалізація суб’єктивного досвіду. Закріплення матеріалу та способів діяльності.
Побудову дерева теорії, або читання з маркуванням та за опитувальниками.
Заповнення картки знань \ незнань.
Робота на різних рівнях навченості.
Створення типової контрольної роботи за описом або зразком
Від роботи за алгоритмом до самостійних завдань
Робота за зразком.
Узагальнення матеріалу та способів діяльності з теми
Робота в різнорівневих групах, парах, індивідуальна.

Контролю рівня засвоєння матеріалу та способів діяльності
Самостійна робота, аналогічна до попередньої.
Виконання найважливіших
/найважчих
/ключових завдань, аналогічних до контрольних, визначення на полях зошита рівня незнань, сторінка теорії, вправи, завдання, аналогічного даному.
Корекція рівня засвоєння матеріалу та способів діяльності
Представлення картки перевірки дій
Покрокова корекція
Інформація про домашнє завдання
Домашня контрольна робота.
Перелік сторінок теоретичного матеріалу, додаткових вправ, відповіді на запитання, що виникали під час уроку.
Підбиття підсумків уроку.
Рефлексія діяльності.
Незакінчене речення :
“Визначте свої труднощі, що виявилися протягом уроку.
Де та як можна знайти відповіді на питання, що виникли.
Що та як треба зробити дома, щоб бути впевненим у своїх знаннях.
Сьогодні на уроці я нарешті зрозумів....
Тепер я знаю, як ....”
& Методична схема проведення уроку
Предмет _________________________
Тип уроку : Урок контролю знань / перевірки та оцінювання знань і способів діяльності
Типи груп за
навченістю “плюс”,
прийоми, методи,
етапи уроку
Група учнів, які
мають навчальні
можливості високого
рівня
Основна група
Група учнів, які
мають певні
навчальні проблеми
Мотивація діяльності, що має бути
Представлення впевненості у навчальних знаннях та вміннях, бліц- відповіді на запитання учнів.
Якщо на попередньому уроці була домашня контрольна робота, розпочати з представлення зразка її виконання та самоперевірки її виконання.
Актуалізація суб’єктивного досвіду.
Обговорення алгоритму дій та передбачення труднощів, які очікують на учнів (як треба працювати над завданням, з чого почати)
Представлення вибору способів діяльності.
Контроль рівня засвоєння матеріалу та способів діяльності
На суто контрольну роботу планувати від 30 до 40 хвилин, відповідно до рівня навчальних можливостей групи.
Учням, які мають високий рівень знань, передбачати можливість виконання додаткових завдань
Корекція рівня засвоєння матеріалу та способів діяльності
Закінчувати урок з’ясуванням можливих помилок або представленням правильних відповідей
Представлення тексту правильної роботи
Завдання випереджального характеру (нова тема)

Інформації про домашнє завдання
За необхідності – виконання вдома за даним зразком іншого варіанту контрольної роботи
За необхідності –
виконання вдома за даним зразком
іншого варіанта контрольної роботи
Підсумки уроку
Бліц - опитування : які завдання зроблено неправильно, чому ; як треба було їх виконувати.
Незакінчене речення: “ Якби я писав контрольну роботу зараз, то ...”
Рефлексія діяльності Що відчуваєте після написання контрольної роботи?


ТЕЗАУРУС
Повнота знань кількість знань про об’єкт, що вивчається, передбачена навчальною програмою (обсяг знань, теоретичних положень тощо)
Глибина знань — кількість усвідомлених учнем суттєвих взаємозв’язків знання (прямих, опосередкованих)з іншими.
Оперативність застосування знань – готовність та вміння учня застосовувати знання в стандартних і змінених ситуаціях, пов’язаних як зі змістом, так і з типами ситуацій; характеризується також точністю знання та способами його застосування в певних умовах.
Гнучкість знань – швидкість знаходження варіативних способів застосування знання відповідно до зміни ситуації (уміння вилучати з пам’яті в необхідний момент спосіб діяльності, уміння знаходити новий спосіб через комбінацію ряду існуючих, створювати новий спосіб, здатність пропонувати кілька способів застосування знань для однієї ситуації).
Конкретність та узагальнення знань –здатність узагальнювати конкретні знання
(узагальненість конкретних фактів від часткового до спільного).
Систематичність і системність знань – а) усвідомлення учнем послідовності знань, їх відмінність від інших як базових; б) усвідомлення учнем сукупності знань, структура яких відповідає структурі наукової теорії (поняття, основні положення, закони, факти, наслідки).
Усвідомлення знань – бачення учнем взаємозв’язків між знаннями, а також шляхів одержання знань; учень має володіти “знаннями про знання”; усвідомлення того, як якість знань відображає кінцевий результат.
Тест успішності – серія коротко і точно сформульованих питань чи завдань, на які учні повинні дати короткі і точні відповіді.
Міцність засвоєння знань – дидактичний принцип, що вимагає, щоб знання, що повідомляються учням, вміння і навички, які формуються в процесі навчання, добре закріплювались, склали певну систему, придатну до використання в різних ситуаціях: при розв’язанні навчальних завдань, у практичній діяльності чи в житті. Міцність засвоєння знань забезпечується такою організацією процесу навчання, при якій учні виконують повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання, усвідомлення, розуміння, запам’ятовування, практичне застосування, наступне повторення.
Міцність знань – це збереження в пам’яті вивченого матеріалу, що характеризується повною і тривалістю, легкістю і безпомилковістю відтворення.
& Орієнтовна схема довідки
про стан викладання предмета,
рівень та якість знань, умінь і навичок учнів
1.
Вступ – на підставі якого документа, з якою метою та терміни, коли здійснювалася перевірка предмета.
2.
Прізвище, ім’я, по батькові викладача; предмет, який викладає; стаж педагогічної роботи ; у яких групах викладає; категорія, атестація, стаж.
3.
Кількість відвіданих уроків, у тому числі кількість уроків, на яких :
§
Повністю реалізована дидактична мета;
§
Частково реалізована мета уроку;
§
Не досягнуто мети уроку;
§
Доцільно обрана структура уроку;
§
Не враховувалися індивідуальні можливості та диференційований підхід;
§
Нераціонально використовувався навчальний час;
§
Не забезпечувався зв’язок теорії з практикою;
§
Методи роботи не відповідали темі та завданням;
§
Не забезпечувався зв’язок теорії з практикою;
§
Не проводилася мотивація навчальної діяльності учнів;

§
Не підбивалися підсумки уроку.
4.
Забезпечення оптимального співвідношення між фронтальною, індивідуальною та груповою формами роботи; організація самостійної роботи учнів; диференційований підхід до учнів на уроках.
5.
Оцінка знань учнів на уроках, об’єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів.
6.
Зміст та характер домашніх завдань із змістом уроку; врахування індивідуальних можливостей учнів, диференційований підхід до змісту домашніх завдань.
7.
Використання виховних можливостей навчального матеріалу.
8.
Контрольні заміри знань, охоплення ними учнів; результати контрольних робіт
(рівень НДУ).
9.
Аналіз виконання програми, її практичної частини, причин невиконання (якщо такі мають місце).
10.
Характеристика знань та практичних навичок учнів відповідно до вимог навчальних програм.
11.
Найбільш характерні позитивні сторони діяльності викладача.
12.
Позакласна та позаучилищна робота викладача з предмета (робота гуртка,
індивідуальна робота з обдарованими учнями, робота з учнями початкового рівня навчання).
13.
Навчально-матеріальна та дидактична база викладання предмета.
14.
Висновки та пропозиції.
ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Комплексний підхід до узагальнення і систематизації знань
з використанням модульної технології та ділової гри
при вивченні теми “Обробка деревини ручним способом”
Періжок Н. М. — викладач спецдисциплін
ПТУ-32 м. Червонозаводського Полтавської
області
Система професійно-технічної освіти як складова система освіти України спрямована на забезпечення оволодіння учнями загальних і трудових навичок, які дають змогу працевлаштуватися або відкривати власну справу, підвищувати продуктивність праці, використовувати нові технології, вирішувати виробничі завдання з урахуванням постійно зростаючих вимог ринку праці. У зв’язку з цим одним із напрямів розвитку професійного навчання, що забезпечує конкурентноспроможність випускника на ринку праці, є впровадження нових методик навчання, інноваційних технологій, нових форм і методів професійної підготовки учнів, поширення ідей передового педагогічного і виробничого досвіду, зміцнення і вдосконалення навчальної бази, відповідного законодавчого та нормативно-правового забезпечення, та реальної державної підтримки [1].
Традиційна технологія підготовки робітничих кадрів в системі професійного навчання зумовлені негнучкістю навчальних планів і програм, жорсткістю термінів навчання.
Зручність використання модульної технології професійного навчання полягає в тому, що зміст навчання представлений в модульних елементах. Кожний модульний елемент вміщує в собі певні теоретичні знання або окремі закінчені технологічні операції. З професійної точки зору це дозволяє оперативно контролювати рівень теоретичних знань і практичних умінь учнів, дає можливість створити гнучкі програми як для колективного, так і для індивідуального навчання. Є можливість скорочення термінів за рахунок виключення надмірної та дублюючої інформації з навчальних програм. Можна внести доповнення, зміни до програми та змісту модульних елемнтів.
Навчання можливо проводити бригадним методом, коли учні об’єднуються в бригади, ланки по 4 чоловіки і спільно виконувати усі дослідження, передбачені в роботі.

Актуальність модульної технології належить творчим завданням, активним
формам, дослідницькі роботи та виконання робіт на замовлення. Забезпечується засвоєння навчального матеріалу, розвивають навички навчально-пізнавальної діяльності, стимулюють зацікавленість, зв’язок з практикою. Враховуючи особливості модульного навчання, особлива увага приділяється формуванню та розвитку колективу, почуття товариства, взаємопідтримки та взаємоповаги [2].
Навчання учнів за модульною технологією потребує від них інтелектуальних та фізичних зусиль, напруження волі в досягенні мети. Тому неабияке значення має формування емоційно-вольових якостей учнів.
Потрібно прищеплювати учням навички, долати труднощі, вміння адаптуватися до умов ринкової економіки. Ці вольові якості пов’язані з вихованням дисциплінованості, наполегливості, витримки, цілеспрямованості.
Комбінований урок
Мета: Закріпити та систематизувати знання учнів з теми “Обробка деревини ручним способом”. Виховувати відповідальність за виконану роботу; точність та охайність в роботі. Розвивати технічне мислення; інтерес до професії
Форма проведення: ділова гра з модульними елементами.
Матеріально-технічне забезпечення: набір інструментів для ручної обробки деревини
(сокира, ножівка, лучкова пилка, рубанок, шерхебель, фуганок, кутник, рейсмус, метр, напильник, молоток, киянка, стусло, набірний рейсмус). Зразки деревини з виконаними операціями, які зробили учні в майстерні, слайди з теми №1-39, діапроектор, кодограми, графопроектор.
Дидактичне забезпечення: плакати “Робоче місце столяра”, “Стругання, пиляння, свердління, довбання деревини”, “Інструменти для розмітки”
Міжпредметні зв’язки: Матеріалознавство “Будова деревини”, виробниче навчання “Ручна обробка деревини”.
Варіативність:
1.
Ланок для виконання робіт може бути більше
2.
Види робіт можуть різнитися: сверління, довбання, профільне стругання
Оцінювання:
На контролюючому етапі, практичному — за 12-бальною системою
На ігровому – оцінювальна таблиця показана нижче – в методичних порадах для учнів
Методичні поради вчителю та майстру виробничого навчання.
1.
Урок проводиться у декілька етапів:

Контролюючий етап
А) вікторина – підготувати практичні і теоретичні питання, завдання готують і учні.
Наприклад,
Теоретичні:
Як повинно бути обладнане робоче місце столяра?
Назвати основні частини дерева.
З якої частини дерева виготовляють пиломатеріали?
Що являється основним в ручному інструменті при обробці деревини?
Назвати основні операції ручної обробки деревини.
Яких правил техніки безпеки потрібно дотримуватися при роботі в майстерні?
Практичні: обладнати робоче місто, показати оснолвні частини дерева.
Б) письмове опитування, наприклад, варіант 1: а) довбання деревини, інструменти, будова, прийоми довбання, б) заточування стругальних залізок, в) техніка безпеки при свердлінні деревини.
В) модульне опитування, наприклад:
1.
Де знаходиться крок зуба пилки?
2.
Яка форма зубців пилок для поперечного пиляння?
3.
Назвати види різальних кромок пилок?

4.
Як визначити висоту зуба пилки?
5.
Основні елементи лучкової пилки?
6.
Яким інструментом розводять зубці пилок?
7.
В чому суть розведення зубців пилок?
8.
Якими способами виконують заточування пильного полотна?
Ігровий етап
Ділова гра
1.
Пояснення правил гри.
2.
Вибір зав. майстернею.
3.
Призначення відділу контролю.
4.
Розподіл групи на три ланки
5.
Виконання завдань ланками
6.
Теоретичні завдання
Практичний етап
1.
Показати на стенді види профільної обробки кромок.
2.
Виконати заточування пильного полотна.
3.
Підібрати верстат до роботи.
4.
Пиляння в стуслі.
5.
Розмітка при допомозі малки і єрунка.
Етап тестового опитування
Наприклад,
А) Яка форма зубців пилок для поперечного пиляння? а) прямокутні трикутники; б) рівнобедренні трикутники; в) гострокутні трикутники.
Б) Подивіться таблицю і виконайте завдання
ПРАВКА
ЗАТОЧКА
ВІДТОЧКА

зубці пилок
долото, стамески, сокира, залізок долото, стаместки





З’єднайте стрілками вид обробки і край інструментів

Виберіть серед запропонованих відповідей ті інструменти, що використовуються для обробки краю інструментів і запишіть потрібну букву у вільну клітину.
Варіанти відповідей: а) наждак; б) брусок; в) напилок тригранний; г) оселок;
Чи є у вас доповнення по обробці краю?
2. При наявності підручників можна користуватися ними для виконання завдань, при відсутності слід підготувати опорні коспекти, схеми.
Методичні поради учню
Перший етап уроку – вікторина - до неї слід придумати власні питання за темою.
письмове опитування
модульне опитування
Другий етап уроку – ділова гра
1.
Вибрати зав. майстерньою – розробляє з викладачем виробничі завдання і видає їх ланковим.
2.
Призначення відділу контролю – контролює якість виконання робіт

3.
Розділитися на три ланки і обрати ланкового. Ланковий повинен отримати завдання для ланки і простежити за його виконанням та активністю кожного по його виконанню. Члени ланки виконують виробниче завдання
Таблиця 1 Приклад виробничих завдань для ланок
ЛАНКА
Виробничі завдання перша друга третя
Види робіт
тесання
пиляння
стругання
Підберіть інструмент (продемонструйте)

Дайте характеристику інструменту

Поясніть хід роботи за видами

Правила ТБ

ВИКОНАЙТЕ роботу на зразках


Додаткові теоретичні завдання, наприклад::
- порівняти пілки за формою зубців та призначенням;
- порівняти якість стругання між долотом і стамескою;
- порівняти якість стругання рубанком і фуганком.
Таблиця 2 . Оцінювальна таблиця.
ЛАНКА
Виробничі завдання
перша
друга
третя
Види робіт
тесання пиляння стругання
Підбір інструменту 2

Характеристика інструменту 1

Пояснення ходу роботи за видами 2

Правила ТБ 3

Виконання роботи на зразках 3

ОЦІНКА за теоретичні знання 1



Третій етап — практичний
Четвертий етап — тестове опитування
Домашнє завдання. Повторити матеріал за книгою: С. С. Шумега “Розмітка та вимірювальні розміткові інструменти”, ст. 28-29.
Підготувати схеми розміщення деревообробних верстатів в цеху механічної обробки деревини.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Концепція професійно-технічної (професійної) освіти в Україні// Професійно-технічна освіта в Україні. – 2004, №3. – С.2 – 5.
2.
Нікуліна А.С.,
3.
Курдюков Е. Г. “Столярно-теслярські роботи”,
4.
Шумега С. С. “Тегнологія художньої обробки деревини”.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Інноваційний підхід до виконання дипломних робіт
з використанням інформаційно-комунікаційних технологій
у рамках програми «Intel® Навчання для майбутнього»
з професії «електрогазозварник»
Басова Г.М. — викладач спец. дисциплін з
професії «оператор комп’ютерного набору»
Горлівського вищого професійного училища
Донецької області
Горошко Л.В. — викладач спецдисциплін з
професії «електрогазозварник» Горлівського
вищого професійного училища Донецької області
1. МОТИВАЦІЯ
Як допомогти вчителю краще навчати, а учням краще навчатися?
Що необхідно учням для успіху в майбутньому?
Ці питання неодноразово виникають в процесі підготовки спеціалістів з різних професій. При підготовки тем Дипломних робіт для електрогазозварників виникла ідея нестандартного підходу у вигляді дослідницького проекту з використанням інформаційно- комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі у рамках
Програми «Intel® Навчання для майбутнього».
Для більшості учнів, найбільшою проблемою є не перевірка вивченого матеріалу, який ми вибрали для них, а вміння міркувати, розуміти, аналізувати, тобто мислити та мати практичні навички, наприклад,

критичне ставлення до інформації

використання комп’ютерних мереж

постановка дослідницької задачі

активне розв’язання проблем

Мета: сформувати навички ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні різних навчальних предметів учнів різних вікових категорій за допомогою ефективних інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницька діяльність учнів, використання методу навчальних проектів тощо.

Концептуальна ідея:
ü
ефективне використання ІКТ у навчальному процесі;
ü
проектна методика на основі самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницько- пошукової діяльності учнів;
ü
розвиток учня – формування навичок мислення високого рівня та навичок критичного мислення за допомогою формулювання ключових та тематичних питань для учнів;
ü
формування в учнів цілісної картини світу;
ü
практична спрямованість знань та навичок учнів;
ü
розвиток навичок, які сприяють підвищенню конкурентоздатності учнів на ринку праці в умовах економіки, яка ґрунтується на новітніх технологіях та знаннях;

ü
орієнтування при плануванні навчального проекту на вимоги державних
загальноосвітніх стандартів та зміст державних навчальних програм з різних предметів.
Завдання та діяльність учнів мають бути сплановані так, щоб процес навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності. Важливо формувати не просто мислення, а навички мислення високого рівня (синтез, аналіз та оцінювання).
Учням для успіху в майбутньому необхідно:

ефективно використовувати знання в реальному житті;

вміти творчо мислити, послідовно і логічно думати, представляти і
відстоювати власні ідеї;

ставити цілі і здійснювати постановку завдання, визначати пріоритети,
планувати конкретні результати і нести персональну відповідальність за них;

вміти співпрацювати в команді і мати навички ефективного спілкування.
Як показав досвід, учні, включені в дослідницьку роботу, навчаються:

умінню виявляти й формулювати найбільш значимі проблеми;

висувати гіпотези;

визначати поетапні завдання й методи дослідження - статистичні, аналітичні,
експериментальні;

намічати план роботи і дотримуватися його;

створювати «продукт» свого дослідження, оформляючи його в електронному
варіанті (з використанням програми );

і правильно презентувати свою дослідницьку роботу.
Проект розрахований на певний строк (10 тижнів).
Основні етапи:
1.
Підготовка проекту

підібрати теми проекту обговорити їх з кураторами

підготувати буклет завдання для ознайомлення із планом майбутньої роботи учнів
2.
Розробка

визначити поетапні завдання

використовуючи Інтернет ресурси підібрати матеріал для проекту

провести аналіз синтез і моніторинг

оформити все в презентацію

підготувати інформаційну публікацію

і веб-сайт
3.
Робота над кінцевим результатом
приступити до створення продукту свого дослідження в майстернях (визначається темою проекту, завданням та кінцевим результатом)
4.
Презентаційний
Після закінчення роботи над проектом ви естетично представите свою пошуково- дослідницьку роботу, використовуючи комп'ютерні технології.
5.

Захистити результати роботи
Пропонуємо сумісну творчу роботу
БАСОВА ГАЛИНА МИКОЛАІВНА
Спеціальні технології з професії «Оператор комп’ютерного набору», та предметів з
комп’ютерних технологій.
Розробка проекту, компьютерна підтримка та навчання робочої групи зварників,
що до програми «Intel® Навчання для майбутнього», презентаційна частина


ГОРОШКО ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА
Спеціальні технології з професії «Електрогазозварник».
Ведення робочої частини з підготовки технологичного процесу, виготовлення та
монтажу кострукції.
2.
ОПИС ПРОЕКТУ
Назва навчального проекту Зварник більш ніж професія
Ключове питання проекту
Чи відбудеться подія відкриття?


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал