Інтерактивні технології: теорія та методика




Pdf просмотр
Сторінка2/6
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.82 Mb.
1   2   3   4   5   6
.
Викладач під час інтерактивного навчання виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасілітатор, який ніколи не „замикає‖

17 навчальний процес на собі. Головними у процесі навчання є зв’язки між студентами, їхня взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, студенти беруть на себе відповідальність за результати навчання.
Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід переконливо свідчить, що інтерактивні методи сприяють інтенсифікації та оптимізації навчального процесу. Вони дозволяють студентам:
- зробити засвоєння знань більш доступним;
- навчитись формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;
- навчитись слухати інших, поважати альтернативну думку;
- моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації та переживати їх;
- вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, знаходити компроміси, прагнути до діалогу;
- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;
- знаходити спільне розв’язання проблеми;
- розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.
Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати
ідею співробітництва тих, хто навчає і тих, хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу.
Проте, ми повинні усвідомлювати, що моментальному швидкому та ефективному застосуванню інтерактивних технологій всіма викладачами
ВНЗ заважають певні труднощі. Насамперед, дослідження свідчать, що більшість викладачів не знають змісту самих методів, прийомів, способів організації інтерактивної взаємодії студентів. Цей інструментарій досі

18 залишається новим і мало дослідженим у вітчизняній дидактиці сучасної школи і незнайшов достатнього застосовування у її практиці. Крім того, не висвітленими проясненим є питання щодо того, як відібрати потрібні для того чи іншого предмета інтерактивні методи і як впровадити інтеракцію в традиційні для сучасної школи форми заняття. Саме цим питанням ми і присвятимо увагу далі.
1.4.Інтерактивне навчання: питання і відповіді

Очевидно, що зміна позиції вчителя у навчанні, якої потребує інтеракція, викликає у частини вчителів сумніви, які відбиваються у питаннях, що найбільш часто ставляться педагогами-учасниками і учасницями семінарів з навчання. Перелічимо їх.
Чи може інтеракція бути основною моделлю навчання – адже це
окремі прийоми, які дозволяють урізноманітнити урок, додати йому ігрової
та мотивуючої привабливості?
Вважаємо, що інтеракція - це не тільки урізноманітнення навчання, хоча навчання може бути надзвичайно привабливим, цікавим і одночасно ефективним. Теорія і практика доводять, що інтеракція дозволяє часто створювати навчальні ситуації, які потребують від учнів не менш (а інколи й більш) важкої зосередженої праці, ніж традиційне навчання.
Чи є можливим для учнів зосередитись на змісті матеріалу, адже
інтеракція потребує від них постійного виконання багатьох дій та
операцій?
Така небезпека є реальною. Результати інтерактивного навчання можуть бути досягнутими тільки за умови проведення рефлексії як завершення будь- якої інтерактивної технології. Рефлексія як найважливіший принциповий момент інтерактивного навчання передбачає, що активні дії учнів вже завершені й учень розмірковує про спосіб їх виконання, про результати діяльності, про можливість подальшого застосування набутих знань і

19 навичок. В інтерактивному навчанні є багато прийомів організації рефлексії, яка також передує засвоєнню учнями тих чи інших теоретичних концепцій.
Чи можна забезпечити засвоєння всього змісту навчання, коли ми
застосовуємо інтеракцію, адже вона потребує набагато більше часу, ніж
традиційне навчання?
Питання не в тому, що інтеракція потребує більше часу, ніж традиційне навчання. Питання полягає в тому, щоб знайти способи уникнути зайвої та непотрібної витрати часу. Крім того, навіть при тому, що лекція може охопити значну кількість матеріалу, що вивчається, реальне засвоєння матеріалу учнями потребує набагато більше часу. Лектори схильні до того, щоб закласти в свій «текст»(зміст лекції) якомога більше інформації з даної теми, вважаючи, що принаймні вони зробили все можливе для того, щоб забезпечити поінформованість учнів. Інтерактивне навчання завжди ставить набагато більш конкретні й вузькі цілі, оскільки свідомі вчителі розуміють, що учні здатні запам’ятати набагато інформації менше, ніж забути.
Постановка і досягнення таких конкретних цілей дозволяє передбачити й організувати спеціальну діяльність учнів для осмислення, застосування й усвідомлення того, що вивчається. Отже, засвоєння учнями змісту освіти йде за принципом: краще менше, але реально, на достатньому рівні компетентності.
Чи можна за допомогою інтеракції викладати сухий нецікавий
матеріал?
Звичайно можна. Коли тема викликає безпосередній інтерес учнів, не так вже й важливо, якою буде методика її вивчення. Проте, коли тема є сухою, саме захоплення і мотивація учнів, що обов’язково виникає під час
інтерактивного навчання, сприяє і допомагає опанувати нудний, але необхідний матеріал.
Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути
створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і
не досягнуть необхідних результатів?

20
Групи можуть бути непродуктивні, коли вчитель з самого початку не приділяє уваги процесам формування груп і дотримання в їх діяльності принципів кооперативного навчання. Найбільшою небезпекою є слабка структурованість групової діяльності. Крім того, дезорганізуючими факторами можуть бути нечіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, відсутність розподілу ролей у групі, неправильний підбір завдань (особливо коли вони надто легкі для виконання) та ін. Багато рекомендацій щодо організації ефективної роботи малих груп ви можете знайти у спеціальній літературі [50].
Якщо часто застосовувати технології роботи в малих групах, чи не
може це знизити їх ефективність?
Безумовно, це можливо. Деякі викладачі можуть зловживати груповою діяльністю. Це не дає учням можливості навчатись індивідуально, що є також принципово важливим, крім того, учні недостатньо працюють усім класом у процесі навчання. Ключем доброго навчання завжди є урізноманітнення його технологій, форм, методів, засобів.
Оскільки в інтерактивних вправах ми часто спираємось на пізнавальний
і життєвий досвід учнів, залучаючи його у процесі обговорень і дискусій, чи
не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде
викривленою?
Така певна небезпека дійсно є, проте переваги інтерактивного навчання будуть набагато більшими. До того ж після закінчення інтерактивної частини уроку вчитель завжди може за допомогою традиційних методів (наприклад, роботи з текстом підручника) ще раз повернутись до основних теоретичних положень навчального матеріалу.
Чи завжди учні задоволені інтерактивним навчанням?
Звичайно, ні. Чим менш активним було їх попереднє навчання, тим більш складно вони будуть переходити до інтеракції. Вони можуть намагатись посісти позицію спостерігача або навпаки, працюючи в групі, намагатись зробити всю роботу індивідуально. Деякі учні будуть скаржитись,

21 що інтеракція – це зайва витрата часу, оскільки їм потрібно гарно організована, відструктурована й ефективно подана вчителем порція
інформації. Дехто навпаки, буде говорити про неможливість плідної
індивідуальної роботи і творчості в умовах інтеракції. Проте, якщо ви вводитиме інтеракцію поступово, учні звикатимуть і згодом зможуть оцінити переваги саме такого навчання. Проте спроби застосовувати великий обсяг
інтерактивної діяльності у непідготовленій аудиторії ЗАВЖДИ(!) викликають значний опір тих, хто навчається.
Чи не потребує інтерактивне навчання значно більшої підготовки і
розвинутого творчого потенціалу вчителя, ніж традиційний урок?
Відповіддю у цьому випадку буде і «так», і «ні». Як тільки ви набуватимете навичок підготовки до інтерактивних уроків, ваш творчий потенціал буде весь час знаходитись у збудженому стані. Творчість, якої потребує підготовка і проведення інтерактивного заняття від вчителя, стане для вас звичайним явищем. Ваше захоплення проведенням таких уроків буде захоплювати й збуджувати ваших учнів. Це буде тоді, коли для вас
інтерактивне навчання, стане дійсно потрібним, коли, готуючись до викладання кожної теми, ви зможете зразу побачити, як можна зробити це навчання інтерактивним. Зрозуміло, що вам потрібний деякий час для того, щоб навчитись застосовувати інтеракцію у викладанні свого предмета. Однак
інтеракція підходить для будь-якого змісту, оскільки жоден предмет не можна викладати, залишаючи дитину у пасивній позиції у процесі навчання.
Чим скоріше ви, читаючи ці статті, станете активними користувачем цієї
інформації, мислено приміряючи її на різні навчальні ситуації, тим скоріше відбудеться ваше перетворення в інтерактивного вчителя.
1.5. Педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання
«Коли перший раз меблі були розставлені по-новому, учні не могли заспокоїтись 10-12 хвилин уроку: не могли найти для себе бажаного місця.

22
Добре, що була велика перерва. Вона і пішла на адаптацію до нових умов»,- ось такий цікавий факт був описаний в одній з анкет вчителькою – учасницею семінару з інтерактивних методів навчання. Що ж викликало в учнів таку реакцію?
Спробуємо пояснити цей феномен, звернувшись до поняття «зона психологічного комфорту» (за британською дослідницею Дж. Льюїс). Вона вважає, що учні за період навчання пристосовуються, звикають до традиційних методів навчання, до обстановки у класній кімнаті, що не змінюється з року в рік, до постійних форм і способів власної діяльності й діяльності вчителя. Їм знайомі «правила гри», всі «закони» звичайного навчального заняття, в якому все зрозуміло і передбачено і нема місця для чогось невідомого. Кожен учень таким чином створює собі в цій моделі навчального простору певну «зону комфорту», де відчуває себе у відносній безпеці. Вихід за рамки цієї зони породжує спочатку стан непевності, тривоги, почуття дискомфорту, бажання повернутись до звичного. Це вимагає від учителя певних дій, спрямованих на адаптацію учнів до ситуації, що змінилась. Після їх адаптації до нових умов діяльності рамки їхньої «зони комфорту» розширюються й учні відчувають себе знов у психологічній безпеці і затишку (див. рис.1).
Рис.1. Схема «зона комфорту»
Нова форма розташування меблів у класі змінила звичні уявлення учнів про порядок, позбавила можливості використання звичних схем діяльності й створила ситуацію невідомого, змусивши адаптуватись до нових умов. Це й
Зона комфорту

23 викликало описувану реакцію дітей. До речі, інколи й на семінарах учителів ми можемо спостерігати таку саму реакцію, хоча й у більш стриманій формі.
Застосування вчителем інтерактивних технологій навчання також змінює звичну для учня ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його в іншу позицію: учень перестає бути «пасивною посудиною», в яку
«вливають чергову порцію знань», а стає активним учасником навчання.
Для того, щоб процес адаптації до нових технологій розпочався і пройшов успішно, учню необхідно вийти за ті межі «зони комфорту», що були раніше (рис.1), розширити її, відчути себе у безпеці у новій ситуації.
Подолання страхів, невпевненості перед новою ситуацією, розуміння і прийняття учнями нових вимог буде у свою чергу впливати на ефективність
їх навчальної діяльності.
Для підтвердження цієї тези звернемось до схеми «айсберг» (рис.2), що демонструє, що в діяльності будь-якої групи під час навчання можна виділити два аспекти (діловий і соціально-психологічний), які тісно пов’язані
і здійснюють вплив на навчальний процес.
Рис.2. Схема «Айсберг»
Діловий аспект навчання містить:
- опрацювання учнями змісту навчального матеріалу;
- виконання ними різноманітних навчальних завдань;
- отримання і запам’ятовування інформації.

24
Цей аспект так би мовити знаходиться «на поверхні», його можна легко спостерігати і керувати. Тому у своїй діяльності педагог найчастіше й орієнтується на нього: чи вивчено учнем навчальний матеріал чи ні, чи виконано завдання, чи дисципліновано поводиться учень тощо. Якщо вчитель враховуватиме у своїй діяльності тільки цей аспект, це загрожує перерости у вимогу досягнення дитиною навчального результату «за будь- яких умов» і будь-якою ціною.
У зв’язку з цим розглянемо ґрунтовніше «підводну частину айсберга» –
соціально-психологічний аспект навчання, що включає:
- бажання і страхи учнів і вчителя;
- почуття і переживання;
- симпатії та антипатії;
- атмосферу довіри чи недовіри;
- відчуття безпеки.
Звертаючись до власного досвіду викладання, ви напевно знайдете приклади, коли треба було витратити чимало зусиль, щоб заспокоїти учнів після програного футбольного матчу на уроці фізкультури або щоб добитись активності від учня, який посідав пасивну позицію, побоюючись неправильної відповіді й її негативної оцінки. Можна продовжити перелік таких прикладів, згадавши, як покращення власного настрою чи самопочуття або благотворна робоча атмосфера в класі дозволяли плідно провести урок.
Отже, ефективність діяльності на діловому рівні залежить насамперед від благополуччя у соціально-психологічному аспекті.
Учень буде активним, якщо його не лякає атмосфера заняття, що складається з різних аспектів його власної діяльності й діяльності вчителя.
Учень є активним, якщо на занятті відсутня критика його особистості з боку вчителя або однокласників, а зауваження носять конструктивний характер і стосуються насамперед результатів його діяльності. Він відчуває себе в безпеці, якщо будь-який його внесок у навчальний процес цінується. Тільки за відсутності страху перед тим новим, що пропонує педагог, учень

25 дозволить собі експериментувати з моделями поведінки, знаходячи оптимальний результат своєї поведінки, визначаючи свою роль у спільній роботі, обираючи і формуючи свою позицію, свою точку зору,
«конструюючи» свої знання.
Таким чином, для досягнення балансу між діловим і соціально- психологічним аспектами навчальної діяльності необхідно створення атмосфери комфорту і безпеки. Тільки сприятлива психологічна атмосфера, на наш погляд, поступово дозволить учням адаптуватись до нової для них ситуації, що створюється застосуванням інтерактивних технологій.
Якщо згадати випадок, описаний на початку статті, зазначимо, що завдяки діям учительки, учні благополучно подолали психологічні проблеми, що виникли у зв’язку із нетрадиційним розташуванням меблів. Проте залишається питання: «Навіщо вчителька змінювала порядок розташування меблів у класі?»
Реалізація інтерактивного навчання потребує від вчителя, на наш погляд, створення певних умов, що надають інші можливості для організації навчального процесу. До таких умов відносяться:
-
багатосторонній тип комунікації, що відтворюється в навчальному
процесі;
-
сприятлива, позитивна психологічна атмосфера в класі під час
уроку;
-
норми спільної праці, що виробляються вчителем разом із учнями;
спеціальне розташування меблів;
-
обладнання навчальної аудиторії й різноманітні матеріали, що
педагог і учні можуть використовувати під час занять.
Зупинимось ґрунтовніше на аналізі цих аспектів діяльності вчителя, що дозволяють йому створити необхідні психолого-педагогічні умови для ефективного застосування інтерактивних технологій у навчальному процесі.
Ми вже зауважували на тому, що інтерактивне навчання потребує
багатостороннього типу комунікації, коли комунікаційні зв’язки виникають не тільки між учителем і учнями, а й між усіма учнями, а педагог стає рівноправним учасником навчальної діяльності [45]. Багатостороння

26 комунікація характеризується відсутністю полярності й мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя (рис.3).


☺ а)


☺ б)
Рис. 3. Моделі односторонньої (а) та багатосторонньої (б) навчальної комунікації
У процесі такої комунікації в учнів з’являється можливість поділитись своїми думками і почуттями в рамках певної теми, розповісти про свої висновки, вислухати думки не тільки вчителя, а й однокласників.
Застосування багатосторонньої комунікації дозволяє включати у процес навчання ВСІХ учнів класу. На цьому моменті наполягає, наприклад, відома дослідниця Дж.Шерман «Учням треба частіше надавати можливість взаємодіяти один з одним і з більш досвідченими людьми, включаючи педагога» [80].
Психологи також зауважують на важливості взаємодії учнів один з одним, оскільки консультування, що проводиться самими учнями, або взаємонавчання є одним з найбільш ефективних способів засвоєння знань.
Процес взаємодії між учнями на основі багатосторонньої комунікації є можливим, з одного боку, за умов опанування ними навичками міжособистісного спілкування (уміння слухати себе й інших, відтворювати те. що почуто, пояснювати, задавати питання та ін.), з іншого боку, – за умов

27 зміни вчителем основ, на яких будується така взаємодія. Мова в даному випадку йде про застосування принципів кооперативності, кооперативного навчання. Сутність кооперації у навчанні можна коротко відобразити однією фразою: «Я виграю у тому випадку, якщо виграєш ти» [50]. Для успішного протікання такого навчального процесу необхідною є також ситуація відкритого зіткнення власних сумнівів і протиріч із сумнівами і протиріччями інших. Важливо, щоб розв’язання протиріч було засновано на паритетному діалозі між учнями і вчителем, між самими учнями з урахуванням їх інтересів, думок, поглядів і позицій.
Те, що традиційно вважалось помилками у розумовій діяльності учнів, у такій моделі навчання має сприйматися як процес просування до знань, як проблема на даному етапі навчання. Це сприяє виникненню в учнів бажання навчатися і спільно з вчителем розв’язувати проблеми, що виникли.
Розпочати створення в класі сприятливої психологічної атмосфери вчитель може вже з представлення учням програми майбутньої
діяльності. Вчителі по-різному представляють учням таку програму з нового конкретного предмета, курсу і т.п. Вони можуть обмежуватись назвою теми і переліком того, чим будуть займатись учні, а можуть розкрити зміст майбутніх уроків, визначити завдання учнів і очікувані результати їхньої діяльності, розповісти про передбачувані методи і форми роботи та оцінювання її результатів. Важливо, щоб, представляючи програму діяльності, вчитель торкався не одного уроку, а показував перспективу у вивченні теми чи розділу. Якщо застосувати і в цьому місці уроку спеціальні технології, то це, на нашу думку, допоможе зробити процес представлення змісту матеріалу, що буде вивчатися, не тільки більш цікавим, але й більш наочним [50].
Відкрита позиція педагога, ґрунтовне представлення програми майбутньої спільної діяльності сприяють, на наш погляд, зняттю напруги в аудиторії, дозволяють учням побачити перспектив власної діяльності,

28 позбутися почуття невпевненості і страху перед майбутнім. Для реалізації такої позиції вчителю бажано:
– на початку уроку познайомити учнів з його цілями (тими результатами, яких він очікує від учнів наприкінці) [46]. Учні мають чітко зрозуміти, що від них вимагається. Це дозволить педагогу повернутись до результатів діяльності наприкінці уроку й проаналізувати разом з учнями рівень їх досягнення;
– познайомити із завданнями використання кожної технології. Це необхідно для того, щоб в учнів не виникало почуття маніпуляції ними.
Вчитель, наприклад, має пояснити, що таким способом він не діагностує учнів, а допомагає їм краще організувати свою діяльність. У такому випадку учні ставляться до навчальної діяльності більш свідомо;
– розповісти учням, чому для вивчення цієї теми були обрані такі
методи чи технологія. Важливо, щоб учні розуміли, що ця технологія слугує не для розваги, а допомагає їм краще розібратись в матеріалі, що вивчається, звернути увагу на деякі важливі аспекти, сприятиме набуттю ним потрібного досвіду;
– акцентувати увагу учнів на особливостях тієї чи іншої технології та тих ефектах, яких вони можуть досягти при правильній роботі. Деякі
інтерактивні технології мають особливості при застосуванні. Наприклад,
інколи дуже важливим є початковий етап індивідуальної роботи, тому в цей час не можна розмовляти і ділитись своїми думками з однокласниками. Або вчитель пропонує класу виконати завдання мовчки, знаходячи відповідні способи взаємодії між собою. Це не тільки забезпечує тишу на уроці, але й надає учням досвід, який потім аналізується. Тому вчителю варто спеціально зауважити на цих особливостях до початку роботи, щоб потім розпочати обговорення, дискусію, бесіду навколо отриманих результатів, враховуючи отриманий досвід і знання;
– розкрити алгоритм проведення технології і розповісти про
послідовність дій (надати пам’ятку діяльності). Не варто думати, що у

29 такому випадку учням не буде цікаво. Їм необхідно бачити перспективу власної діяльності, знати її етапи і готуватись до них;
– відповісти на запитання учнів. Часто технологія передбачає різноманітну діяльність учнів, котра регламентується певними правилами, які учням важко утримати у своїй увазі. Бажано після знайомства з алгоритмом відповісти на всі їхні питання. Це дозволяє уникнути непорозумінь безпосередньо в момент роботи в технології.
У цьому моменті навчання можна застосувати й прості інтерактивні технології. Наприклад, технологія «Океан». На листі паперу синього кольору вчитель наклеює острови, кожен з яких символізує розділ, тему, параграф тощо. На ньому робиться відповідний підпис. Щоб показати логіку вивчення теми, між островами наноситься маршрут вивчення – послідовність. Готовий плакат вивішується на стіну класу. По мірі вивчення параграфи або теми відмічають, вивішуючи поруч з відповідним островом кольоровий кораблик.
Як варіант представлення теми вчитель також може використати «Карту дороги» зі знаками, які символізують той чи іншій аспект змісту чи особливості наступної діяльності.
Наступним етапом в діяльності вчителя, що допомагає йому дізнатись про імена учнів (або пригадати, якщо клас знайомий), а їм, у свою чергу, краще впізнати один одного, створити сприятливу атмосферу, є
«знайомство». Прийоми проведення «знайомства», що побудовані на
інтерактивних технологіях, сприяють включенню учнів у спільну роботу, дають можливість згуртування колективу. Важливо, щоб знайомство проходило в умовах, що не викликають почуттів суперництва, протистояння, недовіри. Атмосфера довіри, як пише американський психолог Р.Чалдіні у книзі «Психологія впливу», покращує ставлення до того індивіда, з яким відбувається знайомство [63, 5]. Якщо перше враження від початку праці буде пов’язано з позитивними емоціями, вчителю буде легше забезпечити ефективну роботу в класі. А це дозволить уникнути розподілу класу на «ми» і
«вони», проявів неповаги учнів один до одного.

30
«Знайомство» варто використовувати не тільки в новому класі, де учні не знають одне одного, але й у колективі, що вже склався з метою встановлення більш відкритих взаємостосунків між учителем і учнями, а також між учнями. Використання «знайомства» в класі, наприклад, після канікул, допоможе учням швидше включитись у спільну працю.
Прикладом прийому, що забезпечує знайомство учнів, є прийом
«Візитки», який полягає у тому, що учні на невеличких заздалегідь розданих учителем різнокольорових або білих клаптиках паперу малюють і підписують свою «візитку». По завершенні роботи, по черзі кожен розповідає, що він намалював (написав) і чому. Візитки можуть бути вивішені на дошці або прикріпити до одягу кожного учня. Для цього можна використовувати стандартні бейджі або виготовити їх самим (картон і англійська шпилька або прищіпка).
Після його проведення в учнів залишаються своєрідні картки з їх
іменами. Їх можна зняти, а можна залишити прикріпленими до кінця заняття, що, поза сумнівом, полегшить роботу педагога. Адже для учнів так важливо, щоб педагог звертався до них за іменами, а не прізвищами.
У новому класі можна скористатися ідентифікаторами імен. Для цього учням пропонується зробити з листа паперу таблички, написати на них свої
імена і поставити на стіл. Дуже добре, якщо і педагог виготовить собі таку табличку, що підкреслюватиме паритетність в його відносинах з учнями.
Варіантів знайомства може бути кілька, обирайте варіант у залежності від складу класу та вашої психолого-дидактичної мети:
1) Попросіть кожного та кожну назвати своє ім’я, коротко в кількох реченнях розповісти про себе. Почніть знайомство за бажанням, а потім рухайтеся по колу. Не пропускайте нікого, у тому числі викладачів та викладачок, дайте кожному й кожній висловитися і переходьте далі.
Викладач і викладачка представляються тоді, коли до них дійде черга.

31 2) Запропонуйте учасникам та учасницям назвати своє ім’я та розповісти
історію свого імені. Дотримуйтесь вимог варіанту 1 щодо порядку проведення.
3) Кожен та кожна називає своє ім’я та рису характеру, яка починається на першу літеру імені. Можна продемонструвати рису за допомогою пантоміми. Слід не забувати про порядок проведення, зазначений у варіанті
1.
4) Нехай кожен та кожна назве своє ім’я та продовжить речення Я
пишаюсь...Поясніть, що пишатися можна будь-якими своїми рисами.
Дотримуйтесь правил добровільності висловлювання та правил роботи в загальному колі. Якщо хтось із присутніх відмовиться висловитись, пропустіть його або її, однак поверніться до них після того, як завершите коло – зазвичай, їм вже є що сказати.
5) Кожен та кожна в колі називає своє ім’я та розповідає, яка улюблена
іграшка чи гра була в нього чи неї в дитинстві і пояснює чому. Початок висловлювання має бути добровільним, а продовження – обов’язково по колу
[36].
Знайомство з учнями педагог організовує за потребою: на початку навчального року або коли приходить у клас, з яким він не працював і не знайомий та ін. Враховувати ж емоційний стан – і свій, і учнів – він повинен постійно. У цьому йому допоможуть технології, за допомогою яких він може дізнатися, як відчувають себе учні, з яким настроєм вони прийшли на його заняття.
Як уже наголошувалося, на ефективність навчальної діяльності впливають різні чинники, у тому числі і емоційне благополуччя учнів і педагога.
На заняттях найчастіше не прийнято говорити про свої переживання, відчуття, емоції, хоча і педагог, і учні постійно їх фіксують. Учитель обговорює свої переживання з колегами, з рідними, учні розповідають один одному і домашнім про ті емоції і відчуття, які викликали у них зміст

32 заняття, дії вчителя і т.д. Відбувається це найчастіше після уроку, коли змінити ситуацію і вплинути на його результати неможливо.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал