І.Є. Добровольська роль та мета сучасної професійної освіти в сфері підготовки майбутніх фахівців




Скачати 79.78 Kb.

Дата конвертації08.03.2017
Розмір79.78 Kb.

УДК 371
І.Є. Добровольська
РОЛЬ ТА МЕТА СУЧАСНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
В СФЕРІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
В статті розглянуто завдання і принципи професійної освіти в сфері підготовки
майбутніх фахівців на сучасному етапі розвитку суспільства. Визначено основні критерії
якості професійної освіти.
Ключові слова: роль та мета професійної освіти, завдання, принципи та критерії
якості освіти.
Постановка проблеми. Рушійною силою розвитку України є формування потужного освітнього потенціалу нації, досягнення найвищої якості підготовки фахівців у всіх галузях. Розв’язання цього завдання вимагає нової стратегії освіти, створення сучасних навчальних закладів європейського рівня і зразка. Така стратегія має бути спрямована на моделювання і відтворення в дійсності не лише багатоманіття явищ і зв’язків матеріального та духовного життя українського суспільства, а й світових соціально-економічних процесів, тенденцій світового ринку. Вона також має забезпечити інтелектуальний та духовно-моральний розвиток особистості студента [8, с. 34].
Система освіти суспільства має відповідати його стратегічним завданням. Як наголошується в
Національній доктрині розвитку освіти [9, с. 4], освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. Проте стан справ у галузі освіти, темпи та глибина перетворень не повною мірою задовольняють потреби особистості, суспільства та держави. Глобалізація, зміна технологій, перехід до
інформаційно-технологічного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу, потребу в радикальній модернізації галузі; ставлять перед державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти і науки, першочерговість розв’язання їх нагальних проблем.
Завдання освіти в кожній країні визначаються особливостями й перспективами її соціально- економічного розвитку та загальноосвітніми процесами та тенденціями. Народ України будує суверенну, демократичну, правову державу. Система освіти є в ній провідним соціальним інститутом, від діяльності якого багато в чому залежать успіхи цього будівництва.
Здійснення перебудови нашого суспільства, кардинальна економічна реформа, перехід до ринкової економіки викликали необхідність переосмислення і чіткого визначення професійної освіти, конкретизації її мети і завдань з урахуванням нинішніх особливостей і перспектив соціально-економічного розвитку
України.
Мета статті. З’ясувати роль, мету і визначити основні завдання, принципи та критерії якості сучасної професійної освіти в сфері підготовки майбутніх фахівців.
Сучасна професійна освіта як невід’ємна складова частина переважно екстенсивного розвитку економіки і техніки, в період невідповідності зростаючих вимог рівню професійної компетентності робітників і якості загальноосвітньої та професійної підготовки, відставання змісту освіти від розвитку науково-технічного прогресу.
Важливе значення має Концепція професійної освіти України, затверджена 24 липня 1991 р. колегіями Міністерства народної освіти України, Міністерства праці України та Президією Академії наук
України.
Концепція базується на положеннях Декларації про Державний суверенітет України і Закону "Про освіту".
Провідні положення концепції професійної освіти на сучасному етапі розвитку суспільства визначають зміст та основні напрями діяльності майстра виробничого навчання та інших інженерно- педагогічних працівників професійних навчально-виховних закладів. Керуючись цим документом у повсякденній роботі, здійснюючи поточне та перспективне планування діяльності професійних закладів різного типу, необхідно практично реалізувати концепцію з врахуванням конкретних галузевих і територіальних умов та особливостей історичного, соціально-економічного і національно-культурного розвитку кожного регіону.
Основними завданням професійної освіти в сучасних умовах є:
- створення умов для набуття кожною людиною професії і включення її в суспільно-корисну, продуктивну працю відповідно до її інтересів та здібностей;
- це задоволення поточних та перспективних потреб народного господарства в кваліфікованих, конкурентноздатних робітниках, що мають широкий політичний кругозір, професійну мобільність, загальну культуру;

- забезпечення перепідготовки робітничих кадрів, підвищення їхньої кваліфікації відповідно до сучасних вимог науково-технічного розвитку та потреб виробництва, які швидко змінюються.
Основними принципами професійної освіти виступають: гуманізація, демократизація, науковість її змісту, поєднання навчання з продуктивною працею, наступність із загальною середньою і вищою освітою.
Виходячи з основної мети і принципів професійної освіти, органи народної освіти, інженерно- педагогічні колективи училищ і базові підприємства можуть визначати зміст, організаційні структури, форми, методи, засоби навчання і виховання.
Нові підходи до організації діяльності інженерно-педагогічного колективу вимагають постійного оновлення змісту освіти, гнучкості у доборі форм і методів навчання врахування потреб особистості і суспільства.
Зміст освіти у професійних навчально-виховних закладах визначається за З рівнями:
- початкова професійна освіта, надає можливість здобування молоддю робітничої кваліфікації з однієї або кількох нескладних професій. Вона здійснюється в основній і повній середній загальноосвітній школі, на виробництві;
- середня професійна освіта передбачає підготовку кваліфікованих робітників з однієї або групи складних професій. Здійснюється на базі знань основної або повної середньої школи. Забезпечується можливість здобути разом з професією і повну середню освіту;
- вища професійна освіта формує професійну робітничу кваліфікацію з складних професій і кваліфікацію молодших спеціалістів, які потребують фундаментальних теоретичних знань і розвинутого технологічного мислення. Здійснюється на базі змісту освіти повної загальноосвітньої школи та закладів профтехосвіти.
Вища професійна освіта займає особливе місце в системі освіти України. Вона є акумулятором
інтелектуального багатства суспільства й рушієм соціально-економічного прогресу [1, с. 123].
Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства, наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання [9, с. 5].
Протягом ХХ століття в Україні сформувалася певна структура вищої професійної школи. Вона задовольняла вимоги свого часу. Зокрема, вища школа набула значного досвіду підготовки фахівців для різних галузей. Тогочасні об’єктивні соціально-економічні чинники, ідеологія впливали на визначення структури, змісту, форм, методів навчально-виховної роботи у професійній школі. Ідеологічний диктат, тоталітарний тиск придушували, гальмували розвиток творчості та ініціативи. В умовах становлення демократичного суспільства, нових соціально-економічних реалій і перспектив розвитку необхідний інший підхід до організації діяльності вищої школи. Але до реформування цієї освітньої галузі треба ставитися виважено, необхідно зберегти позитивні надбання в організації діяльності вищої школи. І ні в якому разі не ставати на шлях заперечення, нехтування продуктивним досвідом минулого. Треба дотримуватись істини: майбутні покоління досягатимуть успіхів лише тоді, коли впевнено стоятимуть на плечах своїх попередників. Не слід займатися "копіюванням", сліпим запозиченням освітніх систем, форм, методів навчально-виховної роботи інших країн. А такі тенденції спостерігалися в минулому, коли відкидаючи,
ігноруючи своє, механічно копіювалися освітні технології німецької, американської, японської освітніх систем.
На даному етапі розвитку цивілізації необхідно усвідомити і реалізувати вимоги до організації освітньо-виховного процесу на основі особистісно орієнтованого підходу: визнання самоцінності особистості студента; створення умов, що сприяють саморозвитку, самонавчанню і самоосвіті студентів; створення умов для розвитку пізнавальних здібностей, задоволення і розвитку пізнавальних потреб; формування продуктивної самостійної пізнавальної діяльності студентів, їх активності та творчості; формування мотивації до безперервної освіти, забезпечення об’єктивного контролю і самоконтролю знань, а також умінь застосовувати знання в нестандартних і нових ситуаціях [11, с. 154].
Важливим завданням залишається підвищення якості професійної освіти. Потрібно враховувати, що якість професійної освіти залежить не лише від процесу засвоєння знань, навичок і вмінь, а особливо важливим є процес становлення майбутнього спеціаліста як суб’єкта різноманітних видів і форм розумової діяльності людини та особистості громадянина. Тому разом із питаннями змісту професійної освіти й організації процесу засвоєння знань та управління ним постає питання розвитку здібностей студентів, їхньої здатності до продуктивної діяльності упродовж життя.
Під якістю професійної освіти треба розуміти сукупність властивостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти і особисті духовні та матеріальні потреби, і потреби суспільства.
Якість професійної освіти визначають:
1) степенем відповідності цілей і результатів професійної освіти на рівні конкретної системи освіти й на рівні окремої освітньої установи;
2) відповідністю між різними параметрами в оцінці результату професійної освіти конкретної людини
(якістю знань, ступенем сформованості відповідних умінь і навичок, розвиненістю відповідних творчих та
індивідуальних здібностей, властивостей особистості й ціннісних орієнтацій);

3) ступенем відповідності теоретичних знань і вмінь їхньому практичному використанню в житті й професійній діяльності у розвитку потреби людини в постійному відновленні своїх знань і вмінь і безупинному вдосконалюванні їх.
Якість освіти залежить від багатьох чинників, насамперед від якостей педагогічної діяльності освітньої установи, у якій людина здобуває освіту, а також від її навчально-матеріальної бази й навчально- методичного, організаційно-управлінського, фінансово-економічного, технічного й кадрового забезпечення.
Викладене зумовлює формування нових вимог до професійної освіти. Вона має бути фундаментальною, базуватися на найновіших досягненнях науки, здійснюватися за новітніми педагогічними технологіями. При цьому не можна забувати, що нинішній фахівець має володіти високою професійною культурою, морально-духовними цінностями, щоб не вступити в конфлікт з довкіллям. Суспільно неконтрольований розвиток техніки та технології, упровадження гігантських технічних проектів спричинили глобальну кризу цивілізації. Вихід з неї можливий лише шляхом здійснення освітньо-
інтелектуальної, освітньо-виховної революції в системі професійної освіти. Адже більшість випускників технічних вищих навчальних закладів отримують могутню зброю – інформаційні, енергетичні, технологічні та інші системи, які без належної інтелектуальної та моральної підготовки можуть виявитися небезпечним знаряддям у руках "божевільних". Сучасні вчені – інженери в різних галуззях науки (особливо технічної, біологічної, хімічної) мають організувати свою діяльність на засадах гуманізму, високої моральності, стояти "на плечах" велетнів духу Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Миколи Бердяєва, а не на силі
інтегральних схем. Людина, в якої не сформовані гуманістичні засади і життєдіяльність якої приходить у залізобетонному середовищі, в колі комп’ютерних технологій, духовно деградує, вироджується. "Людське" і
" духовне" в її існуванні заміщується "холодним металом", як застерігав свого часу Микола Бердяєв,
"безсердечна техніка" повстає проти людини, виривається із-під її влади й хоче уподобити людину собі. Це породжує масштабні суперечності між діяльністю розумної людини і технічними монстрами, нею створеними, що може призводити до виникнення катастроф планетарного масштабу [1, с. 125-126].
Відтак професійна освіта має ґрунтуватися на таких основних постулатах:
1) відповідність професійної освіти потребам соціально-економічного розвитку суспільства;
2) забезпечення інтелектуального розвитку особистості, оволодіння нею ефективними методами самостійної пізнавальної діяльності;
3) формування у молодих поколінь високих морально-духовних якостей на засадах загальнолюдських національних цінностей;
4) розвиток високої екологічної культури й відповідальності за збереження довкілля, готовності проводити доцільну життєдіяльність в умовах ноосфери [7, с. 44].
Завдання вищих навчальних професійних шкіл, науково-дослідних установ – розробляти такі освітні технології, які б давали можливість сформувати особистість активно-діяльною. Педагог має бути не стільки транслятором знань, скільки організатором пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Виходячи з цього, для особистості мають бути створені оптимальні умови інтелектуального розвитку, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності й формування пізнавальних мотивів навчання.
Базуючись на пояснювально-репродуктивному типі навчання (а він залишається провідним у вищій школі), людина, що студіює впродовж п’яти років у вищому навчальному закладі, у кінцевому підсумку оволодіває порівняно незначною сумою знань (до 5% від суми інформації, визначеної навчальними закладами), у неї не сформовані методи самостійної навчальної діяльності. Лише організація функціонування вищої школи на нових засадах зможе забезпечити виконання завдань, які зумовлені соціально-економічними потребами суспільства.
Державна політика в галузі вищої професійної освіти, крім опори на загальноосвітні принципи,
ґрунтується на власних специфічних положеннях:
1) доступності та конкурсності здобуття вищої професійної освіти кожним громадянином України;
2) незалежності здобуття вищої професійної освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій;
3)
інтеграції системи вищої професійної освіти України у світову освітню систему при збереженні та розвитку досягнень і традицій української вищої школи;
4) наступності процесу здобуття вищої освіти;
5) державної підтримки підготовки фахівців для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень;
6) гласності при формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців [2, с.
12-13].
Загалом, дану сферу питань регулює національне законодавство України, а саме: Конституція
України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про вищу освіту", а також вітчизняна та міжнародна доктрина.
Таким чином, система освіти України, зокрема вища професійна школа, є невід’ємною складовою і важливим чинником соціально-економічного й культурного розвитку української держави. Вона зорієнтована на задоволення інтересів і потреб людини й покликана плекати найцінніший скарб нації –
інтелект, культуру, моральність і духовність.
Особливе місце в загальнодержавній системі освіти України займають вищі навчальні заклади. Вони насамперед мають працювати на перспективу розвитку суспільства. Як підкреслює академік В.П.
Андрущенко [2, с. 14], вища професійна школа покликана формувати інтелект нації. Від цього залежить
майбутнє. Парадигма розвитку професійної освіти України у ХХІ ст., зокрема вищої, зумовлюється якісними характеристиками суспільства майбутнього.
Професійна школа, яка об’єднує вищі навчальні заклади всіх рівнів, має зробити рішучий крок до розв’язання цих проблем.
Мета у вищій професійній освіті є першою передумовою її якості. У Законі України "Про освіту" так сформульовано мету освіти: "Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства та держави. Метою освіти є загальний розвиток людини як особистості і найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями" [4, с. 3].
У формуванні мети вищої професійної освіти потрібно керуватися національними та міжнародними орієнтирами. Мету треба узгоджувати з політичною та соціальною організацією суспільства, а водночас вона має бути гуманістичною і фундаментальною. Також система вищої професійної освіти України має бути гнучкою і динамічною, що дасть їй змогу чутливо реагувати і на освітні запити кожного індивіда, і на проблеми суспільства загалом.
У сучасному світі вища професійна освіта є фундаментом розвитку людства та кожного суспільства зокрема. Безумовно, вона також є гарантом індивідуального розвитку особистості, сприяє формуванню
інтелектуального, духовного і виробничого потенціалу суспільства. Тому розвиток держави, структурні перетворення на мікро- і макроекономічному рівнях мають гармонійно поєднуватися з модернізацією освіти, щоб задовольнити потреби і прагнення людей, особливо молоді, сформувати нову систему суспільних цінностей у сфері діяльності і в громадському, і в приватному секторах.
На засадах Болонського процесу формується європейський простір вищої професійної освіти.
Болонський процес передбачає структурне реформування національних систем вищої професійної освіти країн Європи, зміну освітніх програм і проведення необхідних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Водночас ця конвенція передбачає збереження національної палітри самобутності й надбання у змісті освіти та підготовки фахівців з вищою освітою.
Зміна освітньої парадигми на сучасному етапі розвитку українського суспільства вимагає суттєвого перегляду провідних концептуальних основ педагогіки вищої професійної школи на рівні її предмета, категоріального апарату, методологічних, теоретичних та прикладних аспектів.
I.E. Dobrovolskaya
SGNIFICANCE AND PURPOSE OF PROFESSIONAL EDUCATION
IN THE SPHERE OF FUTURE SPECIALISTS TRAINING
The article deals with the objectives and principles of professional education in the sphere of
future specialists training at the present stage of social progress. The author defines the main quality
criteria of professional education.
Key words: significance and purpose of professional education, objectives, principles and
quality criteria of professional education.



Література
1.
Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Курс лекцій. – К., 1993.
2.
Андрущенко В.В. Основні тенденції розвитку вищої освіти на рубежі століть // Вища освіта України. –
2001. –
№1. – С. 11-17 3.
Борботько А.І. Проблеми формування творчого потенціалу особистості молодого спеціаліста. – Курськ,
1999.
4.
Закон України "Про вищу освіту" // Голос України. – 2002. – 5 березня
5.
Закон України "Про вищу освіту" // Голос України. – 1996. – 25 квітня
6.
Конституція України : Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р.
7.
Кременець В.Г. Філософія освіти ХХІ століття // Освіта України. – 2002. – 28 грудня.
8.
Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні: Історія, досвід, уроки. – К.: Либідь, 1992.
9.
Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 23 квітня.
10.
Філософія освіти в сучасній Україні : Мат. Всеукр. наук.-практ. конф. "Філософія сучасної освіти та стан
її розробки в Україні". – К., 1997.
11.
Якунин В.А. Психология учебной деятельности студентов. – М., 1994.
Стаття надійшла до редакції 18.04.2010 р.





База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал