Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти




Pdf просмотр
Сторінка1/8
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.95 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
імені Василя Сухомлинського
А.І.Постельняк
Майстер
-
клас

в системі методичної роботи

з педагогічними кадрами

Кіровоград
2007
М
е
т
о
д
и
ч
н
и
й
п
о
с
іб
н
и
к


Майстер-клас в системі методичної роботи з педагогічними кадрами /
А.І.Постельняк.-
Кіровоград. - Видавництво
КОІППО
імені
Василя
Сухомлинського, 2007.- с.
У методичному посібнику розкриваються питання планування і організації роботи майстер-класу як ефективної форми пропаганди, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду. Представлено досвід роботи майстер-класу заслуженого вчителя України С.П. Логачевської, лауреата Всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2004» О.О. Гузь та інших майстрів педагогічної праці.
Методичний посібник адресований працівникам районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівникам майстер-класів, заступникам директорів навчальних закладів.
Відповідальна за випуск - Корецька Л.В.
КОІППО
А.Постельняк

Зміст
1.
Майстер-клас - ефективна форма пропаганди, поширення
і впровадження перспективного педагогічного досвіду: становлення, проблеми. ....................................................................... ______
2.
Рекомендації щодо створення, планування і організації роботи майстер-класів. ....................................................................... _______
3.
Майстер-клас заслуженого вчителя України С.П.Логачевської. ... _______
4.
Майстер-класу лауреата Всеукраїнського конкурсу
«Учитель року - 2004» О.О.Гузь ....................................................... _______
5.
Додатки
Додаток 1 Положення про майстер-клас ......................................... _______
Додаток 2 Авторська майстерня «Формула успіху» Колісник Л.А. _____
Додаток 3 План роботи майстер-класу вчителя початкових класів Єфіменко Н.І. ..................................... _____
Додаток 4 План роботи майстер-класу вчителя хімії Зотової О.І. .. _____
Додаток 5 План роботи майстер-класу вчителя математики
Гришиної Н.О. ................................................................... ______
Додаток 6 План роботи майстер-класу вчителя фізики Бондаренко З.А. .................................................... ______
Додаток 7 План роботи майстер-класу вчителя математики
Гречаної В.В. .................................................................... ______
Додаток 8 Майстер-клас Віктора Громового .................................. _______
Додаток 9 План роботи майстер-класу вчителя української мови і літератури Г.Дідик .......................... ______
Додаток 10 План роботи майстер-класу керівників методичних об’єднань та творчих груп ............................................. _______
Додаток 11 Творчий вчитель (стаття Савченко О.Я.) ..................... _______
Додаток 12 Посібники С.П.Логачевської ......................................... _______
Додаток 13 Публікації з досвіду С.П.Логачевської ........................ _______
Додаток 14 Програма авторських курсів С.П.Логачевської .......... _______
Додаток 15 План заняття майстер-класу в Луганську .................... _______
Додаток 16 Програма Всеукраїнського семінару ........................... _______
Додаток 17 План майстер-класу С.П.Логачевської для молодих учителів .................................................... _______
Додаток 18 План роботи обласної творчої групи ........................... _______
Додаток 19 План роботи майстер-класу С.П.Логачевської ........... _______
Додаток 20 Склад слухачів майстер-класу С.П.Логачевської ....... _______
Додаток 21 Способи використання диференційованих завдань .... _______
Додаток 22 Нарощування складності завдань з розвитку мовлення, фрагмент ....................................................... _______
Додаток 23 Слово про учителя-майстра .......................................... _______
Додаток 24 Публікації О.О.Гузь ....................................................... _______
Додаток 25 Герменевтичне коло та рівні смислового опанування художнього тексту згідно концепції М.Бахтіна .......... _______
Додаток 26 Майстер-клас Гузь О.О. з проблеми «Сучасний урок літератури і шляхи піднесення його
ефективності ............................................................ ______
Додаток 27 План роботи майстер-класу Гузь О.О. з проблеми
«Творчий підхід до реалізації концепції М.Бахтіна при вивченні зарубіжної літератури в сучасній школі ....... ______
Література
Майстер-клас як ефективна форма пропаганди, поширення і впровадження перспективного педагогічного досвіду: становлення, проблеми

Розділ 1.
Науково-методична робота: завдання, зміст, форми організації
Залежно від того, як змінюються завдання,
що стоять перед школою, змінюються і
завдання науково-методичної роботи
І.П.Жерносек
Першочергові завдання сучасної школи чітко визначені Національною доктриною розвитку освіти: створення умов для розвитку особистості і
творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя (1, 138).
Затверджена постановою Кабінету Міністрів України «Концепція
розвитку освіти в Україні» визначає загальну філософію сучасної освіти, її пріоритети і принципи, основні напрями і механізми розвитку освітньої галузі на перспективу.
Провідна роль у реалізації визначених завдань належить Вчителю, який має працювати нині на рівні сучасних вимог, постійно удосконалюючись, розвиваючи і збагачуючи свою професійну компетентність, інноваційну культуру, технологічний потенціал.
«Найважливіша умова успішної роботи школи, - підкреслював
В.О.Сухомлинський, - це багате, різностороннє інтелектуальне життя педагогічного колективу, допитливість, інтерес до нового в науці, постійний
інтелектуальний ріст, удосконалення».
Положенням про загальноосвітній навчальний заклад чітко визначені обов’язки педагогічних працівників, зокрема, необхідність постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру.
Реальну допомогу педагогам у цій важливій справі покликана надавати система післядипломної педагогічної освіти. У зв’язку з цим суттєво зростають вимоги до якості післядипломної освіти та результативності науково- методичної роботи з педагогічними кадрами.
Колектив
Кіровоградського обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського у творчій співдружності з районними (міськими) методичними кабінетами (центрами) працює над проблемами «Модернізація післядипломної освіти і методичної роботи з
педагогічними кадрами в контексті суспільних трансформацій і
забезпечення рівного доступу до якісної освіти», «Науково-методичне
забезпечення підготовки педагогічних кадрів до роботи з обдарованими
дітьми».
Суть модернізації науково-методичної роботи охоплює такі важливі аспекти: орієнтація на актуальні проблеми сучасної теорії і практики;
удосконалення структури і оновлення змісту науково-методичної роботи з педагогічними кадрами на основі діагностування і широкої диференціації; реалізація особистісно орієнтованого підходу; демократизація і гуманізація методичної роботи; урізноманітнення форм організації методичної роботи; освоєння і впровадження інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;
інформатизація методичної роботи; розширення сфер професійного спілкування педагогів; запровадження дистанційної освіти та ін.
Кафедри, лабораторії, центри, навчально-методичні кабінети КОІППО в основу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів «закладають прогресивні технології, які стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до теоретичних знань та передового досвіду, відбивають у формах і методах навчання цілісний
і загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню ефективних способів вирішення фахових проблем» (2, 573)).
Щорічно в КОІППО на місячних і двотижневих курсах підвищують кваліфікацію понад три тисячі освітян, обласними семінарами охоплюються близько 2500 педпрацівників.
Серед актуальних проблем, які розглядаються на курсах:
- науково-методичне забезпечення рівного доступу до якісної освіти;
- реалізація концептуально нових підходів до викладання навчальних предметів в умовах модернізації освіти;
- педагогічна творчість учителя і шляхи його професійного самовдосконалення;
- впровадження інноваційних технологій навчання, виховання і управління;
- організація роботи з обдарованими дітьми;
-
інформатизація навчально-виховного процесу та ін.
До навчальних планів включені нові спецкурси:
«Моніторинг якості загальної середньої освіти»;
«Інтерактивні методи навчання»;
«Трансформація педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в сучасній школі»;
«Стратегічний менеджмент» та ін.
Здійснюється навчання педагогів за програмами «Microsoft Партнерство у навчанні», «Intel ® Навчання для майбутнього».
Розширена мережа обласних творчих груп, шкіл перспективного педагогічного досвіду, педагогічної і управлінської майстерності.
Обласні методичні формування, очолювані науковцями, досвідченими методистами КОІППО, майстрами педагогічної праці, досліджують актуальні проблеми модернізації освіти, моделюють досвід трансформації педагогічних
ідей, інноваційних технологій навчання, виховання і управління в практику роботи сучасної школи, вчителя, керівника навчального закладу.

У міжкурсовий період важливу роль у підвищенні професійної компетентності і педагогічної майстерності освітян відіграють районні (міські)
методичні кабінети (центри).
Важливими напрямами їх діяльності відповідно до діючого Положення є:
- організація безперервного удосконалення фахової освіти та кваліфікації педагогічних, керівних кадрів;
- організація пошукових досліджень в галузі розробки та впровадження методики, технологій навчання і виховання, удосконалення форм
і методів роботи з педагогічними та керівними кадрами освіти, участь в організації діяльності експериментальних педагогічних майданчиків, творчих груп тощо;
- виявлення, апробація та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, навчально-методичної літератури, освітніх технологій і досягнень науки;
- організація ефективної системи методичної роботи, спрямованої на розвиток творчої індивідуальності педагогічних і керівних працівників (3, 585).
М.М.Поташник дає таке визначення науково-методичної роботи: «цілісна, основана на досягненнях науки і передового педагогічного досвіду і на конкретному аналізі навчально-виховного процесу система взаємопов’язаних
дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної
майстерності кожного педагога, ... на розвиток та підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу школи в цілому, а в кінцевому розрахунку
- на розвиток і досягнення позитивних наслідків навчально-виховного процесу, оптимального рівня навчання, виховання і розвитку конкретних школярів» (18).
Методична робота, вважають науковці, є:
- структурною ланкою системи безперервної освіти
(Б.С.Гершунський);
- складовою післядипломної педагогічної освіти (В.Дивак);
- формою вивчення і впровадження досягнень науки, передового педагогічного досвіду (І.П.Жерносек).
Різні аспекти організації науково-методичної роботи висвітлюють у своїх наукових працях Ю.К.Бабанський, Н.М.Ващенко, Г.С.Данилова, І.П.Жерносек,
А.М.Зевіна,
І.А.Зязюн,
А.М.Єрмола,
С.В.Крисюк,
М.Ю.Красовський,
О.М.Моїсеєв, М.М.Поташник, Б.Л.Тевлін, Т.І.Шамова та інші.
Напрямки та зміст науково-методичної роботи з педагогічними кадрами розкривають А.М.Зєвіна, О.М.Моїсеєв, М.М.Поташник, І.П.Жерносек.
Технології організації методичної роботи представлені в науково- методичних посібниках Ю.К.Бабанського, М.М.Поташника, А.М.Єрмоли,
О.М.Василенко, Б.Л.Тевліна, О.Л.Сидоренка.
Форми організації методичної роботи подані у працях І.М.Курдюмової,
С.В.Крисюка, І.П.Жерносека, Б.Л.Тевліна.
«Методична роботи, - підкреслює Г.С.Данилова, - це не натаскування вчителя за певним рецептом, а зруйнування в нього стереотипу, формування творчого підходу до праці» (7, 128).
В «Рекомендаціях щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами» підкреслюється, що «головною метою її є не лише надання допомоги педагогічним кадрам в реалізації актуальних завдань
розвитку, вдосконалення і реформування освіти, підвищення їх професійної майстерності, але й активізація їхнього творчого потенціалу, формування
здатності до швидкої адаптації в умовах, що постійно змінюються» (4,
598).
Чутливо реагувати на зміни в освітній галузі має і система методичної роботи з педагогічними кадрами, орієнтуючись на завтрашній день розвитку суспільства, освіти, школи, вчителя, учня.
Останнім часом у публікаціях науковців і практиків широко представлені нетрадиційні форми організації науково-методичної роботи: кафедри, дослідно- експериментальні майданчики, авторські школи, фокус-групи, ініціативні групи; методичний фестиваль, аукціон педагогічних ідей, методичний ринг, дидактична майстерня, клуб професійної майстерності, консалтинговий центр та інші.
В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення
«майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель» (28, т.2., 424).
Важливу роль у цьому відіграє методична робота, яку Василь
Олександрович вважав «інтелектуальною основою педагогічної майстерності».
Районними (міськими) методичними кабінетами (центрами) посилено увагу до удосконалення змісту і структури методичної роботи, яка покликана задовольняти постійно зростаючі запити та потреби педагогічних кадрів, забезпечити доведення до педагогів інформації про результати наукових досліджень передового педагогічного досвіду в галузі педагогіки, психології, теорії викладання предмета; ознайомлення педагогів із застосуванням методів навчально-виховної роботи; подання дійової допомоги педагогам в удосконаленні їх професійної підготовки.
Для задоволення професійних потреб педагогічних працівників у 2007-
2008 навчальному році в районній (міській) ланці функціонують:
575 методичних об’єднань;
162 творчі групи;
180 опорних навчальних закладів;
50 шкіл педагогічної і управлінської майстерності;
87 шкіл перспективного педагогічного досвіду та ін.
Таке розмаїття форм методичної роботи дає педагогам можливість і право вільного вибору форм удосконалення педагогічної майстерності.
Аналіз стану науково-методичної роботи з педагогічними кадрами свідчить про удосконалення її структури, збагачення змісту і форм організації, піднесення ефективності.
Свідченням цього є зростання у освітян інтересу до педагогічної теорії, потреби у підвищенні кваліфікації, систематичній самоосвіті, прагнення оволодіти перспективним досвідом, новими технологіями навчання і виховання. Удосконалюються у педагогічних працівників вміння інтегрувати одержані знання і творчо застосовувати їх в практиці модернізації навчально- виховного процесу, управління школою. Цьому, на нашу думку, сприяє забезпечення особистісно орієнтованого підходу до організації науково- методичної роботи з педагогічними кадрами, яка здійснюється на основі:
діагностики рівня професійної майстерності педагогічних кадрів; врахування інтересів, запитів і практичних потреб освітян; формування позитивної «Я - концепції» вчителя; диференціації й індивідуалізації методичної роботи; надання педпрацівникам права вільного вибору змісту і форм методичної роботи, визначення індивідуальної траєкторії професійного становлення і розвитку; стимулювання самоосвіти і саморозвитку; забезпечення необхідної компетентної допомоги і підтримки у створенні ситуації успіху.
На розвиток творчої активності вчителів позитивно впливають:
- цілеспрямоване засвоєння досягнень психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;
- поглиблена робота над обраною науково-методичною проблемою;
- стимулювання постійного пошуку оптимальних педагогічних рішень, професійного самоствердження і творчої самореалізації;
- активізація навчально-пізнавальної діяльності;
- створення системи проблемно-діалогічного навчання;
- комфортне освітнє середовище, сприятлива психологічна атмосфера.
Таким чином забезпечується формування і постійне збагачення професійної компетентності педагогічних кадрів, зростає кількість майстрів педагогічної праці, для яких характерні:
- постійний пошук власних оригінальних підходів до моделювання і збагачення власного досвіду;
- висунення і дослідження нових ідей;
- розробка авторських програм, посібників;
- впровадження інноваційних технологій;
- активна участь у роботі творчої групи, у професійних конкурсах; методичних фестивалях;
- виступи на педагогічних читаннях, конференціях;
- виступи в пресі;
- творчі звіти, презентації та ін.
Модель вчителя-майстра подає А.Є.Радченко в книзі «Професійна компетентність учителя».
Професійність
Особисті якості
Компетентність
Творчі якості
(24, 85).
Одним із найважливіших завдань всіх ланок методичної служби є творча
трансформація нових педагогічних ідей і перспективного педагогічного

досвіду в практику модернізації освіти, прилучення вчителів до перспективних моделей педагогічного досвіду і набуття власного досвіду в широкій і різноманітній практиці.
Передовий педагогічний досвід - це результат творчої діяльності майстра педагогічної праці, педагогічного колективу з елементами новизни, спрямований на вирішення актуальних завдань модернізації освіти і забезпечення якості й ефективності навчання і виховання.
«Не слід чекати появи передового досвіду, його треба проектувати, створювати і відповідно до наукових потенцій вчителя допомагати йому виробити свій власний почерк у роботі», - вважав І.Г.Ткаченко (31,24).
Вивчення і узагальнення досвіду - важливий аспект діяльності наукових і навчально-методичних підрозділів обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) методичних кабінетів (центрів), керівників навчальних закладів.
Результат вивчення - створення районних (міських) і обласного Банків перспективного педагогічного досвіду, підготовлений анотований каталог
«Перспективний педагогічний досвід Кіровоградщини», друковані матеріали
КОІППО і рай (міськ) методкабінетів.
Ефективними формами поширення і впровадження узагальненого досвіду майстрів педагогічної праці стали:
- школи передового педагогічного досвіду;
- школи технологічного досвіду;
- педагогічні майстерні;
- методичні фестивалі;
- педагогічні читання;
- виставки та ін.
В системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами районної
(міської) ланки ширше використовуються організаційні форми, які сприяють розвитку компетентності і творчої активності, вивченню і впровадженню нових педагогічних ідей, перспективного досвіду.
Це, зокрема, такі форми:
клуби творчої педагогіки (педагогічного спілкування): «Пошук»,
«Інтелект», «Діалог», «Творчість», «Співдружність», «Однодумці» та інші;
методичні студії;
творчі лабораторії;
методичні (управлінські) проблемні діалоги та інші.
Набули в області поширення і такі форми пропаганди і вивчення перспективного педагогічного досвіду, обміну творчими знахідками як:
- презентація досвіду;
- конкурс-захист авторської моделі досвіду;
- школи вищої педагогічної майстерності;
- аукціони педагогічних ідей;
- творчі звіти;
- ярмарки педагогічних ідей тощо.

На пропаганду і впровадження перспективного досвіду спрямована в ряді районів (міст) робота авторських педагогічних майстерень, методичних
студій.
Так, наприклад, Новоукраїнським РМК (завідуюча Н.Г.Каєнко) створена
авторська майстерня вчителя вищої кваліфікаційної категорії Лілії
Валентинівни
Колісник учителя української мови
і літератури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 «Формула успіху» з проблеми
«Ситуація успіху в роботі вчителя, шляхи їх створення».
Методичний супровід здійснює досвідчений методист РМК Раїса
Миколаївна Савицька.
Планом передбачено проведення трьох занять, конкретизовано зміст і форми роботи керівника авторської майстерні, методиста РМК і слухачів
(додаток 2).
Їх творча співдружність забезпечує належний рівень проведення занять і спрямована на результативність.
Підсумком роботи майстерні стане проведення декади «Щедро ділюся набутим досвідом», круглого столу «Чому я навчився у автора досвіду?» та ток- шоу «Відкрий у собі зірку!».
Добровеличківським РМК запроваджено в районі нову форму поширення перспективного педагогічного досвіду - методичний марафон
(«Творчий учитель», «Учитель-майстер»), у ході якого презентуються творчі знахідки, досвід кращих педагогів району.
З року в рік в структурі методичної роботи з педагогічними кадрами
збільшується кількість майстер-класів. Так, якщо у 2003-2004 навчальному році в області функціонували ______ майстер-класи, то у 2007-2008 році їх кількість зросла до ________.
Розширена, зокрема, мережа майстер-класів у
Долинському,
Кіровоградському, Петрівському та інших районах.
М.М.Поташник визначає майстер-клас як яскраво виражену форму
учнівства у Майстра, який передає учням свій досвід, майстерність шляхом
прямого і коментованого показу методів і прийомів роботи (18, 20).
Майстер-класи створені переважно при вчителях, досвід яких вивчено і узагальнено обласним ІППО, районними (міськими) методичними кабінетами
(центрами), керівниками навчальних закладів та схвалено вченою радою
КОІППО, радою РМК (НМЦ), педагогічною радою навчального закладу.
В організації своєї діяльності вони керуються Положенням про майстер- клас (додаток 1).
Результативно працюють майстер-класи заслужених вчителів України
С.П.Логачевської, О.В.Каєнка, Н.Г.Мамалиги, В.І.Мельника.
Ефективно використовується ця фора поширення і впровадження перспективного досвіду в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти
імені
В.О.Сухомлинського.
Розпочав роботу майстер-клас заслуженого вчителя України,
директора Кіровоградського міського центру методичної і соціально-
психологічної служби Марцеліни Володимирівни Пахолівецької.

Перше його заняття, присвячене опрацюванню проблеми «Управління процесом становлення і творчої самореалізації методиста», проведено в лютому
2008 року.
Заняття майстер-класів проводяться в рамках курсів і обласних семінарів, засідань обласних творчих груп і шкіл перспективного педагогічного досвіду.
Проведені, зокрема, майстер-класи:

директора Павлиської ЗШ І-ІІІ ступенів імені В.О.Сухомлинського


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал