«Київський політехнічний інститут»




Pdf просмотр
Сторінка2/10
Дата конвертації30.01.2017
Розмір2.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 2. СОЦІАЛЬНА
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЛЮДИНИ ТА ДЕРЖАВИ
Мета: надання загальних уявлень
про сутність та основні чинники
розвитку
соціальної
відповідальності
людини
та
держави
у
контексті
функціонування
соціальної
держави як системи.



Питання для обговорення:
2.1. Сутність та параметри розвитку соціальної відповідальності людини
2.2. Соціальна відповідальність держави
2.3. Соціальна держава
Ключові поняття:

Соціальна відповідальність особистості

Пряма соціальна відповідальність

Зворотна соціальна відповідальність

Відкрита соціальна відповідальність

Прихована соціальна відповідальність

Безпосередня соціальна відповідальність

Соціальний механізм контролю

Соціальна відповідальність держави

Соціальна держава

Соціальна спрямованість держави

Державні соціальні стандарти

Соціальна захищеність людини

Соціальна відповідальність державної служби

Опосередкована соціальна відповідальність


Соціальна відповідальність

20
2.1. Сутність та параметри розвитку соціальної відповідальності
людини
Відповідальність людини носить соціальний характер, оскільки людина є членом соціуму і активно з ним взаємодії при вирішенні завдань свого буття. Особистість у реальній дійсності є і суб’єктом, і об’єктом відповідальності. Соціальна відповідальність виступає умовою взаємодії індивіда та соціуму. Вона виявляється у взаємодії особистості
(індивіда) і суспільства (соціуму) як:
- набута властивість людини, що є результатом впливу на неї певних соціальних умов;
- соціокультурна якість особистості, що пов'язана з її вольовою цілеспрямованістю;
- механізм соціального контролю, регулювання системи соціально-суспільних відносин особи і суспільства, ознака соціальної організації суспільства.
Соціальна відповідальність визначає ієрархію ціннісних орієнтацій особистості.
Сутність соціальної відповідальності особистості визначається як :
«накопичення в собі сил добра» (С. Л. Франк),
як «духовне діяння» (І. А. Ільїн),
як «робота зі смислами» (В. С. Соловйов) в ім'я людини і заради людини.
У розвитку соціально відповідальної взаємодії можна виділити певні етапи:
1)
освоєння системи вищих цінностей духовної культури, тобто початкове знайомство з ними;
2)
їх конкретно-особистісне засвоєння;
3)
їх творче застосування та розвиток.
Розвиток соціальної відповідальності особистості полягає у вдосконаленні її духовної та соціальної культури через систему принципів соціальної взаємодії
(взаємодопомоги, солідарності, доброзичливості, співпричетності), граничних значень досконалого (Віра,
Любов, Надія).
Соціальна відповідальність особи має ряд форм прояву:

Соціальна відповідальність

21
Пряма соціальна відповідальність являє собою безпосереднє відношення та вплив суб’єкта на об’єкт конкретного соціального зв’язку
(об’єкт соціальних дій).
Зворотна соціальна відповідальність передбачає взаємний вплив об’єкта соціальних зв’язків на їх суб’єкт.
Відкрита соціальна відповідальність носить публічний характер та проявляється у вчинках носіїв соціально відповідальної поведінки.
Прихована відповідальність являє собою таку форму соціальних зв’язків, за якої їх суб’єкт бажає уникнути відкритості, гласності, публічності. Мова йде про випадки, коли людина, яка здійснює благодійність, спонсорство тощо, бажає залишатися у тіні, не афішувати себе, свої вчинки.
Безпосередня соціальна відповідальність особи – це та, виникнення
і розвиток якої обумовлений внутрішніми якостями, здатностями і установками – совість, достоїнство, любов до ближнього, солідарність, справедливість, гідність, співчуття тощо.
Опосередкована соціальна відповідальність особи обумовлена дією чинників зовнішнього середовища (умовами життя та роботи, особливими обставинами тощо).
Відповідальність людини може бути внутрішньою та зовнішньою.
Внутрішня відповідальність є елементом системи управління людини самою собою, тоді як зовнішня відповідальність – це фактор управління цією ж людиною з боку колективу, інститутів держави, суспільства.
Кожна людина має своє уявлення про особисту соціальну відповідальність, яка визначається її цінностями, настановами. На запитання анкети «Як Ви вважаєте, чим характеризується соціальна відповідальність людини?» експерти відповіли, що людині притаманна особиста відповідальність перш за все за саму себе, свої дії (85,4%), результати своєї роботи (по 75,3%), а також за свою родину – дітей, батьків, близьких (70,9%).
У свідомості населення України, згідно з результатами соціологічного моніторингу, Інституту соціології НАН України переважає невпевненість у собі, у власних силах змінити своє життя на краще, через зовнішні обставини та перешкоди.

Соціальна відповідальність

22
Вільні відповіді експертів значно розширили межі характеристик соціальної відповідальності людини. Опитані запропонували включити до них такі: відповідальність перед Богом, відповідальність за кожне життя, природу, майбутнє покоління, свою країну, моральний образ, дані обіцянки, а також внутрішні переконання та цінності людини.
Соціальна відповідальність особистості є тією базою, що формує соціальну відповідальність бізнесу, держави, суспільства. На думку експертів, перш за все, це виконання зобов’язань перед собою, членами родини, колективом і суспільством (86,7%), дотримання правових і соціальних норм (57,6%), що закріплюється у соціально відповідальній поведінці (41,8%), сумлінному ставленні до праці, обов’язків, відданості дорученій справі та приводить до розвитку моральних якостей особистості – чесності, обов’язковості, надійності (по 31,6%).
Спектр вільних відповідей експертів щодо проявів соціальної відповідальності людини визначив цікаві з позиції наукового усвідомлення альтернативи. На думку респондентів, вона може мати прояв у: постійному особистісному розвитку; високому професіоналізмі, якості працівника; готовності брати на себе відповідальність за свою сім’ю, розвиток міста (села), регіону, країни; адекватній поведінці, не завданні шкоди, допомозі слабким, милосерді; бажанні відрізнитися, формуванні позитивного особистісного іміджу; діяльності, яка відповідає вимогам суспільства і відповідним чином оцінюється самою особистістю; поведінці, яка не завдає шкоди здоров’ю людей та природі, не сприяє скороченню життя; екологічній відповідальності, а також у розумному егоїзмі.
Соціальна відповідальність виступає соціальним механізмом контролю, який складається з таких структурних елементів:
архаїчний, що включає менталітет, традиції, звичаї, норми;
соціальний, що включає зовнішні норми, правила, закони;
світоглядний, що складається з цінностей, настанов, моральних принципів та переконань.
На розвиток соціальної відповідальності впливають різні соціальні інститути – від мікро (родина, трудовий колектив, формальні та неформальні соціальні групи), мезо- (система середньої, спеціальної, вищої освіти, засоби масової інформації, органи влади, правоохоронні

Соціальна відповідальність

23 органи, громадські та професійні організації, об’єднання) до макрорівня
(держава, органи та інститути влади). Інституціональний простір соціально відповідальних відносин розкривається, по-перше, в характері збалансованості основних сфер життєдіяльності соціуму, по-друге, в оцінці населенням довіри до соціальних інститутів, по-третє, легітимацією соціальних інститутів у свідомості населення, по- четверте,
інституційною інфраструктурою соціальної відповідальності.
2.2. Соціальна відповідальність держави

Соціальна відповідальність держави є одним із механізмів забезпечення якості та ефективності державного управління. До невичерпного переліку функцій держави, що певною мірою відтворюють її соціальну відповідальність, можна віднести: виконання міжнародних обов’язків, досягнення пріоритетних національних
інтересів і стратегічних цілей розвитку держави, формування гідних умов життя та перспектив розвитку людини тощо.
В умовах глобалізації особливого значення набувають зовнішні фактори забезпечення розбудови соціальної, демократичної держави.
Реалізуючи внутрішню та зовнішню економічну політику, держава впливає на різні сторони економічного життя, застосовуючи як адміністративно-правові, так і суто економічні важелі впливу. Саме держава несе відповідальність за виконання зобов’язань, які випливають з міжнародних договорів та угод. Вона як суб’єкт міжнародних відносин і відповідно міжнародного економічного права наділена всім обсягом правоздатності.
Сайт Ліги справедливості визначає соціальну відповідальність держави у проведенні відповідальної політики по відношенню до висококваліфікованої робочої сили (виплата заробітної плати у державному секторі, пенсійне забезпечення), а також у вирішенні питань щодо охорони здоров’я.
Несприятливий політичний, економічний та соціальний стан у країні перешкоджає забезпеченню розвитку людини, модернізації суспільства та негативно впливає на підприємницьку активність та

Соціальна відповідальність

24 діяльність.
Чіткої правової регламентації щодо соціальної відповідальності держави не має.
Утвердження принципів соціальної відповідальності у системі державного управління нерозривно пов’язане з формуванням соціальної держави.
Соціальна держава концентрує в собі не тільки консенсус суспільних інтересів, забезпечення рівних прав та свобод, а також базується на фундаменті соціальної відповідальності всіх членів суспільства за добробут та розвиток країни.
Спроби прийняти Концепцію (стратегію) соціальної держави в
Україні не мали кінцевого результату. Проект документу містить основні принципи, функції соціальної держави, розкриває поняття соціальних стандартів та окреслює систему показників оцінки діяльності органів та структур державної влади у межах функціонування механізму соціальної відповідальності.
Оцінка якості державного управління та осіб, які його презентують, визначається позиціями держави у міжнародних рейтингах та оцінках. До уваги приймається ціла низка чинників: корупція, конкурентоспроможність, людський та сталий розвиток тощо. При цьому дуже часто у міжнародних порівняннях фігурує рівень розвитку соціальної відповідальності. Експерти визначили високий рівень її впливу на рівень корупції (73,6%), конкурентоспроможності (52,5%), розвитку людського потенціалу (61,4%), виконання міжнародних зобов’язань щодо сталого розвитку (59,5%), упровадження Глобального договору ООН- Україна (39,3%), а також ступінь реалізованості міжнародного стандарту ISO-26000 (55,7%), вимог зовнішніх інвесторів щодо розвитку корпоративної культури (48,1%). За низький ступінь реалізованості та високий рівень укорінення негативних явищ у суспільному та економічному розвитку несе відповідальність держава.
Має місце проблема виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань щодо запровадження в систему господарювання принципів сталого розвитку. За оцінками експертів, невиконання міжнародних зобов’язань зі сталого розвитку обумовлене недоліками державного управління.

Соціальна відповідальність

25
Основними перешкодами на цьому шляху є ненаціленість системи державного та регіонального управління на вирішення проблем сталого розвитку (65,2%), несформованість державних, регіональних і суспільних
інститутів з управління сталим розвитком (43,7%), слабка розробленість законодавства України щодо сталого розвитку (39,2%), недостатні економічні можливості для вирішення економічних і соціальних проблем
(36,7%).
Соціальна відповідальність держави базується на її обов’язках щодо прийняття та виконання законів, нормативних та правових документів, що спрямовані та забезпечують збереження, ефективне використання людських та природних ресурсів, додержання та реалізацію у повному обсязі державних соціальних гарантій та державних соціальних стандартів; створення умов та можливостей формування та накопичення людського та соціального капіталу.
Соціальна відповідальність є важливою складовою діяльності державних управлінців (рис. 2.1).
Етична поведінка державних службовців значно впливає на довіру людей до дій уряду та до їх соціальної відповідальності. Державний службовець у спілкуванні з громадянами повинен постійно відчувати себе представником влади, мати свій імідж, який базується на таких якостях, як професіоналізм, державна позиція, інтереси. Державні службовці, виконуючі свої обов’язки, повинні мати чітке уявлення про свою діяльність: її соціальну значущість, організованість, матеріально- технічну та інформаційну забезпеченість; певну форму дій в апараті; компетентність керівництва державною діяльністю.
Державний службовець у спілкуванні з громадянами має постійно відчувати себе представником влади, створювати та підтримувати свій
імідж, який базується на таких якостях, як професіоналізм, державна позиція, інтереси. Особисті якості (темперамент, відповідальність, дисциплінованість), коло спілкування, біографія, комунікативність, зовнішній вигляд, стиль мислення – все це становить поняття іміджу.

Соціальна відповідальність

26

Рис. 2.1. Основні складові соціальної відповідальності державної
служби [18]
Слід зазначити, що багато чинників сприяють просуванню соціальної відповідальності: занепокоєння й очікування громадян, споживачів, органів державної влади та інвесторів у контексті глобалізації і широкомасштабних індустріальних змін; соціальна та економічна безпека держави, яка є метою будь якої держави, особливо в умовах демократизації суспільства, державного управління тощо; соціальні критерії щодалі більше впливають на інвестиційні рішення
Соціальна відповідальність державної служби
Внутрішня соціальна відповідальність
Зовнішня соціальна відповідальність
Безпека праці
Стабільність та підтримання соціально значимої заробітної плати
Розвиток людського потенціалу через освітні програми та програми підвищення кваліфікації
Соціальний захист і державні гарантії
Надання допомоги працівникам у критичних ситуаціях
Участь у благодійних заходах
Сприяння соціальній безпеці
Участь у подоланні кризових ситуацій
Забезпечення надання державних послуг
Партнерські відносини зі споживачами послуг
Реалізація державних соціальних програм

Соціальна відповідальність

27 окремих осіб та інституцій (зокрема міжнародних) і як споживачів, і як
інвесторів; відповідальність за шкоди довкіллю, заподіяну економічною діяльністю, вичерпністю ресурсів; прозорість діяльності органів влади, що стала можливою завдяки засобам масової інформації та сучасним
інформаційним і комунікаційним технологіям.
Соціальна відповідальність держави повинна базуватись на визначенні та конкретизації обов’язків держави та її інститутів щодо прийняття та виконання законів, нормативно-правових документів, які спрямовані та забезпечують збереження, ефективне використання людських та природних ресурсів, додержання та реалізацію у повному обсязі державних соціальних гарантій та державних соціальних стандартів; створення умов та можливостей формування та накопичення людського та соціального капіталу тощо.
Соціальну відповідальність державної служби можна представити як такий тип її поведінки, що реалізується через здійснення певних дій та заходів, спрямованих на поліпшення добробуту населення та сталий розвиток держави в цілому.
Високий рівень розвитку державної служби є запорукою для формування і посилення її потенціалу, для підтримки існуючих і створення нових конкурентних переваг (наприклад, даного виду діяльності порівняно з іншими), оперативного усунення та передбачення виникнення протиріч та кризових явищ, а також успішної реалізації обраної стратегії модернізації.
2.3. Соціальна держава
Найважливішим фактором і умовою розвитку соціальної держави є
її фінансове забезпечення. Соціальна держава реалізує свої цілі тільки за наявності високоефективної соціально орієнтованої економіки та відповідального ставлення до праці всього економічно активного населення, що передбачає взаємозв'язок соціальних і економічних
інтересів. При цьому повинно забезпечуватися комплексний соціально- економічний розвиток усіх регіонів країни.

Соціальна відповідальність

28
Найважливішим засобом для функціонування соціальної держави є
її правове забезпечення. Соціальна держава – це сучасний тип правової держави, що поєднує волю і владу з метою забезпечення благополуччя особистості і благоденства суспільства. Інтереси особистості, її право на самореалізацію знаходяться в центрі уваги соціальної держави, а благо суспільства представляє його вищу мету. Це право має бути конкретним і обґрунтованим, незалежним від бажання органів влади та управління або розсуду посадових осіб. Межі цього поняття визначаються соціальними нормами допустимого (нижнього) і можливого поетапного (верхнього) показників рівня життя, причому нижня межа не може бути нижче показників прожиткового соціального мінімуму. Ці параметри не є сталими, незмінними і загальними. Вони будуть неминуче змінюватися в міру розвитку економіки, держави і суспільства, привносячи нові уявлення про стандарти, рівні та якості життя.
Соціальна спрямованість держави покликана обмежувати корисливі інтереси і наміри тих категорій населення, які володіють значною перевагою над іншими в багатстві, силі, і огороджувати
«соціально слабкі» категорії населення від свавілля «соціально сильних».
Згідно з визначенням МОП соціальний захист як комплекс заходів включає: стимулювання стабільною, оплачуваної трудової діяльності; запобігання та компенсацію частини доходів у разі виникнення основних соціальних ризиків за допомогою механізму соціального страхування; надання соціальної допомоги вразливим групам населення, які не є учасниками системи соціального страхування; доступ громадян до основних прав і послугам, таким як освіта та медична допомога.
Як показує світовий досвід, найбільш ефективні і комплексні системи соціального захисту включають обов'язкове соціальне страхування, пенсійне забезпечення, соціальну допомогу. При цьому основним джерелом фінансування і загальним регулятором системи соціального захисту виступає держава. Оскільки система соціального захисту зачіпає інтереси всього населення, особливе значення має забезпечення населення достовірною та повною інформацією щодо її основних сфер і напрямків. Як механізм соціальної політики, в тому числі соціального захисту, важлива роль належить державним соціальним стандартам (ДСС), що забезпечують реалізацію гарантованих
Конституцією соціальних прав громадян, та порядок їх надання.

Соціальна відповідальність

29
У практичній роботі при формуванні бюджетів різних рівнів застосовуються соціальні норми і нормативи, що визначають державні гарантії і регулюють діяльність галузей соціально-культурної сфери: науки, освіти, охорони здоров'я, культури та ін. Підвищенню рівня соціальної захищеності людини покликана сприяти державна соціальна стандартизація у розрізі напрямів соціальної політики.
Країни Європи на законодавчій основі забезпечують доступ своїм громадянам до соціальних прав, викладених у прийнятої ними
Європейської соціальної хартії, і слідують моделі соціальної політики, що забезпечує, за їхнім визначенням, здоровий розум, здоровий дух у здоровому тілі, гарантуючи: право на житло, оскільки воно на державу зобов'язання гарантувати всім доступ до нормального житла за розумними цінами; право на охорону здоров'я для всього населення, що вимагає від держави забезпечити доступне і ефективне медичне обслуговування кожного і проведення політики попередження хвороб і небезпек на робочому місці і нещасних випадків; право на освіту, що передбачає, що держава повинна організувати таку підготовку, яка забезпечить загальний доступ до ринку праці, а доступ до вищої освіти – виключно на основі особистих здібностей; право на роботу, що зобов'язує державу проводити соціальну та економічну політику, яка гарантує повну зайнятість, забезпечувати свободу створення профспілок і організацій роботодавців для захисту своїх економічних і соціальних інтересів; право на соціальний захист і, значить, на соціальне страхування, соціальну допомогу та послуги, захист від бідності та соціального відчуження, а також здійснення особливих заходів для захисту сім'ї та осіб похилого віку; право на свободу пересування і возз'єднання сімей; право на виключення дискримінації за ознакою раси, статі, віку, кольору шкіри, мови, релігії, поглядів та ін. На конференції Ради Європи (14-15 листопада 2002) по доступу до соціальних прав показана ціна зневаги держави до соціальних прав своїх громадян, в результаті чого: зростає убогість і відчуженість у суспільстві; знижується економічне зростання, так як руйнується головна (людська) продуктивна сила; населення хворіє, старіє і вмирає; падають моральність, культура, губляться моральні цінності в суспільстві; зменшується людський потенціал; знищується громадянське суспільство; розшаровується суспільство, зростає

Соціальна відповідальність

30 нерівність у ньому і підґрунтя для екстремізму; втрачається легітимність самої держави.
Соціальну роль держави розрізняють у широкому і вузькому розумінні.
У широкому розумінні соціальна роль держави – це поведінка держави відносно суспільства: держава спрямовує суспільний вибір та розвиток, створюючи для цього необхідні правові умови та здійснюючи певні заходи, використовуючи інструментарій державної влади.
У цьому контексті соціальна роль держави – це її суспільна роль.
Держава безпосередньо впливає на суспільний вибір напряму, цілей, моделей, форм та заходів розвитку і його реалізацію (а в умовах тоталітаризму держава визначає суспільний вибір, «підмінюючи» його корпоративним, олігархічним, клановим тощо).
У вузькому розумінні соціальна роль держави – це система соціальних функцій держави як напрямів її діяльності у соціальній сфері, що обумовлені її суспільною роллю та конкретизують її у певних
історичних, соціально-економічних, інституціональних, політичних, міжнародних та ін. умовах суспільного розвитку.
До них належать: регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламентація умов взаємодії суб’єктів економіки в соціальній сфері (в тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою); вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості; розподіл і перерозподіл доходів населення; формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці і надання соціальних гарантій економічно активній частині населення; створення системи соціального захисту населення; забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури (закладів освіти, охорони здоров’я, науки, культури, спорту); захист навколишнього середовища тощо.
Питання для контролю
1.
У чому полягає сутність соціальної відповідальності людини? Яким чином вона проявляється?
2.
Розкрийте форми прояву соціальної відповідальності людини
3.
З яких структурних елементів складається соціальна відповідальність як соціальний механізм контролю?

Соціальна відповідальність

31 4.
Яким чином соціальна відповідальність держави пов’язана з
її функціями?
5.
Чи впливає якість державного управління на її соціальну відповідальність? Поясність свою відповідь на прикладах
6.
Назвіть основні складові соціальної відповідальності державної служби та розкрийте їх сутність
7.
Яким чином відбувається формування соціальної відповідальності державної служби?
8.
Надайте власну інтерпретацію поняттю «соціальна держава».
9.
Яке місце соціального захисту у системі соціальної відповідальності держави?
10.
У чому проявляється соціальна роль держави?
Тестові завдання

1. Основним суб’єктом соціальної політики є:
а) держава; б) громадські об’єднання; в) політичні партії.

2. Термін «соціальна держава» вперше з’явився в Конституції:
а) Німеччини; б) України; в) Великобританії.

3. На конституційному рівні термін «соціальна держава» був
закріплений вперше у:
а) 1949 р.; б) 1965 р.; в) 1991 р.

4. Спеціальні кодекси із соціальних питань існують у:
а) Німеччині, Франції; б) Росії, Португалії; в) Іспанії, Україні.

5. Соціальна держава – це:
а) тип організації державного і громадського життя, заснований на пріоритеті соціальних цінностей, насамперед права людини на «гідне життя»;

Соціальна відповідальність

32 б) тип держави, основними ознаками якої є зв’язаність правом, верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина і держави; в) тип держави, що виходить з організації та функціонування державної влади на засадах визнання народу її джерелом і носієм.

6. Практичну реалізацію основних положень соціальної державності
здійснює головним чином:
а) соціальна політика; б) гуманітарна політика; в) інформаційна політика.

7. Позитивні якості КСВ для держави полягають у:
а) забезпеченні низьких конкурентних переваг; б) забезпеченні підвищення рівня життя громадян; в) забезпеченні підвищення рівня життя окремих верст суспільства; г) сприянні розбудови партнерства між приватним та державним секторами.
8. До основної функції соціальної держави належить:
а) створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток особистості; б) забезпечення верховенства закону і юридичної рівності громадянина і держави; в) визнання права всіх громадян на участь у формуванні органів державної влади та контроль за їхньою діяльністю.

9. Добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку держави
— це:
а) етика бізнесу; б) культура управління; в) соціальна відповідальність; г) юридична відповідальність.
Ситуаційні вправи
Завдання 1
1) Описати існуючі аргументи «за» та «проти» соціальної відповідальності бізнесу на основі концепцій «корпоративного егоїзму»,
«корпоративного альтруїзму» та «розумного егоїзму». Сформувати та

Соціальна відповідальність

33 висловити особисту думку на проблему «належної ролі бізнесу в суспільстві».
2) Яким чином розрізняються прояви соціальної відповідальності з боку трьох організацій: металургійного заводу, лікарні й університету?
Виділити характерні риси соціальної відповідальності кожної з організацій.

Завдання 2
Визначити основні напрями соціальної відповідальності ВУЗу
(перед студентами, викладачами, суспільством, підприємствами; а також у зворотному напряму) та відповідно заповнити табл. 2.1.
Методичні вказівки:
Вищий учбовий заклад (далі – ВУЗ) – це юридична особа, що реалізовує відповідно до ліцензії освітні програми вищої професійної освіти, і традиційно є об'єктом вивчення різних наук: економічних, юридичних, соціологічних, педагогічних і інших.
ВУЗ – це важливий соціальний інститут, в якому створюються суспільні блага (освітні послуги) і нормативи, зразки поведінки, взаємин в колективі і із зовнішнім середовищем – із зацікавленими сторонами
(зовнішніми партнерами, клієнтами, органами влади і т.п.).
ВУЗ володіє наступними властивостями соціального інституту:
– стійкістю форми організації спільної діяльності людей;
– здатністю інтегруватися з соціально-політичною, ідеологічною і ціннісною структурою регіону;
– спрямованістю освітніх послуг вузу на обслуговування і розвиток людини;
– наявністю матеріальних засобів і умов, що забезпечує успішне здійснення соціальних функцій;
– є генератором соціальних норм поведінки, що здійснює соціальний контроль їх дотримання.
Для розуміння ролі вузу як соціально відповідального інституту необхідно розглянути функції, які він виконує через займане в суспільстві положення:
1) відтворення суспільного інтелекту – надання суспільству освітніх послуг, направлених безпосередньо на обслуговування людини і вільний його розвиток;
2) підготовку висококваліфікованих кадрів – еліти суспільства як одного з вирішальних чинників розвитку системи освіти в цілому, а

Соціальна відповідальність

34 також забезпечення науково-технічного і соціально-економічного прогресу країни;
3) формування ринку праці – створювані у вузі нові знання напряму впливають на ринок праці, заставляючи переоцінювати значення тих або інших професійних навиків, змінюючи кількісні і якісні вимоги до трудових ресурсів;
4) розвиток культури і норм поведінки (кодекс поведінки, логотип
і фірмовий стиль, колективний договір, положення по оплаті праці, винагородам і преміям), наявність і дотримання яких багато в чому визначає психологічний клімат у вузі і його ринкову капіталізацію;
5) стабілізацію соціальних стосунків – вуз виступає активним учасником соціальних взаємодій із зацікавленими сторонами і безліччю представників соціального середовища регіону, якому він знаходиться.
Результати досліджень оформіть у таблиці за зразком, що приведено нижче.
Таблиця 2.1.
Напрями соціальної відповідальності ВУЗу
Відповідальність
перед:
Напрями соціальної відповідальності
ВУЗу
студентів
- ВУЗом

- студентами

- викладачами

- підприємствами

- суспільством
(у т.ч. органи влади)

Відповідальність
перед:
Напрями соціальної відповідальності
викладачів
підприємств
- ВУЗом

- студентами

- викладачами

- підприємствами

- суспільством
(у т.ч. органи влади)


Соціальна відповідальність

35


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал