«Київський політехнічний інститут»




Pdf просмотр
Сторінка3/10
Дата конвертації30.01.2017
Розмір2.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ СОЦІАЛЬНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Мета: простежити історію становлення та розвитку
корпоративної соціальної відповідальності; виявити підходи до
організації корпоративної соціальної відповідальності підприємства у
розрізі її основних моделей.

Питання для обговорення:
3.1. Історія становлення та розвитку корпоративної соціальної відповідальності
3.2.Сутність концепції корпоративна соціальна відповідальність
3.3.Організація діяльності з соціальної відповідальності підприємства
3.4 Сучасні моделі корпоративної соціальної відповідальності
Ключові поняття:

Концепція соціальної відповідальності

Економічна відповідальність

Правова відповідальність

Етична відповідальність

Філантропічна відповідальність

Корпоративна філантропія

Теорія стейкхолдерів

Теорія
(не)достатності ресурсів

Теорія опортунізму менеджменту

Теорія синергетичної дії

Благодійні справи

Благодійний маркетинг

Корпоративний соціальний маркетинг

Корпоративна відповідальність

Внутрішня
/ зовнішня соціальна відповідальність

Моделі соціальної відповідальності

Сигнальна
/ репутаційна теорія

Соціальна відповідальність

36
3.1 Історія становлення та розвитку корпоративної соціальної
відповідальності

Теоретичне підґрунтя концепції соціальної відповідальності бізнесу було закладене у XVIII ст., коли відбувалися індустріальні революції та формувалося сучасне уявлення про підприємництво.
Власники окремих підприємств брали на себе відповідальність за своїх працівників, керуючись при цьому власними релігійними чи етичними переконаннями.
На початку ХХ ст. у США зароджується доктрина капіталістичної благодійності, згідно якої прибуткові організації повинні жертвувати частиною своїх коштів на користь суспільства, тобто фінансувати суспільні потреби. В цей час відбувається різке зростання тиску з боку суспільства та його інституцій, від підприємств почали вимагати дотримання певних стандартів та контроль над їх впровадженням.
Підприємства були змушені будувати свої відносини з державою та суспільством за новими правилами і розвивати нові адресні програми, перш за все, в галузі екології і захисту праці, що забезпечувало підприємству необхідні умови для ведення власної діяльності. В економіці отримали розвиток ідеї етичного фактору, недопустимості зведення відповідальності підприємств лише до економічного інтересу та визначення рівня етичності в залежності від потреб, які породжує система.
Однак, І етапом розвитку КСВ вважається 1920-1950 рр. У цей час з’являється відома робота Пітера Друкера «Практики менеджменту», у якій він розглядав громадську відповідальність як один з восьми ключових чинників досягнення бізнес-цілей. Друкер зазначив, що компанії виступили в якості основних соціоекономічних інститутів, які заклали інші методи та способи майбутнього існування суспільства .
Визначним здобутком цього періоду стала наукова робота
Г. Боуена (HowardR. Bowen) «Соціальна відповідальність бізнесмена», опублікована в 1953 р. На думку автора, соціальна відповідальність бізнесмена полягає в «реалізації такої політики, прийняття таких рішень чи слідування такій лінії поведінки, які були б бажаними для цілей та цінностей суспільства». В своїй роботі автор сформулював доктрину соціальної відповідальності як зобов’язання бізнесменів здійснювати щоденну ділову практику з дотриманням цілей та цінностей суспільства.
Впродовж 1950-х років питання взаємозв’язку КСВ з вигодами для бізнесу, як такого, поставало вкрай рідко. Основна увага приділялась

Соціальна відповідальність

37 відповідальності бізнесу перед суспільством та діяльності, яка збіль- шувала добробут суспільства.
ІІ етап. В 60-х рр. ідея корпоративної соціальної відповідальності отримала подальший розвиток та поширила свою популярність здебільшого завдяки роботам прогресивних науковців, поширеним в той час соціальним рухам на захист цивільних прав, прав жінок та споживачів, а також на захист навколишнього середовища. У світі зросла увага різних груп суспільства, в тому числі і підприємців, до таких соціальних проблем, як забруднення навколишнього середовища, боротьба за громадянські права, почали посилюватись вимоги держави до екологічної відповідальності компаній, зросли вимоги до бізнесу з боку профспілок та споживачів. В Західній Європі, під тиском громадськості та неурядових організацій, уряди багатьох країн прийняли більш суворі стандарти у сфері трудового законодавства та охорони при- роди.
Вже на початку 1970-х років стало зрозуміло, що запропонована на той час концепція КСВ дозволяє відповісти на питання, що саме варто розуміти під КСВ і якими є її джерела, але не розглядає питання того, яким є конкретний зміст цієї відповідальності, і не дає конкретних методів, за допомогою яких ця відповідальність може бути реалізована компанією.
Новий напрям формувався навколо категорії «корпоративне соціальне реагування» (corporate social responsiveness), під якою найчастіше розуміють здатність компанії сприймати суспільний вплив.
Важливий внесок в розвиток та підтримку даної концепції та визначення
її місця в еволюції КСВ зробили роботи таких дослідників, як Р. Акерман
і Р. Бауер, С. Сеті та Д. Вотав, А. Керролл та В. Фредерік. Корпоративне соціальне реагування трактувалась, в цілому, як альтернатива корпоративні соціальній відповідальності. Автори критикували сам тер- мін «соціальна відповідальність» як таку, що викликає асоціації із зобов’язаннями і зосереджується не стільки на самій діяльності, скільки на мотивації.
Визначною віхою в цей період стала публікація в журналі
«TheNewYorkTimes» статті
Нобелівського лауреата, видатного економіста М. Фрідмена (Milton Friedman) «Соціальна відповідальність бізнесу». Автор зазначав, що єдиним соціальним зобов’язанням бізнесу є примноження прибутку з дотриманням правил конкуренції. М. Фрідмен заперечував концепцію корпоративної соціальної відповідальності з таких причин: корпорації, на противагу особистостям, не можуть бути соціально відповідальними; директори компаній навряд чи можуть на-

Соціальна відповідальність

38 зиватися представниками стейкхолдерів, адже їх основним завданням є максимізація прибутків акціонерів; директори компаній, не будучи власниками, не мають права витрачати кошти на заходи, які не стосуються генерування прибутків; дуже важко визначити коло тих соціальних питань, за які має відповідати компанія, адже не можна бути однаково добрим для всіх.
Незважаючи на такий радикальний підхід М.Фрідмена, концепція
КСВ мала свій подальший розвиток не тільки в якості добровільних
ініціатив менеджменту корпорацій, а й отримує визнання на міжнародному рівні.
Наприклад, А. Керолл запропонував трактування КСВ, яке припускає відповідність економічним, правовим, етичним
і дискреційним (філантропічним) очікуванням, що пред’являються певній організації суспільством в даний період. Згідно з моделлю Керолла КСВ являє собою багаторівневу відповідальність (табл. 3.1):
Таблиця 3.1
Відповідальність згідно моделі Керолла [88]

Вид відповідальності
Характеристика
Економічна
відповідальність
Базова функція компанії, що дозволяє задовольняти потреби споживачів та отримувати прибуток
Правова відповідальність
Необхідність дотримання законів бізнесом в умовах ринкової економіки
Етична відповідальність
Діяльність підприємства має відповідати очікуванням суспільства за умов дотримання норм моралі
Філантропічна
відповідальність
Діяльність підприємства, спрямована на підтримку і розвиток добробуту суспільства через добровільну участь у реалізації соціальних програм
Також виділяють ряд теоретичних підходів до взаємозв’язку соціальної відповідальності та фінансової ефективності компаній (табл.
3.2).


Соціальна відповідальність

39
Таблиця 3.2
Основні теоретичні підходи, що відображають взаємозв’язок
між соціальною відповідальністю та фінансовою ефективністю
підприємств

Теоретичний підхід
Основні положення
Теорія стейкхолдерів,
(соціального впливу;
інституційна/ресурсна
теорія)
Зростання рівня соціальної відповідальності асоціюється із зростанням фінансової ефективності, оскільки дозволяє збалансувати цілі і задовольнити вимоги численних зацікавлених осіб, що мають вплив на підприємство
Сигнальна
/репутаційна теорія
Високий рівень СВ забезпечує для підприємства репутацію, що для широкого кола інвесторів у середньостроковій перспективі може виступати відносною гарантією захищеності інвестицій і частково вирішує проблему інформаційної асиметрії
Теорія (не)достатності
ресурсів
Вибудовує причинно-наслідковий зв’язок між соціальною відповідальністю
і фінансовою ефективністю, припускаючи, що підвищення рівня соціальної відповідальності обумовлене наявністю вільних грошових ресурсів, які менеджмент може витратити на різні проекти
Теорія
опортунізму
менеджменту
У разі високої фінансової результативності діяльності підприємства, менеджери схильні до згортання соціальних проектів. У разі погіршення фінансового стану, соціальні витрати можуть маскувати прорахунки менеджменту
Теорія синергетичної
дії
Передбачається що корпоративна соціальна практика
і фінансова ефективність утворюють замкнутий цикл взаємного впливу, який постійно відтворюється. Ця теорія є привабливою для моделювання оскільки включає елементи різних гіпотез



Соціальна відповідальність

40
ІІІ етап. Зв’язок між КСВ та сталим розвитком.80-ті роки стали визначальними у контексті розвитку КСВ. У цей період розвивається теорія стейкхолдерів
Фрідмана, розпочинається розроблення організаційної структури для управління КСВ і вперше з’являється концепція сталого розвитку.
Найпоширеніше на сьогодні визначення поняття «сталого
розвитку» було запропоноване у звіті комісії Брундтланд (Brundtland)
«Наше спільне майбутнє» у 1987 р. Згідно з ним сталим є такий розвиток,
«що задовольняє потреби сьогодення і не перешкоджає можливості
прийдешніх поколінь задовольняти свої власні потреби». Він передбачає забезпечення високого рівня життя для нинішнього та наступних поколінь. Загальноприйнятим вважається твердження про те, що
Концепція сталого розвитку охоплює, як мінімум, дві важливі ідеї:
Цей розвиток передбачає вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем. Розвиток буде сталим тільки тоді, коли буде досягнута рівновага між різними факторами, що зумовлюють загальний рівень життя.
Нинішнє покоління має обов'язок перед прийдешніми поколіннями залишити достатні запаси соціальних, природних та економічних ресурсів для того, щоб вони могли забезпечити для себе рівень добробуту не нижчий, ніж той, що ми маємо зараз.
ІV етап. Становлення бізнес-кейсу для КСВ. 90-ті роки відзначалися розвитком концепції КСВ, більшою кількістю наукових робіт. Виникає теорія мотивацій компаній щодо реалізації КСВ. Так,
Дебра Вуд виділяє 3 мотиваційні причини: управління охороною навколишнього середовища, різноманітними питаннями та стейкхолдерами.
Набула поширення концепція сталого розвитку, оскільки у 1992 р. було прийнято Декларацію Саміту Землі в Ріо-де-Жанейро.
У 90-х роках виникло кілька нових визначень КСВ, які привнесли в це поняття нові характеристики. В цей період Елкінгтоном
(засновником компанії Sustain Ability) у книзі «Канібали з вилками: потрійний критерій бізнесу ХХІ ст.» була запропонована концепція потрійного критерію, що передбачає рівновагу між економічними, соціальними та екологічними цілями розвитку. Концепція базується на таких трьох категоріях, як: Люди, Планета, Прибуток. Дана концепція передбачає, що все те, що зроблено добре для суспільства, для навколишнього середовища також позитивно впливає на фінансові показники компанії.

Соціальна відповідальність

41
В 90-х роках КСВ була визначена як самодостатня сфера корпоративних відносин. Виникають нові організації, які займаються наданням консультацій у сфері соціальної відповідальності, такі як
Sustain Ability (1989), Business for Social Responsibility (1992) та CSR
Europe (1996). КСВ в цей період, від форм простих правил поведінки та звітності, переходить на новий рівень, який виявляється як більш
інтенсивний діалог між стейкхолдерами та неурядовими організаціями, запровадження ініціатив, котрі стосуються широкого кола зацікавлених сторін.
V етап. Інституалізація КСВ на національному рівнях, поява
міжнародних стандартів. КСВ до 2003 р. була концепцією, яка мала близько 80 дефініцій: корпоративне громадянство, благодійність, соціальна відповідальність бізнесу тощо. У 2010 р. було прийнято
«Міжнародне керівництво із соціальної відповідальності ISO 26000М.
Близько 450 експертів з 99 країн світу розробляли цей стандарт, який є першим всесвітньо узгодженим керівництвом для реалізації СВ будь- якою організацією.
За визначенням, що наведено у ISO 26000, «соціальна
відповідальність» − це відповідальність підприємства за вплив його рішень та дій на суспільство, навколишнє середовище, шляхом прозорої та етичної поведінки, яка: сприяє сталому розвитку, а також здоров’ю та добробуту суспільства; враховує очікування зацікавлених сторін; відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам поведінки.
На європейському рівні прийнято Зелену книгу «Просування
Європейської рамкової концепції задля корпоративної соціальної відповідальності» і розроблено Глобальний договір ООН.

3.2.
Сутність
концепції
корпоративна
соціальна
відповідальність

Відповідно до класифікації Ф. Котлера соціально-відповідальну діяльність організації можна звести до шести основних ініціатив:
1. Благодійні справи - залучення уваги суспільства до певної соціальної потреби або допомога у зборі коштів, залучення учасників та волонтерів;
2. Благодійний маркетинг - зобов’язання робити внески або відраховувати відсотки від обсягів продажу на благодійну справу;

Соціальна відповідальність

42 3. Корпоративний соціальний маркетинг– підтримка кампаній з покращення суспільного здоров’я або безпеки, та сприяння захисту навколишнього середовища;
4.
Корпоративна
філантропія– пожертви безпосередньо благодійній організації, як правило у вигляді грошових грантів, подарунків та/або товарів і послуг;
5. Волонтерська робота в інтересах суспільства– підтримка і заохочення працівників допомагати місцевим громадським організаціям та ініціативам;
6. Соціально-етичні підходи до ведення бізнесу– впровадження практики ведення бізнесу і інвестиції, що сприяють росту добробуту суспільства та збереженню навколишнього середовища.
Основними
принципами
корпоративної
соціальної
відповідальностіє:
1) налагодження тісних та довгострокових відносин зі споживачами, робітниками, постачальниками та іншими діловими партнерами;
2) отримання репутації надійної організації, яка відповідально відноситься до соціальних та екологічних проблем;
3) орієнтація на споживача, лідерство у якості, сервісному обслуговуванні та надійності;
4) прискорення розробки високоякісних товарів і послуг та скорочення термінів їх просування на світовий ринок;
5) новаторство, безперервне удосконалення;
6) формування банку кваліфікованої та мотивованої на високу продуктивність робочої сили.
Однак, визначення поняття «КСВ» формується залежно від галузі, в якій працює підприємство, а також має вплив місцезнаходження, цілі діяльності організації. Наприклад, у США корпоративна соціальна відповідальність досить часто асоціюється із волонтерством компаній та благодійністю. У Європі під поняттям «корпоративна соціальна відповідальність» розуміють саме ведення бізнесу в соціально- відповідальний спосіб.
У соціальній відповідальності підприємства виділяють внутрішню
і зовнішню групи (табл. 3.3).
В сучасній практиці соціального підприємництва можна виділити три основних напрями соціальної відповідальності:
-
інноваційна підприємницька діяльність задля соціальних перетворень в суспільстві та громадах (соціальний підприємець);

Соціальна відповідальність

43
Таблиця 3.3
Групи соціальної відповідальності

Внутрішня соціальна
відповідальність
Зовнішня соціальна відповідальність
1. Медичне та соціальне страхування
1. Спонсорство і корпоративна благодійність
2. Стабільність заробітної плати
2. Охороні навколишнього середовища
3. Безпека праці
3. Взаємодія з місцевою владою
4. Розвиток людських ресурсів
(програми підготовки та підвищення кваліфікації)
4. Участь в кризових ситуаціях
5. Відповідальність перед споживачами
- підприємства з соціальною місією;
- діяльність, прибуток від якої спрямовується на вирішення соціальних проблем, надання послуг цільовій групі, заради якої створювалась організація, та покращення якості життя (неприбуткові організації).
Так, вигодами, які отримує бізнес від виконання принципів
соціальної відповідальності, є наступні:
- забезпечення суспільної репутації організації;
- зростання довіри населення до діяльності компанії, її товарів та послуг;
- підвищення професіоналізму та розвиток кадрового потенціалу на підприємстві, забезпечення лояльності персоналу;
- можливість формування безпечного середовища діяльності та розвитку компанії завдяки власній корпоративній політиці;
- відповідність нормам і стандартам світової економічної спільноти;
- можливість формування партнерських відносин із владними структурами, громадськістю та ЗМІ.
Переваги, які отримує суспільство від дотримання бізнесом принципів соціальної відповідальності:
- можливість встановлення партнерських відносин між бізнесом, владою і громадськістю;

Соціальна відповідальність

44
- можливість надання адресної екстреної допомоги громадянам, які її потребують;
- удосконалення та розвиток соціальної захищеності населення;
- можливість залучення інвестицій у певні суспільні сфери;
- можливість підтримки громадських ініціатив, інноваційних проектів, розвиток соціальної і творчої активності населення, збереження та використання «інтелектуального ресурсу» на потреби країни і регіону.
3.3 Організація діяльності з соціальної відповідальності
підприємства

Структура управління СВ на підприємстві зазвичай складається з трьох рівнів - управлінського, стратегічного і практичного:
-
Голова правління (відповідає за розроблення, впровадження та затвердження політики і програм СВ на підприємстві);
-
Група
Стратегічного планування
(розглядає питання стратегічного характеру та результати впровадження політики і програм
СВ, погоджує їх);
-
Група з Соціальної відповідальності (розроблення політики і програм СВ, надання звітів щодо їх виконання).
Етапи впровадження системи КСВ в практику українських підприємств являє собою сукупність взаємопов’язаних складових та їх елементів, кожна з яких виконує певний склад процедур, спільний вплив яких за певних умов забезпечує досягнення мети даного механізму (рис.
3.1).
Щоб розробити стратегію з КСВ слід необхідно: мати сталу підтримку вищого менеджменту та власників, провідних працівників компанії; здійснити аналіз відповідної діяльності аналогічних компаній; підготувати матрицю програм, що пропонуються; розробити варіанти можливих заходів/ партнерів/ресурсів; виробити, сформулювати, обґрунтувати ключові сфери у внутрішній та зовнішній КСВ, які збігаються з бізнес стратегією конкретної компанії.
Стратегія з КСВ має базуватися на врахуванні специфіки зовнішнього бізнес оточення та соціального середовища (велике місто

Соціальна відповідальність

45

Рис. 3.1. Етапи впровадження системи СВ на українських підприємствах
[86]

Соціальна відповідальність

46 або селище тощо), напрямку діяльності та масштабі компанії. Вона може містити заходи з підтримки освіти, інвестицій у людський капітал безпосередньо у компанії або підвищення кваліфікації для тих, хто не є працівниками, проте є важливими групами для організації. Також це можуть бути екологічні програми, заходи у сфері збереження здоров`я, співпраця з місцевими/локальними громадськими організаціями, місцевим самоврядуванням тощо.
Організація КСВ може здійснюватися через створені на підприємстві Центри соціальних програм. Для цього у структурі підприємстві необхідно здійснити зміни. На деяких підприємствах створюється головний офіс з метою контролю заходів із соціальної відповідальності. Можливо призначити виконавчого директора з програм
КСВ, який нестиме загальну відповідальність за розробку, розвиток, управління програмами та персоналом.
У закордонних компаніях є досвід створення Комітету з питань впровадження КСВ, який уповноважений обговорювати та реалізовувати головні напрямки діяльності з КСВ, включаючи задоволення споживачів, бізнес етику, виконання законів та правил, захист навколишнього середовища та залучення громадськості.
Якщо до складу корпорації входить кілька підрозділів, то призначаються менеджери з управління КСВ у філіях та дочірніх компаніях з метою дотримання єдиних стандартів поведінки компанії та
її представництв.
Посада менеджера з соціальних програм є відносно новою на підприємствах України. Основною вимогою до компетенції таких менеджерів є розуміння важливості їх ролі у якості сполучних ланок між компанією та її клієнтами

3.4 Сучасні моделі корпоративної соціальної відповідальності

Історичні, культурні, політичні й соціальні відмінності, характерні для розвитку різних країн, сформували значні розбіжності в сферах прояву, об’єктах і заходах соціальної відповідальності бізнесу.
Основні розбіжності, на разі, визначаються на рівні взаємозв’язків підприємство-держава. Так, якщо діяльність американського бізнесу споконвічно формується власниками і менеджерами, то у Європі державні органи влади і професійні об’єднання жорстко регламентують мінімальні вимоги щодо ведення справ. Внаслідок цього відрізняються і підходи до реалізації інструментарію соціальної відповідальності бізнесу.

Соціальна відповідальність

47
Сьогодні експертами та провідними науковцями прийнято виділяти три моделі соціальної відповідальності:
1) американська;
2) європейська;
3) японська.
Однак, варто наголосити, що в науковій літературі можна зустріти й інші моделі, наприклад британську, англо-саксонську, континентальну, які, на нашу думку, є похідними від зазначених трьох моделей та базуються на них.

Американська модель соціальної відповідальності сформувалася у ХІХ ст.; вона акцентована на поведінку підприємства в умовах ринку, розвиток позитивних відносин з регіональною і місцевою владою.
Традиційно в США соціальна відповідальність заснована на максимальній свободі суб’єктів і орієнтована на філантропічну модель.
Історично бізнес мав зобов’язання лише по сплаті податків, тому певну частку прибутку віддавав на доброчинні цілі. У Сполучених Штатах загальна сума внесків у доброчинні організації дорівнює близько 1,7%
ВВП.
Вирішення багатьох соціальних проблем (професійна освіта, страхування персоналу) в
США реалізовується численними напрацьованими механізмами участі бізнесу в соціальній підтримці суспільства через корпоративні фонди. Також соціальна відповідальність часто пов’язується з програмами волонтерства персоналу підприємств і організацій в робочий час. Відповідальна соціальна діяльність і доброчинність стимулюються певними податковими пільгами, які встановлені на законодавчому рівні для організацій, що працевлаштовують інвалідів, пенсіонерів, молодь і ветеранів. Так, в
Сполучених Штатах існують три види податкових пільг, які відшкодовують вартість робочих місць працівників-інвалідів і дозволяють зробити їх доступнішими: щорічне кредитування малого бізнесу з метою зробити його більш доступним для інвалідів; всі підприємства і організації можуть розраховувати на знижки для подолання перешкод різного характеру на робочому місці для осіб-інвалідів; податковий кредит для роботодавців, які працевлаштовують певні групи осіб, тобто молодь, інвалідів, пенсіонерів, ветеранів.
Доброчинні організації в США також мають податкові пільги, зокрема, вони звільнені від податку на нерухомість і податку з продажів.

Соціальна відповідальність

48
Відповідно до природи американського підприємництва, суспільні відносини регулюються самостійно. Сюди належать добровільність медичного страхування, сфера трудових відносин працівник- роботодавець (двосторонній договір) тощо. Відповідальність бізнесу перед працівниками значною мірою обмежується створенням робочих місць і забезпеченням їх ефективного використання, організацією безпечних умов роботи і високої ставки податків. Отже, можна констатувати, що американська модель соціальної відповідальності бізнесу реалізовується в основному за рахунок добродійних внесків, які за сприяння численних механізмів корпоративних фондів використовуються на соціальні потреби суспільства, а також реалізацію волонтерських і соціальних програм. Вплив державних інституцій є опосередкованим.

Європейська модель формування соціальної відповідальності. У
Європі історично сформувалася дещо інша модель. Європейське розуміння принципів соціальної відповідальності формується з соціально-відповідальних механізмів ведення бізнесу при значному впливі держави. Вагомим чинником наразі є партнерські відносини: держава нерідко має представників в управлінні та пакети акцій у всіх структурах бізнесу.
Отже, європейська модель соціальної відповідальності бізнесу принципово відрізняється від американської прямим впливом держави.
Європейський бізнес розцінює державу як інституцію, яка виконує прийняті в суспільстві правила поведінки, тоді як в США подібне втручання держави трактується як порушення свободи бізнесу. Згідно з американською моделлю прибутковість бізнесу є фундаментальною метою соціальної відповідальності, проте європейська відносить до неї додаткові аспекти: зобов’язання перед персоналом і територіальними громадами.
Таким чином, враховуючи специфіку системи перерозподілу цінностей і вплив держави, розповсюдження ідей соціальної відповідальності в європейських країнах має незначні темпи. Імпульсом становлення ідей соціальної відповідальності в країнах Європейського
Союзу стала зустріч у Лісабоні у 2000 р. представників влади і бізнесу.
Ключовою темою дискусій зустрічі була нагальна потреба постійного підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Було відмічено, що соціальна відповідальність нині розглядається як один з механізмів підвищення конкурентоспроможності й, разом з тим, як дієвий
інструмент покращання стандартів життя громадян.

Соціальна відповідальність

49
Варто зазначити, що європейська модель більшою мірою орієнтована на три сфери реалізації соціальних технологій: економічну, зайнятість і охорону навколишнього середовища. Відповідно соціальна відповідальність бізнесу розповсюджується на умови роботи, заробітну плату, якість товарів/робіт/послуг, охорону навколишнього середовища, зайнятість в конкретному регіоні. Реалізація регіональних соціальних програм здійснюється на конкурсній основі у співпраці з органами місцевого самоврядування. Соціальна відповідальність, як правило, регулюється стандартами і нормативними актами відповідних країн.
У багатьох європейських країнах діяльність з охорони навколишнього середовища регламентована законодавчо, встановлена обов’язковість медичного страхування, врегульовано пенсійне забезпечення. Деякі країни Євросоюзу ввели інноваційні норми законодавчого регулювання соціальної відповідальності та зобов’язали
інформувати суспільство щодо дотримання певних етичних стандартів.
Так, наприклад, в Бельгії «Закон про професійну пенсію» вимагає від керівників пенсійних фондів висвітлювати в щорічних звітах етичні аспекти соціальних критеріїв і/або критерії охорони навколишнього середовища, що використовуються при оцінці
інвестиційної привабливості проектів. У Франції «Закон про публічний пенсійний резервний фонд» вимагає оприлюднення соціальних і етичних критеріїв
інвестування коштів Фонду.
У країнах Західної Європи законодавчі вимоги щодо обов’язкового розкриття екологічної інформації або вже введені, або знаходяться в процесі впровадження, або розробляються. Крім прямого законодавчого регулювання соціальної відповідальності, широко використовуються системи фіскальних і фінансових стимулів.
Так, у Великобританії, Італії і Іспанії діють фіскальні та фінансові механізми, стимулюючі корпоративну добродійність. Наприклад, «Закон про фіскальне регулювання функціонування неприбуткових організацій» описує механізми податкових пільг і заохочень доброчинної діяльності неприбуткових організацій і приватного сектору. Уряд Німеччини забезпечує фінансову підтримку малого і середнього бізнесу для реалізації політики охорони навколишнього середовища. Програма охоплює підприємства і організації, що надають консультаційні послуги з питань збереження енергії, навчання, ознайомлення з системою управління навколишнім середовищем та інвестують кошти в поновлювані енергії. Федеральний уряд щорічно втілює в життя більше
50 проектів у сфері екології і добросовісної торгівлі.

Соціальна відповідальність

50
У Голландії, Франції і Німеччині діє чітка система оподаткування компаній, що забруднюють навколишнє середовище. При цьому витрати підприємств на очисні споруди іноді складають 50 % виробничих витрат.
У Голландії учасники екологічної програми «Зелене інвестування» одержують доступ до пільгового фінансування.
Характерною рисою
європейської моделі соціальної відповідальності є фінансування державою соціальних програм для населення з податкових зборів. Водночас в різних країнах існують розбіжні пріоритети і цінності, що визначають ключові засади функціонування бізнесу, тому в рамках європейського підходу, окрім традиційної моделі, дослідники виділяють також скандинавську модель соціальної відповідальності, що склалася в Швеції, Норвегії, Данії і
Фінляндії.
Японська модель формування соціальної відповідальності.
Японська модель соціальної відповідальності бізнесу актуальна також для Республіки Корея. Дослідження японської моделі соціальної відповідальності засвідчують значний вплив інституту держави, але слід зазначити, що японський бізнес історично зосереджений на внутрішніх програмах, завдяки яким компанія стає для працівника сім’єю. У бідній на природні ресурси країні традиційно культивується принцип «Наше багатство – людські ресурси», згідно з яким створюються умови найбільш ефективного використання персоналу.
В рамках відповідальності перед працівниками бізнес надає житло фахівцям, стимулює сімейні династії, оплачує навчання тощо. Шляхом реорганізації структури управління виділяються департаменти соціальної відповідальності, які інформують громадськість щодо соціальних програм і заходів, публікують звіти та беруть на себе відповідальність за комунікації із стейкхолдерами. Одночасно простежується підвищена увага уряду, фундацій і бізнесу до зовнішньої складової соціальної відповідальності.
Кожна з розглянутих моделей в діяльності підприємств практично не зустрічається в «чистому» вигляді, але деякі риси можуть повторюватися або ж переплітатися одна в одній. Порівняльна характеристика моделей СВ наведена у табл. 3.4.
Ідеальної моделі корпоративного управління соціальною відповідальністю в світі не існує, кожній з них властиві свої позитивні та негативні риси. Основні позитивні та негативні риси моделей соціальної відповідальності представлено у табл. 3.5.

Соціальна відповідальність

51
Таблиця 3.4
Порівняльна характеристика моделей СВ [47, с. 183]
Ознака
порівняння
Американська
модель
Європейська
модель
Японська
(азійська)
модель
Специфіка КСВ
Тяжіє до філантропії
Пов’язана з бізнесом і формалізується у вигляді стратегії
Орієнтується на культурні традиції країни
Сфера
застосування
Фінансування відбувається через неприбуткові організації або напряму
Сфера застосування обмежується цінностями та стратегією
«Виробнича сім’я» – всі працівники компанії
Правове
регулювання
Застосування принципів прецедентного права
Кодифікація законодавства
Внутрішні корпоративними директивами
Цільовий
орієнтир
Репутація компанії Робити більше, ніж встановлено реалізація завдань та цілей в межах
інституту
«довічного найму»
Зв’язок
суб’єкта
господарювання
із його
соціальними
проектами
Мінімальний: чим менший зв’язок між бізнесом та соціальним проектом, тим краще
Тісний: діяльність пов’язана із розвитком компанії
Тісний: компанія підтримує працівників на їх життєвому шляху

Соціальна відповідальність

52
Продовження таблиці 3.4.
Роль держави в
регулюванні
процесів КСВ
Компанії самостійно визначають необхідність та ступінь впливу на вирішення проблем суспільства
Державне регулювання суттєве, перелік програм, закріплений на законодавчому рівні
Активна роль держави, особливо в стратегічному плануванні бізнесу
Вид
відповідальност
і
Індивідуальна
Колективна солідарна
Колективна
Відносини із
зацікавленими
сторонами
Етичність відносин зі стейкхолдерами є засобом більш повного задоволення
інтересів власників
Однаково рівне ставлення до всіх зацікавлених осіб
Рівне ставлення до всіх, але найбільша увага приділяється
«виробничій сім’ї»

Таблиця 3.5
Основні риси моделей СВ [50, с. 200]

Модель
Позитивні риси
Негативні риси
Аз
іатська
(я по нсь ка)
м одел ь

орієнтація на довгостроковий розвиток компанії;

ефективний контроль за менеджерами компанії;

стабільність внутрішніх
і зовнішніх для компанії факторів;

стабільні партнерські відносини у групі акціонерів.

темпи росту і прибутковість компаній нижчі, ніж американських;

недостатня прозорість інформації про діяльність;

недосконала система захисту прав дрібних акціонерів;

недостатня увага приділяється питанням збереження прибутку.

Соціальна відповідальність

53
Продовження таблиці 3.5.
Ам ер ик ан сь ка м
одел ь висока гнучкість систем управління; орієнтація на підвищення вартості компанії,
її прибутковість у короткостроковому періоді;
інноваційність і достатня ризикованість проектів; знаходить найбільш позитивний відгук від стейкхолдерів; захист прав дрібних акціонерів.

конфлікт інтересів інвесторів, що прагнуть високих прибутків, та керівництва, що орієнтується на короткотермінові цілі з метою зацікавлення інвесторів;

переоцінена роль фондового ринку;

сильний організаційний
і
інформаційний вплив на раду директорів з боку вищого керівництва корпорації;

недостатня регулярність засідань ради директорів задля вирішення найважливіших питань.
Євр оп ей сь ка
(
нім ец ьк а)
м одел ь

незначні ризики банкрутств
і руйнівних
«конфліктів інтересів»;

стабільність внутрішніх та зовнішніх факторів;

залучення партнерів для спільного фінансування соціальних проектів;

двоступенева структура управління (виконавча та спостережна ради);

стратегія тривалого контролю за корпорацією;

малоефективне впровадження
інвестиційних проектів;

правила розкриття інформації менш суворі ніж у американській моделі;

інтереси різноманітних стейкхолдерів не завжди збігаються, і вони можуть дотримуватися різних поглядів на відповідну корпоративну політику.
Отже, поділ моделей корпоративної соціальної відповідальності
ґрунтується на принципі поділу компаній на ті, які в добровільному порядку вирішують актуальні соціальні проблеми і ті, які змушені проводити таку політику відповідно до вимог держави. Таким чином виділяють відкриту та закриту форми КСВ.






Соціальна відповідальність

54
Питання для контролю:

1.
Проаналізуйте етапи становлення та розвитку корпоративної соціальної відповідальності
2.
Розкрийте сутність категорії «корпоративне соціальне реагування» (corporate social responsiveness).
3.
Чому М. Фрідмен заперечував концепцію корпоративної соціальної відповідальності?
4.
У чому полягає цінність моделі Керолла?
5.

Які види відповідальності відносяться до внутрішньої та зовнішньої групи? Чи існує між ними зв’язок?
6.

Перелічіть етапи впровадження системи КСВ у практику українських підприємств. Дайте їм характеристику.
7.

Дайте характеристику моделям соціальної відповідальності.
Проведіть їх порівняльний аналіз.
8.

Згідно якої моделі, на Вашу думку, розвивається КСВ у Україні?
Поясніть свою відповідь
Тестові завдання

1. Що послужило причиною становлення і розвитку ідей
корпоративної соціальної відповідальності в суспільстві:
а) глобалізація; б) світова криза; в) антикорпоративні настрої; г) глобальне потепління.

2. Соціально відповідальна поведінка – це:
а) можливість для організації реалізувати свої потреби в безпеці до стійкості; б) можливість підприємства сформувати потреби для ведення бізнесу.
3. Розробка програм з соціальної відповідальності починається:
а) з визначення цілей; б) з виявлення актуальних проблем; в) з пошуку необхідних засобів.

4. Реалізація проектів і програм з розвитку соціальної
відповідальності організації:

Соціальна відповідальність

55 а) може повністю здійснюватися працівниками організації у рамках поставлених їм обов’язків за штатну заробітну плату; б) вимагає окремих проектів зі своїми бюджетами; в) не вимагає обов’язкового залучення зовнішніх спеціалістів (експертів, консультантів).

5. Соціальна відповідальність важлива тим, що вона:
а) сприяє формуванню громадянського суспільства; б) сприяє підвищенню рентабельності; в) забезпечує підвищення якості бізнесу.

6. Основною характеристикою американської моделі соціальної
відповідальності є:
а) значна роль держави при визначенні напрямів діяльності підприємства; б) вплив держави на діяльність підприємства опосередкований; в) значний вплив інституту держави на бізнес, а також орієнтир на культурні традиції країни.

7. Основною характеристикою європейської моделі соціальної
відповідальності є: а) значний вплив інституту держави на бізнес, а також орієнтир на культурні традиції країни; б) значна роль держави при визначенні напрямів діяльності підприємства; в) вплив держави на діяльність підприємства опосередкований.

8. Основною характеристикою азіатської моделі соціальної
відповідальності є: а) вплив держави на діяльність підприємства опосередкований; б) значна роль держави при визначенні напрямів діяльності підприємства; в) значний вплив інституту держави на бізнес, а також орієнтир на культурні традиції країни.



Соціальна відповідальність

56
Ситуаційні вправи

Завдання 1
На прикладі конкретних ситуацій, визначити, яку з національних моделей соціальної відповідальності використовують у зазначених банках:
1) Прикладом втілення даної моделі соціально відповідальної поведінки компанії може бути соціальна політика деяких банків, що функціонують на території України. Наприклад Uni Credit Bank розглядає соціальну відповідальність саме як спонсорську та філантропічну, певна частина прибутку спрямовується на спонсорство та меценатство. Об’єктом окремої уваги банку є діти, молодь, учасники та
інваліди війни, освіта, охорона здоров’я та спорт.
Що стосується Райффайзен Банку Аваль, то сприймаючи КСВ як комплексне поняття, керівництво української дочірньої компанії все ж особливу увагу приділяє саме філантропії, про що свідчить інформація представлена на сайті банку. Основний акцент у благодійній діяльності банку – це підтримка дитячих закладів для сиріт та дітей із проблемних сімей, а також дитячих лікувальних закладів. Крім того, банк активно підтримує проекти, спрямовані на розвиток культури та духовності українців.
Цієї ж моделі соціально відповідальної поведінки дотримується
Профінвестбанк, що входить в одну з найбільших груп із фінансових послуг в Єврозоні. Соціальна політика групи спрямована на підтримку благодійних проектів, меценатство класичної музики й розвиток регбі в усьому світі.
Не чужою є подібна практика й таким українським банкам, як
Родовід і Фінанси та Кредит, що роблять основний акцент у своїй діяльності на меценатські проекти. Слід також зазначити, що деякі українські банки зазначаючи у власній політиці соціальної відповідальності більш широкі межі її впровадження, все одно на практиці основну увагу приділяють саме філантропії.
Вищезазначені приклади політик КСВ банків, що пов’язані з допомогою дітям, реконструкцією національних історичних пам’ятників, фінансуванням гуманітарних проектів, проектів із будівництва і устаткування дитячих лікарень, підтримкою національної культури є відповідним підтвердженням дієвості і ефективності даної моделі соціальної відповідальності.

Соціальна відповідальність

57
2) Даної моделі соціальної відповідальності намагається дотриму- ватися банк "Хрещатик", який розглядає соціальну відповідальність як
інвестиції в суспільство та у власне майбутнє. Керівництво банку вбачає своєю першочерговою соціальною відповідальністю міжнародну конкурентоспроможність банку задля отримання відповідного прибутку та зростання компанії. Другим пріоритетом банку як соціально відповідальної одиниці є отримання прибутків шляхом, який є і соціально, й екологічно відповідальним. Третім та найбільш видимим шляхом реалізації соціальної відповідальності банку є підтримка соціальних проектів. У принципах банку виділено внутрішню та зовнішню відповідальність.
До внутрішньої корпоративної соціальної відповідальності належать:

управління та розвиток людських ресурсів через освітні програми і програми підвищення кваліфікації кадрів;

охорона здоров’я працівників та безпека праці;

додаткове медичне та соціальне страхування співробітників;

недержавне пенсійне забезпечення працівників;

стабільність заробітної плати;

надання допомоги працівникам у критичних ситуаціях.
До зовнішньої корпоративної соціальної відповідальності належать:

співпраця з місцевими громадами та місцевою владою;

взаємини з бізнес-партнерами, постачальниками
і споживачами;

відповідальність перед клієнтами за якість наданих послуг;

дотримання прав людини;

спонсорство і благодійність;

сприяння в охороні навколишнього середовища.
3) Дана модель соціальної відповідальності передбачає соціальну згуртованість на рівні компанії і ділову згуртованість на рівні
індустріальної групи.
Для даної моделі характерною є активна роль держави, яка впродовж тривалого часу брала участь у стратегічному плануванні бізнесу. Управління бізнесом, відповідно до даної моделі, не може обмежуватися тільки організаційним розвитком і отриманням прибутку.

Соціальна відповідальність

58
Воно має базуватися на правильному сприйнятті буття, суспільства і навколишнього світу, усвідомленні своєї відповідальності перед суспільством і прагненні до прогресу цивілізації в цілому.
Ще у 1956 р. у документах групи "Донкай", зокрема в Декларації
"Відповідальності керівників бізнесу перед суспільством", корпорацію проголошено громадською організацією. На менеджерів покладався обов’язок стежити за підтримкою рівноваги між акціонерами і робочими, постачальниками та споживачами. Також декларувалося соціальне призначення і соціальна відповідальність організації в рамках усього суспільства.

Завдання 2
Соціальні програми компаній в світі, як правило, розглядають за наступними напрямами:
екологічна відповідальність;
відповідальність перед персоналом;
пропаганда здорового способу життя;
розвиток освіти, культури та масових комунікацій;
пропаганда патріотизму, дружби народів, відповідальності
громадян перед суспільством;
соціальні програми для місцевої громади.
На прикладі конкретних ситуацій визначити які з напрямів соціальної програми застосовують у зазначених підприємствах:
1) Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) є елементом стратегії ведення бізнесу ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна». Наша відданість зазначеній ідеї закріплена у Місії та Цінностях компанії. КСВ
є складовою наших бізнес планів і одним із критеріїв, згідно яких ми оцінюємо результати роботи наших працівників.
Збільшення кількості та складності екологічних та соціальних питань, які потребують уваги, спонукають нас визначити пріоритетні напрямки діяльності. Найбільш значимими для підприємства та його зацікавлених сторін є наступні сфери:
Збереження водних ресурсів;
Енергозбереження та захист клімату;
Збір та переробка відходів;

Соціальна відповідальність

59

Здоровий спосіб життя;
Розвиток наших працівників.
Перераховані пріоритети безпосередньо пов’язані з бізнес завданнями. Наприклад, внаслідок розширення асортименту продукції,
ініціативи, спрямовані на пропаганду здорового способу життя, сприяють задоволенню зростаючого інтересу споживачів к збереженню власного здоров’я. Зниження ресурсомісткості виробництва поєднується з екологічними програмами щодо раціоналізації використання енергії, води та пластикової упаковки.
2) Особливість внутрішньої соціальної політики кампанії
«Хьюлетт-Паккард» полягає в організації спеціальних благодійних фондів підтримки персоналу. Наприклад, працівнику компанії щорічно надається до 1000 доларів у вигляді матеріальної допомоги.
Завдяки підтримці компанії «Хьюлетт-Паккард» мексиканський уряд дістав можливість отримати 1000 персональних комп’ютерів для розвитку програми дистанційної освіти.
3) Природоохоронна діяльність компанії «Лукойл» та забезпечення в ній промислової безпеки здійснюється відповідно до «Системи управління довкілля ПАТ «Лукойл» і «Системи управління промисловою безпекою та охороною праці». У січні 2002 р. було проведено перший наглядовий аудит цих систем. За його результатами підтверджена дія сертифікатів на відповідність компанії стандартам ISO І4001 та OHNAS
18001. На природоохоронні заходи в 2005 р. було спрямовано 170 млн. доларів, у тому числі капітальні вкладення в природоохоронні об’єкти становили більше 40 млн. доларів.
4)Активно підтримує розвиток спорту широко знана в світі компанія «Мак-Дональдс». Тільки у Великобританії на розвиток футболу нею виділено 31,5 млн. доларів. Крім того, вона бере діяльну участь у реалізації програми із запобігання наркоманії, нагромадивши в цьому плані певний досвід у ході соціальної роботи в Гватемалі.
Серед результатів соціально орієнтованої роботи можна назвати "гватемальський" досвід компанії «Мак-Дональдс» щодо підтримки спеціалізованих програм зі зміцнення дружби між дітьми різних національностей, розвитку патріотизму.

Соціальна відповідальність

60
5) Компанія «Самсунг» бере активну участь в реалізації міжнародних освітніх програм з обміну студентами, допомагає здобувати освіту дітям з малозабезпечених сімей.
У компанії «Самсунг» одним з виявів соціальної відповідальності бізнесу є організація робочих місць для інвалідів. Прикладом цього є, зокрема, будівництво компанією спеціалізованого заводу для даної категорії людей.
6) Починаючи з серпня 1998 р. компанія British Airways ініціювала благодійну програму «British Airways – дітям України». Наступного ж дня після її презентації громадськості відбулася перша акція програми під назвою «Олімпійські Ігри для безпритульних дітей Києва». В олімпіаді, ініційованій British Airways для дітей притулку «Отчий Дім» і підтриманій компаніями Coca-Cola та Nestle, взяло участь 120 дітей.
Компанія British Airways провела акцію, що мала назву «1 гривня»
і полягала в тому, що всі охочі допомогти дітям могли надіслати на адресу Гала-Радіо 1 гривню. Зібрані кошти було передано до спеціалізованого дитячого садка "Надія", де лікуються та проходять реабілітацію діти, хворі на дитячий церебральний параліч.
Більше п’яти років представництво British Airways в Україні опікується безпритульними дітьми, які проходять соціальну реабілітацію в центрі «Отчий Дім». Тут постійно живуть і виховуються понад 50 хлопчиків і дівчаток. Персонал British Airways, їх партнери й клієнти допомагають вихованцям «Отчого Дому» продуктами, одягом, спортивним обладнанням, різноманітними подарунками до свят.
У ході кампанії «Відкрий своє серце дітям», співробітники її представництва в Україні зібрали понад 400 іграшок, які надалі були розподілені між вихованцями «Отчого Дому», дитячого садочка «Надія»
(для дітей, хворих на церебральний параліч) та дитячого будинку
«Малятко» (для дітей-сиріт із затримкою психічного розвитку). У грудні
2001 р. компанія подарувала обласній дитячій лікарні машину швидкої медичної допомоги.
Разом із Національною Радою дитячих та піонерських організацій представництво British Airways в Україні провело конкурс «На крилах мрій» серед дітей до 16 років на найкращу модель літака. Переможець конкурсу здійснив подорож до Лондона разом з British Airways.

Соціальна відповідальність

61
7)
Впродовж останніх років
ПАТ
«Дніпропетровський
маслоекстракційний завод» опікується будинком-інтернатом для дітей,
інвалідів та знедолених. Щороку товариство виділяє більш як сто тисяч гривень на його утримання. Воно дбає про те, щоб вихованці будинку були забезпечені одягом, продуктами харчування, меблями, побудувало для них басейн, обладнало кімнату психологічного розвантаження.
Підтримує товариство й інші інтернати, зокрема Нікопольський, для якого було придбано телевізор, відеомагнітофон, інші цінні подарунки, а також передано частину власної продукції.
Окрім цього, допомогу тільки за минулий рік було надано більш як сімдесяти різним організаціям. Це, зокрема, – Фонд «Чорнобиль», Фонд
інвалідів, будинок престарілих у Дніпропетровську, екологічні та медичні організації тощо. Допомогло ПАТ «Дніпропетровський
маслоекстракційний завод» і дитячому ансамблю «Калина» (придбання костюмів для юних артистів, фінансування їхньої поїздки до Болгарії), а також особам, що гостро потребують медичної допомоги, коштів на придбання ліків, оплату операцій тощо. Підтримує завод і розвиток спорту, оплачуючи, зокрема, утримання спортсменів під час зборів (30-50 осіб).
Непогано поставлено справу соціального захисту й безпосередніх працівників цього підприємства. Більш як 400 пенсіонерів одержують заводську пенсію. Окрім того, 60% вартості медичної допомоги, що надається працівникам заводу і пенсіонерам, завод бере на себе.
За останні сім років також профінансовано лікування дітей працівників заводу за кордоном. На завершення назвемо й такий напрям соціально орієнтованої роботи підприємства, як спонсорська підтримка обдарованих дітей, причому не лише в Дніпропетровську.

Соціальна відповідальність

62


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал