«Київський політехнічний інститут»




Pdf просмотр
Сторінка8/10
Дата конвертації30.01.2017
Розмір2.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема
8.
ОЦІНЮВАННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ
СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Мета: дослідити фактори ефективності застосування
інструментів КСВ та методи її оцінювання
Питання для обговорення:

8.1.
Фактори ефективності функціонування інструментів КСВ в управлінні організацією
8.2.
Рівні і показники соціальної відповідальності бізнесу
Ключові поняття:

Етичний кодекс

Карта етики

Комітет з етики

Соціальна ревізія

Соціальний звіт

Етична експертиза

Соціальне
інвестування

Соціальні комунікації

Індекс Domini Social Investment (DSI
400)

Індекс стійкості Доу Джонса (Dow
Jones Sustainability Index)

Індекс FTSE4Good

Індекс корпоративної добродійності
(Corporate Philanthropy Index)

Метод
Лондонської групи порівняльного аналізу
(London
Benchmarking Group)

Соціальна відповідальність

136
8.1.

Фактори
ефективності
функціонування
інструментів КСВ в управлінні організацією
Протягом останніх декількох десятиліть на перший план в менеджменті виходили різні інструменти КСВ. Це пов'язано і з економічною ситуацією (стабільність чи криза), з характером діяльності організації (комерційна, громадська чи державна), з іншими причинами.
Найбільш відомими інструменти КСВ є такі: етичні кодекси, карти етики, комітети з етики, соціальні ревізії, соціальні звіти, навчання етичній поведінці (тренінги), етичні експертизи, соціальне інвестування, система методів морального заохочення і покарання, соціальні комунікації. Розглянемо їх детальніше.
1)Етичний кодекс – це зведення моральних принципів, моральних норм і правил поведінки колективу підприємства, що визначає оцінку їхніх дій з погляду взаємовідносин з іншими суб'єктами бізнесу, відносин у колективі і в суспільстві на основі дотримання моральних норм і принципів, які розділяються ними.
Виділяють такі типи етичних кодексів:
- регламентуючі кодекси, що містять докладно розроблені правила, покликані регулювати відносини сторін у випадку порушень зобов’язань (наприклад, контракти);
- соціальні кодекси, що регулюють зобов'язання перед клієнтами, вкладниками, акціонерами, співробітниками тощо;
- корпоративні кодекси, що включають положення про цінності організації, її філософію та цілі (формують основи корпоративної культури);
- професійні кодекси, що визначають міжособистісні стосунки в організації і погоджують інтереси працівників та організації.
2)«Карти етики» являють собою набір етичних правил і рекомендацій, що конкретизують етичний кодекс корпорації для кожного співробітника компанії. Вони містять ім'я і телефон консультанта компанії з етичних питань (адвоката з етики). Найбільшого поширення
«карти етики» отримали в Японії.
3)Комітети з етики створюються як постійно діючі (для оцінки повсякденної практики з точки зору етики), так і тимчасові (при необхідності вирішити виниклу моральну проблему). Майже всі члени таких комітетів – керівники вищого рівня.
4) Соціальні ревізії створюються для оцінки і складання звітів про соціальний вплив дій і програм організації.

Соціальна відповідальність

137
5) Соціальна звітність – документально оформлена сукупність даних комерційної організації, що відображають середовище функціонування компанії, принципи та методи співпраці з групами впливу, результати діяльності компанії в економічній, соціальній, екологічній сфері життя суспільства.
6)Навчання етичної поведінки – проведення тренінгів з вирішення моральних проблем бізнесу.
7) Етичні експертизи – це діяльність, спрямована на перевірку, аналіз і оцінку змісту, мети діяльності та очікуваних результатів на основі пошуку чесних, відповідальних, гуманних, справедливих рішень питань, важливих з точки зору моралі
і таких, що пов'язані з морально- психологічними ускладненнями.
8) Соціальне інвестування – в икористання і залучення зовнішніх та внутрішніх ресурсів територіальних громад в інтересах
їхнього соціально-економічного, культурного розвитку, створення достатнього рівня життя для її членів, забезпечення реалізації їхніх демократичних прав і свобод, гармонії з навколишнім середовищем.
9)Система методів морального заохочення і покарання, як узагальнення підсумків позитивної чи негативної оцінки дій працівника та результатів його праці.
10) Соціальні комунікації – це обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.
Як показує практика менеджменту, для оперативного
управління найбільше значення мають карти етики, система морального стимулювання, тренінги, соціальні ревізії.
Вони забезпечують швидке вирішення поточних проблем управління організації, підвищують продуктивність праці, зміцнюють корпоративну культуру, знижують комунікативні витрати на робочому місці.
Для вирішення тактичних завдань найбільш дієвими виявляються комітети з етики, проведення етичних експертиз, етичне консультування. Створені для вирішення непередбачених резонансних завдань, вони позитивно впливають на суспільний імідж організації, зміцнюють корпоративну культуру, знижують ризики опортуністичної поведінки серед співробітників, змушують скорегувати методи досягнення цілей.
При досягненні стратегічних цілей на перший план виходять такі інструменти управління як етичні кодекси, соціальні звіти, соціальні

Соціальна відповідальність

138
інвестиції (соціальні програми), в тому числі філантропія. Вони підвищують репутацію та інвестиційну привабливість компанії, рівень довіри з боку ключових стейкхолдерів, знижують трансакційні витрати, ведуть до зростання капіталізації комерційної організації.
Інструменти КСВ представлені у табл. 8.1.
Таблиця. 8.1.
Інструменти КСВ у розрізі різних рівнів управління і груп
зацікавлених осіб

Організаційний
інструмент
Оперативне
управління
Тактичне
управління
Стратегічне
управління
Етичні кодекси

Внутрішні стейкхолдери
Карти етики
Внутрішні стейкхолдери

Комітети з етики
Внутрішні стейкхолдери
Соціальні ревізії
Зовнішні стейкхолдери

Соціальні звіти

Зовнішні стейкхолдери
Навчання етиці
Внутрішні стейкхолдери

Етична
експертиза
Зовнішні стейкхолдери
Етичне
консультування
Зовнішні стейкхолдери
Соціальні
інвестиції

Зовнішні стейкхолдери
Моральне
заохочення
(покарання)
Внутрішні стейкхолдери

Соціальні
комунікації

Внутрішні і зовнішні стейкхолдери
Інструменти корпоративної соціальної відповідальності доцільно розділити також на внутрішні і зовнішні в залежності від

Соціальна відповідальність

139 спрямованості на різні групи стейкхолдерів організації. Головні групи
інтересів, які зачіпають етичні кодекси, навчання етичній поведінку, карти етики, система моральних заохочень і покарань та ін. – менеджмент організації, співробітники.
Основне призначення соціальних звітів, соціальних інвестицій, соціальних експертиз - вплив на державу в обличчі представляють його організацій, громадські організації, місцеве співтовариство, споживачів, партнерів, інвесторів і т.п. відповідно перша група інструментів відноситься до внутрішніх, а друга до зовнішніх інструментам КСВ.
На впровадження та ефективність функціонування інструментів
КСВ в управлінні організацією впливають різні чинники. Їх можна розділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх чинників слід віднести наступні:
- Рівень конкуренції в галузі. Теорія та практика бізнесу свідчать, що соціальна відповідальність бізнесу виникає тільки на конкурентному ринку.
- Інституціоналізацію діяльності ключових стейкхолдерів, а саме: рівень розвитку цивільного, корпоративного та трудового законодавства; наявність і впливовість громадських організацій
(товариства споживачів, професійні асоціації, інші громадські організації);
- Прийняті практики бізнесу у конкретній країні та конкретній галузі, що визначаються історичними традиціями та культурними особливостями.
- Ступінь розвитку наукового співтовариства у даній сфері та його зв'язки з економікою і менеджментом. Створення національних, регіональних та всесвітніх асоціацій з вивчення корпоративної соціальної відповідальності, проведення міжнародних конференцій з цієї тематики, видання спеціалізованих журналів дозволило узагальнити найважливіші проблеми корпоративної соціальної відповідальності, підвести під них серйозну наукову базу.
До внутрішніх чинників відносяться:
- Особливості корпоративної культури, що значною мірою впливають на вибір моделі КСВ, а отже, на застосування конкретних
інструментів КСВ в управлінні організацією. Дистанціювання між менеджментом та персоналом призводить до зниження ролі інструментів
КСВ, необхідності використання в управлінні примусових
(бюрократичних або економічних) методів. Якщо індивідуалізм веде до

Соціальна відповідальність

140 мінімізації моральних методів регулювання відносин, то колективізм сприяє зростанні уваги до морального регулювання відносин в організації.
- Масштаб, тип і організаційну форму організації. Великі організації більш схильні до використання інструментів КСВ. Це пояснюється наявністю матеріальних, фінансових і організаційних ресурсів для систематичного і цілеспрямованого використання
інструментів КСВ. Великі організації більшу увагу приділяють стратегічному плануванню, зв'язкам з громадськістю.
Також можна відзначити специфічні етичні проблеми та методи
їх вирішення в різних галузях економіки: торгівля, охорона здоров'я, банки
і фінансові організації, туризм, шоу-бізнес,
ЗМІ, телекомунікаційні та комп'ютерні технології і т.д.
8.2. Рівні і показники соціальної відповідальності бізнесу
Оціночні показники або рейтинги соціальної відповідальності відображають рівень соціальної активності організацій в рамках прийнятої оціночної системи. Будь-яка система оцінок соціальної відповідальності бізнесу представляється співвіднесенням соціальної активності з результатами реалізації основних принципів соціальної відповідальності в окремій корпорації, галузі, регіоні.
Найчастіше при оцінці рівня соціальної відповідальності бізнесу застосовують поділ показників на три групи:
1. Економічні показники;
2. Екологічні показники;
3. Соціальні показники.
До економічних показників відносять величину соціальних
інвестицій на одного працівника, відношення соціальних інвестицій до прибутку і т.д. У групі екологічних показників найчастіше зустрічаються кількість випадків перевищення екологічних норм, кількість порушень технологічних регламентів. До соціальних показників відносять плинність кадрів, дефіцит робочої сили, оцінку внеску підприємства в соціальну сферу.
Крім методик оцінювання кількісних та якісних показників
існують методики, що беруть до уваги взаємини зі стейкхолдерами
(групами зацікавлених осіб):
- Економічна результативність;

Соціальна відповідальність

141
- Організаційне управління;
- Екологія та охорона навколишнього середовища;
- Взаємодія зі споживачем;
- Взаємодія з суспільством;
- Трудові відносини.
При складанні рейтингових оцінок до уваги приймаються бізнес-процеси, безпосередньо пов'язані з формуванням та реалізацією політики соціальної відповідальності, що здійснюють комплексний вплив на навколишнє середовище і суспільство.
а та подана у
Індексний
метод оцінювання КСВ дістав поширення у міжнародній практиці.
Найчастіше використовуються:
Індекс Domini Social Investment (DSI 400) (оцінюються соціальні, екологічні й управлінські показники найбільших по капіталізації підприємств);
Індекс стійкості Доу Джонса (Dow Jones Sustainability Index)
(критеріями оцінки виступають економічна основа для розвитку підприємства, соціальна активність, екологічна діяльність);
Індекс FTSE4Good (фінансові, соціальні й екологічні показники підприємства);
Індекс корпоративної добродійності (Corporate Philanthropy
Index) (оцінюється благодійність, взаємини з основними партнерами);
Метод Лондонської групи порівняльного аналізу (London
Benchmarking Group) (аналіз соціальної інклюзії підприємства).
У 2011-2012 рр. Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» почав визначати Індекс прозорості та підзвітності
(базується на методології компанії Beyond Business (Ізраїль)) компаній
України щодо впровадження технологій КСВ та інформування стейкхолдерів компанії, про політику і практики в сфері КСВ.
Відмінною ознакою даного Індексу є те, що об’єктом оцінки виступає веб-сайт компанії і перевірити достовірність його результатів може будь-який користувач інтернету. Веб-сайти компаній оцінюються за 4 основними критеріями, що мають відповідну вагу:
1)Звітність (наявність нефінансового звіту, підготовленого за стандартом Глобальної ініціативи зі звітності, Глобального договору
ООН або іншими стандартами, наявність звіту про екологічну та соціальну діяльність тощо) – 40% від загального результату;

Соціальна відповідальність

142 2)Зміст (рівень розкриття інформації за основними сферами
КСВ) – 35% від загального результату;
3)Навігація (зручність користування сайтом) –10% від загальної
інформації;
4)Доступність (мова, контактна інформація) – 15% від загального результату.
Вищенаведені індекси представляють інструменти зовнішнього оцінювання КСВ. Проте підприємства можуть розробляти власні індекси.
Лепіхіною Т.П. та Моховою Є.Г. запропонована методика розрахунку внутрішнього індексу соціальної відповідальності компанії на основі експертної оцінки та модифікованої матриці SPACE-аналізу.
Для розрахунку індексу соціальних інвестицій працівникам підприємств пропонується оцінити соціальну політику, реалізовану менеджментом цих підприємств за наступними критеріями:
- винагорода і мотивація;
- професійна підготовка і розвиток персоналу;
- охорона праці;
- реалізовані соціальні програми;
- додаткові стимули для персоналу;
- задоволеність морально-психологічним кліматом.
У кожній групі критеріїв сформовано перелік кількісних або якісних показників: від розміру заробітної плати до розвитку волонтерства та медичного обслуговування, які оцінюються за шкалою від 0 до 100. За принципом матриці SPACE показники розподілені в 4 групи:
- фактори, що забезпечують стабільність (додаткові стимули для персоналу, психологічний клімат);
- фактори, що створюють безпечні умови праці (охорона праці);
- фактори, що забезпечують конкурентні переваги підприємства для працівників (підготовка та перепідготовка кадрів, соціальні програми);
- фактори, що забезпечують фінансову привабливість (винагорода і мотивація).
Результати досліджень формуються у бальній оцінці з урахуванням абсолютної помилки, відносної похибки, надійності та коефіцієнта Стьюдента.
На базі розрахунку індексів створюються рейтинги підприємств за рівнем впровадження КСВ-практик. Так на основі визначення Індексу прозорості та підзвітності складається національний рейтинг найпрозоріших компаній України з різних галузей економіки (компанії

Соціальна відповідальність

143 обираються за списком Топ 100 («Інвестгазета») та рейтинги найбільш прозорих компаній.
Починаючи з січня 2012 р. кожного місяця Центр «Розвиток
КСВ» оцінює 10 найбільших компаній певного сектору за методологією
Індексу прозорості.
З 2008 р. в Україні широко відомий рейтинг найбільш соціально відповідальних українських компаній, що проводить рейтингове агентство «ГVардія» ділового журналу «Контракти» .
Методика рейтингу «ГVардії» заснована на інтегральній оцінці компаній за чотирма основними показниками:
- соціальний звіт як інструмент діалогу з суспільством;
- рівень розкриття інформації про соціальне інвестування;
- управління у сфері КСВ та залучення стейкхолдерів;
- відкритість компаній в сфері благодійності та меценатства.
Меншей
Березіна О. Ю. пропонує методику визначення рейтингу соціальної відповідальності корпорації у сфері трудових відносин на основі кількісної оцінки КСВ. Рейтинг соціальної відповідальності корпорації визначається послідовно:
1) через розрахунок часткових соціально-трудових показників (їх
24), згрупованих за шістьма предметними областями:
- загальні показники (індекс соціальної відповідальності, індекс перспективного розвитку, співвідношення соціальних інвестицій та прибутку тощо);
- показники зайнятості (частка звільнених протягом досліджуваного періоду з ініціативи роботодавця в загальній чисельності працівників, коефіцієнт плинності кадрів тощо);
- оплати праці (співвідношення середнього розміру заробітної плати працівників корпорації з середнім по галузі, частка витрат на оплату праці в собівартості продукції тощо);
- охорони праці (коефіцієнт виробничого травматизму, витрати на покращення умов праці на одного працівника корпорації тощо);
- навчання та охорони здоров’я працівників (витрати корпорації на охорону здоров’я працівників в розрахунку на одного працівника, частка працівників, що проходять щорічний медичний огляд коштом корпорації в загальній чисельності працівників тощо),
2) складання рейтингу за предметними областями і визначення
інтегрованого рейтингового показника КСВ.
За методологічними підходами щодо оцінки за об’єктами корпоративної соціальної відповідальності виділяють такі напрями оцінювання:

Соціальна відповідальність

144 1) соціальні інвестиції (та в їх межах соціальна політика);
2) ефективність/результативність КСВ;
3) КСВ - практики.
Найбільш відомою методикою оцінки соціальних інвестицій виявилася запропонована російськими авторами (Асоціація менеджерів
Росії). Показники якісної оцінки соціальних інвестицій пропонується згрупувати за 3 критеріями та 12 елементами (табл. 8.2).
Таблиця 8.2
Якісна оцінка соціальних інвестицій [24, с.59]
Групи
оцінювання
Критерії якісної оцінки соціальних інвестицій
1 Інституціональне оформлення соціальної політики
1-наявність спеціального документа, в якому визначена соціальна політика компанії
2-наявність спеціального підрозділу, який відповідає за реалізацію соціальних програм компанії
3-закріплення основних положень соціальної політики в колективному договорі
2 Система обліку соціальних програм
і заходів щодо їх реалізації
4-наявність щорічних фінансових звітів, складених відповідно до міжнародних стандартів
5-упровадження міжнародних стандартів соціальної відповідальності
6-оцінка ефективності соціальних інвестицій
(забезпечення зворотного зв’язку між інвесторами та реціпієнтом соціальних інвестицій)
7-приклади соціальних програм
3
Комплексність процесу соціального
інвестування
8-розвиток персоналу компанії
9-охорона здоров’я та праці персоналу
10-природоохоронна діяльність
і ресурсозбереження
11-підтримка добросовісної ділової практики
12-розвиток місцевої громади
Крім якісних показників рекомендовані використовуються кількісні індекси: індекс питомих соціальних інвестицій, що характеризує суму соціальних інвестицій в розрахунку на одного робітника, частка соціальних інвестицій в сумарному обсязі продажів тощо.
У таблиці 8.3. приведені орієнтовані показники КСВ у сфері взаємовідносин з персоналом.

Соціальна відповідальність

145
Таблиця 8.3.
Система показників КСВ у сфері взаємовідносин з персоналом
на основі GRI [30]

Параметр
Показники
Показники структури, динаміки, руху, персоналу
1.Чисельність персоналу (категорії, стать, вік, освіта,
інвалідність, місцеве населення)
2.Склад керівництва (стать, вік і т.д.)
3. Коефіцієнти руху
4.Випадки дискримінації та реакція на них
Заробітна плата, колективні договори та соціальна захищеність, участь у профспілках

1.Рівень заробітної плати, темпи її росту
2.Тип зайнятості
3.Наявність трудових договорів, колективного договору
4. Перелік пільг, доплат (за видами зайнятості)
5.Наявність соціального пакету, обов’язкове та добровільне соціальне страхування (пенсійне)
6.Мінімальний період попередження персоналу про зміни у діяльності підприємства
7.Кількість членів профспілок
8.Випадки порушення прав людини, примусової і дитячої праці
Освіта і розвиток людського ресурсу

1.Кількість програм освіти, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, стажування, вивчення іноземних мов тощо і кількість тих, хто приймає в них участь
2.Середня кількість часу навчання на робітника (за категоріями, віком, статтю)
3. Кількість осіб, що прослухали лекції, тренінги тощо з КСВ та принципів Глобального договору
Охорона праці, управління професійними ризиками

1. Зайняті у шкідливих і небезпечних умовах праці
2. Частота і тяжкість виробничого травматизму і профзахворюваності
3. Кількість днів непрацездатності
4.Наявність програм з охорони здоров’я, медичні огляди
5. Профілактичні заходи по зниженню професійних ризиків
Соціальна відповідальність конкретного суб'єкта може поширюватися не на всі об'єкти соціальної відповідальності. Звідси за

Соціальна відповідальність

146 ступенем включення в діяльність суб'єкта соціальної відповідальності об'єктів можна судити про її повноті та ефективності. Таким чином має місце максимальна, мінімально допустима і фактична соціальна відповідальність.
При оцінці ефективності соціальної відповідальності держави слід враховувати, яку політику вона проводить:
1) якщо держава проводить продуману соціальну та економічну політику, то: бізнес-структури дотримуються законодавства, допомагають у реалізації державних програм; суспільство підтримує уряд та допомагає в управлінні країною;
2) якщо держава проводить жорстку політику, то наслідком є зниження рівня соціальної відповідальності.
Максимальна соціальна відповідальність держави полягає у турботі про всі об'єкти соціальної відповідальності. Для людини максимумом соціальної відповідальності є відповідальність перед людиною, природою, культурою, державою, а мінімум - перед людиною і державою. Допустимим рівнем відповідальності людини буде вважатися відповідальність перед собою і іншою людиною.
Для бізнесу максимальної соціальною відповідальністю буде відповідальність перед усіма об'єктами; мінімальною – перед суспільством, державою, природою. Допустимий рівень може бути менше мінімального, але доцільним і поширюватися не на весь бізнес
(наприклад, невеликий, середній), а відповідальність буде виражатися перед суспільством і державою.
Оскільки ті чи інші соціально відповідальні дії не завжди можуть призвести до певного бажаного (цільовим) результату, то залежно від результативності соціально відповідальних дій суб'єктів можна виділити:
1) реальну відповідальність – це соціальна відповідальність, яка приносить реальний ефект (результат) від скоєних дій суб'єктами об'єктам, на які вона спрямована;
2) формальну відповідальність – соціально відповідальні дії, спрямовані суб'єктом на об'єкт соціальної відповідальності, які принесли не запланований результат, або не принесли результату зовсім.
Отже реальним результатом вважається результат, який очікувався від соціально відповідальних дій. Формальна соціальна

Соціальна відповідальність

147 відповідальність під соціально відповідальними діями приховує певні вигоди (відхід від податків, право на отримання пільг, переманювання уваги, довіра суспільства і т.д.).
Залежно від тривалості соціально відповідальних дій можна виділити часовий інтервал:
1) короткостроковий – проміжок часу, в якому соціально відповідальні дії, здійснювані тим чи іншим суб'єктом, забезпечили реальний результат протягом одного року;
2) середньостроковий – проміжок часу, при якому здійснення циклів соціально відповідальних дій або реальний результат від них очікується (відбувається) в середньостроковому періоді (до 3-5 років);
3) довгостроковий
– односторонній цикл соціальної відповідальності, орієнтований на майбутнє, тому може бути відсутній результат або одержувач результату (природні ресурси, екологія).
За охопленням соціальну відповідальність можна класифікувати наступним чином:
1) мікровідповідальність, тобто на рівні конкретного підприємства у всіх її проявах;
2) мезовідповідальність, тобто на рівні регіону. Соціальна відповідальність перед жителями регіону у всіх її проявах;
3) макровідповідальність, тобто на рівні національної економіки.
Питання для контролю:
1.
Перелічіть інструменти КСВ та дайте характеристику кожному.
2.
Які інструменти КСВ доцільні для використання та стратегіному та тактичному рівнях. Чому?
3.
Яким чином використання інструментарію КСВ залежить від груп стейкхолдерів?
4.
Що слід враховувати при оцінці ефективності соціальної відповідальності держави?
5.
Які внутрішні та зовнішні чинники впливають на впровадження та ефективність функціонування інструментів КСВ в управління організацією? Проаналізуйте кожну групу.
6.
Приведіть індексні методи оцінювання КСВ. Яким чином відбувається розрахунок найбільш відомих індексів?

Соціальна відповідальність

148 7.
Яким чином побудована методика розрахунку Індексу прозорості та підзвітності, що здійснюється Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності»?
Тестові завдання:
1. Показники оцінки ефективності соціальної відповідальності:
а) мають бути обов’язково пов’язані з кінцевими показниками бізнесу; б) повинні враховувати розвиток людського капіталу організації; в) повинні орієнтуватися на зростання соціальних інвестицій.

2. Показником ефективності програм соціальної відповідальності є:
а) зростання кількості заходів; б) зростання кількості публікацій про компанію в ЗМІ; в) зниження рівня негативного відношення до організації.

3. Вимір ефективності соціальної відповідальності потрібний:
а) фахівцям, виконавцям; б) замовникам, керівництву організації; в) експертам-аналітикам.

4. Які виділяють групи показників при оцінці рівня соціальної
відповідальності бізнесу?
а) фінасово-економічні, продуктивності діяльності, використання ресурсів; б) економічні, екологічні та соціальні; в) немає вірної відповіді.

5. Яку систему показників соціальної відповідальності виділяють у сфері
взаємовідносин з персоналом на основі GRI?
а) показники структури, динаміки, руху, дискримінації персоналу; б) заробітна плата, колективні договори та соціальна захищеність, участь у профспілках; в) освіта і розвиток людського ресурсу, охорона праці, управління професійними ризиками; г) всі відповіді вірні.

Соціальна відповідальність

149


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал