«Київський політехнічний інститут»




Pdf просмотр
Сторінка9/10
Дата конвертації30.01.2017
Розмір2.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема
9.
СТРАТЕГІЧНІ
НАПРЯМИ
РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Мета:
підсумувати
чинники
розвитку
соціальної
відповідальності в Україні та визначити напрями державної політики її
розвитку у контексті перспектив прийняття Стратегії сприяння
розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні на період до 2020
р.
Питання для обговорення:
9.1 Зовнішні та внутрішні чинники розвитку соціальної відповідальності в Україні
9.2 Активізація діяльності підприємств щодо розвитку соціально відповідального бізнесу
9.3 Напрямки державної політики сприяння розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні
9.4 Мета, завдання і цілі Стратегії сприяння розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні на період до 2020 р.

Ключові поняття:

Глобальний договір ООН
Українська асоціація якості

Європейська організація якості

Міжнародна організація стандартизації

Організація Об’єднаних
Націй з промислового розвитку

ISO
26000
«Керівництво
із соціальної відповідальності»

AISEC (
Association Internationale des
Etudiants en Sciences Economiques et
Commerciales)

Стратегія сприяння розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні до 2020 р.

Комюніке Європейської Комісії,
2006 р.


Соціальна відповідальність

150
9.1 Зовнішні та внутрішні чинники розвитку соціальної
відповідальності в Україні
Соціальна відповідальність бізнесу підтримується не лише компаніями в різних країнах, але й міжнародними організаціями
(Глобальний договір ООН, Міжнародна організація праці, Дитячий фонд
Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ), Організація Об’єднаних Націй з промислового розвитку, Рада Європи, Європейська організація якості,
Міжнародна організація стандартизації тощо) і урядами різних країн
(Данія, Норвегія, Словаччина, Німеччина, Македонія, Франція,
Великобританія).
У ряді країн КСВ інтегрована у державну політику (Данія,
Франція, Фінляндія, Швеція), в інших – є виключно прерогативою компаній (Греція, Ірландія, Нідерланди, Словенія). У Європейському
Союзі основна роль СВБ полягає у підтримці сталого розвитку компаній, що сприяє покращенню ситуації на ринку праці, а також якості продуктів
і послуг (Комюніке Європейської Комісії, 2006 р.).
КСВ в Україні перебуває на стадії розвитку, оскільки продовжує орієнтуватися на ближче коло стейкхолдерів − державу, власників та персонал. Більш широке коло зацікавлених сторін, таких як місцеві громади, постачальники та інші, поки що, так і не є системною ознакою.
КСВ в Україні − це добровільний внесок приватного сектора у громадський розвиток через благодійність та механізм соціальних
інвестицій. У сфері соціальних інвестицій в Україні помітні проблеми, пов’язані з інституціональною недосконалістю. Даний підхід погіршує конкурентоспроможність країни на зовнішніх ринках.
Соціальна відповідальність українських компаній та організацій спрямовується насамперед на трудові відносини і заходи із захисту здоров’я, безпеки споживачів. Менш поширеними є заходи щодо захисту природних ресурсів та взаємодії з громадою: лише третина компаній здійснює соціальні інвестиції в розвиток громади, половина – не вживає заходів з охорони довкілля. Найбільш активними в цій сфері є, насамперед, представництва іноземних суб’єктів господарювання, які переносять впроваджують сучасні світові практики, а також великі та середні вітчизняні підприємства, які удосконалюють свою діяльність на засадах концепцій загального управління якістю.

Соціальна відповідальність

151
Таблиця 9.1.
Інституціоналізація корпоративної соціальної відповідальності
в Україні [23]
Роки
Інституційні форми КСВ
2005
Форум «Корпоративна соціальна відповідальність та
Глобальний договір (ГД)». Створення провідної експертної організації з КСВ: Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні»
2006
Підписання «Глобальний договір» в Україні (34 учасника)
2007
Зростання обізнаності про КСВ і перші зусилля українських компаній. Україна приєдналася до міжнародної групи з розробки нового міжнародного стандарту із соціальної відповідальності ISO 26000: обрано шість національних експертів від різних груп зацікавлених сторін
2008
Україна – одна з трьох найбільш результативних мереж ГД у світі і найбільш динамічна мережа ГД у Східній Європі
(саміт бізнес-лідерів «Створюючи нову еру сталого розвитку
»). Створено Раду Глобального Договору ООН в Україні.
Складено перший рейтинг найбільш соціально відповідальних українських компаній - Діловий журнал «
Контракти»
(РА
«Гвардія»).
Відділення особистих благодійних фондів акціонерів від компаній: благодійний фонд «Розвиток України» Р. Ахметова відділений від компанії СКМ
2009
Розвиток ініціатив у сфері екологічного менеджменту: перший український бізнес-саміт на найвищому рівні з питань зміни клімату (спільно з ГД ООН). Формується мережа «КСВ в бізнес-освіті»
2010
Представлений перший аналітичний звіт дослідження української Маркетингової Групи «Корпоративна соціальна відповідальність в Україні 2005-2010: стан та перспективи розвитку»
2011-
2013
Зростання соціальної (нефінансової) звітності. Зростання філантропії та волонтерства. Складається Індекс прозорості та підзвітності на основі методики Beyond Business (Ізраїль)
Українська асоціація якості у 2005 р. розробила комплексну програму оцінювання та визначення рівнів досконалості підприємств та організацій країни. Участь у такому проекті дозволяє порівнювати між

Соціальна відповідальність

152 собою будь-які компанії, осмислювати та приймати європейські цінності, а також філософію та культуру ведення бізнесу, орієнтуватися на встановлення вищих стандартів (SA8000 «Соціальна відповідальність»), здобувати визнання у розвинутих країнах. Все це підвищує ефективність бізнесу за рахунок зменшення витрат.
З 2006 р. в Україні існує місцева мережа Глобального договору, яка об’єднує понад 160 учасників – від великих міжнародних та українських компаній до середніх і малих підприємств, а також неурядових організацій, академічних установ, бізнес-асоціацій тощо.
Основою Глобального договору є 10 принципів у сферах прав людини, трудових відносин, навколишнього природного середовища та протидії корупції, що становлять своєрідний кодекс етичної корпоративної поведінки, дотримання яких є обов’язковим для учасників. Незважаючи на добровільність участі, вимогою для компаній є надання щорічних звітів про реалізацію принципів Глобального договору в повсякденній діяльності. За 10 років існування до ініціативи приєдналися понад 8000 компаній та інших організацій з більше ніж 130 країн.
З листопада 2007 р. Україна приєдналася до роботи міжнародної групи експертів з питань розробки проекту міжнародного стандарту
ISO 26000 «Керівництво із соціальної відповідальності». У 2010 р.
Україна, разом з багатьма іншими країнами світу, підтримала прийняття міжнародного стандарту ISO 26000 «Керівництво із соціальної відповідальності».

На формування соціальної відповідальності в Україні вливає ряд
факторів: структура економіки
(переважання галузей важкої промисловості);
іноземні інвестиції (міжнародна практика); неефективна система соціального захисту (утримання дитячих садків, будинків відпочинку; підтримка сфер охорони здоров’я та освіти; важкий регуляторний тягар (приховування реальних прибутків;
«тіньова» зайнятість); відсутність інституційної підтримки (відсутність урядового органу, який міг би запроваджувати інструменти, стандарти й методики реалізації політики соціальної відповідальності та розвиненої мережі

Соціальна відповідальність

153 неурядових організацій, які б могли підтримувати діяльність із соціальної відповідальності); трудове законодавство (численні порушення існуючих норм і вимог законодавства; характерний високий рівень безробіття, незахищений ринок праці, низька зайнятість жінок на ринку праці).
Основними
перешкодами
впровадження
соціальної
відповідальності в Україні є:
- брак відповідного законодавства;
- брак фінансів;
-
СВБ діяльність не звільняє від надмірної уваги контролюючих органів;
- неможливість контролю цільового використання коштів реципієнтами;
- брак часу;
- брак урядових і неурядових організацій, що підтримують СВ діяльність;
- брак досвіду і реалізаційних механізмів СВБ;
- неможливість визначення продуктивності такої діяльності;
- відсутність необхідної інформації стосовно соціальних проблем;
- благодійна та соціальна діяльність, яка здійснюється державними
і недержавними організаціями, є недостатньо розвинутою.

Необхідність розвитку СВБ в Україні зумовлена низкою
чинників:
- низький рівень корпоративної культури та, як наслідок, фінансова й економічна слабкість значної частки суб’єктів в Україні, діяльність яких орієнтована на виживання;
- правовий нігілізм і деформація правової свідомості, прагнення оминути закон, а не дотримуватися його;
- низький рівень усвідомлення суспільством ролі бізнесу через порівняно нетривалу його сучасну історію та практику реалізації ним власної соціальної відповідальності;
- нерозуміння бізнесом та суспільством основних завдань і механізмів реалізації СВБ через термінологічну (нормативну) невизначеність;

Соціальна відповідальність

154
- закритість більшості українських суб’єктів господарювання для широкої громадськості, детальні відомості про діяльність є закритою
інформацією для внутрішнього користування;
- дисбаланс складових реалізації політики соціальної відповідальності українськими компаніями.

Перспективи розвитку програм соціальної відповідальності
бізнесу в Україні:
- формування державних механізмів стимулювання системного вдосконалення соціальної відповідальності суб’єктів господарювання;
- збільшення кількості суб’єктів господарювання, що розробляють
і реалізують власні стратегії соціальної відповідальності;
- збільшення кількості суб’єктів господарювання, що добровільно складають та щорічно оприлюднюють нефінансову звітність;
- поширення кращих практик соціальної відповідальності українського бізнесу щодо етичної та чесної поведінки, поліпшення умов праці;
- захист і покращення соціально-трудових прав працівника;
- захист прав споживачів;
- дотримання сучасних стандартів безпеки праці та розвитку людини;
- підвищення рівня зайнятості, в тому числі серед вразливих верств населення;
- покращення життя громад;
- розвиток соціальної відповідальності бізнесу в українському суспільстві як загальноприйнятої тенденції;
- забезпечення сталого економічного і соціального розвитку країни;
- підвищення конкурентоспроможності економіки;
- зменшення безробіття та зниження соціальної напруги;
- підвищення стандартів життя населення та формування середнього класу;
- зменшення диспропорцій регіонального розвитку;

Соціальна відповідальність

155
- більш раціональне використання природних ресурсів та зниження рівня забруднень;
- активізація інвестиційних та інноваційних процесів;
- полегшена
інтеграція до європейського економічного і соціального простору.
9.2 Активізація діяльності підприємств щодо розвитку
соціально відповідального бізнесу
Результати соціологічних досліджень виявили, що основними перешкодами становлення та розвитку соціальної відповідальності бізнесу є наступні: недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази, що регулює можливості участі бізнесу в соціальних програмах та закладів освіти у формуванні соціально відповідальних фахівців; відсутність сформованої і дієвої незалежної громадянської експертизи та оцінки результатів соціальних програм, стандартів і якості підготовки бізнес–фахівців; відсутність системи заохочення (морального та економічного) відповідальних суспільних суб’єктів.
Наразі в Україні, більш як третина комерційних організацій не приймає безпосередньої участі у підтримці соціального розвитку.
Цікавим фактом останніх років є те, що населення очікує на благодійну допомогу передусім від комерційних структур, а вже потім від держави та її органів соціальної опіки. Це свідчить про деяку переорієнтацію настроїв населення та їх відмову від очікувань стосовно держави.
За результатами соціологічного опитування, проведеного Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України та благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива», в якому взяли участь 811 підприємств різних розмірів, форм власності та сфер діяльності, бізнес- структури позиціонують своє ставлення до аспектів соціальної відповідальності наступним чином: до реалізації соціальних проектів 60 % респондентів ставляться позитивно та вважають її корисною для суспільства в цілому; чверть опитаних продемонструвала «нейтралітет»;
5 % респондентів зафіксували негативне ставлення, оцінивши таку діяльність як «марну витрату часу та ресурсів»;

Соціальна відповідальність

156
в оцінках можливостей своєї участі у реалізації соціальних проектів – 4 % респондентів зазначили відсутність будь-яких можливостей у бізнес-структур для реалізації соціальних проектів; третина вважає, що ця можливість існує стосовно всіх бізнесових організацій; половина опитаних переконана, що така можливість є, але лише в окремих компаній; у визначенні сфер, які потребують соціальних проектів: допомога дітям-інвалідам – 69 %; допомога інвалідам, людям похилого віку, знедоленим – 60 %; охорона здоров’я – 58 %; освіта – 50 %; екологія
– 39 %; наука – 30 %; культура, мистецтво – 22 %.
Поряд з цим, більш як третина комерційних організацій не приймає безпосередньої участі у підтримці соціального розвитку. Це може означати значну різницю між готовністю до різних форм соціального інвестування, бажанням бути соціально відповідальними та реальною практикою господарювання. Така тенденція пов’язана очевидно з тим, що сектор бізнесу потребує значної інституційної підтримки, оскільки є ще не дуже розвиненим. Більшість підприємств і підприємців відчувають правову незахищеність, намагаються накопичувати капітал для власного розвитку, відсуваючи потреби суспільства та громади на другий план.
За даними дослідження проекту AISEC (
Association Internationale des Etudiants en Sciences Economiques et Commerciales)
, найменша поінформованість про соціальну відповідальність бізнесу характерна для підприємств транспорту та підприємств побуту і комунальних служб –
52,9 % і 57,5 % відповідно. Найбільше інформовані про концепцію соціально відповідального бізнесу компанії фінансового сектора (94 %), виробництва промислових товарів (84,5 %) і торгівлі (83,2 %).
Значні відмінності спостерігаються на регіональному рівні. Якщо у
Києві та області поінформованість про соціальну відповідальність продемонструвало 90,7 % опитаних компаній, то у Львові та області тільки 62,9 %, а в Донецьку й області – 61,5 % компаній.
Проблеми стимулювання участі комерційних організацій у вирішенні пріоритетних соціальних проблем населених пунктів дотепер комплексно не розглядаються ні на місцевому, ні на загальнодержавному рівні. У цих умовах питання стимулювання участі комерційних організацій разом з органами місцевого самоврядування у здійсненні

Соціальна відповідальність

157 соціальної політики часто вирішуються цими органами хаотично й непослідовно, що у свою чергу, гальмує залучення недержавних суб’єктів
і їхніх додаткових ресурсів у роботу з розвитку соціальної сфери. Крім того, чинна нормативно-правова база України щодо стимулювання зазначених суб’єктів має низку недоліків, серед яких слід зазначити: відсутність комплексності в підході до стимулювання; слабкий розвиток конкурсних засад у наданні пільг; низьку технологічну розробленість процедур розгляду та прийняття рішень про стимулювання комерційних установ до участі у соціальних проектах; незахищеність бюджетних статей, пов’язаних з наданням пільг та інших видів стимулювання; стимулюючі заходи в більшості випадків лише декларуються, але не є обов’язковими тощо.
Обмежувальними факторами розвитку соціальної відповідальності бізнесу є наступні:
1)
відсутність сформованого та впливового сектору громадянського суспільства, котрий би просував ідеї соціальної відповідальності і спеціалістів, які професійно б займалися даною проблемою;
2)
існуючі законодавчі обмеження розмірів і способів можливої допомоги нужденним;
3)
відсутність регіонального закону про благодійництво;
4)
відсутність системи інформування суспільства про соціальні та благодійні проекти, про інвесторів соціальних програм та системи оцінки суспільством результатів соціальних програм бізнесу;
5)
відсутність зацікавленості в даній сфері бізнес–структур, що пов’язано з роллю держави та з проблемами у законодавчій сфері;
6)
відсутність досвіду та успішних прикладів з соціального підприємництва;
7)
відсутність центру розвитку соціального підприємництва та донорських організацій, що постійно займаються даним напрямком.

9.3.

Напрямки державної політики сприяння розвитку соціальної
відповідальності бізнесу в Україні

Роль держави полягає у сприянні розвитку СВБ шляхом поєднання ініціативних заходів державної політики з застосуванням, у

Соціальна відповідальність

158 разі необхідності, засобів додаткового регулювання, як механізмів стимулюючого характеру. Виконання вищезазначених завдань може бути забезпечено організаційними та нормативними заходами за напрямами:
- забезпечення сприятливих правових, фінансових, податкових та організаційних умов для розвитку соціального відповідального бізнесу в українському суспільстві;
- унормування механізмів стимулювання добровільних ініціатив суб’єктів господарювання, що запроваджують політику соціальної відповідальності та реалізують соціально важливі програми;
- забезпечення державної підтримки проведення публічних заходів з питань упровадження та результативності СВБ;
- широке залучення засобів масової інформації, громадських організацій та академічних кіл до формування і запровадження механізмів стимулювання СВБ;
- сприяння проведенню місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування просвітницьких заходів з поширення
інформації про СВБ, обміну досвідом і позитивними практиками у сфері
СВБ для суб’єктів господарювання та влади малих міст;
- організаційна підтримка щорічного проведення бізнес- конкурсів за тематикою СВБ, у тому числі в рамках Українського національного конкурсу якості;
- сприяння оприлюдненню українськими суб’єктами господарювання добровільної нефінансової звітності, у тому числі через спеціалізовані портали і бази звітів;
- участь в підготовці рекомендацій для суб’єктів господарювання щодо типової структури та показників нефінансового звіту;
- сприяння підготовці фахівців за кваліфікацією «Менеджер із соціальної та корпоративної відповідальності», «Експерт із соціальної відповідальності бізнесу», «Соціальний аудитор» (відповідно до
Державного класифікатора професій ДК 003:2010);
- проведення навчальних семінарів, тренінгів для підприємців, підвищення рівня обізнаності про СВБ серед державних службовців центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
- залучення державних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань підприємців до участі

Соціальна відповідальність

159 в реалізації міжнародних проектів технічної допомоги з питань розвитку соціальної відповідальності бізнесу;
- проведення державної інформаційної кампанії з метою роз’яснення ролі соціальної відповідальності бізнесу в розвитку суспільства шляхом публікації статей та підготовки тематичних телепрограм в державних засобах масової інформації.
9.4 Мета, завдання і цілі Стратегії сприяння розвитку
соціальної відповідальності бізнесу в Україні на період до 2020 року
В Україні триває обговорення проекту Стратегії сприяння
розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні на період до 2020
року. Метою Стратегії є визначення напрямів сприяння розвитку СВБ в
Україні, організаційних механізмів та умов для інтеграції СВБ у діяльність підприємств для забезпечення сталого розвитку України, зростання суспільного добробуту та вирішення питань, визначених унаціональних програмних документах.
Основними завданнями Стратегії є:
сприяння розвитку СВБ як чинника модернізації економіки, підвищення її конкурентоспроможності з метою визнання українського бізнесу на світовій арені як соціально відповідального, полегшення його
інтеграції на зовнішні ринки; запровадження єдиних підходів до розуміння соціальної відповідальності бізнесу в Україні всіма групами заінтересованих осіб; сприяння розвитку системи нефінансового звітування з метою більшої поінформованості суспільства щодо реалізації суб’єктами господарювання заходів із СВБ; удосконалення існуючих і розвиток нових форм державно- приватного партнерства для економічного, соціального й екологічного розвитку громад та територій; створення передумов для забезпечення прав людини, етичного виховання та освіти членів суспільства; розвиток програм ресурсозбереження та енергоефективності; розвиток процесів ділового вдосконалення підприємств, установ і організацій.
Основні цілі Стратегії поділяються на економічні, соціальні та екологічні.
Економічними цілями є:

Соціальна відповідальність

160
розвиток внутрішнього ринку і підвищення ефективності його функціонування; формування привабливої національної
інноваційної
інфраструктури шляхом спрямування інвестицій у новітні технології; надання сучасного
інструментарію для державного регулювання; підвищення конкурентоспроможності національної економіки; поширення в Україні систем управління якістю (ISO 9000); підвищення бізнес-культури в країні.
Соціальними цілями є:
позитивне сприйняття населенням бізнесу як явища; сприяння забезпеченню прав людини, подоланню бідності, залучення більшої кількості представників з уразливих груп населення та безперервне навчання працівників; сприяння розвитку інновацій у соціальній сфері через створення відповідних умов праці; розвиток культури споживання та підвищення рівня обізнаності споживачів щодо екологічних, економічних та соціальних аспектів товарів/послуг, репутації виробника; залучення підприємств до реалізації соціальних проектів, благодійності спонсорства.
Екологічними цілями є більш раціональне використання природних ресурсів та зниження рівня викидів, що досягається за рахунок
інвестуванням компаніями в еко-інновації та створення системи екологічного менеджменту, що передбачає цілеспрямовані екологічні акції, закупівлю енергоефективного обладнання, перехід на альтернативні джерела енергії тощо.
Базовими принципи СВБ визначаються якісне забезпечення потреб споживачів, неухильне виконання вимог законодавства, чесна конкуренція, дотримання загальноприйнятих морально-етичних норм, протидія корупційним проявам і легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, дотримання гендерної рівності.
До основних напрямків СВБ, що реалізуються суб’єктами господарської діяльності на добровільних засадах, належать наступні:
У сфері охорони довкілля:
- впровадження інноваційних ресурсозберігаючих технологій;

Соціальна відповідальність

161
- попередження негативного впливу на навколишнє середовище;
- використання екобезпечних та енергоефективних технологій;
- повторне використання і утилізація відходів.
У сфері забезпечення внеску в розвиток суспільства:
- розробка стратегій СВ компаній з урахуванням інтересів громади
і суспільства;
- створення нових робочих місць в регіонах територіального розміщення підприємств;
- об’єктивне і своєчасне висвітлення інформації про результати діяльності;
- реалізація благодійних заходів, спрямованих на підтримку соціально-незахищених верств населення;
- участь в реалізації програм розбудови соціальної інфраструктури та житлово-комунальної сфери територій;
- надання спонсорської підтримки дитячих, спортивно-масових і культурних заходів;
- створення робочих місць для інвалідів;
- забезпечення першого робочого місця для молодих спеціалістів;
- створення умов для проходження практики студентами навчальних закладів;
- щорічне оприлюднення не фінансового звіту своєї діяльності.
В сфері корпоративних і трудових відносин:
- налагодження діалогу з профспілковими організаціями, сприяння укладенню колективних договорів;
- забезпечення об’єктивності оцінки професійних якостей і розміру винагороди за добросовісне та результативне виконання професійних обов’язків працівників;
- створення безпечних та ергономічних умов праці, проведення оздоровчих та культурних заходів, надання працівникам матеріальної допомоги, безвідсоткових позик;
- забезпечення підвищення кваліфікації працівників;
- забезпечення формування кадрового резерву, планів кар’єрного розвитку;

Соціальна відповідальність

162
- формування соціальних пакетів, медичне страхування працівників;
- сприяння працевлаштуванню звільнених в результаті внутрішньої реорганізації працівників;
- формування корпоративної культури.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал