Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради





Сторінка13/21
Дата конвертації08.11.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21
Тема. Хто чим живиться. Ланцюги живлення
Мета: повторити знання про групи тварин за способом живлення; формувати уявлення про складові, що входять до ланцюгів живлення; усвідомлювати складності і взаємопов’язаності усіх компонентів живої природи; розвивати вміння встановлювати зв’язки між рослинним і

170 тваринним світом, наводити 2-3 приклади ланцюгів живлення, робити висновки щодо впливу господарської діяльності людини на природні взаємозв’язки; виховувати дбайливе ставлення до рослинного і тваринного світу, любов до рідного краю
Обладнання: схеми «Ланцюги живлення», зображення (фотографії, малюнки) рослин і тварин для практичної роботи, атласи-визначники рослин
і тварин, маски рослин і тварин, Підручник Природознавство, 3 клас (авт.
Т.Г.Гільберг, Т.В.Сак) Робочий зошит/ Т.Г.Гільберг
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Природа – це наш спільний дім.
Щодня вчимося жити в нім.
Не будемо час свій марнувати –
Науку треба пізнавати.
1. Хвилинка фенолога (Черговий фенолог повідомляє спостереження за погодою, акцентуючи увагу на цікавих природних явищах)
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичків учнів
«Природознавчий словниковий диктант»
1.Звірі вигодовують малят молоком, тому їх називають …( ссавці).
2.Найменший звір важить усього 2г. Це –…( землерийка).
3.Найбільший звір важить до 150 тонн. Це – …( синій кит).
4.Передні кінцівки кажанів представлені … (крилами).
5.У коней, верблюдів та північних оленів на кінцівках є … ( копита ).
6.Білка найбільшу частину життя перебуває на … ( деревах ).
7.Вовки, лисиці, зайці, їжаки, лосі, ведмеді знаходять поживу і виводять дитинчат на … ( землі ).
8.Тюлені, моржі,морські леви переміщуються у воді за допомогою …
(ластів).
9.Звірі розносять плоди і насіння, сприяючи … (розмноженню рослин).
10.Їжею для хижаків слугують … (дрібніші звірі).
IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і завдань
уроку.
Створення проблемної ситуації:
- Діти, як ви думаєте, від кого більше користі: від кота чи від корови?
- А чому в народі кажуть: «Якщо хочеш пересваритися з усіма сусідами –
купи козу»? (Учні висловлюють свої міркування)
- Отже, ми з’ясували, що відповідь на ці питання має безпосередній зв’язок з харчуванням цих тварин. Давайте пригадаємо, як розподіляються тварини за способом живлення.
- Сьогодні на уроці ми розглянемо зв’язки між рослинним і тваринним світом, навчимося будувати ланцюжки живлення і спробуємо визначити місце людини в природному середовищі.
VI. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу

171
1.Опрацювання статті підручника з простим олівцем (знаю – «+», не знаю – «?», цікаво було дізнатися – «!»)
2. Гра «Так чи ні» (Вчитель читає твердження. Якщо істинне – учні
плескають в долоні; якщо хибне – здійснюють рухи головою праворуч –
ліворуч)
А: Тварини бувають рослиноїдні, хижаки і всеїдні.
Б: Щука, орел і вовк – травоїдні.
В: Мурашка, короп, горобець, дикий кабан – всеїдні тварини.
Г: Ланцюг живлення завжди починається з рослини.
3. Наукова сторінка. Повідомлення заздалегідь підготовленого учня.
(Історична довідка)
У 1815 році Наполеона I союзники-переможці вислали на острів Святої
Єлени, який мав досить сумний вигляд: ніде ні лісочка, хоч і лежить він у благодатному тропічному кліматі.
А чи були тут колись ліси? Були, та ще й які!
Острів відкрили в 1502 році португальці й дали йому назву. Вони застали тут суцільний ліс, у якому переважало ебенове (чорне) дерево - одна з найпрекрасніших деревних порід тропіків.
Незабаром, в 1513 році, якомусь колоніальному адміністратору спало на думку випустити на безлюдний острів кіз та свиней, щоб у випадку аварії корабля морякам було чим харчуватись.
Сказано – зроблено! І кози, не зустрівши на острові ворогів (тут немає хижаків), почали розмножуватися з неймовірною швидкістю. Спочатку вони з’їли всю прибережну рослинність, а потім проникли в ліси. Вже наприкінці
XVI століття, за свідченням одного морського капітана, який побував на острові, стада кіз простягалися інколи майже на милю.
Коли на острів привезли Наполеона, там уже не залишилося жодного ебенового дерева.
Людині передують ліси – її супроводжують пустелі.
- Чи погоджуєтесь ви з цим висновком? ( Учні озвучують свої думки )
4.Розповідь вчителя ( на місцевому матеріалі).
- А чи знаєте ви, що більш як 300 років тому на території нашого села був степ, в якому кочові племена випасали численні отари овець, що призвело до знищення трав’янистого покриву і утворенню піщаної напівпустелі.
Але в 1834році розпочалося часткове заліснення цих земель, а, утворена в 1926 році меліоративна станція, згодом переросла в Нижньодніпровську науково-дослідну станцію. І ви проживаєте на території, на якій нині знаходиться найбільший в світі штучний ліс повноцінної напівпустелі
Олешківських пісків.
Зроблене це не помахом чарівної палички, а працею багатьох поколінь людей. І помножиться вашою працею, якщо ви будете працювати на цій землі і піклуватися про неї.


172
Імітаційна фізкультхвилинка
Риби плавають в воді.
Птахи високо літають.
Звірі бродять по землі.
А людина виростає –
Їздить, плаває, літає,
Відкриває, пізнає
Геть усе, що в світі є.
5. Розгляд ланцюгів живлення і обговорення побаченого у грі
«Мікрофон»












VII. Закріплення та осмислення знань
1. Практична робота «Складання ланцюгів живлення» (ст.117 в підручнику і ст.43 в робочому зошиті)
2. Гра «Живі ланцюжки» (Робота в групах) (Кожна група одягає отримані маски рослин і тварин, будує живі ланцюжки і презентує їх з коментуванням)
VIII. Підсумок уроку. Рефлексія.
1.»Додай словечко з довідки» ( рослина, споживає, хижак)
На першому місці – завжди …(рослина).
На другому – той, хто її …(споживає).
На третім - …(хижак), що на здобич чекає.
-
Що було найцікавішим на уроці?
-
Чи потрібні ці знання в майбутньому?
IX. Домашнє завдання: С.115-118, виконати дослідницький практикум.

Білоусова Тетяна Михайлівна
УРОК 44
Тема. Свійські тварини. Походження свійських тварин від диких.
Мета: ознайомити учнів з історією одомашнення тварин, розширити знання про свійських тварин та їх значення для людини; розвивати

173 спостережливість, логічне мислення; виховувати дбайливе ставлення до тварин і довкілля.
Обладнання: презентація, загадки, уривок з мультфільму за Р. Кіплінгом
«Кішка, яка гуляє сама по собі», підручник.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу: Пролунав дзвінок,
Починається урок.
-
Діти, усміхніться мені, усміхніться один одному і почнемо працювати.
-
До якого уроку ви приготувалися ? (До природознавства)
-
Коли я говорю сонце, то уявляю море, гарячий пісок, купу відпочиваючих, галас дітлахів, атракціони, холодне морозиво…
-
А які асоціації у вас виникають при вимові слова природознавство?
Отже, природознавство – це багата, цікава, чудова країна. І сьогодні ми продовжимо мандрувати цією країною.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів
Хвилинка фенологічних спостережень:
-Щоб подорож була вдалою, щоб нічого нам не заважало подорожувати, ми повинні дізнатися, якою буде погода.
Доповіді синоптиків за планом:
- температура повітря;
- стан неба;
- вітер;
- опади.
III. Повідомлення теми і мети уроку
1. Пропоную вам пограти в гру «Знайди зайве» і визначити тему нашого уроку.
-Прочитайте рядки слів і знайдіть зайве:
- собака, заєць, ведмідь, лисиця;
- кіт, кролик, вовк, вівця;
- курка, гуска, качка, свиня;
- вепр, корова, коза, осел.
(Діти називають слова і аргументують свої відповіді).
-
Молодці. Поділивши слова на групи, визначіть тему і завдання уроку.
(Діти говорять: свійські тварини, дикі тварини). Скажіть, а навіщо нам вивчати свійських і диких тварин? Де ми можемо використати отримані знання?
- Отже, ми згадаємо та поповнимо знання про свійських тварин, а також повернемося в минуле і дізнаємося про їх походження. Адже свійські тварини були не завжди домашніми.
IV. Робота з новим матеріалом
1. Побудова асоціативного куща:
- Яких тварин ми називаємо свійськими?
- Яких тварин називаємо дикими?

174
- Як тварини з’явилися в домівках людей, їх господарствах?
- Навіщо людям свійські тварини?
2. Перегляд уривку з мультфільму за Р. Кіплінгом «Кішка, яка гуляє сама
по собі» і бесіда:
-
Коли людина почала приручати диких тварин?
-
Яка перша дика тварина з’явилася у людей?
-
Яка тварина перехитрила жінку у казці?
-
Навіщо людині приручати диких тварин?
Фізкультхвилинка
Хлопці підведіться, а тепер дівчата.
Присядьте ті діти, у яких є вдома собака.
А тепер ті, у яких є кішка.
Поверніться ліворуч усі, хто народився навесні.
Праворуч – восени.
Закрийте очі, хто народився взимку.
А тепер – хто народився влітку.
А тепер встаньте, будь-ласка, усі, хто любить природу.
Сідайте, будь ласка, природолюби.
3. Розповідь вчителя з демонстрацією презентації.

175
Дикі тварини
(живуть в дикій природі, без догляду людини, дають потомство)
приручення
одомашнення

Свійські тварини
(не можуть прожити без догляду людей, дають у неволі потомство)
продукти харчування тяглова сила власне задоволення споживання
-
Як ви розумієте вислів: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили?»
V. Закріплення, систематизація та узагальнення знань
1. Робота за підручником с.118 – 120.
- Прочитайте та скажіть, про яку тварину я не згадувала у своїй розповіді?
Що цікавого ви дізнались? (відповіді дітей)
2. Розгадування загадок
-Наша подорож країною природознавства триває. Ви дізналися вже багато нового, плідно працювали, а тепер відпочинемо. Ви любите розгадувати загадки? Зараз і перевіримо, які ви розумні.
-
Хто з води виходить сухим?(Качка)
-
Йде в поле, як дощечка, а з поля, як бочечка? (Корова)
-
Хто боком спить, а лежачи їсть? (Свиня)
-
Хто родиться з бородою? (Коза)
-
Які це тварини? (свійські)
-
Яких ще тварин, окрім відгаданих, людина приручила?
-
Для чого людина одомашнює тварин? Що дають нам свійські тварини?
3. Гра «Асоціації»: учитель називає продукт харчування, а діти – тварину, яка дає нам цей продукт.
-
Молоко, сир – корова, коза.
-
Яйця – кури, гуси.
-
Шерсть – вівця.
-
Пір’я – курка, гуска.
-
Тяглова сила – кінь.
-
М’ясо, ковбаса – свиня.
4. Робота над прислів’ям: пояснити зміст прислів’я.
-
Корова у дворі – їжа на столі.
- Любиш поганяти – люби й коня годувати.


176
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Вправа «Відкритий мікрофон»:
-
От і закінчується наша сьогоднішня подорож. Що вас вразило, здивувало на уроці?
-
Що вам найбільше запам’яталось?
-
Яких тварин людина так і не приручила? Чому?
VII. Домашнє завдання: с. 118-120; проведіть спостереження за свійською твариною і складіть про це розповідь.
Мазлова Ірина Олександрівна
УРОК44
Тема. Гриби – організми. Значення грибів для природи
Мета: формувати уявлення про гриби як особливе царство живої природи; збагачувати знання і словниковий запас школярів; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення учнів, виховувати допитливість
Обладнання: предметні малюнки, таблиця «Гриби – організми», предмети для досліду, підручник
Хід уроку
I.

Організація класу
-
Діти, прочитайте девіз нашого уроку (на дошці написаний девіз):
Діяти активно!
Думати оперативно!
Сперечатись доказово -
Для всіх обов’язково.

Вправа «Очікування»:
-
Яким ви хочете бачити наш урок?
-
Як ви вважаєте, що для цього треба зробити?

Хвилинка фенологічних спостережень:
-
Ви кожного дня спостерігаєте за змінами у природі?
-
Які зміни в природі відбулися на цьому тижні?
-
Яка погода сьогодні?
-
Чи цікаво вам спостерігати за природою? Чому?
II.

Актуалізація знань та умінь.

Фронтальне опитування:
-
Назвіть відмінності між свійськими і домашніми тваринами.
-
Для чого людина приручила диких тварин?
-
Яких свійських тварин ви знаєте?
-
Хто є їхніми предками?

Розповіді дітей за наслідками проведених вдома спостережень за свійською твариною
III.

Мотивація навчальної діяльності
Гра «Кіт у мішку»: діти відгадують загадку, учитель відкриває картинку
(на дошці висять перевернуті картки із зображенням тварин)
Спритний майстер у стрибках,

177
На деревах по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст
Рідний дім для неї ліс. (білка)
-
До яких тварин належить білка?
-
Назвіть основні ознаки цієї групи тварин. Наведіть ще декілька прикладів.
Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток. (метелик)
-
До якої групи тварин ми віднесемо метелика? Доведіть це.
Не дрімають карасі,
Знають добре геть усі,
Стерегтись потрібно злюки,
Хижої, страшної …. (щуки).
-
До якої групи тварин віднесемо щуку?
-
За якими ознаками щуку можна віднести до групи риби.
Довгі ноги, довгий ніс, по болоті ходить скрізь (лелека)
-
До якої групи віднесемо лелеку? За якими ознаками?
-
Як можна назвати одним словом всі відгадки? (відповіді дітей)
-
Що належить до живої природи?
-
Як ви вважаєте, чи про всі живі організми ми вже знаємо?
-
Відгадайте загадку, вона допоможе нам дізнатися, про які живі організми ми будемо говорити на нашому уроці.
В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився.
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав. (гриб)
IV.

Вивчення нового матеріалу
1. Бесіда:
-
Що ви знаєте про гриби?
-
Чи можу я віднести гриби до групи тварин?
-
Чому ні? Доведіть.
-
А до групи рослин?
-
А ви впевнені, що гриби - це рослини?
-
От я і пропоную на уроці довести цю думку чи протилежну.
-
Давайте складемо план спостереження.
План
1.
Зовнішній вигляд і будова.
2.
Живлення і розмноження





178
1. Робота в парах: довести, що гриби – це рослини (кожна пара працює за таблицею)
Гриби – рослини
Зовнішній вигляд
Живлення і розмноження

-
Чи можна віднести гриби до рослин? Чому ні?
Висновки пар:
-
Гриби - це окрема група живих організмів. Це не рослини і не тварини, а представники особливого царства. (На дошці таблиця: «Гриби – живі організми»).
Фізкультхвилинка
Сонце встало зранку,
Привітало нас на ганку,
Нумо кошики беріть,
Та у ліс мерщій ідіть.
Рясний дощик скрізь полив.
Після себе гриб лишив.
Гей, мешканці лісові,
Покажіть свої брилі.
Повні кошики зберем
І додому понесем.
Будем смачно ласувати,
Матінці – природі дякувати.
Вдома працювала група учнів - «дослідники», які дізналися про живлення і розмноження шапинкових грибів.
Виступ групи «Дослідники»:
-Живляться гриби відмерлими рослинами і тваринами. Вони перетворюють відмерли рештки рослин і тварин на поживні речовини, сприяють родючості ґрунту. Тому їх називають санітарами лісу.
Розмножуються гриби спорами та частинами грибниці.
Розповідь вчителя з елементами бесіди:
- Вивчати гриби люди почали дуже давно. Уже більше, ніж 2,5 тисячі років тому у Стародавній Греції виникла наука «мікологія» від грецького
«мікос», що значить «печериця». Світ грибів виявився дуже цікавим та різноманітним. Спочатку гриби відносили до рослин, але пізніше вчені зрозуміли, що у них присутні ознаки, як рослин, так і тварин. Що ми сьогодні з вами і довели на уроці. Існувати гриби можуть скрізь: на поверхні землі, у повітрі, у воді. Вони розвиваються як на живих організмах, так і штучних матеріалах. Найбільше відомі шапинкові гриби
-
Чому вони так називаються?
-
Що в них спільне? Назвіть частини шапинкового гриба.
Шапинка
Ніжка
Грибниця

179
-
На землі є дуже багато видів шапинкових грибів. (таблиця шапинкових грибів на дошці)
-Ученими досліджено, що гриби є цінним продуктом харчування. За кількістю білків вони переважають хліб, крупи, яловичини. Містять мінеральні речовини, містять вітаміни А, В1, В2, С, D, P. Кожного дня люди споживають хліб. Що треба, щоб спекти його? Так, треба тісто. Давайте пригадаємо дослід, який я провела на початку уроку (учитель демонструє тісто, яке піднялося). За допомогою чого піднялося тісто? Ми взяли борошно, цукор, воду і дріжджі. Дріжджі – це група одноклітинних грибів, що налічує біля 1500 видів. Цікаво, що ще п’ять тисяч років до н.е. в давньому Єгипті використовувалися пекарські дріжджі для виготовлення хліба. Є такі гриби, які утворюються на продуктах харчування, що зберігались тривалий час. Це – цвіль. Досліджуючи цвільові гриби, англійський вчений О. Флемінг у 1928 році винайшов пеніцилін. Пеніцилін – це антибіотик. Цей винахід здійснив справжню революцію у світовій медицині. У світі є ще дуже багато цікавих і дивних грибів, з якими ви можете познайомитися за допомогою додаткової літератури.
Робота за підручником (ст. 121-123)
A.
Читання статті самостійно
Б. Розгляд ілюстрації
- Про що дізналися?
V.

Контрольно-коригувальний етап
1)
Тестування a)
Чи можна сказати, що гриби - це рослини?
1.
Так
2.
Ні б) Чим відрізняються дерева і гриби?
1.
Вони нічим не відрізняються.
2.
Будовою.
3.
Гриби і дерева – ці різна група живих організмів. в) За схемою будови гриба позначте правильне твердження:
1.
Гриб складається з кореня, стовбура, капелюха.
2.
Гриб складається з капелюха, ніжки, грибниці
3.
Гриб складається з капелюха і ніжки
(Самоперевірка. На дошці висить картка з відповідями: а2 б3 в2)
VI.

Підсумок уроку, рефлексія.
Вправа «Мікрофон»
-
Як називається та частина у гриба, що знаходиться на поверхні ґрунту?
-
Доведіть, що існують різні форми грибів.
-
Чим гриби подібні до тварин, а чим до рослин?
-
Де вам доводилось бачити нешапинкові гриби?
VII.

Домашнє завдання: підготувати матеріал про різні види грибів, підручник с. 121-123.


180
Сафіна Ніла Петрівна
УРОК 45
Тема. Гриби їстівні та отруйні
Мета: розширити в учнів уявлення про гриби, навчити розрізняти їстівні та отруйні гриби, формувати уявлення про роль грибів у житті рослин та тварин, розвивати пізнавальну активність учнів, уміння спостерігати, виховувати бережливе ставлення до природи, екологічну культуру.
Обладнання: малюнки із зображенням грибів, загадки про гриби, народні прикмети, зошит з друкованою основою
ХІД УРОКУ

І. Організація класу
- Погляньте, діти, навкруги – яка земля чудова!
Моря і гори, і луги, ліси, гаї, діброви.
Ми всі живем на цій землі, радієм кожній миті.
І нам усім з височини яскраве сонце світить!
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Хвилинка фенологічних спостережень:
- Яка погода була зранку? Чи був вітер? Яка температура повітря?
2. Бесіда з класом:
- Скільки видів грибів нараховується в природі?
- Які ознаки живої природи мають гриби?
- З яких частин складається шапинковий гриб?
- Як в природі гриби співіснують із деревами?
- Яке значення мають гриби в житті людини, в житті лісу?
3. Презентація учнями домашнього матеріалу про різні види грибів
III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
1.Складіть із букв слова і ви дізнаєтесь тему уроку.
ТІЇСВНІ АТ ТОРЙУІН ГИРИБ
- А навіщо людині знати отруйні та їстівні гриби? У яких ситуаціях ці знання будуть корисними?
2. Розшифруйте план уроку
1)
Б _С_Д_ (бесіда)
2)
П_ДР_ЧН_К (підручник)
3)
ГР_П_ (група)
4)
ГР_ (гра)
5)
З_Г_ДК_ (загадка)
6)
М_КР_Ф_Н (мікрофон)
- Отже, сьогодні на уроці ми дізнаємося більше про значення грибів у житті людей і природи, навчимося відрізняти їстівні гриби від отруйних.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота за підручником с.123-125
- Як гарно в лісі восени! Мовчазні дерева, немов прислухаються до шелесту

181 листя. А ще краще , коли йдеш лісом і натрапляєш на гриб. Але потрібно добре знати, коли, де і які гриби збирати.
- А чому саме восени в лісі грибів найбільше?
- Де треба збирати гриби?
- Якщо зібрався в ліс по гриби, потрібно знати, які з них їстівні, а які - отруйні. Справжнім грибникам потрібна пильність. Будьте обережними!
Отруйні гриби маскуються під їстівні.
- Розгляньте малюнок 98. Прочитайте ознаки їстівних грибів.
- Розгляньте малюнок 99. Прочитайте і запам’ятайте ознаки отруйних грибів.
2. Робота в парах: прослідкуйте основні відмінності між їстівними та отруйними грибами.
(У білого гриба шапинка знизу біла або жовтувата, на ніжці малюнок білої сіточки, м’якуш на зламі білий, а в жовчного гриба (несправжнього білого) шапинка знизу рожева, на ніжці малюнок чорної сіточки, м’якуш на зламі червоніє.
Опеньки мають шапинку внизу жовтувато-білого кольору з темними плямами, на ніжці - кільце, м’якуш білий з приємним запахом.
Несправжній опеньок: шапинка знизу темна, на ніжці немає кільця, м’якуш жовтуватий з неприємним запахом).
Фізкультхвилинка
Боровик
Вийшов в поле боровик (виходять з-за парт)
Та й узявся в боки, (беруться в боки)
Бо він бачити не звик –
Обрії широкі. (розводять руками)
Покрутився на нозі, (крутяться на одній нозі)
Реготом залився, (біг на місці)
Танцюристці-бабочці
В пояс уклонився. (нахили вперед)
Потім зайчика ганяв,
Виспавсь на пісочку, (потягуються)
Коли вечір вже настав –
Викупавсь в струмочку. (Імітують плавальні рухи)
V. Осмислення нових знань і умінь
1. Робота в групах: скласти пам’ятку для грибників.
Орієнтовна пам’ятка

Збирай тільки ті гриби, які добре знаєш.

Щоб не пошкодити грибницю, гриби зрізуй ножем.

Не збирай старих грибів. У них може міститися отрута.

Не можна збирати грибів біля доріг, промислових підприємств, у парках.
2. Гра «У ліс за грибами»: відгадайте загадки. Якщо гриб їстівний - беремо в кошик, а отруйний - ні .
Із своїх найперших днів

182
Це найбільший із грибів
По властивостях він цінний,
Лікар від хвороб відмінний. (Білий гриб)
Ці грибочки невеличкі
Із близнючок в них сестрички
По лісах мандрують пішки
Носять рижі босоніжки. (Лисички)
Слизьку шапку одягнув
І під деревом заснув
З задоволенням збирають
І на зиму закривають. (Маслюк)
Обліпили всі пеньочки
Мами, тати, сини й дочки
Наче нитки всі тоненькі
Вишукані й чепурненькі. (Опеньки)
Вийшов красень на стежину,
Вдягся в білу одежину,
Капелюх червоний взяв -
Всіх навколо налякав. (Мухомор)
3.Работа в зошитах з друкованою основою.
Завдання: намалюй шапинковий гриб та підпиши його частини.
З’єднай лініями назву отруйного гриба і його зображення.
VІ. Узагальнення й систематизація знань.
1. Інтерактивна гра «Мікрофон»: діти розповідають про той гриб, малюнок якого вибирають.
(На столі вчителя лежать малюнки грибів).
2. Робота над народними прикметами

Затягнулись дощі - груздів не чекають.

Перший туман літа – грибна прикмета.

Потрібно раніше вставати, щоб грибів нарвати.
VII. Підбиття підсумків. Рефлексія.
-Що треба знати грибникам, коли вони йдуть у ліс за грибами?
- Наведіть приклади їстівних і отруйних грибів.
- Яка користь від грибів, а коли гриби завдають шкоди?
VIIІ. Домашнє завдання с.123-125,
1 варіант готує повідомлення «Цікаве із життя їстівних грибів»,
2 варіант готує повідомлення «Цікаве із життя отруйних грибів».

Шевчик Лариса Олександрівна

УРОК 46


1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал