Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради





Сторінка15/16
Дата конвертації09.11.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Тема. Південний берег Криму
Мета. Розказати учням про Південний берег Криму, його розташування, клімат, ріки, формувати уявлення про розмаїття рослинного та тваринного світу та його збереження; дати поняття про Крим як всеукраїнську здравницю; розвивати в них мислення, мову, уяву, увагу; забезпечити власну активність учнів, співробітництво, стимулювати пізнавальну активність учнів; виховувати

215 любов до природи України, її багатств, екологічну культуру та естетичні почуття.
Обладнання. Таблиці із зображенням рослинного та тваринного світу природної зони Криму, картки для індивідуальної перевірки знань, мікрофон, картки різного кольору з інформацією про рослин та тварин Південного берегу
Криму, планшети з надписами: «За», «Проти», «Не знаю», фізична карта
України, картини природи Південного берегу Криму.
Хід уроку
І. Організація класу
Дзвоник всім нам дав сигнал,
Працювати час настав.
То ж і ти часу не гай,
Працювати починай.
IІ.Фенологічні спостереження

Скільки сонячних днів було на минулому тижні?

Скільки хмарних?

У який день неділі ішов дощ?

А як ви, діти, думаєте, у якій частині України найтепліший клімат?

Так, правильно, у Криму. Як ви же здогадалися, на уроці ми поговоримо про
Крим, Кримські гори, рослинний та тваринний світ цієї частини України.

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Відповіді дітей).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учні стають у коло і називають види транспорту, якими можно подорожувати країною: велосипедом, автомобілем, поїздом, кораблем, пішки…
Гра «Знайдіть помилку»
Послухайте твір Сашка Помилкіна про подорож до Криму. Коли почуєте неправильне твердження, дружно скажете: «Ні!»
«Влітку я подорожував Україною, її степами, пустелями (ні), лісостепами, садами і парками. Цей край багатий глиняним і піщаним
ґрунтом. У цій місцевості дуже мало звірів, птахів, комах. Літо дуже холодне, малосніжне, а зима тепла і часто бувають засухи. У цій місцевості багато вологи і мало тепла.
(Навпаки.) Тому дуже багато дерев. (Дерева ростуть лише в долинах річок.)
Восени зацвітають тюльпани, фіалки, незабудки, горицвіти. (Навесні.)
Рослини ростуть одночасно (ні). Тваринний світ дуже бідний (різноманітний): сайгаки, ховрахи, черепахи, польові миші і т. д. Комах немає (коники, метелики, оси, джмелі, жуки). Зовсім немає хижих птахів. (Орел, кібчик,

216 боривітер). Велику користь приносять господарству ховрахи, бо вони поїдають багато рослин і роблять великі запаси (ні).
Природу цього краю охороняти не треба (ні).
1.Декламування вірша учнем
У ранню весноньку холодну, нам так хочеться тепла...
Вирушаймо всі до моря, відпочинем, дітвора!
На Південний берег Криму буде подорож у нас.
Це ж куточок України – рідний і близький для нас!
2.Інтерактивна
вправа
«Мозковий
штурм».
1) Постановка запитання класу.
– Що ви знаєте про Південний берег Криму, про Кримські гори?
2) Діти висловлюють свої ідеї, коментарі, наводять фрази, слова, пов’язані з цим питанням.
3) Усі пропозиції записуються на дошці .
– Відповіді дітей можуть бути такими:
«Крим – це півострів», «Південний берег Криму омивається водами Чорного моря.», «В Криму дуже тепло, сонячно.»,
«Південний берег Криму відвідує багато людей.», «Тут побудовано багато санаторіїв, баз для відпочинку», «Неподалік від Ялти знаходиться Никитський ботанічний сад, у якому ростуть рослини з усіх країн світу».
4). Обговорення запропонованих ідей.
Слово вчителя:
– Так, насправді Південний берег Криму – це надзвичайно мальовничий куточок України, де перед кожним, хто ступить на цю землю, відкривається незвичайна картина: золотисто-голубе під сонцем Чорне море, казково-чудова рослинність, мальовничий вид
Кримських гір, розмаїття квітників, засаджених рідкісними квітами, кущами.
– Ось погляньте, які чаруючі око краєвиди відкриваються кожному в цій місцевості (вчитель вивішує таблиці, картини природи).
IV.Оголошення теми уроку та очікування
навчальних результатів
Учень зачитує з дошки назву теми уроку.

217
– Сьогодні ми з вами спробуємо з’ясувати особливості природи Криму; ви дізнаєтесь про розмаїття рослинного та тваринного світу і його збереження.
Матимете можливість доводити і обґрунтовувати свою думку, давати власну оцінку, формувати та висловлювати власне ставлення щодо впливу людини на стан природи Південного берега Криму.
– Ці знання дадуть змогу вам розв'язати кросворд та виконати завдання у зошиті.
V.Розповідь
вчителя
про
Кримський півострів
1.Демонструються уривки відеофільму «Мандрівка по сонячному Криму».
– Зверніть увагу на красу та велич Кримського півострова.
– З якою інформацією ви були вже знайомі, а яка для вас стала новою, про що хотіли дізнатися більше?
2. Читання роздаткового матеріалу.
1) Кримські гори захищають від північних злих вітрів.
Та ще й море ціле літо сонечко пекло.
Потім воно усю зиму віддає своє тепло.
Ось чому зима тут, діти, тепла і коротка.
Ну, а літо вдвічі довше – і жарке, й спекотне.
Ну, звичайно, і рослинам добре тут живеться.
Дуб і бук, граб і ялиця, сосна вгору пнеться...
Добре себе почувають кипариси, лаври, магнолії, олеандри, і, звичайно, пальма.
Про рослини ми дізнались.
А який тваринний світ?
Є лисиці, і косулі, зайці, дикі кабани,
є олені, білки, чайки, яструби, дрозди, орли, сови є і мухоловки і, звичайно, солов’ї.
Над квітками і плодами в'ється безліч тут комах: жук-олень, вусач альпійський, турун й «мертва голова».
(А. Засядько)
2) Південний берег Криму знаходиться на півдні нашої країни, саме слово
«південний» говорить про це. Тут сонячні промені падають прямо й прогрівають не тільки сушу, але й море.
Цікаво те, що вода має чудову властивість: повільно нагрівається й повільно віддає тепло. Кримські гори затримують холодні вітри, які дують з півночі.
У лісах на схилах гір можна зустріти каштан, бук, пухнастий дуб, кримську сосну, суничне дерево, а із трав'янистих рослин – шафран, підсніжник.

218
У парках, на вулицях міста вирощують красиві вічнозелені рослини, привезені з теплих країн: кипариси, магнолії, пальми. У садках стигнуть абрикоси, персики та інші фрукти.
Неподалік від Ялти знаходиться Никитський ботанічний сад, у якому ростуть дерева, чагарники, трав'янисті рослини з усіх країн світу. Особливості кліматичних умов дозволяють вирощувати такі культури як: троянду, лаванду, шавлію, а також високосортні сорти винограду, мигдаль, інжир, оливки.
Дивовижний є світ комах. Часто можна почути стрекотіння цикад, побачити хижака богомола. Дуже цікавими є морські жителі: медузи, краби, дивовижні рибки, морські коники, дельфіни. На березі живуть чайки.
Тут побудовані санаторії та будинки відпочинку, куди приїжджають тисячі людей. Люди не завжди ставляться до природи дбайливо. Вони обривають квіти, ламають гілки дерев та чагарників, вирізають надписи на стовбурах, пишуть на каменях , залишають сміття, ловлять жуків, метеликів, знищують крабів, медуз, риб, забруднюють воду.
VI. Інтерактивна вправа «Навчаючи – учусь»
1. Вчитель підготував картки різних кольорів з фактами, що стосуються рослинного та тваринного світу Південного берега Криму, по одній на кожного учня (картки можуть повторюватися).
Зразки карток:
1. Ялівець високий – це вічнозелений кущ або деревце 4-6 м заввишки. Він нагадує низькорослу сосну з широкою, схожою на парасольку, кроною. Якщо придивитися зблизька, можна помітити, що гілочки ялівцю покриті дрібними листочками-лусочками. Серед зелені можна помітити багато зелених і чорних ягід. Це шишкоягоди.
2. Чист кримський, або кам’яна троянда, це невисокий (40-80 см) пахучий кущ з красиво опушеним сріблястим листям і великими лілово-рожевими квітками, що нагадують квітки шипшини. З молодих стебел і листків цієї рослини видобувають ароматичну камедь-ладан.
3. Сон-трава – одна з найкрасивіших весняних квітів. На Карадазі росте один з її видів – сон-трава кримська. Ранньої весни на вкритому шовковистими ворсинками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на невеличкий тюльпан. Ця квітка не боїться морозу, сріблясті ворсинки, наче шубка, вкривають стебельце від холодів, а квітка на морозі закривається і поникає. У негоду квітка спить також.
4. Підсніжник кримський одним з перших сповіщає про прихід весни. За легендою, богиня Флора дарувала квітам костюми для карнавалу. Підсніжнику подарувала білий-білий костюм.
5. Полин, латиною «артеміда», отримав назву від імені богині Діани, що у греків звалася Артемідою, богині мисливства. Вважали, що ця рослина допомагає людині з’явитися на світ і зберігає від дурного ока й епілепсії. Якщо носити вінок з полину на голові, він збереже людину від нещастя.
6. Жовтопуз – найбільша ящірка з усіх в Україні. Довжина цієї тварини, схожої на змію, 1 м. З цього розміру половина припадає на хвіст.

219 7. Полоз леопардовий – найрідкісніша і найгарніша на зовнішній вигляд змія. Зустрічається на південному березі Криму, на вузькій смузі суші від
Севастополя до Карадагу, на кам’янистих схилах і в сухих долинах з чагарником . Загальна довжина 1 м.
8. Сип білоголовий – осілий птах. Мешкає у важкодоступних скелях, гірських передгірних і степових районах. Живиться падаллю. На території
Кримського природного заповідника щороку гніздилося 2-4 пари, в інших районах гірського Криму спостерігалося близько 50 птахів. Гніздо влаштовує на карнизах, у нішах скель. Єдине яйце відкладає в кінці лютого.
Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Учитель перевіряє, чи розуміють діти прочитане.
Ознайомлення зі своєю інформацією однокласників, у яких картки іншого кольору, й отримання нової інформації від іншого учня. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Упродовж 10 хвилин забезпечується спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повнішої інформації.
V. Відтворення отриманої інформації.
Звіт учнів про набуті ними знання, про що вони дізналися від інших.
Узагальнення знань.
VІ.Робота з підручником, с.128-129.
-
Роздивіться карту України.Знайдіть на карті гори. Як вони називаються?
Запам'ятайте назви тварин, про яких не йшла мова на уроці.
VІІ.Робота в зошитах, с.54-55 та із вкладкою «Природа Кримських гір»
VІІІ.Підсумок уроку.
Гра: « Мікрофон».
Відповіді на питання.
– Де знаходиться Південний берег Криму?
– Які особливості пір року на узбережжі?
– Як Чорне море і Кримські гори впливають на погоду Південного берега
Криму?
– Назви рослини, які ти запам’ятав.
– Які особливості мають деякі рослини?
– Назви тварин Південного берега Криму.
– Які заповідники створено в Криму?
Гра: «Займи позицію».
– Нині вчених хвилює доля природи Чорноморського узбережжя Криму.
1. Постановка дискусійного питання:
– Чи варто дозволяти людині відпочивати на Чорноморському узбережжі
Криму?
2. Учні визначають власну позицію щодо цього питання і стають біля відповідного плаката з надписом («За», «Проти», «Не знаю»)
«За»:
– Крим – це надзвичайно чудовий край для відпочинку. Цілюща морська вода і теплий морський вітерець, мінеральні джерела, мальовничі пляжі, розкішна рослинність – все це в комплексі впливає на організм людини,

220 поліпшує її самопочуття, відновлюючи різноманітні функції органів і систем.
Крим – оздоровниця міжнародного значення.
– Покращується здоров’я дітей. Вже кілька десятиліть діє дитячий центр
«Артек», де діти оздоровлюються.
«Проти»:
– Люди винищують рослини і тварин.
– Полюють на рідкісні види тварин.
– Дії людини стають причинами пожеж у лісах.
У море потрапляють отруйні речовини, побутові відходи, від яких гинуть рослини, тварини.
– Люди вирізають написи на стовбурах, пишуть на каменях та скелях, ловлять жуків, метеликів, знищують крабів, медуз, риб.
– Люди вирубують ліси.
«Не знаю»:
– Все залежить від самої людини, від її поведінки в природі. Люди бувають різні.
– Людина передбачає багато природоохоронних заходів: бережне господарювання, запобігання забрудненню довкілля, створення заповідників, національних природних парків, заказників.
Після викладу різних точок зору учні, які змінили свою думку, мають можливість перейти до іншого плаката.
Учасники гри пояснюють,чому саме той,а не інший плакат вони вибрали .
ІХ. Хвилинка-цікавинка.
Слово вчителя.
Це завмерлий профіль Кара-Дагу
Над живими дюнами води,
Там орли тримають рівновагу
Між буттям і вічністю біди.
І пускались в шепіт з Кара-Дагом
Тепла і холодна течія,
Де вгорі, на виступі відваги
До сьогодні кров моя сія.
Де загус над кожним кроком риску
Крик чаїний, наче рідний плач,
Тріскається скеля прямовисна –
Свідок горя, щастя і удач.
Л. Закордонець
У перекладі з тюркської мови Карадаг означає Чорна гора. З моря
Карадазька вулканічна система зі зрізаними та зубчастими голими скелями має дуже ефектний вигляд. Ця перлина східного Криму вразила уяву юного
О.С.Пушкіна. Він на чернетках рукопису малював по пам’яті Золоті Ворота
Карадагу в оточенні танцюристів-бісенят та відьми на мітлі.
Можливо, саме ці спогади змусили поета написати чарівні строфи:

221
Сторожили цих місць вказують на скелю, до якої нібито матроси Одісея пришвартовували своє судно, розповідають про загадковий «храм Миру», що колись височив на Карадазі.
Надзвичайно живописний береговий хребет, утворений окаменілими лавовими потоками, вулканічним попелом, результатами пізніших геологічних процесів, – модель геологічної історії, наочний посібник, створений природою.
Х. Підсумок уроку.

Діти,що цікавого дізналися ви на уроці?

Яка частина уроку найбільше сподобалася?

Назвати тварин, що мешкають в лісах Кримського півострова.

А які види рослинного світу запам’яталися найкраще?

Чи потрібно оберігати природу Криму?
Н.А. Попович

Урок 64
Тема. Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш.
Вид практикуму за домінуючою діяльністю: науково-дослідницький.
Мета практикуму: розвиток уміння здобувати нові знання.
Очікувані результати:

вміє презентувати висновки та результати свого дослідження за допомогою певного освітнього продукту (доповідь, твір, фотоколаж, малюнки);

оцінює власну діяльність та діяльність однокласників.
Начальні предмети: природознавство.
Тривалість: 14 днів


Етапи дослідницького практикуму
І етап. Організація дослідницького практикуму
1. Формування проблеми, обґрунтування актуальності обраної теми.
2. Визначення теми та конкретних завдань дослідження.
3. Визначення об’єктів дослідження.
ІІ етап. Планування дослідницького практикуму
1. Ознайомлення учнів з проблемою, темою, постановка конкретних завдань дослідження.
2. Формування груп для проведення дослідження.
Учні класу об’єднуються в групи за шляхами мандрування: група 1 – мандруємо водоймами; група 2 – мандруємо лісами; група 3 – мандруємо полями; група 4 – мандруємо горами.
3. Вибір методів проведення досліджень (робота з додатковою літературою, перегляд відеоматеріалів, фотографій тощо).
ІІІ етап. Реалізація дослідницького практикуму
1. Складання учнями опису процесу дослідження:

обговоріть в групі, про яку саме Україну ви мрієте;

222

озвучте пропозиції, арґументи, судження щодо кінцевого вигляду освітнього продукту, який ви створите;

обговоріть в групі, що саме необхідно вам зробити для того, щоб освітній продукт був якісний та оригінальний.
1.
Розподіл обов’язків між членами групи.
2.
Збір та обробка інформації учнями.
3.
Обговорення результатів досліджень.
4.
Формування висновків та одержаних результатів.
5.
Виготовлення освітнього продукту.
IV. Захист результатів досліджень; оцінювання результатів досліджень і
власної діяльності у дослідницькому практикумі
1. Оформлення результатів досліджень.
2. Підготовка до захисту перед класом.
3. Захист результатів досліджень.
4. Оцінювання діяльності за визначеними критеріями. (Додаток 1)
5. Аналіз успіхів і невдач. Висновки.
Додаток 1
Оцінювання діяльності учасників
у дослідницькому практикумі
Захист результатів досліджень. Учитель дає кожному учаснику дослідницького практикуму наліпку – «смайлик». Після завершення захисту кожен учасник наклеює свою накліпку на той освітній продукт, захист якого йому сподобався найбільше (крім свого).

В.В. Тупчій

Урок-узагальнення 65
Тема. Моя країна – Україна.
Мета. Ключові компетентності:
вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії;
загальнокультурної дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту, формувати духовно – моральні основи життя;
соціальної – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших, продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді;
компететності з ІКТ – вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою;
громадянської – розвивати здатність екологічно мислити, бережливо ставитися до природи, до людей, до самого себе.
Предметні компетентності: поглибити знання учнів про нашу державу –
Україну, продовжити ознайомлення учнів з національними символами України, формувати національну свідомість школярів, розвивати пізнавальні інтереси,

223 уміння робити висновки, узагальнювати, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, виховувати любов до рідного краю.
Тип уроку. Урок закріплення і засвоєння знань.
Обладнання: карта України, Гімн України, конституція України, назва груп, плакат «Моя Батьківщина – Україна», малюнки, мікрофон, комп’ютер,
Грущинська І.В. Природознавство : пiдруч. для 1 кл. / I.Грушинська. – К. :
Видавничий дім зошит, маски тварин, повiтрянi «Освіта», 2012. – 144 с. : іл.,
Хід уроку
І. Організаційний момент
Добрий день усім, – вітаюсь,
Бо весела прокидаюсь.
Так і сонце прокидається,
І з усіма вітається:
З пахучою землею,
З пташиною ріднею,
Зі мною і з тобою,
І з тихою водою.
ІІ. Підсумки фенологічних спостережень
Робота синоптиків за планом (на вагончиках потяга).
1.
Пора року.
2.
Місяць.
3.
Суттєві ознаки місяця.
4.
Зміни в неживій природі.
5.
Зміни в живій природі.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Проблема
Вчитель:
-
І куди ж ми сьогодні помандруємо на нашому веселому потязі?
В чарівну країну вирушимо разом.
Всі перешкоди подолаємо,
Багато нового й цікавого узнаємо.
Гра «Зберіть слова, прочитайте речення»
ЯМО – АРКАЇН УРАЇНКА (Моя країна – Україна)
ІV. Актуалізація опорних знань
(Підготовлений учень читає вірш)
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
V. Повідомлення теми і мети уроку
1. Інcценізація
Вчитель: Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

224
Діти:
1. – До магазину,
2. – Ні, до школи, – там є діти.
3. – Ні, до річки, – там можна купатись.
4. – Ні, в садок, – там повно яблук та груш.
5. – Ні, у поле, – там простір широкий.
Але тут увійшла мама. Діти запитують її: (хором)
«Яка стежка найкраща?»
Вчитель: Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:
Мати: – Додому, діти! До рідного дому!
2. Асоціативний кущ. Метод «Мікрофон»
Вчитель:
– Діти, що означає слово БАТЬКІВЩИНА для вас?
(Відповіді дітей)
3. Слово учителя
– Сьогодні на уроці ми здійснемо уявну мандрівку нашою чудовою країною
Україною. Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом–казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі.
Кожна людина любить найбільше той край, де народилася і живе, пишається своєю рідною землею, завжди хоче сказати про неї найкраще.
4. Очікування
– Чого ви очікуєте від сьогоднішньої мандрівки? В яких місцях України хотіли б побувати? Про що б хотіли дізнатися на уроці?
5. Маршрут нашого веселого потяга (на карті)
І зупинка. Україна на карті.
ІІ зупинка. Народні символи України.
ІІІ зупинка. Державні символи України.
ІV зупинка. Київ – столиця України.
V зупинка. Природа України.
VІ. Робота над темою уроку
1.

Робота з динамічною таблицею «Це моя Україна». (І зупинка)



225

Учитель:
– Зараз ми спробуємо створити картину одного з куточків рідного краю.(Учитель на динамічній таблиці виставляє по
черзі в прорізи предметні малюнки із зображенням верби,
калини, соловейка)
Погляньте, діти, яка красива вийшла картина. Така ж багата і красива наша українська земля. З таких мальовничих куточків рідної землі складається наша Батьківщина – Україна. Вона велика і прекрасна, бо має і високі гори, вкриті зеленими лісами, і швидкі ріки, і безмежні поля, і заквітчані луки, мальовничі села і міста.
Фізкультхвилинка
Ми мандруєм, ми мандруєм,
Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати.
Як вершину нам дістати?
Заглянемо в озерця,
Не торкнутись нам до дна!
Так ми довго-довго йшли
І до школи знов прийшли.
2.

Народні символи України. (ІІ зупинка)
Вчитель:
– Як ви думаєте, чому саме ці малюнки з’явилися на нашій карті?
– Так, правильно, це народні символи України.
Мій край чудовий Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставом верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.
Об’єднання в групи
– Зараз ми об’єднаємось в групи по рядах із назвами «Вербиченька»,
«Калинонька», «Соловейко».
Завдання для груп:
1.
Намалювати емблему групи за назвою.
2.
Розповісти, що ви знаєте про цей народний символ.
3.
Державні символи України. (ІІІ зупинка)
Робота в групах. Завдання на листках

Розповісти, що вам відомо про Герб, Прапор, Гімн
України, заспівати під фонограму.
Учень.
Наш Герб – тризуб.
Це воля, слава й сила.

226
Наш Герб – тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будемо,
Добро і пісню несемо ми людям.
Учень.
Прапор – це Державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо–жовтий прапор маєм:
Синє небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки вже з народом,
Українським в Україні.
Учень.
Слова палкі, мелодія врочиста…
Державний гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна – вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
Слухання запису Державного Гімну України.


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал