Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради




Pdf просмотр
Сторінка2/16
Дата конвертації09.11.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема. Світ у якому ти живеш. Для чого ми вивчаємо природознавство.
Мета: дати учням уявлення про природознавство; учити розповідати, що вивчає природознавство, ставити питання про природу; розвивати вміння працювати в парах і вести прості діалоги; виховувати інтерес до вивчення природи.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми і мети уроку
– Сьогодні ми починаємо вивчати новий навчальний предмет. Давайте спробуємо разом прочитати його назву по складах. (Діти читають з дошки:
«При – ро – до – знав – ство».)
– Як ви вважаєте, що вивчає природознавство? (Відповіді дітей.)
III. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Ознайомлення з підручником
– Візьміть до рук підручник і розгляньте його.
– Чим він розпочинається? Насамперед ви бачите обкладинку. Це обличчя
(або одяг) книги, це те, що зовні вирізняє її з-поміж інших книжок.
– Яка вона на дотик – цупка чи м’яка?
– З чого зроблена? (З картону.)
– Про що розповідає обкладинка підручника «Природознавство»?
– Чи подобається вам малюнок на ній?
– Перегорніть обкладинку – і побачите аркуш паперу, що з’єднує її із сторінками, – форзац. Форзаців – два.
– Що зображено на першому форзаці? Складіть речення, які починаються словами: «Я бачу…».
– Що зображено на другому форзаці? Про що розповідають його малюнки?
– Розгляньте наступні сторінки – титульну сторінку та її зворот. Про що ви дізналися?
– На першій сторінці підручника вміщено звернення до читача.
Учитель читає звернення авторів підручника на с. 3, ознайомлює учнів з умовними позначеннями, що є у підручнику.
– Що означають умовні позначення?
– Підручник допоможе вам вивчати дивовижний світ природи. Зі сторінок підручника ви дізнаєтеся про неживу і живу природу, про те, чому потрібно її берегти. Ви дізнаєтеся також про рідний край і нашу Батьківщину – Україну.

18
2. Робота за підручником (с. 4-5)
– Розгляньте малюнки на с. 4. Що зображено на малюнках?
– Порівняйте їх. Що однакового ви побачили на малюнках? (Сонце, дерева, хмари, квіти.)
– Це – природа.
– Що із зображеного зроблено людиною?
– На якому з малюнків зображена природа?
– Як можна назвати ці малюнки?
Висновок. Усе, що оточує людину і не зроблено її руками, – це природа.
– Природа дуже різноманітна. Природою є Сонце і море, Місяць і зорі, рослини і тварини. Щоб не шкодити природі, зберігати багатство і красу природи, потрібно її знати і вивчати. У цьому вам допоможуть уроки природознавства. Ви будете досліджувати, вивчати природу, вчитися її розуміти.
Для роботи на уроках природознавства вам знадобляться різнокольорові кружечки і стрілочки. Разом із дорослими виріжте з кольорового картону по п’ять зелених, коричневих, червоних і синіх кружечків і стільки ж стрілочок.
Людину, яка вивчає природу, називають природодослідником, або натуралістом. Розгляньте малюнок на с. 5. Чи знайомий вам цей пейзаж?
– Що на ньому зображено?
– Назвіть те, що належить до природи.
3. Фізкультхвилинка
IV. Узагальнення й систематизація отриманих знань
Гра «Постав своє запитання»
– Світ, що оточує нас, красивий і загадковий. Щоб багато дізнатися про природу, треба вміти ставити запитання.
Учитель дає зразок запитань про природу:

Чому восени жовтіє листя?

Чому листя опадає на зиму?

Чому птахи відлітають на південь, а інші залишаються на зимівлю?
– Тепер ловіть м’яч і ставте свої запитання, на які хотіли б отримати відповіді на уроках.
V. Підсумок уроку
– Про що ви дізнаєтеся на уроках природознавства?
– Що таке природа? Наведіть приклади.
– Для чого людині потрібні знання про природу?
– Як називають людину, яка вивчає природу?




19


«СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ»

Н. В. Діптан,
А. А. Назаренко
Урок 2
Тема. Що потрібно знати про природу.
Мета: формувати уявлення про природу, її значення в житті людини; розвивати допитливість, бажання вивчати природу; виховувати любов до природи.
Обладнання: репродукції картин відомих художників із зображенням природи в різні пори року; ілюстрації із зображенням природних явищ та речей, зроблених руками людини з природного матеріалу.
Хід уроку
I. Організація класу
II. Мотивація навчальної діяльності
1. Установка на увагу. Створення емоційного фону уроку
(Звучить тиха музика, наприклад із музичного альбому П. І. Чайковського
«Пори року». На дошці вивішені репродукції картин із зображенням природи та природних явищ.)
– Послухайте вірш Олександра Олеся й подумайте, про що поет розповідає в ньому.
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.
Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте.
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте.
О. Олесь
2. Бесіда
– Про що вірш?
– Що з описаного у вірші ви зустрічали у своєму житті?
– Що таке природа?
– Чи любите ви природу? За що?
– Навіщо людина вивчає природу?
– Чи хочете ви навчитися розгадувати загадки природи?
III. Повідомлення теми й мети уроку
Сьогодні ми починаємо вивчати новий предмет – «Природознавство», який є основою таких серйозних наук, як ботаніка, зоологія, географія та багато інших.

20
Назва предмета утворилася від двох слів: природа і знати, тобто він дає знання про природу.
IV. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
1. Розповідь учителя з елементами бесіди
Закрийте очі. Я буду називати слова, а ви спробуйте уявити всі ці предмети: квітка, пісок, кленовий листок, сонце, місяць, синичка, море, дельфін, хмара, небо.
– Чи все ви змогли уявити?
– Як можна всі ці предмети назвати одним словом?
Природа – це повітря, вода, сонце, хмари, камені, пісок, рослини й тварини.
Людина – це також частина природи. Віддавна люди прагнуть якнайбільше довідатися про природу, щоб правильно поводитися в ній, щоб не нашкодити
їй, не порушити її закони.
Вивчаючи природу, люди дізнаються багато нового про рослини й тварин, про водойми, про зірки, про погоду.
У природі багато таємниць, і відкриває вона їх тільки самим наполегливим, добрим і допитливим. Учіться любити природу, і ви довідаєтеся багато цікавого про неї.
2. Знайомство з підручником та іншими посібниками
– Розгляньте підручник, погортайте сторінки.
– Як ви гадаєте, про що розповість нам підручник?
– Що вас зацікавило?
(Учитель коротко коментує розділи підручника, календар природи. Потім пропонує учням узяти зошити, розглянути їх. Слід звернути увагу дітей на умовні позначки, коротко проінструктувати, які завдання і як виконуються.)
3. Робота з наочністю
На початку нашого уроку ви сказали, що любите природу. Звичайно, як можна не любити тепле сонечко, дзюркотливий струмочок, перші сніжинки, квіти на лузі, кішку, що муркоче на вікні, і багато чого іншого.
Узимку й улітку, навесні й восени, у сонячний або похмурий день природа має свою неповторну красу. Вона заспокоює, радує, дивує, хвилює. Від усіх
інших живих істот людину відрізняє те, що вона вміє помічати красу навколишнього світу й радіти їй.
Подивіться, які прекрасні миті природи зберегли для нас художники.
Природа завжди викликала бажання розповісти про її красу.
І люди присвячували їй пісні, вірші, картини.
– Чи спостерігав хто–небудь із вас такі миті? Розкажіть про них.
– Якби ви були художниками або фотографами, яку пору року хотіли б зобразити?
4. Слухання уривків із віршів про природу (на розсуд учителя)
– Порівняйте ці описи зі своїми спостереженнями. Розкажіть про свою улюблену пору року.
5. Бесіда «Що природа дає людині»

21
– Подумайте, що природа дає людині.
– Чи може людина прожити без рослин?
– Розгляньте малюнки. Яку користь дають людині рослини?
(На дошці ілюстрації із зображенням тканини й одягу; виробів з дерева; овочів і фруктів; пляшечки з настойкою із трав. Малюнки можна замінити предметами.)
– Деревні рослини потрібні людині для будівництва житла, виготовлення меблів, різного начиння, дерев’яних виробів. З деяких рослин людина робить тканину, з якої шиють одяг. Інші рослини лікують людину. Є рослини, які людина вживає в їжу. Назвіть такі рослини.
– Розгляньте другу групу малюнків. Ці предмети належать до природи?
(На дошці ілюстрації із зображенням корови, коня, собаки, курки.)
– Що дають людині тварини?
V. Закріплення й осмислення знань
1. Робота з підручником
2. Виконання завдання на с.1 зошита
– Розгляньте малюнки. Що на них зображено?
– Чи всі зображені предмети належать до природи?
– Які із зображених предметів належать до природи?
– Які предмети ви не назвали? Подумайте чому.
– Із чого людина виготовляє предмети, зображені на малюнку?
– Зробіть висновок, яке значення для людини має природа.
– Позначте предмети, які ми віднесли до природи. Розфарбуйте їх.
VI. Узагальнення й систематизація знань
Розповідь учителя з елементами бесіди
Людина одержує від природи все, що їй потрібно для життя: тепло, повітря, воду, їжу, одяг, меблі, посуд, житло й багато чого іншого.
Вона вивчає природу, щоб уміло використати її для свого блага. Природа, розкривши багато своїх таємниць, навчила людину виготовляти корисні речі.
Природа захоплює нас своєю красою. Вона допомагає зняти втому, заспокоює нас. Спілкування із природою робить нас добрішими, допомагає відкривати для себе щось нове.
– Чи зможемо ми прожити без природи? Чому?
– Подумайте, а що ми, люди, даємо природі?
– Як потрібно ставитися до природи навколо нас?
– Як ви вважаєте, потрібно вивчати природу чи досить лише добре до неї ставитися?
– Для чого ми будемо вивчати природу?
– Який предмет нам у цьому допоможе?
– Чи важливий цей предмет?
– До наступного уроку подумайте, які запитання ви хотіли б поставити природі.
VІI. Підсумок уроку
Підсумкова бесіда.

22
– Який предмет ми почали вивчати на цьому уроці?
– Для чого ми будемо його вивчати?
– Про що ви довідалися на уроці?
– Чого навчилися?
– Що з вивченого будете використовувати у своєму житті?
Н. В. Діптан,
А. А. Назаренко

Урок 3
Тема. Жива і нежива природа.
Мета: продовжити формувати уявлення про природу, дати поняття про живу і неживу природу, розкрити взаємозв’язок живої і неживої природи; розвивати вміння групувати предмети за певними ознаками, порівнювати предмети живої
і неживої природи, доводити свою думку; виховувати дбайливе ставлення до довкілля.
Обладнання: предметні малюнки із зображенням об’єктів живої і неживої природи, таблички зі словами для схеми, сигнальні картки (кружечки зеленого і синього кольорів).
Хід уроку
I. Організація класу. Перевірка знань і вмінь
1. Фронтальне усне опитування
– Який предмет ми з вами почали вивчати на попередньому уроці?
– Хто з вас запам’ятав, що означає назва предмета – природознавство?
– Із чим познайомить нас цей предмет?
– Що таке природа?
– Наведіть приклади предметів, що належать до природи.
– Яке значення має природа в житті людини?
– Наведіть приклади того, що дає природа людині.
2. Індивідуальне усне опитування
На дошці ілюстрації із зображенням різних природних об’єктів: сонця, хмаринки з дощем, дерева, квітки, яблука, колоска пшениці, кози, курки тощо.
До дошки виходить учень і описує на вибір природний об’єкт, розповідає, яку користь він приносить людині. Учитель доповнює відповідь, решта учнів також можуть доповнити.
– Які запитання ви хотіли б поставити природі?
– З кожним уроком ви будете все більше й більше дізнаватися про навколишню природу і ми обов’язково знайдемо відповіді на всі ваші запитання.
II. Актуалізація опорних знань

23
Відгадування загадок.
Під осоку на пісок,
Срібний кинули пасок.
І лежить – та не підняти,
І біжить – та не впіймати.
(Струмок)
Тече, тече – не витече, біжить, біжить – не вибіжить.
(Річка)
Я вухатий ваш дружок,
В мене сірий кожушок,
Куций хвостик, довгі вуса,
Я усіх–усіх боюся.
(Заєць)
Хто на зиму роздягається, а на літо одягається?
(Дерево)
(Учитель вивішує на дошці малюнки-відгадки.)
– Чи можна всі ці предмети об’єднати в одну групу? Яку?
– Усі природні об’єкти можна розділити на дві групи.
III. Повідомлення теми й мети уроку
Ви вже переконалися, що навколишній світ різноманітний. Порівняйте маленький камінчик і кленовий листочок, яскраву квіточку й крапельку роси.
Одні предмети можуть змінюватися, а інші залишаються весь час однаковими.
Природа буває жива і нежива.
Сьогодні ми з вами довідаємося, чим жива природа відрізняється від неживої.
IV.

Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
Знайомство із живою і неживою природою.
У ході пояснення вчитель заповнює на дошці заздалегідь підготовлену таблицю. Для її заповнення можна використати предметні малюнки або таблички зі словами, якщо в класі є діти, які зможуть їх прочитати.
Природа
Нежива Жива
Сонце, Місяць, зірки,
вода, повітря, ґрунт
Рослини, тварини,
люди
Природа буває нежива і жива. Сонце, місяць, зірки, вода, повітря, ґрунт, камені – це нежива природа. Людина, тварини, рослини, гриби й мікроби – це жива природа.

24
Чим же відрізняється живе від неживого? Предмети живої природи можуть рухатися, принаймні частково, можуть рости, дихати, харчуватися, розмножуватися, залишаючи потомство, умирати.
Між живою і неживою природою існує тісний зв’язок. Людина, рослини, тварини не можуть жити без неживої природи. Для їхнього життя необхідні повітря, вода, ґрунт і Сонце, що дає світло й тепло. Але й жива природа впливає на неживу. Наприклад, рослини очищають повітря від шкідливих речовин.
Рослини й тварини також пов’язані між собою. Для багатьох тварин рослини є основною їжею. Багато тварин поширюють плоди й насіння рослини.
Ми, люди, теж належимо до живої природи. Природа – наш спільний будинок. Тому ми повинні берегти все, що нас оточує: деревце, травичку, квітку, кожну пташку, комаху, тваринку. Без усього цього буде порожньо на землі, і нас також не буде.
– Розгляньте схему, подану на дошці. Наведіть свої приклади представників неживої і живої природи.
V. Закріплення й осмислення знань
1. Робота з підручником
2. Дидактична гра «Живе – неживе»
Мета гри – установлення відмінностей між предметами живої і неживої природи. Серед карток із предметними малюнками діти мають вибрати предмети живої і неживої природи та пояснити, чому цей предмет належить до тієї чи іншої групи. Уточнюючи відповіді, учитель ще раз підкреслює, що характерними ознаками живого є те, що воно народжується, харчується, росте, дихає, розвивається, розмножується й відмирає.
VI. Узагальнення й систематизація знань
1. Виконання завдання на с. 2 зошита
– Розгляньте малюнки. Розкажіть, що зображено на першому малюнку; на другому.
– Як усі ці предмети можна назвати одним словом?
– У які дві групи можна об’єднати природні об’єкти?
– Назвіть, що належить до живої природи, а що – до неживої.
– На першому малюнку потрібно розфарбувати предмети живої природи.
Назвіть, що ви будете розфарбовувати.
– Поясніть, чому ви вибрали саме ці предмети.
– Уважно розгляньте другий малюнок. На ньому потрібно розфарбувати предмети неживої природи. Назвіть, що на ньому належить до неживої природи.
– Якби вам треба було домалювати ще кілька предметів живої і неживої природи, що б ви додали?
– Розфарбуйте потрібні предмети.
2. Бліц-опитування
Учитель називає або показує предметний малюнок із зображенням об’єкта живої або неживої природи. Діти сигнальними картками показують, до якої

25 природи належить цей об’єкт. (Зелений кружечок – жива природа, синій кружечок – нежива природа.)
VII. Підсумок уроку
Підсумкова бесіда.
– Яку тему вивчали на уроці?
– Про що довідалися?
– Чого навчилися?
– Для чого треба берегти природу?
– Що людина одержує від природи?
– Який зв’язок існує між живою і неживою природою?
– Чим ми вже сьогодні можемо допомогти природі?
Н. В. Діптан,
А. А. Назаренко

Урок 4
Тема. Екскурсія в природу. Знайомство з об’єктами живої і неживої природи.
Мета: закріпити поняття про живу і неживу природу; розвивати вміння порівнювати, зіставляти об’єкти; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.
Підготовка вчителя до екскурсії. Екскурсія проводиться на території школи або в парку. Учитель завчасно вивчає, які сааме об’єкти живої і неживої природи розташовані на місці проведення екскурсії.
Хід екскурсії
I. Організація класу
Бесіда про правила поведінки під час екскурсії. Дорога до місця екскурсії.
II. Проведення екскурсії
1. Бесіда
– Що таке природа?
– Подивіться навколо себе. Які об’єкти природи нас оточують?
– На уроці ми довідалися, що природа буває жива і нежива. Назвіть предмети, які належать до живої природи; до неживої.
– Чим жива природа відрізняється від неживої?
2. Практичне завдання
– Поспостерігайте за об’єктами живої природи – комахами, птахами.
Як вони поводяться, що роблять, чим харчуються?
Після виконання завдання вчитель підводить учнів до висновку, що всі живі
істоти харчуються, рухаються; уточнює, що діти знають про харчування рослин.
Так само актуалізуються знання учнів про здатність живого до росту.
Рослини, як і тварини, – живі, тому що вони харчуються, ростуть.
Узагальнюючи відповіді, слід зазначити, що істотною ознакою всього живого є

26 те, що воно народжується, харчується, дихає, росте, розвивається й умирає.
Нежива природа цих властивостей не має.
3. Дидактична гра «Живе – неживе»
Учні об’єднуються у дві команди, призначається ведучий, що називає різні об’єкти. Якщо називається живий об’єкт, діти підстрибують, а якщо неживий – присідають. Той, хто помиляється, виходить із гри. Перемагає команда, у якій залишається більше учасників.
4. Творче завдання
Учитель пропонує дітям скласти образний опис саду, неба, дерев, квітів тощо. Педагог починає опис, а діти по черзі додають свої речення. Наприклад:
«Небо сьогодні як величезний океан, а хмари на ньому – білі острови...» Діти продовжують фантазувати на цю тему.
IІI. Підведення підсумків екскурсії
Підсумкова бесіда.
У кого в гостях ми сьогодні побували?
– Що таке природа?
– На які дві групи поділяються природні об’єкти?
– Чим нежива природа відрізняється від живої?
– Що належить до неживої природи, а що – до живої? Наведіть приклади.
– Який зв’язок існує між об’єктами живої і неживої природи?
– Чим рослини відрізняються від тварин?
– Які ознаки осені ми спостерігали сьогодні в природі?
– Чим ви милувалися під час спостережень?
– Що вам найбільше сподобалося в нашій екскурсії?
– Як треба ставитися до природи?

Н.А. Попович

Урок-екскурсія 5
Тема. Ознайомлення з тілами неживої та живої природи.
Ключові компетентності:

вміння вчитися:
навчально-організаційні: співпрацює в парі;
загальномовленнєві: зв’язно (трьома-чотирма реченнями) передає почуте, побачене;
загальнопізнавальні: зіставляє групи предметів за однією істотною ознакою, помічає зміни в спостережувальних об’єктах за орієнтирами, вказаними вчителем;

інформаційно-комунікативна: планує створення повідомлення, оптимально поєднуючи для цього різні форми (текст, рисунок, фото тощо) представлення інформації;

загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки у природі;

27

громадянська: прагне бути культурним у спілкуванні, поводженні з однокласниками та іншими людьми;

здоров’язбережувальна: дбає про збереження та зміцнення свого здоров’я та безпеку під час екскурсії;

соціальна: підтримує чистоту відвідуваних місць.
Предметні компетентності
(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
– пригадує назви об’єктів (тіл) живої (неживої) природи.
Середній рівень:
– розпізнає об’єкти (тіла) живої та неживої природи у довкіллі.
Достатній рівень:
– спостерігає в групі за об’єктами живої та неживої природи під час екскурсії;
– дотримується правил поведінки під час екскурсії.
Високий рівень:
– узагальнює результати спостережень у вигляді певного освітнього продукту;
– висловлює оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.
План уроку-екскурсії

1.
Створення груп для виконання спостережень під час екскурсії.
(Додаток 1.)
2.
Постановка завдання для виконання кожною групою під час екскурсії та після її завершення. (Додаток 2.)
3.
Проведення інструктажу з техніки безпеки перед початком екскурсії.
4.
Виконання учнями поставленого завдання.
5.
Аналіз та узагальнення результатів спостережень за об’єктами живої або неживої природи.
6.
Виготовлення та презентація освітнього продукту за результатами спостережень.
7.
Висловлення оцінних суджень про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.

Додаток 1.
Групи учитель створює за назвами об’єктів (тіл) живої або неживої природи: дерева, трав’янисті рослини, тварини, каміння, Сонце, небо. Для цього можна використати малюнки (фотографії) із зображенням цих об’єктів. Підібрані малюнки розрізаються на стільки частин, скільки буде учасників у групі. Учні об’єднуються у групи, утворивши цілісний малюнок (фотографію).

28
Додаток 2
Завдання для виконання кожною групою під час екскурсії:
1)
розпізнайте у довкіллі об’єкти (тіла) живої (неживої) природи, за якими ви будете спостерігати;
2)
пригадайте назву того об’єкта природи, за яким ви спостерігаєте;
3)
подивіться на цей об’єкт, огляньте його, поспостерігайте за ним (якщо це можливо) тощо;
4)
узагальніть побачене;
5)
прийміть рішення, як ви будете презентувати результати свого спостереження (вірш, малюнок, казка, розповідь, фотоколаж тощо);
6)
створіть відповідний освітній продукт, презентуйте його;
7)
висловіть оцінні судження про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.
Н. В. Діптан,
А. А. Назаренко
Урок 6
Тема. Як людина пізнає світ.
Мета: дати поняття про органи, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ; продовжувати розвивати зацікавленість процесом пізнання себе та своїх можливостей; виховувати дбайливе ставлення до органів чуття.
Обладнання: таблиця або ілюстрації із зображенням органів чуття; сюжетні малюнки про те, як людина користується своїми органами чуття; вода, одноразові стаканчики та ложечки, предмети для проведення дослідів.

Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань
Бесіда.
Демонстрація закритої коробки, у якій лежить якийсь предмет, наприклад яблуко.
– Спробуйте відповісти на мої запитання й відгадати, який предмет лежить у мене в коробці.
– Цей предмет легкий чи важкий?
– Якого він кольору?
– Чи має цей предмет запах?
– Він твердий чи м’який?
– Великий чи маленький?
– Теплий чи холодний?
– Який він на смак?
– Чому ви не змогли відповісти на жодне з моїх запитань?
– Що потрібно зробити, щоб відповісти на ці запитання?
II. Повідомлення теми та мети уроку
Що ж допоможе нам дізнатися про ознаки предмета, який лежить у коробці?
Виявляється, у нас є помічники – органи чуття. Це очі, вуха, ніс, язик і шкіра.

29
Загалом їх п’ять, і сьогодні на уроці ми дізнаємося, як ці помічники допомагають нам пізнавати світ.
III. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
1. Розповідь учителя з елементами бесіди й опорою на наочність
Своє знайомство з навколишнім світом людина здійснює за допомогою органів чуття. Це вони допомагають нам повніше й точніше дізнатися про те, що нас оточує.
(На дошці вивішується таблиця, що буде відкриватися в процесі проведення практичної роботи).
Зір (бачу)
Дотик (торкаю)
Смак (відчуваю)
Слух (чую)
Нюх (нюхаю)
Органи чуття
– Розгляньте таблицю. За допомогою якого органу ми бачимо різні предмети, розрізняємо кольори?
– За допомогою якого органу можна відрізнити спів солов’я від крику ворони?
– Який орган допоможе нам відрізнити запах черемхи від запаху бузку?
– За допомогою якого органу ми відрізняємо солодку їжу від гіркої?
– Якими органами чуття ми відчуваємо тепло, холод, дотик якогось предмета?
– Зробіть висновок. Яке значення мають для нас органи чуття?
2. Практична робота
– Давайте за допомогою нескладних дослідів дізнаємося, як працюють наші органи чуття.

Дослід 1
Учитель пропонує відгадати, який фрукт лежить у коробці. Для цього діти ставлять запитання про його зовнішній вигляд.
– Як ви змогли вгадати, який фрукт лежав у коробці, адже ви його не бачили?
– Отже, ви раніше бачили цей фрукт, тому за його ознаками легко його впізнали. Який орган чуття допомагає нам бачити предмет і потім легко відтворити його образ?
З усіх органів чуття саме очі можуть найбільше розповісти нам про світ.
Орган зору – очі – допомагають нам розрізняти колір предметів, їх розміри, форму, дізнаватися, далеко предмет чи близько, рухається чи ні. Завдяки зору ми читаємо книги, дивимося телепередачі, милуємося красою світу, що нас оточує. Недарма очі називають вікнами у світ.



30
Дослід 2
Учитель пропонує дітям заплющити очі й спробувати визначити, який іще предмет лежить у коробці. Коли діти заплющать очі, учитель дзвонить у дзвіночок.
– Який предмет був у мене в руках?
– Як ви дізналися, адже ваші очі були заплющені, і ви його не бачили?
– Який орган допоміг вам визначити, що це за предмет?
Вуха – орган слуху. За допомогою вух людина чує всі звуки, що ними сповнений світ. Особливо важливо для нас чути мовлення інших людей. Адже за допомогою слів ми передаємо одне одному свої думки, знання, важливу
інформацію. Чудові звуки природи, музики теж дуже потрібні нам. Ці звуки – частина краси, що нас оточує.
Дослід 3
Для проведення цього досліду необхідно заздалегідь підготувати воду, склянки та ложечки.
Учитель викликає до свого столу учня й пропонує йому визначити, що міститься в баночках, які стоять на столі. (У банках – цукрова пудра, дрібна сіль «Екстра» і борошно). Учень має за зовнішнім виглядом визначити, що це за порошки.
– Чому очі не можуть допомогти нам визначити, що це за порошки?
– Чи зможуть це зробити вуха? Чому?
– Подумайте, який орган чуття допоможе нам виконати цю роботу.
– За допомогою якого органу ми змогли розібратися, де сіль, де цукор і де борошно?
Язик – орган смаку. Саме завдяки йому людина розрізняє смак їжі.
Дослід 4
Для проведення цього досліду можна викликати до дошки трьох учнів.
Учитель зав’язує їм очі й просить тримати руки за спиною. Потім до облич дітей учитель підносить предмети, а учні мають здогадатися, які саме.
По черзі кожному з трьох учнів підносяться розрізаний огірок, апельсин, шматочок дині або відкриті парфуми. Можна вибрати й інші предмети, які мають виразні запахи, що їх легко впізнати дітям.
– За допомогою чого ви впізнали предмети?
Ніс – орган нюху. Нюх – це здатність людини відчувати запахи.
Багато приємних запахів радують нас: запах квітів, хвойного лісу. Деякі запахи ніби попереджають нас про небезпеку. Наприклад, про витік газу з газової плити або про те, що їжа зіпсована і вживати її не можна. І навпаки, приємний запах їжі викликає апетит.
Дослід 5
Учитель показує коробочки й говорить, що там залишилося ще кілька предметів. Це іграшки. Учитель викликає кількох учнів і просить їх по черзі витягти з коробки іграшку. Попередньо дітям зав’язують очі. У бесіді вчитель з’ясовує, як діти впізнали іграшки і який орган їм у цьому допоміг.

31
Це дивовижно! Шкіра, виявляється, може «розповісти» людині про те, що її оточує. Гладенький предмет чи шорсткий, м’який чи твердий?
Це можна визначити на дотик – за допомогою шкіри. Із закритими очима або в темряві можна дізнатися про розміри та форму предмета. Шкіра попереджає нас про небезпеку. Чому, доторкнувшись до гарячого, людина відразу відсмикує руку? Тому що шкіра миттєво подає сигнал: стережися, гаряче! А на морозі вона нам підказує: дуже холодно, можна обморозити пальці!
Здатність людини відчувати доторк, біль, тепло, холод, називається дотиком.
Шкіра – орган дотику. Ось чому так важливо берегти шкіру, не ранити її, уникати опіків і обмороження.
IV. Закріплення й осмислення знань
1. Виконання завдань на с. 4-5 зошита
2. Відгадування загадок
Брат із братом
Через дорогу живуть,
А один одного не бачать. (Очі)
Ось гора, біля гори
Дві глибокі є нори.
В норах цих повітря бродить,
То заходить, то виходить. (Ніс)
Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)
Два скельця, три дужки
На ніс і на вушка. (Окуляри)
– Яке слово зайве? Чому?
– Чи всі органи чуття ми назвали?
V. Узагальнення й систематизація знань
Бесіда
– Назвіть органи чуття, про які сьогодні говорили.
– Як саме вони нам допомагають?
– Як до них потрібно ставитися?
– Як ви дбаєте про свої органи чуття?
VI. Підведення підсумків уроку
– Із чим познайомилися на уроці?
– Про що нове дізналися?
– Які знання стануть вам у пригоді в житті?
Н. В. Діптан,
А. А. Назаренко

Урок 7


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал