Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради





Сторінка3/16
Дата конвертації09.11.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема: Як людина пізнає світ.

32
Мета: формувати поняття про органи чуття людини, з’ясувати призначення органів чуття, дати їм коротку характеристику; розвивати увагу, пізнавальну активність; виховувати бажання рости здоровими.
Обладнання: зображення органів чуття людини; сюжетні малюнки про те, як людина користується своїми органами чуття.
Хід уроку
I. Повторення вивченого матеріалу
1. Фронтальне усне опитування
– Яку тему вивчали на попередньому уроці?
– Що таке природа?
– Наведіть приклади природних об’єктів.
– У які дві групи можна об’єднати природні об’єкти?
– Наведіть приклади об’єктів живої природи; неживої.
– Відгадайте загадки.
Хоч не шию я ніколи,
Та голок завжди доволі. (Їжак)
Он за лісом красота –
Сходить діжка золота. (Сонце)
– До якої природи належать їжак і сонечко? Як ви це визначили?
– Чим жива природа відрізняється від неживої?
– Поясніть твердження: «Жива природа пов’язана з неживою».
– До якої природи належить людина? Доведіть це.
2. Індивідуальне усне опитування
Під час фронтального опитування два учні біля дошки групують предметні малюнки із зображенням об’єктів живої і неживої природи. При перевірці діти обґрунтовують свій вибір, доводячи, чому конкретний приклад був віднесений до певної групи.
II. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми й мети уроку
1. Вступне слово вчителя
Природа повсякчас дивує нас своїми творіннями. І, напевно, найбільш складний і дивний її витвір – це людина. Як і живі істоти, вона дихає, харчується, росте, розвивається, у неї народжуються діти. А тому людям, як і тваринам, необхідні повітря, вода, їжа, тепло. І все таки людина відрізняється від тварин. Відмінність ця величезна. Людина мислить, має мовлення, трудиться. Завдяки цьому вона створила особливий світ – сучасні міста, дороги, машини, телефони, телевізори, комп’ютери й багато інших потрібних і корисних речей. Людина вивчає природу, розкриває все нові й нові її загадки.
Сприймати навколишній світ допомагають людині органи чуття.
Сьогодні на нашому уроці ми довідаємося про те, як і чим людина сприймає навколишній світ. Ви познайомитеся з деякими дуже важливими правилами, без яких у житті ніяк не можна обійтися. Але спочатку спробуємо відповісти на декілька запитань.

33
2. Бесіда.
– За допомогою чого ми бачимо, що відбувається навколо нас? (Учитель вивішує на дошку малюнок із зображенням ока.)
– Закрийте очі й прислухайтеся. (Учитель може постукати пальцями по столу, пошурхотіти сторінками підручника або тихо включити музику.)
– Які звуки ви почули? Що допомогло нам почути ці звуки? (Вивішується зображення вуха.)
– Що допомагає нам відчути запах ароматних пиріжків зі шкільної їдальні?
(Вивішується зображення носа.)
– Що допомагає відрізнити солодку їжу від гіркої, кислу від солоної?
(Вивішується зображення язика.)
– Як довідатися, колючі чи м’які голочки в ялини, холодна чи тепла бурулька? (Вивішується зображення руки.)
– Зробіть висновок: що допомагає людині сприймати навколишній світ?
III. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
Своє знайомство з навколишнім світом ми здійснюємо за допомогою органів чуття. Їх у кожної людини п’ять. Це – очі, вуха, ніс, язик і шкіра.
На дошці формується схема:
Зір (бачу)
Дотик (торкаю)
Смак (відчуваю)
Слух (чую)
Нюх (нюхаю)
Органи чуття
Учитель прочитує чітко кожне слово, уточнює, чи всі слова зрозумілі, пояснює значення незрозумілих слів.
– Використовуючи цю схему, розкажіть, як органи чуття допомагають нам сприймати навколишній світ.
IV. Закріплення й осмислення знань
1. Дидактичні ігри
«Зірке око»
На дошці вивішуються два малюнки із зображенням предметів, що мають кілька незначних відмінностей. Протягом певного часу діти мають знайти й назвати ці відмінності.
Цю гру можна провести як роботу в парах. Для цього необхідно заздалегідь заготовити малюнки для кожної пари.
«Гострий слух»
Діти слухають аудіозапис заздалегідь дібраних звуків (стукіт дятла, шум моря, шерех паперу й т. ін.), визначають ці звуки. Цю гру можна трохи змінити, запропонувавши дітям упізнати з голосу одного з однокласників.



34
«Упізнай за смаком»
Викликаним до дошки дітям зав’язують очі й пропонують за смаком визначити продукт або смак продукту. Наприклад: лимон, цукерка, хліб, солоний горішок тощо.
«Спритні руки»
Із зав’язаними очами діти мають визначити на дотик, який предмет потрапив до них у руки. Назвати ознаки цього предмета (гладкий, жорсткий, м’який, твердий, теплий, холодний тощо).
«Чутливий носик»
Із зав’язаними очами діти за запахом визначають предмет і називають його. Наприклад: апельсин, шоколад, парфуми, кава тощо.
2. Бесіда
– Які органи допомогли нам правильно виконати завдання під час
ігор?
– Чим людина відчуває запах? Як називається цей орган?
– Чим людина визначає смак? Як називається цей орган?
– Яким органом ми бачимо? Що належить до органу зору?
– Чим ми на дотик визначали предмети? Як називається орган дотику?
V. Узагальнення й систематизація знань
1. Слухання вірша С. Я. Маршака
Одна у нас є голова,
А ока два
І вуха два,
И скроні дві, і дві щоки,
И дві ноги, і дві руки.
Зате один і ніс, і рот.
А от якби все навпаки –
Одна нога, одна рука,
І два роти та язики –
Тоді б ми тільки й знали,
Що їли й розмовляли.
2. Бесіда
– Чому вірш викликає посмішку?
– Хотіли б ви, щоб так було насправді?
– Про які органи чуття говориться у вірші?
– Яку роботу вони виконують?
– Як потрібно ставитися до своїх органів чуття?
– Чому про них треба піклуватися?
– Розкажіть, як ви піклуєтеся про свої оченята, носики, вушка.
– Як піклуєтеся про язичок і шкіру?
3. Виконання завдання на с. 4 зошита
– Розгляньте малюнок. Де перебувають діти?
– Що вони роблять?

35
– Діти спостерігають за навколишнім світом. Які органи їм у цьому допомагають?
– Розкажіть, яку роботу виконує кожний орган.
– Скільки органів чуття має людина? Назвіть їх.
VI. Підведення підсумків уроку
Підсумкова бесіда.
– Із чим познайомилися сьогодні на уроці?
– Що належить до органів чуття?
– Для чого потрібні органи чуття?
– Як треба піклуватися про органи чуття?
– Що корисного для себе довідалися на уроці?
Н. В. Діптан,
А. А. Назаренко

Урок 8
Тема. Чим ми бачимо.
Мета: продовжити знайомство з органами чуття, розширювати й уточнювати уявлення учнів про органи зору; розвивати зацікавленість учнів процесом пізнання себе, своїх можливостей; виховувати дбайливе ставлення до очей.
Обладнання: плакат «Бережи зір!»; коробка, невеликий предмет (іграшка, фрукт тощо); маленькі дзеркальця; фігурки для гри на увагу, лист паперу для кожного учня.
Хід уроку
I. Організація класу. Повторення й закріплення вивченого матеріалу
1. Фронтальне усне опитування
– Яку тему вивчали на попередньому уроці?
– Що належить до органів чуття?
2. Розгадування кросворда
1. Мов два вогники горять,
Все побачити хотять.
Карі, сині, голубі –
І як зірочки ясні.
2. Що працює, коли ми говоримо,
і відпочиває, коли мовчимо?
3. Ось гора, біля гори
Дві глибокії нори.
В норах цих повітря бродить,
То заходить, то виходить.
1 о ч і
2 я з и к
3 н і с

36

II. Актуалізація опорних знань
Бесіда з метою виявлення практичного досвіду за новою темою.
– Про які органи чуття говорилося в загадках?
– Скільки всього органів чуття у людини?
– Які органи не згадувалися у загадках?
– Яку роботу в організмі людини виконують органи чуття?
– Чому треба піклуватися про здоров’я свого організму?
– Як треба піклуватися про органи чуття?
III. Мотивація навчальної діяльності
Установка на увагу.
Учитель демонструє закриту коробку, у якій лежить який-небудь предмет, наприклад яблуко.
– У коробці лежить фрукт. Спробуйте відповісти на мої запитання.
– Якого він кольору?
– Маленький він чи великий?
– Довгастий він чи круглий?
– Чому ви не змогли відповісти на мої запитання?
– Який з органів чуття допомагає нам побачити предмет?
Учитель вивішує на дошці зображення ока й слова так, щоб вийшла схема.
– зір – бачу
IV. Повідомлення теми й мети уроку
Сьогодні ми ближче познайомимося з органом зору – очами. Навчимося правильно й дбайливо ставитися до своїх оченят.
V. Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу
1. Розповідь учителя
Найбільше відомостей про навколишній світ ми одержуємо за допомогою зору. Він допомагає розрізняти колір предметів, їх розміри, форму, дізнаватися, далеко чи близько вони перебувають, рухаються чи ні. Завдяки зору ми читаємо книги, дивимося телепередачі, милуємося красою навколишнього світу.
Недарма очі називають вікнами у світ.
2. Практична робота
– Візьміть дзеркальця, які лежать у вас на партах. Розгляньте свої оченята.
– Які вони? Опишіть свої очі.
– Подивіться в очі своєму сусідові по парті. Розкажіть йому про його очі.
3. Творче завдання
Намалюйте свої очі.
4. Бесіда з використанням наочності
– Подумайте: чому очі називають віконцями у світ?
– Що сьогодні бачили ваші оченята?
– Для чого людині потрібні очі?
– Які знання про навколишній світ можна одержати за допомогою зору?

37
– Давайте заглянемо в коробку й дізнаємося, який же предмет там перебуває.
(Учитель відкриває коробку й виймає яблуко.)
– Що це за предмет? Розкажіть про нього. Опишіть його.
– Що допомогли визначити ваші очі крім того, що це яблуко? (Розмір, колір,
форму.)
Далі вчитель демонструє великий сюжетний малюнок.
– Розгляньте малюнок. Розкажіть, що ви на ньому побачили.
– Назвіть більші за розміром предмети, а потім маленькі.
– Назвіть предмети круглої форми, чотирикутні, вузькі, широкі.
– Назвіть предмети, які можуть рухатися.
– Назвіть предмети, розташовані на відстані, а потім ті, які перебувають близько.
– А тепер закрийте очі. Чи можете ви побачити малюнок?
– Щоб наші оченята були зіркими й добре бачили, давайте зробимо зарядку для очей.
5. Зарядка для очей
Ви все розглядали, за всім слідкували,
І очі, малята, втомлятися стали.
Їм слід відпочити. Тож зробим зарядку.
Сідайте зручніше – й усе по порядку:
Очі закрили.
Ви бачили ніч?
Відкрили! Закрили!
Ще раз повторили.
Тепер подивіться то вправо, то вліво,
То вгору, то вниз.
Ще раз повторімо.
Дивіться, за вікнами – неба блакить.
А гляньте, на носі комар не сидить?
І знову очима то вправо, то вліво.
Усі відпочили?
Берімось за діло.
– Сподобалася зарядка для очей?
– Для чого потрібно тренувати очі?
VI. Закріплення й осмислення знань
1. Робота з підручником
2. Виконання завдання 2 на с. 5 зошита
– Розгляньте малюнки в зошиті. Назвіть предмети, які на них зображені.
VIІ. Підсумок уроку





38
Т.Г.Гільберт,
Т.В.Сак
Урок 9
Тема. Спостереження та досліди. Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.
Мета: ознайомити з поняттями «спостереження» і «дослід»; з’ясувати відмінності між ними; навчити проводити досліди і спостереження за планом.
Обладнання: гілочки або шишки сосни і ялини; миска з водою, кольоровий папір, три банки: дві півлітрові, одна літрова, два сирих яйця, сіль, вода; прилади для дослідів (на вибір учителя), магніт.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація знань, умінь і навичок

Чи на всі запитання можна знайти відповідь у книжках?
На деякі запитання можна відповісти самостійно. Для цього необхідно провести дослід або спостереження.
III. Формування нових знань, умінь і навичок
1.Бесіда на основі спостережень
– Порівняйте гілочки (шишки) сосни і ялини. Чим вони відрізняються
(довжина хвої, розміщення її на стеблі, запах тощо).
2.Демонстрація приладів, які допомагають досліджувати природу
3.Виконання дослідів.
Досліди (с. 11) демонструє вчитель або вчитель називає дії, а учні виконують їх.
4. Дослід «Квіти лотоса»
Учитель вирізає з кольорового паперу квіти з довгими пелюстками. За допомогою олівця закручує пелюстки до центру.
– А тепер опустимо різнокольорові лотоси на воду, налиту в миску. Що ви бачите? На ваших очах пелюстки квітів починають розпускатися. Це відбувається тому, що папір намокає, стає поступово важчим і пелюстки розкриваються.
5. Робота з підручником(с. 10).
6. Виконання завдання разом з дорослими (с. 11)
Фізкультхвилинка
ІV. Закріплення вивченого
Виконання завдань 1, 2 у зошиті (с. 6).
V. Підсумок уроку
– Чим дослід відрізняється від спостереження? (Спостереження
проходить на відстані, без нашого втручання. А дослід ми проводимо самі.)
Які прилади використовують для дослідів?
Додатковий матеріал до уроку

39
Дослід «Підводний човен»
Візьміть 3 банки: дві півлітрові і одну літрову. Одну банку наповніть чистою водою і опустіть у неї сире яйце. Воно потоне. У другу банку налийте міцний розчин кухонної солі (2 столові ложки на 0,5 л води). Опустіть туди друге яйце
– воно буде плавати. Це пояснюється тим, що солона вода важча, тому й плавати в морі легше, ніж у річці. А тепер покладіть на дно літрової банки яйце. Підливаючи по черзі воду з обох маленьких банок, можна отримати такий розчин, в якому яйце не буде ні спливати, ні тонути. Воно буде триматися посеред розчину.

Т.Г.Гільберт,
Т.В.Сак

Урок 10
Тема. Дослідження частин тіл.
Мета: ознайомити дітей зі збільшувальним приладом (лупою), його будовою, розкрити значення лупи у вивченні природи; розвивати навички користування лупою при проведенні досліджень; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення природи.
Обладнання: таблиця «Збільшувальні прилади», мікроскоп, лупи, яблуко
(апельсин, помідор), ніж, листя, камінці, серветки.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація знань, умінь і навичок

Назвіть природні тіла. Наведіть приклади рукотворних тіл. Чому їх так називають? Як ви думаєте, яких тіл більше: природних чи рукотворних?
III. Формування нових знань, умінь і навичок.
1. Проблемне запитання

За допомогою чого людина вивчає природу?
2.Розповідь учителя про те, що, крім органів чуття, людині допомагають
пізнати світ природи і збільшувальні прилади (мікроскоп, лупа, телескоп
тощо).
3.Демонстрація збільшувальних приладів або їх зображень
4.Робота з підручником (с. 14) (Діти розповідають, що зображено на
малюнках.)
5.Ознайомлення з будовою лупи (с. 14)

Лупа найпростіший збільшувальний прилад. Основна її складова це збільшувальне скло, укладене в оправу. Лупа збільшує предмет від двох до двадцяти п’яти разів.

Користуватися лупою дуже просто: тримаючи за рукоятку, наближають її на таку відстань до тіла, за якої видимість стає найбільш чіткою.
6. Діти знаходять на фото (с. 15) камінчики, зображення яких збільшено за

40
допомогою лупи
7.Практична робота
Розглядання за допомогою лупи тіл живої природи: яблука, апельсина, помідора (у розрізі), шкіри рук, листя тощо і неживої природи: камінців.
Завдання пропонується проводити в групах.
8.Робота в парі (с. 15)
9.Фізкультхвилинка
ІV. Закріплення вивченого

За допомогою яких збільшувальних приладів вивчають маленькі тіла або дрібні частини тіл? З чого складається лупа? Що ми можемо дослідити за допомогою лупи?
V. Підсумок уроку
– Про що дізналися на уроці? Чого навчилися?
Учитель оцінює роботу учнів на уроці

І. Є.Оголюк

Урок 11
Тема. Природні і рукотворні тіла.
Мета: продовжити формувати поняття «природа» і природні тіла, ввести поняття «рукотворні тіла», закріплювати навички групувати об’єкти неживої та живої природи, рукотворні тіла за суттєвими ознаками; розвивати мислення, пам’ять, спостережливість; виховувати любов до природи, шанобливе ставлення до продуктів людської праці.
Обладнання: малюнки із зображенням тіл живої та неживої природи, рукотворних об’єктів, м’яч, зразки речей зроблених руками людей.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організація класу
1.

Створення емоційного настрою
Пролунав уже дзвінок,
Починається урок!
Працюймо наполегливо,
Швидко, старанно,
Щоб жодна хвилинка не
Втратилась марно.
Щоб урок минув цікаво,
Беремося ми до справи.
Бажаю вам гарного настрою і успіхів!
2.

Повідомлення синоптиків «Вас вітає гідрометцентр»

Яка пора року?

Який місяць?

41

Яке число?

Тепло чи холодно?

Який стан неба?

Чи були протягом дня опади?
ІІ. Актуалізація знань учнів
1.

Гра «Хто більше»
Учні розподіляються на дві команди. Одна команда називає тіла живої природи , а інша неживої природи (по черзі). За кожну правильну відповідь команда отримує один бал. Перемагає та команда, яка набере найбільше балів.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Загадки:
Хоч мала сама на зріст,
Та пухнастий має хвіст.
Як намисто, оченята.
Хто це? Спробуйте відгадати. (Білка)
Вдень у небі гуляє,
А ввечері на землю сідає.(Сонце)
Є у мене помічник,
Справжнє диво, чарівник.
Де що робиться він знає
І мене повідомляє,
І розкаже, і покаже…
Як він зветься хто нам скаже?(Телевізор)

На які групи поділяються тіла природи?

Яке із слів належить до тіл живої природи? Чому?

Яке слово належить до тіл неживої природи? Чому?

До якої групи належить слово «телевізор»? (Зроблений руками людини)

Сьогодні ми закріпимо ваші знання про природні тіла та познайомимось з рукотворними об’єктами.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.

Ознайомлення з природними та рукотворними об’єктами

Що таке природа? Погляньте у вікно. Що ви там бачите?

Ліс, річка, небо, повітря, вода, дощ, сніг, птахи, звірі, рослини – все це природа.
Подивись, мій милий друг,
Що знаходиться навкруг?
Небо ясно-голубе,
Сонце світить золоте,
Вітер листям грає,
Хмарка в небі пропливає.
Поле, річка і трава,

42
Вітер в полі повіва,
Птахи, звірі і ліси,
Грім, тумани, світ краси,
Людина і погода –
Усе навкруг …(Природа)

Не належить до природи лише те що зроблене руками людини.

На які дві групи ми можемо розподілити предмети, що оточують нас?

Природні об’єкти існують незалежно від людини. Це людина, тварини, рослини , сонце, хмари, гори,річки.

До рукотворних об’єктів належать об’єкти створені розумом і працею людини. Це будинок, транспорт, побутові прилади, одяг.
2.

Робота з підручником
3.

Гра «З чого виготовлені ці предмети?»
Вчитель разом з учнями з’ясовують походження предметів, зображення яких
є на дошці.
4.

Гра «Ланцюжок»
Учні по черзі називають рукотворні об’єкти.
Фізкультхвилинка
V. Узагальнення та систематизація знань учнів
1. Виконання завдань в зошиті
2. Гра «Що зайве? Чому?»

Небо, Місяць, вода, зорі, карта, пісок.

Дуб, камінь, Сонце, повітря.

Вітер, дощ, веселка, річка, білка.

Вовк, лисиця, лікар, чашка, комар.
3. Робота в парі
Назвіть і розподіліть предмети, зображені на малюнку, на дві групи.
4.Робота в групах
Гра «Збери слово»
Учні об’єднуються в групи та з окремих слів складають речення.

Берегти, природу, потрібно.

Людей, працю, шануй.

Чому потрібно берегти природу та шанувати працю людей?
VІ. Підсумок уроку
Вправа «Мікрофон»

На які дві групи можна розподілити предмети, що оточують нас?

Що таке природні об’єкти?

Наведіть приклади.

Що таке рукотворні об’єкти?

Наведіть приклади.

Як треба ставитись до речей зроблених людиною?

43
Н.А. Попович

Урок 12
Тема. Живі організми, їхні ознаки.
Ключові компетентності:

вміння вчитися:
навчально-організаційні: включається в роботу відразу після вказівки вчителя; практично розрізняє основні елементи навчальної книжки; співпрацює в парі;
загальномовленнєві: говорить в повільному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на запитання за відомою моделлю; з повагою звертається до вчителя, учнів;
загальнопізнавальні: виділяє в предметах певні ознаки;

інформаційно-комунікативна: будує усне монологічне висловлювання; бере участь в дискусії;

загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці; з повагою ставиться до думки інших;

здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм на уроці;

громадянська: усвідомлює необхідність дбайливого ставлення до природи;

соціальна: співпрацює з іншими дітьми; підтримує чистоту в класі та своєму робочому місці.
Предметні компетентності
(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
Початковий рівень:
знає ознаки живих організмів;

впізнає серед тверджень ознаки живих організмів.
Середній рівень:
розпізнає об’єкти живої природи за їх ознаками
Достатній рівень:
відтворює в інших видах діяльності природознавчі знання.
Високий рівень:
порівнює об’єкти живої і неживої природи.

План уроку
1. Читання вчителем вірша Н. Красоткіної «Придивіться, діти».
Повідомлення теми уроку (Додаток 1).
2. Розповідь вчителя про ознаки живих організмів (Додаток 2).
3. Впізнає серед тверджень ознаки живих організмів. Ігрова ситуація «Так чи ні» (Додаток 3).
4. Порівняння об’єктів живої і неживої природи. Інтерактивна вправа
«Мозковий штурм» (Додаток 4).

44 5. Розпізнання об’єктів живої природи за їх ознаками. Ігрова ситуація
«Впізнай мене» (Додаток 5)
6. Підведення підсумків уроку вчителем.
Додаток 1

Послухайте вірш Н.Красоткіної та спробуйте визначити тему уроку:

Придивіться, діти
Рано-вранці в росах квіти,
Вмите сонце вгорі пливе.
Придивіться до квітів, діти,
Скільки радості там живе!
Скільки творчості в світі цьому!
Все це створене – в світі жить!
Порадійте всьому живому
І всім серденьком полюбіть!
Тема нашого уроку: «Живі організми, їхні ознаки»
Додаток 2
Розповідь вчителя про ознаки живих організмів
(Учитель вивішує на дошці малюнок зайця.)

Для того, щоб зрозуміти, які ознаки мають живі організми, послухайте розповідь про зайця (за І.Грущинською).
Погляньте на зайця. Вуха у нього довгі і повертаються в різні боки, тому зайці можуть почути найменший звук. Лапи у зайців довгі і треновані, тому вони добре бігають. (Рух)
Після бігу зайці дихають часто-часто. (Дихання)
Живляться зайці рослинами. Влітку ласують соковитою зеленню, а взимку пожухлою травою або корою дерев. (Живлення)
Двічі або тричі на рік у зайців з’являються маленькі зайченятка. Вони смокчуть мамине молочко і невдовзі стають дорослими зайцями.
(Розмноження, ріст і розвиток.)
Отже, зайці рухаються, дихають, живляться, розмножуються, ростуть і розвиваються. Ці ознаки притаманні всім живим організмам.
Додаток 3
Впізнання серед тверджень ознак живих організмів
Ігрова ситуація «Так чи ні»
Якщо вислів, який читає вчитель, правиьний, діти повинні сказати «так», якщо неправильний, то – «ні».

Усім живим організмам потрібно харчуватись. (Так.)

Усі живі організми ростуть та розвиваються. (Так.)

45

Каміння, ґрунт, вода – живі організми. (Ні.)

Тварини розмножуються, отже, тварини – живі організми. (Так.)

Сонце не вмирає, отже, сонце – живий організм. (Ні.)

Комашка рухається, отже, вона – живий організм. (Так.)
Додаток 4
Порівняння об’єктів живої та неживої природи з опорою на знання
ознак живих організмів
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»
Вчитель пропонує учням роздивитись малюнки об’єктів живої та неживої природи, які знаходяться на дошці, та порівняти об’єкти живої та неживої природи, опираючись на знання ознак живих організмів. На звершення можна обговорити ознаки живих організмів.
Додаток 5
Розпізнання об’єктів живої природи за їх ознаками
Ігрова ситуація «Впізнай мене»
Перший гравець розповідає про якийсь об'єкт живої природи, але не називає його. Інші гравці відгадують, який об’єкт живої природи мав на увазі перший гравець. Наприклад: «Вона маленька, сіренька, а хвостик як шило».
Може бути інший варіант гри. Перший гравець загадує об’єкт живої природи.
Інші гравці задають йому запитання, але тільки такі, на які можна відповісти або «так», або «ні», та відгадують, який об’єкт живої природи мав на увазі перший гравець.
Н.А. Попович

Урок 13


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал