Комунальний вищий навчальний заклад «херсонська академія неперервної освіти» херсонської обласної ради





Сторінка1/22
Дата конвертації08.11.2016
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Кафедра теорії і методики дошкільного виховання та початкового навчання






Розробки конспектів уроків з навчального предмета
«Природознавство» для 2 класу







Херсон
2014
Розробки конспектів уроків з навчального предмета Природознавство для 2 класу / за заг. ред. О.В.Стребної, А.О.Соценко. – Херсон КВНЗ Херсонська академія неперервної освіти. – 2013. – с. 296.


Упорядники: обласна творча група вчителів початкових класів.


Рецензенти:
Туркот ТІ. –
канд. пед. н, доцент кафедри теорії і методики дошкільного виховання та початкового навчання Комунального вищого навчального закладу Херсонська академія неперервної освіти»;
Клюєва Т.М. – завідувач науково-методичної
лабораторії початкового навчання Комунального вищого навчального закладу Херсонська академія неперервної освіти.

Цей збірник практичних матеріалів містить розробки уроків природознавства у 2 класі, складені відповідно до нової (2011 р) програми. Різноманітний навчальний матеріал допоможе вчителеві зацікавити дітей предметом, прищепити любов до природи, розвинути дослідницькі вміння. У ньому пропонуються ігрові завдання, загадки, кросворди, описи дослідів, фізкультхвилинки. Видання призначене для вчителів початкових класів, методистів, студентів вищих педагогічних навчальних закладів.


Матеріали друкуються в авторській редакції.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри дошкільного виховання і початкового навчання (протокол №7 від 02.12.2014 р)



ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………4 Програма Природознавство 1– 4 класи Особливості вивчення природознавства у 2 класі (Т.Г.Гільберг,
Т.В.Сак.) ………………………………………………………………14 3.
Методичні коментарі до програми 4.
Орієнтовне календарно-тематичне планування з курсу Природознавство Конспекти уроків Вступ Тема І. Природа восени Тема ІІ. Природа взимку Тема ІІІ. Природа навесні Тема IV. Природа влітку Тема V. Запитання до природи Використана література Відомості про авторів уроків Члени творчої групи …………………………………….………...….……..294

















4
Вступ


Суспільні пріоритети ХХІ століття потребують особистостей, які володіють уміннями і навичками творчого, самостійного, відповідального виконання завдань, що постають у зв’язку з розвитком навколишніх соціополітичних і соціодуховних процесів. На формування ініціативної і діяльнісної учнівської особистості спрямовані зусилля сучасної початкової школи. Вона ставить собі за стратегічну мету закласти та розвивати як ключові, такі предметні компетентності в особистості учня молодших класів. Така стратегічна мета забезпечує адаптацію учнівської індивідуальності до практичних вимог і викликів життя, включення її у структуру затребуваних професій і видів діяльності, дає змогу їй якісно розв’язувати проблеми шкільного та позашкільного характеру. Серед найважливіших компетентностей особистості учня початкової школи доцільно виділити природознавчу компетентність. Її сформованість дозволяє молодшому школяреві вирішувати широке коло різноманітних пізнавальних та суто прикладних питань, а саме знати і розуміти основні закони та явища, притаманні життю природи, спостерігати затим, що відбувається в оточуючому природному середовищі, робити власні висновки на підставі проведеного спостереження, розвивати власні природознавчі зацікавлення, приймати самостійні рішення, пов’язані з життям навколишньої природи, учитися турботі й дієвій допомозі тому природному ландшафту, що знаходиться навколо. Науковці цілком обґрунтовано стверджують набуті в молодших класах особистісні риси та якості, що тісно пов’язані з пізнанням оточуючого світу, утому числі світу природи, не тільки забезпечують основу подальшого успішного навчання, алей значною мірою зумовлюють майбутню практичну, громадську діяльність сформованої людини. Вивчення предмету Природознавство як нарівні навчальної інформації, такі нарівні практичної, прикладної навчальної роботи активно формує природознавчу компетентність молодшого школяра, що допомагає йому адаптуватися до непростого навколишнього світу, розпочати складний процес визначення із своїм місцем у ньому, а в майбутній перспективі – у разі виборі учнем фаху природознавчого спрямування – цілком може сприяти його професійній самореалізації. Вивчення предмету Природознавство як нарівні навчальної інформації, такі нарівні практичної, прикладної навчальної роботи активно формує природознавчу компетентність молодшого школяра, що допомагає йому адаптуватися до непростого навколишнього світу, розпочати складний процес визначення із своїм місцем у ньому, а в майбутній перспективі – у разі виборі учнем фаху природознавчого спрямування – цілком може сприяти його професійній самореалізації.
Конспекти уроків складено у відповідності до нової програми курсу Природознавство (автори Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак, Д. Д. Біда, К Освіта,
2012 р, нових підручників Природознавство (автор І. В. Грущинська) та

5 Природознавство (автори Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак) для другого классу. Упорядники збірки практичних матеріалів малина меті забезпечити вчителів матеріалами для підготовки до уроків, сприяти впровадженню активних форм навчання, формуванню стійкого інтересу до предмета. Матеріал до кожної теми спрямований на розвиток зацікавленості дітей, їхньої кмітливості, він дає можливість оволодіти різними способами навчальної діяльності, стимулює допитливість та інтерес до пізнання навколишнього середовища. Уміщені в збірнику плани уроків є орієнтовними. Кожний учитель має творчо користуватися порадами, виходячи з конкретних умов, ураховуючи особливості свого класу, а також може змінювати або доповнювати на свій розсуд пропоновані авторами матеріали. Слід зазначити, що кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких умінь школярів у процесі виконання завдань практичного спрямування. Тематика цих завдань також може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу. Відповідно до базового навчального плану на вивчення предмета Природознавство в другоому класі відводяться дві години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 68 годинна рік, із них – 6 годин резерву, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації. Сподіваємося також, що цей збірник стане у пригоді вчителям початкових класів й студентам вищих педагогічних навчальних закладів.


6
1. Програма Природознавство 2 клас
(автори Гільберг Т. Г., Сак Т.В., Біда Д.Д.)
Загальна характеристика навчального предмета
Програма навчального предмета Природознавство розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії. Основна мета навчального предмета Природознавство – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій уставлення до природи. Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі жива – нежива природа, природа
– людина, усвідомлення свого місця у навколишньому світі формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи. Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет Природознавство вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них
18 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.

7 Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета Природознавство визначені такі змістові лінії «Об’єкти природи, «Взаємозв’язки у природі, Земля – планета Сонячної системи, Україна на планеті Земля, Рідний край, Охорона і збереження природи, Методи пізнання природи. Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування. При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті. Такі завдання у програмі мають примітку Запитай у батьків. Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ Запитання до природи. У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності. Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу
Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології)
У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів, власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги. Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням
інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт. Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних

8 завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи. Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблемі застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

Програма
2 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 5 год.)

Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
ВСТУП (4 год.) Явища природи. Вплив Сонця на сезонні явища в природі. Земля, її форма. Глобус – модель Землі. Обертання Землі навколо осі. Доба. Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі. Гномон.
Практична
робота.
Вимірювання довжини тіні від гномона та планування регулярних
(1-2 рази на місяць) спостережень за висотою Сонця опівдні.
Демонстрації:

Зміни довжини тіні предметів у залежності від висоти джерела світла. Зміни пір року на Землі за допомогою телурія; моделювання зміни дня і ночі за допомогою глобуса і джерела світла.
Дослідницький практикум. Як виникає тінь Як можна своєю тінню виміряти висоту дерева

Учень:
має уявлення про
явища природи рухи Землі про причини зміни пір року на Землі вплив Сонця на сезонні змінив природі
наводить
приклади явищ природи, які повторюються
знає призначення гномона тривалість доби, року
вимірює довжину тіні гномона
спостерігає за видимим рухом Сонця на небі.
ТЕМА 1. ПРИРОДА ВОСЕНИ (17 год.)
Осінь. Осінні місяці. Ознаки живої та неживої природи. Планування спостережень за природою восени. Водойми, їх
Учень:
називає
групи птахів за переміщенням відповідно до пір року

9 різноманіття. Водойми свого краю восени. Зміна стану води за нагрівання. Термометр. Випаровування води та конденсація водяної пари. Утворення хмар та випадання дощу. Кругообіг води у природі. Погода та її складові. Спостереження за погодою рідного краю. Народні прикмети передбачення погоди восени. Осінні явища вжитті рослин. Однорічні та багаторічні рослини. Розмноження рослин. Поширення плодів і насіння у природі. Гриби їстівні та отруйні. Правила збирання грибів. Осінні явища вжитті тварин. Комахи восени. Птахи восени. Перелітні і осілі птахи. Звірі восени. Підготовка звірів до зими. Взаємозв’язки між неживою природою, рослинами і тваринами восени. Розпізнавання органів трав’янистих рослин. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів за муляжами, малюнками, фотографіями.
Екскурсія. Спостереження за природою восени.
Творче завдання. Складання казки про осінь.
Демонстрації.
Розширення води під час нагрівання. Модель хмари. Модель кругообігу води. Виявлення води у рослинах та
ґрунті. Вимірювання температури води та повітря.
Практичні роботи.
Визначення показів термометра за малюнками. Вимірювання температури повітря та води.
Міні-проект.
наводить приклади перелітних й осілих птахів своєї місцевості тварин, які змінюють забарвлення хутра які готують запаси кормів які готуються до зимової сплячки однорічних і багаторічних рослин своєї місцевості
називає теплові процеси нагрівання, випаровування, конденсація
пояснює кругообіг води у природі
розрізняє види водойм
називає водойми рідного краю
визначає покази термометра за малюнками
спостерігає
досліди, що демонструють властивості води кругообіг води у природі за допомогою діючої моделі за природою та погодою восени в групі та індивідуально
фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці
знає правила збирання грибів
розпізнає найпоширеніші плоди і насіння рослин своєї місцевості отруйній їстівні гриби своєї місцевості
описує
особливості рослин, поведінку тварин своєї місцевості восени ознаки осені в неживій природі складові погоди красу природи восени та позитивні емоції, які вона викликає
пояснює: значення плодів у розповсюдженні насіння в природі причини відльоту птахів у вирій
перевіряє народні прикмети передбачення погоди восени
спостерігає за погодою свого краю восени
вимірює температуру води та повітря

10 Будьмо знайомі (походження назв рослині тварин. Як готуються до зими бджоли
Дослідницький практикум.

Як зберігати в домашніх умовах плоди та насіння

фіксує результати вимірювання температури
знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах енциклопедіях, довідниках, науково- популярних виданнях) про природу восени, бере участь в обговорені здобутої інформації
обговорює в групі власні спостереження за природою правила поведінки в природі, спрямовані на її збереження
дотримується
інструкцій і правил техніки безпеки під час екскурсій, спостережень, демонстраційних дослідів, вимірювань
презентує творче завдання.
ТЕМА ПРИРОДА ВЗИМКУ (8 год.)
Зима. Ознаки зими в неживій природі Планування спостережень за природою взимку. Замерзання води. Лід. Дослідження замерзання води, властивості льоду (розширення води за замерзання, плавання льоду у воді. Погода взимку зміна температури, хмарність, опади. Ожеледиця, заметіль. Народні прикмети про погоду взимку. Рослини взимку. Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку. Тварини взимку. Птахи і звірі взимку. Турбота людей про тварин взимку.

Екскурсія. Спостереження за природою взимку.
Творче завдання. Складання казки про зиму.
Практична
робота.
Спостереження за формою сніжинок з допомогою лупи.
Дослідницький
практикум.
Чому виникають іній на ґрунті і траві,
Учень:
описує ознаки зими в неживій природі
називає три стани води
характеризує особливості замерзання води властивості льоду
знає правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках;
розпізнає хвойні рослини своєї місцевості зимуючих птахів своєї місцевості
характеризує стан дерев, кущів, трав’янистих рослин взимку лід як один із станів води зміну стану води при замерзанні красу природи взимку та позитивні емоції,
знаходить інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу взимку, обговорює знайдену інформацію
спостерігає за природою взимку

11 паморозь на гілках дерев, бурульки на дахах

в групі та індивідуально за формою сніжинок, інею, паморозі, бурульок
з’ясовує умови виникнення інею, паморозі, бурульок
фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці
обговорює в групі результати спостережень за природою взимку як можна допомогти тваринам
презентує
виконане творче завдання;
перевіряє народні прикмети про погоду взимку
використовує
просте лабораторне обладнання (лупу
дотримується
інструкцій і правил безпеки життєдіяльності під час спостережень, екскурсій
допомагає тваринам взимку(в групі або самостійно.
ТЕМА 3. ПРИРОДА НАВЕСНІ (14 год.)
Весна та її ознаки. Планування спостережень за природою навесні.
Повітря та його властивості. Демонстрації та досліди (повітря існує, займає частину простору, розширюється за нагрівання. Вітер як рух повітря. Погода навесні. Підвищення температури повітря. Відлига. Повінь. Льодохід. Весняні явища вжитті рослин.
Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння.
Ранньоквітучі трав’янисті рослини. Весняні роботи людей нагородах, полях та садах у рідному краї. Змінив житті тварин навесні. Поява комах. Повернення перелітних птахів. Влаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят. Охорона птахів. Весняні змінив житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство.

Екскурсія у весняний ліс (парк).
Учень:
розпізнає ранньоквітучі трав’янисті рослини своєї місцевості
характеризує ознаки неживої природи навесні весняні зміни ужитті рослині тварин весняні роботи людей нагородах, полях та в садах своєї місцевості
характеризує
властивості повітря
спостерігає та виконує деякі досліди, що демонструють властивості повітря
спостерігає за природою навесні в групі та індивідуально за погодою у групах і описує її стан, фіксує результати
фіксує результати вимірювання довжини тіні від гномона у таблиці
пояснює причину виникнення вітру причину прильоту птахів зв’язки у живій та неживій природі навесні

12
Творче завдання. Складання казки провесну.
Практична робота.
Виготовлення екологічної листівки Тиша в лісі.
Міні-проект.
Не зривай первоцвітів.
Дослідницький практикум. Як орієнтуватися у лісі
описує красу природи навесні та позитивні емоції, які вона викликає
прагне оцінювати власний вкладу збереження природи
перевіряє прогнозування погоди за народними прикметами
шукає
інформацію за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях) про природу навесні, бере участь в обговорені здобутої інформації
обговорює в групі результати спостережень за природою навесні заходи щодо охорони тварин первоцвітів; презентує виконане творче завдання.
ТЕМА 4. ПРИРОДА ВЛІТКУ (14 год.)
Літо та його ознаки. Планування спостережень за природою влітку. Жива природа влітку. Рослини лісу. Лікарські рослини лісів. Тварини лісу. Охорона лісу. Правила поведінки у лісі влітку. Рослини і тварини луків. Життя прісних водойм влітку. Діяльність людини в природі. Збереження природи. Червона книга України. Червонокнижні рослини свого краю. Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем.

Екскурсія у будинок природи відділ природи краєзнавчого музею.
Творче завдання. Складання казки про літо.
Міні-проекти.

Квіти в моєму житті. Книга скарг природи.

Лісова аптека.
Дослідницький
практикум.
Сонячний годинник
Учень:
наводить приклади лісових ягід лікарських рослин тварин лісу рослині тварин прибережної зони і водойм;рослин і тварин луків
пояснює зв’язки у живій природі на прикладі луки (лісу, водойми);
описує красу природи навесні та позитивні емоції, які вона викликає
обговорює в групі необхідність і заходи щодо збереження природи;
прагне оцінювати власний вкладу збереження природи
шукає
інформацію за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах енциклопедіях, довідниках, науково-популярних виданнях ) про природу влітку, бере участь в обговорені здобутої інформації
розуміє принцип дії сонячного годинника значення квітів ужитті людини;
презентує
виконане творче завдання;

13
перевіряє народні прикмети проживу і неживу природу влітку
дотримується правил поведінки біля водойму лісі.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал