Концепція інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу вступ




Скачати 315.34 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір315.34 Kb.
ТипКонцепція
  1   2   3

1

КОНЦЕПЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Вступ
На сучасному етапі суспільного розвитку освіта постає однією з найважливіших сфер людської діяльності, тісно пов’язаною з усіма іншими царинами суспільного життя. Здатність системи освіти задовольняти потреби особистості і суспільства у високоякісних освітніх послугах визначає перспективи економічного і духовного поступу країни.
Одним із завдань освітньої політики держави є формування якісно нової системи освіти. Закономірною і обов’язковою умовою успішної реалізації цього завдання є забезпечення випереджального розвитку загальної середньої освіти, головною ознакою якої стає інноваційність. Інноваційність в освітній сфері є принципово важливою відповіддю на виклики сучасності, передбачає гнучкість системи освіти, її відкритість до нового (як у технологічному, так і в світоглядному аспектах), конкурентоспроможність.
Інноваційна освітня політика в
Україні формується на загальнодержавному рівні. Її реалізація забезпечується нормативною базою й
інноваційними процесами, пов’язаними зі створенням нової теорії і практики освіти, підтримкою наукових досліджень в галузі педагогічної інноватики як науки про створення педагогічних нововведень (інновацій), їх впровадження, а також освоєння педагогічною спільнотою.
У Білій книзі національної освіти України, інновації в освіті визнаються не лише як кінцевий продукт застосування будь-якої педагогічної новації з метою внесення якісних змін в освітній процес й отримання економічного‚ соціального‚ науково-технічного‚ екологічного та іншого ефекту, але й як процедура постійного оновлення освіти. Освітні (педагогічні) інновації характеризуються новизною, спрямованою на якісне покращання освітнього процесу і відображаються в удосконалених або нових освітніх системах

2
(дидактичній, виховній, управлінській),
складових освітнього процесу (меті, змісті, структурі, формах, методах, засобах, результатах), освітніх технологіях
(дидактичних, виховних, управлінських), наукових та науково-методичних розробках, інформаційно-комунікаційній техніці для закладів і установ освіти, а також нормативно-правових документах, що регламентують діяльність навчальних закладів і установ освіти та їх відносини з іншими інституціями.
Інноваційний розвиток сучасного загальноосвітнього навчального закладу
(далі – ЗНЗ) – це цілеспрямований і незворотний процес, що забезпечує якісні зміни, перехід ЗНЗ до нового якісного стану. Інноваційний розвиток ЗНЗ здійснюється переважно за допомогою цілеспрямованого внесення в його діяльність якісно нових елементів, їх взаємозв’язків і характеристик.
Передумовою, умовою і змістом цих змін виступають інновації та нововведення, що забезпечують оптимальний і сталий розвиток ЗНЗ.
Здійснення інноваційного розвитку ЗНЗ передбачає зміни світоглядних
позицій:

перехід від розуміння загальної середньої освіти як сфери споживання, трансляції і здобування знань – до сфери творення, а саме: особистісного розвитку учнів, освоєння і компетентного використання випускниками здобутої середньої освіти для розв’язання життєвих завдань;

зміну домінуючого ставлення до загальної середньої освіти як до витратної галузі – на ставлення до освіти як одного із стратегічних ресурсів економічного і соціального розвитку України.
Для цього, з урахуванням специфіки системи загальної середньої освіти, необхідно погоджувати напрями експериментальних досліджень та
інноваційної діяльності ЗНЗ з пріоритетами державної і регіональної освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної політики.
Концепція інноваційного розвитку ЗНЗ (далі – Концепція) розроблена відповідно до завдань планової теми дослідження лабораторії педагогічних
інновацій Інституту педагогіки НАПН України з урахуванням ключових положень, закладених в Конституції України (документ 254к/96-вр, остання

3 редакція вiд 01.01.2006 р.), Закону України «Про освіту» (№ 1060-XII, із змінами вiд 11.06.2008 р.), Законів України «Про інноваційну діяльність» (№ 40-IV, із змінами і доповненнями від 25.03.2005 р. № 2505-IV), «Про пріоритетні напрями інноваційного розвитку держави», Положення
Міністерства освіти і науки України «Про порядок здійснення інноваційної діяльності в закладах освіти» (від 17.11.2000 р. № 522), затвердженої колегією
Міністерства освіти і науки України програми «Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня у сфері освіти» (від
29.05.2003 р.), а також Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-ХІV, Комплексного плану заходів розвитку загальної середньої освіти на 1999 – 2012 роки. Концепція інноваційного розвитку ЗНЗ розвиває основні положення означених документів, уточнює і доповнює їх з урахуванням нових вимог сучасності, суспільних викликів і змін, на які Україна повинна дати відповіді у галузі загальної середньої освіти.
Концепція систематизує і конкретизує організаційно-педагогічні засади
інноваційної діяльності ЗНЗ, закладені в сучасному законодавстві України, нормативних і програмних документах органів державної влади, і, разом з
іншими стратегічними документами у галузі освіти, є основою для
інноваційного розвитку закладів системи загальної середньої освіти, а також подальшої розбудови нормативно-правової, науково-теоретичної і методичної бази у цій сфері.
Концепція розроблена з урахуванням, з одного боку, необхідності державної підтримки процесів модернізації сучасного ЗНЗ з метою підвищення доступності й якості освітніх послуг і, з іншого – активізації діяльності самих загальноосвітніх навчальних закладів щодо організації і здійснення
інноваційного розвитку.
Концепція базується на духовних і суспільних цінностях, які склалися в культурному просторі України впродовж багатьох століть, наголошує на необхідності їх збереження і втілення в процесі інноваційного розвитку ЗНЗ.

4
Виходячи з основних положень стратегії Концепції, було визначено її мету, структуру, специфіку.
Мета Концепції – визначення основних напрямів і чинників переходу
ЗНЗ з режиму функціонування в режим керованих інноваційних змін, а саме: змін педагогічної системи ЗНЗ, її компонентів (освітнього, дидактичного, виховного, управлінського, матеріально-технічного тощо) та їх структурних елементів, які приводять до якісно нового рівня загальної середньої освіти, суттєво поліпшують результати діяльності ЗНЗ.
Стратегія Концепції – закладання основ стійкого інноваційного розвитку ЗНЗ як провідного чинника підвищення якості загальної середньої освіти та розвитку освітньо-педагогічної практики.
Концепція складається з аналітичної та стратегічної частин. У першій, аналітичній, частині сформульовано освітні і соціально-педагогічні проблеми сучасного ЗНЗ. Ці проблеми спроектовані на існуючий стан інноваційного розвитку загальної середньої освіти в Україні. Надано характеристику основних позитивних і негативних тенденцій, які відмічаються в системі загальної середньої освіти України, адекватні відповіді на які можливі в умовах переходу кожного окремого ЗНЗ з режиму функціонування до режиму інноваційного розвитку.
Друга, стратегічна, частина окреслює ключові перспективні цілі, основні стратегічні пріоритети, визначає напрями і можливі варіанти розв’язання проблем, визначає і обґрунтовує ключові механізми практичного впровадження
Концепції.
Особливість Концепції полягає в аналізі освітніх проблем, визначенні напрямів, провідних об’єктів і шляхів розв’язання цих проблем як через нормативно-організаційні механізми і функціональні методи управління
інноваційними процесами в ЗНЗ, так і на основі визначення організаційно- педагогічних умов, що забезпечують оптимальність інноваційного розвитку окремого ЗНЗ, а також надання рекомендацій щодо створення цих умов.

5
Реалізація Концепції сприятиме створенню програм інноваційного розвитку загальної середної освіти на регіональному і місцевому рівнях, на рівні окремого ЗНЗ, забезпеченню скоординованої діяльності місцевої влади, громади, підприємців, освітян і науковців, учнів та їхніх батьків – усіх зацікавлених учасників процесу інноваційного розвитку ЗНЗ.
Результатом реалізації Концепції має стати утвердження в Україні моделі інноваційного розвитку ЗНЗ, підвищення ефективності використання
інтелектуального потенціалу педагогів і конкурентоспроможності випускників, досягнення сталого інноваційного розвитку ЗНЗ.
І. Аналіз інноваційного розвитку ЗНЗ в Україні
Результати аналізу, проведеного науковими співробітниками лабораторії педагогічних інновацій Інституту педагогіки НАПН України, свідчать, що
інноваційний розвиток ЗНЗ в Україні відбувається переважно за такими напрямами:

становлення ЗНЗ як багатоваріантної, різнорівневої, особистісно орієнтованої відкритої освітньої системи;

створення соціальних і організаційно-педагогічних умов для реалізації у повному обсязі права дітей на освіту, зокрема, шляхом вибору ЗНЗ та освітніх програм; забезпечення якості загальної середньої освіти відповідно до
Державних стандартів; гарантування безпечних умов навчання і виховання; формування сучасної матеріально-технічної бази ЗНЗ; підтримка талановитих і обдарованих учнів; надання додаткових освітніх послуг; педагогічна, соціально-педагогічна і соціально-психологічна підтримка в процесі навчання і виховання;

збереження і зміцнення здоров’я учнів, створення спеціальних умов для здобуття якісної освіти дітьми з особливими потребами;

розроблення і реалізація інформаційних і мультимедійних освітніх технологій, новітніх методів навчання;

ефективне використання педагогічних кадрів в умовах несприятливої демографічної ситуації, їхній соціальний захист;

6

адаптація випускників ЗНЗ до сучасного ринку праці;

удосконалення ЗНЗ як соціального інституту, в якому учні набувають соціальної, громадянської та інших життєвих компетенцій.
До позитивних наслідків інноваційного розвитку загальноосвітніх
навчальних закладів можна віднести такі:

розгалуження мережі навчальних закладів інноваційного типу
(навчально-виховні комплекси, гімназії, ліцеї, колегіуми, колежі, спеціалізовані школи, школи для обдарованих дітей, інклюзивні школи, школи недержавної форми власності та ін.), що сприяє задоволенню освітніх потреб учнів та їхніх батьків; формування мережі експериментальних шкіл різного рівня, шкіл- лабораторій при наукових установах, шкіл-інноваційних центрів за певним напрямом інноваційної діяльності. Тобто, як стверджує О. Я. Савченко, відбулося утвердження розгалуженої мережі освітніх закладів різних рівнів і форм власності [20];

утвердження інноваційної системи контролю та оцінювання якості освітньої діяльності ЗНЗ, надання нею освітніх послуг шляхом застосування механізмів атестації ЗНЗ, атестації педагогічних працівників;

гуманізація освітнього процесу за рахунок розповсюдження ідеї дитиноцентричної школи;

інформатизація ЗНЗ;

запровадження нових навчальних технологій
(інформаційно- комунікаційні технології, дистанційна освіта, інтерактивні методики та ін.);

створення системи забезпечення підручниками і навчальними посібниками державних ЗНЗ відповідно до державних освітніх програм, у тому числі, програм за вибором;

розширення переліку навчальних програм за вибором для забезпечення реалізації варіативної частини навчального плану;

гуманізація й вдосконалення дидактичного контролю;

створення системи взаємодії загальноосвітніх і вищих навчальних закладів;

7

формування загальнодержавної системи підвищення кваліфікації і перепідготовки педагогічних працівників.
Водночас проведений аналіз виявив низку проблем інноваційного
розвитку ЗНЗ, дослідження і розв’язання яких у його зовнішньому і внутрішньому вимірах дає змогу виокремити пріоритетні напрями
інноваційного розвитку окремого ЗНЗ. Так, щодо зовнішнього виміру це:

відсутність єдиної національної програми інноваційного розвитку загальної середньої освіти, яка передбачала б обов’язкову наявність програм розвитку загальної середньої освіти в регіонах країни, окремих містах та в ЗНЗ; відсутність єдиного координуючого центру конкурсного відбору і фінансування програм і проектів інноваційного розвитку ЗНЗ на різних рівнях (міському, районному, обласному та всеукраїнському);

нерозробленість нормативної бази для забезпечення механізмів єдиної
інформаційної мережі: ЗНЗ – орган управління освітою державної адміністрації міста (села), району, області – Міністерство освіти і науки України, а також відсутність єдиної інформаційної мережі в системі управління окремим ЗНЗ; не сформованість мережі аналітико-інформаційних освітніх центрів прогнозування, моніторингу і маркетингу освітніх послуг ЗНЗ; відсутність багаторівневих державно-суспільних форм управління освітою (Координаційна рада з модернізації освіти, Державна експертна рада та інші суспільні ради на рівні Міністерство освіти і науки України, експертні ради, ради розвитку на рівні органів управління освітою державних адміністрацій областей, районів, окремих ЗНЗ); відсутність єдиної системи оцінювання ефективності управлінської діяльності й моніторингу розвитку різних напрямів інноваційної діяльності ЗНЗ; незалежного оцінювання якості освітніх послуг в окремому
ЗНЗ; недостатнє фінансування інноваційного розвитку ЗНЗ;

відсутність механізмів визначення, підтримки і поширення кращих зразків інноваційної освітньої діяльності;

низькі темпи впровадження пріоритетних інноваційних, наукових і науково-методичних розробок в освітню діяльність ЗНЗ;

8

недостатній рівень професійної управлінської підготовки керівників
ЗНЗ, передусім щодо застосування надбань педагогічної інноватики і педагогічного проектування, а також в економічній, юридичній, психологічній та ін. сферах;

старіння і дефіцит кваліфікованих педагогічних кадрів;

низький рівень заробітної плати педагогічних працівників, викладачів і наукових співробітників; відсутність спеціальних програм заохочення перспективних учених до прикладних наукових розробок у галузі загальної середньої освіти;

невідповідність матеріально-технічного забезпечення переважної більшості ЗНЗ сучасним вимогам;

недостатня сформованість механізмів залучення громадських і професійних організацій до вирішення актуальних завдань формування і реалізації інноваційного розвитку ЗНЗ;

соціальне розшарування, зниження життєвого рівня значної частини населення, що призводить до нехтування батьками своїми обов’язками та ускладнює або порушує зв’язок ЗНЗ з сім’єю;

негативний вплив засобів масової інформації на свідомість і поведінку дітей.
Основні проблеми внутрішнього виміру інноваційного розвитку ЗНЗ:

неспроможність частини ЗНЗ повною мірою задовольняти потреби суспільства щодо якісної підготовки учнів у галузі інформаційно- комунікаційних технологій, соціально-економічній та соціально-психологічниій сферах;

відсутність в педагогічному процесі частини ЗНЗ дієвого впливу на збереження і зміцнення здоров’я учнів, нехтування багатьма можливостями забезпечити усвідомлений вибір учнями здорового способу життя;

недостатня увага до формування конструктивної соціальної активності учнів, психолого-педагогічної підтримки учнів з низьким рівнем навчальних

9 досягнень, профілактики дитячої і підліткової злочинності, розвитку виховного потенціалу сім’ї;

пасивність громадської складової управлінських структур ЗНЗ, у тому числі опікунських рад, рад батьківської і учнівської громадськості тощо;

недостатньо розвинута система організації діяльності ЗНЗ у канікулярний період.
Аналіз інноваційного розвитку ЗНЗ в Україні дав змогу визначити
перспективи розвитку інноваційних процесів у сучасному ЗНЗ:

спрямованість на особистісно орієнтоване навчання та виховання актуалізує ідеї гуманістичної парадигми освіти, головною метою якої є створення умов для цілеспрямованого систематичного розвитку дитини як суб’єкта діяльності, як особистості та індивідуальності. У Конвенції ООН про права дитини йдеться про потребу краще дбати про забезпечення інтересів дитини, її здорове зростання, розвиток здібностей і права на особисте судження
[11];

технологізацію інноваційних процесів у загальній середній освіті, за якої утверджується пріоритет технологій особистісно-орієнтованого виховання і навчання, новітніх інформаційно-комунікаційних технологій;

подальшу диференціацію та індивідуалізацію у процесах навчання та виховання (зокрема, шляхом упровадження відповідних інформаційно- комунікаційних технологій), які повинні сприяти розвитку творчих можливостей, задоволенню інтересів та нахилів кожного учня, орієнтації на спеціалізовану поглиблену підготовку, створенню умов для одержання додаткових знань, умінь, навичок;

орієнтацію на збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління, що вимагатиме дотримання таких умов: валеологічного забезпечення освітнього процесу; проведення валеопсихологічних досліджень; розробки і впровадження системи моніторингу психологічного і фізичного здоров’я дітей і учнів різних вікових груп, а також педагогів; розробки,

10 апробації і впровадження нових валеологічних освітніх технологій, навчальних програм і спецкурсів.
Означені пріоритетні напрями інноваційних процесів у системі загальної середньої освіти покликані забезпечити випереджувальний розвиток загальної середньої освіти, який дасть можливість для модернізації суспільства і держави.
ІІ. Мета, завдання і принципи інноваційного розвитку ЗНЗ
Метою інноваційного розвитку ЗНЗ є забезпечення якісних змін його освітньої діяльності, які забезпечуватимуть зростання якості загальної середньої освіти, сприятимуть формуванню особистості учня, здатного до подальшої успішної життєвої самореалізації.
Реалізації мети передбачає реалізацію таких основних завдань:
1) актуалізацію інноваційної діяльності педагогічних працівників ЗНЗ;
2) визначення об’єктів, механізмів, організаційно-педагогічних умов
інноваційного розвитку ЗНЗ;
3) розроблення науково-методичного забезпечення та механізмів
інноваційного розвитку ЗНЗ;
4) реалізацію визначених механізмів і створення умов для ефективного і стійкого інноваційного розвитку ЗНЗ.
Результатом вирішення цих завдань постане:

підвищення якості загальної середньої освіти;

урахування суспільного запиту, освітніх запитів різних цільових груп населення щодо надання освітніх послуг;

адекватний вибір регіонального і шкільного компонентів змісту загальної середньої освіти з урахуванням культурних і соціально-економічних запитів на місцевому і регіональному рівнях;

створення умов для впровадження та ефективного використання
інноваційних освітніх технологій;

залучення учнів до творчої діяльності, включення їх до суспільно значущої діяльності на благо міста (села), області, країни;

підвищення ефективності управління ЗНЗ;

11

підвищення ефективності діяльності педагогічного колективу ЗНЗ, використання його інноваційного потенціалу;

створення і впровадження ефективних механізмів фінансового і ресурсного забезпечення інноваційної освітньої діяльності ЗНЗ.
Системні інноваційні зміни навчального закладу, що забезпечуватимуть доступність, якість, неперервність надання освітніх послуг
і конкурентоспроможність ЗНЗ, повинні відбуватися на основі принципів
інноваційного розвитку ЗНЗ.
Принцип випереджального розвитку загальної середньої освіти передбачає необхідність прогнозування, проектування й здійснення
інноваційної освітньої діяльності ЗНЗ (на основі наукових досягнень і обгрунтованих прогнозів), яка випереджатиме актуальний розвиток суспільства, стане чинником випереджального розвитку людського капіталу та
інноваційних змін у громаді, регіоні, країні. Забезпечення випереджального розвитку загальної середньої освіти дасть змогу впроваджувати важливі суспільні, економічні й технологічні інновації на рівні ЗНЗ, в процесі його освітньої діяльності. Таким чином, управління розвитком суспільства здійснюватиметься за допомогою загальної середньої освіти. Перший крок до випереджального розвитку загальної середньої освіти – орієнтація
інноваційного розвитку ЗНЗ на підготовку випускників до життя в швидкозмінних умовах інтенсивного розвитку соціальних і економічних процесів, до нової якості життя, готовності до мобільності і конкурентної боротьби на ринку праці.
Принцип гуманізації загальної середньої освіти передбачає утвердження духовних цінностей як першооснови у визначенні змісту освіти, формування цілісної гармонійної картини світу; забезпечення сприятливих умов для розвитку здібностей та творчого потенціалу учня, забезпечення позитивного соціально-психологічного клімату ЗНЗ.
Принцип системності інноваційного розвитку ЗНЗ вимагає забезпечення цілісності, узгодженості й взаємодії інноваційних змін компонентів

12 педагогічної системи ЗНЗ, зумовлених його інноваційним розвитком, врахування в процесі зазначеного розвитку вимог надсистеми «ЗНЗ – громада».
Принцип відкритості загальної середньої освіти передбачає необхідність досягнення суспільної згоди, на основі якої місцева влада, громада, підприємці, громадські організації, професійне педагогічне співтовариство, учні та їхні батьки беруть на себе зобов’язання щодо спільного забезпечення інноваційних освітніх процесів. Досягнута згода дасть змогу побудувати конструктивні взаємовигідні стосунки всіх суб’єктів, зацікавлених у забезпеченні необхідних
інноваційних змін ЗНЗ. У цьому контексті, батькам учнів і представникам громадськості має надаватися можливість брати участь у розробленні проектів
(концепції, програм і планів) інноваційного розвитку ЗНЗ, ознайомитися зі змістом та особливостями професійної діяльності вчителів, змістом позаурочної діяльності педагогів.
Принцип інноваційності освітнього простору ЗНЗ передбачає відкритість загальної середньої освіти як найважливішу умову формування сучасного освітнього простору. Учень є основним суб’єктом і об’єктом проектування освітнього простору в межах ЗНЗ, інноваційність якого детермінована багатомірністю взаємодій особистості із об’єктами середовища ЗНЗ, що неодмінно привносить в їхню діяльність нові можливості.
Принцип інноваційності навчально-виховного процесу вимагає наявності в суб’єктів цього процесу чітких переконань і цілей щодо його оновлення, прагнення практичних системних інноваційних змін у навчально-виховному процесі ЗНЗ (цілі й завдання, зміст, технології, методи й організаційні форми, засоби, управління й оцінювання тощо). Принцип інноваційності вимагає внесення змін у мету і зміст освітньої діяльності ЗНЗ.
Принцип
діагностичності
вимагає обов’язкового моніторингу ефективності інноваційного розвитку ЗНЗ, його відповідності потребам і запитам учасників педагогічного процесу, громади, суспільним освітнім запитам.

13
Принцип інтеграції науки і освіти спрямовує вчених, наукові і науково- педагогічні школи та наукові установи на взаємодію з ЗНЗ для забезпечення випереджального розвитку загальної середньої освіти, інноваційного розвитку
ЗНЗ.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал