Концепція розвитку Національного музею історії України до 2020 р




Скачати 195.33 Kb.

Дата конвертації06.01.2017
Розмір195.33 Kb.
ТипКонцепція

Концепція розвитку

Національного музею історії України

до 2020 р.



1.
Характеристика ситуації
1.1.
Вступ
Національний музей історії України (НМІУ) знаходиться в надзвичайно щільному історичному та архітектурному середовищі старого Києва. Музей розташований у будинку, спорудженому за проектом архітектора Каракіса у 1937
-
1939 рр. для потреб художньої школи. Приміщення, пристосовуючись під музейний заклад,
зазнало внутрішніх перепланувань
НМІУ –
інституція
із давньою історією та традиціями, через усвідомлення яких пролягає шлях до усвідомлення викликів сучасності та майбутнього.
Свою діяльність музей розпочав археологічною виставкою на честь ХІ Всеросійського археологічного з’їзду 1899
р.
Освячення та урочисте відкриття відбулося пізніше,
в грудні 1904 р. Засновниками музею були видатні українські вчені: М.Ф. Біляшівський (перший директор), В.В.Хвойка, Д.М.Щербаківський та інші.
Перші роки становлення музею були скрутними, сталих коштів на утримання бракувало. У період національно
- визвольних змагань неодноразові спроби реорганізувати музей у
Національний не були успішними. У
1919
р більшовики оголосили музей власністю
держави.
1924 року музей перетворено на повноцінну наукову установу, при якій функціонувала аспірантура. У 1934
-1935
рр. –
реорганізовано і переміщено до Музейного містечка на територію
Києво
-
Печерської лаври.
В роки Другої світової війни найбільш цінні експонати евакуювали до м. Уфи. Багато колекцій було вивезено німецькими військовими. Повернулись вони в 1947 р., але, на жаль, не всі.
В травні 1944 р. музею надано приміщення колишньої художньої школи на
Старокиївській горі
(сучасна вул.
Володимирська, 2). Назва інституції неодноразово змінювалась протягом всього часу
її існування, а з жовтня 1991 р музей отримав сучасну назву –
Національний музей історії України.
Сьогодні за кількістю і значенням колекцій НМІУ
є одним із провідних музеїв України, у фондовій колекції якого
- світового значення археологічні та нумізматичні колекції, етнографічні збірки, колекції зброї, пам’яток декоративно
- ужиткового мистецтва, рукописів, стародруків, творів живопису та графіки, реліквій національно
- демократичних та соціальних революцій ХХ ст.
Філіалом НМІУ
є Музей історичних коштовностей України
(МІКУ), де зібрані унікальні матеріали з дорогоцінних металів і коштовного каменю. МІКУ було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Фонди музею формували зі
збірок, що надійшли з НМІУ
(
тоді

Київського історичного музею), НХМУ (тоді –
Художнього музею)
,
Всеукраїнського музею єврейської культури, Інституту археології
НАН України, приватних колекцій і з понад двадцяти музеїв України.
Особливу цінність мають шедеври зі
збірки скіфського часу, вироби давньоруських майстрів, твори українських ювелірів ХІV –
ХХ ст., колекція єврейського культового срібла ХVІІІ –
поч. ХХ ст.
Експонати МІКУ
є своєрідним коштовним літописом України від епохи бронзи
і
до сучасності.


Основними статутними завданнями
НМІУ сьогодні є:
- об’єктивне висвітлення процесів історичного розвитку
України, становлення українського етносу та інших етнічних груп на території сучасної України;
- популяризація пам’яток матеріальної та духовної культури
України;
- охорона, збереження, комплектування та систематизація, а також формування та опрацювання музейних колекцій;
- комплексне наукове дослідження музейних предметів;
- складання тематико
- експозиційних планів експозицій та тимчасових виставок, науково
- методичних розробок з питань наукової, фондової, експозиційної та реставраційної діяльності;
- створення умов для зростання професійного рівня усіх категорій працівників музею;
- участь у підготовці профільних видань;
- науково
- методична і практична допомога іншим музеям;
-
інші завдання, передбачені Статутом музею.
1.2. Міське середовище
Національний музей
історії
України знаходиться на
Старокиївській горі, де розташовані найважливіші комплекси пам’яток археології, історії, архітектури та мистецтва міста Києва. За літописними згадками саме тут розбудоване Верхнє місто руського князя Володимира, де знаходились Західний та Південний палаци київських князів. У дохристиянський час на Старокиївській горі розташовувались капища із язичницькими ідолами. Як оповідають руські літописці, на їх місці Володимир Великий після хрещення
Київської Русі заклав першу кам’яну церкву –
Успіння Пресвятої

Богородиці. На її утримання князь виділив десяту частку своїх прибутків, звідси церква і отримала назву –
Десятинна. Проте в 1240
році під час штурму міста військом хана Батия, церква була зруйнована.
Філія НМІУ –
Музей історичних коштовностей України
- розміщується у споруді XVIII століття

колишній монастирській пекарні, побудованій за проектом українського архітектора
Степана
Ковніра, що розташовується на території
Національного Києво
-
Печерського Заповідника.
1.3. Міський музейний контекст

З точки зору надання послуг НМІУ знаходиться у вигідному місці, де зазвичай люблять відпочивати кияни й гості столиці, де схрещуються туристичні маршрути.
Особливість НМІУ полягає у тому, що в Києві лише він найповніше може представити відвідувачу історичні матеріали та артефакти від найдавніших часів
і до сьогодення, розміщені в
єдиному музейному просторі, умовно поверхами розділеному на певні історичні періоди. Будь
- який відвідувач може знайти для себе той чи інший предмет, період історії, який йому може «відкритися» саме в музейній експозиції.
Музейна колекція лише на 10% свого надбання представлена в експозиції. Відвідувач розуміє, що більшість колекції прихована від його ока. Але обмеженість місця для демонстрації тимчасових виставок є перешкодою в задоволенні попиту відвідувача.
1.4. Фонди музею

Загальна кількість фондової колекції НМІУ складає
565 787 основного фонду і
55 711 предметів фондової колекції МІКУ
, й
170 954 предметів науково
- допоміжного фонду
(1 401
МІКУ).
Колекція музею представлена такими групами зберігань:

- речові фонди –
17 612 одиниць зберігання
- археологія –
331 616 одиниць зберігання
- нумізматика –
129 246 одиниць зберігання
- образотворчі –
21 500 одиниць зберігання
- декоративно
- ужиткові –
10 427 одиниць зберігання
- писемні –
25 021 одиниць зберігання
- фотографії –
30 365 одиниць зберігання
Реставрації потребують
60
% основного фонду.
1.5. Кадрове забезпечення

Станом на червень 2015 року в музеї працює 320 осіб.
З функціями зберігачів –
35 в МІКУ
- 7
Реставратори –
11 в МІКУ
- 4
Наукові співробітники експозиційних відділів –
40 в МІКУ
- 7
Освітній відділ –
12
В МІКУ –
9
Методичні
відділи

17
Разом:
142
З них:
Вищу освіту мають –
141
Вік співробітників:
20-
35 років

52 особи
36-
45 років

31 особа
46-
60 років

37 осіб

Понад
60 років

22 особи
Стаж роботи співробітників:
До 3 років

43 особи
3-
10 років

24 особи
Понад 10 років

75 осіб
Сьогодні до часу можливої зміни структури музею планується максимально розкривати потенціал кожного наукового співробітника та стимулювати відповідальних, ініціативних та ефективних працівників

1.6. Відвідуваність

Обрахунок загальної кількості відвідувачів музею не можна вважати об’єктивним,
оскільки значна кількість задекларованих безоплатних відвідувачів не має пояснень
Таким чином для визначення реального стану речей варто брати до уваги платних відвідувачів та до 10% відвідувачів, що користуються пільгами при відвіданні
музеїв.
Кількість відвідувачів має загальну тенденцію до зменшення.
Чітко окресленої цільової аудиторії сьогодні музей не має.
1.7. Наукова і видавнича діяльність

Наукова робота спирається на специфіку фондової колекції й охоплює широке коло проблем з вивчення, консервації, реставрації предметів колекції, їх наукове опрацювання, атрибуцію, підготовку наукових публікацій, концепцій експозицій, тематико
- експозиційних планів. Результати науково
- дослідної, науково
- методичної
та науково
- популярної роботи публікуються у вигляді:
- збірників наукових праць;

- наукових записок;
- каталогів
;
- путівників експозицією музею;
- буклетів, журналів, альбомів;
- монографій;
- науково
- методичних рекомендацій;
-
іншої друкованої продукції

1.8.
Міжнародний контекст

Історичні музеї в пострадянських країнах зазнали значних змін своїх концепцій, перебудов експозицій. Це було пов’язано зі
становленням демократичних засад розвитку, оприлюдненням архівів, трактуванням результатів діяльності тоталітарних систем і режимів, розвінчуванням історичних міфів, формуванням нового суспільного бачення історичної та культурної спадщини
Історичні музеї стали осередками відображення власної історії,
її «білих плям», основних віх на шляху до здобуття самостійності й незалежності, ролі історії у формуванні особистості, національної свідомості, громадянської гідності.
Особливу увагу в історичних музеях країн колишнього соціалістичного табору приділяють прадавній історії, а також відмовляються від ідеологічного обрамлення експозиції та екскурсійного супроводу у вигляді висновків, оцінок,
трактувань.
1.9. Основні проблеми музею

1. Проблема просторово
- архітектурного рішення експозиції музею
2. Відсутність бренду
3. Досить вузький асортимент музейних послуг
4. Кадрове забезпечення дуже розгалужене і не сприяє ефективній діяльності
5.
Проблема комунікації і розширення аудиторії

6.
Нерефлексивне відношення до своєї діяльності в культурному просторі
7.
Недостатньо використовується міждисциплінарний підхід у роботі з колекцією
8. Відсутність мотиваційних важелів
2. Нова

парадигма


2.1. Місія музею

НМІУ
різноманітними музейними засобами ілюструє
найважливіші
віхи української історії
, демонструє її тяглість, акцентуючи увагу на етногенезі, формуванні й становленні державності, українському націотворенні. НМІУ
сприяє утвердженню свободи особистості через критичне осмислення минулого
НМІУ проголошує політику відкритості як частину місії музею –
національного закладу культури, що таким чином демонструє свою зрілість та сучасний шлях розвитку.

2.2.
Філософія музею
НМІУ –
музей український за змістом
,
європейський за духом
, сучасний за формою

2.3. Траєкторія руху музею
Колекція –
експозиція –
епоха –
відвідувач

2.4.
Ребрендинг
Вироблення впізнаваного стилю за сучасними правилами філософії неагресивної реклами, що запроваджується у ХХІ
столітті в світовій практиці
3. Мета НМІУ

Закріпити і розвинути роль НМІУ як провідного історичного музею
України, що об’єднує довкола себе суспільство у бажанні знати
історію свого народу і своєї країни, що прагне бути максимально
доступним для кожної людини, а також бути інноваційним та організаційно ефективним
4
. Стратегічні завдання


4
.1. Лідерство в музейному середовищі
Музей має наміри зайняти на музейній мапі України
лідерські позиції
у дослідженні, фіксації та представленні національної історії завдяки організаційному вдосконаленню, впровадженню
інновацій, сучасних підходів до роботи із відвідувачем, а саме:
- створення технологічно оснащених сучасних атрактивних та
інтерактивних експозицій
- перетворення музейного простору на майданчик для наукового діалогу та публічної дискусії, що формуватимуть толерантність та культуру спілкування;
- застосування сучасних технологій у збереженні та представленні фондової колекції;
- формування креативного музейного простору;
- широке представлення НМІУ в інформаційному просторі;
- співпраця з громадськими організаціями та міжнародними
інституціями

4.2. Відкритість музею
Музей має наміри демонструвати політику відкритості і
буде керуватися наступними принципами:
- відкритість і доступність фондової колекції для вивчення та наукового опрацювання
;
- відкритість у формуванні
концептуальної зміни експозиційного простору та його змісту
;
- відкритість для світу


4.3.
Музей –
центр наукових досліджень
Музей має наміри стати центром наукових досліджень
, оскільки колекція музею є багатим ресурсом для вивчення історії
України
і
вона повинна стати об'єктом подальшого всебічного наукового вивчення через:
- забезпечення збереження фондової колекції шляхом оцифрування та представлення її найціннішої частини в інтернет
- просторі;
- створення «Путівника» по фондовій колекції;
- висвітлення історії України через постійну експозицію,
інноваційні виставки та програми;
- розвиток та підтримку дослідницьких програм

4.4.
Музей –
центр формування нової філософії
професійного середовища
Музей має наміри стати майданчиком формування
професійного середовища з сучасною музейною психологією
, оскільки виклики сьогодення і майбутнього

вимагають ефективної організації робочого процесу, максимальної оптимізації у використанні потенціалу кожного співробітника, технологічної модернізації й фінансового оздоровлення, а саме:
- стажування співробітників НМІУ в провідних музейних закладах Європи;
- розробка і впровадження власної моделі
музейного менеджменту;
- застосування принципів креативної економіки в моделі фінансового оздоровлення закладу;
- розвиток моделі сучасного музейного колективу з акцентом на ефективне використання потенціалу кожного співробітника;
-
інтегроване фінансове планування та проектний менеджмент, націлені на конкретний результат;
- формування моделі сучасної музейної психології з акцентом
на діалог з відвідувачем.

5. Складові

розвитку НМІУ


5.1.
Формування колекції


-
Формування фондової колекції з акцентом на артефакти минулого та актуальні історичні теми сьогодення
-
Подальше наукове опрацювання і вивчення колекції науковцями фондових відділів із залученням широкого кола науковців
- консультантів


5.2.
Вивчення, збереження, використання та популяризація колекції

-
Відкритість фондової колекції НМІУ для наукової спільноти
-
Використання сучасних підходів до питання збереження фондової колекції
-
Створення «Путівника» по фондовій колекції
-
Представлення в інформаційному просторі в Україні та за її межами наукових здобутків співробітників НМІУ
-
Створення умов максимальної
доступності відвідувачів для ознайомлення з колекцією музею
-
Популяризація колекції шляхом створення команди «позамузейних» волонтерів
-
Високотехнологічне удосконалення реставраційних майстерень
НМІУ

-
Створення стаціонарних експозицій та тимчасових виставок, що спонукають відвідувача до критичного осмислення української історії


5.3.
Експозиційна складова

-
Дотримання принципу привабливості та
інтерактивності стаціонарних експозицій
-
Персоніфікація історії через представлення індивідуального життєвого досвіду людей різних соціальних статусів
-
Відсутність в експозиційних проектах кліше, висновків у висвітленні
історичних процесів
-
Представлення культур і традицій національних меншин
-
Адаптація експозиції музею до дитячо
- підліткової аудиторії
-
Створення умов максимального доступу до інформації шляхом технологічного удосконалення
-
Надання якісних музейних послуг
іноземним відвідувачам
-
Створення «Лабораторії музейної педагогіки»
-
Осучаснення формату екскурсійного обслуговування шляхом забезпечення можливостей інтерактивого спілкування



5.4.

Орієнтація на відвідувача


-
Створення комфортних умов перебування відвідувача в музейному просторі
-
Доступність експозиції для людей з особливими потребами
-
Створення зон відпочинку
-
Створення дитячого простору в музеї
-
Розвиток музейної інфраструктури
-
Підтримка інноваційних креативних музейних пропозицій щодо залучення відвідувача
-
Впровадження кращих сучасних музейних практик
-
Постійний моніторинг запитів відвідувачів
-
Створення власної «Школи психології музейного відвідувача»


5.5.
Цільова аудиторія
- сім’ї
- учні, суденти
- молодь
- наукова спільнота
- туристи
5.6.
Інформаційно
- просвітницька складова

-
Створення потужного музейного ресурсу для науковців та відвідувачів

-
Створення та розвиток освітніх програм для учнів та студентів, широкого загалу
-
Поширення інформації про колекцію НМІУ та його діяльність через
ЗМІ в Україні та за її межами
-
Проведення наукових конференцій, професійних зустрічей, круглих столів, лекторіїв, дискусійних панелей
-
Висвітлення «білих плям» історії та створення дискусійної платформи з обговорення замовчуваних сторінок історії ХХ століття
-
Видання каталогів, збірників статей, путівників
-
Створення електронного наукового журналу
-
Видання рекламної музейної продукції
-
Видання просвітницької літератури для дітей
-
Розробка та розміщення реклами НМІУ в публічному просторі
-
Розширення віртуальної аудиторії, активізація роботи в соціальних медіа, просування
Facebook сторінки та каналу
Youtube


5.7.
Міжнародна складова

-
Налагодження партнерських зв’язків з культурними інституціями світу, використання ресурсу новостворюваного «Українського
інституту Тараса Шевченка» з метою активізації культурнго обміну та
промоції НМІУ
-
Популяризація історії України за кордоном
-
Створення міжнародного іміджу: історія України має стати зрозумілою та цікавою для іноземців
-
Участь в міжнародному діалозі щодо актуальних історичних тем
-
Пошук закордонних бізнес
- партнерів


5.8.
Діяльність методичного центру

-
Визначення найактуальніших питань музеєзнавства та створення передумов поширення найсучасніших музейних досягнень
-
Вивчення та поширення кращих українських та закордонних музейних практик
-
Вивчення питання модернізації музейних просторів та поширення цього досвіду серед музеїв України
-
Вивчення та вироблення пропозицій щодо адаптації українського законодавства для потреб музейного середовища
-
Надання фахових консультацій
-
Розробка стратегій музейного маркетингу для окремих музеїв
-
Допомога в розробці політики індивідуального брендингу музеїв на

їх прохання
-
Вивчення та поширення практик провідних музеїв у питаннях додаткового залучення коштів


5.9.
Організаційна складова

-
Стратегічне планування діяльності музею
-
Проектний менеджмент розвитку НМІУ
-
Удосконалення й осучаснення структури музею для ефективного використання наукового потенціалу та фахового ресурсу
-
Створення комфортного науково
- робочого середовища
-
Залучення додаткових джерел фінансування для реалізації музейних програм і проектів
-
Залучення та використання краудсорсингових моделей для НМІУ


6.

Кадрова політика музею

Час, інтенсивність міжнародного та вітчизняного культурного контексту змушує думати про
:
- необхідність рішучого відходу від стандартних інструктивних пропозицій
;
- перехід до системи кураторства
;
- перегляд організаційної
структури
;
- перегляд системи управління
;
- перегляд посадових обов’язків
;

- створення відділу розвитку музею та активізація діяльності
відділу маркетингу, спрямування його на розвиток програм і пошуку додаткових коштів для розвитку музею
;
- створення відділу, який цілеспрямовано займатиметься залученням аудиторії і розвитком нових напрямків діяльності, зміцнювати як соціальну, так і фінансову складову музею.
7. Визнання музею

Визнання музею на трьох рівнях:
- національному
- міжнародному
- локальному
8.
Механізми реалізації
поставлених завдань

-
Активізація та стимулювання наукової діяльності
-
Розвиток спектра послуг
-
Удосконалення постійної
експозиції
та активна виставкова діяльність
Очікувані результати

до 2020 р.

-
Часткова реекспозиція –
2016-2017 рр.
-
Технологічне осучаснення музею за рахунок поновлення парку техніки, що використовується у щоденній роботі науковців –
2016-
2017 рр.
-
Технологічне осучаснення музейної експозиції –
2016-2017 рр.
-
Виокремлення простору тимчасових виставок та активне його
використання для популяризації власної колекції –
2016 р.
-
Перетворення музейного простору на сучасний, креативний, відкритий –
2015-2016 рр.
-
Активізація співробітництва з академічними та громадськими
інституціями –
2015 р.
-
50% фондової колекції зробити доступними в режимі онлайн –
2016-2020 рр.
-
Оцифрування 80% фондової колекції
- 2015-2020 рр.
-
Створення археологічної експедиції НМІУ –
2016-2017 рр.
-
Створення лабораторії сучасного музейного обладнання –
2016-
2018 рр.
-
Активне представлення діяльності НМІУ в інформаційному українському та міжнародному просторі –
2015 р.
-
Створення міжнародного інформаційного інтернет
- ресурсу з читачами не менше ніж в 100 країнах світу –
2015 р.
-
Популярність НМІУ із збільшенням кількості вдвідувачів у 3
-
5 разів

поступово до 2020
р.
-
Створення щонайменше 5 мультимедійних проектів або програм силами спеціалістів НМІУ із залученням партнерів

-
Промоція музейної колекції за межами України
-
Підвищення дохідності завдяки використанню внутрішнього ресурсу музею до 200%
- 2017 р.
-
Залучення та використання технологій плейс
- мейкінгу –
2015 р.






База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал