Конкурсу «Учитель року-2015»





Сторінка1/7
Дата конвертації15.11.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипКонкурс
  1   2   3   4   5   6   7

Новоолександрівська загальноосвітня
школа-дитячий садок І-ІІІ ступенів
Нововоронцовського району
Матеріали конкурсу Учитель року
с. Новоолександрівка

2




















3
ЗМІСТ
І. Відомості про вчителя
ІІ. Опис досвіду роботи Вступ Висвітлення змісту досвіду як системи в дії Висновок Додатки
ІІІ. Розробки уроків української мови та літератури І. Виховні заходи
V. Методичні посібники, підручники, презентації









4
Адреса
досвіду:
74231 Херсонська обл.
Нововоронцовський р-н, пров. Шкільний Новоолександрівська ЗОШ- дитсадок І-ІІІ ст..
Автор досвіду Швиденко Оксана Миколаївна, учитель української мови та літератури
Дата і місце народження:
13.01.1974 с. Новоолександрівка Нововоронцовського району Херсонської області
Освіта, назва навчального закладу, рік закінчення, спеціальність за
дипломом: вища, Херсонський державний педагогічний університет 1998 р, спеціальність Українська мова та література, кваліфікація вчителя української мови та літератури, зарубіжної літератури
Стаж роботи: загальний ріку тому числі педагогічний 20 років
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
Державні нагороди, відзнаки Грамота Нововоронцовської районної державної адміністрації та районної ради 2006 р, Грамота відділу освіти
Нововоронцовської районної державної адміністрації 2008 р.
Класи, в яких викладаєте : 8, 10 класи
Мова викладання: українська
Тема досвіду "Інноваційні технології навчання в розвитку творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури ".
Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються:
інформаційно-комунікаційні, інтерактивні технології.
Педагогічне кредо: Можна помітити подібність людської творчості і дереві те, і інше має особливі властивості і здатне принести плоди, притаманні лише йому. Ф. Ларошфуко)




5

ВСТУП
Актуальність досвіду Здатність до творчості сьогодні стає не лише умовою орієнтації людини у швидкозмінних і швидкоплинних процесах у світі, ай передумовою власної життєтворчості. Лише творча особистість спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань діяльності сучасних навчальних закладів. На необхідності створювати умови для розвитку інтелекту і творчих якостей особистості, підготовки її до життя у відкритому суспільстві, самостійної взаємодії з динамічним світом професійної праці наголошується в усіх державних документах із питань освіти. Саме тому значна увага науковців і педагогів-практиків приділяється формуваню соціалізуючого простору для розвитку творчих здібностей особистості учня, наданню дитині можливості виявити їх. Визначення сутності поняття творча особистість, опис технологій розвитку творчих здібностей дитини знаходимо у філософських, педагогічних та психологічних наукових працях В. Андреєва, Д.
Богоявленської, Р. Грановської, Н. Кузьміної, С. Сисоєвої та ін.. Розробці ефективних шляхів розвитку обдарованості моїх учнів сприяло звернення до педагогічних праць Г.Антош Стимулюймо учнівську творчість, В.Дяківа Обдарованість нові підходи до наболілих проблем,
В.Євсевської Відкриваймо дітям радість творення, Н.Ільченко Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури,
Ю.Погрібника Розвиток творчих здібностей учнів засобами літератури,
С.Трофімчука Юні обдарування, Ю.Царенка Знову про творчість та багатьох інших. Однак, незважаючи нате, що проблема розвитку творчого начала в учнів досліджується давно, багато питань залишається невирішеними. Які раніше, більшість навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна частина завдань у підручниках, на жаль, має також відтворювальний характер.

6
Протягом останніх років я досліджую шляхи реалізації науково- методичної проблеми "Інноваційні технології навчання в розвитку
творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури ".
Для мене творчість – це завжди творення, тобто побудова нового та оригінального, нестандартне бачення в звичайному нових можливостей його функціонування або включення його як частини в нову систему. Зданого питання на базі школи був проведений семінар учителів-словесників, на якому учні розкривали свої обдарування на уроках та в позакласній діяльності
Об’єктом досвіду виступає процес формування мовно-літературної обдарованої особистості на уроках української мови та літератури.
Методи дослідження проблеми спостереження, аналіз розробка науково-методичних матеріалів з проблеми використання завдань розвивального характеру під час навчальних занять запровадження елементів аналізу діяльності учнів під час уроку, самоаналізу, взаємоаналізу; розробка дидактичного матеріалу, тестових завдань з проблеми дослідження моніторинг якості навчальних досягнень учнів узагальнення досвіду роботи з проблеми дослідження презентація творчих педагогічних напрацювань нарівні району, області.
Мета досвіду
1.
Визначення шляхів виявлення творчо обдарованої особистості, створення умов для її розвитку. Визначення сучасних педагогічних технологій, які б максимально сприяли розвиткові творчої обдарованості учнів. Формування духовно багатої особистості, яка характеризується свідомим ставленням до мови, розвиненим інтелектом, а отже, й мовленнєвою пам’яттю, мовним чуттям. Надання учням можливостей творчо самореалізуватися.
Завдання дослідження
1.
Визначити методи, за допомогою яких можна виявити творчо обдарованих дітей. Забезпечити психолого-педагогічну підтримку та супровід обдарованості з української мови та літератури. Створити та реалізувати модель творчої обдарованості та визначити етапи її формування.

7 Підготувати методичні рекомендації для навчання та розвитку обдарованих дітей та розробити завдання для стимулювання розвитку творчих умінь, пізнавальної самостійної роботи учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання.
Модель творчої обдарованості розроблена на основі опрацювання наукових джерел, педагогічних доробків передових педагогів-практиків, а також у результаті власного осмислення досліджуваної проблеми.
Творчо обдарованому учню притаманні нестандартне образне бачення, оригінальність, відчуття асоціативного багатства слова потреба у творчому самовдосконаленні багатий лексичний запас високий естетичний смак, спостережливість, допитливість.
Практична значущість досвіду
Результати досвіду апробовані на районному практичному семінарі вчителів української мови та літератури з проблеми «Розвиток творчих
здібностей учнів» (2011). Практична реалізація ідей втілена в розробку міні- підручника Синтаксис. Складне речення для учнів 11 класу. Із метою заохочення учнів до самореалізації, стимулювання їхнього творчого потенціалу уроці я започаткувала роботу шкільної відеостудії
«Об’єктив». Враховуючи проблеми, які можуть виникнути під час виховання обдарованих дітей, і розуміючи, що батьки мають величезний безпосередній вплив на процес їхнього розвитку і навчання, на формування їхніх особистісних характеристик, я спланувала і систематично проводжу роботу з батьками обдарованих учнів за кількома напрямками
- психолого-педагогічна просвіта
- анкетування індивідуальне консультування
- підготовка Порадника батькам розумників і розумниць
- залучення до участі у проведенні мовно-літературних заходів. Поза увагою не залишилися і педагоги, оскільки розвиток творчого потенціалу учнів відбувається лише в тісній взаємодії вчителів різних спеціальностей.
Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих

8 здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
Результативність досвіду
Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань.
За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
ВИСВІТЛЕННЯ ЗМІСТУ ДОСВІДУ ЯК СИСТЕМИ В ДІЇ Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність. Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники. У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми
(комп’ютери, сканери, обчислювані машини, то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дійне може бути механічною.
Приорітетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості. У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто

9 порад учителю він писав Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає втому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе вжитті пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання. Для себе прийнятною вважаю модель творчої особистості учня додаток 1) І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем. Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її мінусів, не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати застарою системою. Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно, що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості. У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів сучасних технологій навчання.

10 Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Яким же повинен він бути Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є : підготовка не мовознавців-теоретиків, а гуманних освічених людей навчання не словом, а справою проведення його не для учнів, а разом з ними спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці. Уникненню багатьох недоліків у підготовці до уроку допомагає чітке використання методики тієї чи іншої технології, суттєвою особливістю якої є протиставлення довільних дій чіткому алгоритму, системі логічно вмотивованих дій, послідовному переходу від одного елемента до іншого. Складові ефективності й успішності уроку можна зобразити так додаток 1)
Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників. Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології. Так, новий матеріал змови подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, піраміді т.п. Починаючи вивчення теми, ми з учнями індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добираємо приклади. Вважаю, що урок вивчення нового матеріалу можна умовно поділити на два етапи : І – бесіда, в якій переплітаються мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань, засвоєння нового матеріалу ( з підручника і слів учителя.

11
ІІ - повторний виклад матеріалу, розповідь за опорним конспектом . Мета його – стисло, доступно, в логічній послідовності відтворити відомі вже учням вузлові питання теми, пов’язавши його із опорним конспектом. Треба зауважити, що учні самі оцінюють ефективність опорних схем, адже "так цікавіше, зрозуміліше і легше. Часто спонукаю дітей до самостійного складання зорових опор. При цьому оцінюю оригінальність підходу. Звичайно, для цього учні мають бути підготовлені. Етапи підготовчої роботи по складанню зорових опор
1. Вчитель пояснює матеріал, ілюструє прикладами і паралельно складає схему–опору на дошці. При цьому не припиняється живий діалог з учнями, які допомагають підібрати приклади, вносять пропозиції щодо правильної побудови опори.
2. Аналізований навчальний матеріал не забуваємо про роботу в групах, колективне обговорення проблеми)вчитель представляє у вигляді схеми-опори, зумисне пропускаючи деякі її складові частини. Учні повинні відновити" схему, користуючись правилом у підручнику.
3. Вчитель не пояснює матеріал, лише записує на дошці низку прикладів, що ілюструють правило. Завдання учнів – "перетворити" текст правила в опорну схему, дібрати приклади для ілюстрації теоретичних положень з довідки на дошці.
4. Вдома за власноруч складеною схемою учні готують усне лінгвістичне повідомлення, добирають приклади.
5. Учні отримують випереджувальне завдання самостійно скласти зорову схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька гімназистів презентують свою роботу, виступаючи у ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, ай оригінальна подача нової теми. Як бачимо, поступово учні привчаються до роботи з підручником, іншими джерелами, адже останній етап передбачає саме творчий підхід. Учні "малюють" основні теоретичні поняття у вигляді структур, матриць, пірамід, схем (додаток 2) Така робота розвиває у дітей навички аналізу та синтезу, вміння виділяти головне у теоретичному матеріалі. При цьому увагу акцентую на мотивації необхідності вивчення певних наукових понять. Такий підхід дозволяє практикувати систему уроків різного типу в межах однієї теми, вивільняє час для розв’язання учнями системи усних і письмових завдань, спрямованих на саморозвиток особистості, формування

12 мовленнєвої компетенції. Особистість учня зоб єкта навчання перетворюється на головну фігуру. Багаторазове повторення матеріалу в найрізноманітніших формах, групування і подача матеріалу у вигляді блок-схем довели, що навчання під силу всім. На думку Г. Лозанова, така система роботи спрямована на комплексний розвиток творчої особистості учня. Блок – схеми використано і при складання міні-підручника з розділу Синтаксис. Пунктуація. Це видання часто застосовую на практиці, ним користуються учні при підготовці до контрольних робіт, ЗНО.
§6 Складнопідрядне речення з підрядним обставинним
Підрядні обставинні речення - це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні. Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та
ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.
підряднообставинне речення
приклади місця
Будь там, де ти є часу
Він почекав, поки вагон зрушив з місця способу дії і ступеня
Кожен живе так, як він хоче порівняльне
Хмари насувалися, наче великі хвилі причини
Я зробив це через те, що люблю. мети
Ми приїхали сюди, щоб відпочити умовне
Якщо
добре
попрацюєш,
одержиш
нагороду допустове
Хоч і нерідний він, але добра душа
!

13 наслідкове
Вже ніч, так що краще не виходь
Вправа 19. Позначте складнопідрядні речення з підрядними обставинними.
1) Є люди, які думають про Київ тільки врочисто (П. Загребельний.
2) Уранці виплило ясне сонечко на погідне небо оглянути, що зробила ніч з землею
(М. Коцюбинський).
3) Без милого сонне світить - як ворог сміється (Т. Шевченко.
4) Ми любимо тих, що знали нас молодими (Л. Костенко).
5) Хазяйка підфарбовує щоки, дарма що стара (М. Хвильовий.
Систему уроків тренувальних вправ з блок - теми логічно наситити інтерактивними вправами . Інтерактивне навчання, на думку Є.Коротаєвої, це навчання занурене у спілкування. Ужитті людини спілкування не існує як відокремлений процес або самостійна форма активності. Воно входить до складу індивідуальної або групової практичної діяльності. Поза спілкуванням формування особистості взагалі неможливе. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, уяви, співпраці з іншими учнями. Учням подобається робота в групах, кожна з яких колективно виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу водній групі, ай міжгрупову взаємодію. На уроках виконання тренувальних вправ кожна група одержує блок з 4-5 вправ різної складності. Вчитель надає консультації. Учні, у рамках своєї групи, виконують взаємоперевірку та знайомлять з результатами роботи весь клас. Організована таким чином робота сприяє підвищенню навчальної активності школярів, усуває їхню природну скутість
( запитати у свого товариша значно простіше, ніжу вчителя, дає змогу кожному учневі засвоювати навчальний матеріалу природньому йому темпі, а також є дієвим засобом у посиленні індивідуалізації навчання. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших (Робота в парах, Ротаційні змінні) трійки, Карусель, Мікрофон) до складних (Мозковий штурм, Мозаїка, Аналіз ситуації, а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття

14 страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Додаток 3) Уміле застосування інноваційних форм роботи, на мою думку, дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього визначила такий алгоритм визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

провести достатню попередню підготовку;

забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

дати учням інструктивні матеріали.
Часто використовую різні форми роботи в парах "Взаємоінтерв'ю", " Ти мені
– я тобі, " Взаємоперевірка". Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних формі методів роботи на уроці кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр( особливо учні полюбляють писати твори- перевтілення типу" Я – шкільна дошка, " Я – квітка у полі, " Я – промінчик сонця"та ін..) Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці. Зібратися разом – це початок, Триматися разом – це прогрес, Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд
Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе, на практиці впевнилась як почнеш урок, так він і "пройде. Тому велику увагу приділяю організаційному моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості, забезпечити нормальну зовнішню обстановку та психологічний настрій учнів на роботу. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети і завдань уроку. Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Міні-тренінги, вправи "Психоформула", "Спіймай мій

15 настрій, "Слухняний язик" – це неповний перелік тих розминок, що їх використовую на уроках. Тому намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували креативні якості особистості учня фантазію, натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці. На уроці шляхом інтеграції вказаних вище технологій прагну розвивати в учнів критичне мислення, яке зовсім не означає негативності суджень або необґрунтованості критики. Це зважений і вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок. Термін критичне в такому контексті найбільш адекватний слову аналітичне. Аналіз зарубіжних та вітчизняних досліджень показує, що єдиного визначення цього виду мислення не існує. Д.Дьюї трактував критичне мислення як складну, пов’язану зі вчинками людини діяльність, що захоплює людину повністю. Сучасні дослідники Д.Х.Кларк та А.У.Бідл визначають критичне мислення як процес, за допомогою якого розум опрацьовує інформацію з метою осягнення або продукування ідей або розв’язання проблеми. На думку
Б.Бейера, критичне мислення - це спосіб оцінки автентичності, цінності або точності чогось.
Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім повне несприйняття будь-якої думки або оцінки на віру кожен учень, не беручи до уваги жодних авторитетів, має сформувати власну думку про явище в контексті навчальної програми. Необхідно врахувати й те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії передовсім між тими, хто навчається. У процесі обговорення висуваються критерії мислення, ідентифікуються й обговорюються життєві контексти, а мисленнєвий процесу цілому піддається оцінюванню. Під час бесід немає правильних (неправильних) відповідей, є різні позиції, різні точки зору. Відбувається своєрідний обмін знаннями, колективний відбір змісту. Але завдання учителя - переконати учнів прийняти той зміст, який він пропонує з позиції наукового знання


  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал