Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0502 „Менеджмент, 0501 «Економіка підприємництва» всіх форм навчання схвалено





Сторінка1/6
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.84 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ
ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГIЙ
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА І ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
Конспект лекцій
для студентів напряму підготовки 0502 „Менеджмент”,
0501 «Економіка підприємництва»
всіх форм навчання
СХВАЛЕНО
на засіданні кафедри менеджменту
Протокол № 11
від 03.04. 2007р
Київ НУХТ 2007

2 2
Організація виробництва і планування діяльності: Конспект лекцій для студ. напряму підготовки 0502 “Менеджмент” 0501, «Економіка підприємництва» всіх форм навчання / Уклад.: Т.В.Рибачук-Ярова,
О.Ю. Межинська. – К.: НУХТ, 2007.
Рецензент Т.Л. Мостенська д–р екон. наук
Укладачі: Т.В.Рибачук-Ярова канд. екон. наук
О.Ю. Межинська
Відповідальний за випуск Т. Л. Мостенська д–р екон. наук, проф.
© Т.В. Рибачук-Ярова, О.Ю. Межинська , 2007
© НУХТ, 2007

3 3
АНОТАЦІЯ
Протягом останнього сторіччя підприємства розвивалися під значним впливом науки про організацію виробництва, яка становить основу загальної
теорії організації. Курс організації виробництва був одним із основних у системі підготовки спеціалістів для виробництва й управління виробничою діяльністю. Тому в різні часи до складу даної дисципліни були введені розділи з планування та управління, і вона отримала назву «Організація, виробництва планування діяльності підприємства».
Предмет вивчення дисципліни є : методи та засоби раціональної організації
трудових, матеріальних та ресурсних складових сучасного виробничого процесу, їх використання з метою підвищення ефективності виробництва та методи і прийоми планування діяльності підприємства.
Дисципліна конкретизує питання раціональної організації виробничої
діяльності в часі й просторі, відображає галузеву спрямованість та засоби найраціональнішого використання виробничих потужностей і ресурсів підприємств. Цей курс займає проміжне положення між економічними та технічними дисциплінами і поєднує їх в одне ціле.
Метою вивчення дисципліни є: засвоєння теоретичних знань з основних питань сучасної організації виробництва та планування діяльності
підприємства, набуття практичних навичок у проведенні різноманітних розрахунків, пов’язаних із проектуванням організаційних процесів, оцінкою наявних резервів та плануванням діяльності підприємства.
Завдання дисципліни полягає в вивченні теоретичних і практичних засад організації та планування виробничих систем в сучасних умовах, набуття навичок аналізу та визначення ресурсів діяльності підприємства, виконання техніко-економічних розрахунків та обґрунтування планових показників.
В результаті опрацювання курсу «організація виробництва та планування діяльності підприємства студент повинен знати: :
─ склад, структуру, завдання та спеціалізацію виробничих підрозділів, що формують оптимально - організаційну структуру підприємства;
─ процеси забезпечення ефективного функціонування складових виробничого процесу;
─ організаційні форми та економічні методи ведення виробництва;
─ напрямки обґрунтовування виробничої стратегії розвитку підприємства шляхом аналізу ринкових можливостей підприємства та його внутрішнього середовища;
методикою планування виробництва та розрахунки планових показників, необхідних для виконання самостійної роботи в планово- економічних службах підприємства.

4 4
ЗМІСТ
Тема 1. Предмет, метод і задачі організації виробництва…………………..5
Тема 2. Особливості організації виробничо-господарської діяльності
підприємств ………………………………………………………………………….6
Тема 3. Виробничий процес на промисловому підприємстві, його функціональний склад та структура ……………………………………………...13
Тема 4. Принципи та особливості організації виробничого процесу на підприємствах ……………………………………………………………………...18
Тема 5. Зміст та методи організації основного виробництва. Організація потокового виробництва …………………………………………………………..25
Тема 6. Організація контролю виробництва та якості продукції …………32
Тема 7. Організація допоміжного та обслуговуючого виробництв ………37
Тема 8. Організація планової роботи на підприємстві …………………….42
Тема 9. Планування збуту (продажу) продукції та маркетингові
дослідження ………………………………………………………………………..45
Тема 10. Планування потужності підприємства ……………………….......50
Тема 11. Планування виробництва і реалізації продукції ……………........54
Тема 12. Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства………………………………………………………………………..58
Тема 13. План з персоналу та оплата праці …………………………….......61
Тема 14. Планування організаційно-технічного розвитку підприємства…66
Тема 15. Планування витрат …………………………………………….......70
Тема 16. Планування фінансової діяльності ………………………………..75
Тема 17. Оперативне планування на підприємстві ………………………...78
Тема 18. Бізнес-планування …………………………………………………81
Література ……………………………………………………………………..84

5 5
ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД І ЗАДАЧІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
План лекції
1. Предмет і методологія організації виробництва
2. Задачі організації виробництва і взаємозв’язок з іншими дисциплінами
З погляду науки, організація виробництва – це сукупність законів,
принципів, методів, правил, процесів, навичок і дій, спрямованих на:
- об’єднання й забезпечення взаємодії особистих і матеріальних елементів виробництва;
- визначення необхідних зв’язків та узгодження дій учасників виробництва з метою підвищення його ефективності та отримання прибутку;
- створення умов для досягнення як загальної мети колективу, так і цілей кожного працюючого.
Іншими словами організація виробництва – це комплекс заходів по ефективному поєднанню живої праці з матеріальними елементами виробництва.
Організація виробництва передбачає:
− по господарству в цілому вибір раціональної галузевої структури,
пропорційність розвитку галузей та економічних районів;
− по галузі промисловості - концентрацію, спеціалізацію, кооперування,
комбінування розміщення підприємств;
− на підприємствах - поєднання організації основного виробництва з відповідною організацією допоміжних та обслуговуючих процесів виготовлення продукції.
Організація виробництва передбачає ефективне розміщення просторі та часі
складових елементів виробництва, їх раціональне поєднання для ефективного розв’язання завдань щодо випуску продукції та отримання прибутку.
Організація виробництва вивчає: шляхи та способи забезпечення злагодженої роботи усіх підрозділів підприємства з метою своєчасного,
якісного і ефективного виробництва продукції.
Предметом даної науки є – вивчення конкретного прояву і використання об’єктивних економічних законів в умовах виробничо-господарської діяльності
підприємств.
Цей курс займає проміжне положення між економічними та технічними дисциплінами і поєднує їх в одне ціле. Тому теоретичною основою для побудови курсу слугують такі дисципліни як «Економічна теорія»,
«Мікроекономіка», «Економіка підприємства», що розкривають зміст економічних законів, механізм їх дії, створюють умови для використання цих законів під час організації діяльності підприємства і визначення шляхів та тенденцій їх розвитку.
Організація виробництва тісно пов’язана з іншими економічними курсами,
що сприяють її ґрунтовному засвоєнню «Планування діяльності підприємства»,
«Економіка праці», «Економічна статистика», «Економічний аналіз діяльності

6 6
підприємства», «Менеджмент», «Маркетинг» тощо, на основі яких розробляються заходи для підвищення ефективності організації виробничої
діяльності підприємства.
Технічні дисципліни вивчають закономірності, принципи й процеси розвитку властивостей та побудови предметів праці, засобів і продуктів праці, а також способи й технологію їх виготовлення. Це такі дисципліни, як: «Системи технологій», «Основи екології», «Інформатика і комп’ютерна техніка»,
«Обладнання підприємств» тощо.
Крім того, організація виробництва широко використовує математичні
методи , ґрунтується на основних положеннях правових наук, законах філософії , соціології та інших дисциплін.
Задачами організації виробництва та коло робіт які вона охоплює є:
- вибір варіанта технології, визначення ресурсів та системи машин для її
реалізації;
- технологічне планування робочих місць, дільниць, підрозділів та підприємства в цілому;
- проектування та раціоналізація трудових процесів і методів роботи;
- стандартизація і уніфікація процесів та виробів;
- дослідження, проектування й освоєння нових виробів;
- обслуговування виробництва;
- контроль і забезпечення якості продукції.
- створення та організації функціонування виробничої інфраструктури
Література: [1, 7, 16 - 22]
Питання для контролю знань
1. Що таке організація виробництва ?
2. Що вивчає організація виробництва?
3. Задачі організації виробництва та коло робіт, яке вона охоплює.
ТЕМА 2. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧО-
ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
План лекції
1. Класифікація підприємств.
2. Організаційні форми підприємств.
3. Виробнича структура підприємства.
3.1. Принципи організації виробничої структури підприємства.
3.2. Характеристика внутрішньовиробничих підрозділів різного призначення.
3.3. Генеральний план підприємства та його показники .
4. Режим роботи підприємства та його підрозділів.
Класифікація підприємств використовується для розробки типових рішень з організації виробництва і управління діяльністю підприємств.

7 7
№ Класифікаційні ознаки
Промислові підприємства
1 За належністю до форм власності
державні
приватні
колективні
змішані
2 За характером перероблюваної
сировини
Добувної
промисловості
Переробної
промисловості
3 За характером продукції,
яка виготовляється виробництво засобів праці
виробництво предметів споживання
4 За розміром (обсягом)
виробництва великі
середні
малі
5 За типом виробництва
З масовим
З серійним
З одиничним
6 За характером процесів переробки сировини
З прямим процесом
З синтетичним З аналітичним
7 За ступенем механізації
та автоматизації
виробничих процесів
Частково механізовані з елементами автоматизації
Комплексно механізовані з частковою автоматизацією
Автоматизовані
8 За тривалістю періоду роботи на протязі року
Постійної дії
Сезонної дії
9 За ступенем безперервності процесу виробництва
З перервним процесом
З безперервним процесом
10 За ступенем спеціалізації
та комбінуванні
виробництва
Спеціалізоване Комбіноване
2. Добувна промисловість: мінеральні води, рибна, сольова.
3. За галузевим поділом: м’ясна і молочна промисловість виділяється окремо.
Внутрішньогалузевий поділ : м’ясна – птахокомбінати, м’ясокомбінати,
м’ясопереробні заводи, інші.
Молочна – міські молочні заводи, маслоробні заводи, заводи по виробництву:
сиру, плавлених сирів, сухого знежиреного молока ;
4. Поділ підприємств на великі, середні і малі здійснюється за:
А) обсягом виробництва продукції;
Б) обсягом переробки сировини;
В) потужністю підприємства;
Г)сумою основних виробничих фондів;
Д) загальною чисельністю працівників.
5. Для харчової промисловості характерне масове і серійне
6. Прямий процес – з одного виду сировини отримують один вид продукту;.

8 8
Синтетичний процес – із декількох видів сировини отримують декілька видів продукту (виробництво консервів, дитяче харчування, ковбаси, морозиво);
Аналітичний процес – з одного виду сировини виготовляється декілька видів продукції;
7. Більшість підприємств харчової промисловості відносять до частково механізованих або частково автоматизованих.
8. Сезонність може бути викликана сезонним надходженням сировини та сезонним попитом .
Сезонний характер виробництва: сир заводи, маслозаводи, м’ясні і
молочні консервні заводи, заводи по забою худоби, цукрові заводи, первинне виноробство.
Цілорічної дії – м’ясопереробні заводи, міські молочні заводи, заводи по виробництву плавлених сирів, хлібозаводи, кондитерські фабрики тощо.
9. За ступенем безперервності (молочні), перервні (м’ясні)
10. Спеціалізовані – випускають однорідну продукції обмеженої
номенклатури,
Комбіновані - виробляють різнорідну продукцію з сировини одного або декількох видів при найбільш повному і комплексному його використанні.
Більшість підприємств м’ясо-молочної промисловості – комбіновані.
За організаційним рівнем виділяють:
1) Одиничні підприємства у вигляді заводів і фабрик;
2) Різні види об’єднань.
Одиничне підприємство – самостійне промислове підприємство, яке базується на застосуванні машин.
Завод – це підприємство, де кожний підрозділ обробляє продукт до певного ступеню готовності, а в результаті останній підрозділ випускає готову продукцію.
Фабрика – це підприємство на якому кожний підрозділ випускає готову продукцію.
Об’єднання – це єдиний виробничо-господарський комплекс, який складається із самостійних підприємств в рамках якого окремі виробничо- господарські, управлінські функції виконуються централізовано. При утворенні
об’єднань необхідно враховувати такі фактори:
- технологічна спільність процесів виробництва ;
- можливість кооперування об’єднаних підприємств;
- можливість централізованої організації постачання і збуту;
- необхідність і можливість комплексної переробки сировини;
- територіальна близькість розташування;
- можливість спільного використання допоміжного та обслуговуючого господарства.
Найстаріша форма об’єднання – комбінат. Комбінат – це промислове підприємство, яке об’єднає декілька видів виробництв різних видів продукції, як правило різних галузей та підгалузей промисловості.
В масштабі комбінату централізовано виконують такі функції:
- єдина технічна політика;

9 9
- фінансування капіталовкладень;
- виконання науково-дослідних та проектних робіт;
- нормування;
- постачання та збут;
- планування, облік, звітність.
Три основні форми комбінування:
1. Об’єднання раніше самостійних підприємств на основі спільного використання основного виду сировини.
2. Об’єднання на основі послідовних стадій переробки первинної сировини.
3. Об’єднання підприємств різногалузевого характеру на основі загального використання допоміжного і обслуговуючого господарств.
Різновид форми – на основі спільного використання пасивної частини основних фондів (будівлі, залізничні колії тощо).
Під структурою будь-якого підприємства розуміють його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів і системи зв’язків,
підпорядкованості та взаємодії між ними. Розрізняють загальну і виробничу структуру підприємства.
Виробнича структура складається з підрозділів, де виконуються виробничі процеси створення продукції. На її формування впливає багато причин і факторів, зокрема вид продукції, яка виготовляється; обсяг виробництва; рівень спеціалізації та кооперування; особливості й склад застосованих виробничих процесів тощо.
Виробнича структура будь-якого підприємства наочно відображається на генеральному плані, де визначається розташування будівель, споруд, інших об’єктів на місцевості, підходів і під’їздів, рельєф, роза вітрів тощо.
Генеральний план дає тільки наочне уявлення про підприємство, виробнича ж структура показує склад конкретних підрозділів і їх взаємозв’язок.
Отже, виробнича структура – це сукупність основних, допоміжних,
обслуговуючих підрозділів підприємства, що забезпечують перероблення сировини в готовий продукт.
Загальна структура – утворює сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.
Чинники, що впливають на складність виробничої структури:
1. Організаційна форма підприємства.
2. Процес переробки (прямий, синтетичний, аналітичний).
3. Масштаби випуску продукції (тип виробництва).
4. Особливості технологічного процесу.
5. Наявність кооперованого та комбінованого виробництва.
Вибір виробничої структури підприємства полягає у визначенні певних форм спеціалізації підрозділів, їх внутрішньовиробничого кооперування,
установленні певного ступеню роздроблення підприємства на підрозділи.

10 10
Рис. 1 Схема виробничої структури
У цеховій структурі виробничим підрозділом є цех – адміністративно відокремлена частина підприємства (яка інколи має певну територіальну автономію), де виконується певний комплекс робіт відповідно до внутрішньовиробничої спеціалізації.
За характером своєї діяльності цехи поділяються на:
- основні – виготовляють продукцію, призначену для реалізації на сторону,
тобто продукцію, що визначає профіль і спеціалізацію підприємства;
- допоміжні – безпосереднього відношення до виробництва не мають, але створюють умови з технічного, енергетичного, інструментального обслуговування;
- обслуговуючі – забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних і допоміжних виробничих процесів (складське і транспортне господарство);
- підсобні – виготовляють продукцію без якої неможливий випуск основної продукції (жерстяно-баночний, тарний тощо);
- побічні – займаються утилізацією, переробкою та виготовленням продукції з відходів основного виробництва.
У структурі деяких підприємств існують експериментальні (дослідні)
цехи, які займаються підготовкою і випробуванням нових виробів,
розробленням нових технологій, проведенням різноманітних експериментальних робіт.
На невеликих підприємствах із відносно простими виробничими процесами застосовується безцехова виробнича структура. Основою її
побудови є виробнича дільницяце сукупність матеріально відокремлених
П і д п р и є м с т в о
Ц е х и
Д і л ь н и ц і
П о т о к о в і л і н і ї
Р о б о ч і м і с ц я
Без цехова структура

11 11
робочих місць, на яких виконуються технологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.
Дільниця – це частина цеху, де здійснюється частковий виробничий процес загального виробництва.
Потокові лінії – виділяються в середині багато асортиментних виробництв та дільниць
Робочі місцячастина потокової лінії, яка закріплюється за одним робітником або бригадою і оснащена усіма видами технічних засобів та матеріальними ресурсами.
Робочі місця класифікуються за наступними ознаками::
1. За рівнем спеціалізації :
- спеціалізовані (виконання однієї операції);
- комбіновані;
2. В залежності від способу виконання операцій:
- ручні;
- машинноручні;
- машинні та автоматизовані;
3. За кількістю зайнятих робітників:
- індивідуальні;
- групові;
- багатостаночні або багатоагрегатні (один робітник обслуговує декілька агрегатів);
4. В залежності від характеру руху виробника:
- стаціонарні;
- маршрутні;
- пересувні (робітник пересувається разом з устаткуванням).
Генеральний план – це план земельної ділянки, яка відведена під будівництво підприємства з розташованими на ній будівлями, спорудами,
транспортними шляхами та інженерними комунікаціями.
Правильне розташування будівель та споруд по зонах, значно сприяє
:покращенню організації виробничого процесу, забезпеченню необхідних санітарних умов, скороченню транспортних і технологічних потоків,
економічному використанню території підприємства.
Основні вимоги до генерального плану:
1. Розташування будівель та споруд. Виділяють окремі зони (громадські
будівлі, зона допоміжного господарства тощо).
2. Дотримання санітарних норм.
3. Створення санітарно - захістних зон у відповідності до класу шкідливості.
4. Протипожежні вимоги.
5. Улаштування доріг, проходів, проїздів з мінімізацією зустрічних потоків.
6. Наявність інженерних комунікацій (мережі питного та протипожежного водопостачання, мережі пару, холоду, газу, електроенергії, зв’язку).
7. Благоустрій території (асфальтування. озеленення).
Техніко-економічні показники генерального плану:
1. Загальна площа території підприємства.

12 12 2. Площа забудови будівлями та спорудами.
3. Площа озеленення території.
4. Довжина транспортних та інженерних мереж.
5. Коефіцієнт забудови (щільність забудови).
6. Коефіцієнт використання території.
Умови, які необхідно враховувати при плануванні території
підприємства:
− послідовний рух предметів праці в процесі обробки, який повинен забезпечуватись переважно по прямоточній траєкторії – це мінімальний шлях проходження сировини, а отже мінімальна тривалість, збільшення обсягів виробництва і продуктивності праці;
− наявність правильної видовженої форми приміщення, щоб забезпечити раціональне потокове розташування устаткування;
− виробничі потоки не повинні перетинатися, тобто всі переміщення сировини і матеріалів повинні здійснюватись в 1-ному напрямку без зворотніх рухів;
− необхідно уникати проходження матеріалів, напівфабрикатів через ті
приміщення де вони не піддаються обробці;
− розташування виробничих приміщень повинно гарантувати відсутність попадання прямих сонячних променів;
− забезпечення найкоротшої відстані між цехами і дільницями, які
пов’язані між собою в процесі виробництва.
Режими праці та відпочинку розробляються з метою підтримання працездатності на певному рівні із урахуванням технологічних вимог до процесу виробництва і якості продукції.
Режими праці та відпочинку можуть бути:
− річні;
− тижневі;
− внутрішньо змінні.
РІЧНІ РЕЖИМИ:
1. Передбачають надання щорічних відпусток;
2. Враховується тривалість процесу виробництва (перервний, безперервний);
3. Враховується сезонність виробництва;
4. Необхідність проведення капітальних ремонтів та інших робіт.
ТИЖНЕВІ РЕЖИМИ
- закріплюються в графіках змінності, в яких визначається:
1. Число робочих змін на тиждень;
2. Тривалість змін;
3. Число вихідних днів;
4. Порядок їх надання;
5. Порядок переходу бригад з однієї зміни в іншу.
Графіки змінності бувають :
− одно бригадні;
− багато бригадні.

13 13
Найчастіше у безперервному виробництві застосовують чотирьох бригадні графіки при трьох змінній роботі, тривалість зміни – 8 годин.
Графік повинен бути у відповідності до закріпленої законодавством тривалості робочого часу ( 40 годин на тиждень).
ВНУТРІШНЬОЗМІННІ РЕЖИМИ передбачають:
1. Надання та тривалість перерви для прийому їжі та пасивного відпочинку;
2. Час проведення та тривалість фізкультурних пауз;
3. Періоди та тривалість активного відпочинку.
При розробці внутрішньо змінних режимів праці та відпочинку необхідно враховувати коливання працездатності людини на протязі зміни і
тижня.
Для регламентації праці і відпочинку складають графіки виходу на роботу. Вимоги до складання графіків:
1. Тривалість щоденного відпочинку (між змінами) повинна бути не менше подвійної тривалості часу, що передує відпочинку.
2. Кількість робочих годин на тиждень повинно відповідати законодавству( в межах 40 годин).
3. Перехід з однієї зміни в іншу повинен проводитися не частіше ніж через 5-6
днів.
4. Повинні бути забезпечені регулярність та рівномірність чергування праці та відпочинку.
5. Не слід надавати вихідні дні нарізно ( в розриві).
На режими праці і відпочинку, особливо на тижневий, впливає режим роботи підприємства, сезонність, безперервність, особливості технології.
Література: [1, 7, 16 - 22]
Питання для контролю знань
1. Основні ознаками класифікації підприємства та їх сутність.
2. Назвіть організаційні форми підприємств
3. Загальна та виробнича структура підприємства.
4. Характеристика внутрішньовиробничих підрозділів підприємства.
5. Дайте характеристику режимам роботи підприємства.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал