Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 0502 „Менеджмент, 0501 «Економіка підприємництва» всіх форм навчання схвалено





Сторінка5/6
Дата конвертації05.01.2017
Розмір0.84 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6
ТЕМА 10. ПЛАНУВАННЯ ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
План лекції
1. Виробнича потужність підприємства.
2. Планування фонду робочого часу використання потужності.
3. Розрахунок виробничої потужності.
4. Баланс виробничої потужності.
Виробнича потужність підприємства – це максимально можливий випуск продукції необхідного асортименту і якості, або обсяг переробки сировини за одиницю часу при повному використанні виробничого обладнання і площ з урахуванням застосування сучасних технологій та удосконалення організації
виробництва і праці.
Виробнича потужність підприємства обчислюється у натуральних та умовно-натуральних одиницях на рік, годину, добу, зміну.
Натуральні показники на основі яких ґрунтується розрахунок виробничої
потужності визначають згідно з номенклатурою продукції, передбаченої
планом у фізичних одиницях.
Умовно-натуральні показники дозволяють забезпечувати співставність різнорідної продукції (такої, що має різні фізичні одиниці виміру) та однорідної, що має різні корисні (споживні) властивості чи трудомісткість виготовлення. Робиться з метою спрощення розрахунків виробничої продукції,
що випускається.
Планування виробничої потужності заключається в проведенні комплексу планових розрахунків, що дозволяє виявити вхідну, вихідну, середньорічну потужність та показники ступеня її використання.
Вхідна потужність (П
вх
) визначається по існуючому обладнанню діючому на початок планового періоду.
Вихідна потужність (П
вих
) – це потужність на кінець планового періоду,
що розраховується на основі вхідної (П
вх
) , виведеної (П
вив
), та введеної (П
введ
)
потужностей.
Пвив
Пввед
Пвх
Пвих
-
+
=
(10.1)
Середньорічна потужність (П сер. ) визначається:
12
*
12
*
Т
Пвив
Т
Пввед
р
Пп
Псер
-
+
=
(10.2)
де:

51 51
П
п р
., П
введ
., П
вив
. - відповідно потужність на початок року, введена,
виведена;
Т – час експлуатації потужності в плановому періоді.
Ґрунтуючись на показнику середньорічної потужності розраховують:
1. Коефіцієнти планового ( К
план.
), фактичного (К
факт
.) її використання.,
екстенсивний, інтенсивний та інтегральний показники використання потужності.
Псер
факт
ОВплан
факт
Кплан
)
(
)
(
=
(10.3)
де:
К
план. (факт
) ─ плановий (фактичний) коефіцієнт використання потужності;
ОВ
план. (факт)
─ плановий (фактичний) обсяг виробництва продукції, т;
П
сер
. – середньорічна потужність, т.
2. Коефіцієнти інтенсивного використання потужності (К
інт
)
ОВвстан
ОВфак
Кінт
=
(10.4)
де:
ОВ
факт
– фактично вироблено продукції за встановленою потужністю,
натуральні одиниці;
ОВ
встан.
– обсяг продукції розрахований за встановленою продукцією,
натуральні одиниці.
3. Коефіцієнти екстенсивного використання потужності (К
екст.
)
Тмакс
Тфакт
Кекст
=
(10.5)
Т
факт
– фактичний робочий час роботи обладнання ( доба, місяць, рік);
Т
макс
─ максимально можливий час роботи обладнання протягом року, доби.
4. Інтегральний коефіцієнт використання потужності (К
інтегр.
)
Кекст
Кінт
Кінтегр
*
=
(10.6)
В залежності від величини витрат часу, які враховуються при розрахунку виробничої потужності підприємства розрізняють: календарний фонд ,
номінальний та робочий (корисний ) фонд часу.
Календарний фонд часу (Ф
кал
.) виробничого обладнання є базою для розрахунку інших видів фонду робочого часу в плануванні і визначається як добуток числа днів у даному календарному періоді на число годин роботи на добу.
Номінальний фонд робочого часу (Ф
ном
) обладнання залежить від числа календарних днів (Д
к
) і числа неробочих днів (Д
нер
), а також від прийнятого на підприємстві режиму змінності роботи на добу.
t
Днер
Дк
Фном
*
)
(
-
=
(10.7)

52 52
де:
t ─ число годин роботи обладнання на добу в робочі дні за прийнятим режимом змінності з врахуванням скороченої тривалості зміни в святкові дні,
або
[
]
КЗ
Тпз
Дпс
ТЗ
Дсв
Дк
Фном
*
*
*
)
(
-
-
=
(10.8)
де:
Д
св
─ число вихідних і святкових днів у плановому періоді;
ТЗ ─ тривалість робочої зміни, годин;
Д
пс
─ число передсвяткові днів зі скороченою тривалістю робочої зміни;
Т
пз
─ час на який скорочена тривалість робочої зміни в передсвяткові і
передвихідні дні, год;
КЗ – режим змінності роботи підприємства (одна, дві, три зміни).
Робочий ( корисний, або ефективний ) фонд часу роботи обладнання

пл кор
.) дорівнює різниці між номінальним часом і сумою витрат часу на ремонт, налагодження, переналагодження цього обладнання.
Плановий фонд роботи обладнання розраховують:
100 1
(
Тнал
Трем
Фном
Тнал
Трем
Фном
кор
Фпл
+
-
=
-
-
=
(10.9)
де:
Т
рем та Т
нал.
─ час, який необхідно використати на проведення ремонту,
наладки, переналадки обладнання, % до номінального часу;
Виробнича потужність розраховують по ведучому (основному)_
обладнанню ─ це устаткування на якому виконуються найголовніші операції
виробничого процесу, після якого предмети праці становляться готовим продуктом з більшою ступеню готовності. Кількість та тип ведучого обладнання встановлені діючими галузевими інструкціями з визначення виробничої потужності. При розрахунку виробничої потужності враховують все наявне технологічне устаткування і діюче, і недіюче , а також устаткування,
що знаходиться в монтажі та на складі і призначене до введення в експлуатацію в розрахунковому періоді.
Виробнича потужність потокової ліні (групи ліній)
Виробнича потужність дільниці (групи дільниць)
Виробнича потужність цеху ( декілька цехів)
Виробнича потужність підприємства
Рис.1. Послідовність розрахунку виробничої потужності)

53 53
Виробнича потужність підприємства визначається як сума потокових ліній основного виробництва. В випадку предметної спеціалізації цехів потужність буде складатися з суми потужностей цих цехів, які в свою чергу визначаються на підставі кількості та потужності кожної потокової лінії, що знаходяться в цеху (рис.1).
Алгоритм розрахунку виробничої потужності на підприємствах харчової
промисловості:
1. З’ясовується технічна продуктивність устаткування ведучого
(основного) технологічного обладнання.
2. Проводиться розподіл планового асортименту за потоковими лініями в відповідності до спеціалізації підприємства.
3. На основі даних будуються графіки продуктивності устаткування,
з’ясовуються «вузькі» місця, намічаються заходи щодо їх ліквідації
4. Визначається плановий (максимально можливий) фонд роботи обладнання (потокових ліній, цехів) на добу, квартал, рік.
5. На основі вищеназваних показників розраховується потужність підприємства за зміну, добу, рік.
У загальному вигляді виробничу потужність провідного цеху, дільниці
або групи технологічного обладнання з виготовлення однорідної продукції
визначають:
КОсер
кор
Фпл
о
ПРв
ВПi
*
*
=
(10.10)
де:
ВП
і
─ виробнича потужність i – го підрозділу підприємства за одиницю часу;
ПР
в о
─ продуктивність ведучого (основного) обладнання за одиницю часу;
Ф
план кор
. ─ плановий ( єфективний ) фонд часу роботи обладнання;
КО
сер
─ середньорічна кількість обладнання.
Або:
Тр
КОсер
кор
Фпл
ВПi
*
=
(10.11)
де:
Т
р
─ трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм
КВН
НЧ
Тр
=
(10.12)
де:
НЧ ─ норма часу на виготовлення одиниці продукції, годин;
КВН ─ коефіцієнт виконання норми часу.
Із метою більш повної ув'язки проекту виробничої програми і
виробничої потужності підприємства розробляють баланс виробничих потужностей. На основі балансу виробничих потужностей та в ході його розробки здійснюється:
− уточнення можливостей виробничої потужності;

54 54
− визначення рівня забезпеченості виробничою потужністю програми робіт по підготовці виробництва нових виробів;
− визначення коефіцієнта використання виробничих потужностей;
− виявлення внутрішньовиробничих диспропорцій та можливостей їх усунення;
− визначення необхідності в інвестиціях для нарощування потужностей та ліквідації "вузьких місць";
− виявлення потреби в обладнанні або виявлення надлишків обладнання;
пошук найбільш ефективних варіантів спеціалізації та кооперування.
Баланс виробничої потужності за видами продукції на кінець планового року розраховується як сума потужності на початок року та її приросту за мінусом вибуття.
Література: [2, 3, 5 ─ 7,17]
Питання для контролю знань
1. Виробнича потужність підприємства та показники її вимірювання.
2. Методика розрахунку виробничої потужності на підприємстві.
виробничу потужність підприємства.
3. Показники, що характеризують рівень використання потужності
підприємства. Основні напрямки підвищення використання потужності
на підприємстві.
4. Призначення та зміст балансу виробничої потужності.
ТЕМА 11. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
План лекції
1. Зміст і завдання плану виробництва і реалізації продукції.
2. Планування обсягів виробництва продукції у натуральному виразі.
3. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному виразі.
Основне завдання виробничої програми – задоволення потреб споживача у високоякісній продукції, яка випускається підприємством при найповнішому використанні їх ресурсів та отримання максимального прибутку.
Виробнича програма складається з двох частин:
1. План випуску продукції в натуральному (умовно –натуральному вигляді).
2. План виробництва вартісному виразі.
План виробництва і реалізації продукції складається за календарними періодами. Виробнича програма складається по підприємству в цілому, а також конкретизується по структурних підрозділах, цехах, відділеннях та дільницях.

55 55
Планування виробничої програми на підприємствах харчової промисловості
здійснюється за наступними схемами.
Для підприємств, що переробляють промислову сировину із стійкими якісними показниками і потужністю, яка визначається по готовій продукції
застосовується такий порядок:
1. Розраховується баланс потужностей та середньорічна потужність.

сер
.).
2. Розраховується плановий час роботи підприємств. (Ф
пл.
)
Для підприємств, які працюють безперервно на протязі року і тижня,
плановий час роботи визначаються за формулою:
Фтех
Фрем
Фк
Фпл
-
-
=
(11.1)
де:
Ф
к
─ календарний фонд часу;
Ф
рем
. ─ час проведення поточного і капітального ремонтів;
Ф
тех
.─
запинки що передбачені технологією виробництва (проведення чистки,
пропарки мойки обладнання, тощо).
За таким режимом працюють спиртова, пивоварна, хлібопекарська,
дріжджова.
Для підприємств, які працюють перервно на протязі тижня і року плановий час роботи визначається:
Фрем
Фсвят
Фвих
Фк
Фпл
-
-
-
=
(11.2)
де:
Ф
вих
., Ф
свят
. ─ відповідно кількість вихідних і святкових днів за рік.
3. Планується коефіцієнт використання потужності (К).
4. В багатономенклатурних виробництвах визначається асортимент продукції.
5. Планується обсяг виробленої продукції (виробнича програма)
підприємства (ОВ
пл
):
Фпл
К
Псер
ОВпл
*
*
=
(11.3)
Для підприємств, що переробляють виключно сільськогосподарську сировину, якість якої не є стабільною, та потужність характеризується кількістю сировини, переробленої за добу розрахунок провидять виходячи з балансу сировини та плануємого виходу продукції.
100
* В
КС
ОВпл
=
(11.4)
де:
КС ─ кількість заготовленої сировини, т;
В ─ плануємий вихід продукції, %.
Виробнича програма розраховується у натуральних, умовно-натуральних,
трудових і вартісних показниках (товарна та реалізуємо продукція).
Вироблена (товарна) продукція (ТП) це загальна вартість усіх видів

56 56
готової продукції, напівфабрикатів робіт, послуг виробничого характеру.
Обсяг її визначається без вартості внутрішньозаводського обороту, тобто без тієї частини готових виробів і напівфабрикатів, які використані для подальшої промислової переробки в межах одного підприємства.
Відх
Посл
НФ
ГП
ТП
+
+
+
=
(11.5)
де:
ТП ─ вартість товарної продукції, тис. грн.;
ГП ─ вартість готової продукції основного, допоміжного, побічного,
підсобного виробництва, що реалізується на сторону, тис. грн;
НФ ─ вартість напівфабрикатів власного виробництва для постачання на сторону, тис. грн;
П
осл.
─ вартість робіт і послуг промислового характеру, тис. грн;
В
ідх
─ вартість реалізованих відходів, тис. грн.
Не включається до обсягу виробленої (товарної) продукції доход,
одержаний від непромислових видів діяльності підприємства зокрема, таких як:
- перепродаж покупних матеріалів, напівфабрикатів, виробів, які відпускаються на сторону без додаткової промислової обробки на даному підприємстві (навіть якщо перевіряється їх якість, здійснюється розлив у пляшки, розфасування,
пакування та інші подібні операції);
- проведення технічного контролю, лабораторних аналізів, випробувань продукції тощо;
- підготовка науково-технічної продукції;
- надання транспортних, вантажно-розвантажувальних послуг та послуг з охолодження продукції;
- діяльність із закупівлі, очищення, охолодження та теплової обробки молока для подальшої реалізації на молокопереробні підприємства;
- ремонт автомобілів та товарів побутового призначення;
- ремонт будівель та споруд;
- збір (закупка) металевих і неметалевих відходів (металобрухту, макулатури тощо) без додаткової механічної, хімічної, термічної обробки, в результаті якої
вони можуть бути безпосередньо використані для виробництва з них нових виробів (навіть, якщо зібрані відходи піддано чищенню, сортуванню,
пакуванню);
- виконання робіт з очищення стічних вод.
- вартість капітального ремонту власного виробничого обладнання;
- вартість продукції, виготовленої з сировини підприємства (за давальницькою схемою) на інших підприємствах;
- вартість давальницьких або покупних сировини, матеріалів, заготовок у разі,
якщо підприємство виробляє з них не готову продукцію, а здійснює одну або декілька операцій з її виготовлення, а також якщо здійснюється доробка
(додаткова обробка) продукції. Наприклад, покрій одягу, виконання окремих операцій з пошиття одягу та виготовлення взуття, результатом яких є

57 57
напівфабрикат, а не готова продукція; знесолювання нафти, рафінація та інші
методи очищення олії, цукру, нанесення спеціального покриття на метали,
труби, утеплення труб тощо;
- вартість послуг сторонніх організацій з доставки продукції від станції
відправлення до станції призначення;
- продукція, що не відповідає стандарту, ТУ або умовам договору;
- продукція, напівфабрикати і відходи, що використовуються на підприємстві (шоколадна галузь, солод, ферменти, барда, меляса тощо);
- покупні електроенергія, пар, вода, що відпускаються стороннім організаціям;
- продукція підсобних виробництв непромислового характеру (їдалень,
кафе, сільськогосподарських ділянок та інш.).
- роботи і послуги невиробничого характеру (капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства, науково-дослідні та проектні
роботи стороннім споживачам);
Товарна продукція вимірюється у діючих та порівняльних цінах. У
діючих для визначення обсягу продажу, витрат на 1 грн. товарної продукції. У
порівняльних для розрахунку та динаміки обсягу виробництва, інших показників.
До валової продукції (ВП) включається вартість всієї промислової
продукції, виготовленої підприємством незалежно від міри її готовності та визначається за формулою:
)
НЗВк
НЗВп
ТП
ВП
-
-
=
(11.6)
де:
НЗВ
п та НЗВ
к
─ вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок та кінець планового періоду, грн..
Реалізована продукція – це повністю виготовлена на підприємстві,
відвантажена замовнику та оплачена ним продукція, роботи, послуги
)
(
)
(
ВОНк
ВОНп
ГПк
ГПп
ТП
РП
-
+
-
+
=
(11.7)
де:
ГП
п та ГП
к
– залишки готової, нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду, тис. грн.;
ВОН
п та ВОН
к
– вартість продукції відвантаженої, але не оплаченої
споживачами на початок і кінець планового періоду, тис. грн.
Обсяг продукції, що реалізується, обчислюється в діючих оптових цінах підприємства.
Література: [ 3, 5 ─7, 16, 17]
Питання для контролю знань
1. Основний зміст та склад складається виробнича програми підприємства.
2. В яких показниках розраховується виробнича програма?
3. Які особливості формування виробничої програми в харчовій

58 58
промисловості ?
4. Як визначається обсяг виробленої (товарної) , валової реалізованої
продукції?
5. Розрахунок виробничої програми на основі балансу сировини.
6. Розрахунок виробничої програми на основі балансу потужності.
ТЕМА 12. ПЛАНУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО – ТЕХНІЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
План лекції
1. Зміст плану матеріально-технічного забезпечення.
2. Планування потреби в сировині і матеріально-енергетичних ресурсах.
3. Запаси, їх види та регулювання
Виробнича програма підприємства та його підрозділів повинна бути збалансована з матеріальними ресурсами. Основним завданням є визначення оптимальної потреби в ресурсах для безперебійної діяльності підприємства відповідно до встановлених планових завдань.
План складається з розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах та балансів матеріально - технічного забезпечення.
Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах проводиться як в натуральному так і в вартісному виразі на рік, квартал, місяць. Розробка річного плану починається знизу з підрозділів і являє собою визначення потреби в матеріальних ресурсах для виконання виробничої програми. Підсумовуючи потребу по кожному із напрямків визначають загальну потребу в ресурсах ,
джерела її покриття та складають баланс матеріально-технічного забезпечення.
В балансі зіставляють потреби в матеріальних ресурсах із джерелами та розмірами їх забезпечення та визначається кількість матеріалів, які будуть постачатися язі сторони. Складається по кожному виду ресурсів.
В загальному виді баланс матеріально-технічного забезпечення розраховується:
ВР
Дс
ЗАЛнзв
ЗАЛ
Пз
Пб
Пр
Пнзв
п
Пв
+
+
+
=
+
+
+
+
(12.1)
де:
П
в п
─ потреба МТР для виконанні виробничої програми, тис. грн.
П
нзв
─ потреба в МТР на поповнення незавершеного виробництва, тис. грн.,
П
р
. ─ потреба в ремонтно-експлуатаційних роботах, тис. грн..
П
б
─ потреба на капітальне будівництво, тис. грн..
П
з
. ─ потреба на формування запасів, тис. грн.
ЗАЛ ─ залишок на початок планового року, тис. грн.,
ЗАЛ
нзвп
─ залишок матеріалу в незавершеному виробництві на початок планового року, тис. грн.
Д
с
─ кількість сировини, що постачається зі сторони грн..
ВР ─ кількість сировини, матеріалів, що планується отримати за рахунок внутрішніх ресурсів, тис. грн..

59 59
Потреба в матеріальних ресурсах визначається різними методами:
1.Прямого розрахунку. ( Множенням норми витрат матеріалу кожного виду на планову кількість продукції)
2. Укрупненим ( метод динамічних коефіцієнтів).
Ім
Із
БП
П
*
*
=
(12.2)
де:
Ппланова потреба в і-м виді матеріальних ресурсів;
І
з
─ індекс зміни виробничої програми в плановому році проти минулого року;
І
м
─ індекс зниження певного виду матеріальних витрат в плановому році
відповідно з планом технічного і організаційного розвитку підприємства;
БП - потреба в матеріальних ресурсах минулого (базового) року.
3. На основі нормативних термінів зносу
4. На основі рецептурного складу.
5. За типовим представником
6. Методом аналогії. (Нові вироби, за допомогою відповідних коефіцієнтів прирівнюються до виробів, що мають обґрунтовані норми витрат матеріалів).
ОВ
К
НВб
П
*
*
=
(12.3)
де:
НВ
б
─ норма витрат матеріалу на аналогічний базовий виріб;
ОВ ─ обсяг виробництва нового виду продукції;
К ─ коефіцієнт, що враховує особливості матеріалу при виготовленні нового виробу.
Вибір методу розрахунку залежить від призначення матеріалу та обсягу його споживання.
Потреба в паливі визначається в тонах умовного палива. Кількість натурального палива визначається діленням кількості умовного палива на відповідний цьому паливу коефіцієнт переводу.
Кількість палива, що використовується для виробничих цілей,
виробництва пара, електроенергії планується на основі виробничої програми
(або переробленої сировини) потреб в парі, електроенергії на плануємий рік і
прогресивних (планових) норм витрат умовного палива (на одиницю готової
продукції або на одиницю переробленої сировини), 1 т пару, 100 квт.годин електроенергії.
Потреба у електроенергії для технологічних цілей визначається на основі
норм її витрат на одиницю продукції, чи на одиницю переробленої сировини і
плану виробництва або перероблюємої сировини.
Потреба у руховій електроенергії розраховується виходячи із потужності
електродвигунів, коефіцієнта використання їх потужності і кількості годин роботи електродвигунів у плановому періоді.
Кількість електроенергії для освітлення приміщень підприємства планується виходячи із кількості і потужності електроламп та кількості годин їх горіння по плану

60 60
Вартість сировинних матеріальних, паливних, енергетичних ресурсів визначається як добуток кількості їх на ціну з урахуванням транспортно- заготівельних витрат. Транспортно-заготівельні витрати по кожному виду ресурсів розраховуються на основі спеціального кошторису.
З метою створення умов для безперервної і рівномірної роботи кожне підприємство повинно мати певні виробничі запаси предметів праці: сировини,
матеріалів, палива та інших цінностей.
Під виробничими запасами розуміють такі матеріальні ресурси, які
надійшли в розпорядження підприємства і не передані ще в виробництво.
Запаси повинні бути мінімальними, але достатніми для забезпечення запланованого ходу виробництва. Загальний запас матеріальних ресурсів складається з поточного, страхового, підготовчого (технологічного) і сезонного.
Поточний запас (З
пот
) потрібен для безперебійного постачання виробництва сировинно-матеріальними ресурсами у період між двома черговими поставками.
Псд
Ч
Зпот
*
=
(12.4)
де:
П
сд
─ середньодобова потреба у матеріальних ресурсах,
Ч ─ плановий період часу між двома поставками, дні.
Страховий запас (З
стр
) призначений для безперебійного забезпечення виробництва на випадок непередбаченої затримки у поставці чергової партії
матеріальних ресурсів, або при збільшенні проти плану обсягів виробництва.
Планується на ті види сировини і матеріалів, які споживаються щодня.
Величина страхового запасу на плановий рік розраховується із середньодобової потреби сировини і матеріалів і середньозважувального терміну фактичного відхилення поставок від вставленого інтервалу між черговими поставками. Страховий запас не повинен перевищувати 50%
поточного запасу.
Псд
Чс
Зстр
*
=
(12.5)
де:
Ч
с
─ час середньозважувальний термін фактичного відхилення поставок від запланованих, дні.
Підготовчий запас сировини і матеріалів планується, якщо ці ресурси перед відправкою на виробництво потребують попередньої обробки чи підготовки (наприклад, дозрівання борошна на складі хлібозаводу).
Підготовчий запас розраховується як добуток середньодобової потреби даного ресурсу на час підготовки сировини, матеріалів до виробничого використання
При виготовленні окремих видів продукції харчової промисловості
витрачається сільськогосподарська сировина, заготівля і постачання якої
пов’язані з певною порою року. Тому на підприємствах створюються сезонні
запаси (З
сез
).
Псд
Чв
Зсез
*
=
(12.6)
де:

61 61
Ч
в
. – тривалість виробничого періоду (для цукрових заводів), або тривалість перерв в поточному постачанні підприємства, дні.
Загальна величина виробничого запасу є сума середнього поточного (або сезонного), страхового і підготовчого запасів.
Потреба цехів у матеріалах залежить від типу виробництва. При масовому та багатосерійному виробництві потреба в матеріалах складається у розрізі продукції та обчислюється шляхом множення виробничої програми на норми витрат. В умовах одиночного та дрібносерійного – виходячи з кількості
виробів у замовленні та норм витрат. Різні системи лімітування та забезпечення цехів матеріалами. Одиночне і дрібносерійне ─ застосовують децентралізовану систему постачання. Масове та багатосерійне виробництва
─ централізовану систему забезпечення робочих місць
.
Література: [2, 5 ─ 7, 17]
Питання для контролю знань
1. Зміст та основні завдання плану матеріально – технічного забезпечення на підприємстві.
2. Призначення та зміст балансу матеріально – технічного забезпечення .
3. Планування потреби в сировині і матеріалах.
4. Планування потреби паливно – енергетичних ресурсах.
6. Види запасів в плані матеріально – технічного забезпечення та їх планування.
7. Назвіть особливості визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах різних типах виробництва.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал