Конспекти уроків 4 клас До підручника Т. В. Гладюк, М. М. Гладюка Тернопіль Навчальна книга Богдан




Скачати 464.54 Kb.

Сторінка3/5
Дата конвертації08.11.2016
Розмір464.54 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5
Тема. Земля — планета Сонячної системи.
Мета. Поглибити в учнів уявлення про Землю як одну з планет Со- нячної системи; розвивати спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати навколишній світ.
Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, презентація.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
Продзвенів уже дзвінок,
всіх покликав на урок.
До уроку приготуйтесь, на роботу налаштуйтесь.
Будемо планету Земля вивчати й нові знання здобувати.
ІІ. Хвилинка спостережень.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Тестова перевірка знань.
2. Фронтальна бесіда.
— Що таке планета?
— Скільки планет у Сонячній системі? Покажіть їх на таблиці і назвіть.
— Що таке орбіта?
— Чи однакова довжина орбіт у різних планет? Від чого залежить довжина орбіти?
— На які групи поділяють планети Сонячної системи? За якими ознаками?
— До якої групи планет належить Земля?
3. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.
ІV. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.
— Порівняйте Сонце й Землю за формою, розмірами, масою, температурою поверхні. Чим Сонце й Земля подібні? Чим відрізняються?
— Сьогодні на уроці ми вивчатимемо Землю як планету Сонячної системи.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь з елементами бесіди з метою поглиблення уявлення про Землю як планету Сонячної системи.
— Розгляньте на ілюстраціях будову Сонячної системи (мал. 11 підручника, на таблиці, слайді). Яке місце займає Земля в Сонячній системі? Яка її форма?
— Порівняйте Землю за розмірами з іншими планетами.
— Земля — це третя за віддаленістю від Сонця планета. Порівняно з пла- нетами-гігантами Земля видається крихітною, але вона більша за Меркурія,
Венеру і Марса. Як і інші планети Сонячної системи, Земля має форму кулі, обертається навколо власної осі і навколо Сонця.
Пригадайте, хто вперше з вчених висунув припущення про кулясту форму
Землі. (Давньогрецький учений Піфагор висунув припущення про кулясту форму
Землі. Доказами кулястої форми Землі є поступове зникнення та поява кораблів у
відритому морі із-за обрію; розширення видимої поверхні Землі при піднятті вгору
(це можливо тому, що поверхня Землі не плоска, а опукла); тінь від Землі, яка
падає на повний Місяць під час місячного затемнення, завжди кругла.)
— Підтвердженням кулястої форми Землі стала кругосвітня подорож іспан- ських мореплавців під командуванням Фернанда Магеллана 500 років тому.
Мандрівники за три роки небезпечного плавання обігнули Землю і повернулись до рідних берегів.

21
Фотографії, зроблені у космосі, польоти людини у космос беззаперечно під- твердили кулястість Землі.
Погляньте на фотографію першого у світі космонавта Юрія Гагаріна, який
12 квітня 1961 року побачив Землю з космосу. Космонавт назвав її голубою планетою.
Розгляньте зображення Землі з космосу. Який колір переважає на ній? По- міркуйте, чому.
— 3/4 поверхні Землі займає Світовий океан, тому на зображенні планети переважає голубий колір. Меншу частину земної поверхні — 1/4 — займає су- ходіл. Він забарвлений у зелений, жовтий і коричневий кольори, які залежать від характеру поверхні й рослинності.
Земля — єдина планета Сонячної системи, на якій живуть рослини, тварини
і люди.
Пригадайте, які умови потрібні для життя організмам. (Повітря, вода, їжа,
сонячне світло й тепло — умови, необхідні для життя всім організмам.)
— У повітрі Землі є кисень — газ, необхідний для дихання майже усім орга- нізмам. Наявність повітря, води і помірна температура створюють сприятливі умови для життя на нашій планеті.
2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою розширення знань про глобус.
— Як називається прилад, зображений на ілюстраціях (на мал. 12 у підруч- нику, таблиці, слайді), який стоїть на столі перед вами (демонстрація учителем
глобуса)?
— Пригадайте, що називають глобусом. (Глобус — рухома зменшена модель
Землі.)
— Яку найважливішу ознаку Землі відображає глобус? (Глобус відображає
кулясту форму Землі, тобто її зовнішній вигляд.)
— На глобусі зображено блакитним кольором водойми, а суходіл — зеленим, жовтим і коричневим кольорами.
Розгляньте глобус (на малюнку, таблиці або моделі). З яких частин він складається? (Глобус складається з кулі, яка обертається навколо нахиленого
металевого стержня — осі — та знаходиться на підставці.)
— Обернемо кулю навколо осі. Розглядаючи зменшену модель Землі — глобус, ви можете переконатись, що Земля обертається довкола стержня осі. Насправді наша планета такої видимої, як на глобусі, осі не має.
Пригадайте, що називають земною віссю.
— Вам уже відомо, що вісь Землі — це уявна пряма лінія, навколо якої обер- тається планета. Зверніть увагу, що вісь у глобуса нахилена. Це тому, що земна вісь дійсно нахилена до площини орбіти під певним кутом.
Земна вісь проходить через центр Землі і перетинає земну поверхню в двох точках, які називаються полюсами. Верхня точка — це Північний полюс, а ниж- ня — Південний. Коли Земля обертається навколо своєї осі

(учитель демонструє
це на глобусі)
,
то дві її точки (полюси Землі), де земна вісь перетинає поверхню
Землі, залишаються нерухомими.
На однаковій відстані від полюсів проходить уявна лінія — екватор (учитель
демонструє це на глобусі). Екватор поділяє Землю на дві півкулі: Північну, роз- ташовану від Північного полюса до екватора (на глобусі — зверху) і Південну, розташовану від Південного полюса до екватора (на глобусі — внизу). Довжина екватора Землі — 40 тисяч кілометрів.
На поверхні Землі ні полюси, ні лінія екватора ніяк не позначені. Як і земна вісь, вони існують лише уявно і можуть позначатися тільки на глобусах і гео- графічних картах.
Це цікаво знати. Уперше обрахував розміри нашої планети відомий давньо- грецький математик і географ Ератосфен Кіренський.
3. Практична робота з метою формування вміння знаходити на глобусі його основні точки, лінії та частини.
— Виконайте практичне завдання у підручнику на с. 20 (знайдіть і покажіть на глобусі вісь, Північний полюс, Південний полюс, екватор, Північну та Пів- денну півкулі).
4. Музична фізкультхвилинка.

22
VІ. Закріплення знань, умінь і навичок.
1. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 2.
2. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.
3. Робота в парах.
— Поміркуйте! Чому рослини, тварини й люди живуть лише на Землі?
4. Робота в групах.
— Обговоріть! Чи могло б існувати життя на Землі, якби наша планета зна- ходилась ближче до Сонця?
5. Гра «Хто найкмітливіший».
— Відгадайте загадки. Поясніть, як ви здогадалися.
Тут міста, країни, скелі,
океани і пустелі,
гори, ріки і моря — мандрувати буду я!
Щоб по світу мандрувати,
не виходжу я із хати,
не сідаю у автобус,
а беру у руки… (глобус).
* * *
Кругла куля непроста, голуба, велика:
без будинків там міста, без води там ріки;
без людей і без землі
і шляхи, і гори,
і моря, і взагалі
всі земні простори. (Глобус)
VІІ. Підсумок уроку.
— Продовжте речення.
y y
Земля — планета за віддаленістю від Сонця… .
y y
Земля обертається навколо… .
y y
Земна вісь — це… .
y y
Полюс Землі — це… .
y y
У Землі є полюсів… .
y y
Екватор Землі — це… .
y y
Екватор поділяє Землю на… .
VІІІ. Домашнє завдання.
— Прочитайте §6. Дайте відповіді на запитання після статті. Виконайте 3 завдання в зошиті.

23
Дата ____________
Клас ____________
___________________
Додатковий
матеріал до уроку
УрОК 7
Тема. Добовий і річний рух Землі.
Мета. Поглибити в учнів уявлення про рухи Землі в космосі та про наслідки цих рухів: зміну дня і ночі та зміну пір року; розвива- ти спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати навколишній світ.
Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, телурій (або на- стільна лампа), презентація.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
Продзвенів уже дзвінок,
всіх покликав на урок.
До уроку приготуйтесь, на роботу налаштуйтесь.
Будемо рухи Землі у космосі вивчати й нові знання здобувати.
ІІ. Хвилинка спостережень.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Тестова перевірка знань.
2. Фронтальна бесіда.
— Що називають орбітою Землі?
— Які полюси є у Землі?
— Що таке екватор?
— На які півкулі поділяє екватор земну кулю?
3. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.
ІV. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.
— Ви вже знаєте, що Земля, як і інші планети, постійно рухається в косміч- ному просторі. Які рухи здійснює планета Земля у космосі? (Земля обертається
навколо Сонця по своїй орбіті, а також навколо своєї осі.)
— Які наслідки цих рухів?
— Сьогодні на уроці ми вивчатимемо добовий і річний рухи Землі та дізна-
ємося про їх наслідки.
V. Вивчення нового матеріалу.
1.
Бесіда з елементами розповіді та демонстрацією досліду з метою поглиблен- ня уявлення про обертання Землі навколо своєї осі та його наслідки.
— Напевно, кожен спостерігав, як вранці сходить Сонце, опівдні підніма-
ється високо на небосхилі, а ввечері ховається за горизонтом і настає ніч. Чому ж так відбувається?
— Попрацюйте парами. Розгляньте ілюстрації (малюнок 13 у підручнику, на таблиці, слайді). Поміркуйте! Чи може Сонце одночасно освітити всю Землю?
Чому?
— Чи можуть сонячні промені пройти крізь Землю або обігнути її? Чому?
— Пригадайте, як утворюється тінь.
— Земля — непрозоре космічне тіло. Сонячні промені поширюються прямо- лінійно. Якщо на їх шляху знаходиться непрозоре тіло, то сонячні промені не можуть пройти крізь нього і не можуть його оминути. Вони освітлюють лише той бік непрозорого тіла, який повернутий до Сонця, а протилежний бік тоді знаходиться в тіні.
Проведемо дослід. Візьмемо настільну лампу (або телурій) і уявимо, що це Сонце. Навпроти неї поставимо глобус. Включимо лампу. Чи весь глобус освітлений? (частина глобуса освітлена, а частина — ні.)

24
— Обернемо повільно глобус навколо осі. Що спостерігаєте? (освітлена
частина стала затемненою, а затемнена — освітленою.)
— Земля, хоч ми і не відчуваємо цього, обертається навколо своєї осі із заходу на схід, назустріч Сонцю. Під час обертання до Сонця повертається то один, то інший бік планети. Бік Землі, повернутий до Сонця, освітлюється його про- мінням. Протилежний, неосвітлений Сонцем бік у цей час знаходиться в тіні.
Як ви думаєте, що панує на освітленій і затемненій частинах земної кулі — день чи ніч? (На освітленому боці триває день, на неосвітленому — ніч.)
— Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Що є наслідком обертання Землі навколо осі? (Повний оберт навколо
своєї осі Земля робить за одну добу, яка триває 24 години. обертання Землі на-
вколо осі спричиняє зміну дня і ночі.)
— Земля рухається навколо своєї осі з певною швидкістю. Найбільшою вона
є на екваторі і становить 464 м/с.
2. Бесіда з елементами розповіді та демонстрацією досліду з метою погли- блення уявлення про обертання Землі навколо Сонця та його наслідки.
— Земля постійно обертається не тільки навколо своєї осі, а ще й одно- часно навколо Сонця по земній орбіті. Середня швидкість руху Землі навколо
Сонця — 30 км/с.
Спробуємо поспостерігати за рухом Землі навколо Сонця за допомогою те- лурія (або глобуса і лампи). Вам уже відомо, що телурій складається з глобуса
(моделі Землі) і лампи (моделі Сонця).
Подивіться на глобус. Яка вісь Землі — пряма чи нахилена?
— Уявна вісь Землі завжди нахилена, розташована під однаковим кутом.
Саме таке положення займає наша Земля в космосі.
Прикріпимо до однієї частини глобуса (Північної півкулі) фігурку хлопчика, а до протилежної (Південної півкулі) — фігурку дівчинки. Вони будуть кос- монавтами-дослідниками. Повернемо легенько глобус навколо лампи (Сонця) проти годинникової стрілки. Чи змінився нахил осі Землі під час її руху? (Ні,
вісь Землі постійно нахилена.)
— Включимо модель і поспостерігаємо за рухом Землі і нашими юними до- слідниками. Чи змінюється положення частин глобуса (Землі) з нашими космо- навтами навколо лампи (Сонця) під час руху Землі? (так, положення Землі під
час руху навколо Сонця постійно змінюється.)
— А як воно змінюється? (Спочатку до лампи наближається одна частина
глобуса з хлопчиком, а потім інша — з дівчинкою.)
— Наша Земля, рухаючись навколо Сонця, більше повертається до нього то
Північною півкулею, то Південною.
Яка частина краще освітлена Сонцем — та, яка повернута до нього, чи від- хилена?
— Поміркуйте, яка пора року на тій частині Землі, яка повернута до Сонця, — літо чи зима. Чому ви так вважаєте? (коли до Сонця повернута Північна півкуля,
вона отримує багато світла й тепла, на ній панує літо. У Південній півкулі в цей
час зима, бо у цій частині Земля отримує мало світла й тепла.)
— Земля ні на мить не зупиняється. Вона рухається і згодом обидві півкулі освітлюються Сонцем однаково. У Північній півкулі, де було літо, настає осінь, а в Південну півкулю після холодної зими приходить весна.
Продовжуючи свій рух, через деякий час Земля повертається до Сонця так, що Північна півкуля освітлюється і зігрівається менше, а Південна більше. Що настає у кожній з півкуль? (У Північній півкулі настає зима, а в Південній — літо.)
— Рухаючись, Земля згодом повертається знову до Сонця так, що обидві її півкулі однаково освітлюються. У Північній півкулі настає весна, а у Південну приходить осінь.
Чим зумовлена зміна пір року на Землі? (Унаслідок того, що Земля оберта-
ється навколо Сонця і її вісь постійно нахилена, Північна і Південна півкулі Землі
отримують одночасно неоднакову кількість сонячного світла і тепла, що зумовлює
зміну пір року.)
— Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо
Сонця.
— Повний оберт навколо Сонця Земля робить за один рік. Він триває 365 діб 5 год 48 хв і 46 с. Це число округляють, і протягом трьох років в календарі записують по 365 днів. За 4 роки ці 5 годин з хвилинами і секундами додають — і

25
виходить ще одна доба. Тому кожного четвертого року в календарі з’являється
29 лютого. Рік тривалістю 366 діб називають високосним.
3. Музична фізкультхвилинка.
VІ. Закріплення знань, умінь і навичок.
1. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 2, 4.
2. Робота в групах.
— Пофантазуйте! Обговоріть!
Група 1. Що було б на Землі, якби її вісь не була нахилена? Чи відбувалася б зміна пір року? Чому? (якби вісь Землі не була нахилена, то зміна пір року не
відбувалася б, тому що обидві півкулі завжди отримували б однакову кількість
сонячного світла й тепла.)
Група 2. Що було б на Землі, якби наша планета не оберталася навколо своєї осі? Чи відбувалася б зміна дня і ночі? Чому?(якби Земля не оберталася навколо
своєї осі, то на одному її боці завжди був би день, а на протилежному — ніч. По-
вернутий до Сонця бік дуже нагрівався б, а на протилежному боці було б холодно.)
Група 3. Що було б на Землі
,
якби наша планета набагато повільніше обер- талася навколо своєї осі? (День і ніч на Землі були б набагато довшими. За цей
час сторона, повернута до Сонця, встигала б дуже нагрітися, а протилежна
охолонути. тому вдень було б дуже спекотно, а вночі — надзвичайно холодно.)
3. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.
4. Завдання для застосування знань.
— Україна знаходиться в Північній півкулі. Яка пора року в нас, коли в
Південній півкулі зима?
(літо.)
— Доведіть, що високосний рік триває довше за звичайний земний.
5. Гра «Хто найкмітливіший».
— Відгадайте загадки. Поясніть, як ви здогадалися.
y y
Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять.
(Місяці року)
y y
Триста шістдесят п’ять чайок, дванадцять голубів одно яйце знесли.
(Дні, місяці, рік)
y y
Перша сестра славиться квітами,
друга сестра — жарким сонцем,
третя сестра — жовтим листям,
а четверта сестра — білим снігом. (весна, літо, осінь, зима)
y y
Махнула птиця крилом — закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч)
y y
Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх побудила. (Ніч і
день)
y y
Що то за гість, що темноту з’їсть? (День)
VІІ. Підсумок уроку.
— Продовжте речення.
y y
Земля одночасно здійснює… .
y y
Зміна дня і ночі є наслідком… .
y y
Доба — це… .
y y
Доба триває… .
y y
Рік — це… .
y y
Триває рік… .
y y
Зміну пір року спричиняє… .
VІІІ. Домашнє завдання.
— Прочитайте §7. Дайте відповіді на запитання після параграфа. Виконайте
3, 5, 6, 7 завдання в зошиті.

26
Дата ____________
Клас ____________
___________________
Додатковий
матеріал до уроку
УрОК 8
Тема. Теплові пояси Землі.
Мета. Сформувати в учнів уявлення про нерівномірність нагрівання земної поверхні сонячними променями, про теплові пояси Зем- лі, полярну ніч і полярний день; розвивати спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати до- питливість, прагнення пізнавати навколишній світ.
Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, телурій, презен- тація.
Хід уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Хвилинка спостережень.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Тестова перевірка знань.
2. Індивідуальне опитування.
1) Використовуючи таблицю (глобус чи телурій), пояснити зміну дня і ночі на Землі.
2) Використовуючи таблицю (глобус чи телурій), пояснити зміну пір року на Землі.
3. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.
ІV. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.
— Пригадайте, як змінюється висота Сонця на небосхилі в різні пори року.
Яке значення Сонця для життя рослин і тварин?
— Сьогодні на уроці ми вивчатимемо теплові пояси Землі.
V. Вивчення нового матеріалу.
1.
Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про нерівно- мірність нагрівання земної поверхні сонячними променями.
— Попрацюйте в парі. Розгляньте ілюстрації (малюнок 15 у підручнику, на таблиці, слайді). Поміркуйте! Які промені більше нагрівають земну поверхню — ті, що падають прямовисно, чи ті, що косо?
— Де сонячні промені тривалий час падають більш прямовисно — на екваторі чи біля полюсів Землі?
— Де сонячні промені падають на земну поверхню тривалий час косо (на екваторі чи біля полюсів)?
— На екваторі та поблизу нього сонячні промені падають тривалий час пря- мовисно. Тому тут земна поверхня нагрівається найбільше. З наближенням до полюсів сонячні промені падають більш косо на земну поверхню, а тому біля полюсів земна поверхня нагрівається найменше.
Як залежить нагрівання земної поверхні в різних місцях (від екватора до полюсів) від кількості отриманого нею сонячного тепла? (кількість сонячного
тепла, яке потрапляє на земну поверхню, від екватора до полюсів зменшується, а
отже, зменшується нагрівання земної поверхні.)
— Чому сонячні промені по-різному падають на земну поверхню? (Сонячні
промені по-різному падають на земну поверхню тому, що Земля має форму кулі.)
2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про теплові пояси Землі.
— Поверхня Землі отримує неоднакову кількість світла і тепла від екватора до полюсів. Умовно її поділяють на широкі смуги — теплові пояси Землі.
У кожній півкулі — три теплові пояси: жаркий (тропічний), помірний і хо- лодний (полярний.)

27
Розгляньте ілюстрації (мал. 16 у підручнику, таблицю, слайд). Де розташо- ваний жаркий пояс?
— Поміркуйте, чому цей пояс назвали жарким. Чи відбувається зміна пір року у цьому поясі?
Жаркий пояс розміщений з обох сторін екватора. Сонячні промені там падають майже весь час прямовисно. Земна поверхня отримує найбільше со- нячного світла й тепла, тому дуже нагрівається. У зв’язку з цим пояс цей на- звали жарким. У цій частині Землі спекото протягом усього року. У жаркому поясі не відбувається звична для нас зміна пір року. Засушливі періоди, у які випадає мало опадів, змінюються дощовими — періодами злив. Тривалість дня
і ночі мало відрізняється.
Розгляньте на ілюстраціях (таблиці, слайді) теплові пояси Землі. Де розта- шовані помірні пояси?
— Як падають сонячні промені на земну поверхню у помірному поясі по- рівняно із жарким?
— Як це впливає на нагрівання поверхні Землі?
— Чи змінюються пори року в помірних поясах? Чому?
Помірні пояси розташовані обабіч від жаркого в обох півкулях. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом і менше її нагрівають.
Тому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. У цих поясах у кожну пору року земна поверхня отримує різну кількість світла й тепла. Взимку сонячні промені падають більш похило і Земля отримує мало світла й тепла, тому взимку холодно. У зимову пору ніч триває довше, ніж день. Влітку сонячні промені падають більш прямовисно і Земля отримує більше світла й тепла, тому влітку тепло. У літню пору дні довгі, а ночі короткі. Весна й осінь є прохолодними порами року.
Поміркуйте, як змінюватиметься у помірних поясах тривалість зими і літа з віддаленням від жаркого поясу. (чим далі від жаркого поясу, тим у помірних по-
ясах зима триваліша і холодніша. чим ближче — тим триваліше і тепліше літо.)
— Розгляньте на ілюстраціях (таблиці, слайді) теплові пояси Землі. Де роз- ташовані холодні пояси?
— Як ви думаєте, чому вони отримали таку назву?
— Чи змінюються пори року в холодних поясах? Чому?
Холодні пояси розміщені навколо полюсів Землі в обох півкулях. Сонячні промені протягом року у цій місцевості падають косо і мало нагрівають земну поверхню, тому й назвали ці пояси холодними. Зими там дуже холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.
3. Розповідь з елементами бесіди й демонстрацією досліду з метою формуван- ня уявлення про полярну ніч і полярний день.
У холодних поясах Сонце взимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. Тоді триває полярна ніч. А влітку Сонце хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте стоїть дуже низько над горизонтом. Тоді триває по- лярний день. Чому ж так відбувається?
— Поміркуйте, чи настає ніч навколо Північного полюса, якщо Земля по- вернута до Сонця Північною півкулею (обертання глобуса або телурія).
— Коли Земля повернута до Сонця Північною півкулею, простір навколо
Північного полюса (північний холодний пояс) освітлюється цілодобово. Земля обертається навколо своєї осі, але ніч не настає, бо Сонце не ховається на не- босхилі. У цій ділянці земної кулі триває полярний день.
Яка пора доби настає навколо Південного полюса, коли Земля повернута до
Сонця Північною півкулею? (обертання глобуса або телурія).
У цей час на простір навколо Південного полюса (південний холодний пояс) сонячні промені не потрапляють. Земля обертається навколо своєї осі, але день тут не настає, бо Сонце не з’являється на небосхилі. У цій ділянці земної кулі триває полярна ніч.
Отже, якщо в північному холодному поясі триває полярний день, то в пів- денному холодному поясі — полярна ніч.
На межі холодних і помірних поясів полярний день і полярна ніч тривають лише 1 добу. Із наближенням до полюсів їх тривалість збільшується до 6 місяців.
Отже, на полюсах полярна ніч і полярний день тривають по 6 місяців.
4. Розповідь з елементами бесіди із метою формування уявлення про рослин- ний і тваринний світ теплових поясів Землі.

28
— Пригадайте, які умови потрібні для життя рослин і тварин.
— Ви вже знаєте, що умовами існування рослин і тварин є наявність світла й тепла, вологи, повітря, ґрунту, їжі.
Поміркуйте! Як впливає на різноманітність рослинного і тваринного світу певної території отримана нею кількість тепла? Чому ви так вважаєте?
— Різноманітність рослинного і тваринного світу в кожному тепловому поясі залежить від кількості сонячного світла й тепла, що потрапляє на цю частину земної поверхні. Світло і тепло є важливими умовами для розвитку живих ор- ганізмів. Чим більше світла і тепла на певній території, тим різноманітніший і чисельніший рослинний і тваринний світ. Чим менше світла й тепла на певній території, тим бідніший рослинний і тваринний світ.
Чи відрізняється рослинний і тваринний світ теплових поясів? Чому?
— Рослинний і тваринний світ теплових поясів відрізняється між собою, тому що тут різні умови для існування. Найбільш сприятливі вони у жаркому поясі.
Достатня кількість світла, тепла і вологи сприяють розвитку густих вічнозелених лісів, які називають джунглями. У лісах є достатньо їжі для тварин, є де схо- ватися від ворогів. Рослинний і тваринний світ цих лісів дуже різноманітний.
У помірних поясах рослинний і тваринний світ менш різноманітний, ніж у жаркому поясі, оскільки земна поверхня отримує меншу кількість світла й тепла.
Залежно від пори року, тут то тепло, то холодно. У різних ділянках помірного поясу випадає неоднакова кількість опадів. Тут ростуть хвойні й листяні ліси, в яких водяться різноманітні тварини. У помірних поясах є степи і пустелі, де ростуть лише кущі й трав’янисті рослини, живуть тварини, які пристосувались до життя в посушливих місцях.
У холодних поясах мала кількість світла й тепла, тому рослинний і тваринний світ дуже бідний. Тут живуть організми, які пристосувалися до суворих умов життя. У холодних поясах ростуть лише карликові дерева, які стеляться по зем- лі, невеликі кущики, мохи, лишайники і трав’янисті рослини, які встигають за короткий теплий період (за 3 місяці) завершити свій ріст та розвиток. Життя більшості тварин пов’язане з водоймами.
5. Музична фізкультхвилинка.
VІ. Закріплення знань, умінь і навичок.
1. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 3.
2. Робота в групах.
— Обговоріть! Де на Землі можна отримувати по декілька врожаїв культурних рослин на рік? Чому? (У жаркому поясі можна отримувати по декілька врожаїв
культурних рослин на рік, бо там цілий рік тепло.)
3. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.
VІІ. Підсумок уроку.
1. Продовження речень.
y y
Земна поверхня нагрівається й освітлюється Сонцем… .
y y
Кількість тепла, яке отримує земна поверхня, від екватора до полюсів… .
y y
Розрізняють такі теплові пояси Землі… .
2. Вставка пропущених слів (на дошці чи слайді).
y y
Найтепліше у поясі.., тому що сонячні промені там падають
… .
y y
Найхолодніше у поясах.., тому що сонячні промені там падають
… .
y y
У помірних поясах влітку.., тому що сонячні промені падають
.., а взимку.., бо сонячні промені падають
… .
y y
Найбагатша жива природа у поясі.., бо там… .
y y
Найбідніша жива природа у поясах.., бо там… .
VІІІ. Домашнє завдання.
— Прочитайте §8. Дайте відповіді на запитання після статті. Виконайте 2 і
4 завдання в зошиті.

29
Дата ____________
Клас ____________
___________________
Додатковий
матеріал до уроку
УрОК 9


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал