Конспекти уроків 6 клас Посібник для вчителя БіБліотека вчителя Н. М. Демчук тернопіль




Скачати 475.45 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/4
Дата конвертації08.11.2016
Розмір475.45 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4
тема.
календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди.
Мета:
ознайомити учнів з українською календарно-обрядовою поезією, її різновидами, визначити роль і місце пісні в житті народу; формувати вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень, виразно і вдум- ливо читати їх, коментувати зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; формувати прагнення від- роджувати і вивчати оригінальну творчість народу; вихо- вувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, гор- дість за свій талановитий народ.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: аудіозаписи народних пісень, підручник.
теорія літератури: народна пісня, повтори (рефрен), анафора.
Народні пісні для України — все:
і поезія, й історія, і батьківська могила…

М. Гоголь
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люде, наша слава,
Слава України.
Т. Шевченко
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. Перевірка домашнього завдання.
1. Прийом “сніжна грудка”.
Учитель указує на школяра і говорить: “Слово!”, учень називає слово, яке стосується вивченої на попередньому уроці теми. Далі вчитель звертається до іншого школяра і говорить: “Речення!”. Цей учень називає речення з названим словом. третій формулює запитан- ня до цього речення, четвертий дає відповідь на це запитання і т. д.
Наприклад.
Слово: книга.
Речення: книга вчить, як на світі жить.
Питання: якими були перші книги?
Відповідь: Перші книги мали форму записів на стінах печер і на камені.
Слово: князь.
Речення: князь ярослав Мудрий популяризував книжну справу в київській Русі.
Питання: Хто писав перші книги в київській Русі?
Відповідь: Монахи.
2. Учні зачитують підібрані вдома висловлювання відомих людей
про значення книги в житті людини.
3. Усне висловлювання.
окремі учні усно висловлюють власне розуміння таких прислів’їв:
“книга вчить, як на світі жить”, “книга в щасті прикрашає, а в не- щасті втішає”, “книга допоможе в труді й виручить у біді”.

12 13 12 13
іII. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Стратегія “Мікрофон”.

——Що називають фольклором?
— які жанри усної народної творчості ви знаєте?
— як ви гадаєте, який із названих вами жанрів супроводжує усе життя людини? (Пісня.)
іV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
“Методика одного речення”.
Учні зачитують і коментують епіграфи уроку.
Vі. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. слово вчителя.
кажуть, що пісня — то душа народу. вона супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку. і коли наші дале- кі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися
“задобрити” злих духів, то поряд із різними магічними обрядовими діями лунала й пісня.
обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським кален- дарем і поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного.
Зібрали селяни щедрий урожай із ниви — треба подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб і наступного року був добрий ужинок; прийшов час окоту худоби — треба її пошанувати; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму — потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та “жайворонками”.
календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийнят- тям християнства набули ще й нового значення — уславлення творця за його щедрі дари й ласку до людей.
2. Метод “Мозковий штурм”.
Учні формулюють повні, обгрунтовані відповіді на запитання вчителя.
Учитель. Що ж таке народна пісня?
3. слово вчителя.
Народна пісня — невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ.
Особливості народних пісень:

вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;

висока поетичність мови;

відповідність мелодій словесному тексту;

віршова форма;

малий обсяг;

одночасне виникнення слів і мелодій;

усне поширення;

існування тексту й мелодій у різних варіантах.
Різновиди календарно-обрядових пісень:

пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські);

пісні зимового циклу (колядки, щедрівки);

пісні весняного циклу (веснянки, гаївки, пісні-ігри).
4. робота з підручником.
Учитель. Прочитайте відомості про народну пісню і запишіть у зошити її визначення.

14 15 14 15
5. Прослуховування аудіозапису в’язанки народних пісень.
6. слово вчителя.
Сучасні композитори, виконавці охоче звертаються до народних пісень, обробляють їх, пристосовуючи до нових музичних інструмен- тів. і звучать прекрасні мелодії, слова з глибоким поетичним змістом, чаруючи душі і серця слухачів.
(Прослуховування аудіозаписів сучасних обробок народних пісень та
літературних пісень, що стали народними.)
7. “Міні-театр”.
Учитель. яку з українських народних пісень, що виконують у родині або у школі, можна інсценувати? виконайте її з однокласни- ками “в ролях”.
8. творча робота.
Учитель. Складіть сенкан на тему “пісня”.
Довідка для вчителя. Сенкан — (французька стратегія — вірш у
п’ять рядків) — це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вигляді з п’яти рядків. таке п’ятиряддя допомагає підсу- мувати інформацію, визначити головні ідеї, думки.
1) Перший рядок: один іменник — назва поняття.
2) Другий рядок: два прикметники — описання поняття.
3) третій рядок: три дієслова — визначення дії.
4) четвертий рядок: фраза з чотирьох слів — виражає ставлення до теми.
5) П’ятий рядок: одне слово (синонім до теми) — відображення змісту чи формулювання висновку.)
Зразок.
Пісня.
Стародавня, народна.
Звеселяє, розважає, чарує.
торкається найпотаємніших куточків серця.
Душа.
Vіі. Узагальнення та систематизація знань.
“Методика взаємних запитань”.
Учні самостійно формулюють і задають одне одному ланцюжком запитання за вивченою темою.
Vііі. Підбиття підсумків уроку.
1. рефлексія.
Продовжити речення.
Сьогодні на уроці я дізнався про…
Найцікавішим для мене було…
Найбільше мене вразило…
Хочу більше дізнатися про…
2. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
іХ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
вивчити теоретичний матеріал у підручнику.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
скласти власне висловлення на тему: “Пісня — душа народу”;

для учнів достатнього рівня навченості:
підібрати прислів’я про пісню.

Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
14 15 14 15
уРОК № 3
тема.
Пісні літнього циклу: “У ржі на межі”, “ой бiжить, бі- жить мала дівчина”, “Проведу я русалочки до бору” (ру- сальні); “Заплету віночок”, “ой вінку мій, вінку”, “ку- пайло, купайло!” (купальські); “Маяло житечко, маяло”,
“там у полі криниченька” (жниварські) — на вибір.
Мета:
ознайомити учнів із календарно-обрядовими піснями літнього циклу, формувати прагнення відроджувати і ви- вчати оригінальну творчість народу; розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; виховува- ти повагу до прадавніх вірувань наших предків, до праці та загальнолюдських цінностей.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації до пісень літ- нього циклу, підручник.
теорія літератури: повтори (рефрен), анафора.
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. Перевірка домашнього завдання.
1. Окремі учні зачитують виписані прислів’я про народну пісню.
2. Прослуховування власних висловлювань учнів на тему: “Піс-
ня — душа народу”.
іII. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Стратегія “Мікрофон”.
— Хто створював народні пісні?
— Що було причиною їх створення?
— як вони поширювалися?
— Що таке народна пісня?
— Назвіть цикли календарно-обрядових пісень.
— Під час яких свят їх виконували?
іV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Метод “Мозковий штурм”.
як ви розумієте слова М. Гоголя: “Народні пісні для України — все: і поезія, й історія”?
Vі. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. слово вчителя.
Навесні, як тільки вкриваються травами луки, “з води на берег виходять русалки”. За народною уявою, це дівчата або молоді жінки, котрі під час купання втопилися і тепер живуть на дні глибоких рік
і озер.
Русальні пісні виконують тільки дівчата, хоча героями цих пісень
є і жіночки-сестрички, і дівчата, “красні панночки”, дівчатка-семи- літки, і парубки.
У полі, в лісі, дівчата плели собі вінки, вірили, що тоді русалки їх не зачіпатимуть і не лоскотатимуть. коли ж дівчата повертатилися з

16 17 16 17
поля, лісу, то кожна мала кинути вінок у садок чи на город. вірили, що вінок допоможе збільшити врожай.
У русальних піснях знаходимо багато загадок, які наші предки використовували з метою перевірити кмітливість молоді:
Що росте без кореня?
Що біжить без повода? а що цвіте без цвіту?
купальські пісні виконували на свято івана купала. Це період літнього сонцестояння, кінець червня — початок липня. в селі ви- бирали відповідне дерево-вербу “Марену”. Дівчата сплітали вінки з волошок, ромашок, маку, синіх польових сокирок, прикрашали ними вербу “Марену” і співали.
Потім ішли до ставу, річки, озера купати “Марену”. У воду внести її мала найкрасивіша дівчина у вінку, сплетеному з жита та пшениці. одяг її теж повинен бути прикрашений квітами. Дівчина обережно ламала дерево “Марену”: кожному треба було принести додому гілочку, символ того, щоб огірки родили добре, щоб в оселі водилося добро, а нечиста сила обминала обійстя.
У піснях дуже часто звертаються до купайла: де воно зимувало? З уст купала (цю роль, як правило, виконує гарний високий парубок, заквітчаний маковим цвітом) дізнаємося, що зимувало воно в лісі, ночувало в стрісі, зимувало в “пір’ячку”, літувало в “зіллячку”. Доки молодь біля “Марени” водила хороводи, старші хлопці посередині долини запалювали купальське вогнище для “очищення”. Дівчата і парубки бралися за руки, з розгону перестрибували через вогнище і таким чином очищалися, а то й вибирали свою долю.
Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відоб- ражають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба — збирання врожаю. ключовим моментом зажинкового обряду було приготування першого снопа — “воєводи”. Його мала нажати “в добрий час” “лег- ка на руку” жниця — обов’язково із середини ниви. Прикрашений стрічками й квітами зажинковий сніп кожного дня стояв на полі, де працювали женці, і символізував межу, до якої вони мали жати.
Після жнив перший сніп урочисто ставили у світлиці на покуті. Пер- ші зрізані колоски, як і останні, вважалися наділеними особливими якостями, здатними впливати на майбутній урожай. Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали господаря, уславлювали женців. Зжатий останній сніп, “останець” (або “дід”) перев’язували червоною смуж- кою і урочисто, з піснями несли в село. Закінчивши жнива, женці мали відпочити на стерні, щоб не боліла спина і легко було жати наступного року. При цьому співали: “Ой ниво наша, ниво, Верни нам
нашу силу! Ми на тобі жили, Силоньку положили.” З пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок з маків, волошок, калини як символу щедрого врожаю.
2. Опрацювання русальних пісень.
2.1. Виразне читання (або прослуховування в аудіозаписі) пісень “У
ржі на межі”, “Ой бiжить, біжить мала дівчина”, “Проведу я
русалочки до бору”.
2.2. Робота у групах.
Учитель. об’єднавшись у групи, прочитайте пісні літнього циклу
і визначте їхні теми.
“ой бiжить, біжить мала дівчина”: показ русалки, яка, наздог- навши малу дівчину, запропонувала їй відгадати три загадки.
“У ржі на межі”: зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі, звернулася до дівчат із проханням, щоб ті дали їй сорочку.
“Проведу я русалочки до бору”: зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не завдавали людям будь-якої шкоди.
2.3. Бесіда за змістом прочитаних пісень.
— яку форму має пісня “ой бiжить, біжить мала дівчина”?

16 17 16 17
— яке повір’я про русалок використане в ній?
— Добра чи погана русалка?
— чи вдалося вам відгадати загадку?
— З яким проханням русалка звернулася до дівчат у пісні “У ржі на межі”?
— Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка?
— від чийого імені виконують пісню “Проведу я русалочки до бору”?
— який її настрій?
— чому русалка не змогла зашкодити дівчатам?
— Назвіть слова пісні з пестливими суфіксами. якого звучання надають вони твору?
3. Опрацювання купальських пісень.
3.1. Читання пісень учнями.
Учні мовчки читають пісні “купайло, купайло”, “Заплету віно- чок”, “ой вінку, мій вінку”, а потім виконують завдання, які записані на окремих аркушах, прикріплених на гілочці дерева.
3.2. “Торбина запитань”.
Учні витягують з торбини запитання, записані на листках, і від- повідають на них.
— У якій пісні змальовується опудало, що стало символом свята?
— У який момент свята купала виконують пісню “Заплету віночок”? які почуття та сподівання у ній відтворено?
— Знайдіть у текстах епітети, визначте їхню роль.
— Що спільного й відмінного в піснях “Заплету віночок” і “ой вінку мій, вінку”?
— З якою метою дівчата плели вінки? Знайдіть відповідь у текстах пісень.
— яким настроєм пройняті пісні і якою може бути їх мелодія?
4. Ознайомлення з текстами жниварських пісень.
4.1. Виразне читання учителем пісні “Маяло житечко, маяло”.
4.2. Метод незакінчених речень.

Це обжинкова пісня, бо…

Жнива завершилися успішно, адже…

У пісні є персоніфікований образ…

вінок символізує…

“чистім полі”, “буйного вітречку” — це художній засіб…

основна думка пісні —…
5. Вивчення літературознавчих термінів.
як ви, напевне, помітили, у календарно-обрядових піснях часто трапляються повтори — на початку і в кінці рядків. Це теж художні засоби — анафора та рефрен, які допомагають звернути увагу на певні вирази, виділити їх.
Учні записують у зошити:
Повтори (рефрен) — це рядок або кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи.
анафора — повторення окремих слів чи словосполучень на по- чатку віршових рядків, строф або речень (у прозових творах).
Учитель. Знайдіть повтори та анафори у вивчених творах.
Vіі. Узагальнення та систематизація знань.
Метод “Прес”.
Учитель. Доведіть тезу: “Життя наших предків було тісно пов’я- зане з природою”.
Vііі. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.

18
На уроці я…

дізнався…

зрозумів…

навчився…

найбільші труднощі відчув…

не вмів, а тепер умію…

змінив своє ставлення до…

На наступному уроці я хочу…
2. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
іХ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
самостійно проаналізувати пісню літнього циклу “там у полі криниченька”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
підготувати розповідь про святкування в родині Різдва;

для учнів достатнього рівня навченості:
підготувати ілюстрації до вивчених творів.

Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
19
уРОК № 4
тема.
Пісні зимового циклу: “ой хто, хто Миколая любить”,
“Засівна”, “Нова радість стала”, “Добрий вечір тобі, пане господарю!”, “Щедрик, щедрик, щедрівочка” (на вибір).
Мета:
ознайомити учнів із календарно-обрядовими піснями літнього циклу, формувати прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу; розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; виховувати повагу до культурної спадщини нашого народу, бажання вивчати та примножувати його традиції.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: ілюстрації до пісень зимового циклу, аудіозаписи колядок та щедрівок.
Покажіть мені народ, у якого
було б більше пісень. Наша Україна
дзвенить піснями.


М. Гоголь
Де співають, там охоче лишайся жити, —
лихі люди не мають пісень.


Ф. Шиллер
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. Перевірка домашнього завдання.
Методичний прийом “Пінг-понг”.
Для проведення цього виду роботи можна використати невеликий предмет (м’ячик, зім’ятий аркуш паперу тощо). Умова: запитання та відповіді мають бути короткими, лаконічними. Учитель, формулюючи запитання, передає м’ячик першому учневі. той, у свою чергу, дає коротку відповідь на поставлене запитання та формулює власне, адресуючи його наступному учневі, якому передає м’ячик.
Наприклад:
— які пісні належать до обрядових пісень літнього циклу?
— коли і з якою метою виконувалися русальні пісні?
— якими дійствами супроводжується свято купала?
— Що прославляється у жниварських піснях?
— Що таке “борода”? Навіщо наші предки робили “бороду”?
іII. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Учитель. які свята протягом року особливо велично відзначають у ваших родинах? (Серед переліку прозвучить відповідь: Різдво, на яку
вчитель акцентує увагу).
— Розкажіть, як ви традиційно святкуєте Різдво зі своїми рідними.
іV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Прийом “Методика одного речення”.
Учні зачитують і коментують зміст епіграфів уроку.
Vі. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Ознайомлення учнів із піснею “Ой хто, хто Миколая любить”.

20 21 20 21
1.1. Прослуховування пісні “Ой хто, хто Миколая любить” в аудіоза-
писі.
1.2. Бесіда за змістом твору.
— яке зі свят зимового циклу оспівано в цьому творі?
— визначте тему пісні. (Звернення людей до Святого Миколая,
щоб він допоміг рідній Вкраїні “встати із руїни”, бідності.)
— як Миколай охороняє людей?
— З якими сподіваннями звертаються люди до Миколая?
— як співвідносяться слова і мелодія?
— Назвіть ужиті в пісні анафори, визначте їхню роль.
1.3. Слово вчителя.
Учитель доповнює учнівські відповіді.
Батьківщина Святого Миколая — Мала азія. вихований батьками в любові до Бога, Миколай допомагав усім, хто потребував захисту.
Своїми молитвами утихомирював бурю на морі, рятував хворих, постійно творив добрі справи. Усіх його чеснот і благородних учинків не перелічити, тому Миколая ще називають чудотворцем. Церква вшановує Святого Миколая 19 грудня. Це веселе народне свято, яке особливо любить дітвора. Слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.
2. робота з підручником. Методичний прийом “Перепиши пара-
граф”.
Учитель. Прочитайте теоретичний матеріал у підручнику про календарно-обрядові пісні зимового циклу і виконайте завдання до нього: виділіть та запишіть правила, проілюструйте їх назвами пісень зимового циклу.
3. слово вчителя.
основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір,
Різдво Христове, Щедрий вечір, день Святого василя та водохреща. а центральними піснями цього періоду стали колядки та щедрівки.
До найкращих християнських свят в Україні належить Різдво.
Переддень Різдва — це Святвечір, кутя. За давнім звичаєм вона була ячмінною, бо вирощування ячменю передувало пшениці. Пізніше з’явилася й пшенична кутя.
ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. а для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок колосків із поля, зібраних наприкінці жнив, так званий “обжинок”.
Стіл застеляли білою скатертиною, під яку батько підкладав сіно
(бо ж сіно було в яселках при народженні Христа). в центрі ставили дідуха, а коло нього — кутю. вона стояла на покуті до вечора. а як засвічувалася в небі перша зірка, родина збиралася в хаті на святу вечерю. крім куті на столі обов’язково було 12 страв — по числу апостолів: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою та грибами…
Найцікавіший різдвяний обряд — колядування, до якого готувалися заздалегідь. Першими колядували діти з дозволу господарів. якщо його одержують, то заходять до хати, іноді залишаються під вікнами
і починають співати колядки. Насамкінець віншують господарів — бажають здоров’я і заможного життя, просять винагороди.
4. ідейно-художній аналіз пісень “нова радість стала”, “Добрий
вечір тобі, пане господарю!”.
4.1. Робота в групах.
Учитель. Для роботи об’єднайтесь у групи. Прочитайте колядки, визначте їх тему, основну думку та вжиті художні засоби.
“Добрий вечір тобі, пане господарю!”. тема: вітання господаря з доброю новиною — народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами. основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці “празники” в наступному році

20 21 20 21
дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.
“Нова радість стала”. тема: відображення радості людей, бо народився Христос; їх прагнення жити у мирі, щасті та злагоді.
основна думка: побажання, щоб люди жили в радості і щасті не тільки в кожній родині, а на всій Україні.
4.2. Прийом “Асоціативний кущ”.
Учитель. Підберіть асоціації, що характеризують Різдво, спираючись на тексти колядок.
“радість”
“звізда засіяла”
“Христос родився”
“ангели співають”
“ми… співаємо”
“радуйся, земле”
“калачі з ярої пшениці”
“три празники”
“Син Божий народився”
5. ідейно-художній аналіз пісні “Засівна”.
5.1. Розповідь учителя.
Цей обряд розпочинався із самого ранку (чи ще з ночі) магічно- символічним ритуалом посівання дворів чи осель, який здійснювався виключно чоловіками або хлопцями. Зерно традиційно сіяли чоловіки, адже це природне призначення кожного представника чоловічій статі — сіяти хліб. Мотив засіву — накликання родючості на полі, в господарстві та в родині.
5.2. Самостійне читання пісні учнями.
5.3. Виразне читання пісні “Засівна” окремими учнями.
5.4. Обмін враженнями про прочитаний твір.
— Що бажає засівальник? Прочитайте.
— які б ще побажання ви додали до тих, що вже зазначені у творі?
— від чого залежить людський добробут?
— чому люди дотримуються обряду засівної?
— визначте основну думку пісні. (Добробут кожної людини,
кожної родини полягає в достатку, здоров’ї, щасливому житті.)
Vіі. Узагальнення та систематизація знань.
Гра “Так — ні”.
Учні на поставлене учителем запитання відповідають “так” або
“Ні”.
1. календарно-обрядові пісні виникли до прийняття християнства.
(Так).
2. Русалки були добрими істотами, тому про них складали ру- сальні пісні. (Ні).
3. купальські пісні виконували під час купання в річці, озері. (Ні).
4. Жниварські пісні виконувалися під час збирання врожаю. (Так).
5. У жниварських піснях прославляються хліборобська праця, земля-годувальниця. (Так).
6. колядниками називали тих, хто ходив просити щось їстів не. (Ні).
7. Щедрувальники — це господарі, які накривали щедрий стіл своїм гостям. (Ні).
8. У колядках, щедрівках простих селян називали князями, бо- ярами, панами. (Так).
9. як правило, щедрували ще вдосвіта. (Ні).
10. вважалося, що вранці першого дня Нового року до хати зайти повинна найстаріша й наймудріша бабуся. (Ні).
11. У колядках прославляли величне народження Христа. (Так).
12. Наші предки вірили в магічну силу обрядових пісень. (Так).
ріЗДВО

22
VIIі. Підбиття підсумків уроку.
1. “Мистецька вітальня”.
Учні, за бажанням, співають відомі їм колядки.
2. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
IХ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
виконати ідейно-художній аналіз “Щедрівки”, вивчити напам’ять одну пісню (на вибір учня).
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
скласти запитання за вивченою темою;

для учнів достатнього рівня навченості:
виконати ілюстрацію до вивчених творів.

Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
23
уРОК № 5


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал