Конспекти уроків 6 клас Посібник для вчителя БіБліотека вчителя Н. М. Демчук тернопіль




Скачати 475.45 Kb.

Сторінка3/4
Дата конвертації08.11.2016
Розмір475.45 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4
тема.
веснянки: “ой весна, весна — днем красна”, “ой кувала зозуленька”, “а в кривого танця” (на вибір).
Мета:
ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно— обрядових пісень, їхніми особливостями; вдосконалювати вміння самостійно працювати з підручником, робити вис- новки, зіставляти; розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно вислов- лювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати
інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: записи веснянок, українські рушники, печиво у вигляді пташок, книжкова виставка, ілюстрації учнів.
теорія літератури: народна пісня, веснянки.
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. Перевірка домашнього завдання.
1. Прийом “Мистецька галерея”.
Перевірка виконаних за бажанням учнів ілюстрацій до вивчених творів.
2. Перевірка виразного читання напам’ять однієї з пісень зимово-
го циклу (на вибір учня).
іII. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Гра “Літературний пінг-понг”.
один учень із підготовленими вдома запитаннями за вивченою темою проводить опитування.
іV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Мотивація учіння.
1. слово вчителя.
весна — особлива пора для хліборобів, із нею пов’язували всі найкращі надії — на пробудження матері-природи, воскресіння всього померлого і забутого, добрий урожай, на майбутній достаток, щасливе одруження. весну в Україні зустрічали радісно, урочисто — з обрядо- вими танцями, іграми і піснями.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. слово вчителя.
Звучить “Веснянка” у виконанні Ніни Матвієнко.
Голосом народної артистки Ніни Матвієнко озвалася до нас весна.
Уявімо її прихід: ласкаво світить сонечко, від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, щасливим співом заливаються птахи. весна — це пора оновлення і відродження природи.
За народними віруваннями, 15 лютого, на Стрітення, зима зу- стрічалася з весною. вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. якщо до вечора ставало тепліше — перемагала весна.
та справжня весна наставала пізніше. вважалося, що її приносили на крилах птахи. 30 березня, на день теплого олекси, наші предки

24 25 24 25
зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною і теплом.
Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів — жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи і закли- каючи весну.
Пісні на честь приходу весни називали веснянками. вони в різних регіонах України мали й інші назви: гаївки, гагілки, ягілки, яголайки, маївки, рогульки. веснянки були закличними піснями, бо закликали весну, а також величальними, адже возвеличували цю пору року.
коли луги покривалися травицею, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри. вибиралася найвродливіша дівчина, її при- крашали вербовими котиками, хрещатим барвінком і, взявшись за руки, водили хоровод.
часто веснянки мають форму діалогу з весною. У них згадують різні квіти, птахи. вони супроводжувалися обрядовими танцями (“По- доляночка”, “Перепілочка”, “Мак”, “кривий танець”). танцювальні рухи в них нагадували різні елементи хліборобської праці.
2. ідейно-художній аналіз веснянки “а в кривого танця”.
2.1. Виразне читання веснянки вчителем.
2.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
— чому танець називали кривим? (Коли в давнину на нашу землю
нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи
сліди, аби по них вороги не потрапили в село. Це й відтворював “кривий
танець”.)
— Про що розповідається у творі? (У веснянці йдеться про
традиційне змагання — “переспівування” між парубками та дівчатами.)
— З чого насміхаються дівчата? (Дівчата підсміюються над
парубочими “ножищами” та “постолищами” й хизуються своїми
“маленькими ноженьками” в червоних чобітках із золотими підківками.)
— який художній засіб вжито для змалювання гри між паруб- ками і дівчатами? (Це, звичайно, поетичне перебільшення, осяяне
радістю весни, радістю життя.)
3. ідейно-художній аналіз веснянки “Ой весна, весна — днем
красна”.
3.1. Читання веснянки у вигляді діалогу.
3.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
—чому веснянка “ой весна, весна — днем красна” побудована у формі діалогу?
—як зрозуміти те, що весну називають красною?
—Знайдіть у тексті пісні “ой весна, весна — днем красна” відомості про дарунки, які принесла весна. Назвіть їх.
—який настрій створює прихід весни? чим він викликаний?
—Знайдіть у тексті пестливі слова, епітети, повтори, за допомогою яких висловлено радісні почуття.
текст веснянки містить багато епітетів. Деякі з них часто в різних творах вживаються з певним іменником, утворюючи разом з ним сталий вислів:буйний вітер, зеленая травиця. Їх називають постій- ними епітетами.
—Знайдіть у веснянці “ой весна, весна — днем красна” постійні епітети.
3.3. Літературна гра.
Завдання: знайти “пару” до поданих слів.
квіточка маленьке
Пшениця холодная весна зеленая
Зіллячко красна травиця рожевая водиця озимая телятко запашненьке

24 25 24 25
4. ідейно-художній аналіз веснянки “Ой кувала зозуленька”.
4.1. Виразне читання веснянки вчителем.
4.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
— Подумайте, чому у пісні “ой кувала зозуленька” з усіх пташок згадують саме зозулю?
— Що вам відомо про зозуленьку як птаха?
— Для чого люди прислуховуються до кування зозулі?
— коли починає свій спів ця пташка?
— чому зозуля у творі названа товаришкою?
— Про які квіти говориться у пісні “ой кувала зозуленька”?
— Знайдіть і назвіть анафори та рефрени в пісні “ой кувала зозуленька”? яка їхня роль?
— З’ясуйте, у чому виражається основна ознака веснянок — закличність?
5. Гра “Хто швидше?”
Завдання полягає в тому, що учні виписують у зошити змен- шувально-пестливі слова з опрацьованих веснянок. виграє той, хто випише швидше більше таких слів.
Vі. Узагальнення та систематизація знань.
Методичний прийом “Світлофор”.
Завдання: за допомогою сигнальних карток (червоний колір —
так, синій колір — ні) дати відповіді на твердження.
— До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові.
— Пісні весняного циклу — це русальні, купальські та жниварські.
— однаковий початок рядків у піснях називається анафорою.
— “а в кривого танця” — це веснянка.
— Пісня “ой весна, весна — днем красна” побудована у формі монологу?
— За українською міфологією, зозуля — це жінка, що перевті- лилася в птаха.
— Хороводи та співи — це бажання людей прискорити прихід весни.
— Рефрен — це єдинопочаток.
Vіі. Підбиття підсумків уроку.
1. стратегія “Мікрофон”.
Учням пропонують висловити свої враження від уроку: вони один за одним (“ланцюжком”) беруть у руки імітований мікрофон та продовжують запропоновані початки речень.

Мені сподобалось…

Мене найбільше вразило…

Для мене сьогодні стало відкриттям…

Хотілося ще б дізнатися про…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх моти-
вація.
VIII. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
y вивчити напам’ять одну з пісень (за вибором учнів);
y створити колективний фотоколаж “я і мама”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
зробити “усне малювання” картини, яка виникає у вашій уяві під впливом однієї з веснянок, опрацьованих на уроці.

для учнів достатнього рівня навченості:
записати веснянку, яку виконують у нашій місцевості.

26 27
Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
уРОК № 6
тема.
Народні колискові пісні “ой ти, коте, коточок”, “ой ну, люлі, дитя, спать”. Провідні мотиви, лексичні особли- вості колискових.
Мета:
ознайомити учнів із народними колисковими піснями, з’ясувати роль колискової пісні в житті людини, форму- вати вміння складати опис образу матері над колискою дитини (за літературою та живописом), вчити виразно і вдумливо читати колискові пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; розвивати вміння висловлювати власні роздуми про тепло рідного дому; виховувати почуття любові до своїх рідних.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: аудіозаписи колискових пісень, репродукції картин із зображенням матері з немовлям, фотоколаж “я і мама”, підручник.
теорія літератури: колискова.
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. Перевірка домашнього завдання.
1. Виразне читання напам’ять однієї з вивчених веснянок.
2. Презентація окремими учнями записаних веснянок, які вико-
нують у нашій місцевості.
3. “Усне малювання” учнями картини, яка виникає під впливом
однієї з вивчених веснянок.
іII. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
1. Метод “Мозкова атака”.
Учитель. весна завжди у нашій уяві асоціюється зі словом “мати”. як ви гадаєте, чому?
2. Презентація створеного учнями колективного фотоколажу

“Я і мама”.
Учні розповідають про світлини, вміщені у фотоколажі.
іV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. слово вчителя.
Сьогодні ми познайомимося з іще одним жанром української на- родної пісенної творчості – колисковими піснями. Не злічити, напевне, цих пісень. У них — серце і душа народу, ніжність і ласка материнської мови.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Поетична хвилинка.
Колискова пісня, колискова –
То найперша материна мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
Чебрецевим і суничним літом.

26 27
Пахне молоком і споришами…
Скільки в ній ласкавості і шани,
Скільки в ній тривожності людської,
І надій, і сивини гіркої…
Колискова пісня, колискова –
То солодка материна мова.
М. Сингаївський
Vі. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. розповідь учителя про особливості жанру колискових пісень.
колискові пісні — цей своєрідний фольклорний жанр, який харак- теризується високим поетичним світосприйманням, глибиною мело- дійного звучання, багатством образів. Усю ніжність, любов, бажання бачити свою дитину щасливою, розумною, здоровою і гарною мати вкладає у невибагливі слова і просту мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину.
Діти, особливо маленькі, ще не розуміють змісту, а відчувають лише ритмічно-мелодичну інтонацію. Мотив сну, заколисування та спання є основним у колискових піснях. За нашими уявленнями, дитина росте уві сні, набирається здоров’я, мудрості. Мати намагалася забезпечити спокійний сон дитини засобами слова та музики, ввести дитину у стан блаженства, оточити оберегами любові колисочку. колискові пісні — це діалог двох сердець: дитячого та материн- ського.
2. Прослуховування мелодії М. лисенка “колискова пісня”.
3. Методичний прийом “асоціативний кущ”.
— які виникають у вас асоціації, коли ви чуєте колискову?
— яку колискову співала вам мама?
4. ідейно-художній аналіз колискової пісні “Ой ти, коте, кото-
чок”.
4.1. Виразне читання пісні вчителем.
4.2. Обмін враженнями від прочитаного твору.
— Про що йдеться у пісні?
— які є сподівання у матері на те, як складеться майбутня доля
її дитини?
— З яких квітів дівчата будуть плести вінок?
— чому мати прохає котика не лякати дівчаток?
— яке значення має сон у житті людини, зокрема для малят?
— Що означають три квіточки, які мати принесе дитині?
— які рядки передають лагідність і ніжність матері?
— як ви гадаєте, чому в творі змальовано образ кота? яким є кіт як свійська тварина? (У багатьох колисанках мотив присипання
пов’язаний із котом. Кіт у слов’янських культах займає вагоме місце,
він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокій, не відходить
далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевидно, здавна
була помічена здатність кота швидко засинати, спати більшу частину
доби. З цим був пов’язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як
туди клали дитину.Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини,
дуже багато, у багатьох варіантах і різних поєднаннях. Подекуди чітко
простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини.)
4.3. Метод “Місткий кошик”.
Учитель. Заповніть “кошик” використаними у пісні пестливими словами. яка їхня роль у творі?
5. ідейно-художній аналіз колискової “Ой ну, люлі, дитя, спать”.
5.1. Прослуховування аудіозапису колискової.

28
5.2. Самостійне читання учнями тексту колискової пісні.
5.3. Бесіда за змістом.
— який образ у творі є центральним?
— чого матір, присипаючи дитину, бажає їй у словах колискової?
— чи можна вважати, що жінка доглядає дитину у скрутний час?
— Про що свідчать три вижаті жінкою квітки?
— Що символізує червоний квіт?
— Для чого людині, особливо малим дітям, необхідно спати?
— які рядки колискової розкривають основну думку твору?
5.4. Складання міні-паспорта колискової пісні. Робота в зошитах.
Назва: “ой ну, люлі, дитя, спать”.
Жанр твору: колискова пісня.
Тема: співання матір’ю колискової як вияв любові до своєї дитини
і бажання бачити її щасливою, здоровою.
Ідея: уславлення материнської турботи, щирості, піклування про маленьку дитину.
Основна думка: головним для матері є, щоб її дитинча:
Щастя-долю мало
і добрую годину.
Художні особливості пісні:
Порівняння: “як квіт червоніло”.
Звертання: “ой ну, люлі, дитя, спать”.
Епітет: “добра година”.
Vіі. Узагальнення та систематизація знань.
“Художники слова”.
Складання опису образу матері за мотивами колискових та ре- продукцій картин.
Vііі. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…

дізнався…

зрозумів…

навчився…

найбільші труднощі відчув…

не вмів, а тепер умію…

змінив своє ставлення до…

На наступному уроці я хочу…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх моти-
вація.
іХ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
виразно читати й аналізувати колискові пісні.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
скласти кросворд за темою: “календарно-обрядові пісні”;

для учнів достатнього рівня навченості:
скласти сенкан про колискову.

Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
29
уРОК № 7
тема.
література рідного краю. календарно-обрядові пісні рідного краю (тернопільщини).
Мета:
ознайомити учнів з календарно-обрядовою поезією тернопільщини, зокрема Бережанщини, визначити роль
і місце пісні в житті народу; формувати ставлення до фольклору як цінного духовного надбання народу; розви- вати вміння виразно читати народні пісні, висловлювати власні думки, робити узагальнення; виховувати повагу до звичаїв і традицій рідного краю, любов до творчості на- роду, мудрості і таланту земляків.
тип уроку:
урок формування вмінь та навичок.
Обладнання: картки з тестовими завданнями.
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. актуалізація та корекція опорних знань, умінь, навичок.
1. Бліц-опитування.
— як називається розділ, який ми зараз вивчаємо?
— які знаєте види усної народної творчості?
— які види народної творчості вивчали у 5 класі?
— Що таке народна пісня?
— Назвіть види народних пісень.
— які пісні називають календарно-обрядовими?
— які пісні належать до календарно-обрядових?
— якими художніми засобами досягається поетична краса пісень?
2. Презентація окремими учнями створених кросвордів за темою
“календарно-обрядові пісні”.
ііі. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння
школярів.
1. слово вчителя.
Є на світі цінності, що не виміряти їх ніякими грішми. кожному, хто далеко від рідної домівки, довелося почути невимовно рідне слово, знайому мелодію, зрозуміти, яку бентежно-теплу хвилю здіймає в душі голос рідної землі.
Пісня — душа народу, його крила. витворена народом, вона пахне майовими дощами, синіми льонами, теплими маминими рука- ми, стиглим колосом у полі, духмяним хлібом на столі, материнкою й чебрецем, п’янить чорнобривцями, шугає різнобарв’ям мальв на високих стеблах під причілковим вікном, соняхом цвіте на межі, приходить у сни кучерявими ясенами за селом, чарує червоною калиною, вербою хилиться над ставом, підноситься тополею до високості, манить маминою вишнею в саду, щебече ластівкою над стріхою, заливається соловейком, а над усім цим цвітуть українські сині небеса, що бережуть спокій наш і посилають Божу благодать на землю.
В піснях — дівоча світла туга.
І вільний помах косаря,
В них юність виникає друга,
Висока світиться зоря.
У них — голос батьківщини, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої ласки...

30 31 30 31
але з часом нашу народну пісню стали забувати, рідну мову зневажати, добрими звичаями ганьбувати.
як іскри в попелі загоряються, коли багаття розкладають, так і народна пісня в устах щирих шанувальників давнини — ми віримо в це — звучить ще дзвінкіше й голосніше.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
іV. Вивчення нового матеріалу.
1. слово вчителя.
календарно-обрядові пісні нашого краю — це золоті перлини фольклору минулих поколінь, які донесли до наших днів дідусі і бабусі, батьки і матері та передали нам у спадок. Ці твори зберегли свою самобутність донині й живуть в обрядах і звичаях нашого краю.
Першим у календарно-обрядовому циклі є свято Миколая. Його особливо люблять діти за принесені ним подарунки, а старші — за чудотворність та добродійність.
До нашого часу на тернопільщині збереглися і виконують такі пісні про святого Миколая, як “о хто, хто Миколая любить”, “Свя- тителю Миколаю”, “ішов Миколай лужком-бережком” та ін.
2. Учні виконують окремі пісні про Миколая, підготовлені
заздалегідь.
3. слово вчителя.
Найбільшим святом на тернопільщині в зимовий час є Різдво.
Найпоширенішими календарно-обрядовими дитячими піснями на тернопільщині є колядки і щедрівки, що обслуговують зимовий цикл обрядів — Різдво, Новий рік і Йордан.
колядки виконують здебільшого діти на Святий вечір та Різдво як окремо, так і під час різних обрядових дійств: ходіння з Зіркою,
Шопкою, іродом та вертепом.
За тематикою християнські колядки поділяють на дві групи: прославні та гумористичні (останні виконують лише тоді, коли господарі не хочуть дати коляди).
На тернопільщині найчастіше діти виконують такі колядки:
“Нова радість стала”, “Бог предвічний народився”, “Небо і земля нині торжествують”, “У вифлеємі нині новина” тощо.
Дитячі колядки виконують переважно поодиноко або два-три учасники в сінях чи оселі з обов’язковим прикінцевим віншуванням християнського змісту.
На Бережанщині активно побутують пісні про Маланку (їх виконують увечері 13 січня) та щедрівки.
4. Учні презентують фрагмент “Вертепу” із супровідним виконан-
ням колядок.
5. слово вчителя.
Найкраще та найповніше збереглася на Бережанщині гаївкова традиція. вона перетворилася в приурочені до великодніх свят забави
(на тернопільщині у трьох волинських районах — лановецькому, кременецькому та Шумському — їх називають веснянками). У гаївках, зокрема, домінують такі мотиви, як зустріч весни, її оспівування, вітання весняних птахів, вирощування злакових, городніх культур тощо. Головними персонажами у дитячих гаївках є веснянка, Бузьок, ластівка, Журавель, Зозуля, Шпачок, Мак, Горошок, Грушечка тощо.
Дитячим гаївкам властивий гуртовий спів в унісон, що супроводжується хореографічними та пантомімічними елементами. в їхній основі лежать кругові та змійкові рухи, імітація руками росту дерев, злакових і городніх культур.

30 31 30 31
Найпоширенішими дитячими гаївками та веснянками на тернопільщині є “Подоляночка”, “Жучок”, “Зайчик”, “Грушечка”,
“огірочки” та ін.
Дитячі гаївки також виконують діти протягом усього весняного періоду як звичайні ігри (прикладом цього є гра “Подоляночка”).
У своїй книзі “казка мого життя” Б. лепкий описує гаївки у селі Поручин на Бережанщині, де його батько був парохом: “По свяченім — під церкву, на гаївки”, “Стою під парканом і дивлюся на гаївки. кругом церкви дівочий хоровід. Побралися за руки, живим вінком церкву оперізують. По зеленій мураві чорні та жовті чобітки мигтять. то повагом ідуть, то підстрибують, як серни. Співають…”. тут же він змальовує гаївку “Зайчик”.
6. інсценізація гаївки “Зайчик” за поданим описом Б. лепкого.
Дівчата утворюють коло, посередині “зайчик”. коло розхитується вліво і вправо, співають:
Зайчику, зайчику,
Та сивенький соколе,
Та милесенький голубе,
Ані куди зайчику перескочити,
Ані куди зайчику перейти.
Дівчинка-“зайчик” кидається то в один бік, то в другий, хоче з кола вийти, та її не пускають. тоді вона стає посередині, береться руками в боки і відповідає:
Скоком-боком перевернуся,
Гребінчиком розчешуся,
Та візьмуся за пілядоньки,
Пошукаю си челядоньки.
Співаючи, показує, як вона скоком-боком перевернеться, як розчешеться гребінчиком, як пошукає собі товаришки. Ще не скінчивши, вхоплює за руку одну з дівчат, яка стає посередині, і гра починається заново.
7. слово вчителя.
літній календарно-обрядовий цикл представляють Зелені свята та свято івана купала. івана купала — найяскравіше свято літа. У цей день дівчата плели віночки, хлопці прибирали вербу-купайло, біля якого співали пісень і водили хороводи. Дохристиянські засади цих свят на тернопільщині до нашого часу дуже мало збереглися, а пісні
(за винятком волинських районів — лановецького, кременецького та Шумського) повністю канули в лету. У Зелених святах збереглося лише саме клечання гіллям (кленом, ясенем) та травами (татарським зіллям) осель.
Поширеним є обхід полів на Зелені свята зі священиком, що супроводжується співом релігійних пісень (с. лапшин).
На жаль, стародавні пісні, які супроводжували зеленосвятські обряди, до нашого часу не збереглися, а збереглися лише пісні хрис- тиянського змісту, які супроводжують обряд посвячення полів. Це переважно пісні “Христос воскрес, радійте люди”, “Царю небесний”,
“Душе святий”, “Дар найкращий”, “всі тя хори”, що розкривають зміст християнського свята трійці.
У другій половині ХіХ ст. на Бережанщині, за спогадами Б. леп- кого, на Зелені свята функціонував обряд “вільха”, виконуваний лише самими дівчатами і близький до гаївкового. Його супроводжували
і відповідні пісні, зокрема “ой хилився дуб на дуба” (запис пісні зберігся без мелодії).
V. Первинне застосування нових знань.
Тестові завдання.
1. До календарно-обрядових пісень належать
а колядки та щедрівки

32 33 32
Б історичні пісні та думи
В колискові і голосіння
2. У сучасній традиції починають виконувати щедрівки
а 1 березня
Б 1 січня
В 18 січня
3. До літньо-осіннього циклу належать пісні
а купальські та жниварські
Б веснянки та русальні
В колядки та щедрівки
4. Господаря порівнюють із місяцем, господиню із сонцем, а дітей із зорями у піснях
а щедрівках
Б русальних
В веснянках
5. літній цикл пісень пов’язаний зі святом
а великдень
Б Різдво
В свято івана купала
6. Землеробський календар завершують пісні
а весільні
Б обжинкові
В петрівчані
Учні здійснюють взаємоперевірку тестових завдань.
Vі. самостійне застосування учнями знань.
Складання таблиці “Календарно-обрядові пісні Бережанщини”.
кален- дарний період вид пісень
Приклади календарно-обрядових пісень
Зима
Миколая о хто, хто Миколая любить”,
“Святителю Миколаю”, “ішов Ми- колай лужком-бережком”
колядки
“Нова радість стала”, “Бог предвіч- ний народився”, “Небо і земля нині торжествують”, “У вифлеємі нині новина”
Щедрівки весна
Гаївки
“Подоляночка”, “Жучок”,
“Зайчик”, “Грушечка”, “огірочки”
літо
Русальні
обряд “вільха”
купальські
Не збереглися осінь
Жниварські
Не збереглися
Vіі. Підбиття підсумків уроку.
1. слово вчителя.
Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають. З нею ми пов’язані від народження до самої смерті. в усі часи пісня в Україні була і є частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги. Саме народна пісня відроджує в наших душах любов до рідного слова й до рідної землі.
2. Метод незакінчених речень.

32 33 33
Учитель. а який слід у ваших душах залишили народні пісні, що ми вивчили?

Пісня для народу була…..

Пісня допомагає…

Народна пісня мене вражає….

вивчаючи народні пісні, я …….
3.
Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх
мотивація.
Vііі. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
прочитати русальні та купальські пісні, збережені у виконанні в лановецькому, кременецькому та Шумському районах.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
укласти список джерел, з якого можна почерпнути інформацію про календарно-обрядові пісні рідного краю;

для учнів достатнього рівня навченості:
прочитати розділи з “казки мого життя” Б. лепкого: “ На Різдво додому”, “Йордан в Бережанах”, “великодній ранок”, “Гаївки”,
“вільха”.

34 35
Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
уРОК № 8


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал