Конспекти уроків 6 клас Посібник для вчителя БіБліотека вчителя Н. М. Демчук тернопіль




Скачати 475.45 Kb.

Сторінка4/4
Дата конвертації08.11.2016
Розмір475.45 Kb.
ТипКонспект
1   2   3   4
тема.
Пісні літературного походження. “Ще не вмерла Украї- ни”... П. чубинського, М. вербицького — національний гімн нашої держави. легенда про дівчину-Україну, яку
Господь обдарував піснею та її зв’язок із “Молитвою” о. кониського, духовним гімном України.
Мета:
ознайомити учнів з особливостями пісень літературного походження, їх авторами; проаналізувати пісню-гімн, звернувши увагу на історію створення цього твору і його призначення; розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні, грамотно висловлювати власні думки про значення національного гімну в житті народу; формува- ти кругозір, світогляд; прищеплювати почуття пошани до державної символіки, пісні-гімну рідного краю, повагу до митців слова; виховувати любов до Батьківщини, народу, його традицій.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: аудіозапис національного гімну, портрети П. чубин- ського, М. вербицького, о. кониського, підручник.
теорія літератури: гімн.
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. Перевірка домашнього завдання.
1. конкурс на краще читання учнями колискових пісень.
2. Зачитування окремими учнями створених сенканів про ко-
лискову.
іII. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Стратегія “Мікрофон”.

——Що називають народною піснею?

——визначте особливості народних пісень.

——який існує взаємозв’язок між піснею і настроєм її виконавця?
іV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. слово вчителя.
На попередніх уроках ми ознайомилися з українськими народними піснями. Їхні автори невідомі, це — колективне творіння народу. однак є пісні, які мають своїх конкретних авторів. Це пісні літературного походження, але вони так полюбилися в народі, що багато з них теж стали народними. У цьому і полягає геніальність
їхніх творців.
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з піснями літературного походження та їх ідейно-художніми особливостями.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
тризуб, Прапор, Гімн
Казка
Давним-давно жила жінка. і було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї життя. Попідростали і вирішили піти у світ.

34 35
от перший син і каже:
— Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся на світ.
— Що ж, синку, — відповідає мати, — йди, та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промін- цями, хай у далекому краї зігріває вона тебе.
Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем. Бо трипроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.
— Пустіть мене, мамо, світ подивитися, — проситься другий син.
Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяж- ними ділами син прославляв матір. одержав середній син імення
Прапор.
а там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. і одержав син за свій величний спів ймення Гімн.
Vі. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. слово вчителя.
До пісень літературного походження належить і пісня-гімн.
Гімн — урочиста пісня на честь держави, героя, яка виконується великими колективами на святах, офіційних прийомах та військових парадах.
(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)
У процесі формування націй і національних держав виникли державні національні гімни як символ державної єдності.
Гімни вперше почали виконуватися в Давній Греції як хвала на честь богів та героїв. традиція швидко поширилася світом. Гімни почали виконувати під час спортивних змагань, різноманітних свят, офіційних прийомів.
Державним Гімном України є пісня на слова Павла чубинського
“Ще не вмерла України…”, написана 1862 року. П. чубинський, відомий на той час фольклорист, етнограф, поет, був членом київської організації “Стара громада”, до якої входила національно свідома патріотична інтелігенція. На зібранні цієї організації вперше і прозвучала ця пісня. 1918 року вона виконувалася як гімн Української
Народної Республіки, що проіснувала лише рік. За радянських часів пісня “Ще не вмерла України…” була забороненою. однак українці її не забули й часто виконували таємно, сподіваючись на відродження самостійності своєї держави. коли Україна стала незалежною країною, то як національний гімн було взято пісню на слова П. чубинського.
Музику до неї написав композитор М. вербицький. Первісний текст пісні перероблювався автором кілька разів, тому сучасний варіант відрізняється від нього.
2. робота з підручником.
3. ідейно-художній аналіз пісні-гімну “Ще не вмерла України…”
3.1. Виразне читання гімну П. Чубинського “Ще не вмерла України...”,
прослуховування аудіозапису.
3.2. Бесіда за змістом твору.
— чому, на вашу думку, гімн має таку назву?
— якою оспівана в творі доля нашого народу?
— яких страждань зазнала Україна протягом історії? Хто її поневолював?
— Назвіть відомих вам відважних ватажків у боротьбі за волю рідного краю.
— Згадайте, хто такі козаки. Що вам відомо про них?
— чому Україна славилась цими мужніми, відчайдушними борцями за її волю?

36 37 36 37
— чим Україна приваблювала різноманітних ворогів, які протягом всієї історії намагалися її полонити?
— як названі українці у творі? (Браття.) чому?
— яке основне питання хвилює українців?
— Що дає українцям надію на те, що і їм усміхнеться доля?
— чому борці за Україну впевнені у святій перемозі?
—Прокоментуйте, як зрозуміти слова з твору: “Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”?
—чому негативне за значенням слово “вороги” вживається у зменшувально-пестливій формі?
—Що необхідно зробити для того, щоб ворог не зміг поневолити рідний край?
—а чим ми можемо бути корисними для нашої країни?
—чому, читаючи цей твір, ми хвилюємося і в той же час пишаємося ним?
3.3. Інтерактивна вправа “Літературний пазл”.
із розрізаних на окремі слова рядків гімну учні у групах складають текст твору. Перемагає група, яка впорається із завданням найшвидше.
3.4. Проблемне запитання.
Учитель. чому, коли грають гімн держави, громадяни стоять струнко, радіють або навіть плачуть? У яких випадках це можна спостерігати?
4. слово вчителя.
Народно-церковним гімном України є пісня “Молитва”. текст її належить письменникові, педагогові, громадському діячеві олександрові кониському. Музику до неї написав компози- тор Микола лисенко. Її виконують стоячи, урочисто, піднесено, як гімн. так співають цю пісню і нині, висловлюючи Богові найпота-
ємніші прохання зберегти Україну для себе і для нащадків.
5. ідейно-художній аналіз “Молитви” О. кониського.
5.1. Виразне читання твору вчителем та прослуховування його аудіо-
запису.
5.2. Бесіда за змістом твору.
— чому пісня має назву “Молитва”?
— З яким проханням звертаються люди до Бога?
— чому автор називає Бога великим, єдиним?
— які відтінки переважають у творі?
— визначте настрій пісні.
— чи чули ви коли-небудь виконання цієї пісні в церкві? Що ви відчували при цьому?
5.3. Робота в групах.
Учитель. Для роботи об’єднайтесь у групи. визначте художні засоби прочитаної “Молитви”.
Звертання: “Боже великий, єдиний…”; метафори: “Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай”; епітет: “чиста любов”;
повтори: “Боже, дай… многая… волю”, “світло…”, “Україну…”; ри-
торичні оклики: “ти на люд наш зверни!”, “Дай доброго світла!”, “і многая, многая літа!”.
6. ідейно-художній аналіз “легенди про дівчину-Україну, яку
Господь обдарував піснею”.
6.1. Слово вчителя. Про цю пісню складено легенду, прочитай її.
6.2. Самостійне читання учнями тексту легенди.
6.3. Бесіда за змістом твору.
— кого і чим наділяв Господь Бог?
— якою у творі зображено дівчинку?
— З яким горем звернулася дівчина-Україна до всевишнього?

36 37 36 37
— як зрозуміти слова Господа про те, що пісня уславить дівчину на цілий світ?
— чим пояснити те, що дівчина-Україна з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ?
— У чому значення народної легенди?
— яка основна думка легенди? (Серед всіляких скарбів, талантів,
здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.)
6.4. Завдання “Установи відповідність”.
Учитель. Установіть відповідність, з’єднавши рядки згідно зі змістом легенди.
Французи любов до пісні, поетичність;
поляки дисципліна і порядок;
угорці здатність до торгівлі;
росіяни хист до музики;
німці владність;
італійці любов до господарювання;
українці елегантність і краса.
Vіі. Узагальнення та систематизація знань.
Інтерактивна гра “Світлофор”.
Учні сигналізують правильну відповідь зеленою карткою, а хибну — червоною. y
літературні пісні — це пісні про літературу.
y автором слів гімну “Ще не вмерла України...” є П. чубинський.
y
У перекладі з грецької мови слово “гімн” означає “гучна пісня”.
y
Мелодію до пісні-гімну дібрав М. вербицький.
y
У легенді про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею йдеться про те, що українців Бог наділив терплячістю.
y
У “Молитві” о. кониського висловлюється прохання до Бога про добру долю і волю українського народу.
Vііі. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…

дізнався…

зрозумів…

навчився…

найбільші труднощі відчув…

не вмів, а тепер умію…

змінив своє ставлення до…

На наступному уроці я хочу…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх
мотивація.
іХ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
вивчити напам’ять гімн “Ще не вмерла України...”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
визначити художні засоби, вжиті у гімні “Ще не вмерла Украї- ни...”;

для учнів достатнього рівня навченості:
підготувати повідомлення про січових стрільців.

38 39
Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
уРОК № 9
тема.
“ой, у лузі червона калина похилилася” С. чарнецького
і Г. труха — пісня, що стала народною.
Мета:
проінформувати учнів про січових стрільців, вивчити особливості стрілецьких пісень; вміти пояснювати їхні символи, відрізняти стрілецькі пісні від інших видів пісень; визначити провідний мотив програмового твору, його ідейно-художній зміст; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; робити власні висновки, узагальнення; навчити виразного читання; формувати кругозір, світогляд; виховувати повагу, пошану до стрілецьких пісень, їх авторів, історичного минулого рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: аудіозапис пісні “ой, у лузі червона калина похили- лася”, підручник.
В піснях і труд, і даль походу,
і жаль, і усміх, і любов,
і гнів великого народу,
і за народ пролита кров.


М. Рильський
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. Перевірка домашнього завдання.
1. Виразне читання учнями вивченого напам’ять гімну “Ще не
вмерла України...”.
2. Визначення окремими учнями вжитих у пісні “Ще не вмерла
України...” художніх засобів.
іII. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Стратегія “Мікрофон”.
— Що називають літературною піснею?
— чим літературна пісня відрізняється від народної?
— як і чому пісня відображає життя народу?
— як розуміти народну мудрість: “Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину”? власні думки обґрунтуйте.
іV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. слово вчителя.
Боротьба за щастя і незалежність українського народу, що тривала у його багатовіковій історії, знайшла своє втілення у багатьох творах професійного і народного музичного мистецтва. як сказав відомий український композитор олександр кошиць:
“Українська пісня тісно зв’язана з історією українського народу, вона є
фактично його співаною історією!”.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
“Методика одного речення”.
Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.

38 39
Vі. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. слово вчителя.
На цей урок група учнів нашого класу мала пошукове завдання. вони повинні були підготувати повідомлення про Українських січових стрільців. отож, надаємо їм слово.
2. Виступи учнів із підготовленими повідомленнями.
із Першою світовою війною, що почалася в серпні 1914 року, пов’язана історія Українських січових стрільців. Постали вони не на порожньому місці. від кінця XIX століття в багатьох селах і містечках західноукраїнських земель виникли молодіжно-спортивні товариства
“Сокіл”, “Січ”, “Пласт”. Ці товариства організовували заняття спортом, музикою та співом, створювали осередки театрального мистецтва. Згуртовуючи українську молодь, вони прищеплювали їй почуття відданості українській справі.
У Галичині національно свідомі юнаки та дівчата у складі австрій- ської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. в тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів “наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю” (як сказав про неї історик а. лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелі- гентних, освічених. вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.
отож, коли українська громадськість у перші дні війни звернулася з гаслом створення українського військового загону, зголосилося багато охочих. із тих добровольців було сформовано легіон Українських січових стрільців (тобто підрозділ вояків).
До когорти січових стрільців увійшли гімназисти і студенти, вчителі й художники, юристи, поети, композитори, робітники, що збагатили національний духовний набуток.
Боротьбу з царським самодержавством січове воїнство пов’язувало з надіями на визволення України і здобуття рідної мови і культури.
Перш за все, їхньою зброєю у боротьбі за незалежність держави було Шевченкове слово, українська книга, національно-патріотична пісня — все, що мало служити справі національного-духовного пробудження нації.
У ті часи українська пісенна творчість поповнилася новими творами — піснями січових стрільців, у яких знайшли живий відгук і відображення боротьба, світогляд і мета їхньої діяльності.
Ці пісні користувалися великою популярністю серед свідомих українців, підносили дух і волю народу в тяжкі часи боротьби!
3. слово вчителя.
Молодці, діти! ваша пошукова робота має дуже важливе значення.
Ми дізналися, що Українські січові стрільці залишили нам, нащадкам, безцінний скарб — стрілецькі пісні, пісні справжніх лицарів України.
Хочу лише зазначити, що для січовиків писали пісні багато відомих митців, серед яких був іван Франко, василь вишиваний, левко лепкий.
а ще чимало талановитих поетів і композиторів було й серед самих стрільців. Їхні пісні сповнені почуттям патріотизму, мають оригінальний настрій та колорит.
Про обставини народження однієї з найпопулярніших, що їй судилася слава стрілецького гімну, ми ознайомимося сьогодні на уроці.
“ой, у лузі червона калина” — стрілецька пісня, яку співають і слухають стоячи, створена на вірш Степана чернецького.

40 41 40 41
4. ідейно-художній аналіз пісні “Ой, у лузі червона калина по-
хилилася…”
4.1. Виразне читання пісні “Ой, у лузі червона калина похилилася…”
4.2. Стисле ознайомлення учнів із життям і творчістю С. Чарнецького
(матеріал для вчителя).
степан Миколайович Чарнецький (21.01.1881 – 02.10.1944) — український поет і театральний діяч, який сформувався на ґрунті культурного життя Галичини початку ХХ століття. темами, мотивами, настроями й образами його поезії співзвучні з творчістю інших учасників літературної групи “Молода муза”, до якої належав поет.
Народився в селі Шманьківцях (тепер чортківського району тернопільської області). Селянський син, тринадцята дитина в родині
(батько помер ще до його народження), Степан учився у гімназії, навчався у реальній школі, політехнічному інституті. Працював
інженером-мостобудівником. З 1913 р. — режисер і художній керівник українського театру у львові. Деякий час працював у пресі (газети
“Українське слово”, “Діло”). З 1939 р. — науковий співробітник бібліотеки аН УРСР у львові. У збірках поезій “в годині сумерку”
(1908), “в годині задуми” (1917), “Сумні ідеї” (1920) показав трагічну долю галицького селянина, солдата австрійської армії.
частина поезій С. чарнецького пройнята декадентськими мотивами. У 1921 р. вийшла збірка фейлетонів і новел Степана
Миколайовича “Дикий виноград”, які друкувалися під псевдонімом тіберій Горобець. чарнецький — автор “Нарису історії українського театру в Галичині” (1934), що досі не втратив своєї наукової вартості.
У житті не раз доводилося йому скрутно. “всі дивуються, як він живе і чим живе. та ніхто не чув ніколи, щоб він жалувався на важкі умови існування... Є в що вдягнутися — добре, нема — обійдеться”, — писав про нього П. карманський.
Щоправда, далеко не вся поетична спадщина його зібрана, вона розсипана по газетах та журналах і ще чекає свого дослідника. виступав С. чарнецький також із новелами та фейлетонами, театральними рецензіями, перекладами віршів, п’єс і лібрето опер для театру з німецької та польської на українську мову та з української на польську. Зокрема, сучасники відзначали його майстерний польський переклад вірша і. Франка “як почуєш вночі...”.
Помер С. чарнецький 2 жовтня 1944 року у львові.
4.3. Прослуховування аудіозапису пісні “Ой, у лузі червона калина
похилилася…”
4.4. Обмін враженнями від прослуханого твору.
— чому, на вашу думку, Україна зажурилася?
— Що символізує калина? які ще образи-символи вам відомі?
— Прокоментуйте наступні слова з твору: “Не журися, славна
Україно, маєш добрий рід”.
— чому Україна порівнюється з калиною?
— кого прославляє автор у пісні?
— З яким ворогом і за що борються січовики?
— як січовики намагаються розвеселити Україну? Що про це сказано у творі?
— чим прославилися січові стрільці?
— визначте основну думку пісні.
4.5. Робота в малих групах. “Гронування”.
Учні підбирають із пісні приклади художніх засобів відповідно до завдання групи.
1 група — метафори.
2 група — епітети.
3 група — повтори.
4 група — звертання.

40 41 40 41
Повторення:
“а ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо”;
метафора: “Україна зажурилася”;
звертання: “ червона калино”, “славна Україно”;
епітети: “кривий тан”, “московські кайдани”, “золотистий лан”,
“буйнесенький вітер”;
риторичні оклики:
“а ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!”; “то просла- вить по всій Україні січових стрільців!”.
Vіі. Узагальнення та систематизація знань.
Бесіда.
— чому і для чого ми повинні пам’ятати історію рідного краю
і тих, хто її творив?
— Для чого писалися стрілецькі пісні?
— З якою метою січовики йшли воювати?
— якою стрільці намагалися зробити Україну?
— Що ми можемо зробити для щасливого майбутнього України?
Vііі. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…

дізнався…

зрозумів…

навчився…

найбільші труднощі відчув…

не вмів, а тепер умію…

змінив своє ставлення до…

На наступному уроці я хочу…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.
іХ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
вивчити напам’ять пісню “ой, у лузі червона калина похилилася…”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
написати міні-твір “Захисники Батьківщини”, використовуючи в ньому цитати зі стрілецької пісні;

для учнів достатнього рівня навченості:
створити фотоколаж “я і київ”.

42 43
Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
уРОК № 10
тема.
“як тебе не любити, києве мій” Д. луценка — популярна пісня про столицю України. Патріотичні мотиви, героїчний пафос пісень літературного походження.
Мета:
ознайомити учнів із піснею Д. луценка “як тебе не любити, києве мій”, формувати навички виразного читання, ідейно-художнього аналізу поетичного твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного краю.
тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: аудіозапис пісні “як тебе не любити, києве мій”, слайди із зображенням києва, портрет Д. луценка, мультимедійна дошка, фотоколаж “я і київ”.
ХіД УрОкУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
іі. актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Методичний прийом “Сніжна грудка”.
Учитель указує на школяра і говорить: “Слово!”, учень називає слово, яке стосується вивченої на попередньому уроці теми. Далі вчитель звертається до іншого школяра і говорить: “Речення!”.
Цей учень називає речення з названим словом. третій формулює запитання до цього речення, четвертий дає відповідь на це запитання
і т. д.
Наприклад.
Слово: Пісня.
Речення: Пісня — це душа народу.
Запитання: які пісні називають літературними?
Відповідь: літературними називають ті пісні, які мають конкрет- ного автора.
іII. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
іV. Мотивація учіння.
1. Поетична хвилинка.
Здрастуй, рідний Київ,
Біла хмарка тане,
Сонячна пора.
Зацвіли каштани
Біля круч Дніпра.
Теплий вітер віє.
Пахощі весни.
По Дніпру на Київ
Попливли човни.
Сонце мружить ви,
Нас віта добром.
Здрастуй, рідний Київ.
Красень над Дніпром.


Марія Познанська
2. “Мозкова атака”.
—чи потрібні усім українцям знання про київ, його історичне минуле?
V. сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. розповідь учителя про Д. луценка (слайд із зображенням пор-
трета поета-пісняра).

42 43
Дмитро Омелянович луценко — видатний поет, автор популярних, улюблених народом пісень, ніжний і трепетний лірик. Секрет Дмитра омеляновича криється у світлі того домашнього вогнища, в якому причащалася його юна душа, в маминій пісні і батьковій праці, в благословенні білої вишні, яка від колиски навчила дитину дивитися на людей і на зорі через свій пречистий цвіт.
Поет народився 15 жовтня 1921 року в с. Березова Рудка
Пирятинського Району Полтавської області. Про Березову Руд- ку — мальовничий куточок України — Дмитро омелянович на- писав багато чудових поезій. вони подібні до сердечної розмови сина зі своїм рідним селом, яке стало його дзвонковою криницею.
Ще в ранньому дитинстві зачарувала його народна пісня, бо тепла бать- ківська хата завжди була сповнена сумних і веселих мелодій. Співали їх його батьки, люди працьовиті й голосисті. До роботи вставали ні світ ні зоря, і для нього, малого, ці передранкові години були найщасливішими.
Голодомор 1932-33 рр., смерть батька і тяжка нужда загнали чотир- надцятилітнього Дмитра під землю — в шахти Донбасу. Далі — на- півголодні студентські роки в києві… 1939 року він йде на дійсну військову службу, де і застає його Друга світова війна. Пройшовши фронт, де отримав поранення, повертається в інститут. Матеріальна скрута і невлаштованість, безквартир’я, пошуки роботи, на якій за- робіток давав би хоч трохи й морального задоволення, приводили до газет “Сільські вісті”, “Молодь України”. а згодом його призначили кореспондентом всесоюзного радіо по Україні. Перша збірка “Дарую людям пісню” побачила світ 1962 року, коли йому було вже за сорок.
Що й казати, як для поета — запізнілий дебют. вихід 1-ї ластівки благословив сам володимир Сосюра.
Радість і печаль ішли поруч у житті луценкової родини. Раптова смерть дорогої доньки лариси — “улюблениці-лелітки”, їй було неповних 17 років. а як же його батьківському серцю було витримати, пережити цю трагічну втрату? відгукнулося воно першим інфарктом. всього поет пережив сім інфарктів. і після кожного повертався до повноцінної праці. але був підкошений “мирним атомом” — після виступів перед ліквідаторами наслідків аварії на чаеС Дмитро луценко практично не виходив з лікарні. Помер від восьмого інфаркту 16 січня
1989 р. в києві.
На будинку, де живе сім’я поета, висить пам’ятна табличка на його честь. а сусіди до цих пір пам’ятають Дмитра луценка, він завжди пригощав дітвору цукерками, а бабусям біля під’їзду цілував руки.
вихований українською матір’ю і рідною землею, поет Дмитро луценко є палким патріотом України. Його образи взяті із самого життя, барви — від квітів, трав і рік, українського неба. Його поезія близька кожному, тому й полюбилася людям. вона ж бо про любов, отчу землю, вірність, про те, чим живе людина.
Найвідоміші пісні Дмитра луценка — “києве мій”, “Мамина вишня”, “осіннє золото”, “Хата моя, біла хата”, “Неспокій”, “ой ти річенько”, “Пісня про щастя”, “Зачарована Десна”, “Дорога спадщина”, “Фронтовики”, “Сивина”, “Не шуми, калинонько” тощо. Поет працював з більшістю популярних композиторів-піснярів, зокрема з і. Шамо, л. Ревуцьким, о. Білашем, в. верменичем,
П. Майбородою, а. Пашкевичем, о. Зуєвим, в. івасюком, і. Покладом,
С. Сабадашем, о. чухраєм, о. осадчим, о. екімяном. важко знайти співака чи співачку 60-х — 80-х років, які б не виконували пісень
Дмитра омеляновича. виконують їх і сучасні виконавці.
У 1976 році Дмитро луценко та ігор Шамо стали лауреатами
Шевченківської премії за цілий ряд пісень, в тому числі і за “києве мій”. Гроші передали до дитячих будинків києва. За два роки до цього Дмитро омелянович отримав звання “Заслужений діяч мистецтв
України”.

44 45 44 45
2. розповідь учителя про історію написання пісні “Як тебе не
любити, києве мій”
“Як тебе не любити, києве мій” — пісня композитора ігоря
Шамо на слова поета Дмитра луценка, написана в 1962 році. Пісню називають неофіційним гімном києва.
2012 року “Укрпоштою” здійснено спецгасіння на художньому немаркованому конверті з нагоди 50-річчя написання пісні “як тебе не любити, києве мій”.
якось Дмитро омелянович та співак Юрій Гуляєв ішли весняним
Хрещатиком, про щось гомоніли. якоїсь миті їхні погляди прикував дивовижної краси колір. то на клумбах квітли, палахкотіли канни — красиві багряні квіти. Замилувавшись, Юрій Гуляєв звернувся до
Дмитра луценка з такими словами: “ви — поет, ви можете перелити цю красу в слова. а музика знайдеться. Напишіть мені пісню про канни — рідкісні квіти...” експромтом спалахнули рядки: “в очі див- ляться канни...” Поет прийняв замовлення. Щоб дужче надихнутися враженнями, вийшов на володимирську гірку. Перед ним в усій красі постало справжнісіньке зелене море, яке вигравало ніжними хвилями. того ж вечора були написані слова:
Грає море зелене,
Тихий день догора,
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра.
Юрій Гуляєв був першим і, либонь, найкращим виконавцем цього твору. він же порадив композиторові маршовий темп змінити на вальсовий, щоб пісня краще лягала на його голос...
3. Звучить аудіозапис пісні у виконанні Ю. Гуляєва.
4. Виразне читання пісні “Як тебе не любити, києве мій”.
5. Обмін враженнями від прочитаного твору.
— яким постає перед ліричним героєм місто київ?
— У який час доби київ зачаровує своєю красою? Доведіть рядками з тексту.
— як ви розумієте рядки пісні: “буду мріяти й жити на крилах надій...”.
— яку роль відіграють рядки, які повторюються: “як тебе не любити, києве мій!”
6. Методичний прийом “асоціативний кущ”.
Учитель. використовуючи вжиті автором у пісні художні засоби, змалюйте асоціативний образ нашої столиці.
“грає море зелене”
“схили Дніпра”
київ
“колишуться віти закоханих мрій”
“в очі дивляться канни”
“спить натомлене місто мирним, лагідним сном”
“вогні, як намисто, розцвіли над Дніпром”
“вечорів оксамити, мов щастя прибій”
7. Віртуальна мандрівка києвом.
Учитель. чи бували ви в києві? яке враження справило місто на вас? (Демонстрація учнями фотоколажу “Я і Київ”.)
Учитель. Місто київ — столиця України. київ з любов’ю назива- ють і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. як відомо, особливо чарівним місто буває навесні, коли буйна зелень уривається у кожен закуток. Усі знають київ як місто квітучих каштанів. весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. кияни милуються та пишаються своїми парками й бульварами. і хто хоч раз побуває у києві, той з великою любов’ю згадує про це місто, хоче ще приїхати туди. кияни та гості міста полюбляють прогулюватися

44 45 44 45
по головній вулиці столиці — Хрещатику. а як прикрашає столицю могутній Дніпро та мости, перекинуті через нього. У києві збереглися унікальні історичні пам’ятники архітектури. Це і софійський собор,
і києво-Печерська лавра, і фрагменти Золотих воріт, і багато ще со- борів та церков. (Розповідь супроводжується демонстрацією слайдів із
зображенням Києва.)
Vі. Узагальнення та систематизація знань.
Творча майстерня.
Складання сенкану про київ.
київ.
Прекрасний, молодий.
Єднає, зачаровує, квітує.
Серце нашої неньки України.
Столиця.
Vіі. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…

дізнався…

зрозумів…

навчився…

найбільші труднощі відчув…

не вмів, а тепер умію…

змінив своє ставлення до…

На наступному уроці я хочу…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх
мотивація.
VIII. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
y виразно читати пісню “як тебе не любити, києве мій”
Д. луценка;
y підготуватися до написання контрольної роботи.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
виконати ілюстрацію до вивченої пісні “як тебе не любити, києве мій”.

46 47
Дата
Клас
Додатковий матеріал
до уроку
уРОК № 11
тема.
контрольна робота № 1 (літературний диктант і відповіді на запитання). календарно-обрядові пісні. Пісні літера- турного походження.
Мета:
з допомогою запропонованих завдань виявити в учнів рівень знань, умінь та навичок з вивченої теми, закрі- пити їх; розвивати увагу, спритність, рішучість, кмітли- вість, вміння акумулювати отримані знання; виховувати
інтерес до наслідків власної праці; пунктуальність, раціо- нальність у використанні часу.
тип уроку: урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок.
Обладнання: індивідуальні варіанти карток із завданнями контроль- ної роботи.
ХіД УрОкУ
і. Організація початку уроку.
1. Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
2. Чергові учні роздають контрольні зошити та бланки із завдан-
нями.
іі. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння.
1. Учні записують вид роботи в контрольні зошити.
2. Учитель розподіляє учнів на варіанти, пояснює, за яким прин-
ципом побудовані завдання, якою кількістю балів вони оці-
нюються і як потрібно їх виконувати, наголошує на важли-
вості результатів.
3. слово вчителя.
Протягом кількох уроків ми вивчали календарно-обрядові пісні та пісні літературного походження: знайомилися з провідними мо- тивами, їхнім змістом, будовою, особливостями, героями.
Сьогодні ми підводимо підсумки нашої роботи. Не тільки отри- мані знання, а й увага, зосередженість допоможуть вам отримати добрі результати. Бажаю успіху!
ііі. Виконання контрольної роботи.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді.
і варіант
1. Пісня “ой бiжить, біжить мала дівчина” належить до циклу…
2. тему вітання господаря з доброю новиною, народження Сина
Божого, оспівано у пісні…
3. Діти у пісні “ой весна, весна — днем красна” запитують весну:…
4. автором національного гімну “Ще не вмерла України...” є…
5. Популярна пісня Д. луценка має назву…
6. У пісні
Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить
використано художній засіб…
Відповіді на запитання
7. як виникла народна обрядова поезія?
8. Що таке рефрен?

46 47 9. Дайте розгорнуту відповідь на запитання:
“Що символізує червона калина у пісні С. Чарнецького і Г. Труха
“Ой, у лузі червона калина похилилася”?
іі варіант
1. Пісня “ой кувала зозуленька” належить до циклу…
2. Показ русалки, яка запропонувала дівчині відгадати три за- гадки, — це тема пісні…
3. Радість народження Христа славиться у пісні…
4. автором духовного гімну “Молитва” є…
5. Слава стрілецького гімну судилася пісні…
6. У пісні
Ой сивая та і зозулечка.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
використано художній засіб…
Відповіді на запитання
7. які пісні називають літературними?
8. Що таке анафора?
9. Дайте розгорнуту відповідь на запитання:
“Яка роль колискової пісні в житті людини?”
Vі. Підбиття підсумків уроку.
чергові учні збирають контрольні зошити та бланки із завдан- нями.
Vіі. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання:
повторити вивчені терміни з теми “Народні й літературні пісні”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості:
скласти і записати пісню на сучасну тему (можна на мотив ві- домої пісні).


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал