Крок за кроком




Скачати 341.58 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації16.12.2016
Розмір341.58 Kb.
  1   2   3

1




ШКІЛЬНИЙ ЦЕНТР
МЕДІАЦІЇ.
КРОК ЗА КРОКОМ







2
ББК 88840
УДК 37015
Ш51

Шкільний центр медіації. Крок за кроком/Упор. Шестакова Л.,
Кашина А. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. –
2012. – 48 с.




При підготовці данного посібника використани
матеріали з різних джерел. ДЕГО «ФЛОРА
висловлює подяку всім, чия праця сприяла
створенню даного методичного посібника.

Упорядники Шестакова Л, Кашина А

Друк даних матеріалів став можливим за підтримки Фонду
сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди
викладені у даних матеріалах не обов’язково збігаються з
офіційною позицією уряду США



3
ВСТУП
«…Обличчям до обличчя – обличчя
не побачити, велике бачиться на відстані..»
Сергій Єсенін
В Україні ще живі традиції домострою, коли вважалось благом для дитини застосовувати різку для виховання. Тим самим, суспільство з малечку нав’язує насильницьку модель поведінки. Дитина потрапляє в замкнене коло насильства, вона не знає та не вміє розв’язувати конфлікти іншим, ненасильницьким шляхом. Та, не знаючи альтернативи, згодом, подорослішав, йде тим самим шляхом.
Як показує досвід фахівців ДЕГО «Флора», приблизно
80% школярів, опитаних волонтерами організації в 2009-2010 роках, засвідчили, що їм доводилося терпіти приниження та знущання від ровесників.
Анкетування кіровоградських школярів виявило такі показники:
• морального приниження хоч раз у житті зазнавали
58,8% учнів;
• фізичного кривдження — 35,6%;
• нападу з боку групи — 12,1%;
• пограбування — 10,1%;
• сексуальної загрози — 9,2%, опитаних.
Програма посередництва є ефективною для вирішення конфліктів різної етіології, особливо серед дітей. Як показує практика, дана методика дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій. До того ж, вже перевірена на практиці методика «рівний-рівному», дає позитивні результати та допомагає конфліктним сторонам налагодити відносини.

4
У чистому вигляді медіація працює як процес фасилітації: медіатор не має ролі радника. Замість цього, медіатор шукає шляхи допомогти учасникам спору розвинути спільне розуміння конфлікту і працювати в напрямку ухвалення практичної та довгострокової угоди з предмету спору.
Отже, в даному посібнику зібрані матеріали, які допоможуть всім, хто матиме бажання створити шкільний центр медіації та впроваджувати і розповсюджувати позитивний досвід роботи центрів порозуміння.
З побажанням успіхів та надією на плідну співпрацю
Людмила Шестакова,президент ДЕГО «ФЛОРА»












5
Зміст:
Вступ.......................................................................................................1
Розділ 1 Поняття медіації та як вона змінює у школі відношення серед однолітків.................................................................................... 2
Розділ 2 Алгоритм створення шкільного центру медіації .............11
Розділ 3 Враження координаторі шкільних центрів медіаціі.........14
Розділ 4 Поради та матеріали для тих, хто захоче створити
Шкільний центр медіації у своєї школі ............................................17

Розділ 5 На допомогу медіатору........................................................24
Література ...........................................................................................44

6
Розділ 1
ПОНЯТТЯ МЕДІАЦІЇ ТА ЯК ВОНА ЗМІНЮЄ У
ШКОЛІ ВІДНОШЕННЯ СЕРЕД ОДНОЛІТКІВ?
Будь-яка група людей (родина, організація, класний колектив) постійно перебуває у стані динамічного розвитку, реагує на сприятливі умови та уникає небезпечних ситуацій. Зовнішнє середовище, в якому організація, група чи родина функціонує, є не стабільною комбінацією факторів впливу на її діяльність, а хаотичним нагромадженням складових, що постійно перебувають у русі, змінюють свої значення і мають, як правило, різновекторну спрямованість. Сукупність ресурсів, які дана група людей використовує у своїй діяльності, теж постійно трансформується, видозмінюється, морально старіє, набуває нових форм та інших кількісних чи якісних параметрів. Тож це призводить до конфліктів
інтересів певних груп осіб, чи міжособистісних.
Поняття конфлікту можна визначити як відсутність згоди між двома або більше сторонами, які можуть бути фізичними особами або групами. Кожна сторона робить все можливе, щоб була прийнята її точка зору і заважає іншій стороні робити те саме. Саме слово “конфлікт” означає зіткнення. І справді, конфлікт – це завжди зупинення та розрив нормальних, сталих відносин.
1
Існують різні визначення конфлікту, але всі вони підкреслюють наявність протиріччя, яке виникає в процесі соціальної взаємодії, що заключається в протидії суб’єктів конфлікту та зазвичай супроводжується негативними емоціями.
Коли конфлікт в організації некерований, це може призвести до конфронтації. Подібна ситуація сприяє деградації колективу.
Тому дітей ще з учнівського віку потрібно привчати до вирішення конфліктів в конструктивному руслі.
Одним з методів, що дозволяє саме вирішувати конфліктні ситуації, знаходити спільну мову та не допускати агресивної поведінки з боку учасників конфлікту є медіація.

7
Медіація(посередництво) — це процес, під час якого
зустрічаються дві або більше сторони за присутності третьої
нейтральної (медіатора), яка сприяє досягненню взаємної згоди у
вирішенні суперечки. За медіації конфліктні сторони самі
знаходять рішення
Медіація дає змогу під різним кутом розглянути предмет спору, використати конфлікт як "інструмент навчання" і основу для покращення взаємовідносин між сторонами.
Програма посередництва є ефективним способом вирішення суперечок в шкільній обстановці. Її успіх був високо оцінений учителями. Відомі ситуації, коли учні використовували методи посередництва й за межами класу. За допомогою таких навичок учні вирішують конфлікти вдома зі своїми братами та сестрами і з ровесниками на вулиці.
Процес вирішення проблеми і самих занять корисні як для посередників, так і для учасників суперечки. Учні, виконуючи роль посередників, навчаються навичкам політичної діяльності, які вони можуть використовувати і за межами школи. Посередники учаться уважно слухати, підсумовувати й обмірковувати отриману
інформацію. Надалі вони опановують навички вирішення проблем, управління та організації важливих обговорень між сторонами суперечки. Оскільки посередники намагаються вирішити конфлікт
і запобігти його повторенню, учні також вчаться планувати майбутнє. Вони дізнаються про права й обов'язки, про наслідки та вибір.
Учасники суперечки також отримують багато чого з таких уроків. Насамперед, можливо, вперше у своєму житті вони вчаться мирним шляхом вирішувати конфлікти. Дізнаються, що рішення може бути знайдено, не вдаючись до насильства. Вони також вчаться співчуттю іншим. Успіх програми посередництва пов'язаний зі зміною підходу до конфлікту та як наслідок поліпшення дисципліни в школі.

8
Програма «Шкільна медіація» дозволяє побудувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у школі, створити безпечне та здорове середовище у шкільних колективах.
Безумовно, ц е складний і тривалий процес, шкільна медіація – це лише один із його елементів, проте результатом його може стати абсолютно інший клімат людських стосунків в школі, який сприятиме згуртованості, взаєморозумінню і співпраці.
Медіація в школі є більш ефективним способом розв’язання
конфліктів, тому що:
• Медіація надає дитині можливість висловитись і бути почутою. Це дуже подобається дітям. Для них часто важливішим є навіть не прийняте рішення, а можливість пояснити свою точку зору.
• Процес медіації вчить дітей висловлювати свої почуття, слухати і поважати інших, запитувати, уточнювати, усвідомлювати свої вчинки і почуття - це сприяє особистісному розвитку дітей.
• Медіація дозволяє працювати із самим конфліктом, не занурюючись у глибинні психологічні проблеми; тобто процес вирішення не ускладнюється.
• Вирішення конфліктів за допомогою процедури медіації займає значно менше часу, ніж індивідуальні бесіди з учасниками конфлікту, вчителями, батьками, адміністрацією.
• Медіація забезпечує більш тривалі результати, ніж
індивідуальна консультація, чи інші методи розв’язання конфліктів.
Отже, шкільна медіація як спосіб вирішення конфліктів є ефективним та має ряд переваг.


9
Розділ 2
АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНОГО
ЦЕНТРУ МЕДІАЦІЇ

ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ ШКІЛЬНОГО
ЦЕНТРУ МЕДІАЦІІ
Організація роботи у ШЦМ – один з найважливіших етапів, від якого великою мірою залежить успішність діяльності центру.
Головним аспектом роботи на даному етапі є чіткий та правильний розподіл людських та матеріальних ресурсів. Пам’ятаючи, що робота ведеться спільно з дітьми, координатор повинен наголошувати на відповідальності кожного за успішність результатів або можливі провали. Розподілити обов’язки працівників ШЦМ допоможе укладання стратегії розвитку організації. Стратегія надає можливість визначити мету діяльності центру,цілі та завдання, які покладаються на медіаторів. У стратегії розвитку визначається схема розподілу обов’язків та основні види діяльності
Планувати роботу ШСРК група медіаторів починає на тренінгу, де обговорює найближчі етапи роботи служби. Для зручності планування графік роботи необхідно складати шляхом відповіді на запитання:
1. Що робити?
2. Коли робити?
3. Хто відповідальний?
Роботу бажано планувати на місяць, а після закінчення строку проводити оцінку виконаної роботи на спеціальних зустрічах членів команди.
Зацікавившись створенням шкільного центру медіації у своїй школі ініціативна група повинна:
• Встановити контакт зі шкільною адміністрацією та запевнити
її у доцільності використання медіації однолітків для вирішення конфліктів (для цього орієнтовно потрібен один тиждень).

10
• Розповсюдити серед вчителів навчального закладу анкети для оцінки та вибору медіаторів (орієнтовний час – 1-2 тижні).
• Організувати презентації про медіацію для учнів (доцільно зробити протягом 2-3 тижня від початку роботи).
• Відібрати потенційних медіаторів серед учнів за допомогою анкетування в день проведення презентації.
• Провести інтерв’ю з учнями та відібрати з їх числа учасників тренінгу з підготовки медіаторів ШСРК (орієнтовно протягом
3-4 тижня від початку роботи ).
• Затвердити дату проведення тренінгу з адміністрацією та педагогічним колективом (приблизно на 3-му тижні).
• Вирішити матеріально-технічні питання тренінгу – місце, час, транспорт, їжа тощо (3-4 тиждень від початку роботи).
• Проінформувати учасників, а також їх батьків та вчителів про успішний відбір (4 тиждень роботи).
• Провести тренінг: «Базові навички медіатора шкільної служби розв’язання конфліктів» (орієнтовно 5 тиждень).
• Видати учням-медіаторам сертифікати, що засвідчують успішне проходження тренінгу (5 тиждень роботи). Зразки сертифікатів, анкет, документів, презентації, інтерв’ю, тренінгу тощо подано нижче.
Розпочинаючи роботу, необхідно домовитися з адміністрацією школи щодо графіку проведення інформаційних презентацій. На підготовчому етапі дуже важливо встановити дружні стосунки з дітьми, але в той же час організувати дисципліну в команді медіаторів.
Інформаційні презентації проводяться ініціативною групою з метою ознайомлення учнів з поняттям медіації та ідеєю створення служби розв’язання конфліктів у їх навчальному закладі. Для успішного проведення презентації варто розробити план, у якому будуть упорядковані всі кроки фасилітаторів. Згідно з планом, необхідно скласти сценарій презентації,який допомагатиме фасилітаторам визначити свої ролі та слідкувати за процесом проведення заходу існують певні правила щодо організації та проведення презентацій, дотримання яких забезпечить вам успіх.
Щоб справити враження на аудиторію та почуватися під час проведення презентації впевнено, необхідно чудово знати та

11
розуміти власну доповідь. Добре, коли у вас є план презентації, але невміння зосереджуватися, постійне підглядання до записів та тривалі паузи можуть зіпсувати ваш виступ. Під час репетиції потрібно намагатися не лише переказати зміст презентації,але й використати усі необхідні пристрої. Обов’язково використайте можливість провести репетицію презентації у приміщенні, де вона відбудеться.
ВІДБІР ПОТЕНЦІЙНИХ МЕДІАТОРІВ
Крім того, що презентація спрямована на загальне ознайомлення учнів зі специфікою медіації як процесу, вона має на меті визначити претендентів на посади медіаторів ШЦМ. Для відбору потенційних медіаторів після завершення презентації фасилітатори проводять анкетування. Запитання анкети спрямовані на визначення бажання працювати у ШЦМ, наявності необхідних навичок для роботи медіатором та авторитету кожного претендента серед учнів.
Другий тур відбору потенційних медіаторів проходить у вигляді індивідуального інтерв’ю. Під час співбесіди визначається наявність в учня специфічних навичок для успішної роботи в
ШЦМ (комунікативні навички, вміння поводитися у конфліктній ситуації тощо).
Інтерв’ю проводиться двома представниками ініціативної групи. Це забезпечить об`єктивніший відбір медіаторів. Інтерв’ю повинно проводитися не пізніше, ніж за три дні після проведення
інформаційних презентацій.
За результатами інтерв’ю ініціативна група відбирає претендентів на посади медіаторів ШЦМ, після чого починається останній етап підготовки – проведення тренінгу.
ТРЕНІНГ З ПІДГОТОВКИ МЕДІАТОРІВ
Тренінг має на меті надати учням базові навички медіатора та підготувати їх до самостійного проведення шкільних медіацій.
Бажано, щоб кількість учасників тренінгу була парною та ділилась на чотири – для успішного проведення вправ. Кількість тренерів може обмежитися чотирма особами.

12
Задачі тренерської команди полягають в тому, щоб:
1. сформувати команду школярів – однодумців, які пропагують відновний (співробітницький) підхід до вирішення конфліктних ситуацій;
2. розвинути комунікативні навички, які необхідні ведучому медіації;
3. сформувати процедурні навички проведення медіації;
4. сформувати підхід до розв’язання конфліктних ситуацій, який базується на врахуванні інтересів учасників цієї ситуації;
5. підготувати школярів до самостійної організації діяльності
ШЦМ
Крім того, слід пам’ятати, що:
• одна сесія тренінгу не повинна тривати більше ніж 45 хвилин,
інакше школярі будуть швидко стомлюватися;
• тренери повинні мати досвід роботи зі школярами або з молоддю;
• необхідно включити у програму тренінгу представника(ів) штату навчального закладу, бажано залучити до співпраці кандидата на посаду координатора ШЦМ.
Програма тренінгу використовує підхід, що базується на досвіді учасників, – це дозволяє звернути особливу увагу на взаємне навчання та навчання через практику. Протягом усієї програми учасники мають змогу ділитися один з одним досвідом розв’язання різних конфліктних ситуацій, обмірковувати ці ситуації і на практиці застосувати нові запропоновані методики реагування на такі ситуації.
Тренінг бажано проводити на канікулах, адже саме в цей час учні не турбуються про навчання і не завантажені шкільними завданнями. Тренінг повинен продовжуватися в загальній сукупності близько 18 годин, які розбиваються на декілька сесій з метою виділення окремих тем або презентацій.
Кімната, в якій проводитиметься тренінг,повинна добре опалюватися та провітрюватися, бути достатньо великою для проведення рухливих ігор, містити принаймні два столи і стільці
(за кількістю учасників тренінгу).

13
Важливо пам’ятати, що група складається зі школярів, які по- різному сприймають інформацію, швидкість засвоєння також може бути різною, тому тренери повинні слідкувати за тим, щоб група працювала однаково активно, а також щоб не залишалося нез’ясованих запитань. По завершенню тренінгу учасники отримують сертифікат, який надає їм право проводити медіації між однолітками під наглядом координатора ШСРК або більш досвідчених медіаторів.
З метою більш серйозного ставлення учнів до роботи в службі, наприкінці тренінгу доречно пропонувати учасникам урочисто виголосити клятву медіатора

14
Розділ 3
ВРАЖЕННЯ КООРДИНАТОРІВ ШКІЛЬНИХ
ЦЕНТРІВ МЕДІАЦІІ

Така служба вкрай потрібна кожній школі, – зазначає Анна
Анатоліївна, психолог ЗОШ І-ІІІ ступені №6, – діти прагнуть допомагати один одному,
і розуміють, що навіть не здогадувалися, які проблеми
існують у учнів, які є за віком меншими. Вони самостійно та завзято взялися за підготовку презентації про їх діяльність,шукали матеріал та розробляли наочність.
Можливо, ще не все в них виходить так, як їм би хотілося, але їх старанність обов’язково приведе до успішних результатів.
Найчастіше, зараз, по допомогу звертаються учні 5-их класів. Тож, ми плануємо продовжувати діяльність, особливо вбачаючи інтерес учнів, готові допомагати їм та сприяти тому, щоб кожен з медіаторів набував досвіду».
Дуже важливим початком роботи такої служби, п. Анна виокремлює відбір найбільш вмотивованих учнів, які б сприймали цю діяльність не як просту гру, а як важливу справу.
Починаючи з січня 2012 року в СЗШ № 6 працює шкільна служба порозуміння. Учні – медіатори пройшли тренінгові навчання та отримали сертифікати в грудні 2011 року. В підготовці та проведенні тренінгових занять нашій школі допомогла дитяча громадська організація «Флора». Медіаторами стали учні 9-х класів.
Чому саме наша школа обрала проект «Шкільна служба порозуміння»?

15
По-перше, тому що самі учні мають можливість допомагати вирішувати конфліктні ситуації своїм ровесникам, або молодшим учням, за принципом рівний-рівному. Збільшується довіра між учнями, вони починають відчувати свою значимість; розуміють, що конфлікти, які намагаються допомогти розв’язати, вони колись вже пережили.
По-друге, довіряючи більше один одному учні відчувають рівність, у медіаторів розвивається відповідальність за свою роботу.
По-третє, в учнів формується повага до медіаторів.
Конфліктним сторонам нічого не нав’язується, в процесі медіації вони розуміють, що беруть відповідальність на себе, самостійно приймаючи рішення.
Учні – медіатори дуже серйозно відносяться до покладеної на них відповідальності та намагаються досягти позитивних результатів у роботі, яку вони виконують.
Я вважаю, що майбутнє за шкільними службами порозуміння.
Коли учні намагаються зрозуміти та вислухати один одного, розуміти почуття іншого, брати відповідальність за прийняте рішення на себе, тоді, можливо,значно зменшиться кількість конфліктів серед підлітків, а в майбутньому і у суспільстві.
Розповідаючи про роботу шкільної служби розв’язання конфліктів, Оксана Володи- мирівна Козинець, практик- ний психолог\ соціальний педагог ЗОШ І-ІІІ ступенів
№3 ім. О. Журливої, зазначає:
«Найважчим, у роботі шкільної служби -є заохотити вчителів та дітей звертатися до медіаторів. Важливим є саме етап підготовки та проінформованості шкільного середовища, віра в те, що служба порозуміння зможе допомогти. В нашій школі, я впевнена, служба має гарне майбутнє, адже школа невеличка, тож довірливі стосунки легше побудувати, ніж у великих закладах освіти».

16
Самі ж діти-медіатори зазначають, що розуміють велику відповідальність, яку на них покладено. Багато з них розповідають про те, що робота медіатора допомагає їм самим у вирішенні повсякденних проблем та працює,як профілактика вчинення ними подібних помилок, які вони допомагають розв’язувати. Більш того, завдяки такій роботі, є діти, які визначилися із майбутніми професіями, тобто, планують обрати спеціальність, пов’язану з допомогою людям.
Діти багато працюють над набуттям досвіду та розповсюдженням його серед дорослих та однолітків. Наприклад, нещодавно, на базі ЗОШ№3,1-3ст. ім. Олени Журливої, відбувся семінар для практичних психологів, які проходять курси в
Кіровоградському обласному
інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського. Саме там координатори школи порозуміння презентували свою діяльність та розповідали про дану ініціативу. Ними навіть було знято відео - ролик про їх діяльність.

17
Розділ 4
ПОРАДИ ТА МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ТИХ, ХТО
ЗАХОЧЕ СТВОРИТИ ШКІЛЬНИЙ ЦЕНТР
МЕДІАЦІІ У СВОЄЇ ШКОЛІ
ПРОЦЕДУРА МЕДІАЦІЇ
Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, в якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася.
Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання. Під час проведення процедури медіації всі сторони повинні пам’ятати про певні правила та обв’язки, яких необхідно дотримуватися – основні
принципи медіації:
Добровільність – кожна з сторін добровільно приймає рішення щодо участі у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва; можливість добровільного припинення процесу на будь-якому етапі.
Розподіл
відповідальності – сторони несуть відповідальність за прийняття рішення та його виконання, медіатор – за дотримання правил та принципів процедури.
Нейтральність, безпристрасність – під час процесу медіатор не займає позицію однієї з сторін, не оцінює їх, а в рівній мірі допомагає обом. Медіатор є нейтральним по відношенню до конфлікту (не «втягується» у суперечку) і, в той же час, щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для обох рішення.
Конфіденційність – усе, що відбувається на медіації не розголошується ні медіатором, ні сторонами. За винятком ситуацій, коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь.
Вирішуючи конфлікт за допомогою медіації, сторони повинні налаштуватися на співробітництво, і це є головною задачею

18 медіатора – спеціально підготовленого посередника у вирішенні конфліктів, який однаково підтримує обидві сторони та допомагає
їм знайти взаємоприйнятне рішення.
Медіатор:
• уважно слухає і не перебиває;
• дуже чітко висловлює свою думку;
• задає питання, що сприяють розумінню ситуації;
• ставиться до кожного учасника ситуації з повагою;
• дотримується нейтралітету і не приймає нічиєї сторони;
• не надає ніяких порад і не висловлює свою точку зору;
• не шукає, хто правий, а хто винуватий;
• допомагає учасникам процедури примирення знайти справедливе вирішення проблеми, що спричинила конфлікт чи суперечку.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал