Курс лекцій Черкаси 2010 ббк 12. У3 Рецензенти





Сторінка1/16
Дата конвертації21.01.2017
Розмір2.64 Kb.
ТипКурс лекцій
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
НІ. Зражевська
КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Курс лекцій
Черкаси
2010

УДК 007:304:08
ББК 12.У3
Рецензенти:
О. В. Тріщук, доктор наук з соціальних комунікацій, завідувач кафедри видавничої справи та редагування видавничо- поліграфічного інституту НТУУ «КПІ»
А. І. Башук, кандидат філол. наук, доцент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики КНУ.
Зражевська НІ Комунікаційні технології лекції / НІ. Зражевська. — Черкаси Брама-Україна, 2010. — 224 с.
Комунікаційні технології — дисципліна, що вивчає різні техніки впливу на аудиторію, починаючи з організації комунікативного простору, створення візуальних образів, міфів і закінчуючи політичними, кризовими технологіями, евенто-менеджментом, а також технологіями конструювання реальності, медіації, ведення інформаційних війн. Курс лекцій призначений для студентів і магістрантів напрямку соціальні комунікації, а також для всіх, хто цікавиться комунікаційними технологіями.
ББК 12.У3
ISBN 978-966-493-104-2
Навчальне видання
Зражевська Ніна Іванівна
КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
КУрс ЛЕКЦІЇ
Комп’ютерна верстка
Лавренко ВВ.
Підписано до друку Формат х 1/16. Гарнітура Шкільна. Друк офсетний.
Ум. друк. арк. 13,5. Тираж 300 прим. Видавець Третяков ОМ. Свідоцтво про внесення до державного реєстру видавців Серія ДК №1996 від 28.10.2004. Україна, 18000 м. Черкаси вул Леніна, 31/1 К. Друк «Брама-Україна». Україна, 18000 м. Черкаси вул Леніна,
31/1 К. тел. (0472)450403, (067) 4701314, e-mail: book_brama@ukr.net

3
ПЕрЕДМОВА
В інформаційну епоху роль і значення комунікації кардинально змінюється, наука почала ретельно вивчати вплив інформації на суспільство саме тому, що інформація стала основним продуктом виробництва й основним засобом впливу на культуру й соціум, особливо на масову свідомість. Поступово інформаційні потоки стали предметом дослідження різних наук теорії комунікації, психології, соціології, лінгвістики, філософії, медицини, герменевтики, семіотики, паблік рилей- шенз, теорії інформації та ін. Результати цих досліджень були застосовані для втілення в різних соціальних практиках від педагогіки й освіти до геополітичних проектів. З’ясувалося, що управління комунікацією може дати неймовірні результати змінити соціальні системи, розв’язати війни, підняти маси, створити позитивний образ вождя, навіть сконструювати реальність. Ці дослідження швидко сталив нагоді працівникам в галузях піар, реклами, мас-медіа, політики, освіти, розвідки, військових операцій. У потужному комунікативному потоці сучасності інколи важко відрізнити реальність від симулякра, правду від пропаганди, справжні потреби від навіяних маніпулятивно. Тому в цьому курсі ми спробуємо показати основні комунікаційні засоби і технології, якими послуговуються для створення бажаного комунікативного простору його технологи піарщики, рекламісти, журналісти, політики, іміджмейкери, військові, спічрайтери і спіндоктори. З курсу ви дізнаєтесь, як формують імідж політика, як проводять виборчі кампанії, як застосовують технології пропаганди та інформаційних війн, яким чином у журналістиці конструюються новини і формується культура повсякденного життя.
Курс лекцій пов’язаний з такими дисциплінами як теорія масової комунікації, теорія масової інформації, реклама та піар, риторика, теорія і практика журналістики.
3
В основу курсу покладені книжки Г. Почепцова. Комму- никативные технологии ХХ ст. — М.-К., 2001; Юськіва Б. М. Опорний конспект лекцій з дисципліни Інформаційні війни Рівне РІС КСУ, 2003; матеріали інтернет-сайтів та інших джерел, зазначених в списках літератури до лекцій.
Результатом вивчення курсу повинні стати набуті вміння здійснення аналізу комунікаційних технологій, застосованих в ЗМК, а також представлення проекту з формування конкретної кампанії зі створення політичного іміджу, застосування методик пропагандистського і психологічного впливу в виборчих перегонах, роботи з символікою і міфами в політиці, технологіями повсякденна і конструювання новин. Курс лекцій із комунікаційних технологій призначений для студентів і магістрантів напрямку соціальні комунікації, а також для всіх, хто цікавиться комунікативними технологіями.
Курс складається з десяти лекцій.

5
Лекція І
ОрГАНІЗАЦІЯ
КОМУНІКАТИВНОГО ПрОсТОрУ
1. Вступ. Поняття технології. Соціальні технології. Символічна організація комунікації
3. Візуальна організація комунікативного простору. Подієва організація і евенто-менеджмент
5. Міфологічна організація. Комунікативна організація
1. Вступ. Поняття технології. соціальні технології
«1. Технологія (гр. — майстерність, вміння) — сукупність прийомів і способів одержання, обробки й переробки сировини, матеріалів, інформації, що здійснюються у різних галузях виробництва. Також — наукова дисципліна, що розробляє й вдосконалює такі прийоми і способи. Технологія у всіх випадках передбачає отримання конкретного наперед заданого результату, а технологічні процедури будуються таким чином, щоб якнайточніше, найефективніше реалізувати проектні вимоги в конкретному продукті (результаті. Ми, таким чином, маємо здійснити аналіз такого явища, як проект. Проект — це одноразова сукупність дій і задач з такими ознаками чіткі цілі, що мають бути досягнуті з одночасним дотриманням ряду технічних, економічних та інших вимог. Зазначимо, що проект є детальним описом кінцевого продукту (результату, як правило — з описом наближень (допустимих межі конкретних процедур (методів, методик, прийомів, застосування яких якраз і забезпечує цей результат. Необхідними поняттями і водночас елементами будь-якого соціального проектує місія, мета, задачі, цільова група (авдиторія, умови, у яких він буде виконуватися, наявні ресурси можливості, терміни й етапи, проміжні результати, кінцеві результати (опис кінцевого результату, показники (критерії) ефективності виконання, система й показники моніторингу.
Ці елементи складають єдину систему і взаємообумовлюють одне одного. Конструювання або вибір технології (технологій) здійснюється у відповідності з технічним завданням, яке визначає основні проектні вимоги до процесу і результату. Відтак технологія (технології) виступає як засіб реалізації соціального проекту. У технології метод виконує другорядну, підпорядковану роль. Можна сказати, що технологія є сукупністю методів, які застосовуються у певній логічній послідовності. Для досягнення результату можна застосовувати різні методи і методичні прийоми. Важливим тут є застосування оптимальних методів з точки зору досягнення кінцевого результату. Ознаки технології. Розмежування, поділ процесу на внутрішні зв’язані між собою етапи, фрази, операції. Координація й поетапність дійна досягнення конкретного результату. Кожна технологія припускає одночасне виконання включених у неї процедур, як вирішальна умова для досягнення результатів, адекватних поставленої мети.
Виходячи з перелічених ознак, соціальні технології можна розділити на чотири основні групи. Соціальні інститути, як найбільш раціональна форма організації людей. Соціальні процеси — цілеспрямовані зміни навколишньої соціальної реальності в часі й просторі. Соціально-перетворювальна діяльність акцентує увагу на свідомих діях суб’єкта по модифікації об’єкта.
4. Соціальна система, як комплексна структура, що володіє набором певних функцій.
Соціальна технологія — це система взаємопов’язаних і взаємообумовлених методів, методик та процедур, спрямованих на внесення змін, перетворення предмета, досягнення конкретного кінцевого результату. Вона містить діагностичні, формуючі та оцінні складові і спрямована на розв’язання певного типу (кола) соціальних проблем. Соціальні технології — певний спосіб здійснення людської діяльності по досягненню суспільно-значимих цілей. Сутність технології складається з розчленовування раціональної діяльності на процедури й операції з їхньою наступною координацією й синхронізацією.
Ця діяльність виконується планомірно як на основі знань, такі попереднього досвіду з урахуванням специфіки тієї області, у якій здійснюється людська діяльність.
Координація — узгодження дій, з’єднання зусиль, думок для досягнення цілей.
Розглядається удвох формах. Програма дій, що включає основні форми й засоби діяльності. Сама діяльність, побудована безпосередньо відповідно до програми.
Соціальна технологія програма, як інструмент діяльність, як практична реалізація.
Соціальна технологія — елемент культури, утворений двома шляхами еволюційний штучний.
У випадку еволюційного — акцент робиться на історичному досвіді, у штучному шляху — конструкція й моделювання виходячи із ситуації.
Основні ознаки соціальної технології соціальна технологія завжди спрямована на зміну поведінки людини, її настроїв, ставлень, мотивів, цінностей орієнтація на вирішення
(розв’язання) конкретної проблеми людини або групи людей аналіз та врахування конкретного соціального і природного контексту, в якому перебуває клієнт (об’єкт впливу наявність конкретної мети, деталізованого образу кінцевого результату наявність цілей, що розкривають (деталізують) мету та обумовлюють планування і змістовне наповнення етапів діяльності структурність і системність (взаємозв’язок і взаємообумовленість складових мультидисциплінарний характер (залучення знань, методів, прийомів із різних галузей науки і практики наявність функціонуючого зворотного зв’язку та оцінка ходу й результату діяльності відповідність прийомів і методик, що застосовуються в технології, сутності соціальних явищі проблемна розв’язання яких спрямована технологія ваємозв’язок та взаємообумовленість діагностичних, формуючих (коригуючих) і оцінних складових гнучкий характер застосування окремих прийомів і методів для розв’язання проблеми.
Особливості соціальних технологій:
1. Соціальні технології за своєю природою складніші елементів фізичного світу, тому що є елементами суспільної
структури у всьому їхньому функціональному й структурному різноманітті. Соціальним технологіям властиві (обумовленість) значно більша детермінованість і твердість. Внаслідок цього соціальні технології розглядаються як адаптивні системи, що мають велику гнучкість своїх параметрів і елементів. Соціальні технології розглядаються як інституціональні утворення, які характеризуються реалізованими функціями. Система здобуває сутність соціальної технології тільки тоді, коли розглядаються, як соціальний інститут. У багатьох ситуаціях самі соціальні інститути можуть являти собою соціальну технологію зміни суспільного устрою. Соціальні технології необхідно розглядати як діяльні системи. У цьому випадку діяльність зміст соціальної технології механізм реалізації умова реалізації. Діяльність, як процес, надає соціальній технології динамічний характер, підвищує її адаптивні здатності. Соціальні технології відрізняються значніою мірою розмаїтістю, що обумовлена участю в них людей з їхньою непов- торністю.
Звернімо увагу на одну особливість технологій. Вона полягає втому, щодо технологічного процесу включаються методи й прийоми з різних наук або сфер професійної діяльності. Для прикладу до виборчих технологій доволі часто включаються методи соціології, соціальної психології, управління, політології, тощо. Тому наступним питанням має бути питання про види іти- пи соціальних технологій.
Види (типи) соціальних технологій можуть бути визначені за кількома критеріями, а саме за метою, кінцевим результатом, що має бути досягнутий в процесі реалізації соціального проекту (політичні, педагогічні та ін.); за сферою застосування в суспільній галузі за методами, що застосовуються і складають переважну більшість технологічних процедур. Застосування загальної методології соціальних технологій у практичній психології якраз і забезпечує реалізацію синтетичного підходу. Перехід від традиційних методів і методик до гнучких технологій у соціальній сфері визначає, на наш погляд, найближчі перспективи розвитку не тільки суспільних наука й суспільної практики. Проектно-технологічна методологія вже довела свої переваги в процесі виборів, у га-
лузі паблік рилейшенз, реклами, соціальної і психологічної допомоги та реабілітації, окремих галузях державного управління та інших сферах.
Соціальні технології будуються на способах організації комунікативного простору. Г. Почепцов виділяє символічну організацію, візуальну, родієву, міфологічну і комунікативну. Ці способи лежать в основі всіх форм комунікативних технологій піару, іміджелогії, інформаційних війн, конструювання повсякденності, кризових комунікацій, політичних і виборчих технологій.
2. символічна організація комунікації
Символ містить у собі більше інформації, ніж звичайне слово, зазначає Г. Почепцов. Символ, як правило, опирається на більш давній арсенал впливу, ніж сьогоднішні наші реалії. Символ — це те, що вже впливало на наших предків як ефективний інструментарій.
Слово також є символом. Але це символ збільш чітко означеною галуззю змісту. Типові символи, як правило, більш сильно емоційно навантажені при менш чіткій змістовній галузі. Порівняємо зірку або свастику, де раціональне змістовне наповнення додатково вписується тими, хто їх використовує. Нечіткість змістовної сторони дозволяє комунікаторам використовувати символи на свою користь. За допомогою символів ми можемо підключатися до інших, більш інформаційно насичених сфер. Політики й державні діячі намагаються підключитися до позитивних символів. Тут діє певний закон приєднання якщо об’єкт X підключається до позитивно або негативно пофарбованого символу, то він і саму відповідь стає позитивно або негативно пофарбованим. Символічним, знаковим може бути той або інший варіант поведінки. Порушення прийнятого ритуалу стає знаковим фактом поведінки, визначає його цінність, задає особливу його значимість. У семіотиці взагалі вважається, що знаковим є вибір із двох варіантів, а при відсутності вибору мине бачимо цих характеристик взагалі. Символи акумулюють людський досвід, відзначаючи його ключові моменти. Саме із цієї причини людство породжує символи й бореться за символи, які виступають у вигляді
наріжних каменів, що розділяють типи життєдіяльності й соціальних груп.
Символи чітко відокремлювали одне від одного події, просторий час. Світ був улаштований за аналогією періодичних повторів тих же подій, що сходять до праподій. У цьому циклічному круговороті тільки символи були елементами, що належать відразу всім часам. Символи несуть на собі цю печатку часів, виступаючи в ролі скріп між різними історичними періодами.
Символ унікальний наявність його в мене одночасно припускає відсутність його в тебе. Саме з минулого приходять поцілунок прапора або зброї. Сьогоднішній світ замінив всі ці реальні дії словесними.
Символи своїми відсиланнями на минулий досвід виступають у ролі певного зм’якшення реальної динаміки світу. Світ втрачає свою динаміку, стикаючись із символами. Символу цьому плані гальмує занадто швидкий плин часу.
Комунікатори завжди використовують символи на свою користь. Символи звичайно матеріалізовані, що в чисто вербальному світі, у якому ми живемо, несе подвійне навантаження. Тому президенти виступають на тлі своїх прапорів.
Г. Почепцов наводить цікавий приклад. Він пише проте, що кожна країна має свій варіант символізації, що дозволяє їй позиціонувати себе серед чужих. Порівняємо статую Свободи як символ американського типу й Батьківщину-Матір як символ радянського типу. У граматиці американського світу Свобода виступає як розкутий тип поведінки. У граматиці радянського світу навпаки значення таке громадяни повинні виступати на захист Батьківщини-Матері. Два світи у своїх символах виявляються по-різному зорієнтованими держава, підпорядкована людині, і людина, підпорядкована державі. Те, що Батьківщина-Мати зображується з мечем, демонструє злиття декількох символічних структур водній. Це захисній материнські функції, які, як правило, зовсім протилежні.
Символ є колективним, слово одночасно колективне й індивідуальне. Тому символ має більш високий статус, ніж слово. У рамках нашої цивілізації символи часто матеріалізуються у вигляді пам’ятників. Але Робітник і колгоспниця символізує нереальність, а відбиває іншу символізацію, ідеологічну — будову класів у колишньому СРСР. Тому якщо символі відбиває реальність, то тільки побічно.
Він виражає іншу, символічну систему, ніж підвищує роль символізації.
Символи рідко вступають у протиріччя один з одним (типу зірка — свастика, хрест — півмісяць. Вони живуть кожний у своїй ніші. Подібні ж зіткнення свідомо створюються людьми, штучно фіксуючи сферу застосування символів. Символи не складаються в загальну граматику, її під них підганяють люди.
Символ ідеальний для будь-якого комунікатора, тому всі технологічні системи комунікативного впливу обов’язково опираються на символи.
3. Візуальна організація комунікативного простору
Комунікатор працює із символами. Найбільш ефективним середовищем для реалізації символів є візуальне середовище. Символ виступає в ролі певного якоря для ситуації, що повинна бути відновлена з його допомогою. Досить часто шлях породження символу в наш час іде від його певних системних властивостей, тобто тих характеристик, які жадає від нього система.
Г. Почепцов наводить такий приклад улюбленою квіткою фюрера був вибраний едельвейс. У дійсності Гітлер узагалі не любив квіти. Едельвейс був квіткою далеких гірських вершина Гітлер, з погляду німців, що його слухали, мав особливий акцент такого ж роду.
Використання символів пов’язано з великими соціальними й ідеологічними рухами. Навіть поширення християнства дехто вважає досягнутим великою мірою за допомогою візуальної символіки. Засновані на яскравих історіях Старого й Нового Заповітів, візуальні символи, які були легко пізнаваними й гарними у своїй простоті (хрест є найбільш явним прикладом, допомагали поєднувати людей з різних галузей і різних соціальних верству єдину віру.
Візуальна символіка виступає в ролі об’єднувача ще й тому, що для неї неважливі розходження в мові, які важливі для текстового повідомлення. Для візуального символу більш важлива різність культур.
Ми рухаємося в процесі кодування повідомлень, зазначає Г. Почепцов, і це відбувається в рамках візуального простору (через сторіччя, постійно вдосконалюючи візуальний спосіб кодування. Плакати , наприклад, були найбільшим
внеском Радянського Союзу в історію образотворчого мистецтва, оскільки більшовики обрали найбільш ефективний спосіб в умовах неграмотності населення того часу. Тобто візуальний метод постійно перебуває в числі лідерів, якщо не вважати нетривалого верховенства радіо. Г. Почепцов зображує це в такий спосіб ікони
→ плакати → радіо → телебачення.
Візуальні символи порівняно з вербальними мають більшу тривалість і універсальність. Для комунікатора це дуже важливі параметри. У. Еко відзначає невимірні відстані, що відокремлюють диктаторів (Гітлер на стадіонів Нюрнберзі й
Муссоліні на балконі Палаццо Венеція) або деспотів, що сиділи на своїх високих тронах.
Візуальна символіка забезпечує також багатоканальність впливу, до якої прагне комунікатор. Повідомлення, надіслані по декількох каналах, повинні корелювати один з одним. Королівська промова повинна збігатися з пишністю королівського одіяння. Одяг блазня, витканий з різнобарвних шматків, відбиває його тип повідомлень. Клоун з величезним червоним носом, рудим волоссям й штиблетами неуявних розмірів не може виступити як об’єкт для шанування.
Пишно декорований Брежнєв відбиває змішання жанрів не можна боятися вождя, над яким сміються.
На жаль, пише Г. Почепцов, найбільш ідеально демонструють якості вождя диктатори — Леніні Сталін. Натовп стосовно них не відчуває подвійних почуттів, а тільки почуттями- лування. Натовп викликає до життя типажі з гіперболізацією однієї риси, саме вони мають гіпнотичний вплив на масову свідомість. Натовп при цьому перебуває в стані, схожому на гіпнотичний транс. Назвемо це
трансом натовпу, коли відбувається стирання індивідуальних риса домінуючим стає варіант стадної поведінки. Із цієї причини натовп оперує тільки полярними реакціями типу обожнювання/люті. Взагалі в будь-яких зборах головними стають саме колективні емоції, при цьому блокується індивідуальна поведінка. Наприклад, для досягнення необхідної єдності поведінки тоталітарні секти намагаються не залишати людину наодинці сам на сам.
Для натовпу основними є негативні емоції. Позитивна її спрямованість вимагає вмілого диригування подібно врочис- тим зборам, де існує досить строгий сценарій. Натовп «з’їдає» проміжні аргументи, оперуючи тільки метою. Є відповідне комунікативне правило повідомлення, що відноситься до цілі,
краще сприймається аудиторією, ніж повідомлення, відносно до проміжних щаблів і методів досягнення цих цілей. Натовп не реагує на складні змісти.
Одночасно варто пам’ятати й те, що візуальні символи є формою для певного змісту. Вдало вибраний зміст стає запорукою успіху візуального символу. Плакати, які привели до влади Гітлера, мали такий зміст вороги Гітлера являли собою втілення зла, Гітлер же представлявся ангелом-месником, що заступився за зганьблену Німеччину. Плакати з’являлися всюди — на стінах будинків, у кіосках, у вікнах партійних установі у вікнах усіх, хто симпатизував Гітлерові. Теми їх були немудрі, однак апелювали до двох сильних емоцій ненависті й ідеалізації.
Візуальні символи з різних систем слабко вступають у взаємодію один з одним. Тому місто може бути прикрашене пам’ятниками з різних епох. Візуальні символи самі породжують контекст навколо себе.
4. Подієва організація і евенто-менеджмент
Г. Почепцов зазначає, що існує важлива закономірність, знайома всім фахівцям із впливу люди не тільки більше вірять тому, що бачать, ніж тому, що чують, алей більше вірять подіям, ніж словам. Причина цього однакова в обох випадках. Слово — це завжди опис ситуації, і при його оцінці ми починаємо розглядати його як правду або неправду. Подія — це завжди дійсність, тобто завжди правда. Тому вона переконує більше. При цьому люди як правило не думають проте, що подія теж може бути організованою і відрежисованою. До речі, американський польовий устав по психологічних операціях, коли говорить про організацію для певних цілей натовпів, підкреслює, що вони повинні виглядати спонтанними, а не організованими.
Подія повинна запам’ятовуватися своєю неординарністю. Існує алфавіт подій, що дозволяє писати необхідні сценаріїв досить технологічній манері. Бурхлива зустріч, що затяглася, очікування, захват — все це кубики, з яких умілі фахівці складають необхідний набір, що дозволяє відбити задумане. Подіяв політиці ніколи не буде носити випадковий характер. Виживає тільки системне, покликане відбивати потрібні наданий момент характеристики.
Подія дозволяє перетягнути на лідера властиві йому характеристики. Тому політики люблять відкривати все нове, перерізуючи стрічечки, люблять зустрічатися з відомими людьми, потрапляючи під ореол їхньої уваги. Подія також може бути організована на тому або іншому тлі, що у свою чергу буде впливати на інтерпретацію події, на поведінку його учасників.
Подія є таким же варіантом повідомлення, які вербальний текст. Будь-яка подія будується відповідно до необхідності породження інформації, тільки іншим способом. Урочисті збори відбивали пієтет, тому вони надавали право голосу тільки вибраним. Зустріч президента з народом на вулиці повинна була символізувати не тільки нове мислення, алей новий тип слухання, якого не було в попередніх радянських керівників.
Керування подіями стає новою галуззю піар-технологій, активно вивчається і застосовується в різних сферах життя. У науковий і практичний обіг увійшло поняття родієвого ме- неджменту.
Подієвий менеджмент — це діяльність з організації спеціальних заходів. Будь-яка добре спланована подія має «дов- гограючий» інформаційний ефект. Її висвітлення починається задовго додати проведення в анонсах, на прес-конференціях, а потім одержує наступні відгуки в ЗМІ. Під час подібних заходів набагато ефективніше формувати позитивні відносини із представниками мас-медіа.
Евенто-менеджмент, менеджмент (англ.event- management — керування подіями) — практичне застосування менеджменту в області проектування проведення й організації заходів і подій включає дослідження складності бренда події, ідентифікацію потенційних клієнтів — учасників події, створення концепції події, планування логістики події й координування його технічних аспектів аж до реалізації практичних методів його проведення й організації один з видів стратегічного менеджменту основний напрямок практичної евентології. Ріст кількості заходів і подій у бізнесі й суспільстві в усьому світі означає, що їхній менеджмент більше не може бути моментальним. Заходи й події на зразок вручення престижних нагород або інаугурації президентів мають великий вплив на співтовариства, а в деяких випадках і на всю країну. Сучасна реальність включає події всіх масштабів від Олімпій-

15
ських ігор до корпоративного сніданку для десятка ділових людей. У бізнесі, суспільстві й у малих групах проводяться події різного типу/розміру, щоб запропонувати себе, домогтися успіху, підвищити дохід або відсвяткувати ювілей.
Засоби евенто-менеджменту.
Евенто-менеджмент уважають основним напрямком практичної евентології, одним з видів стратегічного менеджменту, і одним з інструментів комуникацій. У широкому діапазоні від випусків нового товару до прес-конференцій. Такі події можуть бути розраховані на аудиторію в засобах масової інформації, що сягають тисяч або мільйонів людей. Крім того, компанії можуть запрошувати клієнтів на реальну подію й впливати на них безпосередньо в процесі заходу.
Послуги евенто-менеджменту.
Фахівці евенто-менеджменту обслуговують різноманітні галузі, включаючи корпоративні події (випуски нового товару, прес-конференції, корпоративні зустрічі й конференції, програми маркетингу (грандіозні презентації та ін.) і спеціальні події на зразок концертів, нагородних церемоній, прем’єр фільмів, демонстрацій мод, комерційних подій, (особисті) події на зразок весілля або дня народження. Клієнти наймають евенто-менеджмента, щоб одержати певні послуги для проведення події, які по максимуму можуть включати всі творчі, технічні елементи події .
Евенто-менеджер — експерт, що планує й безпосередньо здійснює подію. Евенто-менеджери можуть бути залучені не тільки для планування й організації події, але також і для створення марки (бренду, маркетингу й комунікаційної стратегії.
Евенто-менеджер — експерту творчих, технічних і логістичних елементах, які сприяють успіху події. Ці елементи включають дизайн події, аудіовізуальний супровід, складання сценарію, логістику, складання бюджету, переговори й, звичайно, обслуговування клієнта.
Евенто-менеджмент — багатомільйонний бізнес — швидко розширюється і характеризується грандіозними заходами й подіями, які проводяться регулярно. У Великобританії спеціальність евенто-менеджера має широку популярність і університети тепер пропонують диплом, академічний і магістерський ступінь у цьому напрямку бізнесу. Існує багато асоціацій, які пропонують курси з різних аспектів евенто-бізнесу. Ці курси, хоча й неофіційні, є корисни-
ми доповненнями до університетського диплома й включають організаційні навички, технічне знання, піар, маркетинг, рекламування, поставки, логістику, декорування, гламурність, людські стосунки, дослідження закону й ліцензій, ризик-ме- неджмент, складання бюджету, дослідження суміжних галузей бізнесу, такі як телебачення, ЗМІ й низка інших галузей.
Кар’єрні можливості евенто-менеджера відкриваються в наступних галузях бізнесу
1. Евенто-менеджмент.
2. Консультування евенто-менеджменту.
3. Готелі, подорожі.
4. Рекламні агентства.
5. Фірми зв’язків із громадськістю.
6. Корпорації.
7. Засоби масової інформації. Некомерційні організації.
9. Інтегровані маркетингові компанії комунікацій.
Категорії подій
Події на підставі намірів і цілей, заради яких вони проводяться, можуть бути класифіковані по чотирьох широких категоріях
1. Події дозвілля спорт, музика, відпочинок.
2. Культурні події церемоніальні, релігійні, меморіальній фольклорні.
3. Персональні події урочистості, ювілеї, весілля, дні народження. Організаційні події комерційні, політичні, благодійні, торгівельні, промислові.
Заходи:
• Презентації, круглі столи Корпоративні заходи Відкриття (торгових центрів, розважальних комплексів і так далі з елементами промоушена або без Відкриті масові заходи (організація Дня міста й інших регіональних заходів.
Процедури.
• Складання плану заходу. Рішення організаційно-адміністративних питань. Оформлення й технічне забезпечення.
• Адміністрування проекту. Запрошення гостей і ЗМІ.
Проведення презентації.
• Кейтерінг (доставка провізії.
• Букінг (каталог) артистів і ін. Таким чином ми бачимо, що керування подіями, організація подієвої комунікації активно вивчається, переходить в науковий ранг, стає реальністю повсякденного життя.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал