Курс лекцій із загальновійськових дисциплін на етапі первинної військово професійної підготовки





Сторінка1/12
Дата конвертації05.01.2017
Розмір5.06 Kb.
ТипКурс лекцій
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







КУРС ЛЕКЦІЙ
ІЗ ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ДИСЦИПЛІН
НА ЕТАПІ ПЕРВИННОЇ ВІЙСЬКОВО-
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ









Київ – 2008

2

Курс лекцій із загальновійськових дисциплін на етапі первинної військово-професійної підготовки. (За заг. ред. к.пед.н. Автушенка О.С. та к.т.н. Шваба В.К.). Навчальний посібник. − К.: ВІКНУ, 2008. − 165 с.





Упорядники: канд. пед. наук Автушенко О.С. (розділ ІІІ – тема 1);
Бондаренко Ю.Г. (розділ ІІ – теми 5, 6); Зінчик А.Г.
(розділ І); Панін В.Г. (розділ ІІ – теми 1, 2, 3, 4);
Прєснаков В.Ф. (розділ ІІІ – тема 3); Хаброван В.Т.
(розділ ІІІ – тема 2); канд. техн. наук Шваб В.К. (розділ ІV).



За загальною редакцією кандидата педагогічних наук О.С. Автушенка, кандидата технічних наук В.К. Шваба






Курс лекцій призначений для викладачів та студентів, які проходять первинну військово-професійну підготовку та вивчають загальновійськові дисципліни.

3

ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. Вогнева підготовка……………………………………
4
Тема 1. Відомості з внутрішньої та зовнішньої балістики…….
4
Тема 2. Матеріальна частина автомата Калашнікова АК-74 та ручного кулемета Калашнікова РПК-74………………………………...
15
Тема 7. Стрілецькі заняття (тренування) по виконанню вправ підготовчих стрільб з АК-74, РПК-74, ПКМ, ПМ та РПГ-7В…………..
21
РОЗДІЛ ІІ. Статути Збройних Сил України…………………….
33
Тема 1. Військова присяга та бойовий прапор військової частини……………………………………………………………………….
33
Тема 2. Права, обов’язки та стосунки між військовослужбов- цями…………………………………………………………………………..
35
Тема 3. Внутрішній порядок та розміщення військовослуж- бовців…………………………………………………………………………
42
Тема 4. Розподіл часу та внутрішній порядок…………………..
56
Тема 5. Обов’язки осіб добового наряду та їх практичне виконання……………………………………………………………………
60
Тема 6. Військова дисципліна. Заохочення та дисциплінарні стягнення…………………………………………………………………….
69
РОЗДІЛ ІІІ. Стройова підготовка………………………………..
79
Тема 1. Стройові прийоми та рух без зброї……………………..
79
Тема 2. Стройові прийоми та рух зі зброєю…………………….
96
Тема 3. Строї відділення, взводу, роти в пішому порядку…….
101
РОЗДІЛ ІV. Р
АДІАЦІЙНИЙ
,
ХІМІЧНИЙ ТА БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ

ПІДРОЗДІЛІВ
……………………………………………………………………
109
Тема 1. Ядерна, хімічна, бактеріологічна зброя та сильнодіючі отруйні речовини……………………………………………………………
109
Тема 2. Засоби індивідуального та колективного захисту та користування ними…………………………………………………………
139
Тема 3. Використання засобів захисту в залежності від виду зараження……………………………………………………………………
152

4

РОЗДІЛ І. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

ТЕМА 1. ВІДОМОСТІ З ВНУТРІШНЬОЇ ТА ЗОВНІШНЬОЇ БАЛІСТИКИ

ЗАНЯТТЯ 1. ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ БАЛІСТИКА
1. Внутрішня балістика. Явище пострілу та його періоди. Рух кулі
в каналі ствола. Дульна, початкова та максимальна швидкості кулі
пострілу.
Використання
енергії
порохових
газів
для
роботи
автоматики стрілецької зброї.
2. Зовнішня балістика. Утворення траєкторії і її елементи.
Форми траєкторії. Прямий постріл та його практичне значення.
3. Прикритий, мертвий простір і простір, що уражається.
Способи їх визначення.
1. Балістика – це наука про рух снаряду (кулі, міни, гранати) при стрільбі. Розрізняють внутрішню та зовнішню балістику.
Внутрішня балістика це військова технічна дисципліна, яка вивчає закони руху снаряду в каналі ствола зброї і процеси, які супроводжують цей рух
Під час згорання бойового (порохового) заряду в вогнепальній зброї тільки 25-40% теплової енергії використовується на основну роботу – надання снаряду поступального руху, більш ніж 50% енергії губиться з пороховими газами, які вилітають, а решта йде на допоміжну роботу та нагрівання стволу.
Постріл зі зброї – це процес кидання снаряду (кулі) з каналу ствола під дією порохових газів. Постріл – складний термодинамічний і газодинамічний процес дуже швидкого майже миттєвого перетворення хімічної енергії пороху спочатку в теплову, а потім в кінетичну енергію порохових газів, які приводять снаряд (кулю) та зброю у рух. Постріл зі зброї характеризується наступними параметрами:
1. Тривалість пострілу дорівнює 0,001-0,01 с.;
2. Найбільший тиск порохових газів РM дорівнює 3000х10 5
– 4500х10 5
Н/м
2
і більше ( в стрілецькій зброї 3000 х10 5
Н/м
2
);
3. Температура газів Т=2500-3500
˚
К в момент їх утворення і Т=1500-
2000
˚ в момент вильоту снаряда з каналу ствола;
4. Найбільше прискорення (перевантаження) снарядів складає 15000 g ( g- прискорення вільного падіння ) і більше;
5. Швидкість обертання снарядів під час вильоту з нарізних гармат для придання їм стійкості в польоті дорівнює 300-400 об/с; гвинтівочних куль – 3000-3500 об/с;
6. Початкова швидкість V
˚
каліберних снарядів і куль складає 700-
1000 м/с, підкаліберних снарядів 1400-1600 м/с і більше.
Попередній період триває від початку горіння заряду до початку руху снаряду (кулі) – (рис. 1) Умовно вважають, що горіння пороху в цей період

5
відбувається в постійному об’ємі. В кінці періоду утворюється тиск
форсування, необхідний для того, щоб зрушити снаряд (кулю) з місця і подолати опір ведучого пояска снаряду (оболонки кулі) врізанню в нарізи ствола. В залежності від маси снаряду і опору при врізанні тиск форсування для різного виду зброї може бути від 250х10 5
до 500х10 5
Н/м
2

Рм – максимальний тиск; Рк, Vк – тиск газів, швидкість кулі в момент кінця горіння пороху; Рд, Vд – тиск газів і швидкість кулі в момент вильоту її з каналу ствола; Vм – максимальна швидкість кулі; Ратм – тиск, рівний атмосферному.

Перший (основний) період триває від початку форсування руху снаряду до моменту повного згорання заряду (пороху). На початку періоду заснарядний (закульний) об’єм із-за малої швидкості снаряду (кулі) збільшується повільніше, ніж відбувається приток газів Тому тиск підвищується і досягає найбільшого значення Pм
, коли снаряд проходить шлях в стволі Lм= 4-10 калібрів зброї. Цей тиск називається максимальним.
В подальшому завдяки значному збільшенню швидкості снаряду (кулі) і за снарядного простору тиск падає. В кінці горіння пороху тиск P
K
складає приблизно 2/3 максимального ( Рк≈ 2/3 Pм ). Швидкість в цей момент складає приблизно 3/4 дульної .
Другий період триває від моменту повного згорання заряду (пороху) до моменту вильоту снаряда (кулі) з каналу ствола. Стиснуті та нагріті гази продовжують впливати своїм тиском на снаряд, хоч приток газів припинився. Спад тиску відбувається швидше ніж в кінці першого періоду.
Т
и
ск
,
к
г
с/
см
2
,
ш
в
и
д
к
іс
т
ь
м


Шлях кулі (снаряду)
1

2 3 4
Рис. 1. Періоди пострілу та його параметри
1. Попередній період
2. Перший (основний) період
3. Другий період
4. Період післядії газів
Р
Рм
Vk
Vд Vм
Рк
Рд
Рат м

6

Дульний тиск складає Рд ≈ 1/5 Рм у гармати і Рд ≈ 1/5 Рм у стрілецької ( під гвинтівочний патрон ) зброї. У коротко ствольної зброї ( наприклад у пістолетів ) другий період практично відсутній тому, що куля вилітає з зброї раніше ніж згорає пороховий заряд.
У третьому періоді (періоді післядії) гази, які витікають з каналу стволу з швидкістю 1200-2000 м/с і більше, продовжують впливати на снаряд до того моменту поки сила їх тиску не буде врівноважена силою опору повітря, яка діє на снаряд. В цей період під дією газів снаряд продовжує ще розганятися на ділянці 5-10 м, а куля на ділянці в декілька десятків сантиметрів.
Після проходження дульного зрізу зброї снаряд (куля) має дульну швидкість Vд, а в кінці після дії максимальну Vм. В таблицях стрільби і тактико-технічних характеристиках позначується значення початкової швидкості.
Початкова швидкість V – це умовна швидкість, яка знаходиться способом розрахунку. Дослідним шляхом на деякій відстані від дульного зрізу ствола заміряється швидкість V, а потім ця швидкість шляхом розрахунку приводиться до дульного зрізу без обліку впливу післядії порохових газів. Тому її значення має величину декілька меншу максимальної і більше дульної (рис. 2).
Початкова швидкість
є однією з важливіших балістичних характеристик зброї. При збільшенні значення V
˚ збільшується відстань польоту кулі, відстань прямого пострілу, убивча та пробивна дія кулі, а також зменшується вплив зовнішніх умов на її політ. Значення початкової швидкості кулі залежить від довжини ствола ваги кулі, ваги, температури і вологості порохового заряду, форми та розмірів зерен пороху та щільності заряджання.

7

Чим довше ствол, тим більший час на кулю діють порохові гази і тим більше значення початкової швидкості. При постійній довжині стволу і значенні ваги порохового заряду початкова швидкість тим більше, чим менше вага кулі. Зміна ваги порохового заряду впливає на утворення кількості порохових газів, а значить і на значення тиску в каналі стволу і початкової швидкості. Чим більше вага порохового заряду початкова швидкість тим більше, чим менше вага кулі. Зміна ваги порохового заряду впливає на утворення кількості порохових газів, а значить і на значення тиску в каналі стволу і початкової швидкості.
Чим більше вага порохового заряду, тим більший максимальний тиск і початкова швидкість кулі. З підвищенням температури порохового заряду збільшується швидкість горіння пороху, а тому збільшується максимальний тиск і початкова швидкість кулі. При зниженні температури заряду початкова швидкість зменшується. Збільшення (зменшення) початкової швидкості викликає збільшення (зменшення) відстані польоту кулі. В зв’язку з цим необхідно враховувати поправки відстані на температуру повітря і заряду (температура заряду приблизно дорівнює температурі повітря).
В усіх сучасних зразках зброї для кидання снаряду (кулі) використовується енергія порохового заряду, який згорає при пострілі. Таку зброю називають вогнепальною. При стрільбі з неї для виконання кожного чергового пострілу потрібно перезарядити зброю новим патроном і запалити його пороховий заряд. В гвинтівках і карабінах старих зразків всі операції перезаряджання виконуються стрільцем вручну. Така зброя називається неавтоматичною. В сучасній стрілецькій зброї

для виконання всіх операцій перезаряджання використовується частина енергії порохових газів, які утворюються при пострілі.
Така зброя називається
автоматичною.
Так, наприклад, під час стрільби з автомата Калашникова частина порохових газів під час пострілу проходить через отвір в стволі і потрапляє в газову камору і тисне на газовий поршень затворної рами (рис. 3).


1 2 3
А

8

Затворна рама відходить назад, відкриває затвор і ствол; викидач затвора вилучає гільзу з патронника, яка відображається об виступ і вилітає назовні. Затворна рама, рухаючись назад стискає зворотну пружину, потім повертається в переднє положення, подає черговий патрон з магазину в патронник і закриває канал ствола. Таким чином автоматика працює за принципом використання енергії частини порохових газів, які підводяться через отвір в стінці каналу ствола. На цьому принципі заснована робота автоматики всіх зразків стрілецької зброї конструкції
Калашникова, снайперської гвинтівки Драгунова та багатьох інших.
2. Зовнішня балістика це наука, яка вивчає рух снаряду в повітрі після припинення дії на нього порохових газів та сили які діють на цей снаряд.
Траєкторією називається крива лінія, яку описує центр ваги кулі
(гранати в польоті) (рис.4).


Рис. 4 Траєкторія та сили, що діють на кулю (снаряд)

На снаряд, який рухається в повітрі, крім сили тяжіння діє сила опору повітря. Ця сила може бути дуже велика і в декілька разів перебільшувати силу тяжіння. Завдяки цьому суттєво зменшується швидкість і відстань польоту кулі (снаряду). Сила опору повітря викликається трьома основними причинами (рис. 5): тертям повітря, утворенням завихрення і утворенням балістичної хвилі. Частки повітря, які дотикаються з кулею або снарядом, який рухається, завдяки внутрішньому зчепленню і зчепленню кулі
(снаряду) з поверхнею утворюють тертя і зменшують швидкість польоту кулі (снаряду).
Шар повітря, який примикає до поверхні кулі, в якому рух часток змінюється від швидкості кулі (снаряду) до нуля , називається
прикордонним шаром. Цей шар повітря обтікає кулю і відривається від її поверхні і не устигає зімкнутися за її донною частиною. За донною частиною кулі утворюється розряджений простір і з’являється різниця тиску на головну та дону частини. Ця різниця утворює силу, яка направлена в бік, зворотній руху цілі і зменшує швидкість її польоту.

9

Рис. 5 Утворення сили опору повітря

Частки повітря, намагаючись заповнити розрядження, яке утворене кулею, утворюють завихрення. Куля (снаряд) під час польоту стикається з частками повітря і вони коливаються. Завдяки цьому перед кулею
(снарядом) підвищується щільність повітря і утворюються звукові хвилі.
Тому політ кулі супроводжується характерним звуком.
Якщо швидкість кулі менше швидкості звуку, утворення цих хвиль незначно впливає на її політ тому, що хвилі розповсюджуються швидше швидкості польоту кулі (снаряду). Якщо швидкість польоту кулі більша ніж швидкість звуку, то від стикання хвиль одна об одну утворюється хвиля дуже ущільненого повітря-балістична хвиля, яка гальмує швидкість польоту кулі тому, що куля витрачає частку своєї енергії на утворення цієї хвилі.
Рівнодіюча (сумарна) всіх сил, яка утворюється під впливом повітря на політ кулі, складає силу опору повітря. Місце прикладання сили опору називається центром опору. Дія сили опору повітря на політ кулі (снаряду) досить значна тому, що викликає зменшення швидкості та відстані польоту.
Наприклад, куля зразка 1930 року з кутом кидання 15˚ і початковій швидкості кулі 800 м/с в безповітряному просторі полетіла б на відстань
32620 м. Відстань польоту кулі в тих же умовах, але при наявності сили опору дорівнює тільки 3900 м. Значення сили опору повітря залежить від швидкості польоту, форми і калібру кулі (снаряду), а також від її поверхні і щільності повітря. Сила опору повітря збільшується з збільшенням швидкості польоту кулі, її калібру і щільності повітря.
Мал. 6. Дія сили опору повітря на політ кулі.

10

Під час польоту кулі, яка швидко обертається в повітрі відбуваються наступні явища. Сила опору повітря намагається повернути кулю головною частиною догори і назад. Але головна частина кулі завдяки швидкому обертанню згідно властивості гіроскопа намагається зберегти придане положення і відхилитися не догори, а досить незначно в бік свого обертання під прямим кутом до напрямку дії сили опору повітря а значить праворуч. Як тільки головна частина кулі відхилиться праворуч, зміниться напрямок дії сили опору повітря – вона намагається повернути головну частину кулі праворуч і назад, але рух головної частини кулі відбудеться не праворуч, а вниз. Завдяки тому, що дія сили опору безперервна, а напрямок її відносно кулі змінюється з кожним відхиленням осі кулі, то головна частина кулі описує коло, а її вісь – конус з вершиною в центрі тяжіння. Відбувається так званий довгий конічний рух, а куля летить головною частиною вперед (рис. 7).

Рис. 7. Кінцевий рух кулі

Вісь повільного конічного руху трохи відстає від дотичної до траєкторії
(розташовується вище останньої). Значить куля з потоком повітря стикається більше нижньою частиною і вісь повільного конічного руху відхиляється в бік обертання (праворуч при правій нарізці ствола).
Стійкість гранати (снаряду) в польоті забезпечується наявністю стабілізатора, який дозволяє перенести центр опору повітря назад, за центр тяжіння гранати. Завдяки цьому сила опору повітря повертає ось гранати до дотичної до траєкторії, примушуючи гранату рухатися головною частиною вперед.
Для вивчення траєкторії кулі (снаряду) визначені наступні
положення (рис. 8):
Точка вильоту О – центр дульного зрізу ствола. Вона є початком траєкторії.
Горизонт зброї – горизонтальна площина, яка проходить крізь точку вильоту. В цій площині лежить вісь ОХ.
Точка цілі Ц – точка в яку спрямвують вогонь і намагаються влучити кулею. Звичайно такою точкою є центр цілі.
Лінія цілі ОЦ – лінія, яка з’єднує точку вильоту з точкою цілі.
Лінія підвищення (пострілу) ОА – лінія, яка є продовженням вісі каналу ствола наведеної зброї (до пострілу).

11



Рис. 8 Елементи траекторії в повітрі
Площина стрільби – вертикальна площина, яка проходить через лінію підвищення.
Лінія кидання ОВ – лінія, яка співпадає з вектором початкової швидкості кулі (снаряду) (в загальному випадку це продовження вісі каналу ствола в момент вильоту снаряду).
Кут вильоту γ – кут між лінією підвищення і лінією кидання. Цей кут позитивний, коли лінія кидання вище лінії підвищення, і негативний, коли лінія кидання нижче лінії підвищення.
Кут місця цілі ε – кут між лінією цілі і горизонтом зброї. Цей кут позитивний, якщо ціль вище горизонту зброї, і негативний, якщо ціль нижче горизонту зброї.
Кут підвищення φ – кут між лінією підвищення і горизонтом зброї. Він дорівнює сумі кутів прицілювання та місця цілі: φ = α +(±ε). Кут φ може бути позитивним і негативним. Негативний кут φ називається кутом схилення.
Для табличних умов приймають ε = 0 і φ = α.
Кут кидання θ
˚
– це кут між лінією кидання і горизонтом зброї. Він дорівнює сумі трьох кутів:
θ
˚
=α + (±ε)+(±γ), або двох кутів θ
˚
= (±φ)+(±γ). Цей кут, як і кут φ може бути позитивним і негативним. Для табличних умов приймають θ
˚
= φ = α.
Точка падіння С – точка перетину траєкторії з горизонтом зброї.
Точка зустрічі Р – перетину траєкторії з ціллю або поверхнею перешкоди (землі). Різне положення точки Р відносно цілі (ближче, далі) пояснюється наявністю помилок стрільби.
Кут падіння θ
с
– кут між горизонтом зброї і дотичною до траєкторії в точці падіння.
Кут зустрічі µ – кут між дотичною до траєкторії в точці зустрічі і поверхнею цілі або перешкоди. Має значення від 0 до 90
О
Точка С
1
– точка перетину траєкторії з лінією цілі. Поєднання точок
С
1
, Р, і Ц відбувається при відсутності помилок стрільби.

12

Вершина траєкторії S – найвища точка
Перевищення траєкторії y – найкоротша відстань від різної точки траєкторії до горизонту зброї.
Час польоту t
с
– час польоту кулі (снаряду) від точки вильоту до точки падіння.
Кінцева швидкість v
с
– швидкість кулі (снаряду) в точці падіння.
Нахилена відстань до цілі В
ц
– відстань по лінії цілі від точки вильоту до центра цілі.
Горизонтальна відстань до цілі В
г
– відстань до цілі по горизонту зброї .
Повна горизонтальна відстань ОС (Х
в
) – відстань по горизонту від точки вильоту до точки падіння.
Прицільна відстань В
ц
– відстань польоту снаряду по лінії цілі
(відстань ОС
1
).
Траєкторія кулі (снаряду) в повітрі має наступні властивості:
1. Низхідна гілка коротше та крутіше висхідної;
2. Кут падіння більше кута кидання;
3. Кінцева швидкість кулі менше початкової;
Найменша швидкість польоту кулі при стрільбі під великими кутами кидання на низхідній гільці траєкторії, а при стрільбі під невеликими кутами кидання – в точці падіння;
Час руху кулі по висхідній гілці траєкторії менше ніж по низхідній;
Траекторія кулі (снаряду), яка обертається , завдяки зниженню кулі
(снаряду) під дією сили тяжіння і деривації є лінією подвійної кривини.
Деривація – це відхилення кулі від площини стрільби в бік її обертання.
Причини деривації :
1. Обертальний рух кулі;
2. Опор повітря;
3. Зниження під дією сили тяжіння дотичної до траєкторії.
Форма траєкторії залежить від значення кута підвищення. З збільшенням значення кута підвищення висота траєкторії і повна горизонтальна відстань польоту кулі (гранати) збільшується, але це відбувається до певного значення. При досягненні цього значення висота траєкторії продовжує збільшуватися, а повна горизонтальна відстань починає зменшуватися.
Кут кидання θ
˚
=45, при якому повна горизонтальна відстань польоту кулі (снаряду) стає найбільшою, називається кутом найбільшої
відстані. З збільшенням кута кидання від 0 до 45˚ відстань польоту снаряду збільшується, а при подальшому збільшенні кута кидання від 45 до
90˚- відстань зменшується. Траєкторії, які утворюються при кутах θ
˚
<45˚ називаються настильними, а при кутах θ
˚
>45˚ звислими. Настильні і звислі траєкторії, які забезпечують однакову відстань стрільби називаються
сполученими.

13

При стрільбі з стрілецької зброї і гранатометів використовуються тільки настильні траєкторії. Чим більше траєкторія настильна, тим на більшій відстані місцевості ціль може бути уражена з однією установкою прицілу (тим менше вплив на підсумки стрільби дають помилки в визначенні установки прицілу); в цьому полягає практичне значення настильної траєкторії. Настильність траєкторії впливає на значення відстані прямого пострілу. Постріл під час якого траєкторія не
піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьому протязі
називається прямим пострілом. В межах відстані прямого пострілу в напружені моменти бою стрільба може вестись без зміни прицілу, при цьому точка прицілювання по висоті, як правило, визначається на нижньому краю цілі.
Відстань прямого пострілу залежить від висоти цілі і настильності траєкторії. Чим вище ціль і чим настильніша траєкторія, тим більше відстань прямого пострілу. Відстань прямого пострілу можливо визначити за таблицями шляхом порівняння висоти цілі з значенням найбільшого перевищення траєкторії над лінією прицілювання або висотою траєкторії.
3. Під час стрільби по цілях, які знаходяться на відстані більшій відстані прямого пострілу, траєкторія поблизу її вершини піднімається вище цілі і ціль на деяких ділянках не буде уражатися при тій же установці прицілу. Але біля цілі буде такий простір (відстань) на якому траєкторія не підніметься вище цілі і ціль буде уражатися нею. Відстань на місцевості, на протязі якого низхідна гілка траєкторії не перевищує висоту цілі, називається простором, що уражається (глибиною простору, який уражається) (рис. 9).
Рис. 9 Прикритий, мертвий простори та простір, що вражається

Вона визначається за формулою:
Ппр= Вц·1000/θ
с
,
де Ппр – глибина простору, що уражається в метрах;
Вц – висота цілі в метрах;
θ
с
– кут падіння в тисячних;

14

Знання глибини простору, який уражається дозволяє встановлювати при якій зміні відстані до цілі за рахунок руху стріляючого (танку, БМП) або цілі можливо вразити ціль прямим влученням, якщо відстань стрільби і форма траєкторії не змінюється.
Прикритим простором називається простір за укриттям, яке не пробивається, і в яке не може влучити куля (снаряд) при стрільбі з даної вогневої позиції і даній стрімкості траєкторії.
Пп=Ву·1000/µ,
де Пп – прикритий простір в метрах;
Ву – висота укриття в метрах;
µ – кут зустрічі в тисячних;
Значення прикритого простору залежить від розмірів укриття і стрімкості траєкторії. Прикритий простір буде тим більшим, чим більша висота укриття і чим найстильніше траєкторія. Частина прикритого простору, на якому ціль не може бути вражена при даній траєкторії, називається мертвим (простір, який не уражається) простором.
Мпр= (Ву-Вц)1000/µ,
де Мпр – мертвий простір в метрах;
Ву – висота укриття в метрах;
Вц – висота цілі в метрах;
µ – кут зустрічі в тисячних;
Мертвий простір буде тим більше, чим більше висота укриття, менше висота цілі і найстильніше траєкторія. Другу частину прикритого простору на якій ціль може бути вражена, складає простір, що уражається.
Залежність має вигляд:
Пп = Мпр+Ппр.

ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ
1. Що таке внутрішня балістика?
2. Що таке зовнішня балістика?
3. Що таке явище пострілу?
4. На які періоди поділяеться постріл?
5. Що таке дульна швиткість кулі?
6. Що таке початкова швиткість кулі?
7. Що таке максимальна швидкості кулі?
8. Утворення траєкторії і її елементи?
9. Форми траєкторії?
10. Що таке прямий постріл та його практичне значення?
11. Що таке прикритий простір?
12. Що таке мертвий простір?
13. Що таке простір і простір, що уражається?


15



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал