Курс лекцій Навчальний посібник Луцьк 2010 2 (175. 8) Ббк 74. 580. 28 я73




Скачати 20.61 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/8
Дата конвертації29.12.2016
Розмір20.61 Kb.
ТипКурс лекцій
  1   2   3   4   5   6   7   8

Кухар Л.О., Сергієнко В.П.
Конструювання
тестів
Курс лекцій
Навчальний посібник
Луцьк
– 2010

2
УДК 37.091.26(175.8)
ББК 74.580.28 я73
К 95
Рецензенти:
Лапінський В.В. – кандидат фізико-математичних наук, доцент,
завідувач лабораторією інформатики Інституту
педагогіки НАПН України;
Малежик М.П. – доктор фізико-математичних наук, професор
кафедри комп’ютерної інженерії Національного
педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
Упорядники – автори:
Кухар Людмила Олександрівна, Сергієнко Володимир Петрович
К 95
Конструювання тестів. Курс лекцій: навч. посіб. /
Л.О. Кухар, В.П. Сергієнко. – Луцьк, 2010. – 182 с.
Посібник містить курс лекцій нової навчальної дисципліни
«Конструювання тестів» для засвоєння майбутніми педагогами знань
щодо теорії та практики конструювання тестів. Значну увагу
приділено класифікації педагогічних тестів, опрацюванню результатів
тестування, особливостям застосування комп’ютерних технологій у
тестуванні, правилам складання тестових завдань.
Книга адресована науковцям, педагогам-практикам, працівникам
системи підвищення кваліфікації вчителів, студентам педагогічних
навчальних закладів, усім тим, хто цікавиться тестуванням та
оцінюванням.
Рекомендовано до друку рішенням кафедри комп’ютерної інженерії Інституту
інформатики Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова
(протокол № 1 від 27.08.2010 р.)
УДК 37.091.26 (175.8)
ББК 74.580.28 я 73
© Кухар Л.О., Сергієнко В.П.

3
Зміст
Передмова ............................................................................................... 5
§ 1. Введення в проблему тестового контролю. Роль
тестів у сучасному навчальному процесі ............................. 6 1.1. Тест як засіб педагогічного вимірювання....................................... 6 1.2. Поняття «якості освіти» ................................................................... 7 1.3. Моніторинг якості освіти ................................................................ 9 1.4. Теоретичні аспекти освітнього моніторингу ................................ 11 1.5. Педагогічне оцінювання ................................................................ 20 1.6. Система педагогічного оцінювання. ............................................. 25 1.7. Класифікація цілей навчання. Таксономія Блума ........................ 27 1.8. Педагогічне вимірювання та тестування ...................................... 37 1.9. Переваги та недоліки тестового контролю. .................................. 38 1.10.
Політика з оцінювання та тестування ........................................ 41 1.11.
Учасники процесу оцінювання (тестування)............................. 43
§
2. Педагогічні
тести. Терміни
і
визначення.
Педагогічний контроль, предмет і об’єкт контролю.
Принципи педагогічного контролю ........................................ 45 2.1. Історія становлення та розвитку тестування ................................ 45 2.2. Роль тестування у становленні інших країн ................................. 49 2.3. Понятійний апарат тестології. Поняття тесту .............................. 51 2.4. Класифікація педагогічних тестів ................................................. 55 2.5. Адаптивне комп’ютерне тестування ............................................. 69 2.6. Якість тесту .................................................................................... 72
§ 3. Зміст тесту. Принципи добору змісту ....................... 73 3.1. Проблеми конструювання тестових завдань ................................ 73 3.2. Зміст тестів для поточного, проміжного та результуючого контролю.................................................................................................. 74
§ 4. Етапи конструювання тесту. Специфікація тесту
..................................................................................................................... 76 4.1. Етапи створення тесту ................................................................... 76 4.2. Стандартизація тесту ..................................................................... 82

4 4.3. Варіативність тестів ....................................................................... 83 4.4. Створення паралельних варіантів ................................................. 84 4.5. Фасет ............................................................................................... 85
§
5. Тестові
завдання: правила
конструювання,
формати, вимоги .............................................................................. 87 5.1. Правила конструювання тестових завдань ................................... 87 5.2. Форми (формати) тестових завдань .............................................. 90 5.3. Створення тестових завдань різних когнітивних рівнів ............. 93 5.4. Типи тестових завдань ................................................................... 95
§
6. Опрацювання та представлення результатів
тестування. Статистичне обґрунтування якості
тесту .................................................................................................... 109 6.1. Критерії якості методу вимірювання. Поняття валідності і
надійності тестів .................................................................................... 109 6.2. Статистичні характеристики тесту ............................................. 118 6.3. Класичні статистичні методи аналізу результатів тестування .. 120 6.4. Зразки задач на визначення статистичних характеристик результатів тестування .......................................................................... 126 6.5. Визначення складності тесту засобами електронних таблиць
Microsoft Excel ....................................................................................... 134 6.6. Комплексне оцінювання якості тестових завдань і тестів ......... 142
§ 7. Розрахунок результатів. Методи шкалювання та
представлення результатів тестування ........................ 153 7.1. Одновимірне шкалювання. Види одновимірного шкалювання 153 7.2. Стандартизація та норми ............................................................. 158 7.3. Основні типи шкал в педагогічних вимірюваннях .................... 163 7.4. Шкалювання результатів тестових вимірювань ......................... 169
§ 8. Методика і технологія тестування ............................ 175 8.1. Розробка інструкцій для проведення тестування ....................... 175 8.2. Стандартизація процедури та умов тестування ......................... 176 8.3. Зразки інструкцій для проведення тестування ........................... 178
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................... 180

5
Передмова
У запропонованому навчальному посібнику подано орієнтовний зміст лекцій навчального курсу «Конструювання тестів», який за навчальним планом підготовки бакалавра
(напрям 0403 Системні науки та кібернетика, напрям підготовки 6.040302 Інформатика*) структурно входить до циклу «Освітні вимірювання» за вибором навчального закладу.
Дисципліна «Конструювання тестів» реалізує додаткову підготовку вчителя інформатики в галузі теорії та практики педагогічних вимірювань з використанням тестів.
Одним з найважливіших завдань дисципліни є підготовка майбутніх учителів, а також підвищення кваліфікації
викладачів у галузі теорії і практики педагогічного тестування.
Сучасний стан системи освіти зобов’язує педагогів шукати нові підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів. Це означає, що необхідно ознайомитися з підходами до оцінювання результатів навчання в
інших країнах,
результатами міжнародних досліджень, в яких бере участь
Україна, визначати сучасні пріоритети в освіті.
Дисципліна передбачає вивчення питань прикладного спрямування: конструювання тестів різних рівнів застосування,
контрольного матеріалу за цілями використання, інтерпретація результатів тестування, виконання статистичного опрацювання даних, тлумачення його результатів та формування висновків щодо його відповідності меті, завданням, розуміння основних характеристик якості контрольного матеріалу і можливості
використання комп’ютерних технологій при створенні,
проведенні і опрацюванні результатів тестування.
Цей навчальний посібник стане в нагоді майбутнім педагогам, учителям, викладачам, та усім, хто цікавиться тестуванням, технологіями конструювання тестів та їх якістю.

6
§ 1. Введення в проблему тестового
контролю. Роль тестів у сучасному
навчальному процесі
1.1. Тест як засіб педагогічного вимірювання
Процес європейської інтеграції все помітніше впливає на усі сфери життя держави, не обійшов він і вищої освіти.
Україна чітко визначила орієнтири на входження в освітній і
науковий простір Европи, удосконалює освітню діяльність в контексті европейських вимог, зробила конкретні кроки для практичного приєднання до Болонського процесу.
Основним завданням на перехідний період є реалізація передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів ЕСТS (European Credit Transfer System – Європейської
кредитно-трансферної системи). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів під час переходу із однієї
навчальної програми на іншу. ЕСТS повинна стати багатоцільовим інструментом визнання і мобільності, засобом реформування навчальних програм. Надзвичайно важливий акумулюючий момент впровадження кредитної системи, що полягає в можливості враховувати усі досягнення студента, а не лише навчальне навантаження, наприклад, участь в наукових дослідженнях, конференціях, олімпіадах і тому подібне.
Проте одним із найважливіших показників є рівень знань студентів з навчальних дисциплін, що вивчаються.
Найоб'єктивнішим засобом оцінювання рівня знань в даний час вважають тести, які дозволяють неупереджено оцінити навчальні досягнення студентів. Тому необхідно розглянути основні вимоги до тестів, їх переваги і недоліки, а також рекомендації щодо їх конструювання і використання.
Проблемі організації навчання з використанням кредитно- модульної технології присвячений ряд робіт, опублікованих ще в середині 90-х років, проте в них лише була поставлена проблема застосування кредитно-модульної технології.
У деяких роботах дано рекомендації з організації
тестування знань студентів в умовах кредитно-модульної

7
технології навчання, проте наразі відсутні роботи, присвячені
системному аналізу впливу тестування на якість знань,
класифікації тестів і особливостям конструювання тестів з метою підвищення ефективності організації навчання студентів.
1.2. Поняття «якості освіти»
Поняття «якість освіти» науковці тлумачать по-різному.
Для практичних цілей під якістю освіти почали розуміти
«якість підготовки».
Рис. 1.1. Рівні поняття «якість підготовки»
Часто використовують термін «навчальні досягнення» як синонім поняття «якість підготовки». Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту» не дають визначення поняттю
«якість освіти», проте опосередковано це поняття використовується. У законах інших держав СНД дане поняття застосовується ширше.
Під якістю освіти можна розуміти міру відповідності
фактично досягнутих результатів заздалегідь запланованим.
Гарантії якості освіти без вимірювань його результатів носять багато у чому декларативний характер. Як інструменти вимірювання знань студентів виступає шкала оцінок, яка рекомендована МОН України.
Якість освіти є категорією, що за своєю сутністю відображає різні аспекти освітнього процесу – філософські,
Планування навчання, коли планова якість підготовки закладається в навчальні програми кожної дисципліни
Реалізація навчальних програм у навчальному процесі
Результат здійсненого навчального процесу
Рівні поняття «ЯКІСТЬ ПІДГОТОВКИ»

8
соціальні, педагогічні, політико-правові, демографічні,
економічні тощо. Це поняття поєднує властивості й характеристики освітнього процесу та його результату, які
спроможні задовольняти освітні потреби всіх суб'єктів навчально-виховного процесу, – учнів і студентів, їхніх батьків,
викладачів, роботодавців, управлінців, тобто суспільства в цілому.
Тому соціально-психологічний контекст проблеми якості
освіти, тобто групові уявлення педагогів, учнівської та студентської молоді, батьківського загалу, слід враховувати в розбудові системи управління освітою. Опитування різних категорій учасників навчально-виховного процесу, проведене
Інститутом соціальної і політичної психології АПН України,
показало, що більшість з них має чіткі уявлення про якість освіти і визначає її таким чином:
Розвиток учня (студента) як самодостатньої
особистості, сформованість його світогляду,
моральних переконань
40,3 %
Зв'язок знань із життям, здатність застосовувати їх на практиці
37,9 %
Високий рівень одержаних знань
31,9 %
Позитивна мотивація до навчання, готовність учня
(студента) навчатися протягом усього життя
28,8 %
Реалізація оздоровчої функції освіти
25,7 %
Оснащеність навчальних закладів сучасними,
передусім комп'ютерними, засобами навчання
23,9 %
Якість управління освітніми процесами з боку державних органів освіти
16,1 %
Очікувана якість освіти формується під впливом сукупності умов і чинників, які охоплюють методологічні,
теоретичні й практичні аспекти управління освітою.
Якість – це основа європейських домовленостей у рамках
Болонського процесу, до якого приєдналася Україна.
Відповідно до його принципів, відповідальність за якість вищої
освіти лежить насамперед на кожному окремому навчальному закладі, й у такий спосіб забезпечується можливість перевірки

9
якості системи навчання на національному і міжнародному рівнях. Мова йде вже не стільки про якість освіти як таку,
скільки про систему гарантій такої якості, котра б забезпечувала привабливість вищої освіти.
Поліпшення якості освіти та рівний доступ до неї має
стати одним із головних завдань сучасної державної політики в галузі освіти, необхідною умовою реалізації права громадян на освіту. Адже світове співтовариство визнало, що освіта,
добробут і здоров'я людини є головними чинниками якості її
життя, а якість освіти – головною метою, пріоритетом розвитку громадянського суспільства. Не випадково, серед характеристик так званого індексу розвитку людського потенціалу, за яким ООН порівнює рівень соціального та економічного розвитку різних країн, показник освітньої
діяльності є одним із трьох основних індикаторів в інтегрованій оцінці людського розвитку. Більше того, сьогодні у Європі вона сприймається як об'єкт суспільного єднання і консолідації
різних народів, національних освітніх систем.
1.3. Моніторинг якості освіти
Найважливішою цінністю сучасного світу є особистість,
перед якою відкрита можливість самореалізації та саморозвитку, входження до сучасного суспільства. Побудова освіти в новітньому контексті, модернізація усіх її складових перетворюється на першочергову потребу. Відповідь на поставлені запитання може дати тільки висока якість освіти, що стає визначальним принципом інноваційної освітньої системи,
в якій основою усіх зрушень є створення платформи для розкриття потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості.
Інструментом здійснення високоякісної освітньої моделі є
моніторинг якості освіти, головною складовою якого є
моніторинг навчальних досягнень учнів. Сучасна практика та проведені дослідження дозволяють стверджувати про відсутність на сьогодні комплексної моделі моніторингу якості
освіти учня, яка б дозволяла систематично, прозоро та

10
ефективно відслідковувати динаміку розвитку особистості,
встановлювати причини проблем і розробляти прогноз.
Відповідь на поставлені запитання може дати тільки високоякісна освіта. Якість у цьому контексті набуває
особливої актуальності на сучасному етапі.
Інструментом реалізації високоякісної освітньої моделі є
моніторинг якості освіти, головною складовою якого є
моніторинг навчальних досягнень учнів, що характеризується систематичністю, тривалістю в часі, прозорістю та ефективною системою відслідковування та ставить завдання встановлення причин і невідповідностей результату поставленим цілям.
Важливо зазначити, що моніторинг сприяє
удосконаленню інформаційного забезпечення освітнього процесу як важливої умови ефективного управління якістю освіти, дозволяє спрямувати інформаційне забезпечення на досягнення пріоритетів щодо домінування чи недостатніх суб’єкт-суб’єктних відносин і розвитку учнів, гуманізації та гармонізації освіти.
Найвагомішим орієнтиром щодо переваг моніторингу якості навчання є те, що таке відслідковування надає змогу зорієнтуватися на результат, який співвідноситься не лише із державним замовленням, але і з особистісними досягненнями учнів, під якими розуміється
- ступінь прогресу особистості по відношенню до її
попередніх досягнень;
- просування учня в процесі засвоєння знань, умінь,
розвитку психічних характеристик і моральних якостей,
а саме:
§ фонд комунікативних умінь;
§ творча пізнавальна діяльність;
§ особистісні соціальні досягнення в межах школи та в соціумі (особистісний компонент,
пов’язаний
із розвитком здібностей до самопізнання, самореалізації, самоконтролю,
самоорганізації);
- стан здоров’я, фізичного розвитку (природо відповідний компонент) тощо.

11
1.4. Теоретичні аспекти освітнього моніторингу
Система управління освітою потребує об'єктивної картини
її реального стану для забезпечення обґрунтованості рішень які
приймаються.
Сучасні соціально-економічні та політичні зміни в державі
стали передумовою реформування національної системи освіти. Основною соціальною вимогою суспільства є якісна освіта. Усі функції, які виконує педагогічний моніторинг як частина педагогічної діяльності, підпорядковані підвищенню якості навчання і виховання, забезпеченню наукового підходу до управління навчальною та виховною діяльністю студентів,
підвищенню якості освіти в цілому.
Визнання цінності людської індивідуальності, процеси гуманізації та стандартизації в галузі освіти потребують якісних змін в галузі контролю та моніторингу процесу навчання та виховання.
Головним завданням освітньої політики на сучасному етапі її розвитку та становлення є досягнення високого рівня якості освіти, що відповідає запитам особистості, суспільства та держави.
Діагностика якості є обов’язковим компонентом будь-якої
освітньої системи. В ході численних досліджень було доведено,
що найефективнішим у цьому відношенні є моніторинг.
Управління якістю професійної освіти здійснюється за допомогою використання різноманітних методів, засобів у рамках систем якості різного рівня. Їх вибір, композиція визначаються рівневістю системи якості, ступенем її розвитку та підходами до забезпечення якості освіти.
Для підвищення результативності освіти важливим є
створення та використання систем моніторингу, без яких неможливе якісне управління її розвитком. Проблема здійснення моніторингу в освіті, на рівні держави та окремого навчального закладу, на сьогодні є надзвичайно актуальною,
оскільки саме моніторингові дослідження дають можливість цілісно побачити реальний стан освіти. Але важливим є не лише моніторинг освіти, а й прогнозування та відстеження її
невпинного розвитку.

12
Моніторинг є ланкою управління якістю освіти. Останнім часом моніторинг якості освіти став водночас об'єктом теоретичних досліджень і сферою педагогічної діяльності.
При аналізі проблем, що стосуються моніторингу як механізму управління якістю освіти, виникає ряд невирішених завдань:
- немає чіткого тлумачення поняття «якість освіти»;
- немає спеціальних методик оцінювання якості освіти та її
результатів.
Розробленням теорії та деяких аспектів практичного застосування освітнього моніторингу займалися В.І. Байденко,
В.Г. Вікторов, В.В. Вербець, П.В. Дмитренко, Т.Ф. Єсенкова,
В.О. Кальней, О.М. Касьянова, Г.А. Лісьєв, О.І. Локшина,
Т.О. Лукіна, О.І. Ляшенко, А.Н. Майоров, Т.Невілл Послтвейт,
О.О. Островерх, О.О. Патрикєєва, А.І. Субетто, А.І. Севрук,
А. Тайджнман, Д. Уілмс, С.Є. Шишов, Р.С. Яков.
Моніторинг як засіб удосконалення системи
інформаційного забезпечення управління освітою розглядають
О. Абдуліна, В. Горб, О. Локшина, О. Майоров, Л. Мишанська,
С. Сіліна та ін.
Дослідження наукової та педагогічної літератури з проблем моніторингу свідчить про неоднозначне сприйняття цього поняття.
Аналіз літератури показав, що не існує єдиної
загальнодержавної системи моніторингу, хоча є набір
інструментів та технологій, що використовуються освітніми закладами для цього. Звідси доцільно та необхідно продовжувати роботу зі створення альтернативних систем моніторингу.
Моніторинг як ефективний засіб людської діяльності
здавна застосовує спостереження, як особливий спосіб пізнання,
що ґрунтується на відносно тривалому, цілеспрямованому і
планомірному сприйнятті предметів і явищ освітньої діяльності.
Прикладами організації спостережень за навколишнім середовищем були тридцять сім томів "Природної історії"
Гая Секунда Плінія (старшого) написані ще в першому столітті
нашої ери. У книгах містяться відомості з астрономії, фізики,
географії, зоології, ботаніки, медицини, історії. Вони стали

13
найповнішою енциклопедією аж до епохи середньовіччя.
Набагато пізніше, в XX сторіччі, в наукових колах виник термін моніторинг для позначення повторних цілеспрямованих спостережень за одним або кількома елементами довкілля у просторі та часі.
Це поняття не має точного, однозначного тлумачення,
оскільки застосовується в різних сферах науково-практичної
діяльності людини.
«Моніторинг» (від англ. monitoring – контроль,
відстеження) – це і форма дослідження і спосіб забезпечення сфери управління своєчасною та якісною інформацією.
У педагогічній літературі термін «моніторинг» вживають у значенні відстеження результативності навчально-виховного процесу (моніторинг навчальних досягнень учнів); інколи під ним розуміють звичайний педагогічний контроль (моніторинг успішності учнів з предмету); частіше його використовують для вивчення певних параметрів функціонування системи освіти чи окремих її елементів або суб'єктів освітнього процесу
(моніторинг якості підготовки фахівців з певної спеціальності,
моніторинг матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів, стану здоров'я учнів тощо). Тому моніторинг має
статус дослідження, а не емпіричного збирання інформації про певні характеристики та властивості освітньої системи.
Поняття "моніторинг" вивчається і використовується в різних сферах науково-практичної діяльності, у тому числі
педагогічній. Водночас окремі аспекти цієї важливої проблеми ще потребують вивчення. Існування різноманітних понять "початковий моніторинг", "педагогічний моніторинг",
"моніторинг якості освіти", "моніторинг якості навчання",
категорії яких неоднозначно розкриваються сучасними ученими – педагогами, свідчать про різні підходи до їх використання.
Деякі вчені (
Д. Матрос, Д. Полєв, Н. Мельников)
розглядають моніторинг як механізм контролю та відстеження якості освіти,
постійне спостереження за навчально-виховним процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або першочерговим завданням. На думку учених,
поняття "освітній моніторинг" як педагогічна та управлінська

14
категорія перекладає загальні положення теорії інформації
мовою педагогіки, психології та управління. Дослідники вважають, що завдання учених полягає в конкретизації
положень даної теорії.
Моніторинг став самостійним напрямом управлінської
діяльності в освіті, у якому проходить інтеграція вимірювань,
досліджень, експерименту, інформатики та управління.
Моніторингова система набула комплексного, цілісного характеру.
В загальному розумінні моніторинг можна визначити як постійне спостереження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або вихідному стану. Результати моніторингу мають цінність досить обмежений проміжок часу, і чим більше динаміка розвитку системи, тим менший період цінності даних моніторингу.
Моніторинг є досить складним та неоднозначним явищем.
В різноманітних сферах він використовується з різною метою,
але володіє спільними властивостями та характеристиками.
Основні сфери застосування моніторингу як наукового дослідження – це екологія, біологія, педагогіка, економіка,
психологія, теорія управління тощо. Головна сфера практичного застосування моніторингу це управління, а саме
інформаційне обслуговування управління в різноманітних галузях діяльності.
В деяких сферах науково-практичної діяльності
моніторинг знаходиться лише на початковій стадії
дослідження, в інших його дослідження та вивчення знаходиться на завершальному етапі.
Проаналізувавши принципи моніторингу в таких сферах як екологія, соціологія та інші можна виділити декілька загальних принципів проведення моніторингу:

15
Рис. 1.2. Загальні принципи проведення моніторингу


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал