Лекція для учнів 9 10-х класів „Охорона природи. Природоохоронне законодавство України




Скачати 39.38 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації19.11.2016
Розмір39.38 Kb.
ТипЛекція


Загальноосвітня школа I-III ступенів № 8





Лекція для учнів 9 - 10-х класів
„Охорона природи. Природоохоронне
законодавство України”
Підготувала та провела:
Іщенко С.М., вчитель біології і хімії


2010р.

1
Поява на Землі людини позначилася її впливом на природні угрупування організмів. Цей вплив стає відчутнішим зі зростанням населення Землі та з розвитком промисловості й с/г. У процесі господарської діяльності людина вирубує ліси, осушає водойми, розорює під ріллю цілинні ділянки степів.
Забруднює навколишнє середовище хімічними речовинами тощо.
Така діяльність людини суттєво вплинула на різноманітність організмів, поширених на нашій планеті: велика кількість видів рослин і тварин взагалі перестала існувати, а тисячі видів знаходяться під загрозою знищення. Повністю винищені такі види тварин, як дронт (наземний голуб), дикий бик – тур, дикий кінь – тарпан, селерова корова (представник морської фауни).
Щоб зберегти різноманіття тварин та рослин, потрібно не перетворювати природу, а жити з нею у гармонії. Тому необхідно розвивати екологічне
мислення, тобто вміння аналізувати всі господарські рішення, що приймаються, з огляду на збереження стану природи.
Яким же чином можна запобігти зникненню видів, зберегти різноманітність органічного світу? Така робота проводиться у кількох напрямках.
Це – створення реєстрів (списків) видів, які підлягають охороні на певній території. Якщо існування виду у межах всього ареалу під загрозою, його заносять до Міжнародної Червоної книги, яку видає Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП). Із цих видів ті, що поширені на території певної країни, заносять до її національної Червоної книги. До національної
Червоної книги заносять також види, чисельність яких у державі невелика, зніжується або з тих чи інших причин вид знаходиться під загрозою зникнення.
До Червоної книги України, виданої 1994 року, занесено 382 види тварин майже
із 45 тис. видів, відомих на нашій території, у тому числі: 2 – кишковопорожнинних, 2 – круглих червів і 7 – кільчастих, 26 – ракоподібних, 2 – павукоподібних, 3 – багатоніжок, 173 – комах, 12 – молюсків, 2 – круглоротих, 32
– риби, 5 – земноводних, 8 – плазунів, 67 – птахів та 41 – ссавців.
Відомості про кожен вид ( підвид) розміщено в систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією; дається назва виду латинською й

2 українською мовами, дано статус (категорію рідкісності), поширення в Україні та за її межами, місця мешкання, чисельність, особливості біології, заходи щодо охорони, рекомендації. Види розділено на сім категорій: зниклі види відмічено цифрою О, зникаючі – I, вразливі – II, рідкісні – III, невизначені – IV, недостатньо відомі – V, відновлені – VI.
Червона книга України є основним державним документом, в якому вміщено узагальнені відомості по сучасний стан видів тварин і рослин України, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження й науково обґрунтованого відтворення. Вона є основою для розробки подальших дій, спрямованих на збереження й відтворення біорізноманіття в Україні. Занесені до
Червоної книги види тварин і рослин підлягають особливій охороні.
У „Положенні про Червону книгу України” передбачається ціла низка заходів щодо організації й відтворення видів тварин і рослин – від моніторингу за станом популяцій, створення заповідних об’єктів, банків генофонду зникаючих видів до проведення широкої виховної роботи серед населення, встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та матеріальної відповідальності за знищення або пошкодження зникаючих видів тварин чи рослин.
Охорона зникаючих видів нерозривно пов’язана з охороною місць їх поширення та екосистем, до складу яких вони входять. Тому в усьому світі є спеціальні території, що знаходяться під охороною держави, різних установ та громадських організацій. Вони мають різні статуси. У заповідниках заборонені будь-які форми господарчої діяльності людини та туризм. Розрізняють біосферні
заповідники, в яких охороняється конкретний тип екосистеми та звичайні, в яких особливу увагу приділяють охороні певних видів. Заповідники – це водночас наукові установи, де вивчають екосистеми в цілому та окремі види, що поширені на заповідній території, а також проводять моніторинг – постійні спостереження за станом екосистем та окремих видів.
Близькі до заповідників національні паркизаповідні території, в яких обмежений організований туризм та проведення екскурсій. У заповідно-
мисливських господарствах дозволені деякі види господарської діяльності,

3 обмежена рубка лісів або заготівля сіна. Тут створюються умови для розмноження мисливських тварин та проводяться за необхідними дозволами спортивні полювання.
Пам’ятки природи – об’єкти, що мають наукове, культурне, історичне або естетичне значення і перебувають за умов заповідного режиму. Це місце – поширення рідкісних видів рослин або тварин, деякі лісові масиви скелі унікальні водойми, водоспади.
В Україні налічується 15 заповідників і заповідно-мисливських господарств, 2 – національні парки, загальною площею 370 тис. га, понад 100 заказників і 120 пам’яток природи державного значення, а також понад 24 тис. заказників та пам’яток природи місцевого (обласного чи районного) масштабу.
Найвідоміші заповідники України такі: Карпатський біосферний заповідник,
Канівський заповідник, Асканія-Нова, Поліський заповідник, Український
степовий заповідник, Чорноморський заповідник, Ялтинський гірсько-лісовий
заповідник, Національний парк Шацькі озера.
Значну роль в охороні природи відіграють зоопарки, які існують у Києві та майже в усіх обласних центрах України. У зоопарках утримуються різні екзотичні та місцеві тварини, з якими можуть познайомитися всі бажаючі.
Проводиться велика робота, пов’язана з розмноження цих тварин у неволі з метою подальшої їхньої реакліматизації (повернення до тих місць, де вони колись жили).
Зоологічні музеї, де зберігаються колекції сучасних та зниклих із наших територій тварин, мають велике значення для поширення серед населення у галузі зоології.
Збереження і відтворення природних комплексів та окремих видів організмів неможливе без відповідної правової бази. Передусім, пригадаймо, що природоохоронна діяльність забезпечена основним законом нашої держави –
Конституцією України (1997р.) (ст. 13, ст. 14, ст. 16)
Питання охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів регулюються:

4
I. Законами:
Про охорону навколишнього середовища. 25.03.1993р.
Про природно-заповідний фонд України. 16.06.1992р.
Про охорону атмосферного повітря. 16.10.1992р.
Про тваринний світ. 03.03.1993р.
Про екологічну експертизу. 09.02.1995р.
Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань охорони навколишнього середовища. 06.03.1996р.

II. Постановами:
а) Постанови Верховної Ради України.
Про затвердження порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства „Про охорону навколишнього природного середовища.” Від 20.10.1992р. б) Постанови Кабінету Міністрів України.
Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів
і встановлення лімітів використання природних ресурсів республіканського значення. Від 10.08.1992р. №459.
Про затвердження порядку визначення плати й стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища. Від 13.01.1992р. №018.
Про затвердження „Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища в Україні.” Від 23.09.1993р. №785.

III. Кодексами:
Земельний Кодекс України 18.12.1992р. Зі змінами від 05.05.1995р.
Лісовий Кодекс України 21.01.1994р.
Водний Кодекс України 06.06.1995р.
Кодекс України про надра 27.07.1994р.

5
В Україні організація охорони довкілля та загальне керівництво природоохоронними заходами належить Міністерству охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал