Літературне чмтаыыа (за підручником В. О. Науменко)




Скачати 79.87 Kb.

Сторінка12/13
Дата конвертації08.11.2016
Розмір79.87 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці З яким настроєм завершуєте урок Які висновки для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. Вивчити прислів’ я.
132

Мета: ознайомити учнів із творчістю В. Нестайка; вдосконалювати читацькі навички,
розвивати вміння характеризувати дійових осіб, розрізняти у пригоді комічне,
смішне і небезпечне збагачувати словниковий запас учнів виховувати любов до
художнього слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Чок-чок-чок — ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу — я капусту посічу.
Щ ок-щок-щок — в чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний — ох і буде ж борщ смачний.
2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»
Лежить п ять п ятаків.
На кожному п ятаку ще поп ятаку.
3. Гра «Пеньок»
Миска, миска, мишка, миска, миска.
Д убочок,зубочок,зубочок,зубочок,зубочок.
Парта, парта, парта, карта, парта.
Білка, булка, білка, білка, білка.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
— Відновіть прислів’ я, згадайте, хто його сказав.
• Задрімали, та, на, порозі, встали, раненько.
(Раненько встали, та на порозі задрімали. Бабуся)
• Лежанці, нами, а, люди, жати, лежати.
(Люди жати, а ми на лежанці лежати. Мама)
Рано, ще, бо, Тетяно лежи.
(Лежи, Тетяно, бо ще рано. Тато)
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з творчістю Всеволода Нестайка. Герої його творів дуже непосидючі, атому часто помиляються, потрапляють у кумедні ситуації.
Всеволод Нестайко (30.01.1930) — беззаперечний класик сучасної української дитячої літератури. Щоранку на вулиці Шовковичній, у самому центрі Києва, можна зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено-замріяно крокує далі. На нього не полює зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей від 2 до 102...», і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов — вона осяяла б усю Україну...
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання першої частини оповідання В. Нестайка Як ми літали
в космос (с. 130-132, до слів Минають останні секунди»)
Урок 111. НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ЮНИХ ВИНАХІДНИКІВ.
ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО ЯК МИ ЛІТАЛИ В КОСМОС»
Клас
Дата
133

1) Гра «Передбачення».
— Поміркуйте, про що може йтися утворі з таким заголовком.
2) Виразне читання тексту вчителем.
— Чи справдилися ваші припущення?
3) Словникова робота.
Довідкове бюро
Орбіта — шлях руху небесного тіла штучного супутника землі.
Катапульта — тут механізм для старту літака.
Ресори — пружна частина підвіски між віссю і кузовом вагона, машини, воза і т. ін., призначена для пом’ якшення ударів під час їзди.
Виварка — посуд, в якому виварюють білизну.
Фізкультхвилинка
4) Читання оповідання учнями «ланцюжком».
— Хто є головними персонажами оповідання?
5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Від чийого імені ведеться розповідь утворі Чому автор вирішив залишити Землю Кого він запросив у компанію Які були підстави у Ромки розлучатися із Землею Як хлопці готувалися до польоту З чого вони зробили ракету Як її назвали Які харчі взяли із собою в дорогу?
6) Гра «Розвідники».
— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є такі речення:
• І я запросив у компанію свого найщирішого друга й однокласника Ромку.
■ Ця каменюка, впавши з висоти, мала привести вдію механізм.
• Вийшло дуже м ’ яко, тепло й зручно.
7) Гра «Засічкакидок».
За командою кидок — усі діти починають читати напівголосно текст.
За командою засічка зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — засічка поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
8) Гра Читає Незнайко».
Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».
Я задумав побудувати ракету (супутник) і назавжди полетіти в космос. Копали під бочкою яму (траншею), встановлювали пружини, ресори і ва- жилі.
Ми з Ромкою в тиші (мовчанні) стоїмо біля супутника «Ліра».
2. Хвилинка творчості та фантазії
— Як ви вважаєте, що трапилося з героями далі?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Яке оповідання почали читати на сьогоднішньому уроці Щонайбільше зацікавило вас у цьому оповіданні?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати оповідання. Підготувати запитання за змістом прочита­
ного.
134

Мета: продовжити роботу над оповіданням В. Нестайка Як ми літали в космос удо­
сконалювати навички свідомого виразного читання, вміння передавати під час чи­
тання різні почуття героїв твору, визначати головну думку прочитаного розвивати
пізнавальний інтерес, почуття гумору.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ра-ра-ра — у дворі весела гра.
Ру-ру-ру — ми продовжуємо гру.
Ло-ло-ло — все навкруг розцвіло.
Лі-лі-лі — кури ходять по землі.
2. Читайте, думайте, доповнюйте!
Росте — дерево, дитина. (кущ, квітка, саджанець).
Пливе — пароплав, човен. (качка, хмара,риба, пліт, кит).
Висить — рушник, картина. (портрет, павутиння, лампочка, яблуко). Хрумтить — морква, огірок. (цукор, капуста, сухар).
Дзижчить — комар, муха. (оса, бджола, джміль).
3. Робота над лічилкою
Я жмурюсь, заплющую очі,
Всі ховайтесь, хто де хоче!
Вмить розбіглась дітвора Йти шукать мені пора.
Більш не буду я чекать:
Раз, два, три — іду шукать.
Раз — за Петра.
Два — за Дмитра.
Три — за Тетянку.
Чотири — за Оксанку.
Я усіх уже знайшов,
Сам ховатися пішов.
В.Гринько
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра Дуель.
Робота
в групах
Групи ставлять запитання одна одній за змістом оповідання.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми прочитаємо, чим завершився незвичайний політ у космос.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Бджілки»
Самостійне напівголосне читання другої частини оповідання (с. 132—133, до
слів почувся тріск, щось гупнуло, загриміло і Хто розкрив намір друзів Чому хлопці вимушені були взяти Тетянку із собою у політ?
Урок 112. НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ЮНИХ ВИНАХІДНИКІВ.
ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО ЯК МИ ЛІТАЛИ В КОСМОС»
Клас
Дата
135

2. Читання твору ланцюжком (с. 134, до слів «іраптом...»)
— Як ви вважаєте, де опинилися юні «космонавти»?
3. Виразне читання оповідання вчителем (с. 135)
— Чим закінчився політ?
Фізкультхвилинка
4. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Песиголовці — про людину, що втратила свої кращі риси і людську подобу.
Атмосфера — газоподібна оболонка Землі та деяких інших планет.
2) Читання стовпчиків слів.
Пообриває зціпивши хвилюючись в крайньому злорадно двірничці
потилицю найпопулярніша
Читання кожного стовпчика згори вниз («луною» за вчителем) і знизу вгору («буксиром» із сусідом по парті).
5. Гра «Квіточка»
Читання другої частини оповідання. Читає той учень, на парту якого впала квіточка.
6. Аналіз оповідання з елементами вибіркового читання
— Як хлопці відреагували на появу Тетянки?
— Як називає її автор Як діти вмощувалися в ракету Як відбувався запуск ракети Прочитайте Який епізод космічного польоту викликав у вас сміх Прочитайте Якого висновку дійшли космонавти Назвіть головних героїв оповідань Анатолія Григорука та Всеволода Не- стайка.
— Чому твори про них вміщено саме в скриньці сміху?
7. Гра Земля — небо»
За командою земля — діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою небо — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову земля — учні очима знаходять, девони закінчили читати.
8. Робота над змістом малюнка
— Розгляньте малюнок. Кого на ньому зображено Прочитайте рядки оповідання, які проілюстрував художник.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який настрій панував на сьогоднішньому уроці Коли було найвеселіше Чому хлопцям такі не вдалося полетіти в космос До якого висновку вони дійшли Чи згодні виз цією думкою?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати відповіді на запитання Повтори і пригадай (с. 136).
136

Урок
113. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання розширювати знання
учнів про казки народів світу розвивати зв'язне мовлення учнів вдосконалювати
вміння висловлювати оцінні судження, знаходити зображувально-виражальні за­
соби опису героїв виховувати інтерес до народної мудрості.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Звили чаплі гніздо із паклі.
Із чорного неба крапають каплі.
У гнізді із паклі намокли чаплі.
2. Робота над чистомовкою
Ж у-жу-жу — яз Оленкою дружу.
Іж-іж-іж — пиріжок на всіх розріж.
Жи-жи-жи — маєш друга — бережи.
Жа-жа-жа — друг купив мені коржа.
3. Робота над лічилкою
Раз і два. Разі два.
В нас лічилка лісова!
В лісі — дерево дуплисте,
А в дуплі живе сова,
Щ о жовтаві очі має,
Спить — удень. Вночі — літає.
Добрий сон, сові приснись!
Я — ховаюсь Ти — жмурись!
Г. Чубач
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми продовжимо мандрівку у королівство казок, зокрема казок народів Європи Погляньте на мапу Європи. Які країни визнаєте У кожного народу існують свої звичаї, традиції, культура, і, звісно, свої казки.
IV. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИЖОК
— Які книжки на виставці вам знайомі Які казки вичитали Хто автори цих казок Які народи вони представляють?
За бажанням дітей учитель викликає трьох-чотирьох учнів переказати прочитану казку Чия розповідь вам найбільше сподобалася?
V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Вікторина Чи знаєте ви казки?»
— Яка героїня, ідучи лісом до бабусі, зустріла вовка (Шарль Перро «Чер­
вона Шапочка»)
Клас
Дата
137

— Хто соромився своєї гидкої зовнішності (Г. X. Андерсен Гидке каченя»)
— Кому чоботи допомогли стати королем (Шарль Перро Кіт у чоботях»)
— У якій казці співали разом кіт, осел, пес і півень (Брати Грімм «Бре­
менські музиканти»)
— Хто ніяк не міг знайти золотого ключика (О. Толстой Пригоди Бура-
тіно, або Золотий ключик»)
— У якій казці матір з сином кинули в бочці в океан (О. Пушкін «Казка
про царя Салтана»)
Фізкультхвилинка
VI. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ КАЗОК
1. Як гусак лиса перехитрив (чеська народна казка)
— Хто перестрів гусака Які почуття під час зустрічі з лисом пережив гусак Прочитайте Як він перехитрив лиса Яка риса характеру допомогла гусакові?
2. Лисиця, дрізд і ворона (литовська народна казка)
Гра «Бджілки»
Напівголосне читання казки — кожен у своєму темпі.
Робота в групах
Кожна група отримує своє завдання.
1-иіа група — стисло переказати текст.
2-га група — підготувати відповіді на запитання Що сталося з дітьми дрозда Яку пораду дала ворона Як ворона перехитрила лисицю Якою показана лисиця в казці?
3-тя група — характеристика дійових осіб.
Робота в парах
Учні читають діалог, який їм найбільше сподобався.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Наш урок добігає кінця, але ніколи не закінчується казка. Адже ідо рослі, і діти хочуть вірити в диво, в те, що добро має перемогти зло.
Затишно дітям в пазусі казок.
Отак бий слухав про царя Салтана,
Або проте, як весело козак,
Обманював турецького султана.
Про карих коней з полуменем грив,
Про чаклуна, що все на світі може.
І хто б там, що кому не говорив,
А згине зло і правда переможе.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читаннями проведемо за темою І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
138

ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ
СКРИНЬКА КАЗОК УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Урок 114. ІВАН ФРАНКО ЛИС МИКИТА
[уривок)
Мета: дати учням поняття авторські (літературні) казки вчити їх аналізувати зміст
твору, давати характеристики героям розвивати техніку читання формувати вміння
працювати в колективі та самостійно.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра Тренуємо емоції»
• Насупитись, як сердита людина, осіння хмара;
• посміхнутись, як кітна сонці, як саме сонечко;
• позлитись, як два цапки на мосту;
• злякатись, як Маша, що загубилася в лісі;
• втомитись, як дід, що тягнув ріпку;
• погарчати, як гарчить Сірко на вовка тощо.
2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»
Казав казку — казочку,
Приказку — приказочкуі Косарикам — косарям,
Казкарикам — казкарям.
3. Робота над чистомовкою
Ато-ато-ато — чистомовок є багато.
Ті-ті-ті — та найкращі будуть ті,
Ята-ята-ята — що поможуть вам, малята,
Ув-ув-ув — ротик щоб слухняним був!
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні відповідають на запитання рубрики Повтори і пригадай (с. 136).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Гра Відгадайте казочку (див. додаток нас Молодці, діти Я бачу, визнаєте ці казочки. А хто їх придумав (Діти:
«М и не знаємо автора».)
— Правильно. У цих казочках немає одного автора, адже йшли вони до нас із давніх-давен, переказувалися від одного покоління до іншого. І тому вони мають одну назву народні.
— А сьогодні ми почнемо ознайомлення з казками, в яких автор відомий. Ці казки називаються літературними, або авторськими.
Давайте повторимо і запам’ ятаємо ці назви. (Діти декілька разів повто­
рюють, запам’ятовують терміни.)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота надзавданням зі скриньок літературних казок
Клас
Дата
139

2. Опрацювання казки Івана Франка Лис Микита (с 137-141)
1) Вступна бесіда.
— Казочка, з якою ми ознайомимось сьогодні, називається Лис Микита Що визнаєте про лисицю, її повадки, поведінку (Демонстрування ма­
люнка лисиці.)
У яких казочках ви зустрічалися із нею Автор цієї казки — І. Я. Франко.
2) Читання учнями тексту про І. Я. Франка.
3) Читання казки учнями мовчки.
— Назвіть персонажів прочитаної казки.
4) Словникова робота.
Леститися — ніжно горнутися, виявляти ласку до кого-небудь.
Шарпнула — тягти кого, що-небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось.
Вовтузитися — не сидіти спокійно соватися.
5) Читання казки учнями «ланцюжком».
— Де Вовчиця зустріла Лиса Що він робив Яким автор зобразив Лиса і Вовчицю Чим закінчилася риболовля для Вовчиці Пригадайте українську народну казку, до якої подібний твір Івана Франка Розгляньте малюнок до казки Яким зображено Лиса?
6) Читання казки учнями за особами.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Отже, наш урок добіг кінця. Що ж нового на ньому ви дізналися (Казки
бувають не тільки народними, ай літературними, або авторськими.)
— З якою казкою ви ознайомилися Чого вона вас навчила?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати та переказувати казку Лис Микита».
За бажанням проілюструвати казку.
140

Урок 115. БЕРИСЬ ДРУЖНО, НЕ БУДЕ СУТУЖНО.
ЮРІЙ ЯРМИШ ТА САМА МИШКА»
Мета: вдосконалювати техніку свідомого виразного читання розвивати вміння аналізу­
вати прочитане, давати відповіді на запитання, характеризувати дійових осіб вихо­
вувати бажання працювати в колективі.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Для синків-молодців Мати напекла млинців.
І хвалили молодці Ті млинці на молоці.
2. Робота над лічилкою
Вовк розсівся на печі, А упало — то пропало.
З клоччя крутить калачі, Чорний пес хапнув пиріг З віхтя вихопить шматок — І тікати скільки ніг.
Раз — і стулить пиріжок. Розбігаймось хто куди, Вовче тісто з рук упало, Вовк біжить — чекай біди!
3. Робота над чистомовкою
Ки-ки-ки — дуже любим ми казки.
Ця-ця-ця — ох цікава казка ця.
Ни-ни-ни — вчать всьому нас вони.
Ву-ву-ву — хочу слухати нову.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра У художньому музеї»
Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують кожен свою роботу.
2. Гра Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного та переказують казку в парах.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Сиднем у землі сиділа,
Час настав — і всіх здружила Діда, бабу, внучку й Хвінку,
Мишку та кицюню Мінку.
(Ріпка)
— Як ви вважаєте, чи допоможе мишка всім і наступного року Сьогодні ми про це дізнаємося з казки, яку написав Юрій Ярмиш.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Народився Юрій Феодосійович у Дніпродзержинську на Дніпропетровщині всім ї вчителів. Дитинство його пройшло на берегах Славути і на Уралі, а шкільні роки — серед розкішної природи Карпат.
Юрієві Ярмишу доводилось багато подорожувати. Він побував у Великій Британії, Канаді, США, на Балканах, кілька разів відвідав Індію, враження про яку описав утворі По дорогах Індії».
Клас
Дата
141
Як казкар Ю. Ярмиш відомий не лише в нашій країні. У Санкт-Петербурзі видано антологію найкращих казок сучасних письменників країн Співдружності Незалежних Державу якій вміщено по одному-два твори кожного автора, а Ю. Ярмиша — аж 16 казок.
Друзі жартома називають його українським Андерсеном. І це невипадково. Ім’ я українського казкаря Ю. Ярмиша посіло одне з чільних місць серед письменників, які пишуть для дітей і про дітей.
У 2001 р. за цикл новел-фантазій Юрію Феодосійовичу присуджено літературну премію імені Юрія Яновського.
2. Опрацювання казки Та сама мишка (с 141-142)
1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання казки учнями.
— Чи сподобалася вам казка Що в ній незвичного?
2) Словникова робота.
а) Довідкове бюро.
Пишатися — відчувати гордість за кого-небудь, бути сповненим гордості за щось гордитися.
б) Читання стовпчиків слів « буксиром » за вчителем скоромовкою в парах.
Ото отоді
страх торік збагнути відхекатись торішньої наморилася страхітливо сіроманці Прочитайте найкоротше і найдовше слово.
Фізкультхвилинка
3) Читання казки учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Як бабуся і кицька дякували мишці Що відповіла мишка дідусеві наступного року Пригадайте персонажів української народної казки Ріпка Опишіть їхні дії в народній і літературній казках Що спільного й відмінного у народній казці та казці Юрія Ярмиша? Чого більше Розгляньте малюнок. Який епізод казки на ньому зображено?
3. Опрацювання казки Про ріпку та внучку»
1) Гра Рибки. Самостійне мовчазне читання першої частини казки.
— Читайте, намагаючись передбачити, що відбуватиметься далі Як ви вважаєте, хто допоможе?
2) Читання учнями кінцівки казки.
— Чому внучка не захотіла рвати ріпку Які важливі для вас думки Юрій Ярмиш висловив у своїх казках?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок Чого вас навчили прочитані казки?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казки.
142

Урок 11
6
.
СКУПИЙ, АЖ СИНІЙ.
ВАСИЛЬ ЧУХЛІБ ЗАЯЧИЙ ХОЛОДОК»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з літературними казками вдосконалювати тех­
ніку правильного, свідомого, виразного читання формувати в учнів уміння аналізу­
вати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного виховувати щедрість, друже­
любність.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Крокодил до крокодила Бо набридло крокодилу
Припливав просити мила, Умиватися без мила.
2. Робота над чистомовкою
Ить-ить-ить — листя в лісі шелестить.
Ому-ому-ому — страшно зайчику одному.
Иця-иця-иця — десь там крадеться лисиця.
Оги -оги-оги — порятують зайця ноги.
Не-не-не — швидко від лисиці він чкурне.
3. Робота в групах
Гра Спіймай мій настрій»
Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне дії першим. Учні виконують дії, які називає вчитель Посміхніться, зніміть посмішку зі свого обличчя долонькою та киньте своєму сусідові. Спіймайте посмішку, прикрасьте нею своє обличчя Зобразіть на обличчі емоцію Баби Яги впертої Кози-дерези; сміливого
Котигорошка; хвальковитого Колобка тощо.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного та переказують казку в парах.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося з літературною казкою, головним героєм якої є. Відгадайте хто?

Довгі вуха, Нагороді Куций хвіст, Побував Невеличкий Нам капусту
Сам на зріст. Попсував. (Заєць)
— Назвіть казки, героєм яких є заєць Що ж нового розповість нам про куцохвостого Василь Чухліб?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Василь Чухліб народився в селі Лебедівка на благословенній землі давньої Чернігівщини, і мальовнича краса її природи з малих літ глибоко запала йому в серце, щоб вихлюпнутися схвильованими рядками в його поетичній прозі.
Клас
Дата
143
У ті роки новели В. Чухліба, надруковані в періодиці, привернули увагу редакції журналу Малятко, і тоді письменникові запропонували виступити з оповіданнями для дітей. Згодом із творів, надрукованих у Малятку, склалася перша книжечка молодого літератора Хто встає раніше. Пише В. Чухліб короткі оповідання та казки — прозорі, як кришталь, тихі, як тепле літо. Більшість із них — про природу. Письменник просто, без зайвих сюжетних ходів і вигадок малює сучасний світу якому діють дорослі та діти, які так чи інакше перебувають на природі. Представників природного світу автор наділяє тими рисами, характером та поведінкою, які властиві добрим та лихим людям.


1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал