Літературне чмтаыыа (за підручником В. О. Науменко)




Скачати 79.87 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/13
Дата конвертації08.11.2016
Розмір79.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
8. Гра Читає Незнайко»
Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».
9. Порівняння віршів Зоре моя вечірняя...» і Сонце заходить...»
— Порівняйте два прочитаних вірші. Чи подібні в них пейзажі Поясніть свою відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці Який пейзаж змальовує поету цьому вірші?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
Намалювати малюнок до вірша.
12

Урок 53. ПОЕТИЧНІ ПЕРЛИНИ.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Т. Г. Шевченка поглиблювати знан­
ня дітей про рідну мову, її багатство і красу розвивати образне мислення, зв'язне
мовлення; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
В будь-якого будяка
Будячиха будь-яка.
О.Орач
2. Робота над чистомовкою
Ба-ба-ба, ба-ба-ба!
Он на березі вербаї
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Доглядаємо вербу!
Бі-бі-бі, бі-бі-бі!
Сидить голуб на вербі!
Би-би-би, би-би-би!
Голуб полетів з верби!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Я люблю свою вербу!
3. Розчитування за складовою таблицею
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Виставка-презентація дитячих малюнків
2. Конкурсна краще читання вірша Сонце заходить, гори чорніють...»
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму Кобзарі слово калина він ужив 385 разів, а всього утворах Шевченка калина згадується 965 разів.
Сьогодні ми ознайомимося щез одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА (с. 56)
1. Виразне читання вірша вчителем
— Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час читання вірша?
2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Явір — білий клен.
Пишатися — тут буйно рости, квітнути, мати надзвичайно привабливий вигляд.
Клас
Дата
13

Ряска — багаторічна трав яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина, що покриває води (зазвичай стоячі) і є їжею для водоплавних птахів.
Яр — глибока довга западина (переважно з крутими або прямовисними
схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками.
2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Тече долиною вода калинонька явора верболози яром пишається хлюпощуться качуром У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад Які звуки позначає буква я Яке слово у другому стовпчику зайве (Пишаєтьсяназва дії.)
— Яке слово складається з двох частин (Верболіз)
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання вірша учнями луною за вчителем
— Який куточок рідної природи оспівує поету своєму вірші З якою інтонацією читається вірш (Розмірено, лірично, ніби милуючись
чарівними краєвидами.)
4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Як вирозумієте словосполучення пишається калинонька Куди тече вода Що Шевченко пише про качку її качаточок?
— Які слова свідчать про безмежну любов поета дорідної землі?
5. Гра Знайди риму»
Долину...
(калина)
Молодіє...
(зеленіють)
Горою...
(осокою)
За ними.
(своїми)
6. Робота в групах
Створення і презентація словесних малюнків до вірша.
7. Добирання слів — назв дій до слів — назв предметів
Вода...
(тече)
Калина...
(пишається)
Явір...
(молодіє)
Верболози й лози. (зеленіють)
Качаточка...
(хлюпощуться)
Качечка...
(випливає, ловить, розмовляє)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці Що оспівує в ньому поет?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ ять.
14

Урок 54. ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТИХЕСЕНЬКО ВІТЕР ВІЄ...»,
«ОН ГАЙ ЗЕЛЕНИЙ ПОХИЛИВСЬ...»
Мета: розширити знання учнів прожиття і творчість Т. Г. Шевченка удосконалювати на­
вички правильного, виразного, швидкого читання збагачувати словниковий запас
учнів; розвивати мовлення, критичне мислення, творчі здібності дітей сприяти на­
ціональному вихованню учнів.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальна гімнастика
— Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, треба розпочати урок із дихальної гімнастики Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук о-о-о-о...
— Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте склади пім-пам-пом-пум-пем-пім; мам-мом-мум-мім-мем-мим.
2. Робота над скоромовкою
Лінь лежить у Ліни в ліжку,
Каже: Я посплю тут трішки».
Через неї лежебока Ледь не відлежала боки.
Н. Становська
3. Розпитування за складовою таблицею
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще читання з пам’ яті вірша Тараса Шевченка Тече вода з-під явора...».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
—Прочитайте акровірш, яке слово виділили?
Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лиш він один Рабів німих так захищати.
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
Д. Білоус
— То кому присвячений сьогоднішній урок (Присвячений видатному
українському поету, письменнику, художникуТ. Г. Шевченку.)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка Тихесенько вітер віє (с.57)
1) Вступне слово вчителя.
— Перебуваючи в Санкт-Петербурзі, в 1844 p. Т. Г. Шевченко написав відому поему «Сон».
Послухайте уривок з цього твору.
2) Виразне читання вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш (Спокійно, тихо, розмірено)
Клас
Дата
15

3) Словникова робота.
Мріти — тут ледве виднітися.
Читання стовпчиків слів луною за вчителем.
Вітер віє
степи мріють ярами зеленіють сторожа розмовляють Що означають слова першого стовпчика (Назви предметів.)
— Що означають слова другого стовпчика (Назви дій предметів.)
— Доберіть синонім до слова сторожа. (Охорона)
Фізкультхвилинка
4) Читання вірша учнями.
— З ким автор порівнює тополі Які дерева згадує поету вірші?
5) Добирання до слівназв предметів слів назв дій.
Вітер... (віє)
степи, лани. (мріють) верби. (зеленіють) сади. (похилились) тополі. (стоять,розмовляють)
2. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Он гай зелений похиливсь (с. 57)
1) Вступне слово вчителя.
— Перебуваючи в засланні, далеко від Батьківщини, Т. Г. Шевченко написав вірш Якби визнали, паничі. У цьому вірші поет згадує своє важке дитинство, оспівує чудову українську природу.
2) Гра «Бджілки».
Самостійне напівголосне читання вірша учнями Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш З чим поет порівнює ставок Що говорить про верби?
3) Гра «Збери словосполучення».
Гай виглядає
верби похиливсь ставок купають
4) Гра Віднови вірш».
Велику книгу , дорослій діти
І Кобзарем її. заповіти
В тім Кобзареві зложив________ , написав
Щ об знали всій. назвав
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого вчать вірші Тараса Шевченка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити один з віршів Т. Г. Шевченка напам’ ять.
16

Мета: ознайомити учнів з творами великої української поетеси Лесі Українки удоско­
налювати навички виразного читання навчати дітей помічати красу і неповторність
природи, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршо­
ваних текстах розвивати пам'ять, естетичний смак виховувати любов дорідного
краю.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Жив жучок між бур’янами,
Жив без тата і без мами.
Жив і живі не тужив Жовтим листям ворушив.
Жаба квакнула «Попався!»,
Жук завмер — так налякався.
Г. Чубач
— Знайдіть слова — назви предметів. Утворіть від них слова зі зменшу- вально-пестливим значенням.
Жук — жучок, бур’ян — бур янець, тато — татусь, мама — мамочка, матуся, листя — листячко, жаба — жабка.
2. Робота над чистомовкою
Би-би-би — зелені боби,
Пи-пи-пи яблука купи,
Бі-бі-бі — я кажу тобі,
Пі-пі-пі — смітинки в крупі,
Ти-ти-ти — високий рости,
Ті-ті-ті — вогонь у плиті,
Ди-ди-ди — вийшли із води,
Ді-ді-ді — не видно у воді.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурсне читання віршів Т. Г. Шевченка з пам’ яті.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Гра Живі склади»
В учнів на голові — корони із написаними складами. Вони шикуються, утворивши слова Леся Українка.
— Що визнаєте про Лесю Українку Які твори поетеси вам відомі?
2. Розповідь учителя
— Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, плела віночки, співала пісні, заслуховувалася казками і переказами.
Природа щедро обдарувала Лесю, дала не лише поетичний хист, ай неабиякі здібності до музики, малювання. І водночас прирекла на постійні муки від тяжкої хвороби.
Урок 55. ЛЕСЯ УКРАЇНКА З ГІР НА ДОЛИНУ...»
Клас
Дата
17
Узимку 1881 p., коли Лесі було десять років, у Луцьку на річці Стир дівчинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала — почала боліти нога, потім — рука. На дванадцятому році життя Лесі в Києві прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано. Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у легенях, а потім уразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі, однак зуміла стати високоосвіченою людиною. Самостійно вивчила французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку, латинську мови. Леся Українка стала високоосвіченою людиною завдяки своїй надзвичайній силі волі.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра Рибки. Самостійне мовчазне читання тексту Олеся Гончара
— Що нового ви дізналися про Лесю Українку?
2. Як приходить весна?
По вулицях біжать струмки. Дзвенять сміхом, весело дзюркотять. Весна
розтоплює сніги, знімає крижані кайдани. Вода виривається на волю Які з виділених слів допомогли тобі побачити, а які — почути прихід весни Опиши, як ти уявляєш початок цієї пори року.
Фізкультхвилинка. Вправа для зняття втоми очей
3. Опрацювання вірша Лесі Українки З гір на долину (с. 58)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яку пору року описала поетеса у вірші?
2) Гра Бджілки. Напівголосне читання вірша учнями, кожен— у своєму темпі.
— Якими словами поетеса змальовує весняну воду Яку ознаку весни втілюють ці слова Як вигадаєте, чому авторка порівнює весняну воду з волею?
3) Хорове читання вірша (скоромовкою, повільно, швидко).
4) Гра Знайди рими».
Долину... (рину);
збиваю... (зриваю);
запруди... (люди);
вода... (молода).
5) Гра «Актори».
За завданням учителя прочитати:
а) захоплено) здивовано;
в) байдуже.
б) Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте ілюстрацію Яку пору року зобразив на ній художник Які кольори він для цього використав?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці Хто його автор Що нового дізналися про Лесю Українку?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ ять.
18

Урок 56. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Мета: розширити знання учнів прожиття і творчість Т. Г. Шевченка збагачувати слов­
никовий запас учнів розвивати навички свідомого, правильного та виразного чи­
тання, критичне мислення, творчі здібності дітей виховувати почуття гордості за
Україну, за її національного генія.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Вступна бесіда
— Сьогоднішній урок присвячений видатному українцеві — Т. Г. Шевченкові Що визнаєте про Тараса Григоровича Темної ночі перед світом 9 березня в селі Моринці, на Черкащині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта народився хлопчик, майбутній великий співець України Тарас Григорович Шевченко.
Минає рік, два, п’ять років. Росте Тарас Шевченко. Батьки — на панщині, брат — десь пастушить, сестра нагороді, а маленький Тарас — по бур янах. Не любив хлопець сидіти в темній хаті, не любив сумних розмов про злидні, про горе. Все було тікає з хати до сонця, на простори. Чого-чого тільки він не наслухається — все про тих же панів і як людей били, і як продавали людей, на собак міняли, засилали в Сибіру москалі голили.
Тяжка доля дісталася і Тарасові.
Батьки рано померли, і пішов хлопець поневірятися пас гусей, овець, носив у школу воду, у дяка дрова рубав, дітей глядів. Та було в нього прагнення до малювання та складання віршів.
1-й учень й учень У тяжкій неволі Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі, Він ягнята пас.
В пана — бусурмана В Петербурзі дім. Кріпаком у пана Був Тарасу нім.
2-й учень й учень Вмерли мама й тато. Сирота — в дяка,
Тут булав хлоп’яти Грамота гірка.
Хоче малювати, Прагне він до знань, Таза це багато Зазнає знущань.
За ясну свободу, Світле майбуття — Він віддав народу Все своє життя Поховано Тараса Григоровича Шевченка над Дніпром нечій горі, яку зараз називають Тарасовою.
III. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ
— Які книжки бачите на виставці Які з них вичитали Знайдіть на виставці Кобзар У кого вдома є «Кобзар»?
IV. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
— Які твори Т. Г. Шевченка вичитали вдома?
на високій Чер-
Дата
Клас
19

1. Конкурсна кращого читця віршів Т. Г. Шевченка
2. Конкурс Чи знаєш ти твори Т. Г. Шевченка?»
• ...соловейко в темнім гаї сонце зустрічає. («Світає, край неба палає...»)
сім ’ я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає. («Садок вишневий коло
хати...»)
• ...хлюпочуться качаточка поміж осокою. («Тече вода із-за гаю...»)
• ...пташечка зраділа і защебетала. («Зацвіла у лузі червона калина...»)
• ...у Дніпра веселочка воду позичає. ( «Зоре моя вечірняя...»)
• ... ще треті півні не співали,
ніхто ніде не гомонів. («Реве та стогне Дніпр широкий...»)
3. Слухання пісні Реве та стогне Дніпр широкий...»
V. ЧИТАННЯ ТВОРІВ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА
1. Л. Большаков «Випадок»
1) Виразне читання оповідання вчителем.
— Яким було дитинство Тараса?
2) Читання оповідання учнями «ланцюжком».
3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Що зникло у солдата Кого звинуватили у крадіжці Хто насправді вкрав гроші у солдата Яких знущань зазнав малий Тарас Хто щиро співчував хлопчикові Який подарунок він отримав від сестри Катерини?
2. В. Ковалюк «Тарасів сон»
1) Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
2) Бесіда за змістом.
— Які думки оволоділи Тарасом того вечора Куди він побіг, ховаючись від мачухи Хто приснився Тарасові Що сказала мати синові уві сні Про що він просив померлу маму?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Тяжким було життя великого Кобзаря. Україні він віддав своє життя і мріяв бачити її народ вільним і щасливим. До своїх нащадків він звертався зі словами:
І мене всім ї великій,
В сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’ янути Незлим тихим словом Український народ пам’ ятає свого великого Кобзаря Як увічнена пам’ ять Т. Г. Шевченка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою Буду я природі другом. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
20

Мета: вдосконалювати техніку читання віршованих творів, виразність, артистичність
читання; розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запитання;
виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте, додаючи склади!
Мали — ... (на) лимо — ...(над)
воро — ... (на) бузи — ... (на)
воро — ... (та) морква. Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться!

ШКОДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп,
А за цапом дід, дід Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра Хто краще?»
Конкурс на краще читання з пам’яті уривка з вірша лесі українки « з гір на долину...».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку Зелене листя, зелений килим,
Зима сховала під снігом білим.
Весна настала і сонце гріє Зелений килим увесь синіє. (Барвінок)
— Розгляньте цю чудову рослину. (Демонстрування слайда чи малюнка.) З барвінку та калини в давнину робили весільні вінки. Кожна дівчина власноруч садила і вирощувала барвінок собі на віночок. Про барвінок складено багато пісень, легенд. Послухайте одну з легенд.
Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою потіхою для них був їхній синочок на ім ’ я Бар. У скорому часі виріс він гарним парубком. Багато дівчат мали собі на думці віддатися за нього. Сохло серце за Баром у однієї дівчини, котра мала за маму відьму. Посватався Бар до іншої, котра називалась Вінка. Ніяка ворожба відьмине могла розбити того кохання.
І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для батьківського благословення і чекали тієї хвилини, щоб піти до святої церкви до шлюбу.
Аж тут казна-звідки ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед молодими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним смердючим настоєм
Урок 57. ЛЕСЯ УКРАЇНКА БАРВІНОЧКУ МІЙ ХРЕЩАТИЙ...»
З батурою хтось, хтось. Цап як скоче: брик, брик, На все село крик, крик,
На синяки дме, дме, Вигукує «Ме! ме!»
За ним Рябко та Гав Гав Оце тобі, щоб не крав».
маши — ... (на) лопата сини — ... (ця)
Клас
Дата
21
якогось зілля. За хвилину на місці, де стояли Барі Вінка, вже нікого не було. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла чорною вороною. Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою. Упала матінка Ба­
рова нате місце, де стояв її сині скропила землю слізьми. І сталося диво на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним цвітом...
А назвали âoro барвінок. І тягнеться він до хат, до батьківських могил. Кожна дівчина вплітає âoro у свій весільний вінок Послухайте, з якою любов ю описує барвінок Леся Українка.
Фізкультхвилинка
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
ВІРША ЛЕСІ УКРАЇНКИ БАРВІНОЧКУ МІЙ ХРЕЩАТИЙ (с. 59)
1. Виразне читання вірша вчителем
— Як поетеса звертається до барвінка?
2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Хрещатий — який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста.
2) Читання стовпчиків слів луною за вчителем.
Зелений садила рясний викохала навесні здасися барвіночку хрещатий Прочитайте слова, що називають ознаку предмета дію предмета.
3. Виразне читання вірша учнями
4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Знайдіть у прочитаному уривку з твору Лесі Українки слова, якими поетеса описує барвінок Які слова вказують нате, що поетеса дуже любить цю квітку Як вигадаєте, чому авторка використовує саме слово викохала, а не ви­
ростила!
5. Гра Добери риму»
Дрібний... (рясний); навесні. (мені).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором Лесі Українки ознайомилися на сьогоднішньому уроці Що нового дізналися про барвінок Тарас Шевченко у своїх творах теж не оминув увагою цю чарівну квітку. Послухайте, з якою любов ю він пише про барвінок.
«БАРВІНОК ЦВІВ І ЗЕЛЕНІВ...»
Барвінок цвів і зеленів, Потоптав веселі квіти,
Слався, розстилався Побив. Поморозив...
Та недосвіт перед світом Шкода того барвіночка
В садочок укрався. Й недосвіта шкода!
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання підручника Повтори і пригадай (с. 59).
22

П О ЕТИЧНА ЗБІРКА
Урок 58. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В'ЮТЬСЯ...»
Мета: дати учням уявлення про творчість Олександра Олеся вчити правильно, сві­
домо, виразно читати віршовані твори виробляти вміння обґрунтовувати свої мір­
кування; збагачувати словниковий запас учнів виховувати любов до художнього
слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Біля баби баба сіла.
Баба бабі бубоніла.
2. Робота над чистомовкою
Че-че-че — бабуся калачі пече.
Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.
Па-па-па — розсипана крупа.
Пе-пе-пе — кошеня сліпе.
По-по-по — річка Лімпопо.
3. Слухайте, повторюйте, продовжуйте!
Со-со-со — сонце, сорока, сода, солома.
Са-са-са — сад, сапа, сарай, сачок.
Су-су-су — сум, сумка, сутінки, сушка.
Сі- сі-сі — сітка, сіль, сірка, сівалка.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні виконують завдання рубрики Повтори і пригадай (с. 59).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю відомого українського поета Олександра Олеся.
Олександр Олесь — псевдонім відомого поета, казкаря, драматурга і перекладача Олександра Івановича Кандиби. Народився він 4 грудня 1878 р. на Сумщині. Батько майбутнього поета походив із чумаків, а мати — з кріпаків. Першою вчителькою хлопчика була мати. Вона в 4 роки навчила сина читати і писати, а в 9 років він написав свій перший вірш. Удома в них був Кобзар, а поезії з нього хлопчик знав напам’ ять. Олександра Олеся називають королем української поезії. 80 композиторів написали понад 200 музичних творів на слова цього митця Послухайте одну з таких пісень.
Звучить пісня Айстри (сл. Олександра Олеся, муз. Андрія Селезньова, ви­
конує Андрій Селезньов).
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над загадкою
• Угорі тремтить сіренька цятка І пісні співає голосні,
Бубоніла з півгодини Баба бабі про новини.
Клас
Дата
23
Та жаль, що тільки навесні.
Скажи скоріше, без відмовок,
Що за пташка. (Жайворонок).
— Вірш, який ми будемо сьогодні читати, Олександр Олесь присвятив цій дивовижній пташці.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал