Літературне чмтаыыа (за підручником В. О. Науменко)




Скачати 79.87 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка5/13
Дата конвертації08.11.2016
Розмір79.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
48

Мета: вчити учнів читати діалоги, інтонувати речення, аналізувати прочитане роз­
вивати вміння читати за розділовими знаками, виховувати любов до художнього
слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Чок-чок-чок — ось червоний бурячок.
Чу-чу-чу — я капусту посічу.
Щ ок-щок-щок — в чавунці зварю борщок.
Чний-чний-чний — ой, який же борщ смачний!
Че-че-че — бабуся калачі пече.
Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.
Чі-чі-чі — їж , будь ласка, калачі.
2. Робота над скоромовкою
Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А сороки і ворони Будуть їсти макарони.
В. Чепуренко
3. Читайте правильно, швидко, чітко!
Кожен стовпчик прочитати згори вниз, а потім — знизу вгору.
Урок 71. ЛІТО ПАХНЕ СУНИЧКАМИ». ДІАЛОГ.
ПЛАТОН ВОРОНЬКО «СУНИЧКА-СЕСТРИЧКА»
Джем
ґудзик джин дзвоник дзвін джунглі
дзиґа джерело дзьоб дзеркало бджола дзвіночки джміль кукурудза
4. Читайте, думайте, доповнюйте!
Слухають, пишуть, сидять, малюють — ... (діти).
Співає, літає, будує, годує — ... (пташка).
Повзе, блищить, шипить, жалить — ... (гадюка).
Пише, запитує, навчає, перевіряє — ... (вчитель).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра Обличчям до обличчя»
Учні повертаються одне до одного у парі та читають виразно вірш.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Пахне галявинка невеличка Швидко виросли сестрички, —
Клас
Дата
49
Чепурушки круглолиці Заховались у травиці.
Чорні крапочки на личках...
Здогадалися?.. (Сунички).
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання тексту Літо пахне суничками» (с. 76)
— Чи доводилося вам збирати сунички? Де Розкажіть Коли достигають сунички?
— Прочитайте, як про це сказано в тексті (с. 76).
— Перечитайте текст повільно. Зупиняйтеся на виділених словах, уявляйте себе на суничній галявині Які запахи ви відчуваєте Які картини бачите Чим суниці на галявині нагадують запашні озерця?
Фізкультхвилинка
Цвіт суниці ми зривали,
У торбиночку складали,
А зимою чай варили І ніколи не хворіли.
Раз здорові всі малята,
То почнемо танцювати.
(Декілька танцювальних вправна місці.)
2. Опрацювання вірша Платона Воронька «Суничка-сестричка»
1) Гра «Бджілки».
Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі Між ким відбувається діалогу вірші Який настрій у співрозмовників Які слова свідчать проте, що суничка весела й рада розмові?
Діалог — розмова між двома чи кількома особами.
2) Робота в парах.
— Прочитайте вірш за особами.
3) Гра Добери рими».
Умита... (налита);
в теплі. (землі).
3. Повтори і пригадай!
— Назвіть персонажів поезій Платона Воронька Як автор ставиться до своїх героїв Назвіть вірші, у яких Платон Воронько пропонує вам пильніше придивитися до себе, до своїх учинків. Поясніть свою відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якими творами Платона Воронька ознайомилися Який із його віршів сподобався найбільше Чому?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
50

Урок 72. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
БАТЬКІВЩИНА — РІДНИЙ КРАЙ
Мета: збагатити знання учнів про наш край, про історію, культуру своєї Вітчизни роз­
вивати навички читання, зв'язне мовлення виховувати громадянські почуття, лю­
бов до Батьківщини, дорідної мови.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Па-па-па — розсипана крупа.
Пе-пе-пе — кошеня сліпе.
По-по-по — річка Лімпопо.
Іп-іп-іп — зеленіє кріп.
Ап-ап-ап — травку щипле цап.
2. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
У діброві — дуби,
Під дубами — гриби,
Трава — між грибами,
Хмарки — над дубами.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Звучить пісня Україна — рідний край Про що співається у пісні З чого іде починається Батьківщина?
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Є багато країн на землі,
В них — озера, річки і долини.
Є країни великій малі,
Та найкраща завжди — Батьківщина Як називається наша Батьківщина Сьогодні ми будемо говорити і читати про наш край — Україну. Україна — це те місце, де ви народилися, де живуть ваші батьки, родичі.
А визнаєте, де ви народилися (Відповіді дітей.)
— Ось це місце, де ви народилися, і є вашою Батьківщиною, яка є часткою нашої країни — України. (Демонстрування на мапі.)
— Україна — це держава, яка має свою історію, культуру, свою мову. Кожна людина любить той край, де народилась і живе. Вона пишається своєю рідною землею. Завжди із захопленням говорить про квітучі весняні сади, про чудовий спів солов’ я, плакучу вербу, що схилилася над стрімкою річкою.
Батьківщина — це казки, які розповідала тобі бабуся, це зелена травичка і блакитна річечка.
V. РОЗГЛЯДАННЯ ВИСТАВКИ КНИГ
Учитель звертає увагу учнів на збірки творів поетів П. Воронька, JI. Кос­
тенко, Д. Білоуса, О. Олеся, В. Сосюри, JI. Компанієць, М. Познанської.
Фізкультхвилинка
Уп-уп-уп — поживний суп.
Оп-оп-оп — у річці короп.
Пу-пу-пу — по широкому степу.
Пи-пи-пи — золотаві снопи.
Клас
Дата
51

VI. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. М.Хоросницька Моя Україна»
— З чого ж почалася Україна для кожного з нас?
Виразне читання вірша учнями Постарайтеся передати інтонацією теплоту, з якою поет говорить про Україну Отже, Україна для кожного з нас починається із пісні, із рідної мови, з молитви, що навчає мама.
2. В. Самійленко «Ім'я нашої Батьківщини»
— У якому творі говориться про назву нашої країни З якого твору слова і хто їх автор На Вкраїні â для Вкраїни
Будем жити й помремо.
3. П. Воронько Журавлики — журавлі»
— Про що запитують у журавлів За чим вони сумували в казкових гаях?
Читання вірша за особами.
4. Л. Костенко Буває часом»
Читання вірша учнями З яким почуттям слід читати вірш (захоплення).
Конкурс на кращого декламатора віршів.
5. Робота в групах
Складання словесного малюнка Краса моєї України».
VII. ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ ТВОРІВ ПРО УКРАЇНУ
1. Робота над оповіданням Т. Волгіної Удома краще»
1) Читання оповідання учнями самостійно.
— Звідки приїхав Романко?
— Чи сподобалося хлопчикові місто Чому хлопчику в селі краще Яке прислів’я є основною думкою твору?
2) Читання оповідання за особами.
2. Робота над віршем В. Сосюри Любіть Україну»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш (Урочисто, піднесено)
— До чого закликає поет?
2) Виразне читання вірша учнями за строфами.
— Знайдіть слова — назви ознак, які вживає автору своєму вірші.
VIII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Напевно, кожен із вас відчув на сьогоднішньому уроці у своєму серці гарячу любов до своєї землі, бажання бути гідним своєї Батьківщини.
Любіть і шануйте свою країну, її мову, народ!
IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою А вже весна, а вже красна. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
52

Урок 73. ПРИРОДА ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ВОЛОДИМИР ЛУЧУК
Клас
Дата
Мета: ознайомити учнів із творчістю Володимира Лучука; вдосконалювати навички сві­
домого виразного читання розвивати художнє сприймання явищ природи, творчу
уяву; виховувати любов до прекрасного.
ХІД уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ра-ра-ра — висока гора.
Ро-ро-ро — гостре перо.
Рі-рі-рі — сонце угорі.
Ру-ру-ру — не псуй кору.
Ри-ри-ри — книжку бери.
2. Робота над скоромовкою
Пішли рясні дощі.
Ловилися лящі.
А хлопці — мов хлющі,
Забули про плащі.
Та що їм ті дощі,
Коли такі лящії
Хлющ — сильний дощ, злива.
Змокнути ( стати, як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще виразне читання вірша Платона Воронька.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми починаємо вивчати творчість українського поета Володимира Лучука.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Народився поету селі Матче на Волині (тепер Польща). У 1945 р. родина була переселена в село Доросині Волинської області і зазнала всіх бід від розриву з прадавніми коренями. Зростав хлопчик серед працьовитого люду, і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, ато й за вигадане...
Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов’янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру.
Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією, а всі інші побутові справи для нього не існували.
Ті, хто знав Володимира Івановича, називають такі головні риси його характеру, як доброта, довір я до людей, невтомність у праці та сміливість у пошуку вагомого, як добірне зерно, слова. Мабуть, невипадково свою першу збірку поезій він назвав так промовисто — «Довір’я».
Ір-ір-ір — великий двір.
Ир-ир-ир — голландський сир.
Ря-ря-ря — ясна зоря.
Ар-ар-ар — вправний кухар.
Ер-ер-ер — молодий шофер.
53
Дітей він дуже любив. Навіть під час творчих поїздок у Прагу на вулицях міста він мав про що поговорити з дітьми. І хоч розмови були короткі, зате контакт налагоджувався доволі швидко.
Надійною підтримкою та помічницею у царині дитячої літератури була для Володимира його дружина Оксана Сенатович. їхнім подружнім гаслом стали такі слова Якщо ти поет — напиши для дітейі». А написав В. Лучук чимало Сіла хмара на коня, Хитрий лис малює ліс, Чарівний глобус, Уставати рано треба, Я малюю голуба, Жива вода, Дарунки для мами тощо.
2. Читання статті про поета у підручнику (с. 77)
— Чого поет навчає маленьких читачів своїми творами?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша В. Лучука про жовті глечики
1) Гра «Бджілки».
Самостійне напівголосне читання учнями вірша.
2) Довідкове бюро.
Нахильці — зігнувши верхню частину тіла, нахилившись. Просто з посудини, без склянки і т. ін. (пити).
Заплава — частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені.
3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Про яку незвичайну ознаку заплав ідеться у вірші Прочитайте відповідні слова Що поет називає жовтими глечиками Що підказало автору такий образ?
4) Цікаво знати!
Королевою водного королівства вважається латаття — символ чистоти, свіжості та тиші. Свою квіткову корону водяна королева розкриває вранці і закриває вдень. І так — протягом чотирьох днів, а потім з являються нові квітки. Триває церемонія коронації латаття з кінця весни. Забарвлення квіток вражає своєю різноманітністю.
Глбчики жовті, латаття жовте, або кубйшка жовта (народні назви:
жовта водяна лілія, жовта маківка, бабка, збанок, збанятник, лопатень
жовтий, лопушняк жовтий, мак водяний, товстушка, водяна царівна, ру-
сальна квітка) — багаторічна водяна трав яниста рослина родини лататтєвих. В Україні жовті глечики здавна пов’ язували з русалками (одна з народних
назв рослинирусальна квітка). Вважалося, що рано вранці та у вечірні години жовті квіти не можна ні зривати, ні навіть торкатися їх — бо русалка, яка стереже свою улюблену квітку, може розсердитися, схопити людину заруку і втопити. Вірили також, що у літні місячні ночі найбільше русалок збирається у тих місцях, де найбільше жовтих глечиків.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
• Я вперше дізнався...
• Мені було цікаво...
• Найбільше сподобалося...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати латаття жовте.
54

Мета: ознайомити учнів з поняттям білий вірш вчити розуміти прочитане, виділяти
в ньому головне розвивати образне мислення розширювати уявлення учнів про
навколишній світ виховувати любов до прекрасного.
Урок 74. БІЛИЙ ВІРШ.
ВОЛОДИМИР ЛУЧУК БІЛИЙ ВІРШ»
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
На шафі — шапка, у шафі — шуба. У Соні — шашки, у Саші — шишки.
2. Гра Так чині Зіграти хочеться мені З тобою, друже, в Так чині. Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою. Відповідай, коли мастак, Єдиним словом - ні чи так. Скажи, співає сом пісні?
Не гайся з відповіддюі
(Ні)
Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це ти скажеш (Так) Чи може стати у вогні Вода холодним льодом (Ні) Скажи мені, червоний мак В січневу пору квітне (Ні)
А крокодили насосні Свої будують гнізда (Ні)
Чи може вище гір літак У вишину злетіти (Так)
Узори пишні на вікні Мороз малює взимку (Так)
Чи правда, друже мій, що рак,
Коли повзе, то задки? (Так)
Якщо не їстиме три дні,
Верблюд ходити зможе (Так)
До забіяк і розбишак Чиє в людей повага (Ні)
Чи достигають навесні Пшениця й жито в полі (Ні)
Коли розсердиться їжак,
Слона він може вбити (Ні)
Ріка біжить удалині,
Чи є у неї ноги (Ні)
А чи буває сону сні?
Чекаю відповідії (Так)
Перекривив синицю шпак,
Таке буває, друже (Так)
Скажи, морози крижані Страшні для мавп тропічних (Так) Чи правда це, що вовк усмак Наївся груші яблук (Ні)
А під кінець скажи мені Цікава гра у Так чині (Так)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра У художньому музеї»
Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують кожен свою роботу.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Володимира Лучука.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання вірша вчителем (с. 78)
— Яке слово найчастіше зустрічається в цьому вірші Які картини ви уявляли, слухаючи вірш?
Клас
Дата
55

2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Огир — кінь
Кресати — сильно вдаряти, сікти.
2) Читання стовпчиків слів луною за вчителем.
Креше кожухи майструє борошно вдягнули крайнеба розпростер кмітливим
Фізкультхвилинка
Тихесенько котик крадеться,
Мишку, може, він діждеться.
Мишка з нірки вибігає,
Котик її доганяє.
Бігав, бігав — не догнав,
Спотикнувся та й упав.
3. Читання вірша учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Чи можна назвати прочитаний вірш загадкою Якщо так, відгадайте, хто такі білий огир, білий дід, біла баба що таке біле сито, біле борошно Які картини зумів намалювати поет за допомогою лише одного слова
білий?
— Спробуйте знайти риму в прочитаному творі. Вам це не вдалося зробити Зауважте вірші без рими називають білими.
— Послухайте ще один білий вірш.
Білі вірші, як білі ночі,
Що не закінчуються з сонцем,
Що є присутні у кожнім світлі Кожної зірки на небосхилі.
Білі вірші, як білі квіти,
Що білим снігом падають влітку,
Встеляють землю пухнастим килимом,
Чистим малюнком прикрашають світ З чим автор порівнює білі вірші Чому саме такі порівняння обирає поет?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці З якими віршами ознайомилися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Замініть рядками з Білого вірша подані речення (с. 78).
Сніг ішов усю ніч і вкрив усе довкола. Мороз скував кригою річку. Іде сніг.
56

Урок 75. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ВОЛОДИМИР ЛУЧУК ДИКИЙ МАК. ЗІРКА МЕНЗАТЮК «МАК»
Мета: навчати учнів читати вдумливо і виразно, усвідомлювати зміст прочитаного, роз­
мірковувати, придивлятися, прислухатися до звучання художнього слова розви­
вати мовлення учнів, естетичний смак прищеплювати любов до художнього слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра Дощик. Робота над скоромовкою
Діти читають хором:
• Накрапає дощ (тихо);
Дощ сильнішає (голосніше);
• Злива (голосно);
Дощ слабшає (тихіше);
Дощ припинився (читання припиняється:).
Заболіло горло в горили Бо горила багато говорила.
2. Читай чітко, весело!
— Гей, Федької Питають люди, —
Чом заліз
У кропиву ти Атому, що З дідусем Ми на пасіку
Ідем.
Там такі кусючі бджоли Гірш, ніж лікарські уколи.
Нажалю своє тут тіло, щоб не так
Од бджіл
Болілої
К.Дяченко
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
— Прочитайте, як ви замінили рядками з Білого вірша подані речення
(с. 78).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Я крилатий і пухнастий,
Золотистий і смугастий,
Над лужком танок веду,
Дзвінко, весело гуду. (Джміль)
— Сьогодні ми поринемо в таємниці художніх творів. Під час читання розмірковуйте, уявляйте, придивляйтеся, прислухайтеся.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра Бджілки. Самостійне напівголосне читання тексту про джмеля (с. 79)
— Які звуки та образи виникли у вашій уяві?
Клас
Дата
57

— Який це звук — оксамитовий Пригадайте, яка на дотик тканина оксамит. Цю ознаку перенесено на звук. Переносне значення слова оксами­
товий — приємний, м який Які з виділених слів допомогли вам побачити джмеля Опишіть його.
Фізкультхвилинка
Плів павутинку павучок І заболів йому бочок.
Встанем разом на хвилинку Й проведем фізкультхвилинку.
Руки вгору, руки вниз,
Вліво, вправо повернись.
Сіли — встали, сіли — встали,
Кошенята заплигали,
У долоньки заплескали І за парти посідали.
2. Опрацювання вірша В. Лучука Дикий мак (с. 79-80)
1) Робота над загадками.
— Відгадайте загадки і дізнайтеся, які квіти вибрав джміль. Знайдіть їх на малюнку Наче сонця серединка,
* Запалали в чистім полі
Пелюстків біла хустинка. Квіти гарні, всі червоні.
Знає бджілка і мурашка, То палає влітку так
Що звуть квіточку. (ромашка). Польовий червоний. (мак).
2) Гра Рибки. Самостійне мовчазне читання вірша учнями.
— Поміркуйте, як треба читати вірш Спробуйте передати голосом, що маку стало соромно.
3) Виразне читання вірша учнями.
— Як вигадаєте, чому мак хотів підслухати розмову Оберіть відповідь:
а)був занадто цікавий;
б) був невихований Чому мак почервонів Знайдіть у вірші риму.
3. Опрацювання тексту Зірки Мензатюк Макс) Виразне читання тексту вчителем.

— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання тексту?
2) Виразне читання тексту учнями.
— Як ви вважаєте, чи звертається письменниця до вас Що вам захотілося зробити, запам’ ятати?
— Які образи квітки маку створено у прочитаних вами текстах Закінчіть думку Мак хотів підслухати таємницю і від сорому...».
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці Що було найбільш цікавим Чого вас навчає текст Зірки Мензатюк «Мак»?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити напам’ ять вірш Дикий мак».
58

Урок 76. ЛІСОВІ ДИВА. ЛІНА КОСТЕНКО БІЛОЧКА ВОСЕНИ»
Мета: ознайомити учнів з творчістю Ліни Костенко; навчати учнів виразно читати вір­
шовані твори розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запи­
тання; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
їжак та їжаченя їздять по гриби щодня, їжачиха помагає Сироїжки їм збирає.
2. Робота над чистомовкою
Са-са-са — летить оса,
Зу-зу-зу — веду козу,
За-за-за — іде коза,
Су-су-су — відро несу,
Ш у-шу-шу — листя ворушу.
3. Гра Доповни словосполучення»
Великий камінь, а маленький. (камінець).
Великий прапора маленький. (прапорець).
Великий корінь, а маленький. (корінець).
Великий гребінь, а маленький. (гребінець).
Великий ремінь, а маленький. (ремінець).
4. Читайте тільки назви тварин!
Порт, рись, клен, їжак, липа, вовк, горох, нічка, гадюка, лавка, море, клей, єнот, барабан, молоко, малина, лев, кіт, підручник, ведмідь, стіл, журнал, газета.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс Хто краще?»
Учні розказують з пам’яті вірш В. Лучука Дикий мак».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю української поетеси Ліни Костенко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Народилася Ліна Василівна на Київщині в учительській сім’ї. Батьки майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими і порядними. Батько знав дванадцять мов, добре був обізнаний у всіх навчальних предметах школи. Закінчила Ліна Костенко Київський педагогічний інституті Московський літературний інститут. Писати вірші почала з дитинства.
Довгий час (15 років) її не визнавали як поетесу. Це був сумний період в її життів історії української літератури. Зараз Ліна Василівна Костенко живе і працює в Києві, продовжуючи радувати нас своїми творами.
Дата
Клас
59

2. Опрацювання вірша Ліни Костенко Білочка восени (с 81)
1) Гра Упізнай персонажа твору».

Багряна шубка
І розкішний хвостик.
Ліс їй дари приносить:
Осипають сосни шишки
2) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш Якою ви уявляєте білочку?
Фізкультхвилинка
3) Словникова робота.
Читання стовпчиків слів луною за вчителем.
Пороші міркує
в’ язочка випадуть бурундук гіллячках посиплеться нашпилює Яке слово зайве у першому стовпчику (Посиплеться) У другому
(Гіллячках)
4) Читання вірша учнями за строфами.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Які гриби сушить білочка На чому вона їх сушить Про що міркує Чому не спиться білочці Як вирозумієте виділений вислів Порівняйте його з висловом полум’я ще не погасло. Чи справді день може погаснути? А полум’ я Зауважте у виділеному вислові слово погас ужито в переносному зна­
ченні.
6) Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте малюнок. Прочитайте рядки вірша, які йому відповідають.
3. Чи знаєш ти?
Широко поширена думка, що білка харчується горіхами. Далеко не тільки горіхами і, тим більше, не лише лісовими горіхами. Все, що є в лісі їстівного, входить до її меню всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони, гриби, ну, і звісно, вміст шишок хвойних дерев. За день білка може обробити до 15 ялинових шишок і понад 100 соснових. Вона, схопивши зубами лусочку, піднімає її вгору, таким чином, що та відлітає і насіннячко показується назовні. На таку обробку однієї соснової шишки цей звір витрачає близько З хвилин. У денний раціон білки входять 100-150 шишок. Цієї кількості продукту достатньо, щоб угамувати голоді відкласти запаси жиру.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал