Літературне чмтаыыа (за підручником В. О. Науменко)




Скачати 79.87 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка6/13
Дата конвертації08.11.2016
Розмір79.87 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці Чого можна навчитися у білочки?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати виразно вірш.
Час уже збирать горішки.
Клопотлива і метка,
А в дупло несе грибка.
(Білка)
60

Урок 77.1 ЗНОВ ЗАСИПЛЕ ВСЕ ЗИМА.
ЛІНА КОСТЕНКО БАБА ВІХОЛА, «ПРЯЛЯ»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезією Ліни Костенко; вдосконалювати нави­
чки свідомого виразного читання віршованих творів вчити аналізувати прочитане,
робити висновки, узагальнення розвивати зв'язне мовлення учнів, образне мис­
лення; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Віл везе важучій віз Вовну, вату, верболіз.
Вперся віл, і впало з воза Вісім в’язок верболозу.
Ю. Кругляк
2. Додайте склад або букви, утворіть слова!
Очі — (овочі парк — парк (етп);
рій — (обрій жир — жир(аф);
він — (дзвін доба — доба(вка);
міль — (5ж)міль; крок — крок(одил);
кіл — (сокіл лимон — лимон(ад);
так — (літак кит — китиця. Читайте Помічайте Продовжте!

Рано — нора мило — ломи мара — рама сосна — насос банка — кабан Марко — комар товар — варто терка — катер наказ — казна наша — шана.
4. Продовжуй!
Дощ — як хлопчик по стежині Блискавиця б’є по хмарі:
Туп — (myn-myn).
Бу — (бу-бу).
І гуркоче грім у небі Дзюркотить вода у річці:
Го — (го-го). Хлюп — (хлюп-хлюгі).
Д. Мостовий
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще виразне читання вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Кружляє ніжний білий пух, Співають весело синички.
Міняє зайчик свій кожух. Ведмідь в барлозі вже дріма...
Вдіває лиска рукавички, Яка пора, скажіть. (Зима).
— Які слова допомогли вам відгадати загадку Сьогодні ми прочитаємо вірші Ліни Костенко, які вона присвятила чарівниці-зимі.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Л. Костенко Баба Віхола»
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш Хто його головна героїня?
Клас
Дата
61

2) Словникова робота.
а) Довідкове бюро.
Вештатисяходити сюди-туди, в різних напрямках, блукати, бродити де-небудь.
б) Читання стовпчиків слів буксиром, в парах, скоромовкою.
Решето метальній ситечко вешталась порожньо добрії
Фізкультхвилинка
3) Читання вірша учнями «ланцюжком».
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— На чому приїхала баба Віхола Що вона робила в селі Серед виділених у вірші слів знайдіть ті, які наповнюють описану картину звуками, кольорами, рухом Прочитайте слова, якими поетеса описала віхолу як людину Поміркуйте, чому віхолу названо сивою. Як вирозумієте вислів на ме­
тальній мітлі приїхала?
— Простежте, як поетеса зображує грізний характер баби Віхоли й водночас її добрі наміри.
5) Робота в групах.
— Вірш закінчується крапками. Спробуйте скласти його продовження. Розкажіть, як відпочивала баба Віхола.
2. Опрацювання тексту І. Нечуя-Левицького
Самостійне читання тексту учнями Яку картину ти уявляєш, читаючи ці рядки За допомогою якого порівняння письменник описує дії вітру Чому він обрав саме такий образ?
3. Опрацювання вірша Л. Костенко «Пряля»
1) Гра Рибки. Читання вірша учнями мовчки.
— Чи здогадалися ви, про яку прялю йдеться?
2) Робота в парах.
— Підготуйтеся до читання вірша вголос визначте, де треба робити паузи — довшу (між реченнями) і коротшу (в середині речення на місці тире). Які рядки прочитаєте з інтонацією перелічування?
3) Читання вірша учнями вголос.
— Що відбувається, коли в прялі рветься нитка Що пряля вже встигла зробити Які картини викликають у вашій уяві слова сніг іді-іде-іде, а вона пряде
й пряде вже напряла хуртовинна шапки для верховин?
— У якому вірші Ліни Костенко снігопад найбільш подібний до зображеного в тексті Івана Нечуя-Левицького? Поясніть свою відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які вірші читали на уроці Хто їх автор?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити один з віршів напам’ ять.
62

Урок 78. СУМНО ХЛЮПАЄ ДОЩ. ЛІНА КОСТЕНКО «СОЛОВЕЙКО
ЗАСТУДИВСЯ». ПІДСУМОК З ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО
Мета: вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання формувати
в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки з прочита­
ного, вчити визначати настрій твору виховувати любові бережливе ставлення до
природи.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Уві сні Орест Зліз на Еверест.
Поможіть Оресту Злізти з Евересту!
Бо йому вже скоро Треба йти до школи.
2. Гра Зоряна година»
Із букв слова сторінка скласти інші слова (сто, сіно, ранка, рік, нора, кір,
рот, кіно, стінка,ріка, кріт, нірка...).
3. Гра Твердий — м'який»
Змініть твердий звук нам який, щоб утворилося нове слово лук (люк); лапа (ляпа); мий (мій); лис (ліс); кит (кіт); витер (вітер); син (синь).
4. Вправи для розвитку артикуляції дихання
• Цокання язиком у ротовій порожнині.
• Маятник — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої до правої щоки.
• Як дзижчить комарик.
• Надуваємо щоки.
• П’ ємо чай із блюдця.
• Дуємо на кульбабу.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще читання вірша Ліни Костенко з пам’ яті.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця л’ється.
Як це явище зоветься? (Дощ)
— Буває, що дощ ллє і ллє. Кінця-краю йому немає. Не чути співу пташок. Сумно хлюпає дощ — сумно на душі.
Бог має особливі склади дощу на краю світу. Коли з являється потреба пускати дощ на землю, Бог посилає пророка Іллю і глухого янгола. Вони набирають дощу хмару і розносять його по світу. При цьому буває нерідко так, що як почнуть вони пускати дощ, то пускають його безперервно декілька днів поспіль. Так стається тому, що глухий янгол запитує в Бога, куди потрібно
Клас
Дата
63
пускати дощ. Бог каже йому Ходи там, де чорно а він, не розчувши, ходить там, де вчора. Бог каже Іди туди, де просять, а він, не розчувши, іде туди, де косять. Бог каже Іди туди, де ждуть, а він, не розчувши, іде туди, де жнуть.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Л. Костенко Соловейко застудився (с. 83-84)
1) Вступне слово вчителя.
— Через цей надокучливий дощ застудилася одна пташка. Яка — відгадайте Маленький, сіренький По гаях літає,
Уночі співає.
Як сонце заходить,
Він чарівний спів заводить Тьох-тьох-тьох,
Тіву-тів...—
Лине радісно з гаїв.
То співаночка чия?
Голосного...
(солов’я).
2) Виразне читання вірша вчителем.
— Визначте настрій вірша. Чим він викликаний?
3) Виразне читання вірша учнями.
Прочитайте вірш виразно, ніби переконуючи дощ, що вже годі лити Які слова у вірші свідчать проте, що дощ іде вже давно Що в цьому творі казкового?
Фізкультхвилинка
2. Робота за ілюстрацією
— Розгляньте малюнок. Прочитайте рядки з вірша, які йому відповідають.
3. Підсумок з вивчення поезії Ліни Костенко
1) Вступне слово вчителя.
— Поезії Ліни Костенко відкрили вам таку таємницю персонажами твору, крім людей, можуть бути також явища природи, дерева, птахи, звірі, наділені людськими властивостями. Пригадайте вірші з такими персонажами.
2) Гра З якого твору рядки?».
• Вже напряла хуртовин На шапки для верховин,
На сувої полотна На завісу для вікна.
(«Пряля»)
• Сині пальчики — мерзне житечко.
Нема решета, дайте ситечко «Баба Віхола» )
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чи цікавим був урок Що вам найбільше сподобалося на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти казку проте, як друзі допомогли соловейкові одужати.
• Поки дні іще хороші,
Поки є іще тепло,
А як випадуть пороші,
Заберу їх у дупло. («Білочка восени»)
• Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива.
(«Соловейко застудився»)
64

Мета: ознайомити учнів з творчістю поета Вадима Скомаровського; вдосконалювати
навички свідомого виразного читання віршованих творів розвивати образне мис­
лення, творчу уяву виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над лічилкою
Ішов кіт через сто воріт,
До кінця дійшов,
Кошеня знайшов Няв!
2. Робота над скоромовкою
Сонце гріє — аж пече,
З сома в море піт тече,
Радить сому сонний кит Покупатись, соме, слід.
Л. Куліш-Зіньків
3. Читайте Додавайте склади
Лі...(/гао) посол фа. (ра)
лі... (сок)
по... (тяг) фа...(зан)
лі... (кар) посох фа. (кел)
лі ...(т ак) пора) фартух. Робота над чистомовкою

За-за-за — там іде коза.
Зу-зу-зу — ми ведем козу.
Зи-зи-зи — сіно відвези.
Са-са-са — ось летить оса.
Су-су-су — ми побачили косу.
Це-це-це — кругле яйце.
Єць-єць-єць — віє вітерець.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс Хто краще?»
— Хто розкаже кращу казку проте, як друзі допомогли соловейкові оду­
жати?
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми починаємо ознайомлення з творчістю українського поета Вадима Скомаровського.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Понад тридцять років пише вірші, поеми, казки для дітей Вадим Петрович Скомаровський. Його твори присвячені рідному краю, природі, героїці воєнної пори, працьовитим людям і, звісно, дівчаткам і хлопчикам — допитливим і непосидючим, яким був і сам поету пору дитинства.
Урок 79. ДИВОВИЖНИЙ СВІТ ПРИРОДИ.
ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ «КЛЕНИ»
Клас
Дата
65
Народився Вадим Скомаровський 1 червня 1937 р. Його рідне село Балико-
Щучинка (Кагарлицький районна Київщині) лежить на покраяному ярами правому березі Дніпра, довкола ліси, а в лісах — озера. Ця багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета, дещо скрашувала його дитинство, яке припало на роки Вітчизняної війни. На фронті загинув батько Вадима Скома- ровського. Мати все життя працювала вчителькою. І Вадим після закінчення семирічки, а потім — Ржищівського педучилища працював учителем у Бородянській школі на Київщині. Згодом Вадим Скомаровський закінчив Ізма­
їльський педінститут. І подальша його журналістська робота та робота головним редактором і директором видавництва Молодь була тісно пов’ язана зі школою, з дітворою та молоддю.
Фізкультхвилинка
2. Опрацювання вірша В. Скомаровського Клени (с. 85-86)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яку картину природи ви уявляли, слухаючи вірш?
2) Словникова робота.
а) Довідкове бюро.
Багряне — густочервоне, криваво-червоне.
б) Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем.
Довго ждучи стояли тривозі
грізно шуміла завірюхи сивоброва одягнула обтрушував Прочитайте слова скоромовкою Назвіть дієслова Яке слово складається з двох частин (Сивоброва)
3) Гра «Бджілки».
Напівголосне читання вірша учнями Які картини природи описав поет?
4) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком».
— За допомогою яких слів автор передав тривогу кленів Прочитайте відповідні рядки Знайдіть у вірші слова, завдяки яким явища природи й дерева постають живими істотами, схожими на людей.
5) Робота над ілюстрацією.
— Що зображено на малюнку до вірша (с. 85)?
— Який настрій передано художником?
6) Гра Добери рими».
Багряне... (настане);
в тривозі. (на морозі);
діброва... (сивоброва);
завірюхи... (кожухи).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці Хто його автор Що ви дізналися про творчий і життєвий шлях Вадима Скомаровського?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
66

Урок 80. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
«А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА...»
Мета: розширити знання учнів провесну збагатити їхнє уявлення про красу природи,
життя тварин навесні розвивати уяву, вміння передавати під час читання настрій
твору; збагачувати словник образними висловами виховувати бережливе став­
лення до природи.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Котик мишку наздогнав І сказав м яв!
А вона нате пі-пі,
Дуже ніколи мені.
2. Робота над чистомовкою
Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли.
Али-али-али — потім травку пощипали.
Или-или-или — у водиці лапки мили.
Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.
3. Гра Озвуч малюнок»
Учитель демонструє предметні малюнки, а учні озвучують їх.
Немовля — а-а-а-а.
Мишка — пі-пі-пі.
Півень — ку-ку-рі-ку-у-у.
Коник — іго-го-о-о.
Жабка — скре-ке-ке-е-е.
Тигр — р-р-р-р.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку Все навколо зелениться Вилізли комашки.
І дерева, і травиця. Тепла, сонячна, ясна
Прилетіли пташки, В гості йде до нас. (весна).
— Коли надворі тане сніжок, біжать веселі струмочки, на деревах набубнявіли бруньки, повертаються з вирію птахи, то це означає, щодо нас прийшла весна.
Отже, тема нашого уроку А вже весна, а вже красна...».
IV. РОЗГЛЯДАННЯ КНИЖКОВОЇ ВИСТАВКИ
— Які книги вибачите на нашій книжковій виставці Які малюнки на обкладинках Які з цих книжок ви прочитали Хто автори цих книжок?
V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. Веснянки
— Колись давно ще наші прадідусі і прабабусі веселими піснями, які називаються веснянками, закликали весну Які веснянки ви підготували?
Клас
Дата
67

Робота в групах
Учні розказують підготовлені ними веснянки.
2. Олена Пчілка «Діточкам»
— Куди автор кличе діток Чому так мило і любо Які квіти ростуть у садочку Які тварини є усадку Як описується сонечко?
3. М. Лучук «Березень»
— Як називається перший весняний місяць Які образні вирази вжито у вірші З яким місяцем боровся березень Хто переміг?
Фізкультхвилинка
VI. ЧИТАННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ ОПОВІДАННЯ ВЕСНЯНІ ПТАШКИ»
(за М. Ішуніною)
— Про яких пташок прочитали в оповіданні Які пташки прилітають першими Що ви дізналися про ластівок Чого людям можна повчитися у ластівок?
Гра «Ти

мені, я

тобі». Робота в парах
Учні ставлять одне одному запитання за змістом прочитаного.
VII. ОПРАЦЮВАННЯ ОПОВІДАННЯ Ю. СТАРОСТЕНКА СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА»
1. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
2. Тестування
1) Коли з вирію повертається зозулька, лісі гай:
а) зелений б) голий) На листочок виповзає:
а) мухоловка б) гусінь) Про яких птахів йде мова в тексті:
а) зозульку, гусінь, синицю;
б) зозульку, повзика, мухоловку, синичку) Зозуля — це:
а) перелітний птах б) зимуючий.
VIII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці Чого навчають твори, розглянуті на уроці Ключ журавлів, повертаючись з вирію, приніс нам листа. Дозвольте його зачитати.
Любі діти, всі пташки вас просять під час прогулянок не руйнувати наші гнізда, не чіпати яєчок. Бо ми — ваші пернаті друзі. А шпаки просять виготовити шпаківні і повісити їх у своїх садочках.
IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою Країна дитячих журналів».
68

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Вадима Скомаровського; удоскона­
лювати навички правильного, свідомого, виразного читання віршованих творів на­
вчати визначати настрій персонажа розвивати творчу уяву, фантазію виховувати
любов до природи, бажання допомогти у скрутну хвилину птахам.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читання скоромовки «дощиком»
Зелен-зелен льону полі,
Буде лялі з льону льоля,
Білим, білим білована,
Мов лілея, мальована!
О. Кононенко
Льоля — сорочка (зазвичай дитяча).
2. Гра Відгадай, хто це?»
Цвірінь-цвірінь — ... (горобчик).
Кар-кар — ... (ворона).
Тьох-тьох — ... (соловей).
Тук-тук — ... (дятел).
Ціть-ціть — ... (щиглик).
Ку-ку — ... (зозуля).
Кря-кря — ... (качка).
3. Гра Хто більше?»
— Доберіть слова — назви ознак до слів — назв предметів.
Зима — холодна,...
Сніг — білий,...
Ялинка — струнка,...
Синичка — жвава,...
Вітер — північний,...
Лисиця — хитра,...
4. Слухай, запам'ятовуй!
Весна фарбувала розквітлу природу:
Синьою барвою — в озері воду,
На лузі — у колір пребілий ромашку,
Пісочок — у жовтий, в сіренький — пташку.
Фазана у полі червоним зробила,
Рудим куропатці побризкала крила,
І навіть в кімнату фіранку відкрила І зелень на фікусі всю поновила,
А ж три кольори дарувала фіалці Й краплину на носа хлюпнула Наталці.
В. Ващенко
— У який колір і що саме фарбувала весна?
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще читання вірша Вадима Скомаровського «Клени».
Урок 81. ДОПОМОЖЕМО ПТАХАМ УЗИМКУ.
ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ ЩИГЛИК. НАСТРІЙ ПЕРСОНАЖА
Клас
Дата
69

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами Вадима Скомаров- ського. Прочитаємо вірш Щиглик Що визнаєте про цю пташку?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша В. Скомаровського Щиглик (с. 86-87).
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання вірша?
2) Словникова робота
а) Довідкове бюро.
М іх — тут мішок.
Підборидерев яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття.
б) Читання стовпчиків слів луною за вчителем.
Міх сядь жменьку зерняток морозяні розвішані
засніжено горішині
вітрисько підборами Прочитайте слова здивовано з питальною інтонацією.
Фізкультхвилинка
3) Гра «Бджілки»
Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен у своєму темпі Яку пору року описує поету вірші?
4) Читання вірша учнями «ланцюжком».
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Як поет пише про мороз Яким був настрій щиглика на початку вірша Чому його настрій змінився наприкінці твору Хто прийшов на допомогу щигликові?
6) Гра Диктор телебачення».
Учні читають текст, періодично відриваючи він нього погляд, щоб подивитися наглядачів. Читання учнями тексту Віктора Терена про щиглика
— Які слова допомогли вам зрозуміти характер щиглика Якими словами можна продовжити останнє речення?
3. Це цікаво (див. додаток нас. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці Який висновок для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати виразно вірпш.
70

Урок 82. ЛІТНІ ДИВА. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ
«КОЗУБОККОЛОБОК»
Мета: вдосконалювати навички виразного читання, вмілого використання інтонацій
у мовленні розвивати художнє сприймання явищ природи, творчу уяву вихову­
вати любов до прекрасного.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи для розвитку артикуляції дихання
• Повний вдих і видих носом.
• Проговорити голосні звуки без голосу.
• Міцно закрити рота. Язиком торкатися то лівої, то правої щоки.
• Голосно цокати язиком.
2. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»
Росте липа біля Пилипа.
3. Гра Перестав усе, як треба»
Засобакали гавки.
Закицькали нявки.
Закачкали кряки.
Забаранили беки.
Зажабали кваки.
Закізкали меки.
За зірки сховалось небо.
4. Робота над чистомовкою
Вітерець у лісі — ш-ш-ш.
Повзе вужу траві — с-с-с.
Прилетів жук — ж-ж-ж.
Заспівав комарик — з-з-з.
Чайник пару випускає — к-к-к.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Тимені, ятобі»
Учні в парах читають виразно вірш.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Назвіть літні місяці Як ви вважаєте, який з них найвеселіший Вадим Скомаровський пропонує нам помандрувати в літечко.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Козубок-Колобок» (с. 87-88)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання вірша?
2) Словникова робота.
а) Довідкове бюро.
Козубок — невеличкий кошик, сплетений з лози або кори.
Оболонь — заплавні луки, що затоплюються під час повені.
Клас
Дата
71
б) Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем.
Схилу повз навкруг явори вузькій гостинці
стежинці кругленький
Прочитати слова скоромовкою, «дощиком».
Фізкультхвилинка
3) Робота в парах.
Учні читають виразно вірш одне одному Визначте настрій вірша.
4) Читання вірша учнями ланцюжком за строфами.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Яким ви уявляєте місяць червень Що передають виділені слова Чому поет порівнює козубок з колобком Як автор пояснив появу суниць на схилах гори, у лузі Чи сподобалася вам його вигадка Які явища природи постають живими істотами у віршах Вадима Скома- ровського? Що ви можете розповісти про їхню поведінку?
6) Гра Добери риму».
Ліс... (ніс);
стежинці... (гостинці); горбок. (козубок, колобок); вмостився. (покотився); згори. (явори); схилу. (похилу); луг. (навкруг); оболоні. (червоні).
2. Цікаво знати!
Червень — шостий місяць року в григоріанському календарі (четвертий
у давньоримському), має ЗО днів. На цей місяць припадає день літнього сонцестояння — 21 (22) червня — найдовший світловий день уроці год ЗО хв).

Назва червень походить від слова червець. Саме в цей час з являється со- коживна комаха — кошеніль (червець). З неї в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруські стяги. Її також продавали сусіднім державам. До цього місяць звався кресень, гедзень, червивий місяць, гнилець,
ізок (коник). За іншою версією, місяць називається червень, бо у цьому місяці ягоди червоніють. Ще одна версія — найкрасивіший місяць року — все цвіте, яскраве, сочне, красиве, червоне. Звідси й назва найкрасивішого — червоного місяця — червень.
Жодний інший місяць не починається в той самий день тижня, у який починається червень. З решти місяців тільки травень володіє цією властивістю. Червень кожного року закінчується в той самий день тижня, які березень.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал