Літературне чмтаыыа (за підручником В. О. Науменко)




Скачати 79.87 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка9/13
Дата конвертації08.11.2016
Розмір79.87 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
2. Опрацювання вірша Т. Коломієць Біле поле полотняне (с. 98)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Чому присвятила свій вірш Т. Коломієць?
2) Словникова робота.
а) Читання стовпчиків слів буксиром за вчителем.
Ткане пране поволі колоски зацвіте навпрошки заряхтять полотняне барвистим василечки покрутнеться застрибає
б) Довідкове бюро.
Заряхтять — те саме, що замерехтять.
Навпрошки — те саме, що навпростець.
Фізкультхвилинка
3) Гра «Бджілки».
Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.
4) Виразне читання вірша учнями.
— Як вирозумієте виділені вислови Чи справді голка вишивала рушник сама Чому в неї все так вправно виходило Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, лис­
точки?
5) Гра Знайди риму».
Полотняне... {пране), навпрошки... (колоски);
ходить... (водить); поволі. (в полі);
сяк... (мак); полотняне. (стане).
тут... (зацвітуть);
3. Опрацювання тексту про рушник (с. 99)
1) Гра Рибки. Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
— Чим є рушник для нашого народу?
2) Читання тексту учнями «ланцюжком».
3) Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.
— Що символізує смуга полотна Яку роль грають рушники вжитті українців Які візерунки та кольори єна українському рушнику?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чому був присвячений наш сьогоднішній урок Що нового ви дізналися проукраїнський рушник?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Намалюй рушник, що виник у твоїй уяві, під час читання вірша. Порівняй його з малюнком художника. Який малюнок тобі подобається більше. Дізнайся, чим особливий вишитий рушнику твоєму краї Чи має твоя родина такий рушник Хто його вишивав?
96

Урок 94. КОЛИ ТВІР ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ.
ІГОР КАЛИНЕЦЬ ПРО ЩО РОЗПОВІЛА НАГІДКА»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання формувати вміння ана­
лізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного розширювати світогляд
учнів; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте виразно Запам'ятовуйте!
Півень півневі співав:
«Я сьогодні рано вставі»
Потім вилетів на пліт Заспівав на цілий світ:
«Я співати так люблю,
Щ о ніколи не мовчу».
Г. Чубач
2. Робота над скоромовкою
Сорок сорок стрекоче На осокорах Сто сорок сороченят
Стрекотатимуть скоро.
В .Гринько
3. Слухайте, відповідайте — так чи не так?
Кожен з вас, звичайно, знає,
Хто під хмарами літає,
Тож швиденько говоріть:
Хто летить, хто не летить.
Летить-летить щиглик (Так!)
Летить-летить півник (Так!)
Летить-летить віник (Ні!)
Летить-летить лялька ...
Летить-летить майка ...
Летить-летить чайка ...
Летить-летить гайка ...
Летить-летить стріла ...
Летить-летить бджола ...
Летить-летить зала ...
Летить-летить юрок ...
Летить-летить грибок ...
Летить-летить урок ...
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра У художньому музеї»
Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують кожен свою роботу.
2. Розповіді учнів про рушник своєї родини
Клас
Дата
97

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який персонаж вірша Тамари Коломієць сумував з приводу своєї рудої коси Ігор Калинець створив образ нагідки указці Про що розповіла на­
гідка».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання вчителем казки (Перша частина, до слів «...осипалися
золотим і багряним листом гаї і сади...) (с. 100)
— Чи здогадалися ви, до якої країни вирушила нагідка?
2. Словникова робота
а) Довідкове бюро.
Цілющий — який має лікувальні властивості.
Нівроку — нічого собі, непогано, так як треба.
б) Читання стовпчиків слів.
Мандри майданах багряним цілющими безкоштовно знайомий пам’ ятник незабаром
Читання слів луною за вчителем буксиром у парі.
Фізкультхвилинка
3. Читання казки учнями «ланцюжком»
— Де жила нагідка, і як вона називалася Як їй жилося в Італії Про що довідалася квітка Про що вона почала мріяти Як утілила вжиття свою мрію?
4. Робота в групах
— Складіть продовження казки. Розкажіть, як нагідка побачила сніг, як пережила зиму.
5. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання заключної частини казки (с. 101).
— Як прозвали Календулу на новій Батьківщині Чому її називають Нігтики?
6. Цікаво знати (див. додаток нас. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра (Закінчи речення»
Сьогодні на уроці я вчився...
• Я дізнався Найбільш цікавим було...
• На наступному уроці хочу...
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати і переказувати казку.
98

Урок 95. ГУМОРИСТИЧНИЙ ВІРШ.
ІГОР СІЧОВИК ВІДДЯЧИЛА, ХИТРА КИЦЯ»
Мета: ознайомити учнів із творчістю Ігоря Січовика вдосконалювати навички свідо­
мого виразного читання поетичних творів навчати інтонувати речення, розкривати
зміст поезії розвивати зв'язне мовлення, творчі здібності учнів виховувати любов
до художнього слова.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
День у день:
Дзень та дзень!
Кожен день:
Дзень та дзень!
2. Робота над чистомовкою
Ду-ду-ду. ду-ду-ду!
Грає хлопчик на дуду.
Ді-ді-ді, ді-ді-ді!
Рибка плаває вводі. Читайте, стежте за вимовою!

Бджілка з джмеликом літала, Бджілка з джмеликом дзижчали Джжжу!
— Дзззу!
— Джжжу!
— Дзззу!
Наполохали
Козу.
В школі дзвоник Кожен день Вчитись кличе:
Дзень! Дзень! Дзень!
В. Гринько
Пів-пів-пів, пів-пів-пів! Синички чути спів.
На-на-на, на-на-на!
Радує нас всіх весна.
Та як стрибне За паркан,
Під яким Дрімав кабан.
З несподіванки
Кабан
Підхопивсь,
Звалив паркан.
Я.Дяченко
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в парах. Гра «Ти

мені, я

тобі»
Учні в парах переказують одне одному казку.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю українського поета Ігоря Сі­
човика.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Народився поет 17 червня 1945 р. на Волині у селі Велицьку Ковельського району в родині сільських учителів.
Пише з 12 років. Видав чотири десятки книжок для дітей, чимало з яких побачили світу видавництвах Веселка, «Грайлик», «Детская литература», Спалах, Богдан. Упорядкував навчальні збірники для молодших школярів, такі, як «Виручалочка» (десять видань), «Кобзарик» (три видання),
Клас
Дата
99

«Дивокрай», Дитячі ігри та розваги, Веселі історії, Що не звір, то дивина, Веселі віршики, Весела компанія, З нами весело усім », А що в мішку, Торбинка сміху, Пухнасті друзі, Віршики для дітей. Є автором підручників для позакласного читання Першокласник і Сонячне перевесло, близько трьохсот ігор з буквами і словами «Словограй» і «Мово- грай, збірників для дошкільних навчальних закладів Світлячок, «Че- беряйчик», Д ош кільнятко». Видав книжки для найменших читачів Математичні ігри, Веселий задачник, Таємниця десяти невідомих та книжку «Веселашкола».
2. Гра Бджілки. Самостійне напівголосне читання учнями вірша І. Січовика
«Віддячила»
— Чи можна цей вірш назвати гумористичним Поясніть свою відповідь Що вас розсмішило під час читання вірша Як вирозумієте його назву?
Фізкультхвилинка
3. Опрацювання вірша і. Січовика Хитра киця (с. 102-106)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Який настрій викликав у вас цей вірш?
2) Словникова робота.
а) Довідкове бюро.
Відсапнувся — віддихнув, перевів подих після важкого фізичного чи нервового напруження важко дихав від недостачі повітря тощо.
б) Читання стовпчиків слів луною за вчителем, скоромовкою в парах.
Негоду обійтися стрівся підкріпився гайнув нишком дзьобами джерельна
3) Читання вірша учнями ланцюжком за строфами.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
— Де жила киця Якою вона була Якими словами автор дав їй характеристику Хто був у її господарстві Яким був пес Якими словами його характеризує автор Прочитай рядки, у яких поет з гумором говорить про пса Який епізод вірша можна назвати найбільш напруженим Кого з персонажів стосуються слова риє ямку стежить нишком витягають Пса із ями?
5) Гра Диктор телебачення».
Прочитати вірш, періодично відриваючи очі від тексту, щоб подивитися наглядачів. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які вірші читали на сьогоднішньому уроці Яким є настрій цих творів Хто їх автор?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш. Підготувати запитання за його змістом.
100

Урок 96. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ.
ХЛІБ — УСЬОМУ ГОЛОВА
Мета: навчати учнів читати швидко і виразно усвідомлювати зміст прочитаного погли­
бити знання учнів про важку працю хлібороба, розвивати пам'ять, ерудицію вихо­
вувати дбайливе ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці.
Хід уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра Скороти речення»
Учитель вимовляє речення — діти усвідомлюють його. Речення повторюється вчителем — учні запам’ятовують. Після цього вчитель пропонує учням скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст (щоб
воно залишилося зрозумілим).
Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали на землю.
Важкі краплини зривалися з неба і швидко падали.
Краплини зривалися з неба і швидко падали і т. д.
2. Робота над чистомовкою
Ям-ям-ям — весело весною горобцям,
Ти-ти-ти — легко їжу їм знайти.
Ати-ати-ати — черв’ячків назбирати,
Ать-ать-ать — на зелених гілочках співать.

тут же скачуть
Ички-ички-ички ■ і синички,
Ів-ів-ів — доганяють горобців.
Ам-ам-ам — весело пташкам.
Ни-ни-ни — діждалися весни.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з виставкою книг
1. Розглядання виставки
2. Бесіда
— Які книжки вичитали Які книги з виставки привернули вашу увагу?
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
• Виріс у поліна добрій землі,
Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)
— Хліб — найдорогоцінніший витвір людського розуму, людських рук, людської праці. Хліб — усьому голова. Мабуть ці слова ви чули багато разів,
і вони стали звичними і буденними. Але до хліба не можна ставитися по- буденному. Це святиня людська. І скільки не проходить років і тисячоліть, а він залишається святим і величним завжди.
V. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
1. Робота над прислів'ями
— Хліб належить до особливо шанованих символів українського народу. Недаремно про нього існує чимало прислів’їв. Проведемо конкурсна кращого знавця прислів’їв про хліб.
Клас
Дата
101

Гра Закінчи прислів’я»
Хочеш їсти калачі — ... (не сиди на печі).
На чорній землі — ... (білий хліб родить).
Паляниця — ... (хлібові сестриця).
Найсмачніший хліб. (від свого мозоля).
Гра «Розсипанка»
Земля а матінка батечко хліб (Земляматінка, а хліббатечко.) Сестриця паляниця хлібові (Паляницяхлібові сестриця.)
Хліба без бесіда суха (Без хліба суха бесіда.)
2. Тлумачення слова хліб
— Цікаво, а що означає слово хліб?
Слово надається нашим Усезнайкам Тлумачні словники української мови дають кілька значень слова хліб.
1) Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно.
«Зібрати три мішки хліба) Хліб — це випечений виріб із борошна. Продукт харчування.
Запашний хліб лежить на столі) Хліб — це зернові сільськогосподарські рослини.
«Достигає хлібу полі) Існують і переносні значення цього слова. їх використання також дуже поширене в нашій мові:
• Хліб — це харчі, прожиток.
«Заробляти собі на хліб, тобто забезпечувати собі добробут.
• Хліб — це заробіток, засіб існування.
«Жити на чужих хлібах, тобто на чиємусь утриманні Хліб — найголовніше багатство. Не може бути родина багатою, якщо в хаті немає хліба. Тому недивно, що в нашій мові чимало добрих слів, якими називають хліб.
Фізкультхвилинка
3. Гра З якого твору?»
• Не кидайсь хлібом, він святий (М. Рильський Про хліб»)
• Від сонця позолота в хліба. (Т. Коломієць «Хліб»)
Як тепло пахне хліб. (П. Воронько Пахне хліб»)
VI. ЧИТАННЯ НОВИХ ТВОРІВ
1. В. Сухомлинський Борщ зі скибкою свіжого хліба»
1) Самостійне читання оповідання учнями.
— Як звали синів Чому в них були такі імена Чому Працьовитий хвалив материн обід Чому Ледачому обід здався несмачним?
2) Читання оповідання за особами.
— Чому вчить нас це оповідання?
2. В. Сухомлинський Шматок хліба»
1) Виразне читання оповідання вчителем.
— Чому вихователь залишив дітей сидіти за столом?
102

2) Читання оповідання учнями «ланцюжком».
— Що означає вираз Хоч крізь землю провались Як ви оцінюєте вчинок Семена Кравченка і солдата Андрія?
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який висновок можна зробити із сьогоднішнього уроку?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читаннями проведемо за темою Мамо люба, добра, мила. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 103
Біографічна довідка
— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист.
Народився Василь 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той часВасилівська волость Олександрій­
ського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.
Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як теслярі столяр. Мати — Оксана Юдівна — вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одягне лише для своєї сім’ї, ай односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей Івана, Василя, Сергія, Ме- ланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.
Пізніше Василь Олександрович писав Яне відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір ю слова Шевченка “ Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють Брат Василя Олександровича Сергій згадує Батько і мати наші були від природи народними педагогами. Усім ї завжди було взаємне довір я, повага до старших, праця. Я ніколи не бачив, щоб батьки марнували час, пам’ ятаю їх завжди в роботі. І дітей вони залучали до праці, навчали старанності та сумлінності.
У 1926-1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходив на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул, йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був невипадковий
ДОДАТОК ДО УРОКУ 97
ВЕДМЕЖА ХВОРОБА
Щ ось ведмедик зліг, зовсім занеміг, Побивається та стогне, аж гуде барліг Ой — кричить Умру Ой, не чую рук Щось у оці, а чи в боці — сам не розберу. Ой, язик опух Ой, заклало слух!
Чи то гикавка, чи кашель забиває дух Голова гуде, обертом іде,
Кості ломить і судомить, лиш не знаю де. Ой, живіт болить Ой, п’ята свербить!
На зубах така оскома, аж в очах рябить. Поперек пече, віддає в плече,
Нудить-млоїть під п ятою й, може десь іще В носі крутить так, що аж хвіст набряк,
Що аж меду захотілось сам не знаю як. Лікар вислухав, лікар вистукав,
Каже: — Це така хвороба — комизистика.
І хвороба ця так лікується:
Треба добре натщесерце дати. ремінця.
І. Світличний
ДОДАТОК ДО УРОКУ 114
• Сидів він на віконечку,
Як маленьке сонечко.
Від діда з бабусею утік,
Побіг у лісі раптом зник. («Колобок»)
• Знесла яєчко золоте,
Зраділи дуже діді баба.
Ви, діти, знаєте її Та це ж ... («КурочкаРяба»),
• В охайненькій хатині Голосистий півник жив,
І від рання до смеркання Працювати він любив.
Ще жили з ним мишенята,
Круть і Верть їх звали.
Цілий день ледачі,
У полі стрибали.
До роботи не охочі,
А як їсти — тут як тут.
Пригадайте, милі діти,
Як цю казочку зовуть? («Колосок»)
• Із якої казки я,
Бичок-третячок?
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив. (« Солом’яний бичок»)
104

Урок 97. У КОЖНОГО СВІЙ ТАЛАНТ. ІВАН СВІТЛИЧНИЙ
«ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН», СЛУХАЛА ЛИСИЧКА СОЛОВ'Я»
Мета: ознайомити учнів із творчістю Івана Світличного вдосконалювати навички свідо­
мого виразного читання віршованих творів збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати мислення, вміння зосереджуватися на виконанні завдань виховувати
любов дорідної мови.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Сі-сі-сі — будьте впевнені усі.
Уть-уть-уть — зимові місяці пройдуть.
Не-не-не — засяє сонечко ясне.
Іх-іх-іх — обігріє нас усіх.
Ами-ами-ами — вже весна не за горами.
Іти-іти-іти — їй зрадіють усі діти.
Ки-ки-ки — і звірята, і пташки.
Ля-ля-ля — зрадіє матінка-земля!
2. Гра «Блискавка»
— Читайте швидко. Виділяйте зайве слово) Казка каска казка казка Дубочки дубочки зубочки дубочки Мишка мишка мишка миска) Зірка зірка сірка зірка Клітка квітка клітка клітка Сніжок сніжок сніжок стіжок
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра Дуель. Робота
в
групах
Групи ставлять запитання одна одній за змістом вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Послухайте вірш. (див. додаток нас Чи сподобався вам вірш Який він за настроєм Над ким сміється автор Які риси характеру висміює Автор цього вірша — український поет Іван Світличний. Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра Бджілки. Самостійне напівголосне читання учнями біографічної
довідки про поета (с. 706)
— Де народився Іван Світличний Якою була його доля Як називав поета Василь Стус?
Фізкультхвилинка
Клас
Дата
105

2. Опрацювання вірша І. Світличного «Півень-горлопан» (с. 106-107)
1) Гра «Передбачення».
— Прочитайте заголовок вірша Яким ви уявляєте півня-горлопана?
— Чому поет так його назвав?
2) Виразне читання вірша вчителем.
— Чи змінилася ваша думка про півня?
3) Словникова робота.
а) Довідкове бюро.
Буча — великий крик, галас, тривога сварка, колотнеча.
б) Читання слів луною за вчителем.
Горлопан, закричав, сплюх, ледачий.
4) Гра Бджілки. Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
— Знайдіть окличне речення До кого звертається півень?
5) Виразне читання вірша учнями.
— Як автор ставиться до півня Доведіть свою думку за текстом Доберіть близькі зазначенням слова до слів горлопан, сплюх.
— Як вирозумієте вислів бучу зняв?
3. Опрацювання вірша Слухала Лисичка Солов'я»
1) Гра Рибки. Самостійне мовчазне читання вірша учнями.
— Про що думала Лисичка, слухаючи Солов’ я?
2) Виразне читання вірша учнями.
— З якою інтонацією слід читати слова Лисички Що треба для того, щоб витьохкувати, як Соловейко У кожного свій талант. Як ви вважаєте, чи не про це хотів сказати Іван Світличний Назвіть героїв прочитаних віршів Івана Світличного. Які риси характеру вони мають Над чим поет пропонує замислитися своїм читачам?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Які вірші читали на сьогоднішньому уроці Хто автор цих поетичних творів?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірші Івана Світличного. Намалювати ілюстрацію до одного з них.
106

Урок 98. ПОВТОРИ І ПРИГАДАЙ.
ПІДСУМОК ЗА РОЗДІЛОМ З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ»
Мета: пригадати найважливіше з прочитаного у розділі З літературної скарбниці уза­
гальнити вивчене вчити співставляти, порівнювати розвивати вміння фантазувати,
передавати під час читання настрій твору виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ма-ма-ма — вже скінчилася зима.
Ні-ні-ні — йдуть веселі теплі дні.
Ак-ак-ак — свистить на шпаківні шпак.
Ок-ок-ок — ловить ластівка комашок.
Ба-ба-ба — зазеленіла вже верба.
В’ї-в’ї-в’ї — звеселяють гай солов’ї.
2. Гра «Блискавка»
— Читайте швидко. Знайдіть зайве слової
1) Щука — щука — щока — щука
Щупав — щупав — щупав — щипав Дощечка — донечка — дощечка — дощечка) Шум — шум — шум — сум — шум — шум Зірка — сірка — зірка — зірка — зірка — зірка Ножик — ножик — ножик — ножик — носик Човен — човен — човен — повен — човен
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра У художньому музеї»
Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їх робіт, коментують кожен свою роботу.
2. Конкурс Хто краще?»
Виразне читання учнями віршів І. Світличного.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Діти, пригадайте, над яким розділом ми працюємо протягом останніх уроків Знайдіть у змісті підручника назву розділу. Перегляньте назви прочитаних поезій та їх авторів Щонайбільше запам’ яталося?
— Сьогодні підіб’ ємо підсумок своєї роботи за розділом З літературної скарбниці. Наш урок ми присвятимо вдосконаленню навичок розвитку техніки читання, узагальненню вивченого матеріалу, виявимо кращого знавця поетичних творів.
Урок проведемо у формі змагання. За кожну правильну відповідь ви отримаєте фішку. Бажаю успіху!
V. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Літературна вікторина

У вірші якої поетеси нагідка сумує через те, що в неї руда кос&?(Тамара Ко-
ломієць «Нагідка»)
Клас
Дата
107
У вірші якої поетеси:
Соловейко п’є чай (Л. Костенко Соловейко застудився»);
Змерз горобчик, цвірінчить? (К. Перелісна «Змерз»).
• Прочитай вірші, у яких:
Росинки, ніби живі (Г. Чубач «Роса»);
Лунають пташині голоси (А. Костецький Починається весна, О. Олесь
«В небі жайворонки в’ються»);
Півень — ледачий сплюх (І. Світличний Півень- горлопан»);
Пес викопав криницю для хитрої киці (І. Сичовик Хитра киця»).
• Прочитай віршовані рядки, вставляючи пропущені слова. З яких віршів ці рядки Хто їхні автори?
Баба Віхола, сива Віхола
На метальній мітлі. (приїхала) (Л. Костенко «БабаВіхола»)
Білий огир в білім...{полі)
Креше білим копитом. (В. Лучук Білий вірш»)
Сидить...(пряля) та й пряде Сніг іде-іде-іде. (Л. Костенко «Пряля»)
Другий день лежить. (хлопчина)
В ліжку у кутку. (77. Воронько «Причина»)
Фізкультхвилинка
• Пригадай слова з прочитаних творів, якими можна описати веселу зиму, та зиму, що викликає сум.
• Пригадай свої віршовані рядки до заданих рим (с. 54). Прочитай авторські вірші із цими римами. Які картини природи створили поети А які вдалося створити тобі?
У чому полягають особливості віршованих творів Що таке рима?


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©chito.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал